Оповім Ти байку #18 - Ваньо і його здрадлива сестра Ганця
Еп. 18

Оповім Ти байку #18 - Ваньо і його здрадлива сестра Ганця

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “18 - «Оповім Ти байку» #18, Ваньо і його здрадлива сестра Ганця”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Оповім ти байку Ваньо і його здрадлива сестра Ганця Жыл єден хлоп і мал двоє діти жена му вмерла Діти мали імена Ланьо і Ганця Оженил ся хлоп другій раз Друга жена ся з ним.

Автоматычна транскрипция

Оповім ти байку Ваньо і його здрадлива сестра Ганця Жыл єден хлоп
і мал двоє діти жена му вмерла Діти мали імена Ланьо і
Ганця Оженил ся хлоп другій раз Друга жена ся з ним сварила
жебы він тых двоє діти забыл Та він си подумал Іду в
ліс возму тых двоє діти з собом і там іх лишу І
так він зробил Пішол до ліса з дітьми рубати дровно Взял зо
собом міх і вштурил до нього діти до міха вшмарил тіж камін
бесідує ганцю і тыланю сід де гел а я піду рубати дровно
Коли нарубом то вас забарудом Чловек пішол вырубал голус і привязал до
бука Голус фурт о него бухат Діти думают собі же няньо рубат
дровно пришла ніч Ваньо выліз з міха і слухат што так вдарят
Бесідує до Ганців Ганцю няньо уж не рубат дровна і його гыл
неє лі сідят ґміху Долгій час сідят Барз поголодніли і зачали ся
молити до Бого З того каменя зробил ся хліб они го одламуют
а тот хліб фурт прирастых так і жыют В кільци діти выросли
Зобрал ся хлопец глядати якысого села по лісі Не нашол ничого лем
єдну хыжу Приходит він до сестры Звідує ся гонця Нашол єс село
Ні лем єдну хыжу Іду ся на нюй посмотрити На другій ден
Ланьо пришол до той самой хыжы і смотрит ся хто з ней
выходит Видит же вышло з ней дзьох розбійників Сховали ключы в єдно
місце і пішли Ланьо взял ключы та со до них зашол Озерат
вшытко в хыжы і находит там чародійску воду Помастил ланьотом водом вшытко
што в тій хыжы было а сам сідит збоку в лісі і
смотрит ся Приходят розбійникы на полудне Заходят каждий кадисіл там ся приклиіл
Кухар котрий ім давал істи сіл на стільчыку жебы накласти огня і
уж там ся лишыл Приходит Ланя до хыжы і зачынат в двері
дуркати Бесідує найстарший розбійник тому кухарьови што ім істи давал Стан посмот
ся хто там дуркат Тот хоче стати Але не може Но тыставай
бесідує до другого А тот не мож остати Наказувал він так пятьом
Ани єден не міг стати Казал вшыткым жебы ся двигли Не можут
Ланьо заходит до хыжы Знимат з кленчыка шаплю і одрубує вшыткым головы
потім взял головы і тіла і вышмарил допивниці Замкнул тоту хыжу і
приходит до ганці Ганця ся го звідує Ланю Ци ты знашол даяку
хыжу Гей нашол єм Ганцю підеме до нєй мешкати На другій ден
зобрали ся они до той хыжы Пришли красні ся урядили і мешкают
Раз Ваню бесідує Ганцю іду даякє звіря застрілити треба нам дашто зісти
А ты вос тоты ключы і а ты іх даю будеш ґаздыньом
Але єдного ключа Ланьо єй не дал од той пивниці де были
головы розбійників Ланьо взял стрільбу і пішол до ліса Ганця з ключами
ходит по вшыткых покоях лем не може зайти до той єдной пивниці
Думат си Чом мі брат не дал од той пивниці ключы Што
там може быти же він мі нияк не хце єй вказати Думала
думала комбінувала і так она надумала же двері отворила отворила і видит
што там єст А єден розбійник не был забитий лем порубаний і
бесідує Ганцю подай мі чародійску воду Она єст там на вікні Ганця
подала му воду Він премил собі раны і они ся загоіли бесідує
розбійник Ганцю кєд бы сме твого брата забыли могли бы сме жыти
разом Але як я го забю звідує ся Ганця Удавай хлору Повідж
Ваньови же мусиш посербати молока од лыжкы і товды выздоровієш Ваньо приходит
домів А Ганця уж удає хлору Бесідує Ланьом Ганцю Ганцю Што тобі
єст братчыку Ябар з хлора Місяс сон приснил же мі помогло бы
молоко од лыжкы Ваню переночувал а рано забрал ся в ліс ходит
лісом взріл лыжку хоче єй застрілити Бесідує Малышка Што хочеш Ваню Дай
мі молока бо моя сестра хлова Твоя сестра не мого молока хоче
а твойой кырвы і дала лишка Ланьови свого молока Ваньо приносит тото
молоко і дає ганці Ганця напила ся і здорова на цілый ден
На другій ден Ганці снит ся же она напила бы ся молока
од волчыці ланцю я зас якоси злі ся чую Я бы м
ся молока од волчыці напила Ваню нещестливый зас выбрал ся до ліса
Нашол волчыцю котра ішла з маленькыма волчатами хоче єй застрілити Не стріляй
до мене бесідує волчутя Што треба молока Твоій сестрі не треба мого
молока єй треба твойой кырвы Але я ти тото молоко дам Ланьо
взяло молоко од волчыці і несе ганці до нів А ганця в
тым часі гулят з розбійником пред хыжом Ганцю ланю іде дохыж Што
ти бесідуєш його волкы зіли Ні не зіли Я мам знак бесідує
розбійник Якій Грушка перед хыжом квитна Приходит ланьо домів ганця барз хвора
напила ся молока і выздоровіла Здорова три дни По тым часі Ганця
зас ся похворіла Ланцю бесідує місяцнило же я бы м выздоровіла кєд
бы м выпыла молока од медведиці Лоньо пішол до ліса Взрил медведицю
з маленькыма медведячками на ставил стрільбу Хочу стріляти бесідує медведиця Не забия
і мене я знам што тобі треба молока для твойой сестры Але
не мого молока єй треба а твойой куры Я пы того молока
дам Принюсуваня молоко домів Ганця ся напила здорова цілый тыжден Ланьо далі
ходит до ліса ганця з розбійником радят ся Як ланя забити бесідує
розбійник Ганцю удавай зас хвору Тепер бесідуй же Ты бы ззіла мяса
з дикой свині змедже двох гір А тоты горы о <unk> <unk>
годині ся здаряют там страшні іти Як він там не пропаде товды
ниґда Ваньо приходит домів Ганця зас хвора Ланю я хлора Місяцнило же
кєд бы м взіла мяса з дикой свині спомедже тых двох гор
была бы м здорова Ганцю я те принесу Іде ланьо іде страшочныма
лісами При дорозі стоіт єдна хыжка неволичка а з той хыжкы выходит
баба Де ти ідеш сыну Іду мамко медже тоты горы за мясом
од дикой свині бо моя сестра Хлора Ід сынку Але найскорше послухай
ня Як будеш мало в руках тото маленькє патятко што коло свині
буде лежало то тримай його записк Жебы оно не квычало бо стара
свиня тя забє А вшытк роб скоро бо тоты горы о <unk>
годині вічні в себе вдаряют Коли будеш вертал Зайд до мене Ваньо
приходит на місце стара свиня плекат маленькы Він мале пацятко береза тис
і втіче Вылітує Ваня спомеджети гір а они як раз зачынают в
себе вдавляти Приходит до той бабы А она заберат тото пацятко і
риже мо другє своє Дає му коня а на ним скоряны куфры
Придеш домів а розбійник ся тя звідат Яком хцеш смертю згынути за
нас дванадцетьох котрых єс забыл А ты Ланю му повідж порубай мене
полож в тоты куфры і найня кін несе кади хоче Ланя сіл
на коня І вернул ся домів Не се ганці пацятко Але ганцюж
пацятка не треба она добесідувана з розбійником Же як на тот раз
ланю верне а він вертат бо грушка квитне то розбійник його порубат
Но і Ваня уж дома Розбійник бесідує Яком смертьом хочеш згынути за
нас дванадцетьох братів Парубайня Моі кавальчыкы склад до куфрів і полож на
мого коня А він найня ненесе кади хоче розбійник порубалу ваня на
кавальці Сестра взяла праве ребро і вышмарила до пеца Вшытко інче склали
до куфрів положыли на коня і пустили го світом прилетіл до бабы
Баба знимат з коня куфры вытрясує косты і мясо і складат докупы
Зложыла і смотрит же бракує правого ребра Зарізала тоту патя што Ланього
го принюс і приложыла ребро з пацяте до тіла Помастила тіло чародійском
жывом водом і Ланьо ожыл Мамко бесідує Я єм барз долго спал
Заспал бы сынку на все бо твоя сестра єдно ребро спалила А
тепер вертай ся домів звідай ся розбійника яком смертю він хоче згынути
Ланьо іха домів Грушка квитне Розбійник бесідує Ланьо іха домів не може
быти ты єс го порубал а я єм ребро спалила Ігад Приходит
ваня домів і звідує розбійника Яком смертю хочеш згынути Таком ху згынути
І яком ты єс згынул Порубаня на кавальчыкы злож в куфры і
на того коня І най він ня несе кади хоче Ланьо зробил
так як казал розбійник лем же як го порубал вшытко зметал до
пеца спалил а порох вшмарил до куфрів положыл на коня найнесе кади
хоче Потім Ланьо зобрал ся попращал з сестром і пішол вандрувати Сестрі
лишыл два похары єден погар на слезы за ним а другій на
слезы за розбійником іде ланьо лісами і великыма горами Нашол листок і
спис на тым листку Коли приложыл до ґамбы листок зо спистал пришли
до него звірята заяц лыжка волк медвід Лев звідуют ся го Што
хочеш добрий наш ґаздо Я Вас хочу за цимборів І так они
ходили вшыткы разом лісах барз долго ходили раз застала іх ніч Ваню
наклал огня в лісі під ялицьом Його приятеле полігали коло него Він
сам сідит і пече соломинку З дерева кричыт паба Пече пан солонинку
та даст мі половинку А я печу жабку та дам йому лапку
Ваню бесідує Хто там гойкат Я баба з прутом то зло з
долины Я не злізу бо ся бо же не зідят твоі цимборы
Не бій ся Не зідят тя На маш тот прутик дотхни іх
і товды злізу Вань одвял прутик Дотхнул цимборів і они здеревяніли Баба
втовды вдарила Ланя жа ком і Ваня з Деревянів сама спекла солонину
і зіла На другій ден з деревянілых нашли інчы збурята І заяц
і лыжка і волк і медвід і Лев Каждий бесідує То нашы
братя медвід радут залаціл лет за чародійском водом полетіл заяц Летит заяц
летит видит гадину котра несе жыву воду Наступил нам і заяц і
з силом берет мі воду приносит заяц чародійску жыву воду до ліса
де вшыткы його братя дає медведьови Медвід каждому цяпнул на голову воды
і вшыткы звірята Юваня ожыли Подякували своім приятелям і пішли дальше в
ліс Застала іх єсю ніч Наплавы ся огне Баба з дерева коли
взріла желаня несесуваному прити Пече пан солонинку та даст мі половинку а
я печу жабку та дам йому лапку во ньом бесідує бабо з
прутом зыд долину Я не злізу бо ся бою Маш тот пруд
Та дід гний з своіх цимборів Ваньо взял проти Ґодбабы але дідну
ним не звірята а землю коло них бесідує з вас Баба злізла
долину Аланьо нараз Приятеле моі берте ся за бабу Звіры приятеле достали
бабу і розырвали єй І так Ланьо далі вандрує си по лісах
раз приходит в єдно місто зо своіма цимборами А в місті великій
смуток Звідує в корчмі люди Што в вас так смутно В нас
єст лем єдна студня на ціле місто А в тій студни сідит
смок з дванадцетьома головами Штоден треба му дати чловека зісти бо він
не пустит воду дотля докля не буде найджений Тепер пришла черга на
царску принцессу цар мусит дати свою дівку О дванадцеті будут єй там
провадити Ланьо обступил зо своіма приятелями студню і ждут іде циґан царскій
слуга везе ділку до студні для смока Ланядівку затримал циґана в скін
ме завернул Циґан станул збоку і смотрит ся Пришла <unk> година Смок
зголодніл Двигат голову Не видит нич двигат другу не видит нич третю
нич <unk> нич так двигнул вшыткы дванадцет голов а Ваньо кричыт Цимборы
моі берте ся за смока Звіры приятеле Дорвали го Ланял шабльом потинал
головы одтял дванадцет языків смока і сховал іх до кышыні Царска дівка
барз ся втішыла же лишыла ся жыва Ваньо барзі ся подабал і
бесідує му я Тя люблю ход до нас мі няньо даст ти
царство Ваньо одповідат Як не приду за рік можеш ся оддавати Принцеса
барз ся засмутила але што ма робити Коли Ланя так вырішыл Він
зобрал ся зо своіма приятелями і пішол гет А циґан котрий стоял
збоку підышол до забытого смока Взял вшыткы головы забрал царску дівку і
везе єй домів По дорозі бесідує царскій дівці циґан Як не повіш
же я єм забыл сымока то я тя тепер забю царска дівка
выстрашыла ся і обіцяла же буде бесідувати так як циґан приказує Ваньо
зас пішол вандрувати ходил по лісах ловил дичыну і так жыл зо
своіма цимборами За рік приходит зас в тото місто Заходит до корчмы
звідує ся люди Мыядрік як єм был в вас Ваше місто было
барз сумне А тепер такє веселе Гей бо цар свою дівку оддає
за того циґана што забыл смока Ваньо іде до дівкы она опознала
і бесідує Я мушу оддавати ся за циґана Бо няньо такє слово
дал же хто смока забє То му царство даст А циґан мі
казал бесідувати же то він забыл смока Ваньо бесідує єй на тото
Но я приду до тебе на весіля зо своіма приятелями пуст нас
добрі бесідує царска дівка Приходит Ваня до своіх приятелів і вшыткых кличе
на весіля Пришли Вшыткы ся барз выстрашыли же такы страшны звіры входят
А царска дівка вшыткых гостит а найбільше Ваня Цар смотрит ся же
його дівка гостит якысого пана і звірів Циґан такой злі смотрит ся
лем зубами скрыгоче бесідує до царя Няню смотте моя молода уж си
нашла якысого пана А Ваню і його приятеле далі гуляют так ся
розтанцювали так ся розгуляли же уж танцюют выжы циґана медвід бесідує Циґоне
ты єс забыл смуко Я забыл А даж на тото довід Циґан
вказує дванадцет голов смока Аньо выймує з кышені языків вшытко тото видит
цар а його дівка бесідує Посмотте няню хто забыл смока Ланьо одтял
языкы зыголов а циґан лем тоты головы позберал Взрил цар же Ланьо
ма правду а циґан вшыткых обдурил Розсердил ся і дал наказ звірятам
жебы го забили Зарядил цар другє весіля на цілый тыжден Ланьо повінчал
ся з його дівком і зостал царьом бо старий цар переказал му
царство Товды Ланьо бесідує до свойой жены іду вандрувати Коли не верну
ся за рік можеш ся оддавати Молода царівна плаче не хце го
пустити Але Ланьо зобрал ся і іде одвидити свою сестру Іде о
ньо ідей думат Як она за мном дуже слез выплакала до погара
то дарує єй жытя Як за розбійником забю єй Приходит він до
сестры смотрит ся в погары За розбійником по верхы іде а за
ним слез нема Подумал си Што з тобом робити Ци тя забити
ци ні Ні не забю Возму тя до себе і взял Уаню
сестру до себе привюл єй домів Жена на іх видок барз ся
втішыла І так они дуже років жыли в чести Сестра была вуланя
за службу Але єдного разу коли стелила постіль Ланьови сестра наклала під
ньом ножів ланьо на ніч люг на постіль А найо на ніч
люг на постіль А в ден не стає молодий цар Рушают ним
Він мертвий Перевертают го а під ним ножы Засмутили ся його цимборы
плачут Наш ґазда вмер Летит заяц з зажывом водом приносит воду дає
медведьови Медвід полял водом молодого царя і він ожыл Бесідує Ваньо Жено
моя приятеле я єм барз долго спал Ей Ваню твоя сестра файні
тобі постелила Навштуряла під тебе ножів жебы с ти не жыл на
світі Ваня подумал си Та я сестро тобі дарувал жытя і тебе
взял до себе жебы с ти не бідувала а ты мене забила
другій раз Не жалувала сти мене і я тебе не буду І
казал своім цимборам розорвати сестру Ланьо зачал спокійні жыти зо свойом женом
і царствувати в своій державі