Печатня #12 - Владимір Хыляк Остатній з роду, 5 V 2015
Еп. 12

Печатня #12 - Владимір Хыляк Остатній з роду, 5 V 2015

•

Опис епізоду

Odcinek programu „Pечатня“ poświęcono łemkowsko-rusińskiej literaturze i wydaniom książek, a gościem była tłumaczka Anna Maslyan, która opowiadała o przekładzie i adaptacji opowiadań Włodzimira Hylaka. Rozmowa dotyczyła też różnic między oryginałem a współczesnym standardem języka łemkowskiego, zmian w leksyce i składni oraz dbałości o możliwie pierwotny charakter tekstu.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Автоматычна транскрипция

Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь
Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы УсталенийХтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений
традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початковоготрадицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початкового
безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідкобезпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко
і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы суті емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы сут
записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконанызаписаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны
про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папірпро вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір
набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робилнабрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робил
з дакым веце З тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня Зз дакым веце З тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня З
тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературутыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу
книгы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатнякнигы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатня
то чытальня радия лем фм Ви том вшыткы слухачів в проґрамі Печатнято чытальня радия лем фм Ви том вшыткы слухачів в проґрамі Печатня
гнеска маме приємніст бесідувати не з писменничком не з выдавцьом не згнеска маме приємніст бесідувати не з писменничком не з выдавцьом не з
редакторком а з тлумачком з паньом Анном Масляном котра переложыла нам оповіданяредакторком а з тлумачком з паньом Анном Масляном котра переложыла нам оповіданя
з другого тому котрий выдала Руска Бурса о <unk> році ІІ томуз другого тому котрий выдала Руска Бурса о <unk> році ІІ тому
повісти і оповідань Владиміра Ангеляка І том Повісти оповіданя в ориґіналі вказалповісти і оповідань Владиміра Ангеляка І том Повісти оповіданя в ориґіналі вказал
ся ци ориґінальне выданя вказало ся в <unk> року было оно печатанеся ци ориґінальне выданя вказало ся в <unk> року было оно печатане
в типоґрафіі Ставропейского Інституту під управліньом ци під кєрівництвом Штефана Пучковского Якв типоґрафіі Ставропейского Інституту під управліньом ци під кєрівництвом Штефана Пучковского Як
написано єст на нагоуковій стороні єст то выданя Общества Академічний кружок Владимірнаписано єст на нагоуковій стороні єст то выданя Общества Академічний кружок Владимір
Гырак писал як сме уж колиси споминали при нагоді бесіды про шыбеничнийГырак писал як сме уж колиси споминали при нагоді бесіды про шыбеничний
верх під псевдонімами ріжныма тоты повісти і оповіданя як раз з другоговерх під псевдонімами ріжныма тоты повісти і оповіданя як раз з другого
тому сут выданы під псевдонімом єронім анонім Найперше про тото тлумачыня тлумачылитому сут выданы під псевдонімом єронім анонім Найперше про тото тлумачыня тлумачыли
сте з якого языка на якій язык тлумачыла єм з язычя насте з якого языка на якій язык тлумачыла єм з язычя на
лемківскій язык але так як є написане на кінци каждого оповіданя цилемківскій язык але так як є написане на кінци каждого оповіданя ци
повісти є то адаптация То значыт же чытальник може посмотрити і такєповісти є то адаптация То значыт же чытальник може посмотрити і такє
написане во вступі може посмотрити як выглядал тот ориґінальний язык котрым писалнаписане во вступі може посмотрити як выглядал тот ориґінальний язык котрым писал
хыляк А як сучасні тото выглядат тота адаптация то є застосуваня тыххыляк А як сучасні тото выглядат тота адаптация то є застосуваня тых
вшыткых сучасных принципів і ґраматикы і пунктуациі лемківского языка но і лексикывшыткых сучасных принципів і ґраматикы і пунктуациі лемківского языка но і лексикы
гей Я не разы при порівнаню версий бо так єст то выдаванегей Я не разы при порівнаню версий бо так єст то выдаване
же з єдной стороны єст ориґінальний текст писаний в язычю другій вже з єдной стороны єст ориґінальний текст писаний в язычю другій в
сучасным стандарді лемківского языка не раз смотрил єм на якесе слово котресучасным стандарді лемківского языка не раз смотрил єм на якесе слово котре
по лемківскы якоси там звучыт І мене не раз такій цікавит апо лемківскы якоси там звучыт І мене не раз такій цікавит а
як оно звучало в тым ориґіналі котрий был назначений в язычю Іяк оно звучало в тым ориґіналі котрий был назначений в язычю І
не раз єм был зачудуваний же як бы сте лемківскє слово былоне раз єм был зачудуваний же як бы сте лемківскє слово было
барже лемківскє як тот ориґінал з язычка котрий мі ся як быбарже лемківскє як тот ориґінал з язычка котрий мі ся як бы
асоциювал з польскым языком Так часто ся трафляло часто Або якысы наприкладасоциювал з польскым языком Так часто ся трафляло часто Або якысы наприклад
цілы синтактычны выражыня они чысто інакше звучат в теперішнім языку як тотыцілы синтактычны выражыня они чысто інакше звучат в теперішнім языку як тоты
котры были писаны в ориґіналі То што можна повісти же язык спередкотры были писаны в ориґіналі То што можна повісти же язык сперед
веце як <unk> років был веце сколонізуваний ци Ні хыба ні Думамвеце як <unk> років был веце сколонізуваний ци Ні хыба ні Думам
же язык взагалі ся зміня змінят минуло барз вельо років і тіжже язык взагалі ся зміня змінят минуло барз вельо років і тіж
Розвиват ся тот наш лемківскій язык кусінакше то выглядат томе як хоснувателиРозвиват ся тот наш лемківскій язык кусінакше то выглядат томе як хоснуватели
лемківского языка хозміняме І так направду но барз тяжко повісти ци цилемківского языка хозміняме І так направду но барз тяжко повісти ци ци
был спольонізуваний колиси Мі ся здає же власні тепер можеме посмотрити якбыл спольонізуваний колиси Мі ся здає же власні тепер можеме посмотрити як
вельо днес є польонізмів в лемківскым языку в тым што ся выдаєвельо днес є польонізмів в лемківскым языку в тым што ся выдає
мож напорівнати бо старали сме ся так робити жебы в тій адаптациімож напорівнати бо старали сме ся так робити жебы в тій адаптациі
того не было жебы они были як найбарже такы Первістне Первістны значыттого не было жебы они были як найбарже такы Первістне Первістны значыт
тоты такы котры сут основом языка так як бы повісти же нетоты такы котры сут основом языка так як бы повісти же не
сут перетворены суты якысы запожычыня ци некотры бесідуют калькы ци языковы калькысут перетворены суты якысы запожычыня ци некотры бесідуют калькы ци языковы калькы
Я то розумію але думал єм на початку же мы собі такЯ то розумію але думал єм на початку же мы собі так
зачнеме бесідула наконец побесідуєме о вас Же чом така думка ж одкалезачнеме бесідула наконец побесідуєме о вас Же чом така думка ж одкале
компетенциі Але єдна треба коли зачали сме бесідувати о тых двох версияхкомпетенциі Але єдна треба коли зачали сме бесідувати о тых двох версиях
то значыт о тій версиі писаной язычом і о версиі котра єстто значыт о тій версиі писаной язычом і о версиі котра єст
сучасным стандардом лемківского языка то побесідуйме тепер про тоты компетенциі вашы Сценсучасным стандардом лемківского языка то побесідуйме тепер про тоты компетенциі вашы Сцен
Скінчыла єм лемківску філолоґію Гей Але не лем Не лем скінчыла ємСкінчыла єм лемківску філолоґію Гей Але не лем Не лем скінчыла єм
тіж украіністику Але тіж не лем Но бо де факто я знамтіж украіністику Але тіж не лем Но бо де факто я знам
добрі же спецпециялізация то значыт лемківскій язык лемківскій вариянт русиньского языка єстдобрі же спецпециялізация то значыт лемківскій язык лемківскій вариянт русиньского языка єст
при філолоґіі східньославяньскій студиює ся то разом так довєдна з росийскоросийском філолоґійомпри філолоґіі східньославяньскій студиює ся то разом так довєдна з росийскоросийском філолоґійом
Так сте в такым разі специялістком од труьовах східньославяньскых языків ци недлаґТак сте в такым разі специялістком од труьовах східньославяньскых языків ци недлаґ
Так можна повісти же од трьох Прото думам же легше такым особамТак можна повісти же од трьох Прото думам же легше такым особам
як я робити такы тлумачыня ци адаптациі бо знаме як ріжны вариянтыяк я робити такы тлумачыня ци адаптациі бо знаме як ріжны вариянты
ріжных слів выглядают в тых трьох но беручы до увагы польскій языкріжных слів выглядают в тых трьох но беручы до увагы польскій язык
то і в штырьох А тоты котры ся вчат на вчат сято і в штырьох А тоты котры ся вчат на вчат ся
східньославяньскых языків думам же знают тіж і старорускій язык і церковнославяньскій языксхідньославяньскых языків думам же знают тіж і старорускій язык і церковнославяньскій язык
Але окрем того окрем того я знам же сте не специялістко ЛемАле окрем того окрем того я знам же сте не специялістко Лем
специялістко од языка Я нераз поясням моім камаратам котры незнают системы стуспециялістко од языка Я нераз поясням моім камаратам котры незнают системы сту
філолоґічных студиі в Польщы же в нас єст властивій такій розділ такфілолоґічных студиі в Польщы же в нас єст властивій такій розділ так
ся приняло традицийні же на тых котры ідут стежком літературознавства і тыхся приняло традицийні же на тых котры ідут стежком літературознавства і тых
котры ідут стежком языкознавства Так же де факто Коли Вы сте специялістомкотры ідут стежком языкознавства Так же де факто Коли Вы сте специялістом
од языка но то повинни сте ся я так си думам заниматиод языка но то повинни сте ся я так си думам занимати
лем якысыма теоретичныма теоретичныма істориями котры тычат ґраматикы не знам Історичны секстрецесовылем якысыма теоретичныма теоретичныма істориями котры тычат ґраматикы не знам Історичны секстрецесовы
з процесі Етимолоґіі слів такси думам так а ту заняли сте сяз процесі Етимолоґіі слів такси думам так а ту заняли сте ся
чысто літературознавчом роботом або інакше хоснуваньом языкознавства в практиці І так ічысто літературознавчом роботом або інакше хоснуваньом языкознавства в практиці І так і
так І так і ні то значыт то же выбераме ріжны специялізациітак І так і ні то значыт то же выбераме ріжны специялізациі
не означат же сме охраничены лем в якысым напрямі то же выбралане означат же сме охраничены лем в якысым напрямі то же выбрала
єм языкознавство не мушу тіж мати якысе понятя о літературі о тымєм языкознавство не мушу тіж мати якысе понятя о літературі о тым
як ся пише Як ся тлумачыт і так далі сут тіж курсыяк ся пише Як ся тлумачыт і так далі сут тіж курсы
Думам же люде котры ся вчат на ріжных філолоґіях мают тіж специялізациіДумам же люде котры ся вчат на ріжных філолоґіях мают тіж специялізациі
курсы Трансляторскы Сут тіж тепер уж Тепер уж входят такы специялізациі трансляторскыкурсы Трансляторскы Сут тіж тепер уж Тепер уж входят такы специялізациі трансляторскы
же є не лем тота літературознавча языкознавча але штоси Осеред то значытже є не лем тота літературознавча языкознавча але штоси Осеред то значыт
трансляторска і товды мусиме мати знаня альбом Не ограничати ся лем дотрансляторска і товды мусиме мати знаня альбом Не ограничати ся лем до
літературы і языка але можна ся навчыти як выкорыстувати тоты Два напрямелітературы і языка але можна ся навчыти як выкорыстувати тоты Два напряме
в тым єдным наприклад як тото учыте Добрі Тепер собі зробиме короткув тым єдным наприклад як тото учыте Добрі Тепер собі зробиме коротку
перерву на співанку і зараз вертаме Сидине дівцявы ци выпла змінесаі іперерву на співанку і зараз вертаме Сидине дівцявы ци выпла змінесаі і
сві чомно пляче Хатны а того же і Што є з рівногосві чомно пляче Хатны а того же і Што є з рівного
Ласа Жыды дачы гы лосинали зелены горліть не Божай не Боже насуЛаса Жыды дачы гы лосинали зелены горліть не Божай не Боже насу
леґу Вертаме по перві бесідували сме лем про теорию тлумачыня якысу алелеґу Вертаме по перві бесідували сме лем про теорию тлумачыня якысу але
хтіл бым вернути до той темы і звідати ся нашого гостя гнискахтіл бым вернути до той темы і звідати ся нашого гостя гниска
о іщы єдну справу Коли вы сте ся навчыли лемківского языка навчылао іщы єдну справу Коли вы сте ся навчыли лемківского языка навчыла
єм ся лемківского языка Праві Но штыри і піл рока тому колиєм ся лемківского языка Праві Но штыри і піл рока тому коли
пришла єм на тоту нашу лемківску філолоґію Скорше назнала єм бесідувати Ниякпришла єм на тоту нашу лемківску філолоґію Скорше назнала єм бесідувати Нияк
нияк Но Того мусіл бы м як така комісия еґзамірацийня ся звідатинияк Но Того мусіл бы м як така комісия еґзамірацийня ся звідати
А чом вы сте ту пришли студиювати Пришла єм прото же моіА чом вы сте ту пришли студиювати Пришла єм прото же моі
дідо і баба сут Лемками міняньоє Лемком лем вхыже ся не бесідувалодідо і баба сут Лемками міняньоє Лемком лем вхыже ся не бесідувало
по лемківскы Скінчыла єм украіністику кус інакше єм собі тото уявляла непо лемківскы Скінчыла єм украіністику кус інакше єм собі тото уявляла не
навчыла єм ся там лемківского языка хоц мала єм таку надію інавчыла єм ся там лемківского языка хоц мала єм таку надію і
Дознамаєм ся же є тіж в Кракові є філолоґія є лемківска філолоґіяДознамаєм ся же є тіж в Кракові є філолоґія є лемківска філолоґія
то чом ні Як ся хоче то мож А то тепер секретто чом ні Як ся хоче то мож А то тепер секрет
хыбаль зрадиме то одкаль походите Я народила єм ся в Саноку Агахыбаль зрадиме то одкаль походите Я народила єм ся в Саноку Ага
А моі дідо і баба сут з полонной То є недалеко НоА моі дідо і баба сут з полонной То є недалеко Но
той так східня Лемковина Але не бесідували ани дідо ани баба потой так східня Лемковина Але не бесідували ани дідо ани баба по
лемківскы дідо з бабом медже собом гей Але думам же так былолемківскы дідо з бабом медже собом гей Але думам же так было
не лем м в нас коли дідо вмерт бы Нехто на продолжалне лем м в нас коли дідо вмерт бы Нехто на продолжал
того жебы бесідувати по лемківскы Ци язык котрым бесідували на штоден ітого жебы бесідувати по лемківскы Ци язык котрым бесідували на штоден і
дідо і баба не знам ци памятати ци він якысий был подібнийдідо і баба не знам ци памятати ци він якысий был подібний
до того котрым мыгнеска бесідуєме сині Я барз мало памятам але здаєдо того котрым мыгнеска бесідуєме сині Я барз мало памятам але здає
мі ся же барз подібны Так знате то дідо нас вчыл якысыхмі ся же барз подібны Так знате то дідо нас вчыл якысых
співанок рахуваня тоталь то найлегше А рахуванок якысых вершыків та гей тяжкоспіванок рахуваня тоталь то найлегше А рахуванок якысых вершыків та гей тяжко
оцінити так але о што до нас вертаєм увагы мі ся здавалооцінити так але о што до нас вертаєм увагы мі ся здавало
так то мым барз Нормальне же все так є вшыткы дідове ітак то мым барз Нормальне же все так є вшыткы дідове і
бабы так меджесовом кус інакше бесідуют Пережыла єм великій шок коли пішлабабы так меджесовом кус інакше бесідуют Пережыла єм великій шок коли пішла
єм до першой класы до основной школы і здавало ся мі жеєм до першой класы до основной школы і здавало ся мі же
у вшыткых Сут аж штыре велиі ци там три А Но анау вшыткых Сут аж штыре велиі ци там три А Но ана
так не было барз чудне барз чудне то для міло Перейдеме можетак не было барз чудне барз чудне то для міло Перейдеме може
загалі до того твору котрий был тлумачений то єст оповіданя Владиміра Геляказагалі до того твору котрий был тлумачений то єст оповіданя Владиміра Геляка
з друг О тому як сме повіли оповісти і оповідань Владиміра Геляказ друг О тому як сме повіли оповісти і оповідань Владиміра Геляка
під наголовком Оповіданя під наголовком Остатній зрода оповіданя з халицко руского жытяпід наголовком Оповіданя під наголовком Остатній зрода оповіданя з халицко руского жытя
І зачниме од того же Хыляк подля мене мал таку легкіст іІ зачниме од того же Хыляк подля мене мал таку легкіст і
барз вельку здібніст до того жебы зарисувати даяку фабугу Оповіданя сыже Алебарз вельку здібніст до того жебы зарисувати даяку фабугу Оповіданя сыже Але
він потрафил зробити так закрислити в початковых на початковых сторонах оповіданя фантастичнийвін потрафил зробити так закрислити в початковых на початковых сторонах оповіданя фантастичний
стан справ представити І ту маме тіж з таком думком То былстан справ представити І ту маме тіж з таком думком То был
над надзвычайні творчий чловек по мойому іронічний Він часто послухувал ся якысыманад надзвычайні творчий чловек по мойому іронічний Він часто послухувал ся якысыма
якысым сарказмом наприк і ту єст такій в тым оповіданю остатній зродуякысым сарказмом наприк і ту єст такій в тым оповіданю остатній зроду
єст описане як бы село котре мало бы быти гейбы типове такєст описане як бы село котре мало бы быти гейбы типове так
село ся зове Чорторыі І в селі головні мешкают ци лем включносело ся зове Чорторыі І в селі головні мешкают ци лем включно
мешкают дві родины Та два роды так о так два роды такотічнемешкают дві родины Та два роды так о так два роды такотічне
Розроджены котры мают придомкы там описує ся і так дале то сутРозроджены котры мают придомкы там описує ся і так дале то сут
гардошы і бридошы І вы о так як знате тот зміст загардошы і бридошы І вы о так як знате тот зміст за
кым сте барже загардошами ци забридошами Загардушами Єднакы Єдны А чым оникым сте барже загардошами ци забридошами Загардушами Єднакы Єдны А чым они
ся ріжнят єдны од другых Но тяжко повісти чым Думам же тася ріжнят єдны од другых Но тяжко повісти чым Думам же та
є така барже субєктивна Оціна або субєктивний выбір На я не вичує така барже субєктивна Оціна або субєктивний выбір На я не вичу
специяльного розділу одраз бесідую не знам котрым ци бридошы сут гарщы циспецияльного розділу одраз бесідую не знам котрым ци бридошы сут гарщы ци
гардошы сут бридшы Но то тяжко повісти Єдны і другы были барзгардошы сут бридшы Но то тяжко повісти Єдны і другы были барз
чудны Але міно так чудны але єднаковым чудацтвом По мойому они сячудны Але міно так чудны але єднаковым чудацтвом По мойому они ся
специяльні не одріжняют єдны од другы они сут подібны До себе якспецияльні не одріжняют єдны од другы они сут подібны До себе як
не знатя што Адже маме тамтакых героів котры як бы сут головныне знатя што Адже маме тамтакых героів котры як бы сут головны
так котры рядят село найбарже вызначны о то як бы сме описалитак котры рядят село найбарже вызначны о то як бы сме описали
іх вымінили бы сме пару тых пару тых героів Єст імена гейіх вымінили бы сме пару тых пару тых героів Єст імена гей
найперше сут то тых придумках котрого як звали і чом так женайперше сут то тых придумках котрого як звали і чом так же
мал такы прикметы такы або інчы Гробар то іщы і інча функциямал такы прикметы такы або інчы Гробар то іщы і інча функция
і гробар был бридош А тот писар так Сельскій котрий не зналі гробар был бридош А тот писар так Сельскій котрий не знал
писати так і не знал чытати ци знал чытати бож не памятамписати так і не знал чытати ци знал чытати бож не памятам
Не знал писа не знал писати напевно был з гардошів В ЧорторияхНе знал писа не знал писати напевно был з гардошів В Чорториях
была церков Але тота церков тіж бы была така Обычайна звычайна лембыла церков Але тота церков тіж бы была така Обычайна звычайна лем
то была церков котра была як бы повісти остатня Было так жето была церков котра была як бы повісти остатня Было так же
она была якысом філияльном церкви не ускобродской церкви Но і бывало такона была якысом філияльном церкви не ускобродской церкви Но і бывало так
же на літурґію до Чорторый приходили сусіды з інчых сел Але неже на літурґію до Чорторый приходили сусіды з інчых сел Але не
было легко прити до церкви в Чорторыях жебы ся порядні помолити Бобыло легко прити до церкви в Чорторыях жебы ся порядні помолити Бо
коли пришли люде з інчых сел то властиві церков уж была цілаколи пришли люде з інчых сел то властиві церков уж была ціла
занята і заполнена і тамты ани ся не могли помістити ани ввойтизанята і заполнена і тамты ани ся не могли помістити ани ввойти
до середины так ся розпыхали вшыткы люде в Чорторыях Прото люде здо середины так ся розпыхали вшыткы люде в Чорторыях Прото люде з
інчых сел перестали приходити здає ся і село Чорторыі оставили самых собіінчых сел перестали приходити здає ся і село Чорторыі оставили самых собі
так они ся як бы не барз контактували з зовнішнім світом Ачытак они ся як бы не барз контактували з зовнішнім світом Ачы
контактували ся коли му сіли оверты на інчых люди Але собі створиликонтактували ся коли му сіли оверты на інчых люди Але собі створили
якысий світ якысе соспільство мікрокосмос якыси котрий собі самы орґанізували Адже наветякысий світ якысе соспільство мікрокосмос якыси котрий собі самы орґанізували Адже навет
і писарьови не была потрібна до ничого не было потрібне до ничогоі писарьови не была потрібна до ничого не было потрібне до ничого
знаня писаня бо він достиві не мусіл писати Вшытко ся там повідалознаня писаня бо він достиві не мусіл писати Вшытко ся там повідало
хыбаль на ґамбу Стрічали ся де тоты люде вшыткы Вшыткы стрічали сяхыбаль на ґамбу Стрічали ся де тоты люде вшыткы Вшыткы стрічали ся
в корчмі Котру провадил Жыд як была жыдівска родина котра впровадила корчмв корчмі Котру провадил Жыд як была жыдівска родина котра впровадила корчм
они ся там стрічали Такій дом культуры то был Но так можнаони ся там стрічали Такій дом культуры то был Но так можна
высте выміняли собі афіси там опініі выберали ся до ріжных функций селовысте выміняли собі афіси там опініі выберали ся до ріжных функций село
Рысовы не твердит грец за се років свыло Єден громада якых малоРысовы не твердит грец за се років свыло Єден громада якых мало
Новелісты зачынают переважні своі повісти представляючы прелестны приметы і особливости якыма природаНовелісты зачынают переважні своі повісти представляючы прелестны приметы і особливости якыма природа
обдарила тоту або інчу околицю Старают ся зачадувати Тебе видом той горыобдарила тоту або інчу околицю Старают ся зачадувати Тебе видом той горы
котра єст для Тебе уж нестерпна або той кривой ялиці на котрукотра єст для Тебе уж нестерпна або той кривой ялиці на котру
дост єс ся насмотрил Я не хочу іх наслідувати Вірю моім очамдост єс ся насмотрил Я не хочу іх наслідувати Вірю моім очам
котры вшытко постерігают лем в реальным виді Добрі знам же хліб єсткотры вшытко постерігают лем в реальным виді Добрі знам же хліб єст
хлібом а Камінна Гора як романтичні бы не выглядала має ялову землюхлібом а Камінна Гора як романтичні бы не выглядала має ялову землю
Тыма то очами спостеріг єм на обшыри Галицкой Руси село котре заниматТыма то очами спостеріг єм на обшыри Галицкой Руси село котре занимат
особливе місце медже вшыткыма селами нашой храненой Богом отчызны Кєд бы самособомособливе місце медже вшыткыма селами нашой храненой Богом отчызны Кєд бы самособом
не было вынятковом автономічном єдиницьом то не мож бы было назвати гоне было вынятковом автономічном єдиницьом то не мож бы было назвати го
селом Село Чорториі так ся оно зове складат ся зо <unk> хыжселом Село Чорториі так ся оно зове складат ся зо <unk> хыж
по правій сім по лівій стороні гірского потока пінячого ся ірвучого котрийпо правій сім по лівій стороні гірского потока пінячого ся ірвучого котрий
впадат в велику долину з гір царюючых над селом Жытелі Чорторий невпадат в велику долину з гір царюючых над селом Жытелі Чорторий не
называли ся як бы сме ся сподівали чорторийскыма Властителями тых <unk> хыжназывали ся як бы сме ся сподівали чорторийскыма Властителями тых <unk> хыж
были два хлопскы роды славны стары Гардошы і Брыдошы Гардошы жыли побыли два хлопскы роды славны стары Гардошы і Брыдошы Гардошы жыли по
правій бридошы по лівій страні потока Але поля іх так были розділеныправій бридошы по лівій страні потока Але поля іх так были розділены
женивы гардошів прилігали по обох сторонах ґунивам бридошів і наопак Має хыбуженивы гардошів прилігали по обох сторонах ґунивам бридошів і наопак Має хыбу
тот хто думат же такє положыня могло родити медже жытелями Чорторий незгодутот хто думат же такє положыня могло родити медже жытелями Чорторий незгоду
а іх спілзвучны назвиска заколот Каждий чорториєц окрем родового імена мал прозвискоа іх спілзвучны назвиска заколот Каждий чорториєц окрем родового імена мал прозвиско
надане му або з причыны його особливых прикмет і привычок або завдякынадане му або з причыны його особливых прикмет і привычок або завдякы
якысым його пригодам Прокопа Бридоша звано смішным про його інтеліґентны жарты Федорякысым його пригодам Прокопа Бридоша звано смішным про його інтеліґентны жарты Федор
Гардош называл ся Федором з гнізда прото же на липі в тіниГардош называл ся Федором з гнізда прото же на липі в тіни
котрой стояла його хыжа гніздили ся вороны Тым кабридоша звано деревяным бокотрой стояла його хыжа гніздили ся вороны Тым кабридоша звано деревяным бо
він был нерухавий а Юрия Гардоша од часу весіля його сестры котравін был нерухавий а Юрия Гардоша од часу весіля його сестры котра
оставила рідне обыйстя і перенесла ся до ґаздівства мужа забываючы попращати сяоставила рідне обыйстя і перенесла ся до ґаздівства мужа забываючы попращати ся
з братом называли Юрком нецілуваным Такы прозвиска не лем помагали ім одріжнятиз братом называли Юрком нецілуваным Такы прозвиска не лем помагали ім одріжняти
ся але гардошы і брдошы гордили ся нима бо мали ся подляся але гардошы і брдошы гордили ся нима бо мали ся подля
власных переконань за ліпшых од простых хлопів Мали ся за шляхту быливласных переконань за ліпшых од простых хлопів Мали ся за шляхту были
медже хлопами тым чым князі чорторийскы медже аристокрацийом Так то было вмедже хлопами тым чым князі чорторийскы медже аристокрацийом Так то было в
Чорториях але мам провину перед історичном правдом Повіл єм же было <unk>Чорториях але мам провину перед історичном правдом Повіл єм же было <unk>
хыж в Чорториях Была і <unk>aй всякє хоцбы найменьше важне рускє селохыж в Чорториях Была і <unk>aй всякє хоцбы найменьше важне рускє село
перестає быти рускым Стояла выже вшыткых хыж в найблизшым сусідстві планной хыботнойперестає быти рускым Стояла выже вшыткых хыж в найблизшым сусідстві планной хыботной
будівлі руской церкви Та як была і церков в чорториях задоволююча вшыткыбудівлі руской церкви Та як была і церков в чорториях задоволююча вшыткы
вымаганя жытелів Мацідка узідска низідзка темна деревяна В ній проходило богослужыня лемвымаганя жытелів Мацідка узідска низідзка темна деревяна В ній проходило богослужыня лем
в <unk> неділю або в праздник прото же была дочерном ускобродской церквив <unk> неділю або в праздник прото же была дочерном ускобродской церкви
яка маленька бы не была чорторийска церков то і так помістила быяка маленька бы не была чорторийска церков то і так помістила бы
більше віруючых як означене было конскрипцийом в чорториях Але ускобродскы парохіяне збільше віруючых як означене было конскрипцийом в чорториях Але ускобродскы парохіяне з
якысой причыны перестали ходити до чорторийской церкви Воліли в штотретій праздичний денякысой причыны перестали ходити до чорторийской церкви Воліли в штотретій праздичний ден
коли в Чорториях правила ся служба Божа оддавати ся блаженній приємности лежатиколи в Чорториях правила ся служба Божа оддавати ся блаженній приємности лежати
за припецком вірити ся не хоче але так было З якой жеза припецком вірити ся не хоче але так было З якой же
причыны Тому вшыткому винна была автономія автономія то маґічне слово котре порушылопричыны Тому вшыткому винна была автономія автономія то маґічне слово котре порушыло
вшыткых жытелі чорторий Они розуміли автономію як неограничену свободу в своій хыжывшыткых жытелі чорторий Они розуміли автономію як неограничену свободу в своій хыжы
в себе А церков чыя то тіж іх громадска спільна власніст Ів себе А церков чыя то тіж іх громадска спільна власніст І
так уж на першым найблизшым богослужыню корыстаючы свавільно зо свого права мужчынытак уж на першым найблизшым богослужыню корыстаючы свавільно зо свого права мужчыны
розсіли ся в лавках жены заняли цілу середину а для ускобродців котрырозсіли ся в лавках жены заняли цілу середину а для ускобродців котры
пришли на службу не лишыло ся місце Прото змушены были слухати літурґііпришли на службу не лишыло ся місце Прото змушены были слухати літурґіі
під выглядами церкви Так было раз і николи веце Посторонны люде добесідувалипід выглядами церкви Так было раз і николи веце Посторонны люде добесідували
ся не ходити більше до чорторийской церкви не хотячы пережыти іщы разся не ходити більше до чорторийской церкви не хотячы пережыти іщы раз
такого стыду зрозуміло преці і они мали свого рода плен до нератакого стыду зрозуміло преці і они мали свого рода плен до нера
Так ся подарило в Чорториях же село зачало быти постерігане як такєТак ся подарило в Чорториях же село зачало быти постерігане як такє
котре ся выродило Блокус інче од околишніх сел выродило ся до тойкотре ся выродило Блокус інче од околишніх сел выродило ся до той
ступени же властиві было покаране якысом пляґом ци може нік зомдако прикметомступени же властиві было покаране якысом пляґом ци може нік зомдако прикметом
же людям в Чорториях зачали ся родити самы дівкы і не быложе людям в Чорториях зачали ся родити самы дівкы і не было
хлопів нияк Остатніх двох парібків котры бы ся до чогоси надавали такхлопів нияк Остатніх двох парібків котры бы ся до чогоси надавали так
то было іх двох А то я так оповідам барз деталічні хыбато было іх двох А то я так оповідам барз деталічні хыба
тото оповіданя так не будеме стражати што ся на кім хоц можтото оповіданя так не будеме стражати што ся на кім хоц мож
што ся на кінци сто Но ні но будеме зраджати зато жешто ся на кінци сто Но ні но будеме зраджати зато же
Но Дотепер може тепер не зраджаєме того Повім лем єдно же ОповіданяНо Дотепер може тепер не зраджаєме того Повім лем єдно же Оповіданя
злі ся кінчыт але злі ся кінчыт чом властиві кажде єдно оповіданязлі ся кінчыт але злі ся кінчыт чом властиві кажде єдно оповіданя
хыляка як іде про мене як чытальника кінчыт ся злі Прото кєдхыляка як іде про мене як чытальника кінчыт ся злі Прото кєд
же кінчыт ся розчаруваньом я єм барз міцно розчаруваний тым як каждеже кінчыт ся розчаруваньом я єм барз міцно розчаруваний тым як кажде
з оповідань ся кінчыт Але мусе же ясне Не може тер нез оповідань ся кінчыт Але мусе же ясне Не може тер не
можу то треба бы было хыбаль дати аж на конец нашого оповіданяможу то треба бы было хыбаль дати аж на конец нашого оповіданя
Але ци не так єст Но і я мушу знати чым єстАле ци не так єст Но і я мушу знати чым єст
розчаруваний чы самом формом чы тым як ся кінчыт оповіданя Зачы формарозчаруваний чы самом формом чы тым як ся кінчыт оповіданя Зачы форма
єст така же она ся по мойому форма оповіданя ся деґенерує поєст така же она ся по мойому форма оповіданя ся деґенерує по
якысым часі Же думкы котры были фантастичны на зачатку Они пізнійше презякысым часі Же думкы котры были фантастичны на зачатку Они пізнійше през
надмір сужетів якысых оповідань істориі впроваджаня новых люди деґенеруют ся І тонадмір сужетів якысых оповідань істориі впроваджаня новых люди деґенеруют ся І то
што ся фантастичні заповідало накінци перестає ся добрі заповідати І цілы оповіданяшто ся фантастичні заповідало накінци перестає ся добрі заповідати І цілы оповіданя
властиві єст накінци жде констернация Я навет єм хыбаль повіл тото жевластиві єст накінци жде констернация Я навет єм хыбаль повіл тото же
оповіданя хыляка то сут такы автодеструкцийны оповіданя Чом так ся выоначат тотаоповіданя хыляка то сут такы автодеструкцийны оповіданя Чом так ся выоначат тота
форма як то оціни Но не єм специялистом але здає ся міформа як то оціни Но не єм специялистом але здає ся мі
же выходило хыляково саму форму лем о то што ся там наже выходило хыляково саму форму лем о то што ся там на
кінци находит то значыт як все як в більшости оповідань ци повістикінци находит то значыт як все як в більшости оповідань ци повісти
можеме зауважыти же вкінци сут такы абзацы в котрых є якысы підсумуваняможеме зауважыти же вкінци сут такы абзацы в котрых є якысы підсумуваня
Чом так ся стало чом є зліт чом было злі чом єЧом так ся стало чом є зліт чом было злі чом є
добрі якы не знам якысы жытьовы вказівкы моральны До получыня пачынь Аледобрі якы не знам якысы жытьовы вказівкы моральны До получыня пачынь Але
цо они направду сут Бо признам ся же на кімзи той поставыцо они направду сут Бо признам ся же на кімзи той поставы
такой но то тіж мушу зрадити хыбаль бо сут дві дівкы такытакой но то тіж мушу зрадити хыбаль бо сут дві дівкы такы
вызначны так котры хыбаль повинны ся подабати найкращы найкращы з котрых никотравызначны так котры хыбаль повинны ся подабати найкращы найкращы з котрых никотра
не хоче іти за того найліпшого парібка лем чом они не хцутне хоче іти за того найліпшого парібка лем чом они не хцут
ся выдати за них Хоцкі він там любує єдну з них Такся выдати за них Хоцкі він там любує єдну з них Так
надзвычайно же єдна з них барз добрі знат же друга ся внадзвычайно же єдна з них барз добрі знат же друга ся в
ним кохат Є так добра є так то є така правдива Еним кохат Є так добра є так то є така правдива Е
дружба же не може вийти А же не може тіж оддати Бодружба же не може вийти А же не може тіж оддати Бо
я не зрозуміл єм же она бесідує так же він мі сяя не зрозуміл єм же она бесідує так же він мі ся
подабат але я ти годаю Але той другой власні він не хцеподабат але я ти годаю Але той другой власні він не хце
Но не хце Ной То є власні цілый зміст медже оповіданя МалаНо не хце Ной То є власні цілый зміст медже оповіданя Мала
быти получыня Но я не знам чы ту акуратні в тым оповіданюбыти получыня Но я не знам чы ту акуратні в тым оповіданю
мало быти по учынях Мі ся здає же ходило о тото жебымало быти по учынях Мі ся здає же ходило о тото жебы
вказати чытальникам же не все так Тото же люде сут заперты навказати чытальникам же не все так Тото же люде сут заперты на
інче же так думают же сут найліпшы зо вшыткых бо так чорторийциінче же так думают же сут найліпшы зо вшыткых бо так чорторийци
про себе думали є добре прото ж они так думали же такпро себе думали є добре прото ж они так думали же так
ся заховували не было снашых хлопців в селі Діти ся народили нихтося заховували не было снашых хлопців в селі Діти ся народили нихто
тых абили самы дівкы чыну так ґрупто оцінял наприклад же они сятых абили самы дівкы чыну так ґрупто оцінял наприклад же они ся
заперли в собі і сотворили собі якысий свій світ в котрым жылизаперли в собі і сотворили собі якысий свій світ в котрым жыли
і они єднак не глядали памны не глядали собі кавалерів на ві они єднак не глядали памны не глядали собі кавалерів на в
інчых селах інчы села тіж і специяльні не были заінтересуваны тыма людмиінчых селах інчы села тіж і специяльні не были заінтересуваны тыма людми
тыма чудаками з Чорториі Хоцкє до кінця то ся не на кінцитыма чудаками з Чорториі Хоцкє до кінця то ся не на кінци
то ся єднак выпростує здає ся мі тота істория ся як быто ся єднак выпростує здає ся мі тота істория ся як бы
раз позитивні кінчыт Лем мене так власні чудуюты то то то тораз позитивні кінчыт Лем мене так власні чудуюты то то то то
то то то то то тоты долі Тых головным о так героівто то то то то тоты долі Тых головным о так героів
оповіданя По мойому тот тот любовной сюжет є лем такым дополніньом цілостиоповіданя По мойому тот тот любовной сюжет є лем такым дополніньом цілости
То значыт на прикладі тіж або смотрячы на цілий тот сюжет можемеТо значыт на прикладі тіж або смотрячы на цілий тот сюжет можеме
посмотрити зробити якысы внескы Но важні я не можу зробити Же тотапосмотрити зробити якысы внескы Но важні я не можу зробити Же тота
глупота тых люди тота хордливіст не є добра А же они горлыглупота тых люди тота хордливіст не є добра А же они горлы
были єдна гей Нобылы Ані Нобили абсолютні значыто не уважали же сутбыли єдна гей Нобылы Ані Нобили абсолютні значыто не уважали же сут
ліпшы єси так зо вшыткы ліпшы зо вшыткых выбраны назначены она неліпшы єси так зо вшыткы ліпшы зо вшыткых выбраны назначены она не
потрібували контактів з інчыма селами Жек інчым пришли до церкви то онипотрібували контактів з інчыма селами Жек інчым пришли до церкви то они
тоту церков так заняли скуточні же інчы ся ани не могли помістититоту церков так заняли скуточні же інчы ся ани не могли помістити
ім чужы люде не были потрібны в тій церкви специяльні І протоім чужы люде не были потрібны в тій церкви специяльні І прото
є тот любовний сюжет же він ся кінчыт траґічні як знама Алеє тот любовний сюжет же він ся кінчыт траґічні як знама Але
тото траґічне закінчыня як бы приносит новы добры зміны Но як бытото траґічне закінчыня як бы приносит новы добры зміны Но як бы
поістину уж на самым кінци оповіданя кінчыт ся властиві позитивні так позитивніпоістину уж на самым кінци оповіданя кінчыт ся властиві позитивні так позитивні
же тоты дівкы єдна котрых была надпродукция так в чорториях єднакси іже тоты дівкы єдна котрых была надпродукция так в чорториях єднакси і
нашли кавалерів но не могли в Чорториі як я зрозуміл єм ненашли кавалерів но не могли в Чорториі як я зрозуміл єм не
єст то ясно повіджене але мусіли в інчых селах собі найти такєст то ясно повіджене але мусіли в інчых селах собі найти так
Но і тоты весіля якоси так поробили ся отворили остаточні тоты людеНо і тоты весіля якоси так поробили ся отворили остаточні тоты люде
на світі Мы собі прочытаме фраґмент того оповіданя Я одраз повім жена світі Мы собі прочытаме фраґмент того оповіданя Я одраз повім же
тота оповіданя єст єдным з коротшых Хыба так же не ціле <unk>тота оповіданя єст єдным з коротшых Хыба так же не ціле <unk>
сторін але коли беремет до увагы Же з єдной стороны єст версиясторін але коли беремет до увагы Же з єдной стороны єст версия
ориґінальна з другой стороны єст сучасна версия книжочка неєз велького формату тоориґінальна з другой стороны єст сучасна версия книжочка неєз велького формату то
єст <unk> сторінок короткых Вартат си почыта і прочыта За пілполудня можнаєст <unk> сторінок короткых Вартат си почыта і прочыта За пілполудня можна
спокійні І можна ся посміяти або поплакати бо єст штосий до сміхуспокійні І можна ся посміяти або поплакати бо єст штосий до сміху
і до плачу Ей браня Ей бранят мі забраняют за мі такі до плачу Ей браня Ей бранят мі забраняют за мі так
робіли не памятаю Ей бранят мі забраняют за мі так робіли неробіли не памятаю Ей бранят мі забраняют за мі так робіли не
памятаю Не бранте де забраніте Не бранте де забраміте я дала руцмупамятаю Не бранте де забраніте Не бранте де забраміте я дала руцму
небі ріде не бранте де забраліте я дала руцму не біде Боядаланебі ріде не бранте де забраліте я дала руцму не біде Боядала
рудску праву Воя дала рудску праву бояда ла праву цер ґріны правурудску праву Воя дала рудску праву бояда ла праву цер ґріны праву
Воя даля рудску праву бояда ла праву цер ґріны праву Забранити міВоя даля рудску праву бояда ла праву цер ґріны праву Забранити мі
не могли Забранити він не могли оцугая о твари біде знали Забранитине могли Забранити він не могли оцугая о твари біде знали Забранити
мі не могли оцугая о дварі знали Як бесідували сме Выдміт Лакмі не могли оцугая о дварі знали Як бесідували сме Выдміт Лак
был писменником котрий барз часто схоснувал сатиру І ту в тым оповіданюбыл писменником котрий барз часто схоснувал сатиру І ту в тым оповіданю
ключовым словом котре оно переплітат ся в тексті єст автономія Оно былоключовым словом котре оно переплітат ся в тексті єст автономія Оно было
хыбаль товды барз модне в вісемдесятых роках ХХ столітя Істория діє сяхыбаль товды барз модне в вісемдесятых роках ХХ столітя Істория діє ся
на Лемковині в добі ци в епосі власні автономіі хыбаль то былона Лемковині в добі ци в епосі власні автономіі хыбаль то было
яке барз модне слово мало якесе значыня специяльне для тых люди котрыяке барз модне слово мало якесе значыня специяльне для тых люди котры
там жыли На чым подіяла автономія той добы Автономія подля чорторийців подлятам жыли На чым подіяла автономія той добы Автономія подля чорторийців подля
чорторийців Выглядала в тот спосіб же вшытко зробит ся само вшытко Скорочорторийців Выглядала в тот спосіб же вшытко зробит ся само вшытко Скоро
они сут такы автономічны то не мусят неч робити не мусят звертатиони сут такы автономічны то не мусят неч робити не мусят звертати
увагы на інчых Дорохы тіж были автономічны і прото як были вувагы на інчых Дорохы тіж были автономічны і прото як были в
них діры то самы самы ся направляли Ночытеля направляли сяк така быланих діры то самы самы ся направляли Ночытеля направляли сяк така была
уява Чорторийців про автономію Значыт автономія то што то была свобода якыуява Чорторийців про автономію Значыт автономія то што то была свобода якы
сам лібералізм Ейка ліберальна Ты зарисуваний тот тот сюжет єст автономічний автономсам лібералізм Ейка ліберальна Ты зарисуваний тот тот сюжет єст автономічний автоном
єст зарисуваний і в пару речынях єст обясне на чыт мал быєст зарисуваний і в пару речынях єст обясне на чыт мал бы
полігати Яси думам же чорторыйці собі і Бридошы і Гардошы ся барзполігати Яси думам же чорторыйці собі і Бридошы і Гардошы ся барз
переняли том автономійом і они іх хосновали на штоден але автономія якпереняли том автономійом і они іх хосновали на штоден але автономія як
каждий як кажда ідеолоґія Єст годна ся выоначыти і вестиві быти ужкаждий як кажда ідеолоґія Єст годна ся выоначыти і вестиві быти уж
в пны моменті на автономійом деструкцию І так то так хыляк вказалв пны моменті на автономійом деструкцию І так то так хыляк вказал
тото в тым оповіданю ту вказал пародию автономіі Автономія зродила в наслідствітото в тым оповіданю ту вказал пародию автономіі Автономія зродила в наслідстві
особливы ефекты і наступства Війт в чорториях мал ся за пашу абоособливы ефекты і наступства Війт в чорториях мал ся за пашу або
султана Члены рады тіж привыкли до первершного думаня о своім достоінстві ісултана Члены рады тіж привыкли до первершного думаня о своім достоінстві і
ціле село пішло в іх сліды При автономічній системі той громады неціле село пішло в іх сліды При автономічній системі той громады не
нашол ся ани єден ґазда котрий не мал бы уряду і котрийнашол ся ани єден ґазда котрий не мал бы уряду і котрий
не был бы гордливий осмеро членів рады і четверо заступців вшыткых <unk>не был бы гордливий осмеро членів рады і четверо заступців вшыткых <unk>
Дале єден дяк єден гробар а тіж і дзвоняр отже вшыткых <unk>роДале єден дяк єден гробар а тіж і дзвоняр отже вшыткых <unk>ро
ціла громада корчмар Ютка Шнет належал уж до дворской обшыри Так слівноціла громада корчмар Ютка Шнет належал уж до дворской обшыри Так слівно
довєден мужчына з села был в громадскій раді што нияк не былодовєден мужчына з села был в громадскій раді што нияк не было
проти закону Жены ліпша половина мужчын тіж брали участ в громадскых засіданяхпроти закону Жены ліпша половина мужчын тіж брали участ в громадскых засіданях
хоц посередньо проявляючы і гев пошану для своіх мужів Мужчыны посідали вколохоц посередньо проявляючы і гев пошану для своіх мужів Мужчыны посідали вколо
корчмяного ам пробачте судового стола в капелюхах з шырокыма крысами на головахкорчмяного ам пробачте судового стола в капелюхах з шырокыма крысами на головах
операючы на правій руці своі спільным добром застараны головы а в лівійопераючы на правій руці своі спільным добром застараны головы а в лівій
тримаючы з задоволіньом файку вірну приятельку руского хлопа Чорторийскы жены громадили сятримаючы з задоволіньом файку вірну приятельку руского хлопа Чорторийскы жены громадили ся
в тым часі в одповідній одлеглости ближе двери сохраняючы належну пошану зозадув тым часі в одповідній одлеглости ближе двери сохраняючы належну пошану зозаду
пані Війтовой Они правда безпосередньо не брали участи в посіджынях панів радныхпані Війтовой Они правда безпосередньо не брали участи в посіджынях панів радных
але своіма критичныма увагами і быстрыма озывами нерідко Мало того часто чомале своіма критичныма увагами і быстрыма озывами нерідко Мало того часто чом
таіти правду такой все рішали діла Были в Громадскій раді тым чымтаіти правду такой все рішали діла Были в Громадскій раді тым чым
ґалерия в театрі барз чудні тото зробил ну вартат думам же вартатґалерия в театрі барз чудні тото зробил ну вартат думам же вартат
прочыта то і барз смішна дає тишы Кусцьок до думаня Ци топрочыта то і барз смішна дає тишы Кусцьок до думаня Ци то
єст взагалі якысий текст котрий міг бы сучасному чловекови дашто повісти проєст взагалі якысий текст котрий міг бы сучасному чловекови дашто повісти про
світ про люди про реляциі про соспільны реляциі або про реляциі меджесвіт про люди про реляциі про соспільны реляциі або про реляциі медже
Лемками Не думам же гей чом ні Вшытко можна однести до тогоЛемками Не думам же гей чом ні Вшытко можна однести до того
што ся хнеск дія Но так А іщы єдна ци село Чорторыішто ся хнеск дія Но так А іщы єдна ци село Чорторыі
єст якоси заантаґонізуване мы сме повіли же єст поділене на тоты дваєст якоси заантаґонізуване мы сме повіли же єст поділене на тоты два
роды а они неспецияльні медже собом воюют Они доходят до якысой кооперациіроды а они неспецияльні медже собом воюют Они доходят до якысой кооперациі
В корчны очым до Кооперациі ся засаджа І розвязуют проблемы мали проблемВ корчны очым до Кооперациі ся засаджа І розвязуют проблемы мали проблем
з гробарьом і то знали го якоси порішыти ци з інчыма проблемамиз гробарьом і то знали го якоси порішыти ци з інчыма проблемами
Так вшытко разом про вшытко рішали разом Має барз добры стосункы лемТак вшытко разом про вшытко рішали разом Має барз добры стосункы лем
часовым Ілашня тіж ся застанавлям то по што было вводити таку фиґуручасовым Ілашня тіж ся застанавлям то по што было вводити таку фиґуру
же сут два роды з котрых єдны так ся звут а другыже сут два роды з котрых єдны так ся звут а другы
так як з того не добло до того любовного сюжету Ано тактак як з того не добло до того любовного сюжету Ано так
бо антаґонізму де факто неє так медже нима А до любов лембо антаґонізму де факто неє так медже нима А до любов лем
было потрібне Но то тепер сте мі пояснили То барзі пілянка хтілбыло потрібне Но то тепер сте мі пояснили То барзі пілянка хтіл
бы м іщы наконец ся звідати про тото тлумачыня тексту Я знамбы м іщы наконец ся звідати про тото тлумачыня тексту Я знам
же то была задача котру сте зробили в якысым часі а якже то была задача котру сте зробили в якысым часі а як
цічыня жебы выкорыстати своі знаня дошло тото тлумачыня по мойому барз добріцічыня жебы выкорыстати своі знаня дошло тото тлумачыня по мойому барз добрі
Прібувал єм найти напр як коректор якысу хыбу языкову Букву пропущено уштосиПрібувал єм найти напр як коректор якысу хыбу языкову Букву пропущено уштоси
то в тым оповіданю якрас неє Ґратулюю мерсє тіж Але не знамто в тым оповіданю якрас неє Ґратулюю мерсє тіж Але не знам
шы то заслуга коректоркы ци тлумачкы самой тлумачкы певні як знаш окремшы то заслуга коректоркы ци тлумачкы самой тлумачкы певні як знаш окрем
того же єм тлумачком та єм тіж коректорком Як думате ци хтоситого же єм тлумачком та єм тіж коректорком Як думате ци хтоси
хто має основне знаня наприклад росийского языка єст в силі і лемківскогохто має основне знаня наприклад росийского языка єст в силі і лемківского
ци єст в силі взяти ся за тлумачыня тексту з языча іци єст в силі взяти ся за тлумачыня тексту з языча і
достосувати го до сучасного стандарду лемківского языка Як знат лемківскій І знатдостосувати го до сучасного стандарду лемківского языка Як знат лемківскій І знат
росийскій Думам же гай гей А чом ні Так правду повісти торосийскій Думам же гай гей А чом ні Так правду повісти то
люде котры ци як хтоси знат лем лемківскій але ся вчыли десилюде котры ци як хтоси знат лем лемківскій але ся вчыли деси
знат де глядати в якых словниках тых слів котры появляют ся взнат де глядати в якых словниках тых слів котры появляют ся в
язычю Є мож даст собі раду Не може ризикувати так вшытко тіжязычю Є мож даст собі раду Не може ризикувати так вшытко тіж
єзалежно од того чы мала ся такы здібности ци ні Не каждейєзалежно од того чы мала ся такы здібности ци ні Не каждей
філолоґ не кажда особа котра знат барз добрі бесідувати в даным языкуфілолоґ не кажда особа котра знат барз добрі бесідувати в даным языку
може быти тлумачом Треба мати тіж якыслу таку інтуіцию Не я такможе быти тлумачом Треба мати тіж якыслу таку інтуіцию Не я так
думам же треба вдумати о інтуіцию Я єм чытальником Смохрю з тойдумам же треба вдумати о інтуіцию Я єм чытальником Смохрю з той
другой стороны На щестя єст так же єст текст писаний в ориґіналідругой стороны На щестя єст так же єст текст писаний в ориґіналі
і текст сучасного стандарду лемківского языка і можна собі іх порівняти Яі текст сучасного стандарду лемківского языка і можна собі іх порівняти Я
сой барз часто повін І не раз єм зачудуваний тым же можнасой барз часто повін І не раз єм зачудуваний тым же можна
было якысу якысы выражыня якысу структуру симосинтактычну перевести власні в тот спосіббыло якысу якысы выражыня якысу структуру симосинтактычну перевести власні в тот спосіб
сучасний Я принимам же то єст ліценция в творці Творця так выдумалсучасний Я принимам же то єст ліценция в творці Творця так выдумал
же так єст добрі так ма быти так же в тым тлумачынюже так єст добрі так ма быти так же в тым тлумачыню
чути тіж руку того хто тлумачыл В тым томі кажде тлумати каждечути тіж руку того хто тлумачыл В тым томі кажде тлумати кажде
оповіданя єст іх штырі єст тлумачене през інчу особу і видно одразоповіданя єст іх штырі єст тлумачене през інчу особу і видно одраз
же тоты тексты сут нас ріжны же єст рука тлумача видна Іже тоты тексты сут нас ріжны же єст рука тлумача видна І
хоц автором текстів єст Владимір Хыляк вшыткых текстів то єднак тото штохоц автором текстів єст Владимір Хыляк вшыткых текстів то єднак тото што
вышло в сучасным стандарді лемківского языка то чути же то щырьох ріжныхвышло в сучасным стандарді лемківского языка то чути же то щырьох ріжных
авторів Так буде все надумам же двох ріжных тлумачів зробит єднакє тлумачыняавторів Так буде все надумам же двох ріжных тлумачів зробит єднакє тлумачыня
Ту неє можливак то з неможливе абсолютні я ся такоц бы смеТу неє можливак то з неможливе абсолютні я ся такоц бы сме
стилізували язык старали ся не даст ся каждий ма свій якысий стильстилізували язык старали ся не даст ся каждий ма свій якысий стиль
кус інчы лексикальны засобы Даякы річы легко нам м сказати написати даякыкус інчы лексикальны засобы Даякы річы легко нам м сказати написати даякы
тяжко і каждий по свойому робит тато будут добрі Е Ци тотытяжко і каждий по свойому робит тато будут добрі Е Ци тоты
оповіданя Принаймі тото оповіданя Цоно ма таку форму котру можна бы былооповіданя Принаймі тото оповіданя Цоно ма таку форму котру можна бы было
запрезентувати в радию в одтинках чытати Думам же гей ж може сязапрезентувати в радию в одтинках чытати Думам же гей ж може ся
подабати може ся подабати І слухаче не всут Гей Новнес нас дваподабати може ся подабати І слухаче не всут Гей Новнес нас два
раз бывшых уж на два раз што на два разы прочытате Ґвалтинкыраз бывшых уж на два раз што на два разы прочытате Ґвалтинкы
о ній і ні слово выйде принаймні прако десят Агнеска з тлумачкомо ній і ні слово выйде принаймні прако десят Агнеска з тлумачком
оповіданя Владиміра Хыляка під наголовком Остатній зроду Бесідували сме з тлумачком іоповіданя Владиміра Хыляка під наголовком Остатній зроду Бесідували сме з тлумачком і
абсольвентком лемківской філолоґіі зо східньой Лемковины І думаме же вартало бы вшыткымабсольвентком лемківской філолоґіі зо східньой Лемковины І думаме же вартало бы вшыткым
зазріти до тексту жебы переконати ся До чого ся придає студиюваня лемківскойзазріти до тексту жебы переконати ся До чого ся придає студиюваня лемківской
філолоґіі хоц бы барз дякую за бесіду Но і я дякуюфілолоґіі хоц бы барз дякую за бесіду Но і я дякую