Печатня #27 - др Томаш Квока, Wojwodina i jej Rusini. Historia, kultura, język
•
Опис епізоду
Odcinek programu „Pечатня“ z udziałem dr. Tomasza Kwoki dotyczy Wojwodiny i tamtejszych Rusinów. W rozmowie pojawiają się ich historia, kultura i język, a także szerszy kontekst badań nad literaturą i prasą łemkowsko-rusińską.
Автоматычна транскрипция
Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь
Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений
традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початкового
безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко
і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы сут
записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны
про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір
набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робил
з дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодне знаня з
тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу
книгы выдавництва і часописы Проґрам Печатня є перезначений для грамотных Проґрам Печатня
прочытальня радия лем фм До принешено на радио слухачы з той страны
Наталия Малецкого Новак радийо Лем фм Студию нашого радия в Рускій Бурсі
в Ґорлицях маме гостя Єст ним доктор Томаш Квока Добрыден Добрыден Наш
гіст Єст доктором гуманістичных наук робит як адюнкт в Інституті Славяньской Філолоґіі
Ягайлоньского Університету в закладі Сербской Філолоґіі і єст абсольвентом той же учельни
Сербской Філолоґіі докладні такій напрям студий дисертацию під наголовком Істория сербского словництва
з обшыри соспільных односин од кінця ХХ до початку ХХ ст обороны
в <unk> році і памятам як днес бо маєм приємніст быти на
тій твоій обороні За вельо з той темы я м ся там
не розуміла не розбералам того але запамяталам собі но доднес так же
памятам тото стосы стосы но карток якы складали ся на твою дизертацию
то бы хба в пару томах так Но в двох томах бы
не могли збіндувати в єдным томі і і так вишуже мусіли сме
на два на дві части поділити кілько мала стран твоя дизертация Ну
дам же око <unk> і кусвици Чом о тым бесідує то за
хвильку то о хвильку іщы додам же окрем того што Е Робиш
на Ягайладскым Університеті то в роках <unk> наш гіст вюл занятя в
Інституті Неофілолоґіі Педаґоґічного Університету в Кракові дотепер єст університет Комісиі Нацийональной едукациі
так то буде На лемківскій філолоґіі так в скорочынюж повічме мали мы
пару придметів там провадил єм разом з паном професором пару предметів то
навед двеце так што мам єс але каждого року в каждым семестрі
поєдна буду два два предметы Но на жаль філолоґіі На разі неє
може даколи іщы Дождеме того Ну тепер лемківского можна ся вчыти уж
на Ягільоньскым університе на Університету дум же і важ в рамах лекторату
гай Іщы додам же нар гіст є членом Комісиі Культуры Славян Польской
Академіі Знань і Комісиі Славянознавства То єст то само што славістикы бо
єм бы ся застановляла як то перевести а Комісия славянознавства Думам же
то такій термін кусы архаічны і означат тоту вшыткы наукы о Славянах
не єст тоту саму што славістика але Словянознавству І тота комісия єст
на Польскій Академіі Наук в Кракові Іщы то не конец Енаргіст є
членом науковой Рады русиньского часопису Шветвос не знам што добрі тіж вымавлям
так Правдобрі Святльовс і другого але то віче не одважу прочытати Но
мы може меньше важный єст єс часопис науковый часопис Філософічного Факультету з
Університету в Новым Саді як єм перезерала тіж бібліоґрафію нашого гостя Ноту
кус часу мі то заняло бо єст того парудесят книжок кєд іде
о авторство спілавторство редакцию то десяткы дописів науковых дописів тлумачынь тіж наш
гіст єст автором популярнонауковых текстів І кєд смотрю ом на тему тематику
обшыр обшыр знаня кєд іде о тоты дописы книжкы то вшытко ся
крутит довкола Сербіі в Сербіі Войводины і Русинів Русинів Войводіны так само
останню єм пару дописів тіж посвятил Лемкам Так так особливо кєд іде
о приславя лемківскы з рациі той же наш гіст має на своім
конті редакцию книжкы котру думам силь же нашы радийослухачы добрі уж знают
бо штоденно в своім проґрамі Беру попару прислів з книгы лемківскы приповідкы
і приказкы зо святкови Великой якы зобрал Василь Баволяк то така моя
формука котру уж том до памят бо за каждым разом подают джерело
І остатнім часі дословні на днях явила ся іщы друга книжка то
сут лемківскы співанкы зо святкови Великой тіж єс мачол пальців при тій
книжці тіжте як малим приємністци і істом книжком ся занимат І обі
тоты книжкы печатало выдавництво Жысновскій Але мы днес стрітили сме ся не
жебы побесідувати о тых двох спомненых книжках але жебы побесідувати о книжці
котра вказала ся осіню минулого рока ето Войводіна і єй Русины о
языку культурі і істориі войводіньскых Русинів і тоту книжку печатало печатало выдавництво
академіцка книгарня і тото выдавництво тіж можете дорогы радийослухачы асоциювати кояриты бо
то єст спілвыдавця нашого річника Руской Бурсы Чом такі ани інчы выдавця
той книжкы Толжы звіданя барже технічне Выбрали сме найбарже атракцийну оферту котру
зобрал єм од пару выдавців але а друга справа же тіж залежало
мі над тым на тій акурат книгарні академіцкій книгарні Прото же выдає
і річник Руской Бурсы і думає ся вказати словник лемківского языка вказали
ся лемківскы етимолоґіі профаловского і др Хойсак же думам же то така
могло бы быти такє выдавництво в котрым Мам надію же будут ся
і в будучности вказувати якысы книжкы звязаны з лемківском тематиком І ту
треба додати же то науковы книжкы Бо чом єм так зачала непевні
о тото выдавництво бо тіж лібра єст такым выдавництвом котре дозволо книжок
посвяченых карпатскій шыроко обнято карпатскій темі вдає Але то сут уж такы
популярны науковы книжкы Ей але Але і лібра єст в списі міністерияльным
спісі як наукове выдавництво але мі тіж залежало жебы то было якєс
выдавництво з Кракован то є ліпше на місци чыстого Ян Жебы не
знеохотити може дакотрых евентуальных будучых чытачів то же то не єст популярна
наукова книжка не спричынят же ся єй тяжко чытат бо прочытала мі
од дошкы до дошкы і чытат ся єй барз добрі не уймуючы
по вазі науковым книжкам і Не тому як ся іх чытат але
то так жебы іщы барже заохотити Вас досягніня по тоту книжку бо
досправды вартат Можете ся з ней дознати Здає ся мі же як
повім абсолютні вшытко то не буду якоси ся забарз розміняла з правдом
бо є то перша так обшырна моноґрафія посвячена Войводіньскым Русинам такє компендиюм
знаня Властиві про вшыткы обшыри поділена єст на тыри части Перша част
То така як бы найменьше місце занимат про Войводину Пак маме розділ
про культуру і історию войводіньскых Русинів окремий розділ посвяченый єст языкови Войводіньскых
Русинів і окремий розділ то єст Розділ котрый має наголок реґіональна і
державна языкова політика на фоні югославяньской сербской і воєводіньской етнополіти і зараз
будеме ся о тото вшытко звідувати І тепер бы м хтіла іщы
вернути до того чысла сторін бо як мож прочытати во вступі хотіл
єс написати штоси векше шырше Але зас было того за дуже жебы
печатати тото в єдній публикациі Нога сніж тото мало быти Вас і
тіж мал єм єдно єдно великє єдну велику моноґрафію о Войводині в
котрій част была бы посвячена Русинам але мусіл єм поділити тоту тото
што мі вышло на кінци в компутері і тота книжка присвячена Русинам
єст єй першом першом частю а друга чекат Значыт она уж єст
написана так тота час то єст в такій формі дост робочій іщы
мусит мушу над ними куспу працувати а пізнійше поглядати видат книжка котра
ся вказала но тіж тонька не єст понад <unk> сторін Ци перша
была сербістика заінтересуваня сербском філолоґійом а пак воєводіньскыма русинами ци то як
бы єдно з другым такє сполучене же тяжко ти повісти котре было
перше Ні весід перше перше была сербістика і і заінтересуваня філолоґійом сербскым
языком сербскым але як б єм был першый раз в Сербіі то
тіж одраз єм поіхал до Руского Керестура і там як бы хтієм
познати тамтых Русинів І од того часу ж од першого разу то
значыт одбы як слідил єм як она там функцийонуют як бы цілый
час были так куссы збоку і в тым часу посвячал філолоґіі сербской
сербістиці якысым темом звязаным з самосербійом і з языком з культуром а
доперо пізнійше моі заінтересуваня ся сконцентрували веце на Войводині на тій пілнічній
части Днешньой Республикы Сербіі І в тот спосіб през воєводину єм вернул
до як бы до тых до джерел до Русинів ци до Руснаків
як они тіж о собі бесідуют і зачал єм аналізувати чы занимати
ся самом воєводином а ф в рамах той воєводины істориі культуры тіж
як примір такого народу котрий єй творил власні культуром языком Руснаків А
як приняли факт же хочеш написати моноґрафію посвячену Русинам в войводіні самы
войводиньскы Русины бо певністю єст іздил там жебы зберати материялы певно часто
мам між літературу котруж єст там мало през рокы назберану але до
ексы архівів ци на бесіды з Русинами одтамале єст ізд як они
на тото Єм барже такій науковец бібліотечний Сяду собі в бібліотеці і
там замавлям книжкы студиючы там выписую меньше як тоты робота в терені
ци якысы інтервю або архівы а так же З Руснаками з Русинами
з тым так повідсме товариством ци особами котрых котрых знам веце м
ся стрічал товариско І так бесідак єм погварил о тым же пляную
такє штоси написати і они барз барз позитивні до того ся односили
але то тіж не было повісти такє Но не односил єм ся
з тым же пишу якысу книжку але тіж по правді плянува єм
написати кузінцю книжку і доперу як в тым остатнім етапі писаня кузвеце
сятуєм з нима о тым консультувал ци бесідувал Само добре єст написал
о них так што не машы што пак бояти жебы ся там
вказати Я знам но о них не мож найнакше написати як самы
добре але тот як они зареаґували то можу повісти по написаню і
повиданю книжкы бо мал єм нагоду быти два на двох авторскых стрічах
власні в Войводині медже Руснаками і то іщы завдякы Польскому Інститутови в
Бельґраді котрый мі запросил мене там до но тоты дві стрічы в
Грудни Так же тоты стрічы были барз барз цікавы барзы барз мило
іх споминам і то были моі весті дві першы промоциі книжкы Думам
веце не можу Хтіти купували на памятку бо певно тяжко єм цитувати
о не мал єм до продажы мал єм <unk> примірників але то
вшыткє єм роздавал тым котрым хтіли ем дати Але ну не баву
єм ся в дистрибуцию такла кус дивна промоция бо Они могли лем
смотрити на тоту книжку обзерати не могли купити собі але тіж чытати
могло быти ім кусы тяжше чытати по польскы Але тоді же м
єм ім тлумачыл же векші з тых річых о котрых єм писал
в тій книжці То они напевно знают і там єст вельо книжок
і тоты і джерел з котрых єм корыстал они думают на в
себе же тота книжка была написана передовшыткым за польскых чытателів і за
тых люди в Польщы жебы ся дознали дакус о воєводині і о
Руснаках о тым же вес як може выглядати принаймні теоретичні такы ідеальны
ідеальны условы до функцийонуваня єдной малой меншыны Так такє мам вражыня же
тоты варункы до жытя фунґуваня розвитку захованя свойой культуры Тоты Русины в
Войводіні на протягом років мали ну найліпшы з нас вшыткых кєди Русинів
жыючых цито в Польщы ци на Словациі ци на Мадярах но здавало
бы ся же ідеальне до того жебы так єст рюк ідеальны до
того жебы ся лем розвивати Але якы будеме іщы думам о тым
бесідувати То так аж кольорово неє кєд іде о іх актуальний стан
значыт стан русиньского соспільства особливо кєд о тоты чысла як ве возме
результаты повсолюдного спису але іщы закля до того не перейду Не знам
ци нашы слухачы будут знати добрі знати а може знают Хоц для
мене то было заскочыня мам ту позначене в книжці з якых сел
з Лемковины еміґрували выізджали на полудне нашы Русины бо як бы выображыня
єст найбарже такє же то з пілночной части Словациі еміґрували на полудне
Я ту позначыла в собі што в другій тій в Волніч як
то назвати по нашому в другій і в третій то на середній
там найвеце в другій од половины XIX чатку <unk> віку баржы еміґрували
до той части днешньой Хорвациі не кусы Босніі але тіж як бы
в тых книжках котры єм хоснувал то были вымінены з тамтіж ся
появили Но гласні то з такых сел як маластів Ґладышів Ботнарка Клемківка
Мушынка і тоня так барз заскочыло бо повідсме же тоты сут як
бы в купі І повіджме же єден другому повіл ґазда жебы іхати
на полудне налет маме гласні і Мушынку пак іщы Ропиця і Новиця
і іщы і іщы мам і Перегримку і Устя і місцову Як
то ся одбывало застанавлям ся ци як ся аґітатор ходил і бесідувало
хоцте на полудне бо там буде добрі Быти може так было быти
може то была така почта пантуфльова же хтоси комуси повіл же ту
мож населити бо там держава дає Поле дає можливіст ґаздівкы а ту
в горах тотам землі єднак было ограничены кількіст же думам же то
могло быти так же же собі они бесідували єдны хтоси єден другому
повіл І ся здедували пішло і так пішло Цікавило ня тіж як
жем прочытала тоту книжку може масу теорию чом Войводіньскы Русины ся не
засимілювали заховали свою культуру язык свою одрубніст і як перше зачали стандаризувати
тот свій язык а Русины якы еміґрували до Америкы бо в подібным
меншевеце часі бы тіж конец <unk> початку ХХ ст асимілювали ся так
же другє третє поколіня абсолютні не бесідує по порусиньскы по лемківскы Часом
знают одкале суд а часом мают лем такє ексеглисты понятя же деси
Австрия Може може Польща може Словация тота част Европы а тіж трафили
там за велику воду в такє мультіетнічне середовиско подібні як і Русины
на Войводіні чом в Войводіні Но не дошло до такого процесу Ну
напевно ту было пару факторів котры на то на то влияли по
перше они осідляли ся на початку <unk> дост такых гомоґенічных в ґрупах
перше в рускым кєрестурі до котрого они ся впровадили і там никого
не было то было пусте село з котрого або <unk> років вчаснійше
выселено выіхали Сербы і ту ся ту могли ся замешкати лем Руснакы
грекокатоликы і ту мешкали од початку і доднес то єст барз гомоґенічне
гомоґенічна місцевіст в другій в Коцурі ту была дакус інча ситуация бо
там мешкали все як сейщы і інча ґрупа етнічна на початку Сербы
пізнійше появили ся Мадяре і Німці але тіж як бы то было
такы сто місця в котрых была дост велика тота діаспора русиньска котра
зараз по поселіню основала церков свою парохію і при парохіі одразу школу
І тота і і парохія в котрій священниками найчастійше на початку были
священникы котры приізджали ту з Горници з гір і учытеле в школах
конфесийных тіж найчастійше были то учытеле котры пришли з пілночы як бы
завдякы тому заховали і віру свою руску віру грекокатолицку свій язык доставали
хоснували книжкы котры альбо самы спривезли альбо спроваджали найчастійше нелеґальніст з ту
з пілночы а з другой строны як бы іх тота свідоміст такого
языка і віры позваляла і ім на тото жебы ся чули Видли
тоты ріжниці з інчыма народами з інчыма героісповіданями І зато ся удало
ім тых років перетримати до І світовой войны і по котрій уж
в новых державных державнополітичных обставинах достали першы своі меншыновы права і могли
розпочати уж тото своє одроджыня культуральне і нацийональне юж весні зараз по
в <unk> ры І потім тоты права доставали як бы в моім
чутю штораз векший і векшы што дозваляло ім на штораз векший ліпший
е розвиток парократні споминаш і зазначаш як то важне было же не
мали фурт контакт з том горницом як єс бесідувал То певно тіж
влияло на тот Тот непоступуючый так скоро непоступуючу так скоро асиміляцию а
одворотній тым барже же в <unk> році печатана была Перша ґраматика русиньского
языка міг кусок ваця про тото так то была весіту была така
мудра децизия тых діячів котры пару років вчаснійше основали першу орґанізацию культурно
просвітну орґанізацию Русинів Воєводіны і котры Медже першыма своіма постулятами леси повіли
же треба вчыти русиньского языка в школах а до того потрібна єст
тіж ґраматика і появило ся звіданя ци тот язык ци тота ґраматика
має кодифікувати на якій базі має повстати тот літератскій язык Русинів Были
ріжны як бы думаня про то ци то має быти на базі
украіньского ци язычя але векшіст здесидувала же то має быти е на
основі тых локальных локальной бесіды Руского Кєстура і така така основа зостала
принята і найбарже выкштолцений Чловек тамтого окресу Гаврий Костельник он достал задачу
жебы написати написати тоту ґраматику і написал єй в тот спосіб уж
од <unk> рока орґанізация ци русиньска культура в Войводині могла ся розвияти
уж на основі на базі того скодифікуваного языка хоц не была то
як бы <unk>процентова не мал строцентово попертя Гаврий Костельник і тота орґанізация
котра была проукраіньска як бы єй ідеолоґія была проукраіньска і і она
хтіла ся зближыти до культуры до языка украіньского так же то такій
кустіш парадокс же хто скодифікувал хто розвивал тоту культуру в меджемеджевоєнным періоді
влас мам сідувати же тепер то єст як символь то <unk> ріґі
ґраматика Гаврила Костельника як символь такой еманципациі тіж Русинів войводиньскых але з
часом тіж в трактиці лектуры тото ся дознаєме бо і тіж серед
Русинів Войводіны был поділ на опцю про украіньску про росийску панслявістичну пак
автоавтономічну барже ту барже русиньску ци русофільску аль в тым панславі славістичну
але в <unk> бодай же <unk> році Найпивнійше мам то позначене бо
я в книжці позначылам барз дуже річы держава зробила розграничыня медже украіньском
меншыном а русиньском меншыном єс розділ неє такого понятя злібку такого русин
украінец І на Словациі тіж повело ся до того довести Но в
Польщы іщы ждеме на тото жебы Жебы властивій м перестерігано уставы бо
згідні з уставом о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку
може недолго зачынаме бесідувати о реґіональных языках єст окремо вымінена украіньска меншына
і окремо ем лемківска етнічна меншына Но лем іщы треба жебы было
тото хоснуване в каждій обшыри Але не о тым тепер є ту
лем бы поправлю же то хыба <unk> рік але то было тіж
так же то ходило о тоты о списы повселюдны же там істніла
през три першы списы спільна катеґория Русин Украінец лем же ту барже
было так же тоты Украінці котрых діаспора в Войвидині єст нечыслена быти
пару тисяч они як бы были доданы до дорнаків так же русиньска
меншына она была цілый час Як бы сперана уж од <unk> в
Тіновій Югославі Тітовскій Юґославі сперана і были закладаны і школы і выдавництва
а лем власні в тых целях статистичных Перез першы три списы были
разом а пізнійше были івшы розлучны Ногласні як підперали як ся розвивала
русиньска меншына то хтіла м Вам подати прикликати чысла котры нам зробили
велькє вражыня то єст <unk> друга сторана же лем в роках чысла
якє односят ся до печатаня книжок бо то тіж дає образ кондициі
соспільства же в роках <unk> было печатаных <unk> книжок по русиньскы о
тиражы <unk> тисячы Я отворилам ґамбу як єм тото прочытала тепер тепер
тоты чысла власні выдавництва рускє слово су роблят великы люб великє вражыня
бо они шторока плян выдавничый од <unk> до <unk> книжок для Для
меншыны котра офіцийні має лем <unk> і <unk> тис люди з понад
<unk> книжок што рока видают тижденник котрый выходит в понад <unk> примірників
же думом Кажда родина має свою як достає свій примірник так само
тоты календари сут выдаваны в понад <unk> тисячы примірників шторока Хтіло бы
ся жебы в нас были такы тыражы і жы так трафляло тото
наше писане слово то іщы навязуючы до того бо то сут рокы
<unk> Они выдают там в тисячах десятках тисячы книжкы А в нас
лемківска меншына остала вымазана не істнуєме нияк як барз была ріжна наша
ситуация як бы зміг іщы шыкусьок представити ситуацию гласні в тамтых сороковых
<unk> роках Русинів В Войводі ні коли м на нас практичні не
было не могло быти м то вшытко зачало ся як повід І
войны світовой од зміны систему так як в цілій середній ци середній
Европі Юґославія стала ся републиком перше в меджевойным періоді была монархійом по
войні выграли Комуністична Партия Югославіі Йосипа Броза Тіты і створили републику мультінацийональну
Републіку в котрій кажд великій нарід достал свою републику а меншыны достали
своі здостали своі права і достали можливісти розвою свойой культуры і медже
тыма меншынами традицийныма меншынами нашли ся тіж Русины як власні як традицийна
меншына Сербіі а предовшыткым войводи войвоны Сербія Достала тіж два два реґіоны
автономічны Войводіна і Косово і войводина она тото тота єй автономія была
базувала на тій специфічным розвою на специфічній мозаіці нацийональній реліґійній языковій культуральній
і завдякы тому тоты найважнійшы меншыны котры там мешкали од початку віку
ся там осідляли они стали ся власні тыма традицийныма меншынами котры з
часом котрых з часом языкы стали ся урядовыма языками того реґіону войводины
і доднес они сут Войводина доднес має <unk> языків офіцияльных языків ужываных
хоснуваных в центральных орґанах войводины тыс окрем сербского і русиньского тіж мадярскій
словацкій румуньскій і отц од ци початку по <unk> р іщы єст
хорватскій Але факт же русиньскій єст єдным з урядовых то єст так
і Щастливо было так же тот русиньскій уж был в стані скодифікуваный
уж мал в <unk> році Дост велькы можна повісти досвідчыня єсли ходит
о о розвиток розвиток прасы мали в меджевойны меджевоєнны періоды выходили выходили
часописы выходила тіж появляла ся тіж література так же было розвиване Шкільництво
тык же в тым <unk> році не зачынали од озера лем як
бы континуували тото што што удало єм ся удало єм ся розвинути
перед І світовом Войном і перес тоты першы повідсме два дві декады
Тот розвий был такій може не барз іщы зорґанізуваний вели ся дискусиі
на тему і языка і ци ци треба модифікувати або реформувати правопис
языка ци може зміняти язык Помали ся тіж бы формувала тота політика
выдавнича руского слова так же то дві першы декады они можна повісти
прирыхтувували тото што ся здарило в <unk> роках де паралельно з реформами
адміністрацийным адміністрацийныма самой державы Югославіі спричынили тото же тот рівен розвою русиньской
культуры языка шкільництва прасы іщы веце іщы веце зосло піднесены наіщы высший
рівен Тіж єсли ходит напримір о едукацию появила ся Школа середня ґімназиюм
доднес істнуюче єдине на світі з русиньскым языкы языком выкладовым од початку
до кінця і тіж русиньскій в <unk> році першы раз ся появил
тіж на на університеті на початку як лекторат а од <unk> друг
рока уж як осібний осібний напрям осібна єдноска університетска Цілый процес стандаризуваня
языка єст барз докладні описаний в тій части про язык Чом цілий
окремий і барз розбудуваний розділ посвятил єс як раз языкови Бо то
мати книжка языкова То книжка котру єм рыхтал тіж за процес своіх
габілітациі а пониже я єм языкознавця то мусіл єм си так лявірувати
і і дати того тых елементів знаня о языку о лінґвістиці социйолінґвістика
плянуваня языка Языкова політика мусіла як бы ту домінувати Але тіж но
тіж інтересуюче єст тото тот процес як выглядат сам процес кодифікуваня як
од самого початку од Од моменту децизиі той культуральной еліты єдного соспільства
єдного народу то выбереме за нас основу того языка процес писаня тых
найважнійшых книжок найважнійшых творів котры мают описувати теоретичні описувати даний язык ґраматика
правопис словник Перестуты елементы впроваджаня реформуваня модифікациі дискусиі на тему того ци
штоси треба зміняти дискусиі на того на тему того на кілько тот
язык може може быти під влияньом інчых языків альбо што треба робити
жебы Оборонити язык пред превеликым влияньом векшых языків туфы в припадку руснаків
языком сербскым котрый цілый час был тым векшым державным языком домінуючым присутным
всяди і до до до до до до до до до до
до доднеска коли зас єзык наступний тоты тот Етап в котрым норма
котра істнує котра была на початку <unk> році пізнійше в сімдесятых роках
коли в працах Міколі Кочіша а пізнійше іщы Юлияна Рамача як бы
она была уж допрацувана А днес єст тот процес верифікациі і модифікациі
в котрій головну ролю грат професор Міхайлю Фейса і його дописы його
новы книжкы його правопис І як бы смал переконати може даякых марудерів
або контестаторів того же треба кодифікувати язык бо в нашым селі бесідували
так то сут іх арґументы а стратиме тото з нюансуваня но гласні
же ту писали так ту бесідували так по што стандардизувати кодифікувати язык
Тоб добре свіданя але думам же потрібно єст мати єден стандард жебы
модшы в ним як бы скупити ся уж на творіню на хоснуваню
го в ріжных на ріжных рівнях розвою культуры в літературі в едукациі
в прасі І жебы тот язык был тым тым чымси што нас
што нас єдночыт Певні каждый має каждый бесідує по свому то нихто
никому не боронит жебы бесідувал дома на селі з близкыма але вы
В жытю такым офіцийны в жытю культуральным треба мати якыси єден стандард
і єдну форму котра буде спільна і котра Каждый язык літератскій язык
єст в певным сенсі языком штучным бо він тот протис кодифікациі вымагат
Певных модифікаций певнього певного устандаризуваня примуєме же то ся тото слово ся
так одмінят а не інакше і вшыткы слова котры мают таку саму
будову так само ся одміняют же тота стандардизация єден єден з нормалізуваны
форма языка єст ся ну і вам же конечна для нормального розвою
каждого каждой культуры каждого народу Як видиме на примірі Войводіньскых Русинів то
єст дост скомплікуваный мимо вшытко процес тырваючий і долгій хронолоґічні дрібницьова єс
то описал тым розділі про язык котры очывидно треба прочытати чытаючы книжку
і написал єст там же русиньскій тот войводіньскій язык єст феноменом языковым
і навет собі позначыла м єдно єдно речыня котре мі ся барз
подабало же русиньскій може быти порівнуваний до дзеркала в якым перезерат ся
ціла карпатска вітчына вельоязычна вельоетнічна вельоконфесийна одві з феноменом бы то можна
повісти найбарже середньоевропскій язык славяньскій язык бо в ним єст і тота
елементы західньословяньскы предушыткым бесіды східньословацкых сут елементы карпато карпаторусиньскы Сут елементы тіж
ци карпаторусиньскы ци східньославяньскы од часу коли руснакы ся нашли на Войводіні
там появляют ся елементы полудньовославяньскы передовшыткым сербского языка плюсис вельо елементів запужыджынь
німецкых мадярскых видиме в тым вшыткы языкы вшыткы народы вшыткы языковы ґрупы
котры творят середню середню Европу Я і можеме собі в кнешті тіж
почытати конкретны приміры тых влиянь аксиґерманізмы і румунізмы єст то цікаве анализувати
собі праву в сенці ромунізмів ци воловолоскых запозичінів забыл застаналяла єм ся
тіж бо подал єс там з поясніньом пошыріньом теориі походжыня языка історі
были три такы головны теориі одкаль походит язык ци яка єст ґенеза
языка русиньского в Воєводіні Перша така найстарша была теория украіньска І она
была предовшыткым присутна од почат од початку <unk> віку і през <unk>
вік пізніс можна быти єй піз называти як русиньска теория котра бесідувала
о тым же язык Русинів з Воєводины єст языком східньославяньскым бесід з
говірок украіньскых або русиньскых дош залежыт од номенклятуры але то як бы
найменьше гнеска популярна пониже як бы видно по аналізі ґраматикы систему языкового
же тот язык єст барз зы словацизуваний як бы єст єст барз
вельо елементів словацкых і ту ся появляют дві новы новшы теориі єдна
же то єст язык словацкій опертий на бесідах східньословацкых і з якысыма
елементами карпаторусиньскыма а тиория то же то єст язык мішаний же він
кєд повставал повставал на тым восні мішаным просторі Карпат де сяде на
підставу карпаторусиньскых бесід влияли бесіды східньословацкы і в тот спосіб повстал такій
власні мікс языкови але же ту єст ом якы основа єст східньославяньска
карпатокарпаторусиньска І то єст істория котра з найпопулярнійша серед самых русиньскых бадачів
языка єс дав ну можно навет як ся чує тоту тот язык
тоту бесіду то чути же то не єст така бесіда як бесідуєме
мы або як бесідуют руснакы зо Словациі або з Украіны же то
ну бесіда котра єст барз барз подібна до весідо бесіды східньословацкых Іщы
останеме при темі языка бо іщы єдна річ мі ся барз сподабала
як єм єй прочытала же власти сут зобовязаны жебы творити і утримувати
тлумачыньовы службы і нанимати присяглых тлумачів і же мусит быти і фунґувати
быти в Войводині ци то надто на рівни цілой державы присяглый тлумач
русиньского языка то на рівни войвоні в Войводині бо Понеже там єст
сут шіст ґмін в котрых язык русиньскій єст поміцнійчым языком і там
повинно в каждій з тых ґмін повинен быти альбо якыси урядник або
хтоси хто знає язык русиньскій але тіж власні в Войводині там де
в тых ґмінах де люде мают право жебы в суді в урядах
в су судах в першій інстанциі в урядах звертати ся по русиньскы
мусит быти особа котра бы тото могла перекладати тлумачыти хоц то єст
теория Думам же тепер сут дві або три особы котры мают тот
суд присяглыми тлумачами А в урядах нуд тіж теоретичні повинно быти в
каждым уряді в каждій ґміні хтоси хто знає язык русиньскій або каждий
інчый язык котрий ма статут поміцнічого языка на тым териториюм І ту
можну ти ся справдити бо на сайті Войводины на сайті Парляменту Войводиньского
суд інформациі на тему того кілько осіб працує в даным уряді і
якій процент з тых осіб зна мадярскій якій процент знає русиньскій бунівацкій
хорватскій т же то сут як ведены сут статистикы мож собі мож
провірити кілько осіб з тых котры задеклярували очывидно то не єст обовязок
же каждый урядник мусит повісти але сут проведены такы статистикы мож справдити
кілько осіб наприклад В судах знає язык кілько судів было перешколеных жебы
мочы вводити яксу справу по русиньскы Здає ся мі же вычытала єм
же хыба єднак сакарна справа была можливе буду встав з єдной страны
власні буду з єдной строны Не теория ідеа практика є свойом дорогом
як бы не во вшыткых судах єст то можливе але тіж на
жаль свідоміст самых Русинів і іх і не лем Русин то думам
же дотичыт вшыткых припадників меншын Не мают свідомости або не знам мож
же ся гандлят звертати до судівчы попросити о можливіст той свойой справы
по русиньскы може не знают тіж на тілько языка жебы они могли
самы в такых справах адміністрацийни ся Обертати свобід Хоц можливости того жебы
ся вчыти мают правда прецін Русиньского вчыти мож ся в Сербіі на
каждым етапі вчыня Так єст хоц і з тым єст проблем але
то певні дойдеме до того же зашытко тепер єст винна демоґрафія і
зменьшаня ся популяциі русиньской популяциі в Войводині тото не дотичыт вшыткых мешканців
і Сербіі і цілых Західніх Балканів і вшыткых меншын але зменшаня ся
популяциі зменшаня ся чысла Русинів єст фактом і то дост небезпечным хоц
як ся посмотрит на інчы меншыны то іщы Руснакы мож повісти не
сут тым аванґардом по кількости зменшаня ся Словакы Бунівци і вельовеце За
десят років з <unk> процент ся зменшыло іх іх популяциі руснаків ся
зменшыло Тепер не памятам кількы вчеснійше было але около <unk> процент єст
меньше як перед <unk> роками Але так можут ся вчыти і сут
предшколя з языком русиньскій сут три школы основны школы хоц єдна в
рускым кєрестурі она єст чысто русиньска і там Неє кляс сербскых там
ся там ся вчат лем по русиньскій і неє проблему з што
рока з набором але в двох другых містах Ґоцурі і в Дзюрдзєві
там то сут школы в котрых єст єдна кляса русиньска і там
сут проблемы з выполняньом ліміту все за каждым од уж од пару
років Треба просити міністра о позволіня будумам же така мінімальна мінімальне чысло
учеників то єст <unk> осіб жебы отворити першу клясу і жебы ученикы
могли ся вчыти в переднаступных <unk> кляс а ту в тых тых
місцевостях думам же то єст по Не знам як в Коцурі ту
думам же ліпша ситуация але в Дзюрдєві то єст по <unk> осіб
хыба ся записує але шторока удає ся тото урухомити Середній рівен то
єст ґімназиюм Петро Кузьмяк в Рускым Керестурі котрый істнує як Як ґімназиюм
уж понад <unk> років і ту тут єст єдна кляса з русиньскым
языком выкладовым і єдна єдна кляса з сербскым языком і єст тіж
катедра рутиністикі катедра русиньского языка і літературы на університеті в Новым Саді
І она має уж парудесятлітню історию традицию так єст споминал Та два
рокы тому минуло <unk> років од ведіня русиньского до університету як лекторат
а<unk> років як осібны осібны напрям і можливіст освіты нашым русиньскым языку
тіж дає переложыня потім на хоснуваня русиньского языка во вшыткых інчых сферах
повіджме якы професийональны інституциі Мают Русины Войводины так жебы сме собі могли
порівнати до того што мы не маме некотрі маме одповідникы але так
вертаючы до звіданя то на початку єст тото выдавництво То ся называт
Інститут Прасово Выдавничый Рускє Слово котре было основане в <unk> році але
котре навязує до діяльности той орґанізациі просвітно культурной з меджевоєнного періоду і
она ся занимат выдаваньом прасы тижньовой двомісячной дітячой і річників А друга
части його діяльности то єст власні діяльніст выдавнича і тепер што штороку
так єм бесідувал мают медже а <unk> книжок выдают і то сут
книжкы передо вшыткым белетристика література Дебюты все оголошают конкурсы на новы книжкы
на новы дебюты єст тіж од пару років Як бы розпочали тіж
цикль одновили цикль книжок кольоровых книжок для діти дітячых то єст як
єден з пріоритетів тепер іх діяльности і выдают тіж очывидно книжкы науковы
і популярнонауковы ту око <unk> книжок што што рока Iнституцийом сут тоты
едукацийны о котрых єм бесідувал другом інституцийом єст радиявізия Войводины котра надає
має своі тіж редакциі в языку русиньскым І там редакция Е радия
істнує од <unk> рока а редакция телевізиі од початкудесятых років І они
дододнес надают авдициі емісиі по русиньскы то єст публична телевізия і радийо
так публично реґіональны воєводіньскє і ма два проґрамы телевізийны і три проґрамы
радийовы в телевізиі на другым проґрамі сут надаваны авдициі в языках меншыновых
В радию першы першы проґрам радия єст по сербскы другы другій проґрам
єст цілый по мадярскы а третій єст для інчых меншын І взагалі
в цілі тій радийо телевізиі Войводины тепер о кілько добрі памятам <unk>
языків єст хоснуваных сербскій і <unk> языків меншыновых в ріжным очывидно в
ріжным вымірі тым мадярского єст найвеце румуньского словацкого хорватского і русиньского єст
меньше але то сут цілчасти тоты як бы повідсме Преміюм языкы котры
як бы выникают з того тижы то были меншыны тоты традицийны головны
меншыны воєвыдіньскы а решта тых <unk> ци девят языків то они мают
своі проґрамы в ріжным вымірі <unk> <unk> годину тижньово або <unk> годины
тижньово І ту тіж тых в тых редакциях найчастійше працуют люде по
абсольвенты русиньской філолоґіі а од пару років тіж як отворена была журналістика
на університеті То тіж сут абсольвенты уж журналистикы котры ся вчыли языка
русиньского або Русины котры котры студиювали журналістику Там же тото медиі Медиі
сут тым єдным з найнайважнійшых елементів креуваня і хороніня культуры русиньской Єст
в <unk> році основаны был Інститут Культуры Войводиньскых Руснаків То така інституция
професийональна котра має задачы розвияня культуры ініциюваня споткань она была основана през
Уряды Воєводины і рез Нацийональный Совіт то істо єдну орґанізация котрій повім
і котра барз добрі функцийонує власті і яко яко выдавця і яко
архівум яко бібліотека на ріжных рівнях і має тіж свій свій будинок
в новым саді свій простір в котрым може власти мати бібліотекы і
орґанізувати ріжны стрічы промоциі і так дальше Анацийональный совіт то інституция котра
повстала в <unk> році І кажда меншына котра єст призната од стороны
державы Сербіі може має свій нацийональний совіт ци Нацийональну раду котра єст
такым повіджме посередником медже Державом а даном меншыном і она занимат ся
орґанізацийом жытя през ню переходят вшыткы фундушы она орґанізує конкурсы культуральны літератскы
і през котры роздиспоновує пінязі котры достає од з буджету центрального Там
же то є головном орґанізацийом такым повізме парадержавном самоурядом меншыновым єст нацийональний
совіт русиньской меншыны і такых совітів тепер єст <unk> або <unk> в
цілій Сербіі Значы <unk> меншыны мают суд Признати мают своі можливісти такого
функцийонуваня офіцийного Єсівеце меншын але тоты котры могли основати свій свій совіт
то с <unk> І тоты рады Нацийональны тіж на мі зробили вражыня
бо Заставляла м ся на початку ци тот штоси подібне до той
нашой Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын але Нє єдині
ся то лем покрыват в тій обшыри даваня опіній на тым компетенциі
представителів меншын в нас ся кінчат А в Сербіі як вже сам
бесідувал они тримают руку над цілым культурным розвитком соспільности сам факт же
то они рішают на што презначыти буджет а не якысы робітникы урядникы
як нас уряді міністерияльным котры може не до кінця все сут зорієнтуваны
на што і в якым населіню повинны быти передаваны грошы а ту
єднак тота децийніст єст оддана в рукы самой меншыны котра найліпше знат
на што і треба в якій спосіб Грошы істиком до тых сувітів
до тых раджы Єст інституция така безпосередньо урядово меншынова в котрій сут
представникы міністерств і представникы каждой з тых рад і они сут такым
орґаном дорадчым єсли ходит о не знам якы опініі котры ся дотычат
уст новых устав або або штоси такого натомісто ты самы нацийональны рады
они іщы то сут такы малы парляменты каждой меншыны зато же они
сут выбераны в выборах загальных же каждый член меншыны часнійше ся зголашат
же хы голосувати і што штырі рока сут орґанізуваны выборы так як
в нас были выборы локальны То так в Сербіі сут орґанізуваны в
єден ден выборы до вшыткых рад і люде голосуют як в звыклых
выборах і выберают своіх представителів од парунадцет до <unk> в залежности од
великости Меншыны русиньска має єх маль <unk> членів такой рады і они
власні пізнійше занимают ся тым Тоту част пінязі котру державний буджет перезначыл
для русиньской меншыны дистрибуцийом тых пінязі занимат ся власні тота рада котра
орґанізує тоты якысы внутрішны конкурсы з обшыри культуры з обшыри едукациі з
обшыри медий і так дальшый так даш Бо діют тіж гын як
і в нас подібні такы позаурядовы орґанізациі окрем тых професийных інституций Тагной
і очывидно же то сут бесідуєме тепер о тых орґанізациях котры і
сут уж традицийні і сут в якысых рамах офіцийных урядовых але очывидно
сут і тоты котры сут позаурядовы Так Хтілам як бы м так
міцнійше вказати же в нас ціла орґанізация і ціла одповідальніст за ціле
культурне жытя захованя нашой розвиток нашой достоменности єст на барках тых позаурядовых
орґанізаций котры фунґуют як фунґуют А Русины в Войводіні єднак тото мают
зорґанізуване барже в системовий спосіб котрого я особисто барз ім завидую бо
окрем того же мают Інститут Культуры мают добро розвинену освіту едукацию мают
тот інститут выдавничо опресовий мают театр професийний і Домы культуры іщы до
того доходят так і тоты Культурально артистичны дружтва товариства в каждым селі
в каждій місцевости де де мешкают руснакы істнує тіж власні такє Товариство
Культуральне котре вводит або якыси ансамбль водит ґрупы співачы водит якыси пробы
власні музикуваня співа співаня часом тіж секциі театральны Маме власні професийональный театр
Дядя котры каждого року має по єдну або <unk> дві Премєры сут
тіж секциі Театральны в інчых місцевостях Тепер розвият ся дост дост міцно
секция Театральна в Новым Саді при Русиньскым Центру Культуры же тото як
бы діяльніст єстна неріжных Е здавало бы ся доходиме до того звіданя
же но ідеальны обставины до того жебы меншына могла ся розвивати Але
Ту уже сповід в сумі даєц уж в тракті нашой бесіды одповід
же тот демоґрафія спричынят же Русинів во Віводіні єст на штораз меньше
В тым найліпшым окресі то было понад <unk> тис так добрі памятам
а тепер послідній повселюдный спис дал результат <unk> тис <unk> піл без
пару Но то як то ся діє же то так єст так
поступуюча асиміляция бом тяжко мі увірити же так вшыткы вымерают і ся
не родят новы Но як біолоґія біолоґіі не даст ся ошукати і
то єст як то єст факты популяциі а ту дотычы цілой Европы
ся зменшают то раз сва асиміляция котра навес в такых обставинах де
мож ся мож реалізувати контакт зо своім языком зо свойом культуром має
має місце бо то выстарчыт же якійса особа ся перепровадит до домісцевости
днеє Руснаків днеє той безпосереднього контакту і помалу помалу тото тото привязаня
ци тота свідоміст русиньска ся зменшат а третім Третім фактором єст тіж
еміґрация може тепер кус меньша вчаснійше мож частійше ся здарала але то
єст тіж єден з такых елементів котры влияют на зменшаня ся популяциі
повідал Як бы тото тото зменшаня ся єст ну драматичне было До
того спису Русинів в Польщы было меньше офіцийні як як в Сербіі
тепер одвотні они мы сме вскочыли на нафіцийных выників результатів а они
на на третє Але як жем маль бесідувал Як бы такым елементом
позитывным єст же як ся порівнят з інчыма меншынами в Воєвидін же
Русины помальше ся іх они ся помальше зменшают ам єст надія же
може ся тот тот процес затримат може в якыс спосіб удаст ся
Тот такій тренд одвернути або при лем іщы спомальшыти Радше не буде
так же меншынам будут одбераны права єст в Сербіі за засада правна
же рівен прав не може быти зменшеный так же напр тото право
же ци русиньскій язык в ґмінах єст поміцничий На от уж од
пару декад в жадній ґміні Русины не сполняют тых основных варунків жебы
быти жебы єй язык был поміцничий але єст засада же не може
быти зменшеный може быти лем рівен прав звекшеный так же тоты права
ся не можут пересправні зменшати можут ся зменшати пересоты же власні пересуты
факторы обєктивны біолоґічно демоґрафічны То іщы такє едицийне звіданя мам на закінчыня
уж чом цитуваня лишыл єс в ориґіналі Єст єх дуже і поєм
же на початку старала єм ся кажде прочытати жебы зрозуміти відомо же
част парафразуєш перед цитуваньом або по але так є мала проблем з
тым і зачалам перескакувати то цитуваня што не єст добре З єдной
строны я єм призвычаєний же судавати цитуваня по в ориґіналі А з
другой стрыны то было такій кус може праґматичны розвязаня бо подумали єм
собі же з чымушу тілько перекладати або або додавати того тексту а
і так мал єм за дуже знаків взагалі І як подумал бы
собі же тусти муш звекшати о тото чысло тых текстів переложеных то
рішуєм же же лишу а тіж выдавця ся на то згодил але
не знам я особісті яко славіста може мам власні так такы смотріл
на тото же повинни сме меньше веце вшыткы с славяне ся розуміти
і же можна тото тото лишыти а іщы власні додатково же векшіст
альбо тых цитатів альбо сенс тых цитатів єм подавал м перед або
по поцитуваню так же тоту сут то цитаты як якы такій додаток
До тексту головно Окей оборонил єс тото Ци іщы дашто могли бы
сме повісти о войодіньскых Русинах о што єм не звідала Але хыва
вшытко єст в книжці не то можу заохотити вшыткых жебы сягнули по
тоту книжку І прочытали єй веце раз бо я по єдным разі
мам тілько позначене же мушу до ней вертати і вертати жебы видіти
і завидити тому як мают Русины в Сербіі Дякую барз Я мам
надію же появит ся тот друга част котра в засаді могла бы
быти першом Частю той книжкы бы она была такым введіньом в цілу
історию Воєводины і в тото як была основана Воєводина як тот мультінацийональный
реґіон і Зато як могли ся там однайти Руснакы і якы могли
собі жыти і пізнійше як тото ціла традиция такого власні мультікульті бутиш
повісти же то єст такє мультікульті удане удане форма мультікульті бо то
за собі была так натуральний розвий през праві понад <unk> років де
мешкали зо собом альбо при собі навет якы колосибы при собі не
сварили ся бы шанували ся тоты вшыткы представникы тых народів мам надію
же то ся появит то я жычу собі і вшыткым чытачам жебы
як найскорше явила ся тіж тота друга книжка як бы якыси выдавця
ге може заслуху од нас теперам Бо особливо тепер коли тоты нацийоналистичны
такы барз міцно остатньо появляют ся на строі клімату То як ся
прочытат же сут такы обшыри на світі в котрых може быти парунадцет
навет певно буде парудесят тых меншын в купі жыючых обік себе разом
же ся даст то і они може кустьок змінят наставліня До м
ін тіж і нас якы лемківской меншыны Не в Польщы Дай Боже
барз дякую за бесіду Я мі тіж дякую Шторока в обшыри лемкознавства
лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты
буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуваня
букв слів і речынь жебы з того початкового безпорядку зявила ся смысель
сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко і емоциі і одчуваня
самого автора А коли уж тоты рядкы сут записаны в такій подобі
жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітины
вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір набрал новых значынь жебы
поділити ся тым над чым автор долго робил з дакым веце з
тыма котры сут цікавы світа Голодне знаня з тыма котры знают доцінити
труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавниц ства і
часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатня то чытальня радия
лем фм
