Оповім Ти байку #3 - Бідный Микыта
Еп. 03

Оповім Ти байку #3 - Бідный Микыта

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “03 - «Оповім Ти байку» #3, Бідный Микыта”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Оповім ти байку бідний Микыта В єдным селі недалеко річкы стояла стара вікова хыжа Там мешкали дідо і баба Они были барз бідны так бідны же навет свойой куркы не мали Мали єдного.

Автоматычна транскрипция

Оповім ти байку бідний Микыта В єдным селі недалеко річкы стояла стара
вікова хыжа Там мешкали дідо і баба Они были барз бідны так
бідны же навет свойой куркы не мали Мали єдного сына котрий мал
на імено Микыта Стары го барз любили радували ся ним Коли Микыта
выріс хоц і бідным был та файнійшого легыня од него в селі
не было Єдного разу бесідуєму няньо Сынку я старий і мати стара
найси дівчыну і ожень ся жебы сме іщы зазнали твойого щестя Коли
Микіта тото почул сіл коло стола і заплакал Потім бесідує Як я
можу ся женити Як наша хыжа недолго впаде Коли нич не маме
котра дівка буде така дурна жебы за мене пішло Не хтіл ся
Микыта женити Єдной неділи рано облюк ся і пішол на село до
своіх приятелів Недалеко од його хыжы стоял великій каштель Там мешкал ґраф
В ґрафа была єдна єдина дівка файна префайна Іде Микыта коло каштелю
а ґрафска дівка стоіт в вікні і роззерат ся по улиці Микіта
уклонил ся Дівка одповіла му затримала го а потім закликала на хвилю
до себе Микита бідний о дітий ганьбил ся заходити а дівчына бесідує
Не ганьб ся заход Мама і няньо пішли до церкви Тома никого
неє Зашол Микыта до хыжы Ґрафска дівка казала му сісти коло стола
сама сіла коло него і бесідує Микыто я бы м хотіла жебы
с ты зостал моім мужом Легін почервеніл як рак печений з очы
выкотили ся слезы і бесідує Не смійте ся з мене як я
можу взяти Вас за жену коли я такій бідний Вшытко што видите
на мі то єст моє богатство Навет як я бы м хтіл
то вашы родиче не дозволят Микыто буд спокійний кого я собі полюбила
Моя старшына не заборонит мі а хыжа в нас велика Є де
мешкати Як ся добесідували так і ся стало Микита оженил ся і
лишыл ся в ґрафа тяжко му было привикнути бо дотепер жыл в
біті а в такых палацах і звычаі інчы Прожыл Микита з ґрафском
дівком місяц і зачал слабнути Прежыл другій гет уж заслаб Вышол раз
на село Люг під Грушком і задумал ся Де моя сила Який
єм был сильний веселий А тепер на другій ден пішол до свойой
нонажкы попросити о пораду нонашка му бесідує Хресняку мій Я тя барз
люблю І повім ты вшытко лем ся не перестраж Бесідуйте нонашку бесідуйте
Заран рано стан облеч ся і повід жені же ідеш до ліса
нарубати дров Она Тя буде одгваряти же ти уж пан і ганьба
ти з сокы ром рубати Але єй повід же ты єст на
тото привикнений і ганьбити ся не знаш Коли підеш до ліса Дров
не рубай а выбер собі файну полянку і през цілый ден выспий
ся добрі Коли вернеш ся домів же надаст ти повечеряти і каже
лігати спати Ты вшытко тото зроб але коли ляжеш прижмури очы і
не спий Она выйде на двір облечена в долгу білу кошелю перепасану
червеным ременьом В руках в ней буде кантар Она буде хтіла ним
Тебе вдарити Скоро глап кантар і вдар єй ним Коли єй ним
вдариш Она такой нараз перемінит ся в кобылу Товды на ній сяд
Понесе ся она барз далеко Коли нонашка скінчыла дала мыкыті іщы зіля
звязане вязку і додала Коли она тя принесе на місце розвяж тоту
вязку і розсып зіля Одраз повернете ся домів Твоя жена єст нечыстым
духом она ся на тобі носит кажду ніч зато слабнеш Микыта выслухал
добрі нонажку і вшытко так зробил як она казала Лапил кантар з
рук жены і вдарил єй Жена замінила ся в кобылу Але коли
жена была уж змінена то захотіл єй Микыта підкути і взял єй
до коваля Буд добрий підкуй мі кобылу Прид в ден Я тобі
в ночы підкувал не буду Але Микита барз зачал просити і коваль
пітку Забил <unk> клинці Кобыла несла ся над хмарами Лем де неде
видно было скалы і рікы Нараз спустили ся на єдну полянку де
зобрали ся вшыткы нечысты Они вытріщыли на Микыту очы чудуючы ся што
то за новый чловек ся зявил і де єс іх головна пані
Микыта здогадал ся же треба розвязати вязку і высыпати зіля так і
зробил За пару минут вшыткы нечысты розлетіли ся лишыл ся лем він
зо свойом кобылом женом Але скоро і кобыла рушыла назад жебы єй
колуты не запіяли в дорозі Вернул ся Микіта домів привязал кобылу в
стайні Знял з ней кантар і вдарил єй ним Она змінила ся
в жену і барз зачала єйкати бо на ногах і руках в
нєй были прибыты підковы на <unk> клинцях Микыта выстрашыл ся і полетіл
до нонажкы жебы порадила што робити А хто тобі казал підкувати кобылу
помочы неє Закля вернеш ся домів Жена буде мертва Ты єй похорон
і будеш мусіл три ночы ночувати на єй гробі Бо інакше тобі
жытя не буде Розповідат му вшытко нонашка Схыжы воз свяченой пшениці обсып
докола гріб і най священник даст ти іщы своє облечыня Жена твоя
серед ночы выйде з гроба Але ти ся не бія не буде
виділа На третю ніч Буде тя просити жебы с ты одпустил єй
гріхы бо не ма спокою Не одпущай бо нараз сам вмреш і
ляжеш з ньом до гроба як Нова Шкарадила Так і зробил Микыта
Серед ночы загриміло штоси в гробі і жена його вылізла од тамаль
На ній была червена кошеля і червений ремін Свистнула раз і вшыткы
нечысты прилетіли Засвистала другый і третій раз Де были якы нечысты вшыткы
прилетіли гыл Микыта перестрашыл ся а она станула перед вшыткыма і бесідує
Глядайте мого мужа навет в мори під малым каменьом Нечысты розлишли ся
а она ходила докола гроба і мыкыты на гробі не виділа За
годину вшыткы нечысты вернули ся і бесідуют го Ниґде нема Як раз
запіяли когуты і вшыткы нечысти пропали А жена зас лягла до труны
Так было і другой ночы а на третю ніч коли жена уже
ішла до гроба взріла микыту і зачала го просити Одпуст мі гріхы
што я на тым світі согрішыла Бо на сім років спокою не
буду мала Микита не одпустил єй гріхів Товды она гірко заплакала і
повернула ся до гроба Пришол Микыта домів лыг спати і добрі ся
выспал по тым вшыткым Встає рано і видит же в загороді заяц
під гризат морков Взял Микыта стрільбу і хоче заяця застрілити Але заяц
одозвал ся Не стріляй одпуст мі согрішыня бо спокою не мам Алека
зыстріли заяця знял з нього скору повісил на стіні жебы высохла Мясо
вышмарил псам Нараз смотрит ся а скоро неє Заяц рано зас підкусує
Морков Микытай тепер застрілил го хоц заяц просил о одпущыня гріхів Так
было і третього разу а потім заяц пропал А Микита нашол собі
другу файну бідну і добру дівчыну і оженил ся з ньом І
жыє з ньом дотепер як іщы не вмер