Печатня #23 - Польска поезия тлумачыня Петра Мурянкы, 17 ІХ 2018
Еп. 23

Печатня #23 - Польска поезия тлумачыня Петра Мурянкы, 17 ІХ 2018

•

Опис епізоду

Odcinek programu „Pечатня“ poświęcono literaturze łemkowskiej i rusyńskiej oraz książce Piotra Murynki „Polska poezja“, zaprezentowanej w Krynicy. Autor opowiada o swojej pracy translatorskiej, a tom zawiera wiersze polskich poetów w oryginale i w wersji łemkowskiej, od klasyki po poezję współczesną.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Автоматычна транскрипция

Што рока в обшыри лемкознавства Лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных
сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципысторінь Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы
Усталений традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з тогоУсталений традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того
початкового безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а непочаткового безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не
рідко і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкырідко і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы
сут записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторесут записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе
переконаны про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записанийпереконаны про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний
папір набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долгопапір набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго
робил з дакым веце З тыма котры сут цікавы світа Голодне знаняробил з дакым веце З тыма котры сут цікавы світа Голодне знаня
З тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньскуЗ тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску
літературу книгы выдавництва і часописы Проґрам Печатня є перезначений для грамотных проґрамлітературу книгы выдавництва і часописы Проґрам Печатня є перезначений для грамотных проґрам
печатня то чытальня радия лем фм Третій музичний фестіваль При джерелах орґанізуванийпечатня то чытальня радия лем фм Третій музичний фестіваль При джерелах орґанізуваний
Євом і Мариюшом Мончаками зачал ся в четвер <unk> вересня в КренициЄвом і Мариюшом Мончаками зачал ся в четвер <unk> вересня в Креници
од немузичной части В конференцийній сали Нового Здройового Дому прошла промоция новойод немузичной части В конференцийній сали Нового Здройового Дому прошла промоция новой
книжкы Петра Мурянкы під наголовком Польска поезия Тым разом поета композитор співаккнижкы Петра Мурянкы під наголовком Польска поезия Тым разом поета композитор співак
учытель і журналиста обявил свій трансляторскій талант Як повіл Петро Мурянка тлумачыняучытель і журналиста обявил свій трансляторскій талант Як повіл Петро Мурянка тлумачыня
поезиі то от все його велика пасия Любит тото робити а роботапоезиі то от все його велика пасия Любит тото робити а робота
з тлумачынями зачала ся од забавы языком Потім пришло одповісти на потребуз тлумачынями зачала ся од забавы языком Потім пришло одповісти на потребу
писаня вершів для діти для наймолодшых чытальників і учеників Осібном катеґорийом русиньскойписаня вершів для діти для наймолодшых чытальників і учеників Осібном катеґорийом русиньской
творчости сут творы з Лемківщыны якы ориґінальні были написаны в язычю приміромтворчости сут творы з Лемківщыны якы ориґінальні были написаны в язычю приміром
Юлия Ставровского Попрадова В девятдесятых роках минулого столітя Петро Мурянка протлумачыл одуЮлия Ставровского Попрадова В девятдесятых роках минулого столітя Петро Мурянка протлумачыл оду
ґу ладости Адама Міцкєвіча Спомянуте тлумачыня было жадане орґанізаторами Медженародового славістичного конґресуґу ладости Адама Міцкєвіча Спомянуте тлумачыня было жадане орґанізаторами Медженародового славістичного конґресу
і потім напечатане было серед інчых перекладів Окрем того Мурянка перевіл іі потім напечатане было серед інчых перекладів Окрем того Мурянка перевіл і
выдал в лемківскым языку творы якы все любил Моісея Івана Франка івыдал в лемківскым языку творы якы все любил Моісея Івана Франка і
Матвія Стренчына Людовіта штура Петро Мурянка оповіл што польску поезию тлумачыл разМатвія Стренчына Людовіта штура Петро Мурянка оповіл што польску поезию тлумачыл раз
по раз і ждал на нагоду жебы єй выдати Така шанса явилапо раз і ждал на нагоду жебы єй выдати Така шанса явила
ся коли бургомайстер Крениці дал слово што підпорит такє выдавництво і ефектомся коли бургомайстер Крениці дал слово што підпорит такє выдавництво і ефектом
того єст книжка під наголовком Польска поезия Чытальник найде в ній вершытого єст книжка під наголовком Польска поезия Чытальник найде в ній вершы
в польскым ориґіналі і іх лемківскы версиі Як сам тлумач пояснят хотілв польскым ориґіналі і іх лемківскы версиі Як сам тлумач пояснят хотіл
выдати перегляд найбарже репрезентатывний польской поезиі од найдавнійшой з ХХ столітя тренывыдати перегляд найбарже репрезентатывний польской поезиі од найдавнійшой з ХХ столітя трены
і пісні Святояньску о собітці Ана Когановского Творы Адама Міцкєвіча з фраґментомі пісні Святояньску о собітці Ана Когановского Творы Адама Міцкєвіча з фраґментом
Інвокациі з пана Тадеуша і Юлиюша Словацкого якы барз нелегко было тлумачытиІнвокациі з пана Тадеуша і Юлиюша Словацкого якы барз нелегко было тлумачыти
а дале вершы Крашевского Конопніцкой молодопольскых поетів Каспровича Рыдля Островской і Орканаа дале вершы Крашевского Конопніцкой молодопольскых поетів Каспровича Рыдля Островской і Оркана
меджевоєнну поезию Юлияна Тувіма і сучасну польску поезию Віславы Шымборской і Юриямеджевоєнну поезию Юлияна Тувіма і сучасну польску поезию Віславы Шымборской і Юрия
Гарасимовича Осібну частину книжкы занимают переклады поеток надпопрадскых Барбары Паруговой Кристины ДулякГарасимовича Осібну частину книжкы занимают переклады поеток надпопрадскых Барбары Паруговой Кристины Дуляк
Кулей і Ванды Ломницкой Дуляк якы часто хоснуют лемківскы мотивы і пишутКулей і Ванды Ломницкой Дуляк якы часто хоснуют лемківскы мотивы і пишут
польскым сандецкым діалектом кінчат книжку Два стижкы сучасной поеткы яка крыє сяпольскым сандецкым діалектом кінчат книжку Два стижкы сучасной поеткы яка крыє ся
під псевдонімом Мария Березам на бесіду з Петром Мурянком про його трансляторскупід псевдонімом Мария Березам на бесіду з Петром Мурянком про його трансляторску
роботу і саму книжку під наголовком Польска поезия Додам што книжку можроботу і саму книжку під наголовком Польска поезия Додам што книжку мож
купити высылаючы замовліня через порталь ЛЕМ кропка Фм Што єст за поезиякупити высылаючы замовліня через порталь ЛЕМ кропка Фм Што єст за поезия
што то єст за книжкы От вельох вельох вельохольків Приклад то былашто то єст за книжкы От вельох вельох вельохольків Приклад то была
єдна з моіх патий Звычаєм памятим як і з чым был наєдна з моіх патий Звычаєм памятим як і з чым был на
заході сімдесяты рокы десий прелом і <unk> Ярослав пішол гірго кликали тотызаході сімдесяты рокы десий прелом і <unk> Ярослав пішол гірго кликали тоты
нашы орґанізаторе доньскы штефанівскы Ґочы А я был дома і в нашійнашы орґанізаторе доньскы штефанівскы Ґочы А я был дома і в нашій
хыжы ся сходили молодіст ся сходила сходила ся як Ярославу потім яхыжы ся сходили молодіст ся сходила сходила ся як Ярославу потім я
верну І ся сходила молодіст літом сме і чытали і співали вверну І ся сходила молодіст літом сме і чытали і співали в
єдно Прібували сме перекладати Ядом азыкольомківскы тоты співали то такє тіж Аєдно Прібували сме перекладати Ядом азыкольомківскы тоты співали то такє тіж А
перше такє поважнійше тлумачыня до вісемдесятых роках медже інчыма вітця зачумленых ойцеперше такє поважнійше тлумачыня до вісемдесятых роках медже інчыма вітця зачумленых ойце
заджуньоных зачалем перекладати словацкого І з роками барз дуже єм перекладал колизаджуньоных зачалем перекладати словацкого І з роками барз дуже єм перекладал коли
ся в <unk> року тото одроджыня зачало прода з ансформация но тося в <unk> року тото одроджыня зачало прода з ансформация но то
зачали сме выдавати річникы чым тіж Дуже тлумачыл з языч я ззачали сме выдавати річникы чым тіж Дуже тлумачыл з языч я з
того нибы росийского наш Костю Ґомани Трос Ставровского до імена чы поезиютого нибы росийского наш Костю Ґомани Трос Ставровского до імена чы поезию
і прикладал як публикувал в бесідиі Е Мал єм пасию тотого іі прикладал як публикувал в бесідиі Е Мал єм пасию тотого і
оластивочка а як ся вказувала курс тотіж ім дуже приклада в насоластивочка а як ся вказувала курс тотіж ім дуже приклада в нас
діточой літературы не літературы для діти Зрештом то болячка вшыткых славяньскых народівдіточой літературы не літературы для діти Зрештом то болячка вшыткых славяньскых народів
запізнена література для діти очывидні не в такым вымірі як нас назапізнена література для діти очывидні не в такым вымірі як нас на
землю мож лем знат може в народній творчости і в кудакотрых співанкахземлю мож лем знат може в народній творчости і в кудакотрых співанках
колисланка можна найти дащо для діти а єй не так і такколисланка можна найти дащо для діти а єй не так і так
не так барз дуже так за тоту ня пасинувало жебы штоси тымне так барз дуже так за тоту ня пасинувало жебы штоси тым
діточкам давати єм прикладал з ріжных літератур А трафляли ся по тімдіточкам давати єм прикладал з ріжных літератур А трафляли ся по тім
такы кобылы як Матуш Стренчінар Людвіта Щура чыкі з нас Словаків чыдлятакы кобылы як Матуш Стренчінар Людвіта Щура чыкі з нас Словаків чыдля
Поляків пан Тодеуш то не єст так кобыла як пан Тадеуш алеПоляків пан Тодеуш то не єст так кобыла як пан Тадеуш але
озвелькєнз стран і назійдиє ся при тым і то і тото былаозвелькєнз стран і назійдиє ся при тым і то і тото была
велика пос і Я знаш бо там сут деме на токы панонічнывелика пос і Я знаш бо там сут деме на токы панонічны
описы Быйтовоів розумієш но а нас такой термінолоґіі не было мы смеописы Быйтовоів розумієш но а нас такой термінолоґіі не было мы сме
мы сме не мали гетманів не мали сме розумієш зброі але вшыткомы сме не мали гетманів не мали сме розумієш зброі але вшытко
з кымси мож дати радер Дужеслонства єст часами направду бракувало было барзз кымси мож дати радер Дужеслонства єст часами направду бракувало было барз
долго глядати Але співанок про муже ся ішло на войну рукувати нодолго глядати Але співанок про муже ся ішло на войну рукувати но
то єст што друга але того єст єст Але най там якто єст што друга але того єст єст Але най там як
вельку битву Матыша Чака пописує з мадярскым корольом в коаліцию назначно довельку битву Матыша Чака пописує з мадярскым корольом в коаліцию назначно до
тамто словництва єст дуже воєнного назно Стрыльбаі і шабля Як ішоркувати тількотамто словництва єст дуже воєнного назно Стрыльбаі і шабля Як ішоркувати тілько
но о тім же катакы ся цафила тіж велькєм ся фасцинувал Франковымно о тім же катакы ся цафила тіж велькєм ся фасцинувал Франковым
Моісейом Моін матакы знаш же матіткы Край Палестина він тото Хтіл порівнатиМоісейом Моін матакы знаш же матіткы Край Палестина він тото Хтіл порівнати
до долі Украіны долю Жыдів знаш але дешто порівнувати нияк ся недо долі Украіны долю Жыдів знаш але дешто порівнувати нияк ся не
асоциює Палестина матічка Палестина там єст навет такє штоси же недоступу доасоциює Палестина матічка Палестина там єст навет такє штоси же недоступу до
ничого маленькє А Украіна велька ні Анкойну ся барже тото асоциювало розумієшничого маленькє А Украіна велька ні Анкойну ся барже тото асоциювало розумієш
і угнаня надій украіньскій в своій масі великій никой не был выгнанийі угнаня надій украіньскій в своій масі великій никой не был выгнаний
десий Остало на своій землі в неволи але остало натоміст досвідчыли тогодесий Остало на своій землі в неволи але остало натоміст досвідчыли того
Лемкы і тот Моісий ся барже з дольом Лемків асоциювал По тымЛемкы і тот Моісий ся барже з дольом Лемків асоциювал По тым
ім тіжыт велька поемаізней в рамках тіж ім придумат Но інчы річыім тіжыт велька поемаізней в рамках тіж ім придумат Но інчы річы
хоц котры хоц часто єм глядал такы річы котры бы были близкыхоц котры хоц часто єм глядал такы річы котры бы были близкы
як тематичні з нашом Лемковином як Пубацак Потоцкій Мойчу Малко Ґорлиц ключяк тематичні з нашом Лемковином як Пубацак Потоцкій Мойчу Малко Ґорлиц ключ
Клинківскій до него належал то Списанє підґурскых маєнтности і там сут такыКлинківскій до него належал то Списанє підґурскых маєнтности і там сут такы
файны выступуют нашы села і як товды жылий так же з тойфайны выступуют нашы села і як товды жылий так же з той
рациі єст такій такій потоцкого леж тіж ксйондз з попем розуміє якрациі єст такій такій потоцкого леж тіж ксйондз з попем розуміє як
ксьондз попадьом приспал вы поп заснул пил бы гы покыматичны з тамтогоксьондз попадьом приспал вы поп заснул пил бы гы покыматичны з тамтого
часу зас свіжа унія знаш барз тікава і хоц котры річы даймечасу зас свіжа унія знаш барз тікава і хоц котры річы дайме
на то Ян Гуско Нопніцкой Но зна што єст такє по теміна то Ян Гуско Нопніцкой Но зна што єст такє по темі
протиримовий А был ыктор Не знам єм повісти найше низ Римом нопротиримовий А был ыктор Не знам єм повісти найше низ Римом но
но а екава справа была я тото чытал будучы молодіцкым хлопцьом такійно а екава справа была я тото чытал будучы молодіцкым хлопцьом такій
Павел Гулька Ласковскій ся называл автор І В чым твердым социялізмі комунізміПавел Гулька Ласковскій ся называл автор І В чым твердым социялізмі комунізмі
іщы тож было поставліні хыбаль але на початку ґомулкы видал книжку такуіщы тож было поставліні хыбаль але на початку ґомулкы видал книжку таку
антолоґію поезиі антиреліґійной Ци антий дайме на то католицкой І там былантолоґію поезиі антиреліґійной Ци антий дайме на то католицкой І там был
Ян Гус Мариі Конобницкой По тым єм глядал і глядал і глядалЯн Гус Мариі Конобницкой По тым єм глядал і глядал і глядал
Не найдеш выданя розумієш ани в червеній ани в Чорній Польщы РозумієшНе найдеш выданя розумієш ани в червеній ани в Чорній Польщы Розумієш
ани за комунізму ани за клерикалів прог мі поміг найти того гузаани за комунізму ани за клерикалів прог мі поміг найти того гуза
Бо тамту низку індеси стратил Давно нова книжка З тлумачынями польской поезііБо тамту низку індеси стратил Давно нова книжка З тлумачынями польской поезіі
лем поезіі ци пролем так поезия лем лем поезия на лемківскій языклем поезіі ци пролем так поезия лем лем поезия на лемківскій язык
вшытко притлумачыл Петро Мурянка Але зачынат од Яна Кохановского так од тремілвшытко притлумачыл Петро Мурянка Але зачынат од Яна Кохановского так од треміл
ся приняло што од Кохановского зачынат ся польскій язык модерний польскій языкся приняло што од Кохановского зачынат ся польскій язык модерний польскій язык
од його творчости невельо ся в языку змінило Акурат хтіл поісти штосиод його творчости невельо ся в языку змінило Акурат хтіл поісти штоси
противного Яко олівка мала од высокім сада Ідят зємє кубужы матя жыньскімпротивного Яко олівка мала од высокім сада Ідят зємє кубужы матя жыньскім
шляґы іщы ани ґаломзек ани дііст куфрозон Сама тылько допіро щуплым пронткємшляґы іщы ани ґаломзек ани дііст куфрозон Сама тылько допіро щуплым пронткєм
та єсли остре цяря любро дне Мокшыни упшонтают садовник потцьом у кваплівыта єсли остре цяря любро дне Мокшыни упшонтают садовник потцьом у кваплівы
мдреє зараз спившы сі ты родзоны упада пшед ноґа мі маткій улюбмдреє зараз спившы сі ты родзоны упада пшед ноґа мі маткій улюб
його неі Так ті ся най наймільший уршві достал Шыма році вйого неі Так ті ся най наймільший уршві достал Шыма році в
своіх ро мало од зєбяци в Знюсвшы духом зорозлівым сроґєм смерті утхнюносвоіх ро мало од зєбяци в Знюсвшы духом зорозлівым сроґєм смерті утхнюно
Рудіцом трусклівым унук мертва упала ко олівка мала под высокым садом іРудіцом трусклівым унук мертва упала ко олівка мала под высокым садом і
ді зявяку ґужы матя жынь скім шыада єщы ані ґалозык ани ліістді зявяку ґужы матя жынь скім шыада єщы ані ґалозык ани лііст
куфродзонт Сама тылько топіру щуплым пронткємзон Та єсли остре цярня люб роднекуфродзонт Сама тылько топіру щуплым пронткємзон Та єсли остре цярня люб родне
покшыды упшонта майонт сантовник потям уквапліны мриє зараз а збившы сіли пшыпокшыды упшонта майонт сантовник потям уквапліны мриє зараз а збившы сіли пшы
родзоней упада пшет ноґами маткі улюб неі так ці ся май наймільшеродзоней упада пшет ноґами маткі улюб неі так ці ся май наймільше
оршу лі до столу Пет очыма родіцу своіх ростоц мало одзяле сяоршу лі до столу Пет очыма родіцу своіх ростоц мало одзяле ся
цобзнювши Духом заразлівым Сроґє смерті одтхньоно родіцом тросклівым унук мертве упадла Боцобзнювши Духом заразлівым Сроґє смерті одтхньоно родіцом тросклівым унук мертве упадла Бо
о тым акуратні же Кохановского ся як бы лем переспівувало <unk> роківо тым акуратні же Кохановского ся як бы лем переспівувало <unk> років
тому праві без мала языкы были гы близшы собі близсы і сятому праві без мала языкы были гы близшы собі близсы і ся
повідам ти ся так бы лем переспівало дахто бы повіл ташы топовідам ти ся так бы лем переспівало дахто бы повіл ташы то
притлумачыти Бо ти акуратні пізнійше іж буде барз тяжко чумати тему нпрпритлумачыти Бо ти акуратні пізнійше іж буде барз тяжко чумати тему нпр
вітця зачумленой словацкого Але Кохановского на самым вступі Тамчасами якісы трудности быливітця зачумленой словацкого Але Кохановского на самым вступі Тамчасами якісы трудности были
же треба было ся наґімнастикувати але ци в редакциі Святояньскій пісні оже треба было ся наґімнастикувати але ци в редакциі Святояньскій пісні о
собітці знаний його твір Але він ма такій климат акуратні такій сельскійсобітці знаний його твір Але він ма такій климат акуратні такій сельскій
но мы сме были соспільством сельскым Дуже там єст такого як быно мы сме были соспільством сельскым Дуже там єст такого як бы
с наше жытя чытал Так тото чуєш зато єм тіж взял чутос наше жытя чытал Так тото чуєш зато єм тіж взял чуто
мі мі ся подабало а потім решту часами припадок якы Міцкєві цямі мі ся подабало а потім решту часами припадок якы Міцкєві ця
то ім Просили ня жебы м было выдана одаду молодос і былато ім Просили ня жебы м было выдана одаду молодос і была
выдана в <unk> р на конґрес славістичных в Кракові Там было парувыдана в <unk> р на конґрес славістичных в Кракові Там было пару
сот славістів бодай з <unk> краів світа так єм чул барз великійсот славістів бодай з <unk> краів світа так єм чул барз великій
конґрес і всядий тота книжка пішла спосеред велькых языків росийского украіньского чешскогоконґрес і всядий тота книжка пішла спосеред велькых языків росийского украіньского чешского
серпского переклад лемківскій Зыні што было штоси думано але чом мал єбысерпского переклад лемківскій Зыні што было штоси думано але чом мал єбы
повісти єдина річ замовліня Звернено ся до мене І тота ода тіжповісти єдина річ замовліня Звернено ся до мене І тота ода тіж
єст Є то мі та єст Єст оміщена єст Там єст окремєст Є то мі та єст Єст оміщена єст Там єст окрем
того поврутати няньо вертают гук лемківскій до м знаний тот верш тотого поврутати няньо вертают гук лемківскій до м знаний тот верш то
єст його текст співал барч Краківскій Ґрихута Відом ци Конопніцкой Велика Пятницяєст його текст співал барч Краківскій Ґрихута Відом ци Конопніцкой Велика Пятниця
Тіж приложены на наш на наш климат як мы тото одчуваме ноТіж приложены на наш на наш климат як мы тото одчуваме но
так файно тото злучыт но а неє в нас літературы такой ітак файно тото злучыт но а неє в нас літературы такой і
думам же же попрез приклады ся збогачат наш язык З молодой Польщыдумам же же попрез приклады ся збогачат наш язык З молодой Польщы
Гаспровіча Рыдля мам Островска така была квіточок женьскій в польскій поезиі вГаспровіча Рыдля мам Островска така была квіточок женьскій в польскій поезиі в
друг полоны XXI столітя Баз Владныскы Потім повідом Мода Польща Гарасимович Гарасымовичадруг полоны XXI столітя Баз Владныскы Потім повідом Мода Польща Гарасимович Гарасымовича
М проложыл зрозузумілых взлядив зо зрозумілых взглядів Алес Гарасимович то єст репрезентантМ проложыл зрозузумілых взлядив зо зрозумілых взглядів Алес Гарасимович то єст репрезентант
творчости модерной чест од Кохановского ґенералід Гарасимовича бо м ін єст шымборскатворчости модерной чест од Кохановского ґенералід Гарасимовича бо м ін єст шымборска
трафлят по дорогі тіж Ніц два разы ся не здажа і запевнетрафлят по дорогі тіж Ніц два разы ся не здажа і запевне
сте причыны Здругого дісмеш ся без в правиі помжа выбезродтеле Хоцбы смісте причыны Здругого дісмеш ся без в правиі помжа выбезродтеле Хоцбы смі
учня Най тамшын і в школы свята Нєм же нрто ват жаднизіучня Най тамшын і в школы свята Нєм же нрто ват жаднизі
Меані Бата Жаден жен ся не повтужыл Нема двох подобных носи двохМеані Бата Жаден жен ся не повтужыл Нема двох подобных носи двох
тых самых поцапленку двох єднатых своіх жен в О Вчора кєди твоєтых самых поцапленку двох єднатых своіх жен в О Вчора кєди твоє
імя Хтось вымувілшым ґлоснок мі бы во як бы ружа з отвертеімя Хтось вымувілшым ґлоснок мі бы во як бы ружа з отверте
впадла окно Дзіс кєди єстес разом одвруцілим фажку стя Ружа як веґеляндавпадла окно Дзіс кєди єстес разом одвруцілим фажку стя Ружа як веґелянда
ружа чыток ввят а може клям ти ся здлаґодільно З непотжебным мешашыружа чыток ввят а може клям ти ся здлаґодільно З непотжебным мешашы
Лемкєм Єстес а він смусіш мій но чом виніш а він тоЛемкєм Єстес а він смусіш мій но чом виніш а він то
єс Усміхняюці в полупянці спробуєме шукать згоды Хоц ріжнеме ся од себеєс Усміхняюці в полупянці спробуєме шукать згоды Хоц ріжнеме ся од себе
як дві тропля чысте і выго Ніц два разы ся несдажа Іяк дві тропля чысте і выго Ніц два разы ся несдажа І
запевне здає вшытше не зроби дііли сме ся без вправ і помжамезапевне здає вшытше не зроби дііли сме ся без вправ і помжаме
без ротин Зроділи сме ся без вправы і помжеме без ротин Кінчытбез ротин Зроділи сме ся без вправы і помжеме без ротин Кінчыт
ся тота антолоґійка на звийме творами подваєм дал тырьох е поеток сучасныхся тота антолоґійка на звийме творами подваєм дал тырьох е поеток сучасных
тых надпопратскых нашых приятелів коласні о то мал ім ся звідати жетых надпопратскых нашых приятелів коласні о то мал ім ся звідати же
то по польскы але треба звіздочку дати позначку таку же то зто по польскы але треба звіздочку дати позначку таку же то з
застережыньом же хтоси хто знат польскій язык міг бы Мати проблемы такзастережыньом же хтоси хто знат польскій язык міг бы Мати проблемы так
так Топравда Топравда они з том надпопратском бесідом свойом пишут Сут направдутак Топравда Топравда они з том надпопратском бесідом свойом пишут Сут направду
добры вежы Добры вежы Зы чом они мали осягніня по дорозі малидобры вежы Добры вежы Зы чом они мали осягніня по дорозі мали
так ся трафило же сут лоятками добрых нагород лицерадскых Кристина Кулей онатак ся трафило же сут лоятками добрых нагород лицерадскых Кристина Кулей она
была ма назвиско Была женом того боксера кулея зого Алем што мабоксбыла ма назвиско Была женом того боксера кулея зого Алем што мабокс
до поезиі Не ото ходит але отоходит же єст лавреатком Пєнтака Станіславадо поезиі Не ото ходит але отоходит же єст лавреатком Пєнтака Станіслава
Пєнчака а то была нагорода Я мал щестя быти Але Але лавреатамиПєнчака а то была нагорода Я мал щестя быти Але Але лавреатами
сут там власні Арасимович Ернест Брыль Коли ходит до поезиів то наріксут там власні Арасимович Ернест Брыль Коли ходит до поезиів то нарік
єден лавреат то была нагорода так бы дебютів літератскых і єст Ернестєден лавреат то была нагорода так бы дебютів літератскых і єст Ернест
Брыль гм лавреатом Гарасимович і Петром Мрянка єст Но на єм геБрыль гм лавреатом Гарасимович і Петром Мрянка єст Но на єм ге
з того єм гордий але акуратні і і она тота Кристина Кулейз того єм гордий але акуратні і і она тота Кристина Кулей
была лавреатком Нагороды Пєнтака Так же Добра поезия і там сут такыбыла лавреатком Нагороды Пєнтака Так же Добра поезия і там сут такы
такы міцны вершы тых поеток над порадку оже прочытам полемковскє Русі моятакы міцны вершы тых поеток над порадку оже прочытам полемковскє Русі моя
полемковска Вятр о тобі вярцу ґлосаків нуці побженкує высєдленьом оцикує Бєрце хлопыполемковска Вятр о тобі вярцу ґлосаків нуці побженкує высєдленьом оцикує Бєрце хлопы
конє стада ніх червоно смерть вшехулада з дяблем вступі в людскє дусеконє стада ніх червоно смерть вшехулада з дяблем вступі в людскє дусе
Номковскє лзы розкурса Запшенгайте драбінясто в ноц на нові цистом Ясном братіНомковскє лзы розкурса Запшенгайте драбінясто в ноц на нові цистом Ясном браті
Лемкуф в ноц вшехвладе вістє пєклу на параде Наса Баска Наса ШкапаЛемкуф в ноц вшехвладе вістє пєклу на параде Наса Баска Наса Шкапа
тис в ты збродні Ґєла Зады вєзла братство Лемковяны на Зысланє затис в ты збродні Ґєла Зады вєзла братство Лемковяны на Зысланє за
попрады Фаризейскій ксєнжыц Юда льол ясности на копулы і подівіол Подве цудапопрады Фаризейскій ксєнжыц Юда льол ясности на копулы і подівіол Подве цуда
Были Лемкі німа Лемкови сєйны сніли То єст Кристины Дулякы По лемківскыБыли Лемкі німа Лемкови сєйны сніли То єст Кристины Дулякы По лемківскы
прочытати Русинь моя по лемківска вітер тебе в ярцях вісах оспівує мырчытпрочытати Русинь моя по лемківска вітер тебе в ярцях вісах оспівує мырчыт
ойчыт выселіньом кове очы Берте хлопы коні стада най червена смерт всевладаойчыт выселіньом кове очы Берте хлопы коні стада най червена смерт всевлада
з бісом в людскы душы вступит для лемківскых слез потупы Кєд сяз бісом в людскы душы вступит для лемківскых слез потупы Кєд ся
внів выяснит місяц на драбняках робте місця братів Лемків в ніч всевладувнів выяснит місяц на драбняках робте місця братів Лемків в ніч всевладу
везте пекло на параду Наша батька Кобылина тіж в Злочыній Нуазады вылозилавезте пекло на параду Наша батька Кобылина тіж в Злочыній Нуазады вылозила
Лемковину на засланя за попрады фаризейскій місяц Юда выблискувал ся на баняхЛемковину на засланя за попрады фаризейскій місяц Юда выблискувал ся на банях
під Лем ся захоплял чудом Были Лемкы неє Лемків може ся міпід Лем ся захоплял чудом Были Лемкы неє Лемків може ся мі
лем признили єст буду тіту де чытал тіло але єст такє другійлем признили єст буду тіту де чытал тіло але єст такє другій
перш шляк з Мантожем і лемківскым тіхым шлякєм Вєзь мі аня неперш шляк з Мантожем і лемківскым тіхым шлякєм Вєзь мі аня не
в тіхый дінь Долунци до нас анюл задуме ле ся задумен вв тіхый дінь Долунци до нас анюл задуме ле ся задумен в
піні Маздоліла скым же єст од лавершы тых надпокрадскых барсі Палоховой вандыпіні Маздоліла скым же єст од лавершы тых надпокрадскых барсі Палоховой ванды
Умніцкой Дуляк і Кристина Дуляк кулей з дому І трафила ся былУмніцкой Дуляк і Кристина Дуляк кулей з дому І трафила ся был
єм недавно на такій стрічы Плетів поезіі мала быти то реліґійна орґанізувалєм недавно на такій стрічы Плетів поезіі мала быти то реліґійна орґанізувал
польскокатолицкій ксьондзко Дуклі І там єм познал цікаву поетку котра тіж напольскокатолицкій ксьондзко Дуклі І там єм познал цікаву поетку котра тіж на
нашу тематику дітхнула і файны тоты вершы єй тіж сут два Марянашу тематику дітхнула і файны тоты вершы єй тіж сут два Маря
Бжоза ужні Безвіны На стіжынках слыхать чупут сміхці ехым выобразні зачына шажетьБжоза ужні Безвіны На стіжынках слыхать чупут сміхці ехым выобразні зачына шажеть
дзєнь В заґродах бечені овец круг кружыня коні Люді шыкую ноц якдзєнь В заґродах бечені овец круг кружыня коні Люді шыкую ноц як
вшысци подругє бы одпочуть Знакєм Крижа дякую прошол о добре ютро Невшысци подругє бы одпочуть Знакєм Крижа дякую прошол о добре ютро Не
было вєций дня Зло забіло сміх затьміло сонце Вывєзьоно назвиска і лзыбыло вєций дня Зло забіло сміх затьміло сонце Вывєзьоно назвиска і лзы
позостал буль і тынскнота Питаньом без одповіді суй недомкнінты лемковскы дві Впозостал буль і тынскнота Питаньом без одповіді суй недомкнінты лемковскы дві В
небескым бавінку запаль з ніч Хтось просі ктось чека выглядат з єднойнебескым бавінку запаль з ніч Хтось просі ктось чека выглядат з єдной
стороны а Побудуваный єм был або якійсом тематиком лемківском котра ся трафляластороны а Побудуваный єм был або якійсом тематиком лемківском котра ся трафляла
по польскій поезиі або климатом або просто ім велькы річы польской поезиіпо польскій поезиі або климатом або просто ім велькы річы польской поезиі
тін переложыти жебы они функцийонували іх в нашым языку Бо претіж дітинатін переложыти жебы они функцийонували іх в нашым языку Бо претіж дітина
кажда неє дітины в польскій школі жебы не чытала тіж творы світовойкажда неє дітины в польскій школі жебы не чытала тіж творы світовой
літературы Но і оно повинно быти в міру можливости накільо нас статилітературы Но і оно повинно быти в міру можливости накільо нас стати
і в нас кєд хцеме вчыти і хцеме ся рахувати Коли тотаі в нас кєд хцеме вчыти і хцеме ся рахувати Коли тота
книжка буде Коли буде мож єй взяти в рукы відіти Іти можекнижка буде Коли буде мож єй взяти в рукы відіти Іти може
навет Зан В тым тыжни Не скаваме середу Іщы так ци такнавет Зан В тым тыжни Не скаваме середу Іщы так ци так
ту єстым припаді боничне знам про тоту книжку З якым дофінансуваньом онату єстым припаді боничне знам про тоту книжку З якым дофінансуваньом она
ся вказала Цікава вена рід Зачало ся іщы в Санчы того родженцися вказала Цікава вена рід Зачало ся іщы в Санчы того родженци
заслужены сондчанін тоси такого е там єм заґадал хтіл он зіматий быказаслужены сондчанін тоси такого е там єм заґадал хтіл он зіматий быка
за рога ци думам якєм присут кых і ту мі вручают нагородуза рога ци думам якєм присут кых і ту мі вручают нагороду
Ту хоц дашто повісти што роблю м ін переклады мая пасия перекладайТу хоц дашто повісти што роблю м ін переклады мая пасия перекладай
же хібы м іх выдати не стам ім потім заглядал з кымже хібы м іх выдати не стам ім потім заглядал з кым
то ґадати конкретні і они гварят же уряд Ґміны Міста в тымто ґадати конкретні і они гварят же уряд Ґміны Міста в тым
припадку пойден він зголосити ім Но але вышло потім дакус інакше Наприпадку пойден він зголосити ім Но але вышло потім дакус інакше На
конец так вышло пані директор од культуры пані Анна Міхалик нон такаконец так вышло пані директор од культуры пані Анна Міхалик нон така
дост приязна нам Вечером і зробили уряд ґміны Бурніщемдесятку і так сядост приязна нам Вечером і зробили уряд ґміны Бурніщемдесятку і так ся
тото зачало часі сме заґадали Жде штоси мам іх бур між повілтото зачало часі сме заґадали Жде штоси мам іх бур між повіл
То вывдаме мы пану выдаме Навет не Санжа А уряд міста выдаєТо вывдаме мы пану выдаме Навет не Санжа А уряд міста выдає
То уряд міста котрого Уряд міста Крениці по польскы Креница з IТо уряд міста котрого Уряд міста Крениці по польскы Креница з I
тлумачме Я підкрислям бо я не додаю того По нашому нема сенсутлумачме Я підкрислям бо я не додаю того По нашому нема сенсу
бо то єст масло масляней так бо кренітса то акуратні з другійбо то єст масло масляней так бо кренітса то акуратні з другій
Я думам же в нас не буде на тото аж такє велькєЯ думам же в нас не буде на тото аж такє велькє
запотребуваня бо хто ся там поезийом так інтересує але буде думам жезапотребуваня бо хто ся там поезийом так інтересує але буде думам же
велька поміч навчальных пунктів для там де лемківского вчат для учытелей Думативелька поміч навчальных пунктів для там де лемківского вчат для учытелей Думати
літературу но готову по лемківскы шумні той літературы так же тото сялітературу но готову по лемківскы шумні той літературы так же тото ся
придаст А думам же індивідуальны покустьок тіж ся заінтересуют Старий урміш трьохпридаст А думам же індивідуальны покустьок тіж ся заінтересуют Старий урміш трьох
сынів крой скырви Русинів предодвіря різблене за вызве сам в порогах сойсынів крой скырви Русинів предодвіря різблене за вызве сам в порогах сой
стане духів отц ум його І словами ця тывы одозве Кєд намстане духів отц ум його І словами ця тывы одозве Кєд нам
брукло матир нашы дни і вечеры уж заєдно лем зимны і пістныбрукло матир нашы дни і вечеры уж заєдно лем зимны і пістны
Час до світа ся брати і ти сенсой глядати Час і дохыжЧас до світа ся брати і ти сенсой глядати Час і дохыж
привести невісту А де моі соковы Ту в обыстю вітцьовым одпелечат стерослыпривести невісту А де моі соковы Ту в обыстю вітцьовым одпелечат стерослы
уж дігы Ту хотари прадідным краютым нашым рідным вырусначу подобу носили Протоуж дігы Ту хотари прадідным краютым нашым рідным вырусначу подобу носили Прото
знати без мене же выбрати сой жены вымусите в поконі і родізнати без мене же выбрати сой жены вымусите в поконі і роді
жебы пак ся не незло в каждий кут повенесло жебы м нежебы пак ся не незло в каждий кут повенесло жебы м не
чул ся дома як злого діі Ты найстарший мій сыну пер сойчул ся дома як злого діі Ты найстарший мій сыну пер сой
пут в Лемковину Тутернина фуцколе та своя Не видий але мі сяпут в Лемковину Тутернина фуцколе та своя Не видий але мі ся
так стає Зелю наймов зо спокою Середущий мій сыну Ты сяпер втак стає Зелю наймов зо спокою Середущий мій сыну Ты сяпер в
Прясівщыну де то рыса удала ся Ід на спиш ци на шаришПрясівщыну де то рыса удала ся Ід на спиш ци на шариш
там сой найдеш то пари Смоглолицю русинатку завлацы наймолодший мій сын Тытам сой найдеш то пари Смоглолицю русинатку завлацы наймолодший мій сын Ты
ся выпер в краіну Нашу Люч підкарпатску Чуду Де пок івын вырлася выпер в краіну Нашу Люч підкарпатску Чуду Де пок івын вырла
синє лебо підперли Там Русинкы як ревіны Такі сітрі людийши рано вчассинє лебо підперли Там Русинкы як ревіны Такі сітрі людийши рано вчас
з тым пізны той свойой глядати писаной куполудню скоду соколиків молоды Отчез тым пізны той свойой глядати писаной куполудню скоду соколиків молоды Отче
очы провели русавы Іде осіб смутавы Узі Сліг задуява а урвішів якочы провели русавы Іде осіб смутавы Узі Сліг задуява а урвішів як
нема так нема старів сирка Циґын сталі далеко Не женійте цялийте знаємынема так нема старів сирка Циґын сталі далеко Не женійте цялийте знаємы
Такєт ден ся допали Ни оддалек одсален входит тохыж найменьший сыночок ведуТакєт ден ся допали Ни оддалек одсален входит тохыж найменьший сыночок веду
няню невісту Украінку сірчысту Буде кому запертій вам очы Скороди на свитанюняню невісту Украінку сірчысту Буде кому запертій вам очы Скороди на свитаню
лем пробудил ся няньом В двері туркат ксы серед уж ти Яклем пробудил ся няньом В двері туркат ксы серед уж ти Як
жыєте гені татку веду слецну словацку на вас покій на сон васжыєте гені татку веду слецну словацку на вас покій на сон вас
ряду сти Ден не минул як летит од заходу сын третій сынряду сти Ден не минул як летит од заходу сын третій сын
найстарший тот сын первородний Яню веду вам ляску цифрувану як блязкого пронюнайстарший тот сын первородний Яню веду вам ляску цифрувану як блязкого проню
в гробі вам буды як будны Старий урвіш трьох псынів крові скырвив гробі вам буды як будны Старий урвіш трьох псынів крові скырви
Русинів предублиця закличы іриты потім Іду сон ся літи на і неРусинів предублиця закличы іриты потім Іду сон ся літи на і не
мыйне тыня зловиты Хоц єм старий звіти іду сам ся цинити наймыйне тыня зловиты Хоц єм старий звіти іду сам ся цинити най
лем ся пленя цловы В проґрамі схоснованы были трен Яна Кохановского заспіванийлем ся пленя цловы В проґрамі схоснованы были трен Яна Кохановского заспіваний
Ганном Банашак і Мірославом Чыжыкєвичом з Ґорлиц Верш Віславы Шымборской з музыкомГанном Банашак і Мірославом Чыжыкєвичом з Ґорлиц Верш Віславы Шымборской з музыком
Андрия Мундковского Нич два раз заспіваний Луцийом і парафраза литовской балады АдамаАндрия Мундковского Нич два раз заспіваний Луцийом і парафраза литовской балады Адама
Міцкєвіча версиі Петра Мурянкы під наголовком трьох урвішів Шторока в обшыри лемкознавстваМіцкєвіча версиі Петра Мурянкы під наголовком трьох урвішів Шторока в обшыри лемкознавства
лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тотылемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты
буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуванябуквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуваня
букв слів і речынь жебы з того початкового безпорядку зявила ся смысельбукв слів і речынь жебы з того початкового безпорядку зявила ся смысель
сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко і емоциі і одчуванясенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко і емоциі і одчуваня
самого автора А коли уж тоты рядкы сут записаны в такій подобісамого автора А коли уж тоты рядкы сут записаны в такій подобі
жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітиныжебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітины
вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір набрал новых значынь жебывказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір набрал новых значынь жебы
поділити ся тым над чым автор долго робил з дакым веце зподілити ся тым над чым автор долго робил з дакым веце з
тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня з тыма котры знают доцінититыма котры сут цікавы світа Голодны знаня з тыма котры знают доцінити
труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавництва і часописытруд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавництва і часописы
Проґрам Печатня є перезначений для грамотных Проґрам Печатня то чытальня радия лемПроґрам Печатня є перезначений для грамотных Проґрам Печатня то чытальня радия лем
фмфм