Оповім Ти байку #13 - Мудра селянка
Еп. 13

Оповім Ти байку #13 - Мудра селянка

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “13 - «Оповім Ти байку» #13, Мудра селянка”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Оповім ти байку мудра селянка Жыл собі колиси бідний селянин котрий не мал землі лем малу хыжку і єдну дівку Єдного разу рекла она до няня Треба попросити короля о кавальчык землі.

Автоматычна транскрипция

Оповім ти байку мудра селянка Жыл собі колиси бідний селянин котрий не
мал землі лем малу хыжку і єдну дівку Єдного разу рекла она
до няня Треба попросити короля о кавальчык землі Король зрозуміл іх біду
зато дарувал ім кавалец угору котруй зачали орати жебы пак засіяти на
ним зерно Коли уж кінчыли роботу нашли в земли ступу зо щырого
золота Слухай повіл отец Наш король єст добрий Дарувал нам тоту землю
зато треба му занести тоту золоту ступу Але дівка повіла Ні няню
не робте того Кєд дате му ступу то буде хотіл тіж ступір
котрого не мате зато ліпше сідити тихо Але отец не послухал і
занюс ступу корольови бесідуючы же выкопал єй на поли Король принял дарунок
і звідал хлопа ци не нашол ничы більше Ніт одповіл ґазда Король
ся знервувал і повіл же кєд єст ступа то мусит быти і
ступір Нич не помогли поясніня селянина Заперли го до вязниці де мал
сідити так долго аж признат ся де мат ступір Слугы штоден приносили
му хліб і воду Єдного разу вчули як ґазда боженькат Як бы
м послухал што мі дівка радит ой як бы м послухал дівку
было бы інакше Слугы пішли до короля і оповіли му же селянин
фурт лем ойчыт же міг послухати дівку не хоче істи ани пити
Король розказал привести поневоленого і звідал ся го чом фурт повтарят же
міг послухати дівку Што повіла ваша дівка Радила мі жебы м не
заносил ступы бо кажут мі принести і ступір Як маш таку мудру
дівку то привед єй доня і пришла селянка до Замку Король повіл
же кєд она досправды така мудра як бесідуют то повинна знати розпутати
загадку Кєд ся єй поведе то він возме єй за жену Дівча
одрекло же розпутат загадку а король повіл Прибуд до мене ани облечына
ани гола ани ідучы ани ігаючы ани дорогом ани понад дорогом Пішло
дівча дохуж і зняло облечыня Пак овинуло ся великом рыбацком сітю Не
было ани облечыне ани голе Пак сіт привязало до хвоста сомара котрий
мусіл єй тягнути дівча ани не ішло ани не іхало А сомар
тягнул єй так же лем великыма пальцями дотыкала землі Не было ани
на дорозі ани над дорогом Коли так прибыла на замок король взял
єй за жену і дозволил заряджувати цілым королівством Минуло пару років Єдного
дня іхал король на параду Перед замком станули возы селян котры возили
дырла декотры были запряжены в коні а декотры в сейкы Єден з
хлопів мал три коні кобыла ся му ожеребила і гача положыло ся
помеджы два сейкы Коли хлопы вернули до возів зачали ся сварити о
тото гача Властитель сейків хотіл затримати гачатко впераючы ся же то сейкы
го вродили а властитель конів твердил же йому оно приналежут А же
як раз дорогом іхал король попросили го о раду Король зарядил же
гача мат ся лишути там де лежыт зато отримал го ґазда з
сейками до котрого не приналежало Властитель конів почул ся скривджений такым осудом
Припомнул собі же королева єст барз мудра і справедлива І сама ходит
медже люди жебы ім помагати Зато пішол до ней за помочом і
радом Королева выслухала скаргы ґазды і повіла Кєд не выявиш хто ти
тото пораіл повім ти што маш зробити Заран рано як король зас
буде іхал на параду стан посередні дорогы Воз сіти і удавай же
і маш рыбы Потрясай сітю так як бы была полна рыб Королева
пораіла му тіж што ма повісти корольови як буде ся звідувал што
робит На другій ден станул селянин на дорозі і зачал імати рыбы
в сухым піску Король послал свого слугу жебы ся дознал што робит
тот шалений чловек Імам робо одповіл хлоп Як можеш імати рубы в
Піску звідал ся слуга А хлоп на тото Кєд два сойкы можут
вродити гача то і я в Піску мож уры бы імати Слуга
вернул до короля і принюс му одповід А король вызвал селянина до
себе жебы дознати ся хто пораіл му так робити Хлоп долго твердил
же сам тото выдумал але по даякым часі признал ся же помогла
му королева Король барз ся знервувал вернул до хыжы і выкричал жені
Чом так підло зо мном поступуєш Не хочу такой жоны вертай до
свойой убогой хыжы Зато же была єст добром женом можеш взяти з
замку тото што єст для Тебе найціннійше Королева одповіла Дорогій Мужу як
так собі желаш мушу тя послухати По тых словах сердечні го поцілувала
і зрыхтувала чаю жебы послідній раз напити ся з корольом До горнятка
короля всыпала порошку на сон Коли король выпил чай твердо вснул а
королева казала слугам завинути го в леняну плахту і завезти до єй
хыжкы Там положыло го на постели де король проспал цілу ніч і
цілий ден Коли вкінци ся пробудил барз ся чудувал Де єм і
крикнул на слугу але нихто ся не зявил Вкінци жена станула перед
ним і повіла Дорогій королю дозволил єс мі взяти з замку тото
што єс мі найдорожше і наймильше Зато забрала єм самого тебе Корольовы
слезы станули в очах і повіл Найдорожша моя жено Одтепер на все
уж будеш моя а я твій І поіхали до замку де выправили
чудову гостину А король і королева певно жыют іщы в щестю до
днес