На крылах істориі #14 - 7 IX 2011
Еп. 14

На крылах істориі #14 - 7 IX 2011

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “14 - На крылах icториi #14 - 7 IX 2011”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: На крылах істориі проґрам Славка Заґурского радию ЛЕМ фм За высокым гербетом Радзійовой за Попрадом одорвано од Лемковины были штыри русиньскы села Шляхтова Біла Вода Чорна Вода.

Автоматычна транскрипция

На крылах істориі проґрам Славка Заґурского радию ЛЕМ фм За высокым гербетом
Радзійовой за Попрадом одорвано од Лемковины были штыри русиньскы села Шляхтова Біла
Вода Чорна Вода Явіркы До істориі перешли як Шляхтовска Русь на крылах
істориі проґрам Славка Заґурского радию Лем фмешканці Шляхской Руси были найбарже на
захід мешкаючыма Лемками на терені Польщы Од лемківскых земель были одділены гербетом
Радійовой і долином Попраду де в векчости мешкали Полякы Дуже близше шляхтяне
мали до Русинів мешкаючых на Словациі до Літмановой ци Камюнкы през вельо
років жытя в одділіню од західньолемківской культуры вытворили свою окрему культу ру
стріі ци будуваня хыж Дотля Шляхтівска Русь має в собі вельо таємниц
До нашых часів не заховал ся жаден локацийный документ сел Шляхтівской Руси
Мож ся лем ся додумувати же Шляхтова Явіркы остали локуваны як першы
правдоподібні іщы в в столі Скорше ні Зато же Ян Дулґош польскій
Кроникар коли писал Limererererere<unk> бенефіциом про тоты страны вмінял лем Тыльманову Кросєнко
і гору Гомолю Недолго пізнійше в <unk> р Шляхтова уж мусіла істніти
Зато же купил єй Агаций Йордан краківскій жупник Товды Лемкы мешкаючы в
Шляхтовой Руси головні замнимали ся роботом на поли і служыньом в паньскых
війсках пізнійше мало ся тото змінити В половині ХХ столітя Русины были
уж задомовлены в околицях Шляхтовой Перше писане джерело походит з <unk> рока
Коли краківскій владыка Зиґмунт О Лесніцкій видал буллю в котрой медже інчыма
наказал зєднаня для католицкой віры цізма тичных волохів На наступне писмо тычуче
ся Шляхтівской Руси мусіли сме ждати <unk> років до <unk> рока Коли
польскій король Зыґмунд Старий видал гірнічий привілей на <unk> мешканців королевскых земель
Єдным з них был Валясин зо Шляхтов Русин В тамтых роках гірництво
розвияло ся барз скоро Вшыткы знали же горы за Санчом крыют в
землі скарбы бесідувало ся же уж в столітю рыцар Видзьґа мал деси
в піньскых горах выкопувати золото в столітю Сам длуго ж описувал як
можна найти золото і срибро в гомолях Першым гірником на Лемковині был
Агаций Йордан котрого няньом был знаний краківскій жупник котрий глядал сребра і
олові в Татрах Бесідувало ся през вельо років же пізнійшы маітеле Шляхтівской
Руси князьове Любомірскы Выдобивали золото і сребро Жадны джерела того не потверджают
адже є тото барз правдоподібне Правдом є же коли Павло Санґушко хтіл
звекшыти дохід зо своіх земель і зачал експльорувати горы нашол вельослідів вікопалиск
і пробы будуваня примітивных штольнів Товды тіж вынаюл на у рах специялистів
котры нашли сліды срибрной руды в шляхтівскых горах ґідерма <unk>ear<unk>o<unk> Ромоти отивнай
По баданях веденых през угорского експерта Санґушко з якійсой причыны перестал ся
інтересувати копаньом землі По пару роках вернул до той думкы створил гірничо
хутничу спілку котра мала своіх специялистів А гірниками мали быти законтрактуваны Угры
і саксончыкы а пізнійше місцевы Лемкы Єдным зо специялістів был Андрий Біднер
з походжыня Німец Не подабала му ся тота робота Нарікал на лемківскых
робітників котры з паньскых лісів вытинали дерева коли як тіли Предовшыткым під
выпас овец Перше хціл ввести порядок зачал од выбудуваня адміністрацийных будинків на
палацовой горці З його шофуваня не были задоволены тіж Лемкы котры втыкали
зо Штольні до роботы в Поли Дотля маітеле не контролювали того што
ся діяло в іхніх селах Бітнер вюл німецкій порядок Андрий Бітнер вытыкувал
три місця де мали ся зачати выкопкы Найважнійшым з них была гора
Ярмута і долина Пальковского потока В роках <unk> до <unk> вікуты остали
штольні Выкували іх сахсо нці а при вытопі Руды остали затруднены специялисты
з Ґлугор Лемкы робили лем при вывозі руды і одбераню вытопів До
топіня руды Санґушко выбудувал барз дорогій і барз новочесний хутничий пец При
той будові барз ся задолжыл і рахувал же першый вытоп в <unk>
році буде добрий На жаль вказало ся же скалы на Лемковині не
мали в собі тыльо сребра як рахували угорскы специялисты Фірма впала остали
ся по ній лем штольні кони на залену лочку Поведу клоніжка на
зелену са геду домилой домилой стиха помага люд Як ясий заспівам на
рани коничку Я ясий заспівам на франим заплакала Якрала богодичку заплакала Якрала
богодичґу Не платне ване платне на войну еду Не платні ване платне
равойну еду вельхто де заплати зято еприлю вельхоле де заплаты зятлотя Зо
стольнями сут звязаны ріжны леґенды і баяня Звіджаны уж были од <unk>
р Головна штольня має долгій стрі <unk> метры і є в кєрунку
на захід Сходит помалы долину а пізнійше в Діл на <unk> і
<unk> метра На його кінци сут корітары долгы на <unk> метрів На
жаль часом сут они під водом По другій стороні польковского потока є
друга штольня котру называли в водном баньом Має она два корітари нижній
має <unk> метрів а нижній <unk> З нього веде дорога до правдоподібні
іщы єдного Адже тота є цілый час под водом З той другой
стольні выдобито остатню руду сребра в <unk> році в тым тіж році
кінчыла ся істория гірництва на Лемковині На крылах істориі проґрам Славка Заґурского
радию Лем фм