вечер діточкы Видам Вас барз сердечні в проґрамі на добра ніч і перед вами хнеска дві короткы байочкы з книжкы як липняне сонце доміга і мали баі байкы і оповіданкы Лемків під редакцийом Юрка Стариньского і Анны Рыдзанич Запрашам барз сердечні співаючы квіткы На самым краю світа розпостерат ся поле а на тым в поли росне дерево На дереві не роснут ябка хружкы сливкы ани помаранчы не ростут на ним ани фиґы але співаючы квіткы Тоты квіткы чудні пахнут але іщы чуднійшу мают форму бо сут дакус такы як туліпады Фарбу мают не лем червену ружову жолту ци помаранчову але грают вшыткыма фарбами світа од рудой білявой зеленой аж по злату Все коли рано выходит сонце Квіткы отверают своі келіхы Зачынают ривалізувати котра з них заспіват найкрасшу співан Раз на кінци світа там де росли тоты чудесны квіткы розпадал ся міцний і густий дощ Так міцно ляло же співаючы квіткы мусіли своі келехы стулити до середины жебы іх тяжкы дощовы кроплі цілком не знищыли лем же єден квіток того не здолял зробити і прудкій дощ го знищыл Коли інчы квіткы взріли што ся стало кажда з них міцно ся страпила і зо жалю над том стратом выпустила кольорову сизу Бо коли гмре співаючий квіток його місце на все остане порожнє І ниякій другій квіток не заступит голи вшыткы кольоровы сизы співаючых квітків зышли ся до єдного малого потічка і всякли недалеко дерева до землі тота ся так втішыла же іщы в тот сам ден натгліз зродила прекрасну дугову русал Потішыли ся ньом не лем земля і дерево зо співаючыма квітками але і сонце і місяц на небі Така была прекрасна А зато же і самому небу ся наша русалка барз сподабала взяло оно ножыці і одстрыхло кавальчык з єй волося Пак завісило го на небесны ворота жебы ся том красотом могли радувати і вшыткы люде на земли А ви Ци виділи сте по дощы одстрижений кавальчык волося з дуговой русалкы Єст барз гардий Правдают Гости на місяциі Зышли ся раз вшыткы місяці до купы <unk>надцет іх было січень лютий марец квітен май червец липец серпен вересен жолтен листопад і груден І зачали сой радити І запросил марец грудня до себе на гостину жебы тот до нього приіхал Але груден ся порадил мая як до марця на гостину мат доіхати Май му повідат берсані і віз бо іначе до нього не доіхаш і зобрал ся груден до марця і хаты Як виділ марец же груден іхат до нього возом то так го завалил снігом што тот мусіл стати Знимат звоза сані і запрігат до них коні Віз поскладал на копаниці і гаді Як виділ марат же він санями іде то розступили ся хмары сонце пригріло і сніг згынул Руден зас поскладал сані на віс і іхат дале возом Вкінци Дотер до ціли Привитал ся з братом а марец ся го звідує Грудню брате Хто ти таку раду дал жебы сте до ня доіхал Добрий брат май таку раду мі дал одповіл груден кай брате маю зварю яты квіткы вагаю одгражат ся марец і говарит грудньовы Кєд бы є мал таку велику ніч яку мам міц То бы м в корові теля заморозил але лем ся розложу силом Ден мене заскочыт і уж по морозі Ей нахнеска то уж вшытко моі дорогы діточкы Мам надію же байочкы ся вам подабали А тепер ліхайте уж до постели пора спати Добра нічого чытала Моніка Тилявска літа лютя Три крытя ген
