др. Маріянна Лавинец
Еп. 05

др. Маріянна Лавинец

•

Опис епізоду

Odcinek jest rozmową z dr Marianną Lavinets z Budapesztu o działalności kulturalnej Rusinów na Węgrzech. W transkrypcji pojawia się też temat wydawania rusyńskich książek, w tym bukwarza dla dzieci, oraz działań wspierających naukę i podtrzymywanie języka rusyńskiego.

про культурну діяльніст Русинів на Мадярах оповідат др. Маріянна Лавинец з Будапешту

про культурну діяльніст Русинів на Мадярах

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Автоматычна транскрипция

Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь
Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений
традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початкового
безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко
і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы сут
записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны
про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір
набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робил
з дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня З
тыма котры знают доцінити труд Проґрам печатня має приближыти лемківску русиньску літературу
книгы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатня
то чытальня радия лем фм о Янечку ожал за чужыми фрерками нажы
іщы вас придляю за ла Не буду я од того рочку жада
Ойти коню Войти коню добрі Дам я тебе потковати хышы мы Дом
Диовзы Дом Диовзы ісыня деє шворны дівчы велимо не вели то кы
Глянов коня зеленом коньот коня Гляну в коня зеленом коньосило аж дородо
мож дородо Добриден вшыткым слухачам в програмі Печатня Агнеска бесідуєме з прекрасного
місця з Мадяр з гір котры сут під Будапештом котры ся пільш
называют І місце де ся находиме то было місце де одбывал ся
в попередній <unk> Світовый Конґрес Русинів Руснаків Лемків котрого орґанізатором были сте
Вы Так мы были орґанізатором Обсєвстойміго Денкі котра входит в Асоцияцию Обсєдство
за Культуру Карпатско Реґіона Такшы унас така асоцияция і она взяла на
себе орґанізацию Ґ ґреса Русинів А внес на бесідуєме з паньом доктор
Мариянном Лявінец Так доктор Марияна Лявинец бо я докторка ЯПідят Підятер Од
одлікуваня люди діти діти вшыткым нашым слухачам мушу повісти одраз же пані
др Мариянна Левінец выдала написала зорґанізувала выданя барз вельо книжок в тым
медже інчыма Такой книжкы котра єст уж знана нашым слухачам бо з
ней барз часто посилкуєме ся жебы зробити програм жебы зробити програм Карпатска
Русь котрый приготовує Павло Ханас в четвергы то єст така книжка вызнаны
поставы Істориі і культуры Але низка но може зачниме од основной книжкы
котру сте выдали то єства Буквар м выдалено автором букваря є м
моя доть Марияна Лавениц молодша она выкладає в Університеті ім Лорента в
Будапешті украіньскій рускій язык і факультативно русиньскій язык І она склала сіс
русиньскій буквар про школашы в Мадярщыны бо о Мадящыні є жывут Русины
тепер нас <unk> чловек приблизно взяли ся нах Як то кажут було
нас проведено в <unk> році списуваня людей Так взяло ся <unk> члові
Но а они мают наша молодша ґенерация у Мадярщыні м многі не
знают русиньского языка І завто мы выдали такій буквар обый діти знали
котры знают мадярскій язык могли по транскрипці навчыти ся кірилиці русиньскому языку
бо з такых школо нас не є як школы є лем сут
факультативы в даякых містах І з автосесиі даяка перешкода є што они
не знают бесідувати по русиньскы а так бы навціли ся чытати і
писати все такій букляр был складеный Під редакцийом др Михала Капраля Так
під редакцийом др Михала Капраля він є на кафедри на кафедрі русинистикы
Ніріхацкой Высшой Школы Тепер на жаль она ліквідували ся ся кафедранно у
нас тепер у Сорвосі буде орґанізувано культурно зглядувательска орґанізация котра буде занимати
ся вопросами русиньского языка русиністикы лиш тепер у Сорвасі Она при Університі
міні пазманя І кєд іде про тоту книжку вызнанны поставы гынд єст
барз дуже тых людей котры сут звязаны з русиньскым рухом котрый єст
по полудньовій стороні Карпат на жаль барз мало єст там постав тіж
вызнаных котры сут по пілнічній стороні Карпат Така я ся і ідея
в мене возникла товды коли я є одныма з редакторів журнала Русиньскій
світ з <unk> по <unk> р І в сых часописах мы публикували
собоінформативный журнал і там опубликували тоті Інформацию давали сме про тых вызначных
особ котры были будити лем діяли пізнійше скляли уже літературний язык русиньскій
бо граматик достомного а языку се был мало іншыкій позерают ся яка
была орієнтация того складувателя айбо більшіст материяли мы обрали з Підкарпатской Руси
і всі материяли мы поміщали у суму часописів шобы або дати інформацию
Русинам Мадярщыны і другых держав бо фактично Кирилику но пишут як чытают
Русины так Но а мы думали дальшы выдаці продолжати свій часопис так
як я был членом Світовой Рады на двох циклях оверсяйме ся все
до тых представителів державы раз них І по мірі того як маєме
тот материял мы давали його опубликувати Но і коли є Но так
стало ся што редакция змінила си змінила ся змінил ся сам часопис
ни дванадцет іх было аж стало аж <unk> лем мала інша тематика
і мы зато вирішыли выдати то што мы уже выдавали уєдному єдній
книзі убы каждий міг кільком ся тым інтересую за ты книгы і
про тых вызначных особ прочытати Направдо на місци особ А я дума
што бесіды ся найшло мінімум <unk> про котрых мож было написати так
што ми цю роботу думайме продолжати Будеме мати материялы будеме дале публикувати
Я Жалую же з Лемковины єст так мало але єст єст Сут
там люде але єст медже інчыма професор Яганьского Університету котрий звал ся
професор Гарайда Так і котрий звязаний є стислі з Русинами на Мадярах
з Мадярами Я може повім же він был професором мадярского языка в
Кракові арештуваний през гітлеровців В такій славній акциі Лемкам в Польщы то
буде знане зондеракт єйом кракал пізнійше был як бы повісти по лемківскы
выреклямуваний з констабору переіхал Завернул ся на Мадяры о перше треба повісти
але не міг ту пробити не міг працювати лем был В Ужгороді
І там был професором в часі війны так назвийме і товды в
часі той війны зробил велику річ написал ґраматикы написал ґраматику русиньского языка
Так мы маєме ту граматику бы старанями писателя Івана Петруция у Закарпатю
теперішньому теперішня Украіна виды стає говорит є спонсорами і они перевидили граматику
гарайды так шымайме граматику гарайды в ориґіналі переіздану Як фактимиле так што
Мы знаєме про все і я Вамшы повім што у Будапешті жыве
єден з його племінників то же доктор Андраш Гарайда котрый є моім
колеґу дідскым піятром є і є но мы з ним проводили такы
бесіды што він спомины мал про свого і то будеме то же
сі не є опубликувано не будеме публикувати А то з родина розум
родина татя родина то і в премізни Ото сын єдного з його
двойродных братів Він сам родом із тож Подкарпатя закінчыл Жорольскій Державный Університет
Медициньскій Факультет Роби в Маящыні давнойше більше років жыве і мы з
ним колеґіі маєме таків членом нашой русиньской общыны Так што такыме маєме
прогарайду Я думаю што все буде дополниня може до того Дотули сте
тіж што є Хтіл бы м дале ся звідати про такы основны
річы повіли сте же на Мадяра гнеска за переписом єст <unk> Русинів
тілько ся приголосило ґу Русинам Але тых Русинів може не елеґанцко два
роды Русинів Єдны сут тзв автохтонічны Русины котры жыли і жыют до
Гниска в пару місцях на Мадярах в на своій рідній земли от
все Столітями но і єст так звана еміґрация котра прошла найчастійше з
Підкарпатской Руси Тат сен сеяла можут оддати вопрос кєд Русины жыли у
Мадярсині тисячю років з Мадярами і родили ся по час у тот
час коли Мадярщыності Мала Подкарпатску Русь за теритурию так якы рахуєте што
неє коринноє населиня Мадярщыны Є так што мы мало іншы Мы не
забыли свій язык бо Подкарпатска Русь як кажут є такій є Ял
тому ввірила што то є колиско Русинів найбільше Русинів в світі там
жыве Як бы не казал професор Маглуці што то не Яколиска то
єколиска не лем пряшусна ново Підкарпатскій Руси більше Русинів жыве бы тепер
не будеме з тым рахувати ся айбо такій розділ на жаль даякі
нашы активісты рахували што то так є то Корінны жытелі а мы
ния корінні жытелі Но мы себе рофлиме шмы корінны жытелі бо то
была єдна держава тисячу років більше нажыл же была держава Но і
села земля была то же тоі державы Ташык і кєд бы границя
стала ся кажім За Комложку то село Комловскы было бы тоже на
Украіні і тоды як бы себе рахували тоті жы Русины котры жывут
у Кумовці бо Кумольці дісно є Русины котры говорят мало не так
як мы або они рахуют себе Русинами о неє діти мают дідскій
сад садок захорунку і діти учат по русиньскы Мало іншыкым языком мало
словатізуваным но они є Русины Є такых сіл усього у Мадясін два
де говорят Комлошка і Мудзьонь но єг більше як десят сіл де
є люди котры рахуют себе Русинами но не знают ни язык ни
літературу знают культуру і традициі Они знают бесіды значыт ся бесіды не
мают у нас лем асимілизували сат бомадя Важают себе за Русинів За
Русинів вважают лем гнеска про русиньску культуру они не мают Просинич про
русиньску культуру про звыче і традицию не знают гей а про культуру
про літературу они під кожым може і мало знают но дуже дуже
мало захвачайте за <unk> ішол яз де бере ци на усмигы оси
майшов я пише памі Ой ці міля ці не міля ушіла лем
бы она лем бы она бешемо Як ішол я із Білі ска
до оці ліі Зустріну я свою ану сюди О на мені правочку
подо і на мене і на мене міло ся за осмія Што
має ся обшы то віра грекокатолиці з Пересі грекокатолик Ото хтіл єм
ся звідати а де сут тоты села положены Як выпустили сі єдну
книгу на жаль не можу Вам дати называє ся Русины ся книга
то же для молодежі двоязычна бо я вам уже казала што не
бесідуют діти молодеж наша русиньска лиш частично бесідує по русиньскы основам а
сам є так в тій книзі дає ся Коротка істория Русинів де
возникли як возникли які были державы і які были праві пак дає
ся в тій державы де тепер жывут Русины дає ся такій коротко
што є Конґрес Русин Світовый Конґрес Русинів што є Світова Рада такі
орґаны і єм пак Коротко про вызнам ных нашых вызнам є поставы
дуже коротко і такым образом мысю молодежы знакоме уж бы о не
знали што колний є на самым Уділі Русины коє і кы можут
вордити ся так што мы ту книгу я видала І Но дуже
скоро ся розышля Так же я сама маю єдинственный еґземпляр но она
завто каже є што двоязычна завто она так ся скоро розышля бо
кєд уже возме сімя русиньскы одкрыє она може прочытати Кобул Духнович Кобул
Фенци Кобул Полновиц Кобул Старускій поправил кобул Іван Русенко Ото так коротко
коротко на двох языках напис є фотоґрафіі так што бы на маленько
єст представлены тост так думайме прилучыти тых до культуры і там є
села упоминают ся міста де тепер жывут Русины тоты Мадяры котры рахуют
уж не русиньско проісходжыня походжыня курнів них русиньскє То такі селя як
Пеніслек Серенць но там є упоминає ся коротко ґеоґрафія давнє розположыні і
кілько там єдна грекокатолицка церков яка общына коротко по усій книзі так
што Буду мате нагоду теє он то мы думаєме тепер ся дополнительно
видати еґземпляры бо кажыш што бібліотекер нараз розобрали і кінетекайно і неє
Мам пред собом іщы книжку за котру дякую котру достал єм як
дарунок русиньскій ренесанс Том І Книга выдана в <unk> р Шумна де
єст поміщена поезия русиньскых і лемківскых писменників з тых краін з тых
держав де они тепер жыют і нашол єм же з Польщы сут
частныма Сучасныма поетами котрых творы можна прочытати тут на Мадярах єст Петро
Мурянка і Володислав Ґрабам Іх творы сут ту поміщены але сут і
з інчых держав де Русины жыют з Румуніі з Мадяр з зо
Сербіі Словакі з Украіны Так айны то ідея в нас возникла така
штобы хоц мало так обопсєти то што кілько много є намного більше
є мы знаєме шо більше поетів писателів є у каждій державі но
такі были возможности што мыли сы так пробний Том уж як то
може дале ітиме і думаєме дале выдавати бобче то так рахуєме што
русиньскых ренесанців было три были будителі пак началь ХХ сторо і степер
рокы ХХ сторо Скохати сме в ренесанс З автобу вызнаєте што всяди
были комуністичні режымы де імя Русин не мож было упоминати Всілодно розкажу
я єдна з ном з рода Фенциків моя бабка Фенцикы она єм
дочку художника Корнелия Фенцика котрый єст сыном брата писателя Євгени Фенцика Но
в фамілиі той я знала но уж выдіє памятник Євгенію Фенцику котрой
ваяла Олена Мундичіна Лем Мундич має авторитетна і має вельо скультурка медже
Русинами так мож сміло уповісти но началь ХХ стря тепер є і
другій правда не мало іх єй в Словакі єй в Мадярці є
і На Закарпатю тепер так кажу Но медже інчыма Єорґ Автор авторка
Александра Духнови Духновит ся такє Масарика но она уж рыді стоіт памятник
Євгенів Фенцику Так думам деже я не могла опомянути Што якоє має
до того відношыня і хто тото был Євгений Фенцик Но інтересно має
то што ниє Рускій тот памятник єдинствену обстав ся уж його не
знесли не розбили так си устал Євгений Фенцик На рускій навірно зато
бо писал по рускій был руской орієнтациі айбо кредом своім рахувал што
треба писати на языку понятно котрий розуміє народ завто выпускал листок такій
ним часопис пятнадцет років мож казати все за своіко він был ся
як так як і другій Будити лі і є так тот здавал
но такій у мене є уродоводі Такі особності котрыме мож хородити ся
Но Радо ом почути і думам же то буде інтересне для нашых
слухачів тіж А пані доктор чого вы выдаєте так гідні книжок Ге
о што мі іде Егемі о тото підпорюваня выдатнат ся то нас
державны власти У нас є цивільны орґанізациі котры є членами Світового Конґреса
і Світовой Рады якы то сут орґанізациі Які орґанізациі обсєстує меню гола
денкє з Русиньской Вседержаной Обєство Русиньской Інтеліґенциі і Антонія Гладенкы Академіка Пак
є Общество Русиньской культуры і є общєство за культурокарпатско реґіона і є
тепір обовязан плін реґіон такій є в Мадярщі они мают своє называє
ся русиньска сполочност єднота Рукішос так называют ся і они занимают ся
в основным вопросами реліґіозныма Но традициями і так приопсяют ся до культуры
мы іх мусиме привсяти так жебы они знали літературу знали нашы великой
зобразительны вмільство іскуство як кажут по рускє і зато все общество мало
Мала ся одліця од Што я тепер назвал Обсєство Антония Гладинкы Все
Общество Русиньской Культуры вседержавы і за культуру карпатского реґіона Але крім тых
соспільных орґанізаций вазы на проєк є соспільны орґанізация нес ся такє пишут
кє ґрант Тоды они достают подпоруга Но є в нас самосправуваня єс
державне єстолічне і є реґіональне і они мают они мают подпору державну
альбо невелику та што м убув видити криву любу мы береме но
береме так што Даєме наш проєкт обсуждаєт ся і они порют Так
мы выдаєме і альманах русиньскє так мы выдали си з ренесансту і
в основному <unk> реґіон В даль основні айбы ту все упоминає ся
вас уж хто сє видал выдано при подруваню вседержавного русиньско меншынового самосправуваня
русиньско меншыновосправуваня рез <unk> рейон є выдавателі є <unk> реґіон Так што
це три мож казати орґанізациі котры дали на то Русь І у
нас каждий так іде кажде выдаваня дны каждий печатний печатна книга так
выдає ся бо мы тырко грошей нико не має што бы выдал
Звіте А так му правда то не дуже легко бы то треба
писати всякє Быкритиці папереш што мы сесе хочеме сесе подпорує ся сы
се туди за контракт закладаєме типоґрафію но се не зовсім просто но
грошы дают ся так так мы выдаєме Ко самозбраня так што они
за Меншын є в медячыні тремациі і кажда меншына має самосправуваня вседержавноє
столічне і реґіональне По системі выборів оно проводит ся наш раз треба
выбрати ся депутатом від района кажіму столічным а пак складає ся ряды
тых Представителю кого выдвигає каж ім <unk> рейон в <unk> Но і
пак голосуваньом выберают ся члены тот каждый рейон усе мал раз мал
<unk>леный состав пак сокрыти лем <unk> тепер уже лем тру перепису населеня
кєд <unk> чоловік зголосило ся може быти <unk> А кєд доста то
то то то то то то то то то то лем три
так што мы тепер ведеме троє лиш ко пройде зі самосправуваня троє
а пак складає ся з пісок котрый выдвігаєт ся уже у державне
самосправуваня но там треба мати рекомендацию цивильных орґанізаций Цильна орґанізация обсуждає кандидатуру
шкото може там быти но так было же такше у нас было
<unk> члены были і <unk> тепер є <unk>onte вседержавне має су як
вам казати резиденцию там Л Є усі там выдає ся русиньскій світ
журнал там є як редакция так же має своі плюсий мінусы і
має досто великой попоруваню державы вседержавна має до <unk> мілийонів флоринтів каждый
рокы Но там оно тратит ся на обслужуючы персональ як кажутніст Но
е так Но і подпорує ся каж єм якій проєкт они можут
подпорувати любы проєкты такє і любу акцию І тоди лиш треба то
провести через голосуваня што ально мы подержуєме там выдаваня альманах выдаваня книжкы
од проведеня Дня Русина і то выділят ся лиш тоде мож выділити
фінансы А коли на Мадярах святкує ся Ден Русин День Русин <unk>
мая Се сє было Но як мам парлямент утвердил в сей ден
<unk> мая я м зараз упум в <unk> руці сесє Ґабриєль Кытнгер
котрий но зачал то двяганя русиньской у Мадящыні так він запредложыл парляменту
з сюдату бо тоды Ференс Ракуци мал тоту освободительну войну і товды
коло Берегова они ті прапоры приносили присягу си у Сиздині Зато так
сусет до того было прикапця і сіздинь но правда оно все припадає
на суботу неділю так што смы маленько обо люде пришли так Мало
тото усе в суботу в дво неділи буде <unk> мая І тот
представник русиньскій з той самосправы што єст выбераний ци єст Єст выбераний
Выбераний Але вызкого єст выбераный Но так выберали нас трасы Уму у
районі Кжем Треба на голосуваня то запише ся возме ся на усписок
і має право голосувати Но і тоди кєд є тридцет чловек з
усписку тоды може быти самосправы раньше так было Тепер буде інше Кам
мало система не мож Вам точно повісти бо і самі точно не
знаєме як то дале буде но дале так было штовік зобрали подже
м там в районі проголосували І тоди тому списку лже на голосуваня
<unk> кандидаты вы <unk> выт <unk> за кого більше было <unk> сяло
Єд такым образом у каждому районі у Будапестів на <unk> районів мают
своі самосправы Но і мы занимаєме ся кеж ім я Предсідателько о
VI районі так мым складаєме на рік плян што будеме потрем подпорувати
з кым маєме заключыти такій контракт про обшу роботу Знайме тот кажім
проведня тамсята паскєвынь провединя мой богородиці троє четверо мы договориме ся уж
коза што має одвічати ко за реліґійозну частку заноза духовну частку за
АҐ після того коза якусь культурну проґраму і тот оплацює то што
на себе бере І такым образом іст трьох самосправу маєме єдну велику
акцию Але і жеб я то добрі зрозуміл тоты самосправы сут Русинів
Ан то Русины ано Русины Русины так І кілько єст такых посланців
тых самосправ <unk> столиці а по цілій Мадясині <unk> представників Русинів Айно
Представників русинів укумловсці то же є само справуваня там четверо депутатів котры
проводят роботу Укумновсци Удругы горвати другє село тамто жыє четри депутаты котры
проводят роботу Прецеда в них зам процеду і Рдго Ерды горвати да
ото называє ся на ніболісні горваты Ердиотолі єтут сва є шарошы ного
Марьо Пулуч там де грекокатолицкота церков сюдотворно іконо і там єст русиньскє
самосправаня нос де бо не было кєд там Русини во ся то
закляли <unk> ся мусит приголосити бы было самоспраруваня єст тих но може
хворит по русиньскы не більше не всі мусят хвори бо там є
така рубрика тому листкови на котрий бере ся уж написано Ци знакомий
єст культуру языком Русинів знакомі тото не значыт што мусит він то
знати завтоне такто написали зно знакомы знаєш єдно жебыти любита жебы рыхай
Прихыльник котры каже што йому то што в нього якій курня може
не є курня ма він знакомий єст цю культуру Едві выпы Мы
одкрыті Мы не можеме ти чловік і інтересує ся цым хоче сим
занимати ся піддержує акциі ходит на ся акциі і не знає язык
не говорит язык не чытає тым не може мым казати што ты
не Русин мы не звідаєме што він є Русин він є кажут
симпатизант для нас Но Або многы вос основна маса має якій русиньскє
корені нібы уткі не знали шо то симпатизантів тіж часто є Велика
Хосен Дзє Великій Хосен А тепер ых Тепер был перепис так коли
не привязуют тепер хотят привязати всі выборы што будут у нас в
октубрі До кількости населеня котроє проголосило ся бы там треба написати нацийональност
Но так не знаєме што з ся вийде бо уже тоды симпатизанты
не зможут приняти участю выбора Но коли ся не записали коли ся
не записали аль Може так а може не так бо мы ся
оперві Най на вближцє то не точне є не выкристализувало ся уж
як тото ся буде Окрім тых выдань выдаєте іщы дашто веце Но
все выданя На Русині то было прошлого року выданя тепер мы выдали
памят Антония Гладинкы бо йому было <unk> років дня рождыня то академік
то но яка світова Велицима він дуже великій вчений з великым шырокым
діапазоном він історик етноґраф він родил ся у Людми Ладомирови на Словакі
або прожыл Доста долго в сокірниці по його тизбу Сєсєнників Сокєрниця на
Подкарпатю Так што він дуже добре знал русиньскій язык знал русинів знал
іх культуру традициі і він закінціл уж родісал цілу семінарий пак закінців
Будапешту Університеті пак Він має в дуже великій роботы кажім по реліґіі
він має історию грекокатолицкой єпархіі мукаціва мукацівской єпархіі но на <unk> така
велика обємна робота котру нам казали што привидіть но то великій труд
на тот ся брати фінансом мы не можеме вырішыти такы великі книгы
но і у тым Будапешті жыє його внук Ласного динка тост Він
мал двох дітей мал доцьку і сына і сысе його онук доктор
звідує риматолоґічным одділеному єдному так урфі называє ся такій велика больницьом в
Будапешті но і мы з ним найшли контакт І він попорує нашы
всі акциі котры тичат ся Антоня Годинкє Він был долгій час ректором
Антоні Годинкы ректором Піского Університета робіл много в Братіславі Пожынь айбо вернул
ся коли вже казали му што треба посідскє Выкладати він коли был
по політичным такым событям так він вернул ся в Будапешта пакі убул
ужырді Єден час і там Падкарпатско Обсєство наук выбрало його пацятым член
Підкарпатского Обсєдва Наук Дуже долго но він выдал такі книгы як Куцюдна
на Ґаздувство Южнокарпатскых Русинів то така моноґрафія велика котру выдал выдає реґатска
выса коли ся был жывый професор удворі він дуже много Робил над
його наслідиєм ся зовсім вшытко даже выдано не вшытко і зучо на
кілько він того вшыткого написал Антоній Глоденко Но лиш тепер на жаль
ся робота мало прикрытила ся бо такі были ся кафедры ліквідували ся
Русинь но Можу вам просто повісти умер професору Дурі Мал чловік котрий
рахувал ділям свого жытя як раз сесю се се на сліди великоє
сього ученого донести до люди штобы осознали што якій то был яка
то была величына так што все зависит Увік кєд хоче він робит
над тым дале А проф Антоній Годинка він писал якы своі Він
писал і по русиньскій русиньскій якраси ся усюды на ґаздувствой прошлосюжокарпатскых Русин
писал по русиньскы Він рахувал но но я вам не можу повісти
што він русиньской руской орієнтациі великоруской орієнтациі зовсім был не можу повісти
він казал што треба так писати фонетично як чуєме як народ говорит
так писати Но айбо пис писаме по мадярскы по мадярскы Завтокажу всю
історию мукацівской грекокатолицкой епархіі написал по мадярскы Великой вид до тото перевести
мож перевести ліж велика робота раз і потребує моло Фінансів на тото
штобы видати Подключыти стім гайдудорускій єпископат кажім підкарпатскій точа грекокатолицкій ку епархів
на Подкарпатів субы немало помогли в тому Ай вам не знаю може
ся повиди Барз дуже тых активности мате але креме активности выдавничой котра
нас внескы головні інтересує крем выданя букваря і інчых історичных і споминовых
пропамятных книг на сєм выдали книгу Рецептів русиньскых ґаздынь Медящыны а трам
нас є одповіді форм Зелектроных фурмін ага на єно Е оно то
же двоязычны Отомо зобрали нашы ґазды Рецепты всі бы выдали метіли дуже
бы у нас єстє клуб Рускєня называєме так його де зберают ся
Тали все семі жоны бо му робиме такє акциі де кличеме ушыткых
Но Юли казали што добре бы выдати таку книгу бо мо пак
після каждім такой акциі робиме а ґапе всі дуже хвалятю ся рецепт
дайте мотат медали рецепт Це можна власні посмотрити ся чым ся гы
ріжнит альбо неріжныт дідло З од стороны полудньовой Карпат од тых од
того і два котры Лемкы іли з стороні Карпат Мально такій є
такій для што общі кзім знайте Я так як у языку Русины
узяли слова даякы од Мадяр дайкы од Лемків даякій Од Словаків такій
і для Кажім кєд кажут што страпатскє то словацкоє но так то
словацкоє А кєд кажут уж тинґєрицяник о то покарпатской то єси з
тинґериця з бронзол залято сметану то так запецяно то пак мож єсти
так што є много такоє шы таме там ідятє люблят або є
такойш лем там у нас є Хор і <unk>rature <unk>ene Хор там
де співают но було <unk> коли <unk> коли <unk> Русинів то они
співают є церковноселяньскым языком або грецівскым Є іх руководитель Томаш Бубнул як
раз він першый раз з Поль назвали сте Бокшая професор Фейсер што
буде мати <unk> років з дня рождыня Йоан Бокшай і они мают
ци де они на тілько тепер вас были вни Євжен не мож
Вам точно повісти якому был конкурс такі духовной музыкі і внетым заняли
перве місце Тот хор Ів не мают сде Тепер ма Євнастаті куват
Шандор він родил ся то же на Подкарпатю весинє новін Має русиньскє
корня но він рахує себе Мадяром но залюбленый укарпатскій край так сумує
го то же підпоруєме тым што він знімаєм і зням історию верцяньского
переваля Як то было як Мадяры пришли якій там якій там был
памятник мене якраз єси сфільм Може ме після засіданя кєд вас інтересує
пообзерати І мы а такі што у нас єдины што не є
у нас сесиі колектив квартет мы тепер думайме записати корте міні го
денкє айбы ни є в нас діти но каждим вісом десят чловік
дізочок котрій тоже дуже тяжко зобрати бо Будапешт великій Домам є то
дістребайти то тяжко раз дві ціл місяцо не зберают ся но не
файно тепер співают Но і виданы мы выдали Дзвоночкы Карпат называє ся
такій Вы навірно то не маєте Ото для діти у захоронці наші
такы співаночкы танцювала рібка з маком і має там чыты ци д
на ньому є што діти можут і то же транскрипців можут ся
навчыти і мадярскі діти тоты співанкы Но єв нас єст ся хвор
котрий тоже не записаний бо іщы лиш два рокы як они роблят
Бо там в Осовному Мадяри там більше як чловік но в Основному
Мадяри там мало Русинів сам руководитель Лем Курді має русиньскє донесено ціли
Гімн Подкарпатскых Русин Подкарпатскы Русины науціли ся вручанє по русиньскє навціли ся
богородици Діво і Теодора Рунжі єпископа великомученика ораторию котру написал на Подкарпатю
композитор но тепер він был бы директором Учылища Музикального Гайду Квасиль і
она присвячена памят Теодора Рунжі І у нас была велика дуже акция
бы конкурс духовных Хорів Іды співали они Хор Ефма Сіс хор іщы
<unk> хорів грекокатолицкых мадярскых і ся оратория по русиньскы ісполняла ся і
Хор св Ефрама співал то же літургічні сібы часті літургіі по русиньскы
так што така была велика акция Дуже то календарів на сме одмітили
што так было до было у Великій но як вам ісполо то
художественна така як сцена велика Має більше о Мадярці аймо Мадярці єм
мож казати Є тамтотю <unk> было на сцені і они то представляли
ту містерию но і то бо мы тепер будут повтаряти і мы
хоцім є записати зробити такє такоє ци де бы тото описати ото
єдно діло а де тото другє і цуди То сут вашы активности
але окрім того вымате тіж акциі культурны акциі котры робите Ань майде
Русина на день Русинами робиме на ся сме так Різдво у нас
начынає ся рыкы з Різдва бо мы найтем <unk> то каждий уродині
Но мы знаєме што святкували тото <unk> сети віцю <unk> було Різдво
по старому сти а мы Айно мы но в денах так а
мыП аж семо Коли нам так субота неділя припадає на сінє мы
тут робим зло по русиньскы І тюдиме на ся так є про
обыцінь розказуєме всякє Коли як коли мо те каждый раз не повтарайме
єдно і тожы шус каждий што якій спомины має як было як
у них якали зациюль пак колядкє мыколядуєме або всі знайш туди ся
зберат чловік сто Закличом є вшыткых приходят і з дітьми і такым
што каждый приносит як блюдо ориґінальне з верчера Одзнаєте што то грыбы
є то рыба є то пасуля путбино така Як ся каже на
дзьобацькє пасуля пудбівана так же то все што што каждий влині робит
най такы розкаждий розкаже шо як было што і так мы святкуєме
а высловому колядуєме Но і то діти ся не хціли колядувати то
не мают выступ тувды кажде раз шусновоє мусиме дати лбу Ай бы
і так бы і пришли кєбы спя нич нового не давали Но
все пак іде фебруари мы святкуєме все Антоня Годинку каждий рік то
<unk> дале і так дале Но оно складає ся з двох Днів
часого тепер маленько нас такі розноглася вышли з Седержавном самосправуваньом рішыли што
выперых є премія міні годинкы мызначаєм премію Но премію я так і
мусі так дум што премію мож назначыти люди котры што ся зробили
По озглядуваню наслідня гладинькє або зробили на кажім выдали што сво Якас
така но як памкате інтелектуальний штось по тому зробили по культурі но
люде котры до того мают вытамент выть охоту выт што Но А
тепер выйшло так што в поскізу робит ся медаль і <unk> тис
премєка Но так добре буде награждні академіків ціні і посмертной є такоє
што мы награждали Нокіст ім добре подержати мож предсідателів такых місных самосправувань
но То така премія уценого ціловіта Кєдю там же там сидит у
селі і што зробит якій акциі што ся не до церкви ходят
мают якій там невеликы акциі награждати за то што ни просто существуют
то не мож тото премія більшого заслуговує Нам нагородили квартет прошлого року
Квартет выступає десят раз каждый раз міняє репертуар они знают Но семі
професийна усі професийонале двоє з них вины з Ужгорода Бнісовскій Сі Сатіля
Жонаскій Євайо так шо не знают музыку історию они В музыці ся
так розуміют на професийональному уровню так тот квартет є професийональний мы його
наградили Професор удворі был награжденый Професор істого із Сеґеда Петрів награждений был
но сама а тепірно є знаю што подержати же мож Мож подержати
усіх предсідателів дати ім грамоту дати ім потвору грошову награждати все такы
премиі іміні Академіка Зато што просто но рублят рублят як другі Знайте
то не є то премія дає ся з людьми котры якы якыс
велику має більшу заслугу на просто так што мы маленькы ся розышли
цього року мы зробили конференцию бо себе конференцийом медженародна быст з того
і все присутствує внукы годинкє на тых конференциях Вручає ся премія ся
року же в обществеміні годинкы мы провели конференцию а вседержавны провело другі
там Видите мы памятникы обновили Вінкє кладеме після того має своі нагрожденя
дале всю концербу А мы провели си і наградили Ану Плішку на
Плішку зробили все такє для кодифікациі языка і дале робит ці До
дальшы акциі <unk> фебруі Тепер мы проведеме все великодні приготов тым діти
знесют нас два клюба і сіє молодежний клуб і сіжіньскій клюб так
мел гєдно Новди розказуєме як паску пице і діти рублят яйце фарблят
при тым все великы акциі тоже не єдна самосправа <unk>дут ся і
так тоды мы си робиме Пактуды у апрілю мы робиме великє торжество
памяті Духнович ся Тепер у нас буде оно <unk> мая бо ту
і зошло ся знаєте такє Світова Рада так шо мыця проводиме і
тоди у нас тепер буде выступати хор сыс обєднаны будут співати Романсин
На слова Духновит ся бо є написали композиторы Кєцман з Подкарпатя і
пірон на слова Духновича написали прекрасну музыку они ся налучат по русиньскы
тепер ся лучат Так ся Духновичу наси де пак у маю нас
є Ден Нацийональный День Нацийональный Сату Русин юний Юлий так кунас но
каж єм по районах іде Мы тепер хочеме іти А на кінці
марта сіє у нас така <unk> районон си орґанізува значы таку екскурсию
не мож наказати но память раку ці одміцяєме Урсі де Малшарошпоток там
замок там Клядемевій рок а пати утійдеме о Бурсі у Словаців там
де він родил ся там меры приходят ся з кошыц з бурсы
з Колотого Замка і там памятне то же каждый Клядеві рок ладярскых
в тых нацийональных плятях у цілым браті Выстріли єй з окна што
вотродил ся дослідник но такі выставы Так се то же усе мы
ідеме Тепер ся року мы тоже воли автобусы з Будапешта были два
автобусы з того з шарож но шарож потыкаме приблежні села так што
самотожыл ся од Митя Ем шурити А тома гора Фанцузима баба бізима
баба Фей рі горіґо Сар Ґоріґо Сарґоріґо гей гей гей гей рі
горіґо Сар Ґоріґо Сарґоріґо гей гей гей гей рі горі сарґо Сарґоріґо
гей гей гей гей ріґоріґо саргорі сарґо гей гейботысы Париноцкій принесут Паленоцкій
з седина Підехоци до раня Паленоцкій з седина Підехоци до раня Гейрі
горіго Сар Ґоріґо Сар ґоріґо гей гей гей гейрі Ґоріґом Сар Ґоріґом
Сарґоріґом гей ей гей гей гей горі сар горі сарґо гей гей
гей гей ріґо ріґо Сарґо Сарґо гейде Ей горі до соры сор
горі до ей кай гай ей рі горі Сар Ґоріґо Сар горіл
гей гей гей гей рі горіґо Сар ґоріґо Сар оріґо гей гей
гей гей рі горіґо Сар горі Сар ґоріґо гей гей гей Ценсельків
Цыма при Людухновицю мают нацийональный ден а пак юний Юлий на чет
є так прошлого року мы зробили выкажы уж мы книгы Ны книгы
през тепер є бібліотека в Будапешті іностранных языков І мали русиньскій выданя
но так не я позвонила ту душ як бы было Тебы му
провірити і мы подароли ім книжок <unk> выдань Не раху ці русиньскій
світ новинку бо зато завсі рокы третього русиньску ренесанса накупила ся сам
Котінґер має діс дівять книжок выданых но пак си ся підкапцяли такше
Мы зробили таку презентацию так і тепірмок нове маєме выданя новем <unk>
туды Такше семраз каждый сам суб собі якус орґанізовує в авґусті в
кінци авґуста септембрі має <unk> малой богородиці Туде то же і сели
дут много мы ся то мали Сент Тендри сетуж в Канзені Там
є держана Церку із Мандока І ся цирку деревляна Но дали нам
дозвол бы мы там служыли є там по церковнославянскєв сей де служба
Ото єс <unk> септембра ну то же так Коли в субота неділю
бо знайте зобрати народ тяжко так же мы мы там тепер то
і недалекутці недалеку ника Нєт меньше три не більше як птакєтый від
помыз Но так шо там а після того якы служба ся одбула
нам дают там цюрс знайте што цюр но но так Прибрана стилізовано
найме там АҐ у нас хоц концерт но бы звык прийти много
раз жебы был тот владыка наш Філипку тіж дараз был пок сєсникы
приходят ті котры служат но так што той великой дуже ся ток
прошлого року нам ся не вдало штепер но знаєте так є што
тоже фінансно раз не треба было платити нам за входы бо то
каждий кло іде тудите платит білембры Но мыйдеме там <unk> чоловік <unk>
но там не пак казали треба заплатити но добре мы се заплатили
Пакажут уж треба заплатити за то што мы вам даєме тот во
стодолі там быти і цирку но тоже треба платити Но та уж
тепер не знаю як бы до ся року надума єщы дале там
Нос се буде тепір у нас є усе велітій музикальный вечір раз
но Композиторів є так бониславского отця свого ати шолчоров нецюлино Він орґанізувал
сей квартет пакы за дездерізадор тото же підкарпатскій композитор вилити а мотепері
маєме таку думку што орґанізувати музикальный Вітір Муранкы вінше то же винвас
хором він сам співат своі стихы Но на Підкарпатю тоже дуже много
є айбо держава нич не дає дуже дуже ногулят ся бы дерево
нота погниє но то простореко требай Бо то же грошы знаєте опер
умы ся мы і общество мали Зоспасены держаных шедеврів Подкарпаття айбо на
як вам казати люде на гроші мы думали што церковна громада той
того села каждім колодному прикрасным цирку дуже фанне село там на верховині
Громада збере но так тыко на може не дуже много ма мы
маленько доме каждий што смале і мож ту церкву реставрувати айбо якысти
ся некє тепер же не такі як были Це просто ужасно Я
знаю бо мі дідо был сяник грекокатолицискій і я тото мало знаю
то м даже тоты проповіди не так чытали як тепер чытают Но
і но самі тоті будитили ко каждий ся не был Такшы а
тепі ріжні ся некє тото дис шус ся невдорота піддал ся Сєникє
ниякого того неє у них Но і то сут активности на септембер
на септем <unk> Но так каж музикальный вечер то октобер Вед новембер
і літературна конференция каждый рок то під конец рока під конец рока
Но пак дуже по тым меншы такій ситым меколаєс діти святкуют такоє
же тепер моли літературний вечер фенцика То же в тому бібліотеці ностраных
языків не там дают нам безплатно за там є і проєктор вшыткы
так што там і в центрі города так глядаєме такы міста де
могли бы сме ся зобрати більше люди і знаєте бо маєме самосправуваня
чеж ім каждий район має но не має місця ся де ме
поговориме зробиме засіданя іде но Но тепер мы ся добили в нашым
районі шокіті У нас є така яка акция та тюди дают нам
тот зал де сидят депутаты основні района коли в них єте зал
засідань Но то же не дуже одобне бостолі най дотни микрофоны То
не можу же там никонцерт не міц ся зробити такой Но тепер
так муты дуже А там є в нас Дом культуры в шестым
районі я зо свірыйом кажу то мні нам дают раз руці безплатно
а пак треба платити За та не дуже много но заплатити за
тол бы там што провести но каждий пак малю гостину се робиме
Знаєц біж ся вшытко ни мож там лешто мож заказувати што у
них є буфет і там но і тол нам То же нам
не выстає грошы на ток же може так ґреметы ты міста де
можеме самі што ся зробити принести а вшы бым так то было
А лем щы єдну тему хтіл бым з вами рушыти на так
на конец Хтіл бым побесідувати іщы прорусиньскы медиі в тым електронічны медиі
котры сут на Мадярах Суд през радийом на рыдачы як зорусиньскы є
передачом по русиньскы так ся в найнацийональным ефірі звучыт русиньска передача медяльско
радия В нашым про нашы проґрамы вылучує тивісті Памятні дати <unk> полові
лемкы мая і дале то што я виду <unk> місяцю мене передачы
І усе є особности котры мают <unk> років <unk> неважна коротка інформация
І она має літературно музикальный монтаж так сем Но піны звычыт передаця
А то єст якій проґрам мадьорского рото айно <unk> є проґрам М
на вольн м <unk> волма Каждый тыжден пів годины двіці робит Готтинґер
Ґабріель но він робит на тым языку на котрому говорят о кумлушці
Так што мы не знай мы нашы люде не дуже розуміют чуст
А комлюшка кід слухай та може не дуже розумієте што мы кажеме
Най бы нас більше єй У єдну <unk> годин віторок а тепер
у мене была передаця послідня продухновиця і дуже файна книга тоту написало
він Фединишынеци Отец Духнович но такє філософска накнига єсем мож стазати но
по украіньскы Давше я мусіло перевести фраґменты ті котры міні ся полюбили
дуже многі нашы старіі поеты і писателі не можут перейти тот барєр
Уж они писали по украіньскы а то і треба по русиньскы цури
напримір Тепер націнат по русиньскы писа А ранці ніт лиш по украіньскы
Фишем Він прекрасно говорит є з Рыпином прекрасно говорит по нашому Пише
він і по нашому но в основному по украіньскє Соцько боржавін єдинственний
котрий писал но старійсим бы десят рока рожденя умер же він писал
По нашому но с яцями він казал што в русиньскым языку мусит
быти я буква і не мож головіти Тепіркос такых старифно петруці сам
Но пише по украіньскы По русиньскы таквинта сам собі кляды ту тіточкє
там нам буку кіт мул парує так не може быти мусит быти
так як у Словакі єден язык любит ся не любит ся но
мусит быти так Кажім мунар Василь пише дуже файні розказы вынавірно то
же не чытали Я бы Вам принесли нош іншым разом принесу мене
єщы книжкє Він написал три путованя Вандер пак має цукрыкє по русиньскє
ісі три книгы такі коруцкы розказы пише по русиньскє Нок є тамук
в нацялі є украінізма напише по русиньскы Но так він не може
видити Він уцітиль він на пенсиі му баже <unk> років жен усе
треба глядати ко якого спонсора шбы поміг му то видити Іому сме
помогли там єдну книгу видити на так Тяжко ім дуже тяжко На
телевізия рондо Єрон до програма Начы ронда така она двіці єл тыжні
по мок Но ранше было так што была передачу котру підготовила кажім
редакторка русиньска і Марияна Рубіла кулиста Або покы не переробили они зробили
єдну редакцию свою бедявску котра і де коли кажему нас тепер акцию
была конференцьом не пришли то познимаме написали текст мявскій і рішыли сой
же просят о будписі были і русиньскій не Малони грошы і тот
ся треба за місяц за пютро місяцо нихто заказувати не дуже просто
І є ранче было так што диктор был русиньскій говорила на вісті
говорила якій про якій акциі якусь інформацию давала а пак ішол сам
фільм То што засняли А тепер єпер просто в євраньшы такого то
чысла одбыла ся акция русиньской тому іт дале і так Самі пишут
тото а пак на лиш треба по русиньскы пудписати то се не
дуже Інтересла Будеме кінчыти внесюшні стрічу з Русинами з Будасельшу го Для
вельо Лемків буде то великє одкрытя же сут то якысы Русины з
котрыма мож ся добесідувати в інчым языку як лем мадярскій Думам же
вшытко было добрі зрозуміле Дякуєме Вам пані дохтор ниска за стрічу бесідували
сме з Прекрасного міста під Будапештом серед зеленых гір праві як на
Лемковині вшыткы думам нас добрі розуміли Я тоже дуже дякую заси нашу
нашу нишню бесіду Я більше узнала тепер і про Лемків від пана
Богдана і я думаю што на сьому ся не закінчыт наше такоє
така єднота штобы мы знали єден про другого І я дуже радо
буду більше чытати про Вас знати і писати про Лемків як дотепер
Я думаю што наша така робота буде дале більш продуктивно і дуже
раді бы сме відідете вас у нас в Будапешті з вашыма прекрасным
ансамблями котры маєте хорами і выступами поздравляєме слухачів Вашом радьо від емені
Русин Мадярщыны відимені члены Світовой Рады котра тепер ту ся засідає і
од усіх Мадяр котры мают великы симпатиі до Русинів Но дякую красі
Іщы повічте мі на конец Од котрого рока сте в Світовій Раді
Русинів В Світовій Раді Русинів я від <unk> р У тому Конґрес
был у Румуниі Прияли нашу орґанізацию і мене як члена а послідні
од <unk> конґрес ся была заступником председе Папуги Шторока в обшыри лемкознавства
лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты
буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуваня
букв слів і речынь жебы з того початкового безпорядку зявила ся смысель
сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко і емоциі і одчуваня
самого автора А коли уж тоты рядкы сут записаны в такій подобі
жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітины
вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір набрал новых значынь жебы
поділити ся тым над чым автор долго робил з дакым веце З
тыма котры сут цікавы світа Головне знаня З тыма котры знают доцінити
труд Проґрам Печатня має приближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавництва і часописы
Проґрам Печатня є перезначений для грамотных проґрам печатня то чытальня радия лем
фм