Оповім Ти байку #1 - Оповім Ти байку. Байкы Русинів і інчых народів», част 1, «Іде бобо» чытают члены кружка Стоваришыня Лемків
Еп. 01

Оповім Ти байку #1 - Оповім Ти байку. Байкы Русинів і інчых народів», част 1, «Іде бобо» чытают члены кружка Стоваришыня Лемків

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “01 - «Оповім Ти байку. Байкы Русинів і інчых народів», част 1, «Іде бобо» чытают члены кружка Стоваришыня Лемків з Любіна, 2021 04 14”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Витайте дорогы слухачы радия ЛЕМ фм умер колоргар з ходу Днеска хочу Вам представити автицю під наголовком Мамо няню оповідж мі байку На цілым світі родиче і інчы часто оповідают.

Автоматычна транскрипция

Витайте дорогы слухачы радия ЛЕМ фм умер колоргар з ходу Днеска хочу
Вам представити автицю під наголовком Мамо няню оповідж мі байку На цілым
світі родиче і інчы часто оповідают або чытают дітям байкы Язык лемківскій
є крас і вынетковий Для того і члены Кружка Стоваришыня Лемків з
Любіна постановили в радию Лем фм оповісти Вам байкый вечер Іде Бобо
Іди бобо Не знат кади Мусит іти тади тади тади Іван Русенко
Деревце Засадил Лемко деревце зачал підливати жебы скорше му выросло жебы овоч
мати А сусіде завістливы Завістливы люде повідали же овочу з деревця не
буде Бо то земля до ничого пісна камениста І деревце не даст
плодів ани за рід ста а деревце собі росло і квітя пустило
пришло літо пришло Спаса овоч зародило а злых люди тото гризе бо
злы люде такы як видите під деревцьом Шкільникы хробакы Добриден діточкы оповім
вом байку під наголовком Ворона і рак Летіла ворона і взріла же
берегом рікы полізе рак Ворона скоро зімала рака і сіла на дерево
Сідит ворона на дереві а рака тримат в дзьобі Планно зо мном
думан рак і бесідує Ах Вороно Вороно знам я твою маму і
твого няня то сут барз красны птахы Вшыткы о тым знают одповіла
Ворона Але фурт тримала рака І знам твоі сестры і братів то
сут такы мудры птахы Халі далі рак зас одповіла Ворона Ах Вороно
продолжал рак Хоц то такы чудовы птахы то з тобом не можут
ся рівнати місяц здає же на цілым світі неє никого хто бы
міг ся з тобом рівнати Сподабали ся тоты слова Вороні задоволеньом здерла
ся на цілу дзьобу Кра кра і пустила рака до воды Прочытам
Вам байку чом заяци мают розтяту воргу Єдного разу зобрали ся заяци
під Высоком Сосном і найстарший з ніг повіл Наймільшы моі братя зліном
ся з заяцом жыє на світі Вшыткых ся боіме а нас ани
комар ся не встрашыт Не мож дольше так жыти ліпше хоцме до
моря ся втопити Послухали заяци і полетіли над морі же ся будут
топити При морі на толоці пасла ся велика отара овец Взріла єдна
уця таку вельку толпу заяців Зострашыла ся і погнала пред себе а
ціла отара за ньом Втічут уці самы не знают де самы не
знают предкым За уцями женут псы і брешут пастухы крутят киями махают
шум крик смішні ся зробило заяцам присіли они на задні лабы і
зачали ся сміяти І так ся долго сміяли же аж ім воргы
потріскали Ні не єст нам заяцам так зрі на світі Мы сме
сильны кец сме разом і не пішли ся топити лем од того
часу вшыткы заяци мают верхню Воргу напілтріснену Гнеска оповім вам байку під
наголовком Жыва вода Давно давно тому в маленькым селі мешкала бідна вдова
з трьома сынами Найстаршый з них был барз сильний знал ся добрі
бити і ничого ся не боял Середній сын чытал дуже книжок был
барз мудрий і розважний Наймолодшый сын Ваньо Ничым ся не выріжнял Ґаздувал
так як колиси його няньо Не мал часу ани на науку ани
на биткы Селяне а і братя помітали Ваньом і звали го бортачком
Єдного дня вдова тяжко захворіла і жадны лікарства ій не помагали Мияли
дни але не приходила до себе Сынове пішли до найстаршого жытеля села
котрый мешкал на краю ліса Покланяли ся музко і попросили Поможте нам
діду повіджте де глядати жывой воды нашы мама вмерают крикнул наймолодшый син
Чародійне джерело жывой воды бє на суботній горі під бесідуючым деревом на
котрым сідит зачаруваны сокіл Тот хто там піде мусит вернути протягом семох
дни По дорозі не вільно ся ани раз обізріти бо хто ся
посмотрит дозаду одраз замінит ся в камін Не вільно тіж ниґде в
бік зыти Братя Горячо подякували за раду вернули до хыжы і зачали
думати хто піде глядати жывой воды Я єм сильный зато пораджу си
найліпше повіл найстаршый брат Взял зо собом топір попращал ся з родином
і рушыл на суботню гору Якым він єст геройом захоплял ся середній
брат А што буде як собі не даст рады звідал ся наймолодший
Ід бортачку дурбачку Чом бы собі мал не дати рады офукнул ся
старшый брат Штоден братя смотріли на пут ждали брата з жывом водом
Але перешло сім дни а він не вертал пропал деси без вісти
Што робиме звідал ся наймолодшый Ваню Як люде бесідуют же жыва вода
вертат здоровля то так мусит быти повіл середній брат і рішыл же
тепер він піде на суботню гору Нашому брату мусіло ся штоси притрафити
повіл Але я собі дам раду А може я піду а ты
ся лишыш з нашом мамком несміло звідал ся Ваню але середній брат
лем ся засміял До того треба розуму а ты го не маш
Середній брат взял зо собом вчены книгы і кропило жебы чорта з
дорогы зогнати Пак попращал ся з рідныма і рішыл в дорогу Минули
дни і ночы Прошол тыжден а брата не было видно Ваньо штоден
выходил на пут смотрил ци не надходит старшый брат але никого не
было Вкінци сам выбрал ся в дорогу взял зо собом кавалец хліба
заострену косу і рушыл в дорогу Мушул урятувати братів і оздоровити маму
Ішол през цілый ден густым лісом аж дотер під суботню гору Станул
задер голову але гора была така строма і высока же не было
видно єй вершка Ваньо здыхнул тягіцько і зачал выходити на гору Нараз
під ногами вчул сичыня змиі котра фурт за ним ползла Але хлопчыско
не звертал на ню увагы затиснул зубы і ішол далі Нараз змия
зникнула медже каменями Ваньо подякувал Богу за ратунок і молячи ся ішол
далі Гей гей де ідеш хлопче чул за собом голос Уж мал
ся одвернути але здогадал ся же не вільно му того робити і
не звертаючы на нич увагы ішол далі Но чом не одповідаш зас
вчул голос але і тепер ся не одвернул Товды чловек з рогами
на голові догнал го і выпередил Дейдеш звідалуваня незнаємий Пожыву воду для
мамы одрюк хлопчиско Я тіж іду по воду повіл чловек з рогами
Посмотр вправо яка выгідна дорога Хоц підеме разом Наймолодшый брат пізріл вправо
де нараз появила ся выгідна стежка без камени і тернів Мал уж
тама де іти але припомнул собі слова діда же не вільно му
сходити з дорогы Ід собі сам рюк до подорожного Я буду ішол
так як дотепер по тых словах дальше пял ся в гору А
найтя лихо вчул а подорожны з рогами нараз зникнул Ваньо понял же
то чорт котрый хтіл го звести з дорогы до злого нагварити і
од той поры не звертал уж увагы ани на крякы ани на
терні ани на камені лем спинал ся в гору як лем найскорше
міг Під вершком суботньой горы з печары выскочыла несподівані велика і страшна
верепутниця Станула на задніх лабах і скочыла на хлопця Ваньо не встрашыл
ся звіра і оборонил ся з свойом сокыром Пак підышол до бесідуючого
дерева а оно казало му одломити голузку і намочыти си в жывій
воді З дерева злетіл сокіл з дзбанком в дзьобі черпнул воды з
черевця і подал єй хлопчискови Наймолодшый брат сходил з суботньой горы з
дзбанком полным жывой воды і голузком урваном з бесідуючого дерева Все коли
замочыл голузку в воді і покропил ньом камені котры лежали при пути
скалы заміняли ся в люди котры прібували дотерти до зачаруваного джерела Два
великы камені замінили ся в старшых братів Ваня оба підышли до наймолодшого
брата і дякували му за спасіня Триє братя вернули до хыжы де
лежала іх хвора мати Наймолодшый покропил єй жывом водом і одраз стала
з постелі міцна і здорова Заганьбили ся старшы братя же сміяли ся
званя Перепросили го і міцно выстискали Пак долго жыли вшыткы разом в
згоді і пошані Оповім вам байку піт наголовком Лышка і рак стрітила
лишка рака і бесідує му Хоц будеме ся діганяти Добра думка одповіл
рак Як єм Лишка рушыла з міста рак зімал ся за іх
віст долетіла Люшка на місце магнула хвостом розозріла ся рак пред нюл
рак здовал ся уж пустити і бесідує Я уж долго ждухал на
тебе І так то рак выграл з Лишком Андрий мудріщыл од вшыткых
В єдным селі жыл барз заінтересуваний вшыткым хлопец Андрий хотіл вшытко знати
де бы не посмотрил чого бы не виділ о вшытко ся звідувал
Плыне по небі хмарка Одкаль ся она взяла І де так плыне
Шумит за селом ріка Де тече Росне ліс Хто го посадил чом
птахы мают крыла Можут ся дилітати А люде Чом не мают крыл
І так без перервы о штоси звідувал Люде одповідали му на звіданя
але кус ся нервували Як здогадували ся же не знают одповісти на
звіданя хлопця Те Андрию хочеш бы ти мудрійшы од вшыткых зачали собі
з него кєпкувати Ци даст ся вшытко знати Але Андрий не увірил
же не можна вшыткого знати Піду хварит до самого сонця оно всяди
світит вшытко видит вшытко знат Оно мі оповіст о тым чого сам
не знам Лишыл свою хыжу і пішол глядати того місця де сонце
ночує іде і іде нараз видит при дорозі на камені сідит чловек
і вшыткых ся звідує по што його гыф ток сюджю Але Андрий
тіж не знал одповісти пішол далі видит під плотом сідит чловек і
підперат щабі плечами Што ви діду робите звідал Андрий По што підперате
старий пліт Не знам Може ты знаш Як бы м знал то
не глядал бы м того хто вшытко знат повіл Андрий і пішол
пред себе Прешол кавальчык дорогы смотрит Чловек гребле в сміцях Пошто чловече
в сміцях реблете Не знам Я тіж не знам повіл Андрий і
повандрувал далі Ішол і ішол аж зашол в дримучий ліс Вандрувал медже
деревами цілий ден а під вечер дотер на поляну і там нараз
ослипил го місцевий блеск Хлопчиско зажмурил очы і дозріл же в повітрі
бухают сонечны промінці вошол на поляну Ничого од сіяня не видно як
кус привик до той ясности зрів на креслі стару мамку сонця Пошто
єс гыф хлопче пришол звідала Андрий поклонил ся і бесідує Прийшол єм
до сонця побесідувати о вшелякым О якым вшелякым О тым вшыткым чого
сам не знам А чого не знаш Зачал Андрий оповідати а старовінка
слухала і слухала аж зачала зівати харді хварит баба Ждий хвильочку уж
недолго мі син верне ся ночувати а я собі подримлю уж ся
дост за долгій час за долгій ден змучылам Вышол Андрий до ліса
розпалил ватру зачал підгрівати солонину бо з голодній в часі долгой дорогы
як наіл ся солонины з хлібом захотіло му ся пити пішол над
ріку і нахылил ся до воды нараз видит З дна рікі выходит
дівча Так красне же аж блеск од него бє і смотрит ся
на него Не пий воды з рікі бо сонце ся спалит бесідує
красавиця Але барз мі ся хоче пити Хоц за мном дівцо привело
го ку старому Дубові а спід котрого было джерело чыстой студенной воды
Андрий нахылил ся і напил джереляной водичкій І товды сонце зачало сходити
з неба до свойой хыжы Треба бы до него іти але жаль
было Андрийови розходити ся з прикрасным дівчатком Не бесідуй сонцу же виділ
єс мене днеска повіло дівча Підскочыло вгору і заблещала на небі ясна
звізда Пішол Андрий до сонця а оно так пекло же аж стіны
хыжы тріскали як щыпы в огні Але Андрий ся не боял претіж
напил ся джереляной воды зато сонце не може го спалити лем шафку
спустил на ґамбу жебы оціву не спекло Оповіл сонцю по што пришол
Сонце бесідує Не мам часу цьо вчыти але зроблю так же вшытко
будеш знал По тых словах сонце зобрало вшыткі своі ромінчыкі в єдну
вязку і блиснуло Андрьові в голову Андрий почул же в його умі
Зробило ся яснійше лем голова стала ся горяча а серце нараз зробило
ся студенне як лед Хлопчиско рушыл назад домів Злі му было зо
студенном серцом Спомнул дівча котре стрітил над водом так захотіл зріти тоту
прекрасну дивицю же зачал єй кликати нараз з неба злетіла ясна звіздочка
котра замінила ся в чудове дівчатко Як лем Андрий посмотрил на свою
облюблену почул же в його серце зас зробило ся такє яко было
скорше взял дівча за руку і рушыли в дорогу до рідного села
Хлопец был так щастливий же уж не заздростил птахам По дорозі підышли
до чловека котрий гребал в сміцях Андрий посмотрил на него і вшытко
зрозуміл Ты бесідує до него глядаш в сміцях страчены грошы і лем
час стратиш воз ся за роботу скорше заробиш тоты грошы Чым іх
найдеш чловек послухал рады Андрия і неодолга збогатіл ся свойом роботом В
дальшій дорозі товаришы стрітили чловека котрий підперал плечами пліт Андрий посмотил на
него і бесідує Не підперайт чловече того што уж згнило бо і
так ся завалит зроб ліпше новий пліт послухал го чловек і поставил
новый пліт в місті згнилого Одітхнул же не мусит уж даремно сідити
Дотерли до чловека котрий сідил на камені Андрий му повіл Не буд
такій хытрий дай посідити на тым камені і інчым подорожючым Двигнул Андрий
чловека з каменя і сам сіл з дівчатом Ат чловек задоволений Полеців
домів Одпочали кус і пішли далей в тоты страны де жыл Андрий
Од того часу то не Андрий звідувал люди о вшытко лем люде
його так Андрий стал ся мудрійшым од вшыткых Добраніць діточкы Байкы якы
сте перед хвильом могли почути оповідали Вам члены Кружка Стоваришыня Лемків з
Любіна Дорота і Петро Федощак Даря і Петро Ткачык Івона і Януш
Квока і гостинні Дрота Максимчак котрой члены Кружка Особливо дякуют