Обзерач Природы #7 – Słowiańskie dziady
Еп. 07

Обзерач Природы #7 – Słowiańskie dziady

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Dziadom, czyli przedchrześcijańskiemu obrzędowi za dusze zmarłych obecnemu w tradycji słowiańskiej. Prowadzący omawia jego związki z naturą, cyklami przyrody, Księżycem oraz miejscem tego zwyczaju w kalendarzu obrzędowym.

Обзерач Природы #7

Автоматычна транскрипция

Обзерач природы веде якуб зыкнут Добре ден дорогы слухач лемківского радия Лем
фм бесідує до фас і яку сиґмутізаци нами обзерач природы природничу авдицию
на антені лем фм знешным од ці одтинку будеме бесідувати про обряды
за душы померлых а тото же то тіж є такє кус звязане
з природом з природничыма ритмами але вшытко вам буду приближал в наступных
мінутах покля што зачниме проґрам од музыкы ансамбль Хр з Словациі Співанці
дівчата дятага дівчатам моє ге ге ге ге гех мати пай нічом
не любує де гейога Йоме так іх лавти пай нічом не любоє
де ейо гай оме зеле Ані готи паньота маме гекове рай дедюка
з росами ейо а о м зелені Таґове берай дедюка з росами
ейо айом зелені ані гоци пань Тогы пори папа лем пары бы
папови папы годы па пай во ци пай люблят єст гейоны пай
во льове А коле зона льобет багаты ет маты е номер І
вернули сме на антену Лем фм ты рват обзерач природы слухали сме
тепер ансамблю Хрдза в співанці під наголовком Дівчата но а мы в
днешным одтинку будеме бесідувати о дідах Так діды так по лемківскы тото
буде єст то передхристияньскій обряд за душы померлых котрого істотом было то
обцюваня жывых з померлыма а докладні такы навязуваня реляций з душами котры
часово приходили вертали ся з засвітів до своіх місц де жыли на
землі Цілю тотых обрядів было позысканя прихыльности померлых котрых вважано за опікунів
в сфері плодности і уродаю Чота назва Діды е або тіж по
польскы Дзяди по білорускы Дзяды по украіньскы тіж подібні діды но была
хоснувана в ріжных языках власні і хларах головні на теренах теперішньой Білоруси
тіж на Полісю в Росиі в Украіні тіж на похраничных обшырах як
Підляся Смоленьскій Смоленьска област ци авштота котра днес уж находит ся на
Літві і тіж тоты обряды за душы померлых функцийонувало під ріжныма назвами
тіж функцийонували даяко і в Карпатах і тото тіж буду приближал што
такого выняткового могло ся діяти в Карпатах бо такы загалі практикы такы
обряды за душы померлых то были барз популярны посеред вшыткых словян і
Балтів а і тіж в вельох европейскых і позаевропейскых культурах добрі але
якы тото тоты діды мают звязок з природом мают звязок предовшыткым сазами
Ксяжыца І якы докладні якій докладні звязок то вам приближу по короткій
перерві покля што послухайме ансамблю MІ з Вроцлавя співанці по польскы по
цо я ту єстем Поцо я ту єст дом безем не схня
а зостарам готчало бы перед людьми Сповідат ся ніям танчыт уче ся
слухать совом Янтуєнста соня сіло знов серца без вечорчы розмаху нам О
цо я то Яста Оцо я то Яста О цо я то
Яста Оцо я то Яста Сой сер то радят тылько дя довязо
я тыжня вімят Цо в моім серцу радня тылько дячня Осоя то
ястем для ґлупє каждый ден до ся то яж так це ґлупом
жыть паля та жыта і цікавост на же в сам Цо я
ту єст цораз віраз мі як крефкы Цале то муйстра же єст
там ту вессенсу же єст мету в стренуй страху як оцуяту ястарцом
робня тыльбо дябливям ня су моі серцом я І ци в моім
серцу роднят тиж то дялем віря воя тыжня вімят І в моім
серцу родня циялю вера тыжнят о єст По што тя єм гел
так по лемківскы писме перевели титул ногок тотой співанкы ансамблю МІ поцо
я ту єстен но а мы вертаме до проґраму Обзерач природы і
бесідуєме днес о дідах котры власні сут такым обрядом за душы померлых
но і коли они так припадали в календарю бо в словяньскій традициі
тото тіж залежыт од реґіону Такы свята припадали три до <unk> <unk>
разы в році в часах передхристияньскых на теренах теперішній Польщы і Карпат
но тоты обряды святкувано проходили они вісном в околицях <unk> мая Але
предовшыткым хочу повісти же осіньом в ніч з <unk> жолтня октобра <unk>
листопада в так звану ніч за Душковом што тіж была прирыхтуваням ся
до осінного свята померлых котры обходжене святкуване было в околицях другого листопада
в околицях бо тото свято вшытко залежало од фас Ксяжыця коли была
полня Ксяжыця товды власні святкувано тот обряд тоты діды але тіж пізнійше
в грекокатолицкій церкви і православній церкві особливо тот обряд проходил проводило ся
в суботу котра была найблизша до <unk> жолтня октобра або <unk> листопада
новембра то значыт в ден Дмитра і власні в суботу найблизшу до
дна Дмитра тото дата залежыт од того ци в юлияньскым ци в
ґригорияньскым календарів власні в суботу в таку ніч Но так як видиме
то тота докладна дата дідив бы но залежала од кся залежала од
тіж реліґіі яка домінувала на даной обшыри так як дахто был в
Католицкій церкви но тото была правдоподібні ніч си <unk> жолтня на <unk>
листопада А коли грекокатолицка або православна церков но тото в суботу найблизшу
до <unk> жолтня або <unk> листопада Добрі а што ся діяло Як
тіж природа ся зміняла якы дары природы треба было дати тотым душам
і якы іщы інчы звыкы Прм проводило ся в ніч дідів то
вам повім о коротку хвилю послухайме музыкы перед нами тедот Ест в
лемківскым реміксі під наголовком Не дримає не де назад смо слухате обзерача
природы І ты слухали сме те в лемківскій реміксі Не дримай такій
был наголовок а мы сме тепер е в обзерачу природы і бесідуєме
про діды такій обряд на задушы померлых А тепер дознаєме ся як
выглядали такы обряды В рамках тотых обрядів дідів прибываючы на наш на
тот свят душы треба было даяко ухостити жебы запелнити собі іх прихыльност
і єдночасово помочы ім в осягнутю того спокою в засвітах Підставовом формом
обряду было карміня і поіня тотых душ но і так власні давали
сме меды кашы яйця кутю вітку аж жебы тоты душы за світів
ухостити і то вшытко было вчас специяльных коляций прирыхтуваных в хыжах або
уж на цмонтірах так докладні на хробах характеристичным елементом тотых коляций было
тіж то же тоты мешканці хыж котры іли тоты річытиш част з
того давали на стол або на підлогу або одраз на хроп з
призначыньом для тотых померлых душ Розпаляно тіж ватры і оген загалі котрого
функция товды была тлумаччена но даколи інакше Мали тоты охны або ватры
освітляти дорогу тотым вандруючым в то в тоту ноч душом ко так
жебы они не заблудили і жебы могли провести тоту ноч посеред своіх
близкых Тото што ся лішыло з того звыку то днес власні маме
то же палиме зниче на хробах власні в околицях <unk> листопада Охень
особливо тот розпаляний на розстайных дорогах міг іщы мати таку інчу ролю
інче значыні ходило тото жебы унеможливити выход на світ демоном Демоном значыт
душом померлых люди котры померли нахлом смертом самобійцьом топельцьом і іщы інчым
І тоты демоны котры як вірено переявіли переявляли в тотым часі выняткову
актив в дакотрых реґіонах Польщы примірно на Підгалю так під Татрами в
Карпатах в місци чыйой ґвалтовной смерти каждий проходячий мал обовязок рутити ґалузку
даяку част дерева на специяльний стос котрий зас наступні што рока пальоно
Но і власні то такій єст примір звыкул з обшыри Карпат Спідгаля
барз інтересуючий Тіж мам надію же Вас інтересує як християньство і нашы
реліґіі прібували Борити ся з тотыми обрядами або як собы радили якій
єст звязок Днес або іщы недавно был звязок християньства і ріжных реліґій
християньскых з дідами Але о тым за коротку хвилю послухайме Русін чендеш
орхестра в співанці но власні барз в темі Бо ой хто ходит
по хробі Ой тотого диіт по горбі Ой того гробит по гробіт
то лобі хто го тотравічку то голопі што з Лесий за стромы
І слухали сме ансамблю Русін Чендеш Оркестра зо Словациі Співанці о іх
хто ходит по хробі То была співанка барз в темі яку днес
про яку днес бесідуєме докладні про діды но і власні дознайме ся
якій был звязок християньства з дідами з тотым обрядом за душы померлых
Бо християньство з єдной стороны борило ся з тотыми поганьскыма обрядами тіж
закузуючы іх практикуваня і так дальше але з другой стороны тіж прібувало
адаптувати дакотры з них так робити християнізувати іх но і власні в
припадку дідів але так костел церков католицка як і православна прібувало марґіналізувати
тоты обряды а тіж наступні ліквідувати тоты поганьскы свята і робляти робити
на іх місце Такы християньскы свята і практикы Власні такы повіджме же
таку мали практику жебы заступувати тоты поганьскы свята християньскыма котры были но
цілком інчы но добрі но і власні тому зас маме в католицкой
церкви задушкы тзв а в православной церкви маме радіцельскій єствоты котры тіж
мают подібну ролю добрі але одмінну цілком інчу стратеґію принял зас приняла
зас грекокатолицка церков котра зобовязала вшыткых священників доходжыня разом з людми зо
сел на тоты діды і там жебы зас одмавляли жебы ся молили
молитвами Анюл паньскій Здорова смарьо вічна япамят вічний одпочынок но і власні
в дакотрых реґіонах священникы грекокатолицкы одправляли на цмонтірах специяльны такы процесиі в
час котрых свядчыли ріжны святчы святкували значыт кропили водом ріжны хробы і
так дальше і тіж зберали тоты тото позоставлене на хробах іджыня і
грошы но власні таку практику зас мала грекокатолицка церков а православна і
католицка зас цілком інчу тоготиж барз інтересуюче но власні днес ци власні
в наступны дни приближат ся тот час дідів і будеме Мож дахто
буде з нас так святкувати і одміняти тот ден тоту тот обряд
за душы померлых а мож просто підеме на цмонтіри і то буде
вшытко мам надію же приближыл єм ван знаня і віджю о дідах
о нашых старых такых звыках котры были ведены были практикуваны в Карпатах
і Загалі посеред Словян І но маєм надію же тота памят о
такых дідат дідах буде у нас но все і же жебы сме
не забыли Добрі мам дівже вам днешній отнок барз ся подобал хоц
он не был так барз звязаний з природом хоц кустьок мож і
так але з таком природом повіджме з за святів Але в наступных
проґрамах будеме слухати уж барже природничых тем Так не мартте ся а
покляшто пращам ся слухайте тепер отава Йо в співанці Сумєцка Яно а
я вам желям вшыткого доброго і случуєме ся во наступных проґрамах останте
здоровы Хто там єде хто там єде то нам єдет пасмари на
ґрамой та на ґавиі є та нашы скаваиі скаваиі народ батіжный Єлосямор
єдо мой тораз єдин то раз буди дос розбіды головой Но высыґрайте
мє на того выскаваря потішнова што вырюґе лівариня урядала весы ґрайте мє
наголо вышно вельо єд реґали што высяплязы єднали в реґалі полова ци
полова ци полова захожыт за родий порозы пожыт Редеці до пар нього
проведают Карліонца Кыстали сме ігусила Палянцам Северо забатя зубіна ся онка Малка
ся вынго Ноґіс гора і лем ченазли Ямария Дорівечы Маєся зкачу што
ліздо Принесіте міс зміганя Фезвоє николи не подовосила Сом мой то єврискнесом
паве даворисотсе реце То был проґрам обзерач природы