На крылах істориі #3 - 22 VI 2011
Еп. 03

На крылах істориі #3 - 22 VI 2011

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “03 - На крылах icториi #3 - 22 VI 2011”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: на крылах істориі проґрам Славка Заґурского радию ЛЕМ фм надія Закарпатя в початках віка Головне вдіяня мала самосвідоміст Русинів Першы крокы Русины зробили в полні ХХ столітя.

Автоматычна транскрипция

на крылах істориі проґрам Славка Заґурского радию ЛЕМ фм надія Закарпатя в
початках віка Головне вдіяня мала самосвідоміст Русинів Першы крокы Русины зробили в
полні ХХ столітя Коли Будителе народа видали першы важны в нашых діях
книжкы В <unk> році Михалучкай писал першу історию Карпатскых Русинів А пят
років пізнійше Александер Духнович видал першу русиньску азвуку Товды ті появили ся
три головны підставы самоіденти проукраіньска москальофільска і русиньска Тоты дві остатні были
найсильнійшы звязаны з нима тіж были політычны партиі і звязана діяльніст освітова
Вшытко тото діяло ся в періоді барз сильной мадяризациі в рамах австо
угоруской імпериі коли скінчыла ся І світова війна серед Русинів на Закарпатской
Руси подібні як на Лемкови ні появила ся думка про самостійніст Кус
скорше <unk> січня <unk> р Американьскій президент Вудро Вільсон оголосил в конґресі
<unk> пунктів покойового програму Были тото пропозициі світового порядку по І світовой
війні Лізі і ґжтлен веченрос інвитаций то біє то ra реміндид хві
Про Русинів найважнійший был <unk> пункт котрый бесідувал о створіню можливости самостійного
розвіяня ся народів австро угорской імперіі Зінні з думком мудро Вільсона Русины
зачали ся стрічати і бесі сідувати про свою самостійніст Штоправда угорскій уряд
котрый боял ся комуністичного преворота дал на початку <unk> р автономію штырьом
закарпатскій комітатам Адже Русины мали інчу політычну думку Як повіл єден закарпатскій
Русинів на вічы во Фльоринці Хочеме жыти в єдности з цілым русиньскым
народом то є тіж госло цілого грісяньского руского народа Не хочеме ани
Угрів ани Поляків Не знаме жадной Украіны на крывах істориі Проґрам Славка
Заґурского в радию ЛЕМ фм В містах і селах той части Закарпатя
котра не отримала автономіі зачали ся явити малы русиньскы народовы рады як
свідоцтво локальной русиньской вляды Активували ся тіж Украінці котры в гуцульскых Ясіницях
отворили гуцульску Республику Сворили єй Русины проукраіньской орієнтациі Стефан Клочурак і родина
Квимпішків Републіка тота при помочы війска заходньоукраіньской Людовой Републикы през якійсий час
боронила ся пред війсками угорскыма і румуньскыма Окрем Ясині лем ради в
Хусті і в Зіґєті хціли ся прилучыти до Украіны Вшыткы іншы села
і міста Закарпатя з Ужгородом на челі ціли або самостійности або автономіі
в рамках Чехословациі або остатечні угор Росийска опция стратила значыня по комуністичной
революциі і вальках якы мали місце помедже украіньскыма і росийскыма комуністами а
русиньскыма о одділами угорской арміі В половині <unk> р Закарпатя остало заняте
през чехословацкы і румуньскы войска котры зліквідували проукраіньскы політичны орґаны а з
русиньскыма зачали спілпрацювати Хоцкі з ограничена Тота ситуация поводувала же русиньскы політикы
на челі з Григорийом Жатковичом і Антонийом Бескідом звернули ся в сторону
Чох Словациі Празкы політикы обіцяли Русином свободу в рамках іхньой державы Вшыткы
знали што самостійніст не може долго тырвати Закарпатя было за слабы політичні
і мілітарні штобы оперти ся уграм украіньскым комуністам А треба памятати же
товды польскы війска софали ся під натерцьом большевицкых війск Получыня Закарпатской Руси
з Уграми Польщом ци самостійном украіньском державом не мало шанс політичных причынків
Веці з русиньскых селян оповідало ся зо самостінностю або за прилучыньом до
Чехословациі трактат з Тряльон з <unk> червця <unk> р Усанкцийонувал тото про
што скорше бесідували представителе Чех Словациі і Закарпатской Руси В рудни <unk>
р в Пряшові Чешскій уряд зобрал вшыткых русиньскых діячы котры приголосували грудня
влучыня Закарпатя до Чехословацкой Републикы Закарпатском Русьом заряджала директория затверджена през прасків
уряд Презесом директориі і першым ґубернатором Закарпатской Руси остал ся Григорий Жаткович
Єй склад входили Юрий Брайщайко котрый занимал ся гандльом Авґустин Волошын котрый
занимал ся шкільництвом і культуром Юрго Гаджеґа міністер реліґіі Ярослав Пуза міністер
внутрішніх справ І Олег Тороньскій міністер фінансів директоры діяла до квітня <unk>
р Товды Григорий Жаткович зрезигнула з посады в протесті против повільному впроваджыню
чехословацкой конституциі котра мала ґварантувати Карпатской Руси автономі <unk> квітня <unk> р
Два тыжні по його резиґнациі Специяльным заряджыньом Конституция Чехословациі заґварантувала Підкарпатской Руси
окремы Сою Самоуряд в справах шкільництва Языка містецкого самоуряду і віры Ограничена
самос цініст Русинів остала ся до кінця тридцетых років ХХ столітя На
крывах істориі проґрам Славка Заґурского в радию Лем фм