Печатня #16 - Володимир Мерцин Закарпатя автентичне, 03 ХІ 2015
Еп. 16

Печатня #16 - Володимир Мерцин Закарпатя автентичне, 03 ХІ 2015

•

Опис епізоду

Odcinek programu „Pечатня“ poświęcono projektowi „Zakarpacie autentyczne“, który zbiera materiały o Podkarpackiej Rusi, jej turystyce, mieszkańcach, muzyce i biogramach ważnych postaci. W audycji znalazła się rozmowa z dyrektorem projektu Wołodymyrem Mercynem oraz występ Mirosławy Kopinec z Użhorodu.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Автоматычна транскрипция

Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь
Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы УсталенийХтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений
традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початковоготрадицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початкового
безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідкобезпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко
і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы суті емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы сут
записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішній прочытати авторе переконанызаписаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішній прочытати авторе переконаны
про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папірпро вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір
набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робилнабрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робил
з дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодне знаня Зз дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодне знаня З
тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературутыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу
книгы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатнякнигы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатня
то чытальня радия лем фм Добрий вечер слухаче Днес в проґрамі Печатнято чытальня радия лем фм Добрий вечер слухаче Днес в проґрамі Печатня
запрашам Вас до выслуханя особливой реляциі Буде то стріча і короткє інтервюзапрашам Вас до выслуханя особливой реляциі Буде то стріча і короткє інтервю
з паном Володиміром Мерцином директором проєкту під наголовком Закарпатя автентичне Тото выдавництвоз паном Володиміром Мерцином директором проєкту під наголовком Закарпатя автентичне Тото выдавництво
єст збірком вшыткого што як раз тычыт Підкарпатской Руси то єст краюєст збірком вшыткого што як раз тычыт Підкарпатской Руси то єст краю
туристикы нацийональности котры жыют на Підкарпатскій Руси а окрем того музычных творівтуристикы нацийональности котры жыют на Підкарпатскій Руси а окрем того музычных творів
в выконаню професийных і фольклористичных ансамблів Вшытко заспіване выдатныма співаками Підкарпатской Русив выконаню професийных і фольклористичных ансамблів Вшытко заспіване выдатныма співаками Підкарпатской Руси
Тот збірник єст гейбы енциклопедийом де медже інчыма заміщены сут біоґрамы вызначныхТот збірник єст гейбы енциклопедийом де медже інчыма заміщены сут біоґрамы вызначных
Русинів але і представників інчых наций котры жыют на Підкарпатскій Руси ТотуРусинів але і представників інчых наций котры жыют на Підкарпатскій Руси Тоту
енциклопедию котра выдана єст на платні ДВ достали сме для радия леменциклопедию котра выдана єст на платні ДВ достали сме для радия лем
фм од директора проєкту пана Володимира Мерцина Перше выданя той енциклопедиі вказалофм од директора проєкту пана Володимира Мерцина Перше выданя той енциклопедиі вказало
ся не лем на платні але і в тритомовым книжковым выдавництві Думамся не лем на платні але і в тритомовым книжковым выдавництві Думам
же материялы з той платні будеме заміщати на нашым портали Лем Фмже материялы з той платні будеме заміщати на нашым портали Лем Фм
але все будеме наводити джерело Зас в першій части нашой авдициі запрашамале все будеме наводити джерело Зас в першій части нашой авдициі запрашам
до мікрофону паню Мірославу Копинец солистку з Закарпатского Народного Академічного хору Онадо мікрофону паню Мірославу Копинец солистку з Закарпатского Народного Академічного хору Она
ся нам представит і прикрасит своім співом своіма творами наш днешній програмся нам представит і прикрасит своім співом своіма творами наш днешній програм
Дорогы Лемкы премєра Мирослава Копинец з Ужгороду Камінной ясы ороцку не МілиДорогы Лемкы премєра Мирослава Копинец з Ужгороду Камінной ясы ороцку не Міли
мі лиштоня сидіют дару майом си ді одмой гром другы любим майомі лиштоня сидіют дару майом си ді одмой гром другы любим майо
Добры ден я пришла із Ужгорода і буду нис співати наш русиньскыДобры ден я пришла із Ужгорода і буду нис співати наш русиньскы
співанкы Мене звати Мирослава Копінец Слухачам Лем фм бажалу ушытко найкрайшыє быспіванкы Мене звати Мирослава Копінец Слухачам Лем фм бажалу ушытко найкрайшыє бы
были щестливі бы были здорові на іх Бог усьому благословляє і поздоровлюбыли щестливі бы были здорові на іх Бог усьому благословляє і поздоровлю
іх і з Підкарпатской Руси і з Закарпаття і бажаю ім усьогоіх і з Підкарпатской Руси і з Закарпаття і бажаю ім усього
самого найліпшого Не втуйте як я співал буду перше само перс асамого найліпшого Не втуйте як я співал буду перше само перс а
капельно летіла бы м на край світа Першой <unk>n<unk>e а дале інкапельно летіла бы м на край світа Першой <unk>n<unk>e а дале ін
лемкы той Русины туры Зыют ґумы та ґумы пали молодосі Уста ренделемкы той Русины туры Зыют ґумы та ґумы пали молодосі Уста ренде
жолто є суму молодому сімселі Єму молодому сімселі Є ло Мамко моряжолто є суму молодому сімселі Єму молодому сімселі Є ло Мамко моря
мамко скоро яню ся дівцям беру ята ойся буйте а та мальованімамко скоро яню ся дівцям беру ята ойся буйте а та мальовані
муй таромани і є горня та мальоване Тепер звучат наші поленті інструментымуй таромани і є горня та мальоване Тепер звучат наші поленті інструменты
або вя і клинка ырышы Я робил в выдавництві здательстві у Ківіабо вя і клинка ырышы Я робил в выдавництві здательстві у Ківі
якоє занимає ся выданьом книгы із сериі хуіс ху хто і хтоякоє занимає ся выданьом книгы із сериі хуіс ху хто і хто
на Украіні Они роблят ся во всіх реґіонах областях Украіны Зроблені книгына Украіні Они роблят ся во всіх реґіонах областях Украіны Зроблені книгы
по вшыткым областям Я робил такы книгы был директором такого проєкту кєрівникомпо вшыткым областям Я робил такы книгы был директором такого проєкту кєрівником
руководітельом проєкта в Закарпаті Я зробил три книгы Потом є зробил електроннийруководітельом проєкта в Закарпаті Я зробил три книгы Потом є зробил електронний
довідник тыкі в принципі Я думаю што я його сам придумал форматдовідник тыкі в принципі Я думаю што я його сам придумал формат
як є оформляти розробили специяльно по де тоты по де тот проєктяк є оформляти розробили специяльно по де тоты по де тот проєкт
мы і розробили проґраму но компютерну ту іщы быту всю закодірувати скластимы і розробили проґраму но компютерну ту іщы быту всю закодірувати скласти
на діск І мы зробили першу выпустили таку книгу електронну довідникы Вінна діск І мы зробили першу выпустили таку книгу електронну довідникы Він
зроблений вы в выгляді такой книжкы там з листочками листає ся нозроблений вы в выгляді такой книжкы там з листочками листає ся но
додают ся до неі всякі ілюстрациі ту як шо допустім досторінкы Духновицядодают ся до неі всякі ілюстрациі ту як шо допустім досторінкы Духновиця
мож послухати учути його гімн Бо він то його слова значыт ємож послухати учути його гімн Бо він то його слова значыт є
то да або є допустім написно про ріжні громады про Німців прото да або є допустім написно про ріжні громады про Німців про
про про про про про про про про про про євреів пропро про про про про про про про про про євреів про
Русинів про Румунів можно послухати на іх мові як співают ся пісніРусинів про Румунів можно послухати на іх мові як співают ся пісні
той сі проєкт в результаті стал называти ся Закарпатя автентичны там ідемотой сі проєкт в результаті стал называти ся Закарпатя автентичны там ідемо
про то што там но цілі розділы допустім є Істория істория тампро то што там но цілі розділы допустім є Істория істория там
не лиш Закарпатя а є істория допустім узкых такых сфер То існе лиш Закарпатя а є істория допустім узкых такых сфер То іс
єй істория допустім електроенерґетыкы туризма історию освіты історию культуры історию кредитного етіхєй істория допустім електроенерґетыкы туризма історию освіты історию культуры історию кредитного етіх
спілок істория страхуваня банківскы нашы зовсім другы істориці в Украін лиш пришлиспілок істория страхуваня банківскы нашы зовсім другы істориці в Украін лиш пришли
до неі у <unk> році а до того нас то жеж былодо неі у <unk> році а до того нас то жеж было
ся іх Істория закарпатского футбола напр якій был і за Мадярів іся іх Істория закарпатского футбола напр якій был і за Мадярів і
за Чехів был де у нас были і дві лігіі мадярскы іза Чехів был де у нас были і дві лігіі мадярскы і
мы были чемпіонны і Словакі нашы футболісты выступали і за словацку зборнумы были чемпіонны і Словакі нашы футболісты выступали і за словацку зборну
і за мадярску а тренєрец тренірували А пото а потом нашій принеслиі за мадярску а тренєрец тренірували А пото а потом нашій принесли
футболисты принесли славу кіівскому Динаму і в сій Украіні то же всефутболисты принесли славу кіівскому Динаму і в сій Украіні то же все
напис І даже можно подивити ся невеличкі урывкы наприк про сабо данапис І даже можно подивити ся невеличкі урывкы наприк про сабо да
можно подивити ся кусочок як він грає або про турянцікы А выможно подивити ся кусочок як він грає або про турянцікы А вы
сте писали тоту материялцю ІІ декі Деякі нет Ідея была така усюісте писали тоту материялцю ІІ декі Деякі нет Ідея была така усюі
вшыткой книжкы што я не розділяю ідею вікіпедиі да де пише непонятновшыткой книжкы што я не розділяю ідею вікіпедиі да де пише непонятно
хто і всяку муру поету мене кожде статя она в мене підписанахто і всяку муру поету мене кожде статя она в мене підписана
авторитетной людиною і писали професора і писали доктора наук напр Про Русинівавторитетной людиною і писали професора і писали доктора наук напр Про Русинів
писали Дуже уважаємий чловедыка знаєте в нас сложна темы но штобы онаписали Дуже уважаємий чловедыка знаєте в нас сложна темы но штобы она
не была дуже сложну тому што єту в што складено у книжкуне была дуже сложну тому што єту в што складено у книжку
де в місці ідут і державні дієці той самій головы обляв адміністрациіде в місці ідут і державні дієці той самій головы обляв адміністрациі
і так дале і шобы то все было выдержано толерантне Я зобралі так дале і шобы то все было выдержано толерантне Я зобрал
ся пішол до авторитетных істориків в тому чыслі які протів русиньству іся пішол до авторитетных істориків в тому чыслі які протів русиньству і
спитал іх зо звідо хто може написати толерантну проєк і всі ониспитал іх зо звідо хто може написати толерантну проєк і всі они
назвали одного ціловіка Макару Якшой то може цілити ковин уже помер Іназвали одного ціловіка Макару Якшой то може цілити ковин уже помер І
всі о я пішол сказал єм міні тре дві сторінкы бо тамвсі о я пішол сказал єм міні тре дві сторінкы бо там
у мене є вже про Мадярів про євриів мене є про Німціву мене є вже про Мадярів про євриів мене є про Німців
мене є Чехословаків мене єст теті про Румунів прормян мені тре такумене є Чехословаків мене єст теті про Румунів прормян мені тре таку
жетю Русинів ту мушу згідну Согласно перепису тут жыє десят тисяч лютжетю Русинів ту мушу згідну Согласно перепису тут жыє десят тисяч лют
якшо мы пишеме про Словаків якых тут жыє пілтора тисячі або армяныківякшо мы пишеме про Словаків якых тут жыє пілтора тисячі або армяныків
тут жыє <unk> до тисячі чого бы не написати про Русинів Нутут жыє <unk> до тисячі чого бы не написати про Русинів Ну
лоґіка є І от він написал таку вс ти сме не всілоґіка є І от він написал таку вс ти сме не всі
сте ті підписы конкретным Ето не є анонімна інформация як шо хтусьсте ті підписы конкретным Ето не є анонімна інформация як шо хтусь
І ціліст несогласний то там є написаний автор і сеє позиция авторомІ ціліст несогласний то там є написаний автор і сеє позиция автором
Другоє діло што мы старали ся выберати самых авторитетных людей штобы написалиДругоє діло што мы старали ся выберати самых авторитетных людей штобы написали
сю статю Многі статі іх у природі не сущестували они зроблені підсю статю Многі статі іх у природі не сущестували они зроблені під
мій заказ І про ілюструвані відео авдио наприклад такій унікальний материял якмій заказ І про ілюструвані відео авдио наприклад такій унікальний материял як
закарпатскій народні інструменты так напису да то там розказно про джумурульку Дводицівкузакарпатскій народні інструменты так напису да то там розказно про джумурульку Дводицівку
Фльояру Тылінку но не просто розказно што с такоє а мож іФльояру Тылінку но не просто розказно што с такоє а мож і
послухати Да Ну в обшім то да да Я фактично мені нихтопослухати Да Ну в обшім то да да Я фактично мені нихто
не мішал ни Влада не мішала никыв не мішал бо в обшымне мішал ни Влада не мішала никыв не мішал бо в обшым
то особоветіх питанях нихто ся не розуміє По великому рахунку Я ничогото особоветіх питанях нихто ся не розуміє По великому рахунку Я ничого
не робил протівозаконно і єтутом всього дуже толерантного автора Я лиш дішшуне робил протівозаконно і єтутом всього дуже толерантного автора Я лиш дішшу
ся тото Ниякых питань не може быти просто но вставлено в жытяся тото Ниякых питань не може быти просто но вставлено в жытя
сучасну тот зочарпату Дабры будеме бесідувати дале про тото як маме достатисучасну тот зочарпату Дабры будеме бесідувати дале про тото як маме достати
образ до материялы Яси може в перевір а як бы сте наконецобраз до материялы Яси може в перевір а як бы сте наконец
повіли днес з головного з центра славного міста Мукачева бесідували сме специяльніповіли днес з головного з центра славного міста Мукачева бесідували сме специяльні
для радия Руской Бурсы Лем фм з паном Мерцном Володимиром члена нацийональнойдля радия Руской Бурсы Лем фм з паном Мерцном Володимиром члена нацийональной
спількі журналистів Украін Епільдаро ліп думкы Епірдаро ліп думкы Епірдаро ліп думкыспількі журналистів Украін Епільдаро ліп думкы Епірдаро ліп думкы Епірдаро ліп думкы
дули дуля літу рады но шата не пуста но ся ліпітару літдули дуля літу рады но шата не пуста но ся ліпітару літ
думку літули дуля ліни пуста мая марит ця онів <unk> мая маритдумку літули дуля ліни пуста мая марит ця онів <unk> мая марит
ця онів ліпітару літы дули туляліта пуста капусті денны радкы а оця онів ліпітару літы дули туляліта пуста капусті денны радкы а о
капусті липітару ліптунты Были два літовы рамкы Обили ся друкы обили сякапусті липітару ліптунты Были два літовы рамкы Обили ся друкы обили ся
ліпітару літуны были друга літу рады Епитаме і думкы Епиталю лем думкыліпітару літуны были друга літу рады Епитаме і думкы Епиталю лем думкы
буде думаты ти пару є пулі буі труна і буратыбуде думаты ти пару є пулі буі труна і бураты