Каждій рік в обшыри лемкознавства, лемківской-русиньской літературы, зъявляют ся тисячы друкуваных сторін. Хтоси-колиси вшыткы тоты рядкы букв записал, принимаючы як основу два принципы: – встановлений традицийом, столітями практыкуваний порядок запису букв, слів і речынь, жебы з того першого безпорядку выявила ся задумана ідея, сенс выповіди, зміст, доказ знаня, а – нерідко – емоциі і одчуваня самого автора, – коли уж тоты рядкы сут записаны в такій подобі , жебы міг іх дахто зовнішній прочытати, авторы, переконаны о вартости свойой дітины, вказуют єй цілому світу.
