Оповім Ти байку #4 - Хлопец, котрый вуходувал гадину
Еп. 04

Оповім Ти байку #4 - Хлопец, котрый вуходувал гадину

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “04 - «Оповім Ти байку» #4, Хлопец, котрый вуходувал гадину…”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Оповім ти байку хлопец котрий выходувал гадину Жыл єден великій ґазда котрий мал дванадцетлітнього сына Тот ґазда мал єден великій стіг соломы а під соломом жыла година Хлопец.

Автоматычна транскрипция

Оповім ти байку хлопец котрий выходувал гадину Жыл єден великій ґазда котрий
мал дванадцетлітнього сына Тот ґазда мал єден великій стіг соломы а під
соломом жыла година Хлопец фурт ходил до стога і там ся бавил
Раз Гадина вышла і бесідує до хлопця людскым голосом Внес мі кус
молока попити Хлопец пішол і принюс гадині молоко в горнятку Гадина выпила
і бесідує Я бы м хотіла жебы з тым каждого ранку принос
силу молоко Хлопец носил молоко шторано і выходувал гадину Оно выросла выріс
і хлопчык Коли гад был уж великій бесідує до хлопця сяд на
мене і я тебе понес су до свого няня Хлопец сіл на
гадину і она понесла го до великого ліса В тым лісі было
барз вельогадів они попіднимали головы і зачали ссычати Але хлопця не рушали
Отец гадины барз ся врадувал Хто тебы так выходувал з сыда Што
такій великій і красний сес хлопец показал гад Прос од мене што
хочеш бесідує отец гада Я хочу таку пищавку што коли заграт то
вшытка звірина і вшытко котре кругом зачынат танцювати гев маш і подає
отец гада хлопцьови Пыщалку іщы даш што хочеш Дайте мі таку шаблю
што вшытко розколе гев маш і подає хлопцю шаблю А тепер выпровадиме
Тя в дорогу повю отец згада і вшыткы гады Кади хочеш тади
ід Ты тепер сильний і вывали хлопця на єдну полянку серед ліса
Розозріл ся хлопец на вшут глыбокы і рушыл Іде собі іде іде
і пришол до єдного міста де жыл цар А тому царю треба
было слугу котрий бы в вівці гнал пасти Ани єден слуга не
міг тых овец напасти босырканя іх все розганяла Добесідувал ся Легін з
царьом же буде пас уці Выгнал раніцько уці на пашу грат на
своій пыщовці Коли зачал грати вшыткы вівці пораділи і почали танцювати Танцює
і босырканя яка прилетіла зробити своє зведіло Але гін лем грат Бо
суркані так ся сподабало же она попросила хлопця абы тот навчыл єй
грати на пищалці Хлопец бесідує Ди так Пыщати не можеш бо в
тебе кривы пальці напрост мі пальці просит посырканя добрі на прощу Але
принес мі з ліса найгрубше дерево з корінями Босырканя Тягне з ліса
рубецне дерево Хлопец вытягнул шаблю Махнул ньом і розколол дерево Коли розколол
вказал бы соркані жебы тады поклала пальці на выпростуваня Босорканя вштурила там
цілу руку а хлопец вытягнул шаблю і дерево прищыпила руку босоркані Почала
она просити циґынку пуздня Я мам під правом роком яблочко з якого
коли захочеш будеш мати ціле войско Хлопац вытянул тото яблочко зпід пазухы
по соркані і одтял єй голову Пришол вечір Зобрал Легій своі овечкы
і же не думіл цар стоіт на ґанку смотрит ся і дивує
ся Іщы нихто николи не пригнал овечок домів Дивує ся і цариця
і іх дівка якого мают слугу Хлопец выгнал напасти овечкы на другій
ден приходит до него друга босорканя Алегі не грає си на пищалці
Босорканя бесідує Забыл ти мою сестру Зімі я тебе желізо зіж Не
мене одповіл хлопец І далі хлопец грат і грат А бо сырканя
коли натанцювала ся ходит вколо него і просит жебы навчыл єй так
гра ты В тебе пальці кривы інакше бы м тя навчыл бесідує
єй Лей Та выпростуй мі пальці просит басоркама Добрі Принес з ліса
великє дерево пішла бо сорканя принесла дерево Коли тягнула тото дерево земля
аж ся трясла Вытягнул хлопец шаблю розколол дерево і бесідує пхай гев
пальці Босорканя запхала руку аж до ліктя Хлопец вытягнул шаблю Босоркані стисло
руку заверещала і просит ся сыну сыну пустня Дам ти яблочко што
мам під правом пазухом З нього будеш мати войско як в царя
взял хлопец і другє яблочко або соркані одтял голову Вечером же не
уці доміл зас дивит ся цар Уж і дівка присмотрює ся сузі
якій розумний зас овечкы пригнал цілы і вшыткы домів Третього дня хлопец
зас выгнал уці пасы іх грат на пищалці Приходит до него третє
босырканя Ты забыл моі сестры і я тя зім зіч біду а
не мене бесідує хлопец і далі грат на пищалці Баба танцює танцює
а потім бесідує Навчыня грати як сам знаш в тебе пальці кривы
Та выпросту іх Принес з ліса грубе дерево баба притягла дерево з
ліса Легін розколол дерево шабльом і бесідує по соркані Пай рукы жебы
м ты пальці выпростувал запхала баба рукы Хлопец вытягнул шаблю як баба
запищыт зареве Сынку помилый ня Ту під лівом пазухом мам такє яблочко
з котрого буде коли захочеш великє войско Хупец взял ябочку або соркані
одтял голов на вечір вертат ся леґіньсуцями домів царска дівка як го
взріла бесідує до царя Няньку царю я ся хочу оддавати за того
хлопця бо він барз розумний і робітний цар Не забарз хотіл жебы
в него зазятя был слуга але што мал робити Зробил весіля і
бесідує дівці Будете жыти в гусятнику Я не хочу в палацу мати
слугу зазятя Дівка красні вломыла выпрятала гусятник і они з хлопцьом зачали
там мешкати Раз на світі зробило ся неспокійні Інчы царі пришли з
войном на того царя Засмутил ся цар як перемочы ворогів і выграти
войну Його зять просит ся на войну а він одповідат му до
войны не суций а лем до овец Сід дома хлопец барз просил
царя Товды цар дал му хрому кобылу і возик на двох колечках
на сміх як ішол зять на войну на дорозі было болото Возик
вскочыл в тото болотося втопил Царьове войско іде а зять в болоті
з хромом кобылом стоіт Солдаты і цар сміют ся з него як
він до жаб стрілят Войско пішло а хлопец вытягнул єдно яблочко Подумал
о войску і нараз войско явило ся перед ним Він преблюк ся
красні і пішол бити ся з чужым царьом Побыл вороже войско і
зас вернул ся до болота стрілят до жаб Сміют ся з него
царскы міністры і жолніра кє бы в нашого царя был такій зядяк
тот што ны был за нас А хлопец коли лем войско пішло
зобрал ся і пішол до свойого гусятника до жены Жыют си они
далі Але зас на того царя зобрало ся войско воювати проти нему
тоту війну єм выграл А як буде з другом Думат Журит ся
цар і мало не плаче Просит ся взять зас на войну цар
нич му не бесідує лем дає хрому коболу і возик на двох
колечках Загребал ся хлопец в болоті стрілят до жаб войско переходит сміє
ся з царьового зятя Коли вшыткы далеко одышли зять вытягнул другє яблочко
і пришло войска як маку Він переблюк ся іщы краще станул на
переді войска і пішол ся бити Побыл вшыткых Лем горы мертвых вояків
ворожого царя лежат коло нього Скоро зас пришол до болота і сідит
там з хромом кобылом стрілят до жаб Царьове войско раде же они
зас перемогли Ідут домів і сміют ся з царского зятя Коли вшыткы
пішли зобрал ся хлопец і пішол до гусятника до свойой жены Жыют
они жыют Нараз чує цар же третій сусідскій цар зберат войско проти
него Але так же вшыткых тых взял до себе што дотля війны
програли Смутит ся плаче цар Я той третьой войны не выгром Але
што робити Треба воювати Зять зас просит ся на войну цар пущат
го і бесідує Сідит лем там кого тых своіх жаб Хлопец зас
взял хрому кобылу свій возик сідит в болоті стрілят до жаб вшыткы
ся з него сміют а коли войско уж далеко облюк ся парадний
хлопец вытягнул своє третє яблочко Войско величезне явило ся перед ним Повюл
він тото войско на войну побідил вшыткых ворогів Але на тот раз
ранили го в руку Цар завил геройови руку сам свойом хустком на
якій было вышыте його імя Коли хлопец выбыл уж вшыткых зас вернул
ся до свого болота до жаб а потім на вечір дожены в
гусятнику Цар з радости же тепер долго буде мир бо уж неє
никого хто бы проти него воювал зробил велику гостину Гостят ся міністры
воякы просты люде а цар бесідує Треба бы нам найти того вояка
котрий так сміло был ся за нас його буде можна познати бо
тому хлопцю стрілили до рукы І я сам му тоту рану завил
свойом царском хустком Царьова дівка встала і бесідує Пересвітлий няню царю в
мого мужа рука перевязана твойом хустком я єм єй познала Цар засміял
ся бо не ввірил Але выслал єдного слугу посмотрити ся ци то
правда же його зять ходит з завязаном руком Слуга прилетіл і бесідує
Правду бесідує ваша дівка Пресвіту і царю Не повірил цар пішол сам
ся посмотрити Розвил руку зятю видит же хустка його і імя його
на ній выгофтувана І рану познал бо памятал коли єй перевязувал цар
звідує зятя Сынку тото был ты І я царю няню Пребач мі
сынку же я был для Тя такой несправедливий за вшыткы рокы А
ты нич не бесідувал І заплакал цар перед вшыткыма людми Сынку Воз
од мене царскє берло бо я уж старий Ты будеш царювал Цар
передал для зятя берло і корону Тот лишыл гусятник перешол з женом
жыти до палацу Три дни і три ночы гостили ся люде і
вшыткы міністры іли пили а в ґамбі было сухо А я сіла
єм на столец і байкы конец