Печатня #6 - Наша книжка выдавництво Лемко Союза
Еп. 06

Печатня #6 - Наша книжка выдавництво Лемко Союза

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest książce „Nasza książka“ wydawnictwa Lemko Union w Ameryce, która jest przedstawiana jako ważna dla łemkowskiej literatury i pamięci kulturowej. Rozmówczyni podkreśla, że publikacja zebrała kluczowe teksty z okresu międzywojennego, drukowane wcześniej w czasopismach, kalendarzach i wydaniach w Polsce oraz w Ameryce, dlatego stała się ważnym źródłem dla kolejnych czytelników i recytatorów.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Szeroko w dziedzinie lemkoznawstwa oraz w łemkowskiej i rusińskiej literaturze pojawiają się tysiące zapisanych historii. Wszelkie pieśni, wszystkie te litery zapisał niejaki Pryny Majuczy jako – jak to się mówi – kolejny „podwójny pryncypał“. Zgodnie z ustaloną tradycją mamy określony porządek zapisywania liter, głosek i wypowiedzi. Aby z tego początkowego chaosu powstał sens, sensowne świadectwo, treść czy dowód wiedzy, a niekiedy i odczuć samego autora, konieczny jest pewien ład. Kiedy już te teksty zostaną zapisane w odpowiedniej formie, żeby inni mogli je przeczytać, wtedy autor, przekonany o wartości swojego dzieła, może dostrzec w nich nowe znaczenia. Może też dzielić się tym, nad czym pracował, z innymi ludźmi – z tymi, którzy są ciekawi świata, którzy cenią sobie wiedzę.

Stąd między innymi inicjatywa „Programu Peczatnia“, który ma popularyzować łemkowsko-rusińską literaturę, książki, wydawnictwa i czasopisma. „Peczatnia“ jest przeznaczona dla ludzi oczytanych i obejmuje także słuchanie (np. w radiu), czytanie czy rozmaite formy komunikacji (lemfm).

Witam wszystkich słuchaczy w programie „Peczatnia“. Równo rok temu przygotowaliśmy audycję o roczniku „Ruskoj“ z 2013 roku, a dzisiaj będziemy rozmawiać o roczniku „Gruszko i Bursy“ 2014. To już dziesiąty numer, wyjątkowy. Opowiemy teraz o tym, co w nim się znajduje, jakie są tematy przewodnie, czemu został poświęcony i może na początek parę wspomnień. Rocznik „Gruszko i Bursy“ powstał w 2005 roku – wtedy ukazał się pierwszy numer, dość skromny, a dzisiejsze wydania są już znacznie obszerniejsze. Obecnie zawiera on artykuły naukowe, jest w nim dział recenzji, a redaktorka naczelna wyraźnie podkreśla, że czasopismo się rozwija, że popyt na nie rośnie i że poszerza się też grono osób piszących w łemkowskim języku.

Dzień dobry. Cieszy mnie, że zdołaliśmy opublikować już dziesiąty numer, bo to pokazuje, że jest taka potrzeba i że mamy zasoby, by go wydawać. Rozwinęliśmy się z założenia jako pismo naukowe i etniczne. Widać też wzrastające zainteresowanie publikowaniem w łemkowskim – autorzy coraz częściej piszą w naszym języku, choć na początku artykuły naukowe bywały głównie w języku polskim. Jest to widoczne w statystykach: na 225 tekstów aż 153 są w łemkowskim. Wyraźnie rośnie więc liczba autorów, którzy sięgają po łemkowski w dyskursie naukowym. W tworzenie rocznika angażują się również uznani specjaliści w dziedzinie łemkoznawstwa z Polski i z zagranicy – tacy jak prof. Magocsi, dr Horbal, dr Mazur, prof. Ziemba czy Stefan Dudra. Dzięki temu publikowane teksty są merytoryczne i reprezentatywne.

W każdym numerze zamieszczamy też rozmaite dokumenty – np. sprawozdania czy uchwały ważne dla społeczności łemkowskiej i rusińskiej. Od początku istnienia rocznika w 2005 roku staramy się wypełniać tę funkcję dokumentacyjną, by udostępniać ludziom źródła i archiwalia związane z łemkowską historią i kulturą. W najnowszym numerze jest m.in. artykuł o tym, jak łemkowscy przedstawiciele zasiadali w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, oraz o kontrowersjach towarzyszących tej reprezentacji.

Dalej przechodzimy do artykułów związanych z rocznicą Talerhofu, czyli obozu austro-węgierskiego, w którym internowano tysiące Rusinów i łemków w czasie I wojny światowej. W publikacji znalazły się teksty naukowe i wspomnienia pokazujące, jak traumatyczne wydarzenia z Talerhofu wpłynęły na kształtowanie łemkowskiej tożsamości. Omawiamy zapiski Teofila Kuryły „Dziennik Lemka z Talerhofu“ czy poezję Michała Nesteraka – wszystko to dowodzi, że Talerhof wzbudził wśród łemkowskiej inteligencji silne poczucie obowiązku dokumentowania przeżyć i przekazywania ich następnym pokoleniom. Przedstawiamy też artykuły o służbie łemków w armii cesarsko-królewskiej, o ruchu staroruskim czy rusofilskim i wpływie tych nurtów na życie łemkowskiej wspólnoty.

W kolejnych działach znalazły się szkice o działalności literackiej, np. o pisarstwie Petra Murianki i o tym, jak literatura pomaga w kształceniu młodszych pokoleń w języku łemkowskim. W dziale „Inspiracji“ publikujemy zaś wiersze i krótkie formy autorstwa studentów filologii łemkowskiej i innych początkujących twórców, pokazując, że łemkowski coraz częściej funkcjonuje w przestrzeni artystycznej.

Mamy tu również przekłady tekstów białoruskiego pisarza Sokrata Janowicza na język łemkowski – to ciekawe zderzenie dwóch bliskich sobie światów, z podobnymi doświadczeniami mniejszości i kolonizacji kulturowej. Janowicz słynie z pisania wyrazistych, czasem ironicznych i prowokacyjnych form („sokratki“), a przełożenie tego na łemkowski jest nie lada wyzwaniem.

Na końcu znajdziemy recenzje, sprawozdania i krótkie teksty przedstawiające realizację projektów związanych z ożywianiem łemkowskiego języka i kultury muzycznej. Są tam np. informacje o tworzeniu współczesnego słownika łemkowskiego i o dokumentowaniu tradycyjnych pieśni w ramach projektu „Micne zila“. Dzięki tej działalności dąży się do tego, aby łemkowski żył nie tylko w archiwach, lecz także na co dzień, w nowoczesnej formie, którą można przekazać młodemu pokoleniu.

Najnowszy rocznik „Ruskiej Bursy“ na rok 2014 jest zatem bogaty – obejmuje historię, język, literaturę, religię i szeroko pojętą kulturę łemkowską oraz rusińską. Omawiamy sprawy kluczowe dla tożsamości: od tragicznych wydarzeń Talerhofu po dzisiejsze próby rewitalizacji języka i pieśni. Z jednej strony jest to pismo naukowe, z drugiej – służy utrwalaniu pamięci i pielęgnowaniu łemkowskiego dziedzictwa.

Автоматычна транскрипция

Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют ся тисячы записаных сторінь
Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы УсталенийХтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як основу два принципы Усталений
традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початковоготрадицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь жебы з того початкового
безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідкобезпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ знаня а не рідко
і емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы суті емоциі і одчуваня самого автора А коли уж тоты рядкы сут
записаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконанызаписаны в такій подобі жебы міг іх дахто зовнішні прочытати авторе переконаны
про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папірпро вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу жебы тот записаний папір
набрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робилнабрал новых значынь жебы поділити ся тым над чым автор долго робил
з дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня зз дакым веце з тыма котры сут цікавы світа Голодны знаня з
тыма котры знают доцінити труд Проґрам печатня має приближыти лемківску русиньску літературутыма котры знают доцінити труд Проґрам печатня має приближыти лемківску русиньску літературу
книгы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатнякнигы выдавництва і часописы Проґрам печатня є перезначений для грамотных Проґрам печатня
то чытальня радия лем фм Добриден вшыткым слухачам През остатній місяц реклямувалито чытальня радия лем фм Добриден вшыткым слухачам През остатній місяц реклямували
сме в бібліотеці Руской Бурсы же книжком того місяця мая єст цисме в бібліотеці Руской Бурсы же книжком того місяця мая єст ци
была уж наша книжка То єст особливе выдавництво выдавництво котре было напечатанебыла уж наша книжка То єст особливе выдавництво выдавництво котре было напечатане
в <unk> році през величезну на тот час орґанізацию през Лемко Союзв <unk> році през величезну на тот час орґанізацию през Лемко Союз
в Америці і тота книжка єст в нашых руках гнеска і пров Америці і тота книжка єст в нашых руках гнеска і про
тоту книжку бы м хтіл побесідувати з паньом професор Оленом Дуць Файфертоту книжку бы м хтіл побесідувати з паньом професор Оленом Дуць Файфер
жебы сме найперше могли загальні повісти чота книжка єст особлива і чогожебы сме найперше могли загальні повісти чота книжка єст особлива і чого
она єст важна як єст єй значыня для Лемків Но ту неєона єст важна як єст єй значыня для Лемків Но ту неє
жадны вантпливости Іщос іщы має на голов наша книжка То є наголожадны вантпливости Іщос іщы має на голов наша книжка То є наголо
меґа мож так речы Бо назвати книжку нашом книжком то треба імеґа мож так речы Бо назвати книжку нашом книжком то треба і
дати всілякы привілегіі якы можут быти власні звязаны з місценазывником Наш котрийдати всілякы привілегіі якы можут быти власні звязаны з місценазывником Наш котрий
окрислят так як люде світ ділят люде в основах ділят світ наокрислят так як люде світ ділят люде в основах ділят світ на
наш і не наш І я перший раз як єм стрітила штосинаш і не наш І я перший раз як єм стрітила штоси
такє што ся называт наша книжка то было доздавно то аж штоситакє што ся называт наша книжка то было доздавно то аж штоси
ся вомі такы порушыло бо сы не было в тых часах колися вомі такы порушыло бо сы не было в тых часах коли
є мій першый раз як бы виділа і мала в руках лемківскыхє мій першый раз як бы виділа і мала в руках лемківскых
публикаций доступных Іщоси з назвом Наша книжка як єм отворила писане попубликаций доступных Іщоси з назвом Наша книжка як єм отворила писане по
нашому то уж давало такы асоцияциі котры односили барз глубоко до тогонашому то уж давало такы асоцияциі котры односили барз глубоко до того
котры од дітинства в чым єм жыла же як то си приходилкотры од дітинства в чым єм жыла же як то си приходил
чыт бесідує так мы чы по нашому наш наш чловек нашы людечыт бесідує так мы чы по нашому наш наш чловек нашы люде
назвы етнічны простым людям у основ не сут потрібны потрібны єст понятяназвы етнічны простым людям у основ не сут потрібны потрібны єст понятя
чы то з нашы чы не нашы І хтоси барз мудро хтосичы то з нашы чы не нашы І хтоси барз мудро хтоси
барзы Значучы давна голова в тій книжці Ліпше книжка ся не можебарзы Значучы давна голова в тій книжці Ліпше книжка ся не може
называти така книжка як то єст тота книжка прото же она вназывати така книжка як то єст тота книжка прото же она в
собі зберат основу меджевоєнного самостановліня лемківского так мож речы дає Тото штособі зберат основу меджевоєнного самостановліня лемківского так мож речы дає Тото што
вызначат мудро бесідуючы символичне універсум вшыткы уявы в ліня она зберат материялывызначат мудро бесідуючы символичне універсум вшыткы уявы в ліня она зберат материялы
якы протягом меджевойны были публикуваны в часописах в Лемку в календарях іякы протягом меджевойны были публикуваны в часописах в Лемку в календарях і
в нас в Польщы і в Америці часто так як ся смотрюв нас в Польщы і в Америці часто так як ся смотрю
сліджу Тоты основны два творці ту іх выступує што найменшы трьоха всліджу Тоты основны два творці ту іх выступує што найменшы трьоха в
меджевойню Русенко і Гунянка котры в нас публикували по тым тоты передрукымеджевойню Русенко і Гунянка котры в нас публикували по тым тоты передрукы
чы тоты публикациі ішли тіж в америцкых выданях котры товды были барзчы тоты публикациі ішли тіж в америцкых выданях котры товды были барз
активны і то ся там містило На томі в <unk> році Більшістыактивны і то ся там містило На томі в <unk> році Більшісты
ци гідна част тых найбарже основных ям повіянонічных текстів лемківскых з тогоци гідна част тых найбарже основных ям повіянонічных текстів лемківскых з того
часу зобране зостало в нашій книжці і по мойому ма оно полночасу зобране зостало в нашій книжці і по мойому ма оно полно
право ся называти нашом книжком і переконана єм же на всякых рецитаторскыхправо ся называти нашом книжком і переконана єм же на всякых рецитаторскых
конкурсах на ватрах коли было з той книжкы найбільше люди черпало текстівконкурсах на ватрах коли было з той книжкы найбільше люди черпало текстів
вчыло ся смотрило як по нашому ся пише і што ся повчыло ся смотрило як по нашому ся пише і што ся по
нашому думат зато же ту тоты сут основны як бы катеґориі якынашому думат зато же ту тоты сут основны як бы катеґориі якы
зостали даны Зато тота наша книжка як повідам в полни справедливо заслугуєзостали даны Зато тота наша книжка як повідам в полни справедливо заслугує
на понятя наша книжка Вспомнули сте же то была перша книжка такна понятя наша книжка Вспомнули сте же то была перша книжка так
лемківска котру сте мали Нотківска лемківска як така хыбаль гей так сялемківска котру сте мали Нотківска лемківска як така хыбаль гей так ся
мі здає Так на ранті Меты зробити коли то было Докладні симі здає Так на ранті Меты зробити коли то было Докладні си
як бы околичности не припомнул Коли і но власні коли і одяк бы околичности не припомнул Коли і но власні коли і од
кого здає ся між од колосис з Ганчови же в колоси Ганчойкого здає ся між од колосис з Ганчови же в колоси Ганчой
Бо Ганчова має нашу книжку была похыжа за то же там былаБо Ганчова має нашу книжку была похыжа за то же там была
еміґрация рецко они присылали так само як істория села Ганчова котра зосталаеміґрация рецко они присылали так само як істория села Ганчова котра зостала
створена Там люде мали тоты материялы хтоси деси при нагоді пракыси гостинюстворена Там люде мали тоты материялы хтоси деси при нагоді пракыси гостиню
як сме были значе вказал виділам ім тоту нашу книжку Але дужеяк сме были значе вказал виділам ім тоту нашу книжку Але дуже
скорше пред тым як зачала м ся так активні анґажувати в фыскорше пред тым як зачала м ся так активні анґажувати в фы
фы лемківскє ле она напевно на мене великє влияня ма понятя нашафы лемківскє ле она напевно на мене великє влияня ма понятя наша
книжка і по нашому писана то барз добрі єст то вшытко тукнижка і по нашому писана то барз добрі єст то вшытко ту
получене Як єст написане на стороні наголовковій наша книжка єст такє барзполучене Як єст написане на стороні наголовковій наша книжка єст такє барз
гардероґо Лемко і написано єст печатано в типоґрафіі Лемко Союза Йонкерс Нюгардероґо Лемко і написано єст печатано в типоґрафіі Лемко Союза Йонкерс Ню
<unk>em та і під редакцийом Митра Выслоцкого <unk> рік Висловскій то відамо<unk>em та і під редакцийом Митра Выслоцкого <unk> рік Висловскій то відамо
же то званя гунянка Відомо так відомо штоси про нього Што заже то званя гунянка Відомо так відомо штоси про нього Што за
чловек чловек леґенда вельо талянтів вельо прикмет і вельо контроверсий вельо контроверсийчловек чловек леґенда вельо талянтів вельо прикмет і вельо контроверсий вельо контроверсий
походил з Лабовы важні мам зача тото жалабовє Єден з нашых талантовитыхпоходил з Лабовы важні мам зача тото жалабовє Єден з нашых талантовитых
і заанґажуваных люди такых філяри про котры бесідую же мали сме іхі заанґажуваных люди такых філяри про котры бесідую же мали сме іх
в ХХ столітю мали сме іх в Меджевойню Юж перший был зв ХХ столітю мали сме іх в Меджевойню Юж перший был з
Лабовы і был выхованком Руской Бурсы в Новым Санчы Там зрештом сяЛабовы і был выхованком Руской Бурсы в Новым Санчы Там зрештом ся
познал з Русенком котры з другой части Лемковины походы од Кросна іпознал з Русенком котры з другой части Лемковины походы од Кросна і
там зачали спілпрацу зачали своє проєктуваня Лемковины Народові Вітчызны каждий нарід проєктуєтам зачали спілпрацу зачали своє проєктуваня Лемковины Народові Вітчызны каждий нарід проєктує
пером писателів етноґрафів істориків творити То єст так важне речыня котре теперпером писателів етноґрафів істориків творити То єст так важне речыня котре тепер
пало же я бым го хтіл выакцентувати треба бы было го іщыпало же я бым го хтіл выакцентувати треба бы было го іщы
повторити іщы раз Но підкрислям тото што бесідуют вшыткы теоретикы народу практичніповторити іщы раз Но підкрислям тото што бесідуют вшыткы теоретикы народу практичні
сут згідны з тым же народы сучасны народы сут ефектом діяня перомсут згідны з тым же народы сучасны народы сут ефектом діяня пером
творіня пером проєктів Проєктів народовых і народовых територий вітчызн през писатели презтворіня пером проєктів Проєктів народовых і народовых територий вітчызн през писатели през
істориків през етноґрафів з материялу фольклористичного історичного языкового з міфів А якісториків през етноґрафів з материялу фольклористичного історичного языкового з міфів А як
такого материялу не старчат з містифікаций тіж Каждий нарід так ся твориттакого материялу не старчат з містифікаций тіж Каждий нарід так ся творит
згідно з творіня народу і мы сме мали такых владаючых пером азгідно з творіня народу і мы сме мали такых владаючых пером а
тоту тему єст гідні написане як не было іщы перел тіж переказтоту тему єст гідні написане як не было іщы перел тіж переказ
усних котри тіж будувал так ноту але предовшыткым пером ся творило тотыусних котри тіж будувал так ноту але предовшыткым пером ся творило тоты
проєкты народовых Вітчызн І в столітю мали сме такы котры пером ужпроєкты народовых Вітчызн І в столітю мали сме такы котры пером уж
зачынали тоты границі зарысувати і выполняти тоты границі чым но власні материяломзачынали тоты границі зарысувати і выполняти тоты границі чым но власні материялом
етноґрафічным історичным якысыма там во своіма концепциями уявлінями на тоту тему Гунянкаетноґрафічным історичным якысыма там во своіма концепциями уявлінями на тоту тему Гунянка
з Русенком В молодых уж віках бо о кілько добрі памятам <unk>з Русенком В молодых уж віках бо о кілько добрі памятам <unk>
ся перейодил заразунянка він в тисяч коли повставал Лемко перша ґазета дляся перейодил заразунянка він в тисяч коли повставал Лемко перша ґазета для
мене Перша ґазета Лемко то єст то Поріг уж такой сучасной свідомостимене Перша ґазета Лемко то єст то Поріг уж такой сучасной свідомости
лемківской такой котра уж одошла од того общерускости од галецко рускости ілемківской такой котра уж одошла од того общерускости од галецко рускости і
вошла на тоту лемківскій карпатскорускіст В книжці з єщым видно тоту карпатскорускіствошла на тоту лемківскій карпатскорускіст В книжці з єщым видно тоту карпатскорускіст
тіж концепцию русинів карпатскых то лем припомийме же ґазета Лемко то єсттіж концепцию русинів карпатскых то лем припомийме же ґазета Лемко то єст
перша Модерна назви імето Ґазета писана в лемківскым языку Я бы наветперша Модерна назви імето Ґазета писана в лемківскым языку Я бы навет
не повіла же перша модерна перша писана в лемківскым языку зато жене повіла же перша модерна перша писана в лемківскым языку зато же
тоты попереднім ХХ стю ґазетыны были писаны іщы в язычю барже атоты попереднім ХХ стю ґазетыны были писаны іщы в язычю барже а
в такым языку фонетичным лемківскым якых был по села што было дляв такым языку фонетичным лемківскым якых был по села што было для
попередньой інтеліґенциі дос трудне взяти тот простый язык бо они мали такійпопередньой інтеліґенциі дос трудне взяти тот простый язык бо они мали такій
дистанс языка вченого А тоты пролетарюше треба так рети бо і Русенькодистанс языка вченого А тоты пролетарюше треба так рети бо і Русенько
і Гунянка не были священниками были уж світскыма вывченыма в бурсах выхованымаі Гунянка не были священниками были уж світскыма вывченыма в бурсах выхованыма
діячами што было барже уж характерне для меджевойны в ст головні священникыдіячами што было барже уж характерне для меджевойны в ст головні священникы
ім тяжко было перейти тот етап од слова писаного книжного церковного міцноязычєім тяжко было перейти тот етап од слова писаного книжного церковного міцноязычє
было міцно на староцерковнославяньскым оперте до просторечного навет бодай качмарчык писал жебыло міцно на староцерковнославяньскым оперте до просторечного навет бодай качмарчык писал же
не припущал же тото очывидно о украіньскым тексті чыгалицко рускым украіньскыма фонетичнымане припущал же тото очывидно о украіньскым тексті чыгалицко рускым украіньскыма фонетичныма
просторичныма речанже не припущал же буде обо зображено фонетиком же буде зопсутепросторичныма речанже не припущал же буде обо зображено фонетиком же буде зопсуте
фонетиком А Лемко уж был выданый в фонетичным языку лемківскым такый якфонетиком А Лемко уж был выданый в фонетичным языку лемківскым такый як
колиси Астряб о ним писал <unk> років скорше ч <unk> років скоршеколиси Астряб о ним писал <unk> років скорше ч <unk> років скорше
<unk> років скорше же так по селах люди нашы бесідуют і мати<unk> років скорше же так по селах люди нашы бесідуют і мати
Астряп з Высово з Высовой він товды писал кілька сів о лемківскійАстряп з Высово з Высовой він товды писал кілька сів о лемківскій
бесіді і повіл єм ся не буде ганьблів то нашом лемківском бесідомбесіді і повіл єм ся не буде ганьблів то нашом лемківском бесідом
написати Але ґенеральні товды неписано том простом лемківском бесідом лем писано бесідомнаписати Але ґенеральні товды неписано том простом лемківском бесідом лем писано бесідом
вченом книжном том власні яком з книг церковных пак вытворил ся такыйвченом книжном том власні яком з книг церковных пак вытворил ся такый
язык власній інтеліґенциі а <unk> рік і <unk> рік та єст першаязык власній інтеліґенциі а <unk> рік і <unk> рік та єст перша
ґазета писана по лемківскы за плячом бесідую про гунянку бо він наветґазета писана по лемківскы за плячом бесідую про гунянку бо він навет
незалежно од того же офіцийны редакторы Там інчы фиґурували хоц він фиґуралнезалежно од того же офіцийны редакторы Там інчы фиґурували хоц він фиґурал
през якысий час але він мал заборонене його одсунули з ріжных причынпрез якысий час але він мал заборонене його одсунули з ріжных причын
за погляды Але його рука його думка його тексты сут барз видныза погляды Але його рука його думка його тексты сут барз видны
єст такій в цикєтонів кумористичний бо то было писмо котре барз міцноєст такій в цикєтонів кумористичний бо то было писмо котре барз міцно
сатиричні ся односило до вшыткых опонентів лемківскости і было писмо писмуваня гунянкысатиричні ся односило до вшыткых опонентів лемківскости і было писмо писмуваня гунянкы
і писмодаваня гунянкы опозицийне до того часу писмо Підгірскій дзвін пародиювало тотоі писмодаваня гунянкы опозицийне до того часу писмо Підгірскій дзвін пародиювало тото
писмуваня гунянкы але то так на ранці же так собі єдны другымписмуваня гунянкы але то так на ранці же так собі єдны другым
докучали тото писмо опозицийне проукраіньскє самоку выдаване лем коротко протырвало а тотодокучали тото писмо опозицийне проукраіньскє самоку выдаване лем коротко протырвало а тото
было выдаване од <unk> до <unk> і головну руку тамал Гунянка Русенкобыло выдаване од <unk> до <unk> і головну руку тамал Гунянка Русенко
Рысункы і тексты так же они в барз молодым віцюж зачали якРысункы і тексты так же они в барз молодым віцюж зачали як
бы творити тоту тоту проєкцию Лемковины Нашой Лемковины Ясне Але Ваньо Гунянкабы творити тоту тоту проєкцию Лемковины Нашой Лемковины Ясне Але Ваньо Гунянка
котрий бал Добрий добре перополемічны был добрым редактором і журналістом тіж ікотрий бал Добрий добре перополемічны был добрым редактором і журналістом тіж і
не был должний Што выходит тіж В нашій книжці і до тогоне был должний Што выходит тіж В нашій книжці і до того
вернеме під конец нашой бесіды думам же іщы зазріме до єдного творувернеме під конец нашой бесіды думам же іщы зазріме до єдного твору
авторстваня Гунянкы де сут тіж такы Полеміка ся барз остро вела міавторстваня Гунянкы де сут тіж такы Полеміка ся барз остро вела мі
сой ся вела тіж рицунково такы карикатуры якы были і до окрисленыхсой ся вела тіж рицунково такы карикатуры якы были і до окрисленых
осіб і вызначены то было писмо барз актуальне барз горяче для Лемківосіб і вызначены то было писмо барз актуальне барз горяче для Лемків
вшытко што ся діяло то был двотижденник Актуальні скоро выходил выдал ввшытко што ся діяло то был двотижденник Актуальні скоро выходил выдал в
добрім як бы перперіодизациі же вшыткы актуальности там ся вели Але підкрислямдобрім як бы перперіодизациі же вшыткы актуальности там ся вели Але підкрислям
желаня Гунянка Тумад і інчы писма якє выдавал він был редактором выдаваныхжеланя Гунянка Тумад і інчы писма якє выдавал він был редактором выдаваных
пак в Ужгороді Анґажувал ся в Лемківску Републику был в Комітеті спілпрацыпак в Ужгороді Анґажувал ся в Лемківску Републику был в Комітеті спілпрацы
власні помедже тым Комітетом в Пряшівскій Руси в часах в <unk> роцівласні помедже тым Комітетом в Пряшівскій Руси в часах в <unk> році
пак мусіл з Польщы втікати был в Ужгороді был там урядником іпак мусіл з Польщы втікати был в Ужгороді был там урядником і
рівночасно журналістом выдавал тіж Часописы Навет на ксеро і тых двох часописіврівночасно журналістом выдавал тіж Часописы Навет на ксеро і тых двох часописів
был тепер буду книжку про меджевоєнну літературу лемківску прогодову атомам то материялахбыл тепер буду книжку про меджевоєнну літературу лемківску прогодову атомам то материялах
а пак выіхал до Америкы де в Америці вюл свою діяльніст іа пак выіхал до Америкы де в Америці вюл свою діяльніст і
журналістичну і в Лемко Союзі і очывидно писательску был секретарьом Лемко Союзажурналістичну і в Лемко Союзі і очывидно писательску был секретарьом Лемко Союза
А пак нещестний увірил в добро Великого Союзу Радяньского і выіхал тамА пак нещестний увірил в добро Великого Союзу Радяньского і выіхал там
і там вмер на Радяньскым Союзі Але был по войні тіж ві там вмер на Радяньскым Союзі Але был по войні тіж в
Польщы То вам зраджу тепер я такій секрет вынате його мама мамаПольщы То вам зраджу тепер я такій секрет вынате його мама мама
Ваня Вунянкы жыла в Польщы І товды коли він приізджал мешкала недалекоВаня Вунянкы жыла в Польщы І товды коли він приізджал мешкала недалеко
Любіна в селі Немстів Коли до ней приіхал так фурт бесідувал аЛюбіна в селі Немстів Коли до ней приіхал так фурт бесідувал а
был уж барз міцно розчаруваний і тамтышньом реальністю і быти може якысымабыл уж барз міцно розчаруваний і тамтышньом реальністю і быти може якысыма
своіма думками з цілого жытя фурт повтарял Як запамятали тото люде котрысвоіма думками з цілого жытя фурт повтарял Як запамятали тото люде котры
спомінили го мамо я єм гідні старший од вас Фурт єй тотоспомінили го мамо я єм гідні старший од вас Фурт єй тото
повідал І так ся трафило же вмерли ванюгонянка в <unk> В <unk>повідал І так ся трафило же вмерли ванюгонянка в <unk> В <unk>
році його мама може не пізнійше о ріклю скорше в <unk> рроці його мама може не пізнійше о ріклю скорше в <unk> р
єст похоронена на цмонтери в Німстові Як повідам так докладні біоґрафічні теперєст похоронена на цмонтери в Німстові Як повідам так докладні біоґрафічні тепер
книжку як бы над ньом буду працувала бо ся зберам до німакнижку як бы над ньом буду працувала бо ся зберам до німа
студентка на лемківскій філолоґіі писала про Ваня Гунянку про анґлицизмы в творахстудентка на лемківскій філолоґіі писала про Ваня Гунянку про анґлицизмы в творах
Ваня Гунянкы мал інтересуючы барз американьскій цильк оповідань в котрых пародиювал АмериканВаня Гунянкы мал інтересуючы барз американьскій цильк оповідань в котрых пародиювал Американ
бесіду А бесіду і ам а лем Американьщыня ся нашых Лемків очывиднобесіду А бесіду і ам а лем Американьщыня ся нашых Лемків очывидно
робил тотіж власні і сатиричні жебы То ся высмівували так повіли смеробил тотіж власні і сатиричні жебы То ся высмівували так повіли сме
желаню Гунянка мусіл з ріжных з ріжных поводів еміґрувати был в Ужгородіжеланю Гунянка мусіл з ріжных з ріжных поводів еміґрувати был в Ужгороді
товды то была Чехословация Не лем він єден але і тіж шефтовды то была Чехословация Не лем він єден але і тіж шеф
на товды на тоты часы Лемко Союза то з орґанізациі котра выдалана товды на тоты часы Лемко Союза то з орґанізациі котра выдала
нашу книжку то Симеон Пиш Бурсак але ґорлицкій бурсак А што сянашу книжку то Симеон Пиш Бурсак але ґорлицкій бурсак А што ся
хыбаль факта не градят тоты товды коли в Выслоцкой был в Ужгородіхыбаль факта не градят тоты товды коли в Выслоцкой был в Ужгороді
Симеон Пиш был в Празі памя А гей але то власні цуповісСимеон Пиш был в Празі памя А гей але то власні цуповіс
же і єден і другій еміґрували на полуднє до Чехослова А тоже і єден і другій еміґрували на полуднє до Чехослова А то
така была дорога там зо щым вельо осіб втікало там і зыщомтака была дорога там зо щым вельо осіб втікало там і зыщом
перед війном перед війсковом службом Но але тот были діячо засагывали ониперед війном перед війсковом службом Но але тот были діячо засагывали они
політичні мусіли страяти они были загорожены аж дарештами Такы были вызначны діячыполітичні мусіли страяти они были загорожены аж дарештами Такы были вызначны діячы
нашы втікали до чого Солтан Горбаль публикує про Лемків в Чесловациі внашы втікали до чого Солтан Горбаль публикує про Лемків в Чесловациі в
Річнику Руской Бурсы Там є статя на тоту тему Особы котры поРічнику Руской Бурсы Там є статя на тоту тему Особы котры по
тым становиска там занимали але часны пот еміґрувано Америкы Просиме о натым становиска там занимали але часны пот еміґрувано Америкы Просиме о на
пижа буде чы єс в нашій книжці бо сут його тіж творыпижа буде чы єс в нашій книжці бо сут його тіж творы
Спомнули сме Проня Гунянку про Івана Русенку про Симеона Пижа і єстСпомнули сме Проня Гунянку про Івана Русенку про Симеона Пижа і єст
четвертий автор Миколай Цисляк з Устя про нього в нашым радию уважнычетвертий автор Миколай Цисляк з Устя про нього в нашым радию уважны
слухаче тіж могли выслухати єден спомин то може тепер перевіпусти Но знатеслухаче тіж могли выслухати єден спомин то може тепер перевіпусти Но знате
што я перше раз была в <unk> році то было в Нюшто я перше раз была в <unk> році то было в Ню
жерсі был першый лемківскій фестіваль чули перше Моі співаночкы ся достали дожерсі был першый лемківскій фестіваль чули перше Моі співаночкы ся достали до
Америкы а я памятам же мы сме в такым парку там спалиАмерикы а я памятам же мы сме в такым парку там спали
а там были муж і жіна панци з Ляґя до гнез наа там были муж і жіна панци з Ляґя до гнез на
ты люди В Лемко споминам як там сме перогыли такы голубкы такыты люди В Лемко споминам як там сме перогыли такы голубкы такы
ідля я поздоровляю з іх Лемков нашых Як бым мала поздоровити зідля я поздоровляю з іх Лемков нашых Як бым мала поздоровити з
паном Богом а За тіж уже і ви не даколи там позветепаном Богом а За тіж уже і ви не даколи там позвете
жебы м і у вас з вашыма людми заспівайна бесідувала Мария Матюшковажебы м і у вас з вашыма людми заспівайна бесідувала Мария Матюшкова
споминала Миколая Цисляка з уща Наша книжка зачынат ся писмом до Старогоспоминала Миколая Цисляка з уща Наша книжка зачынат ся писмом до Старого
Краю Чом Лемкы в Америці чули єднак потребу зверненя ся до тыхКраю Чом Лемкы в Америці чули єднак потребу зверненя ся до тых
люди котры сут в Старым Краю Я припоминам то з рік <unk>люди котры сут в Старым Краю Я припоминам то з рік <unk>
Там єст гідні одношыня ся до політычной ситуациі яка на тотчас былаТам єст гідні одношыня ся до політычной ситуациі яка на тотчас была
я може припомну єст іщы <unk> початок рока в Америці Але ужя може припомну єст іщы <unk> початок рока в Америці Але уж
воступі єст же уже з конец войны В Америці рядит іщы Рузвельтвоступі єст же уже з конец войны В Америці рядит іщы Рузвельт
єст така політычна думка на тоты часы обовязує в Америці мож єйєст така політычна думка на тоты часы обовязує в Америці мож єй
назвати гнеска просовєтска де Головным тым напрямом котрий як бы повісти циментувалназвати гнеска просовєтска де Головным тым напрямом котрий як бы повісти циментувал
тот порядок коаліциі антигітлерівской єст тото же сут так званы союзникы котрытот порядок коаліциі антигітлерівской єст тото же сут так званы союзникы котры
мают ся тримати разом то сут великы тоты невариянты аліянты найвекшы державымают ся тримати разом то сут великы тоты невариянты аліянты найвекшы державы
то сут Америка То єст Совітскій Союз і Франция і Анґлия тотыто сут Америка То єст Совітскій Союз і Франция і Анґлия тоты
штырі державы приятелюют ся дружат ся обовязує дружба тота медженародова а нашыштырі державы приятелюют ся дружат ся обовязує дружба тота медженародова а нашы
в Лемко Союзі вірят якысий новий порядок котрий запанує По тым якв Лемко Союзі вірят якысий новий порядок котрий запанує По тым як
ся Гітлера його помічників поборе і же буде щастливі же будут народыся Гітлера його помічників поборе і же буде щастливі же будут народы
дружно жыти і каждый нарід буде мал свободу Як по І світовійдружно жыти і каждый нарід буде мал свободу Як по І світовій
війні так і тепер настане час коли народы будут спілпрацювати зо собомвійні так і тепер настане час коли народы будут спілпрацювати зо собом
А іщы што будут введены зміны котры бы мали економічні воздвиґнути тыхА іщы што будут введены зміны котры бы мали економічні воздвиґнути тых
бідных люди робітників і так а взірцьом тых позитивных змін економічных чыбідных люди робітників і так а взірцьом тых позитивных змін економічных чы
соспільных змін поступу як товды ся вірило ма быти тото што сясоспільных змін поступу як товды ся вірило ма быти тото што ся
діє в Совітскым Союзі де сут колектывы де сут кобзы де сядіє в Совітскым Союзі де сут колектывы де сут кобзы де ся
спільно ріжны річы робит І тото пробыват і з ріжных творів літератскыхспільно ріжны річы робит І тото пробыват і з ріжных творів літератскых
але і тіж з такой єдной части про котру накінци будеме бесідуватиале і тіж з такой єдной части про котру накінци будеме бесідувати
з такой публицистичной части о властиві характері політычным Мачаст на нацийональноекономічны темыз такой публицистичной части о властиві характері політычным Мачаст на нацийональноекономічны темы
натоміст не знам якє было звіданя бо перше звіданя ся мі здавалонатоміст не знам якє было звіданя бо перше звіданя ся мі здавало
же чом тото писмо было скєруване до славого краю Так На чомже чом тото писмо было скєруване до славого краю Так На чом
было скєруване то як бы єст барз просто одповід бо тоты котрыбыло скєруване то як бы єст барз просто одповід бо тоты котры
выізджали цілый час мали контакты зо своіма краянами з тым старым Крайомвыізджали цілый час мали контакты зо своіма краянами з тым старым Крайом
І він мал своі вальоры тот старий Край мал был найважнійшом земльомІ він мал своі вальоры тот старий Край мал был найважнійшом земльом
а рівночасно они в Америці мали свідоміст же они вховашли в якыса рівночасно они в Америці мали свідоміст же они вховашли в якыс
Украіну поступу якысо Украіну думаня щыдшого зато же там были ріжны народыУкраіну поступу якысо Украіну думаня щыдшого зато же там были ріжны народы
было дискусия была і было і інчого типу модель як бы думанябыло дискусия была і было і інчого типу модель як бы думаня
і зато они чули же мают переказувати не лем грошы Ото былоі зато они чули же мают переказувати не лем грошы Ото было
тіж єдну не лем допомогу таку материяльну але тіж ідеовы ружны думкытіж єдну не лем допомогу таку материяльну але тіж ідеовы ружны думкы
про жытяцю вам повісти тото же якы были Лемкы в Талергофі топро жытяцю вам повісти тото же якы были Лемкы в Талергофі то
до Лемків з Америкы приходили і то скєруваны до Лемків бо тамдо Лемків з Америкы приходили і то скєруваны до Лемків бо там
были інчы нациі были і Русины шырше бесідуючы але власні то ужбыли інчы нациі были і Русины шырше бесідуючы але власні то уж
творило спільноту бо не мусіли ся розпознавати то Лемко Хто не Лемкотворило спільноту бо не мусіли ся розпознавати то Лемко Хто не Лемко
бо поміч конкретні приходила до Лемків Своі кєрували до своіх і такыбо поміч конкретні приходила до Лемків Своі кєрували до своіх і такы
приходили припузме грошы м ін курило зо своіх в сой дневнику Лемкаприходили припузме грошы м ін курило зо своіх в сой дневнику Лемка
Зталергофа прише по тото што мусіли сме розділити творил ся комітет приходилиЗталергофа прише по тото што мусіли сме розділити творил ся комітет приходили
порівно сме давали так дальше но то значыт же тота спільнота былапорівно сме давали так дальше но то значыт же тота спільнота была
А іщы тепер была єм остатньо на конференциі в Вієні в НімцяхА іщы тепер была єм остатньо на конференциі в Вієні в Німцях
бесідуваєм про Лемків і маєм такє звіданя А чом тоты Лемкы сябесідуваєм про Лемків і маєм такє звіданя А чом тоты Лемкы ся
так тримают купы оно ся єй могло выдавати чудне але в очахтак тримают купы оно ся єй могло выдавати чудне але в очах
зовнішніх фактичні были реляциі же там на землях Західніх никого не былозовнішніх фактичні были реляциі же там на землях Західніх никого не было
видно так як Лемків же они были якысым Такым специяльном громадскістю товидно так як Лемків же они были якысым Такым специяльном громадскістю то
бесідувала особа котра там ся выховала тепер єст в Німцях І припомнулбесідувала особа котра там ся выховала тепер єст в Німцях І припомнул
мі тіж єден пан власно як бы дополняючы тото же в осемдесятыхмі тіж єден пан власно як бы дополняючы тото же в осемдесятых
роках співанкы студенты захопліня не было про жадну інчу меншыну ся нероках співанкы студенты захопліня не было про жадну інчу меншыну ся не
бесідувало лем власні про Лемків были співанкы студентскы і так дальше Такбесідувало лем власні про Лемків были співанкы студентскы і так дальше Так
же такє триманя ся Лемків вкупі єст мітом якысым очывидном котрий Мыже такє триманя ся Лемків вкупі єст мітом якысым очывидном котрий Мы
знаме одсередины добрі же не єст то аж так кольорово натоміст істнілознаме одсередины добрі же не єст то аж так кольорово натоміст істніло
вельо такых аспектів вказуючых же єднак тот звязок тых в Старым Краювельо такых аспектів вказуючых же єднак тот звязок тых в Старым Краю
і в Гамериці был барз міцний і в інґеренциі безпосередні як быі в Гамериці был барз міцний і в інґеренциі безпосередні як бы
хоцкій зас вернул ся Республика Лемківска повстала тотовды специяльны делеґациі приізджали зхоцкій зас вернул ся Республика Лемківска повстала тотовды специяльны делеґациі приізджали з
Америкы єздил власні Віктор Гладик ту пертрактувати вельо раз і то былоАмерикы єздил власні Віктор Гладик ту пертрактувати вельо раз і то было
безпосередньо Гуянка так само мал таку саму місию Для них старий крайбезпосередньо Гуянка так само мал таку саму місию Для них старий край
был но Не чудо як бы жа ниякє же был для нихбыл но Не чудо як бы жа ниякє же был для них
основом до котрой свят вертали бо они думали ту іщы товды неосновом до котрой свят вертали бо они думали ту іщы товды не
было знатя же будут Лемкы выселены Про тото жебы тота краіна сябыло знатя же будут Лемкы выселены Про тото жебы тота краіна ся
розвивала і жебы мала но як найліпше то єст хыба найпер зрозумілерозвивала і жебы мала но як найліпше то єст хыба найпер зрозуміле
і очывидне А они переказували якысы там своі погляды Тот вступ неі очывидне А они переказували якысы там своі погляды Тот вступ не
єст долгий і так же думам же може може навет неціли алеєст долгий і так же думам же може може навет неціли але
во фраґментах я собі Тепер позволю прочытати тот вступ і перейдеме дово фраґментах я собі Тепер позволю прочытати тот вступ і перейдеме до
наступной уж части мериторичной про котру бы м хтіл поперві побесідувати <unk>eaнаступной уж части мериторичной про котру бы м хтіл поперві побесідувати <unk>ea
моя моястріва ци она ци лати тати мамоч анай мамочнина Тани Писмомоя моястріва ци она ци лати тати мамоч анай мамочнина Тани Писмо
до Старого Краю заміст вступного слова Йонкерс <unk> лютого <unk> рока Дорогыдо Старого Краю заміст вступного слова Йонкерс <unk> лютого <unk> рока Дорогы
братя і сестры Коли почынаме складати тоту нашу книжку то уж цілийбратя і сестры Коли почынаме складати тоту нашу книжку то уж цілий
наш родний край наша дорога Карпатска Русь разом з Пряшевщыном з ґалицкомнаш родний край наша дорога Карпатска Русь разом з Пряшевщыном з ґалицком
Лемковщыном освобождена од німецкых фашыстов нашыма родныма братями із Востока Красна АрміяЛемковщыном освобождена од німецкых фашыстов нашыма родныма братями із Востока Красна Армія
армія освободителька освободила уж много народов з тяжкой німецко фашыстской неволи іармія освободителька освободила уж много народов з тяжкой німецко фашыстской неволи і
вступила в берлогу фашыстского звіря в гітлерівску Ґерманію на цілым восточным фронтівступила в берлогу фашыстского звіря в гітлерівску Ґерманію на цілым восточным фронті
войска <unk> білоруского фронта під командом маршала Жукова під Берлином столицьом Ґерманіівойска <unk> білоруского фронта під командом маршала Жукова під Берлином столицьом Ґерманіі
Велику побіду одержал великій рускій народ а з ним всі славяньскы іВелику побіду одержал великій рускій народ а з ним всі славяньскы і
всі свободолюбны народы світа Днеска каждому ясно якы были ціли німецкого фашызмавсі свободолюбны народы світа Днеска каждому ясно якы были ціли німецкого фашызма
Головном цілю німецкого фашызма было покореніє всіх народов і пануваня над світомГоловном цілю німецкого фашызма было покореніє всіх народов і пануваня над світом
Но што бы німецкій фашызм мог досягнути тоту головну свою ціль тоНо што бы німецкій фашызм мог досягнути тоту головну свою ціль то
мушений был покорити на сам передславяньскы народы заграбити ім іх огромны землімушений был покорити на сам передславяньскы народы заграбити ім іх огромны землі
і індустрияльны богатства і запрячы Славян як невольників працювати на себе іі індустрияльны богатства і запрячы Славян як невольників працювати на себе і
свою воєнну машыну Ясно што єсли бы німецкым фашыстам удало ся покоритисвою воєнну машыну Ясно што єсли бы німецкым фашыстам удало ся покорити
і поневолити Славян і опановати іх богаты землі то Німці потом ужі поневолити Славян і опановати іх богаты землі то Німці потом уж
легко запанували бы над цілым світом І мыділи што фашыстам приходило дужелегко запанували бы над цілым світом І мыділи што фашыстам приходило дуже
легко за воюваня всьой Западньой Европы і меньшых славяньскых народов Аж колилегко за воюваня всьой Западньой Европы і меньшых славяньскых народов Аж коли
они выбрали ся на завоюваня нашых васточных братов рускых Украінців і Білорусівони выбрали ся на завоюваня нашых васточных братов рускых Украінців і Білорусів
коли напали на найбільшу славяньску державу на Совітскій Союз на державу побудувануколи напали на найбільшу славяньску державу на Совітскій Союз на державу побудувану
на великой дружбі і братстві народов німецка сила хоц усилена цілами всейна великой дружбі і братстві народов німецка сила хоц усилена цілами всей
Европы заламала ся на твердости орґанізуваности самопосвяті і героізмі того великого народаЕвропы заламала ся на твердости орґанізуваности самопосвяті і героізмі того великого народа
і його арміі Ім завдячат цілий світ своє спасеніє і свободу завдячамеі його арміі Ім завдячат цілий світ своє спасеніє і свободу завдячаме
ім своє спасеніє і свободу мы ту в Америці І вы тамім своє спасеніє і свободу мы ту в Америці І вы там
нашы родны в Карпатах Мы знаме сколько вы там перенесли сколько вынашы родны в Карпатах Мы знаме сколько вы там перенесли сколько вы
там выстрадали з фашысткой неволи Мы знаме што многы із нашых родныхтам выстрадали з фашысткой неволи Мы знаме што многы із нашых родных
в краю без огляду ци хто молодий альбо старий не діждали сяв краю без огляду ци хто молодий альбо старий не діждали ся
великого дня побіды над своім найлютнійшым врагом і мучытельом Іх замучыли фашысткывеликого дня побіды над своім найлютнійшым врагом і мучытельом Іх замучыли фашысткы
дикуны заморили голодом і тяжком невольничом роботом Най тым жертвам фашызма будедикуны заморили голодом і тяжком невольничом роботом Най тым жертвам фашызма буде
вічна памят і вічна слава Они оддали своє жытя як народы героівічна памят і вічна слава Они оддали своє жытя як народы героі
а наш народ николи не забуде іх імен Іх жертвы недаремны Наа наш народ николи не забуде іх імен Іх жертвы недаремны На
тых великых людскых жертвах родит ся новий народовий світ Щастливий світ якійтых великых людскых жертвах родит ся новий народовий світ Щастливий світ якій
не буде знати фашызма і войны того горя страданій і жертв котрыне буде знати фашызма і войны того горя страданій і жертв котры
фашызм і война принесли зо собом Мы видиме тото нове щастливе жытяфашызм і война принесли зо собом Мы видиме тото нове щастливе жытя
нового поколіня там увас котрого многы молодшы із вас дожыют самы безнового поколіня там увас котрого многы молодшы із вас дожыют самы без
тых пережываній стражданій жертв І той тяжкой наукы яку дала народу войнатых пережываній стражданій жертв І той тяжкой наукы яку дала народу война
против фашызма тото нове жытя не пришло бы скоро многы з васпротив фашызма тото нове жытя не пришло бы скоро многы з вас
не знали цінити свободу цінили єй фальшыво бо так научыли іх цінитине знали цінити свободу цінили єй фальшыво бо так научыли іх цінити
єй Нашых братів Поляків Чехів Словаків учыли што свобода для них означатєй Нашых братів Поляків Чехів Словаків учыли што свобода для них означат
панованя над Руснаками Украінцями Білорусами нас нашы стары патріоты учыли што свободапанованя над Руснаками Украінцями Білорусами нас нашы стары патріоты учыли што свобода
для нас означат пануване рускых над другыма Славянами Така наука фашыстка отровадля нас означат пануване рускых над другыма Славянами Така наука фашыстка отрова
для славяньскых народов то была німецка фашыстка отрова для славян як підготовкадля славяньскых народов то была німецка фашыстка отрова для славян як підготовка
до німецкофашыстской войны против славяньскых народов і іх поневоліня Днеска Славяне понялидо німецкофашыстской войны против славяньскых народов і іх поневоліня Днеска Славяне поняли
што они можут быти свободны лем в славяньской равности і в братствішто они можут быти свободны лем в славяньской равности і в братстві
што лем в ровности дружбі і славяньскым братстві крыєт ся наука великойшто лем в ровности дружбі і славяньскым братстві крыєт ся наука великой
будучности і щастя всіх славяньскых народів Тота найтяжша война яку знала істориябудучности і щастя всіх славяньскых народів Тота найтяжша война яку знала істория
очыстила славяньскы народы од фашысткой отровы ненависти і взаімной борбы о кускыочыстила славяньскы народы од фашысткой отровы ненависти і взаімной борбы о кускы
свойой славяньской земли о граници на землях братскых славяньскых народов опануваня єдныхсвойой славяньской земли о граници на землях братскых славяньскых народов опануваня єдных
над другыма Война спільны страданя очыстили Славян од старых Гріхів Мы переконанынад другыма Война спільны страданя очыстили Славян од старых Гріхів Мы переконаны
што послій тяжкой войны і великой побіды над одвічным найлютнійшым врагом славяншто послій тяжкой войны і великой побіды над одвічным найлютнійшым врагом славян
німецкым імперіялізмом очыстившы ся Од вплыву німецкой фашыстской наукы славяне зажыют якнімецкым імперіялізмом очыстившы ся Од вплыву німецкой фашыстской наукы славяне зажыют як
родны братя а то іменно і явит ся заруком світлой будучности всіхродны братя а то іменно і явит ся заруком світлой будучности всіх
славяньскых народів Бо славяньскы землі найбогатшы на світі а славяны найтвердшы людеславяньскых народів Бо славяньскы землі найбогатшы на світі а славяны найтвердшы люде
до труда Мы говориме гнеска што Америка то є Соєдины Штаты найбогатшийдо труда Мы говориме гнеска што Америка то є Соєдины Штаты найбогатший
край в світі і то єст правда Наш край Америка наймогатша вкрай в світі і то єст правда Наш край Америка наймогатша в
світі завзякы свойой розбудуваной індустриі завдякы розробленю своіх земных богатств при помочысвіті завзякы свойой розбудуваной індустриі завдякы розробленю своіх земных богатств при помочы
машын Завдякы тому Америка так богата в товары і пожывны продукты штомашын Завдякы тому Америка так богата в товары і пожывны продукты што
мы майже не чуствували ниякых недостатків за час долгой войны Американці немы майже не чуствували ниякых недостатків за час долгой войны Американці не
знают што значыт брак хліба молока Вес тот достаток американьскій народ завдячатзнают што значыт брак хліба молока Вес тот достаток американьскій народ завдячат
возможности розвитя індустриі і розрабленя своіх земных богатств завдячат машынам но славяньскывозможности розвитя індустриі і розрабленя своіх земных богатств завдячат машынам но славяньскы
землі много богатшы од земель Соєдиных Штато А єсли Славяне мимо тогоземлі много богатшы од земель Соєдиных Штато А єсли Славяне мимо того
жыют і в недостатках на такых богатых своіх землях то лем пожыют і в недостатках на такых богатых своіх землях то лем по
тому што у них не было до ся часу возможности розвитя індустриітому што у них не было до ся часу возможности розвитя індустриі
і розробити богатства своіх земель Посли сей войны всі славяньскы краі получаті розробити богатства своіх земель Посли сей войны всі славяньскы краі получат
возможност індустрияльной розбудовы і розробленя земных богатств А то буде означало богатствовозможност індустрияльной розбудовы і розробленя земных богатств А то буде означало богатство
славяньскых народів За десят літ Славяне одбудуют своі знищены краі і розбудуютславяньскых народів За десят літ Славяне одбудуют своі знищены краі і розбудуют
індустрию на столько што будут жыли ліпше як жыли до війны Ііндустрию на столько што будут жыли ліпше як жыли до війны І
за другых десят літ часу земля славян і жыючых з нима другыхза другых десят літ часу земля славян і жыючых з нима другых
народів буде богатша од нашой американьской земли Догнеска мы в Америці богатшынародів буде богатша од нашой американьской земли Догнеска мы в Америці богатшы
много богатшы не лем завдякы найбогатшой світі індустіі но і завидякы томумного богатшы не лем завдякы найбогатшой світі індустіі но і завидякы тому
што наш край не доткнула война своім знищыням І як вся Америкашто наш край не доткнула война своім знищыням І як вся Америка
чувствує обовязок помочы европейскым народом одбудувати ся по войні так тым большечувствує обовязок помочы европейскым народом одбудувати ся по войні так тым больше
чувствуєме мы еміґранты із европейскых краів помочы своім родным в краю вчувствуєме мы еміґранты із европейскых краів помочы своім родным в краю в
великій повоєнній нужді Мы карпаторускы еміґранты особливо Лемкы помогли што сме могливеликій повоєнній нужді Мы карпаторускы еміґранты особливо Лемкы помогли што сме могли
рускому народу і його войску в часі войны през <unk> руску воєннурускому народу і його войску в часі войны през <unk> руску воєнну
помоч Мы чувствуєме обовязок материяльной помочы Вам нашы братя в Карпатах іпомоч Мы чувствуєме обовязок материяльной помочы Вам нашы братя в Карпатах і
стараєме ся помочы Нокромі материяльной помочы хочеме помоч вам культурно ми знаместараєме ся помочы Нокромі материяльной помочы хочеме помоч вам культурно ми знаме
што німецкій фашызм знищыл у вас всяку книжку всякє рускє печатане словошто німецкій фашызм знищыл у вас всяку книжку всякє рускє печатане слово
І мы думаме што тота наша книжка буде Вами витана мы еміґрантыІ мы думаме што тота наша книжка буде Вами витана мы еміґранты
з вашых карпаторускых сел пошлеме тоту книжку в кажде наше рідне селоз вашых карпаторускых сел пошлеме тоту книжку в кажде наше рідне село
особливо на Пряшівщыні і галицкій Лемковині В тоту нашу книжку мы выбралиособливо на Пряшівщыні і галицкій Лемковині В тоту нашу книжку мы выбрали
із ізданій нашой культурной просвітельной орґанізациі Лемко Союза Все то што якіз ізданій нашой культурной просвітельной орґанізациі Лемко Союза Все то што як
нам здає ся ма для нашого народа в краю особливо для Лемківнам здає ся ма для нашого народа в краю особливо для Лемків
літературну і культурно просвітельну вартіст як оповіданя вершы драмы бесіды на нацийональнылітературну і культурно просвітельну вартіст як оповіданя вершы драмы бесіды на нацийональны
і економічны темы і другы Нам здає ся што тота наша книжкаі економічны темы і другы Нам здає ся што тота наша книжка
поможе многым з вас поняти ліпше тот новий світ котрий родит сяпоможе многым з вас поняти ліпше тот новий світ котрий родит ся
з той тяжкой войны а єсли так то она выполнит свою задачуз той тяжкой войны а єсли так то она выполнит свою задачу
Довойны мы жыли в блуді в нацийональной ненависти і недовірю до сусідніхДовойны мы жыли в блуді в нацийональной ненависти і недовірю до сусідніх
братскых славяньскых народів по тому што они кривдили нас Мы были переконаныбратскых славяньскых народів по тому што они кривдили нас Мы были переконаны
што то мы были переконаны што то кривдят нас всі Полякы всішто то мы были переконаны што то кривдят нас всі Полякы всі
Словакы всі Чехы і мы чуствували жаль до тых народів Но тоСловакы всі Чехы і мы чуствували жаль до тых народів Но то
не тоты народы были виноваты а была виновата школа наука в церквахне тоты народы были виноваты а была виновата школа наука в церквах
блудны книжкы якым впоювали нацийональну ненавист в братскы собі народы Того найбільшогоблудны книжкы якым впоювали нацийональну ненавист в братскы собі народы Того найбільшого
блуду нам всім треба позбыти ся бо тот блуд означал бы дляблуду нам всім треба позбыти ся бо тот блуд означал бы для
нашых народів дальшу неволю і нову войну котра знищыла бы цілковито малынашых народів дальшу неволю і нову войну котра знищыла бы цілковито малы
славяньскы народы Надієме ся што тота наша книжка причынит ся до усуненяславяньскы народы Надієме ся што тота наша книжка причынит ся до усуненя
того блуду в нашым народі в краю і будовы нового щастливого славяньскоготого блуду в нашым народі в краю і будовы нового щастливого славяньского
світа якій буде приміром другым народам і краям культурно просвітительным обовязком нашыхсвіта якій буде приміром другым народам і краям культурно просвітительным обовязком нашых
людей Ту на еміґрациі повинно быти пошыреніє той нашой книжкы в Старымлюдей Ту на еміґрациі повинно быти пошыреніє той нашой книжкы в Старым
Краю Думаме што найліпше было бы штобы односельчане ту на еміґрациі выписувалиКраю Думаме што найліпше было бы штобы односельчане ту на еміґрациі выписували
по пару книжок для посылкы до свого родного села То буде найліпшийпо пару книжок для посылкы до свого родного села То буде найліпший
культурний подарок карпаторуского еміґранта для свого родного села редакция І по тымкультурний подарок карпаторуского еміґранта для свого родного села редакция І по тым
вступі нашой книжкы переходиме до части котра єст назвийме єй мериторична Квступі нашой книжкы переходиме до части котра єст назвийме єй мериторична К
наша книжка мару тых мериторичных части як бы сте могли найперше такнаша книжка мару тых мериторичных части як бы сте могли найперше так
загальні оповісти на якы части она єст поділена Чы для мене Тотазагальні оповісти на якы части она єст поділена Чы для мене Тота
наша книжка ма ґенеральні дві части єдна то єст література красна жебынаша книжка ма ґенеральні дві части єдна то єст література красна жебы
м так повіла А друга єст то література публицистична І очывидно домінуєм так повіла А друга єст то література публицистична І очывидно домінує
і переважат тота красна бо од <unk> стороны до <unk> а потімі переважат тота красна бо од <unk> стороны до <unk> а потім
публицистика од <unk> до <unk> до <unk> стороны <unk> Так же мамепублицистика од <unk> до <unk> до <unk> стороны <unk> Так же маме
ту більшіст літературы тых авторів котры были спомнены предовшыткым гунянкы і Русенкыту більшіст літературы тых авторів котры были спомнены предовшыткым гунянкы і Русенкы
так они творили гуняка творил головні оповіданя і ту они сут заміщенытак они творили гуняка творил головні оповіданя і ту они сут заміщены
Оповіданя котры ділят ся на два циклі сут то оповіданя зо СтарогоОповіданя котры ділят ся на два циклі сут то оповіданя зо Старого
Краю і оповіданя гамерицкы І потім сут вершы Краяна Краяна барз міКраю і оповіданя гамерицкы І потім сут вершы Краяна Краяна барз мі
ся тіж то мено подабат бо ходит про Івана Русенку бо вінся тіж то мено подабат бо ходит про Івана Русенку бо він
в Старым Краю остал там жывий творил в тым нещасным <unk> роців Старым Краю остал там жывий творил в тым нещасным <unk> році
переселеного на Украіну і так як ріжнородна была творчіст Русенкы то значытпереселеного на Украіну і так як ріжнородна была творчіст Русенкы то значыт
і байкы І вершы котры ту сут лем в выборі бо выборі байкы І вершы котры ту сут лем в выборі бо выбор
выбір ту єст завершеный але тіж єст характерный тот выбір же сутвыбір ту єст завершеный але тіж єст характерный тот выбір же сут
там власні тоты предовшыткым патріотичны вершы а так направду то він такытам власні тоты предовшыткым патріотичны вершы а так направду то він такы
вершы творил хоц мал дуже тіж вершы такій барже сатиричных може звершы творил хоц мал дуже тіж вершы такій барже сатиричных може з
мельшым як бы такым натиском патріотизму єст тіж драма і в драмімельшым як бы такым натиском патріотизму єст тіж драма і в драмі
окрем драм Русенкы і Гунянкы выступує тіж єдна гамерицка драма Миколая Цислякаокрем драм Русенкы і Гунянкы выступує тіж єдна гамерицка драма Миколая Цисляка
а потім власні тота част публицистична котра має наголовок на нацийональны економічныа потім власні тота част публицистична котра має наголовок на нацийональны економічны
темы Ідеолоґічна міцно але тіж концепцийна Для мене Я даю лем лектурутемы Ідеолоґічна міцно але тіж концепцийна Для мене Я даю лем лектуру
як лектуру обовязкову моім студентам з той части о Лемках концепцию жебыяк лектуру обовязкову моім студентам з той части о Лемках концепцию жебы
было видно то з концепция Ланя Гунянкы ту барз явні ся появлятбыло видно то з концепция Ланя Гунянкы ту барз явні ся появлят
Карпатска Русь і така ідея політична бо він был в політичны діяняКарпатска Русь і така ідея політична бо він был в політичны діяня
Лемків заанґажуваный Она єст таком можна повісти народовом концепцийом дозрілом бы можеЛемків заанґажуваный Она єст таком можна повісти народовом концепцийом дозрілом бы може
не в полни професийонально дозрілом таком власні концепцийом народу натоміст інчы власніне в полни професийонально дозрілом таком власні концепцийом народу натоміст інчы власні
операют ся на тых мож так повісти левицьовых социялізуючых чы навет комунізуючыхоперают ся на тых мож так повісти левицьовых социялізуючых чы навет комунізуючых
поглядах гунянкы ципыжа такє было наставліня Лемко Союза і такє тіж чытамепоглядах гунянкы ципыжа такє было наставліня Лемко Союза і такє тіж чытаме
з тых статій то написали што іх інтересує то написали як виділиз тых статій то написали што іх інтересує то написали як виділи
світ як виділи його порядок і як хтіли го переказати власні Тымсвіт як виділи його порядок і як хтіли го переказати власні Тым
котры чытали а же нашу книжку Лемкы чытали то тіж знам бокотры чытали а же нашу книжку Лемкы чытали то тіж знам бо
то была єдина чест долгай част наша книжка Но то тепер засто была єдина чест долгай част наша книжка Но то тепер зас
хоцкі то може не пора але робиме собі коротку перерву част першахоцкі то може не пора але робиме собі коротку перерву част перша
Але ту уж бы м хотіл запрезентувати верш котрий буде рецитувал ЯрославАле ту уж бы м хотіл запрезентувати верш котрий буде рецитувал Ярослав
Трохановскій Даєдет з вас боже слышало урепедий ланчуй А не за десТрохановскій Даєдет з вас боже слышало урепедий ланчуй А не за дес
Ґадышів Бо м такє не в голові А люде та доставальды рідкоҐадышів Бо м такє не в голові А люде та доставальды рідко
стрітиш там пияка Зато всі сут музикальны всі повідам окрем дяка Якстрітиш там пияка Зато всі сут музикальны всі повідам окрем дяка Як
нароком в Гадышові звил си гніздо птах Соловій і співал си пречудовонароком в Гадышові звил си гніздо птах Соловій і співал си пречудово
Зо всіх сторін ся сходили послухати того півця навет єден осил пришолЗо всіх сторін ся сходили послухати того півця навет єден осил пришол
Стаєш ся зо смереківця І внет в кряках над Парийом стріти ЛосивСтаєш ся зо смереківця І внет в кряках над Парийом стріти Лосив
Соловія тай бугварит Соловію Ты маш гарду вельодив хочу я ся переконатиСоловія тай бугварит Соловію Ты маш гарду вельодив хочу я ся переконати
ци акурат нас півати А Соловій як дітина Нич не гварит лемци акурат нас півати А Соловій як дітина Нич не гварит лем
зачынат чудну пісню о недоли як то кого серце болит смутно лентозачынат чудну пісню о недоли як то кого серце болит смутно ленто
модерато і алегро і штакато як шеляпин Дайме на то Осил слухалмодерато і алегро і штакато як шеляпин Дайме на то Осил слухал
впустил голов і скупал свій злегко трав Одмінил нас пташына і веселовпустил голов і скупал свій злегко трав Одмінил нас пташына і весело
знов зачынат як бы на клярниті пистопленута злонка чыста і выселит злучнызнов зачынат як бы на клярниті пистопленута злонка чыста і выселит злучны
трели якы з циґаньской кап пелі чути гушлі і цимбали Присіл вітертрели якы з циґаньской кап пелі чути гушлі і цимбали Присіл вітер
на конарах і всі пташкы замолчали Хто жыл слухал Младий старий Айна конарах і всі пташкы замолчали Хто жыл слухал Младий старий Ай
глухы тіж слухали І наш осел слухал слухал наконец опустил уха іглухы тіж слухали І наш осел слухал слухал наконец опустил уха і
повідат Суловіл Я спіл добрі розуміл Співаш незле Але дута Ещы неповідат Суловіл Я спіл добрі розуміл Співаш незле Але дута Ещы не
єст цілком чыста І до нашого когута тотя навчыт того артисто Аєст цілком чыста І до нашого когута тотя навчыт того артисто А
як выйдеш з його школы ліпше будеш співал коли Нич дерюк Соловійяк выйдеш з його школы ліпше будеш співал коли Нич дерюк Соловій
а ослячы слова лед забрал вынаткы і втюк ваджыв То єм хтілаа ослячы слова лед забрал вынаткы і втюк ваджыв То єм хтіла
ва ся на тото звернути увагу зато же вершы русанкы як нева ся на тото звернути увагу зато же вершы русанкы як не
так але сут дозроспропаґуваны бо безна короткы вчыло ся і вызостал натомісттак але сут дозроспропаґуваны бо безна короткы вчыло ся і вызостал натоміст
оповідань вунянкы Мало хто знає тоты оповіданя натоміст они сут барз інтересуючыоповідань вунянкы Мало хто знає тоты оповіданя натоміст они сут барз інтересуючы
сут інтересуючы зато же тіж представляют думаня про порядок світа і просут інтересуючы зато же тіж представляют думаня про порядок світа і про
борбу мощак повісти старых поглядів котры сут в громадскости Оповіданя Стары іборбу мощак повісти старых поглядів котры сут в громадскости Оповіданя Стары і
молоды то власні істо Старого Краю представлят село в часі ІІ Світовоймолоды то власні істо Старого Краю представлят село в часі ІІ Світовой
Войны і ріжны постаті особы котры ся односят до змін і політичныхВойны і ріжны постаті особы котры ся односят до змін і політичных
і економічных і власні презентуют іщы такє Хто ходит до чытані хтоі економічных і власні презентуют іщы такє Хто ходит до чытані хто
чытат тот єст поступовий і він ся містит в ґрупі молоды незалежночытат тот єст поступовий і він ся містит в ґрупі молоды незалежно
од віку зато же тамтый ґрупі молоды місця трафити і дозрів ґаздаод віку зато же тамтый ґрупі молоды місця трафити і дозрів ґазда
котрий ходил до чытальні котрий мал отворену голову Барз інтересуючы постаті тамкотрий ходил до чытальні котрий мал отворену голову Барз інтересуючы постаті там
выступуют признам же мал гунянка літературный таланты добре перемал і знал навыступуют признам же мал гунянка літературный таланты добре перемал і знал на
зарисувати жыво постаті хоц бы такого діда щербы котрий фурт вірити жезарисувати жыво постаті хоц бы такого діда щербы котрий фурт вірити же
не хы іти на фронт з лечым єст помилка з тым хтоне хы іти на фронт з лечым єст помилка з тым хто
ма іти бы быти зрекрутуваный як приходит оголошыня о набіж до войскама іти бы быти зрекрутуваный як приходит оголошыня о набіж до войска
і то дідо фурт жде на Росиян котры му обіцяли же іщыі то дідо фурт жде на Росиян котры му обіцяли же іщы
придут як приходили през села і він має на них надію Нопридут як приходили през села і він має на них надію Но
і такы ріжного рода мож речы обычайовы справы ся там появляют які такы ріжного рода мож речы обычайовы справы ся там появляют як
бы м мала повісти Чым ся ружнит од хыляка якій єст ужбы м мала повісти Чым ся ружнит од хыляка якій єст уж
переділ помедже писарством Хыляка а писарством Гунянкы по барз подібні тіж якпереділ помедже писарством Хыляка а писарством Гунянкы по барз подібні тіж як
бы ділят село на такы чорны і білы постаті то в гіднійбы ділят село на такы чорны і білы постаті то в гідній
мірі тіж мож бы так речы дидактична література было на малюди вчытимірі тіж мож бы так речы дидактична література было на малюди вчыти
І тут догідні того дидактизму єст такого власні острого зарысовуваня тых добрыхІ тут догідні того дидактизму єст такого власні острого зарысовуваня тых добрых
і злых взорів І маме з тым дочініня панорама села з ріжнымаі злых взорів І маме з тым дочініня панорама села з ріжныма
типами хоц кіх гунянка барже жебы так речы барже карикатеризує барже выостраттипами хоц кіх гунянка барже жебы так речы барже карикатеризує барже выострат
риситых як бы постаті барже іх робит як рисує панораму то зриситых як бы постаті барже іх робит як рисує панораму то з
такых характерных типів Марко Богач по мойому єст оперте на оповіданю такымтакых характерных типів Марко Богач по мойому єст оперте на оповіданю такым
з народу взяте часо такый мотив фольклорі єс про когоси хто былз народу взяте часо такый мотив фольклорі єс про когоси хто был
барз бідный а ся доробил Но ріжны такы оповіданя про то якбарз бідный а ся доробил Но ріжны такы оповіданя про то як
до привязаня до землі получаючы Натоміст тіж чуя звернутував на тоты гамерицкыдо привязаня до землі получаючы Натоміст тіж чуя звернутував на тоты гамерицкы
оповіданя за щестом в Америці о приятеля в Краяна де по першеоповіданя за щестом в Америці о приятеля в Краяна де по перше
бесіда надзвычайні інтересуюче зато жеы Є Є Єст гыбрида значы Потрафит творитибесіда надзвычайні інтересуюче зато жеы Є Є Єст гыбрида значы Потрафит творити
думам же забрали з жытя браны з натуральной бесіды так нашы людедумам же забрали з жытя браны з натуральной бесіды так нашы люде
котры ся тамериці тіж стримали купы творили свою орґанізацию сходили ся ікотры ся тамериці тіж стримали купы творили свою орґанізацию сходили ся і
они бесідували тым специфічным языком такы власні гыбридальным для анґлицкы слова лученоони бесідували тым специфічным языком такы власні гыбридальным для анґлицкы слова лучено
з лемківскыма і поставали такы як кара як іншуренс як но такыз лемківскыма і поставали такы як кара як іншуренс як но такы
але власні З такым забарвіньом писаным кырилицьом барз то інтересуючо звучыт яале власні З такым забарвіньом писаным кырилицьом барз то інтересуючо звучыт я
одповідат на тоту тему навет Праця повстала Але треба признати же гунянкаодповідат на тоту тему навет Праця повстала Але треба признати же гунянка
не видит Америкы як раю одворотні власні вказує тот економічний капіталіст боне видит Америкы як раю одворотні власні вказує тот економічний капіталіст бо
він был социялістом з переконаня і вірил же Капіталіз єст недобрий социяліствін был социялістом з переконаня і вірил же Капіталіз єст недобрий социяліст
єст добрий і тото тіж власні в тым выходит вказує ся наєст добрий і тото тіж власні в тым выходит вказує ся на
безроботя або на тоты влажні компаніі котры убезпечыня выкотры лем ждут жебезроботя або на тоты влажні компаніі котры убезпечыня выкотры лем ждут же
бы чловек вмер або штоси ся му стало Тото як тоты власнібы чловек вмер або штоси ся му стало Тото як тоты власні
особы ся зміняют як ся родина розпадат власні в тых реалиях такособы ся зміняют як ся родина розпадат власні в тых реалиях так
же Америка не єст представлена як ґрай Проспротивні такый єст вызвук тыхже Америка не єст представлена як ґрай Проспротивні такый єст вызвук тых
оповідань Варта чытати оповіданя Ваня Гунянкы А іщы єдно Бесіда тых оповіданьоповідань Варта чытати оповіданя Ваня Гунянкы А іщы єдно Бесіда тых оповідань
єст барз гарда лемківска Дуже старых слів котрых часом ня уж позабывалиєст барз гарда лемківска Дуже старых слів котрых часом ня уж позабывали
Зам же як сме мали словничкы старесів творити то частем студентів ВасньоцуЗам же як сме мали словничкы старесів творити то частем студентів Васньоцу
а до тых текстів бо бо бесіда єст добралемківска Ні нелабівска отоа до тых текстів бо бо бесіда єст добралемківска Ні нелабівска ото
ходит же не лабівска Зато же Лабовян і Краснян ци Коростенчан Думамходит же не лабівска Зато же Лабовян і Краснян ци Коростенчан Думам
же і маль інчы як бы формы бесіды нато єст уж єстже і маль інчы як бы формы бесіды нато єст уж єст
то стандард котрым одба ся Послухуют ониж дошы до такого лемківской формыто стандард котрым одба ся Послухуют ониж дошы до такого лемківской формы
претіж практикуваня в Лемку котрый тіж мусіл якысым языком писати і сяпретіж практикуваня в Лемку котрый тіж мусіл якысым языком писати і ся
вытворили тоты нормы пак власні в тых творах то сут долгы рокывытворили тоты нормы пак власні в тых творах то сут долгы рокы
практикуваня штосуваня языка писаного то значыт літературного так же я бы мпрактикуваня штосуваня языка писаного то значыт літературного так же я бы м
абсолютно повіл до лавівской бесіды Зато же Повім то може быти скаабсолютно повіл до лавівской бесіды Зато же Повім то може быти ска
саркастичні бо виджу же єднак ціла наша книжка то може добрі бысаркастичні бо виджу же єднак ціла наша книжка то може добрі бы
было в тым моменті повісти тримат языковий стандард Консеквентні Так як быбыло в тым моменті повісти тримат языковий стандард Консеквентні Так як бы
был был єс і буде то так лем додам бо я мамбыл был єс і буде то так лем додам бо я мам
ціле пересвідчыня на тоты вшыткы увагы языковы сучасны же а з котрогоціле пересвідчыня на тоты вшыткы увагы языковы сучасны же а з котрого
села верете одкрат так дальше же тот стандард уж ся доконал всела верете одкрат так дальше же тот стандард уж ся доконал в
Лемку <unk> р аб они мусіли підняти як пишут пак власні вЛемку <unk> р аб они мусіли підняти як пишут пак власні в
нашій книжці пак потым на лемківскій сторінці добры авторы тот стандард утримувалинашій книжці пак потым на лемківскій сторінці добры авторы тот стандард утримували
ми сме мали континуацию того стандарду тото што ми сме переняли Іми сме мали континуацию того стандарду тото што ми сме переняли І
тіж не єст переняти з нашых сел але сприняти з писаной літературытіж не єст переняти з нашых сел але сприняти з писаной літературы
Е то може вартат выяснити же Коли был кодифікуваний лемківскій вариянт русиньскогоЕ то може вартат выяснити же Коли был кодифікуваний лемківскій вариянт русиньского
языка так ся приняло бесідувати же тот стандард мы ся спераме наязыка так ся приняло бесідувати же тот стандард мы ся спераме на
середущо лемківскій нормі Я все бесідую медже інчыма і о то жесередущо лемківскій нормі Я все бесідую медже інчыма і о то же
так ся Лемкы тейкупы тримат же то была натылко нерозлегла територия жетак ся Лемкы тейкупы тримат же то была натылко нерозлегла територия же
она не была зріжницювана была порівнати хоц бы Украіну котра ся зона не была зріжницювана была порівнати хоц бы Украіну котра ся з
ґалицийской з чысто інчой части творила і стой украіньской задні прямскы тоґалицийской з чысто інчой части творила і стой украіньской задні прямскы то
сут два чысто інчы орґанізмы культуровы економічны світопоглядовы і так дальше Днассут два чысто інчы орґанізмы культуровы економічны світопоглядовы і так дальше Днас
то невеликій фалаток Де того зріжницюваня не было вельо особливости фонетичны окрисыто невеликій фалаток Де того зріжницюваня не было вельо особливости фонетичны окрисы
жы єдны з другы ся сміяли то были нюансы котры каждий зналжы єдны з другы ся сміяли то были нюансы котры каждий знал
і добрі зналы зналдати а наприклад якы з той близко границі словацкойі добрі зналы зналдати а наприклад якы з той близко границі словацкой
Кістйов мамол і т кінцівкау я узнаю я шаную і знам жеКістйов мамол і т кінцівкау я узнаю я шаную і знам же
она тем є Яс чысто сміла мож узнати як паралельну до омона тем є Яс чысто сміла мож узнати як паралельну до ом
бо она не єст якысым великым як быхно проступством проти тых загалибо она не єст якысым великым як быхно проступством проти тых загали
стандардів займуваный і маме свідоміст як бы цілой Лемковины дещо як єстстандардів займуваный і маме свідоміст як бы цілой Лемковины дещо як єст
і то не єст для нас велика ріжниця Редактор котрый барз частоі то не єст для нас велика ріжниця Редактор котрый барз часто
ходит по словацкій стороні тіж стрітил ся з такыма выповідями люди котрыходит по словацкій стороні тіж стрітил ся з такыма выповідями люди котры
сут одтамале Котры контестуют стандарды теперішній котрий ся уформувал на Пряшівщыні тіжсут одтамале Котры контестуют стандарды теперішній котрий ся уформувал на Пряшівщыні тіж
мі ся скаржыли но же кажут ім бесідувати власні кістьом і такмі ся скаржыли но же кажут ім бесідувати власні кістьом і так
дале а в них ся бесідує кістьом і все ся бесідувало кістьомдале а в них ся бесідує кістьом і все ся бесідувало кістьом
Якуют з тым проблем Єн фурт Поясне мою думку а то жеЯкуют з тым проблем Єн фурт Поясне мою думку а то же
єст не до нашой книжкы але на мою думку языково тот стандардєст не до нашой книжкы але на мою думку языково тот стандард
котрий актуальні той другій якы уж стандард він дослідні одышол од жывойкотрий актуальні той другій якы уж стандард він дослідні одышол од жывой
бесіды якыси там формі зостали такы поводжены першый стандард было такти набесіды якыси там формі зостали такы поводжены першый стандард было такти на
меджелябілядскым як бы такым такій формі І там уж ізвеце ріжны длямеджелябілядскым як бы такым такій формі І там уж ізвеце ріжны для
тот же змякчене змякчене час Йословата кінцівкы котры уж сут барже східнітот же змякчене змякчене час Йословата кінцівкы котры уж сут барже східні
с ми єднак маме західній вариянт але в нас навет на сходіс ми єднак маме західній вариянт але в нас навет на сході
Лемковины не змякчали ты кінцівы А быти може нам схід Лемковины ОдышолЛемковины не змякчали ты кінцівы А быти може нам схід Лемковины Одышол
до украіньского як бы простору зато жоны в якысым там часі прибралидо украіньского як бы простору зато жоны в якысым там часі прибрали
свідоміст украіньску і на Лемковина тота етноґрафічна діалектальна языкова остала без тогосвідоміст украіньску і на Лемковина тота етноґрафічна діалектальна языкова остала без того
перехідной части котра уж мякчала і котра маля набыват рухомий на голосперехідной части котра уж мякчала і котра маля набыват рухомий на голос
Але але но о тым бесідує Гей не о тым бесідуєме тоАле але но о тым бесідує Гей не о тым бесідуєме то
лем деґресия може долша але варта все ожывити може бесіду Вертаме долем деґресия може долша але варта все ожывити може бесіду Вертаме до
нашой книжкы котра єст писана лемківскым языком лемківскым языком зостандаризуваны І таканашой книжкы котра єст писана лемківскым языком лемківскым языком зостандаризуваны І така
была свідоміст же єст писана по лемківскы і люде но нам хоцкєбыла свідоміст же єст писана по лемківскы і люде но нам хоцкє
бы понятя того тото Русинькови котре і ту єст нам бесіда ібы понятя того тото Русинькови котре і ту єст нам бесіда і
його неє бо то є <unk> написаний веж нам бесіда наша милайого неє бо то є <unk> написаний веж нам бесіда наша мила
хоц і куз ни граматична рідна мама назнавчыла аджеж своя непожычна Нохоц і куз ни граматична рідна мама назнавчыла аджеж своя непожычна Но
там до бесіды Русенко ся вельо односит мал на увазі тоту бесідутам до бесіды Русенко ся вельо односит мал на увазі тоту бесіду
єй шануваня І як ся посмотриме байкы на разілишами але на вершыєй шануваня І як ся посмотриме байкы на разілишами але на вершы
якы сут туди браны до нашой книжкы Но то як ся посмотримеякы сут туди браны до нашой книжкы Но то як ся посмотриме
то они сут в імперативных часных єст власні в такій формі дето они сут в імперативных часных єст власні в такій формі де
очывидно дидактично імперативны учте ся учте руснакы треба нам наукы шануйме своєочывидно дидактично імперативны учте ся учте руснакы треба нам наукы шануйме своє
То сут як бы вказівкы учытеля бо такый єст Русенко уформуваний постеріганийТо сут як бы вказівкы учытеля бо такый єст Русенко уформуваний постеріганий
котры власні до тых краян до люди до нашых до нашых людикотры власні до тых краян до люди до нашых до нашых люди
бесідуют власні в тот спосіб Сут ту очывидно тіж <unk> ци трибесідуют власні в тот спосіб Сут ту очывидно тіж <unk> ци три
вершы войзіщы байка котра вказує славно окрислиня в паньскій Польщы тоту реляциювершы войзіщы байка котра вказує славно окрислиня в паньскій Польщы тоту реляцию
польонізациі ну яка ся довершат але тіж показує таку реляцию украінізацийну бопольонізациі ну яка ся довершат але тіж показує таку реляцию украінізацийну бо
незірі нас Мадярень Німці Австриякы не знищат тіж цилибатяры ни інчы гайдамакынезірі нас Мадярень Німці Австриякы не знищат тіж цилибатяры ни інчы гайдамакы
тоты вшыткы опозицийны дискурсы домінуючы якы были і тоту Лемковину хтіли завлащытитоты вшыткы опозицийны дискурсы домінуючы якы были і тоту Лемковину хтіли завлащыти
взяти він до них ся односит не знищат будительскій як бы такыйвзяти він до них ся односит не знищат будительскій як бы такый
аспект котрий зрішыл про тото же верш на Лемковині Русенкы взятый якаспект котрий зрішыл про тото же верш на Лемковині Русенкы взятый як
гымн наш народовий ново він ма такы аспекты як ходит про змістгымн наш народовий ново він ма такы аспекты як ходит про зміст
до того Ярослав Трохановскій зробил музыку і в тот спосіб повстал гымндо того Ярослав Трохановскій зробил музыку і в тот спосіб повстал гымн
ту великій глубокый упо Ярославови Трохановскому котрий все уважат же кус Лемкыту великій глубокый упо Ярославови Трохановскому котрий все уважат же кус Лемкы
не доціняют го яко творцю лемківского гымну Музикы до лемківского гымну штоне доціняют го яко творцю лемківского гымну Музикы до лемківского гымну што
треба ту повісти як бесідуєме про вершы Івана Русенкы на Лемковині ботреба ту повісти як бесідуєме про вершы Івана Русенкы на Лемковині бо
то єст наш гымн то зараз бым ся з том опінійом нето єст наш гымн то зараз бым ся з том опінійом не
згодил бо єднак Лемкы доціняют Маестро Ярослава Трохановского і знают бы радийозгодил бо єднак Лемкы доціняют Маестро Ярослава Трохановского і знают бы радийо
то Я бесідую про його одчутя Я розумію але то бы мто Я бесідую про його одчутя Я розумію але то бы м
хтіл успокоіти Маестро же Лемкы доціняют Тоты котры не доціняют но тохтіл успокоіти Маестро же Лемкы доціняют Тоты котры не доціняют но то
хыбаль з Богом треба ім повісти і тільо То як сме прихыбаль з Богом треба ім повісти і тільо То як сме при
тім но то патріотычна співанка до слів Івана Русенкы тепер звуч Мыбіднытім но то патріотычна співанка до слів Івана Русенкы тепер звуч Мыбідны
уздіі да праді да то духом хоц будме богати і цести неуздіі да праді да то духом хоц будме богати і цести не
дайме с до пта а віри не зломит нам бій цести недайме с до пта а віри не зломит нам бій цести не
дай мес до птагати а віри не зломит нам бій Ни темныдай мес до птагати а віри не зломит нам бій Ни темны
так варят не лемкі то треба ґу сонцю нам іти Бо сонцетак варят не лемкі то треба ґу сонцю нам іти Бо сонце
і для нас засвііти не будме все вколо по те емкы Боі для нас засвііти не будме все вколо по те емкы Бо
сонце і для нас засвіт не будме все вколо потемкы Ми слабисонце і для нас засвіт не будме все вколо потемкы Ми слаби
як гача до пугуга то одружно ся берме до дііла і Іяк гача до пугуга то одружно ся берме до дііла і І
буде в нас до раз міци гіла лем треба спомоци друг другубуде в нас до раз міци гіла лем треба спомоци друг другу
і буде в нас до раз міци гі друг другу Нас малоі буде в нас до раз міци гі друг другу Нас мало
то єдну громаду всі Ходме і смо трме до когова ди зто єдну громаду всі Ходме і смо трме до когова ди з
трима очами сокого Хто з нами враз іде хто зами хто зтрима очами сокого Хто з нами враз іде хто зами хто з
нами враз іде хто загы та варят як лигы нагаритуйме ся вситкынами враз іде хто загы та варят як лигы нагаритуйме ся вситкы
на гру Пламени наукы труду і стужат внед наша пламени наукы трудуна гру Пламени наукы труду і стужат внед наша пламени наукы труду
істут внед наша Вертаме Тепер бы м хтіл про наступну час нашойістут внед наша Вертаме Тепер бы м хтіл про наступну час нашой
книжкы про драму котра Першы лемківскы драмы котры я єм виділ Бокнижкы про драму котра Першы лемківскы драмы котры я єм виділ Бо
тексты лемківскы вершы виділ єм были публикуваны в нашым слові Але колитексты лемківскы вершы виділ єм были публикуваны в нашым слові Але коли
дост пізно в моіх руках была наша книжка А я мам першедост пізно в моіх руках была наша книжка А я мам перше
дочыня з нашом книжком а пак з нашым словом так з інчыдочыня з нашом книжком а пак з нашым словом так з інчы
інчы часы тіча територия Онча територия так нас баже наша книжка хотиінчы часы тіча територия Онча територия так нас баже наша книжка хоти
наше слово в нас лем наше слово і такій молитовник і тонаше слово в нас лем наше слово і такій молитовник і то
было перше рускє слово котре єм виділ Але зас диґресия драма Былбыло перше рускє слово котре єм виділ Але зас диґресия драма Был
єм зачудуваний На тот час же Лемкы не лем просто народны фольклористичныєм зачудуваний На тот час же Лемкы не лем просто народны фольклористичны
тексты описували ци ци тексты котры описуют напр як выглядала лемківска хыжатексты описували ци ци тексты котры описуют напр як выглядала лемківска хыжа
ци як ся Лемкы зберали І вершы ріжной клясы котры были публикуваныци як ся Лемкы зберали І вершы ріжной клясы котры были публикуваны
на лемківскій сторічці Але і драму мали драму котру мож бы бына лемківскій сторічці Але і драму мали драму котру мож бы бы
было зінсценізувати Я бы м навет повіл штоси веце же можна быбыло зінсценізувати Я бы м навет повіл штоси веце же можна бы
было ся побавити в театр А якє то бы было файне якбыло ся побавити в театр А якє то бы было файне як
бы веце Лемків пришло ся побавити в театр Бо в театр бавитибы веце Лемків пришло ся побавити в театр Бо в театр бавити
ся самому Новди єст так думал же тепер так думал бо Лемкыся самому Новди єст так думал же тепер так думал бо Лемкы
ся в театры бавили Товди товды ано бо товдыс не знал жеся в театры бавили Товди товды ано бо товдыс не знал же
в тым самым часі уж теат лемківскій Іцю і так барз близков тым самым часі уж теат лемківскій Іцю і так барз близко
Тебе хотай в лісу і там берете ты робили ґрупы театра неТебе хотай в лісу і там берете ты робили ґрупы театра не
сец то не была ж так близко Але помиям тото был театрусец то не была ж так близко Але помиям тото был театру
нас бавили сме ся в театр тіж з тым же старшы люденас бавили сме ся в театр тіж з тым же старшы люде
повіли же як то то перед війном то фурт ся ходило десиповіли же як то то перед війном то фурт ся ходило деси
на світлицю представляло на вечіркы орґанізувала ся хоц што а і самына світлицю представляло на вечіркы орґанізувала ся хоц што а і самы
навет творили тексты быти може іх не записували Бо напры деякы імпровізуванынавет творили тексты быти може іх не записували Бо напры деякы імпровізуваны
тексты Сам текст был може імпровізуваний але вплітали в тото наприклад співанкытексты Сам текст был може імпровізуваний але вплітали в тото наприклад співанкы
ріжны і так ся в тот спосіб бавили Товды виділ єм тотыріжны і так ся в тот спосіб бавили Товды виділ єм тоты
драмы І першом драмом котра ту єст то єст верде в Карпатахдрамы І першом драмом котра ту єст то єст верде в Карпатах
Івана Русенкы Без той драмы очывидно кус бесідуют пересадні але так повімІвана Русенкы Без той драмы очывидно кус бесідуют пересадні але так повім
з великом пересадом Лемкы бы не перетырвали свого выселіня бо они тамз великом пересадом Лемкы бы не перетырвали свого выселіня бо они там
на заході власні тот тот тоту драму інсценізували тоту драму як бына заході власні тот тот тоту драму інсценізували тоту драму як бы
творили творили собі ньом уяву Лемковины дяком яка была зато же тамтворили творили собі ньом уяву Лемковины дяком яка была зато же там
в текстах єст дуже такых однесінь де ся діє і в дідаскаляхв текстах єст дуже такых однесінь де ся діє і в дідаскалях
але і в самым тексті найтіж очывидно характерны постаті де напримір выступуєале і в самым тексті найтіж очывидно характерны постаті де напримір выступує
тіж славний Амроз де де выступує новельо якысых такых осіб котры нетіж славний Амроз де де выступує новельо якысых такых осіб котры не
сут ту знаны котры котры сут типами котры сут ґаздом ґаздыньом хлопцьомсут ту знаны котры котры сут типами котры сут ґаздом ґаздыньом хлопцьом
дзядом і ту власні в тых припадках Маме дочыня верти в Карпатахдзядом і ту власні в тых припадках Маме дочыня верти в Карпатах
Петропалик так само але Вертоп Карпата головні был выставляний і так сяПетропалик так само але Вертоп Карпата головні был выставляний і так ся
тіж смотрил навет на нашу книжку же коли єм антолоґію повыселянця лемківскойтіж смотрил навет на нашу книжку же коли єм антолоґію повыселянця лемківской
літературы гробила там драма ся барскром і рисує А в меджевойню дужелітературы гробила там драма ся барскром і рисує А в меджевойню дуже
ліпше была розвинена і в столітю была розвинена Дозар Дібо Мам паруліпше была розвинена і в столітю была розвинена Дозар Дібо Мам пару
такых творців котры писали драму м ін Клавдий Алексович поляньскій Афанасий ітакых творців котры писали драму м ін Клавдий Алексович поляньскій Афанасий і
Але тіж і Олімпій Поляньскій як уж барже амбітны драмы модест ґлумецкійАле тіж і Олімпій Поляньскій як уж барже амбітны драмы модест ґлумецкій
так же была більше розвинена штоси сучасні якоси з драмом нам плантак же была більше розвинена штоси сучасні якоси з драмом нам план
найде Лірикаме театру Но і лірика хыбаль здомінувала з ріжных причын нанайде Лірикаме театру Но і лірика хыбаль здомінувала з ріжных причын на
нашу літературу Але тепер ся то мінят зазідеме в напрямі документу особистогонашу літературу Але тепер ся то мінят зазідеме в напрямі документу особистого
єст такы спомины хыбаль єст такє натиск жебы записати тото іщы зєст такы спомины хыбаль єст такє натиск жебы записати тото іщы з
што ся зостало в памяти по паданю Лемковині Ци сут драмы котрыхшто ся зостало в памяти по паданю Лемковині Ци сут драмы котрых
внеска на сцену уж допустити не можна Я знам німецка Украіна можевнеска на сцену уж допустити не можна Я знам німецка Украіна може
бы ся не дало дати на сцену В тым часі розумлію нобы ся не дало дати на сцену В тым часі розумлію но
такы но то може попрібуйме бо я люблю провокувати фраґмент німецкой Украінытакы но то може попрібуйме бо я люблю провокувати фраґмент німецкой Украіны
тепер Ваньо Гунянка німецка Украіна Комедия сатира в єдным актіє ся натепер Ваньо Гунянка німецка Украіна Комедия сатира в єдным актіє ся на
Підкарпатскій Руси На дорозі із Ужгорода в Хуст коли Мадяре по віденьскымПідкарпатскій Руси На дорозі із Ужгорода в Хуст коли Мадяре по віденьскым
фашыстскым присуді вступили в Ужгород Премєр Волошын утікат з Ужгорода в новуфашыстскым присуді вступили в Ужгород Премєр Волошын утікат з Ужгорода в нову
столицю карпатской Украіны Хуст особы Патер Авґустин Волошын премєр <unk> років Іванстолицю карпатской Украіны Хуст особы Патер Авґустин Волошын премєр <unk> років Іван
його слуга карпаторускій селянин <unk> літ Гриц Голопупенко галицкоукраіньскій січовик полковник <unk>його слуга карпаторускій селянин <unk> літ Гриц Голопупенко галицкоукраіньскій січовик полковник <unk>
років Фриц Донерветер німецкій штурмовик Фельдфебель тридцет років Сцена перша Волошын іроків Фриц Донерветер німецкій штурмовик Фельдфебель тридцет років Сцена перша Волошын і
Іван Пане пане превалебний я не можу так скоро за вами БоІван Пане пане превалебний я не можу так скоро за вами Бо
куфрик тяжкій Іщте нем іще ним та ж ты Іване цілых десяткуфрик тяжкій Іщте нем іще ним та ж ты Іване цілых десят
літ од мене молодший Іщте ним іще нем кєле тас некем Доліт од мене молодший Іщте ним іще нем кєле тас некем До
добрі вам пане привелемний казати Іване кулько раз я тобі казал абыдобрі вам пане привелемний казати Іване кулько раз я тобі казал абы
ти мене звал Ексцеленцийом Прошу выбачайте пане ексцеленца бо я так привыкти мене звал Ексцеленцийом Прошу выбачайте пане ексцеленца бо я так привык
называти пане превелебний тай пане превелебний Бо то по нашому та теперназывати пане превелебний тай пане превелебний Бо то по нашому та тепер
по новому та уж каждий пан превелебний буде ексцеленца Але ж тыпо новому та уж каждий пан превелебний буде ексцеленца Але ж ты
Іване дурний уж Уж тридцет літу Вас служу пане превелебний а быІване дурний уж Уж тридцет літу Вас служу пане превелебний а бы
выбачайте пане ексцеленца до сього я у Вас привык але до ексцеленцавыбачайте пане ексцеленца до сього я у Вас привык але до ексцеленца
вера не привыкну но та як далеко іщы до того хуста Явера не привыкну но та як далеко іщы до того хуста Я
дальше не годен робте што хочете знов што Каже што по культурномудальше не годен робте што хочете знов што Каже што по культурному
по украіньскы што то по московскому Бо мы тепер на свободній карпатскійпо украіньскы што то по московскому Бо мы тепер на свободній карпатскій
Украіні Батько Гітлер нас высвободил видиш Я премєр карпатской Украіны в НайпершеУкраіні Батько Гітлер нас высвободил видиш Я премєр карпатской Украіны в Найперше
вы пане преа пребачайте пане ексцелленца котры сте были лем превелебным товы пане преа пребачайте пане ексцелленца котры сте были лем превелебным то
сте самы писали і говорили что По другє як Гітлер освободил карпатскусте самы писали і говорили что По другє як Гітлер освободил карпатску
Украіну та то не руска а німецка Украіна А по третє скажтеУкраіну та то не руска а німецка Украіна А по третє скажте
мі пане ци ви такій сам премєр як тоты Чемберлен і далядємі пане ци ви такій сам премєр як тоты Чемберлен і далядє
І тоты гі Гітлері Мусоліні што републику поділили тота сама ранґа ОІ тоты гі Гітлері Мусоліні што републику поділили тота сама ранґа О
тота сама ранґа Така сама ексцелленца Тата Тата чого ж вы панетота сама ранґа Така сама ексцелленца Тата Тата чого ж вы пане
премєр дозволили другым премєрам забрати Ужгород Мукачево і Берегово Чого ж выпремєр дозволили другым премєрам забрати Ужгород Мукачево і Берегово Чого ж вы
премєры дозволили другым премєрам розобрати нашу республику як выровны Гей пане апремєры дозволили другым премєрам розобрати нашу республику як выровны Гей пане а
котрий іщы з тых премєрів пішком ходит і цілий свій бобыток вкотрий іщы з тых премєрів пішком ходит і цілий свій бобыток в
куфрику носит Вам Вам пане взяли премєры палац в Ужгороді што вамкуфрику носит Вам Вам пане взяли премєры палац в Ужгороді што вам
даколи мадярскы паны за вірну службу дали взяли вам каштель і великостатекдаколи мадярскы паны за вірну службу дали взяли вам каштель і великостатек
Што вам чешскы паны за вірну службу догадали та та што зШто вам чешскы паны за вірну службу догадали та та што з
вас за премєр Іщте лем іжте ним не ріж моє серце Іваневас за премєр Іщте лем іжте ним не ріж моє серце Іване
цитте пане не плачте Ваш куфрик дост тяжкій видно все грошы среброцитте пане не плачте Ваш куфрик дост тяжкій видно все грошы сребро
злото ну адуляриі з Америкы Вы ж лем вчера казали што єдензлото ну адуляриі з Америкы Вы ж лем вчера казали што єден
редактор говорил Вам у Відню што американьскы Украінці <unk> мілийонів долярів вамредактор говорил Вам у Відню што американьскы Украінці <unk> мілийонів долярів вам
пришлют Не таку палату собі выбудуєте не такій великостатек набудуєте пане тапришлют Не таку палату собі выбудуєте не такій великостатек набудуєте пане та
і пішком не будете ходити е гезал мі шуга што десят мілийонові пішком не будете ходити е гезал мі шуга што десят мілийонов
пришлют але мусит быти карпатска Украіна еге татажона єст В куфрику Сідитепришлют але мусит быти карпатска Украіна еге татажона єст В куфрику Сідите
на ній дурний же ти Іване та така держава має быти зна ній дурний же ти Іване та така держава має быти з
Карпатской Руси Ой штобы Карпатску Русь переробити на німецку карпатску украіну ТаКарпатской Руси Ой штобы Карпатску Русь переробити на німецку карпатску украіну Та
тридцет літ я у вас пане служыл але іщы дачого такого одтридцет літ я у вас пане служыл але іщы дачого такого од
вас не чул І остатня част котра єст быти може найменьше зданавас не чул І остатня част котра єст быти може найменьше здана
бо некотры тексты сут властиві ниска уж барз міцно неактуальны а бытибо некотры тексты сут властиві ниска уж барз міцно неактуальны а быти
може же товды коли ся тота наша книжка вказала В Ханчовій Былиможе же товды коли ся тота наша книжка вказала В Ханчовій Были
уж неактуаль Не были на актуальны думам жаны од початку были науж неактуаль Не были на актуальны думам жаны од початку были на
актуальны част них была клясичні ідеолоґічна котра была лем уявом якысом яактуальны част них была клясичні ідеолоґічна котра была лем уявом якысом я
знам утопійном чы якысом іщы інчом а котра до реалів ся незнам утопійном чы якысом іщы інчом а котра до реалів ся не
односила а припомний ме <unk> рік тот барз тяжкый час для Лемківодносила а припомний ме <unk> рік тот барз тяжкый час для Лемків
о <unk> підписано умову про выміну населіня в <unk> уж сильна аґітацияо <unk> підписано умову про выміну населіня в <unk> уж сильна аґітация
ішла за выселюваньом до краіны де Плоты сут кобасами городжены і тотаішла за выселюваньом до краіны де Плоты сут кобасами городжены і тота
Гунянкова ту візия в декотрых місцях так зас часом може выглядати вГунянкова ту візия в декотрых місцях так зас часом може выглядати в
віру в якы сумітичну краіну власні утопійну де так добрі єст ріжневіру в якы сумітичну краіну власні утопійну де так добрі єст ріжне
там як пригази з чым то в рымкіск літературы тоты тото сятам як пригази з чым то в рымкіск літературы тоты тото ся
привият така потреба мати одкликаня в утопійне в штоси ідеальне і добрепривият така потреба мати одкликаня в утопійне в штоси ідеальне і добре
де єст і быти може буде прид часы даколи прид часы золотиде єст і быти може буде прид часы даколи прид часы золоти
коли лем людям не бракне і хліба і роботы все мали бытиколи лем людям не бракне і хліба і роботы все мали быти
тым такым кєруючым телеолоґічнім жебы так повісти то значыт в якысых тактым такым кєруючым телеолоґічнім жебы так повісти то значыт в якысых так
цілях стремлінях люди ку тому же до тых часів дойдеме Но іцілях стремлінях люди ку тому же до тых часів дойдеме Но і
тота велика траґедия котра єднак треба признати в част люди бы чытота велика траґедия котра єднак треба признати в част люди бы чы
актуальны чы на актуальны част люди і хоц досліджыня На Украіні социйолоґічныактуальны чы на актуальны част люди і хоц досліджыня На Украіні социйолоґічны
котры сут скромні іщы розвинены але такы были ведены то понад <unk>котры сут скромні іщы розвинены але такы были ведены то понад <unk>
процент люди бесідувало же недобровільні выіхали Під якысым там Кримусом але былапроцент люди бесідувало же недобровільні выіхали Під якысым там Кримусом але была
ґрупа люди котра іхала там і добровільні і сам гунянка добровільні поіхалґрупа люди котра іхала там і добровільні і сам гунянка добровільні поіхал
бо то увірил в тото што як бы творил лешто пропаґувал тобо то увірил в тото што як бы творил лешто пропаґувал то
не є напр його тексту од Лемкови на Сибір але він своіне є напр його тексту од Лемкови на Сибір але він своі
добрім інтенция добыл намірі же в землі Лемкам бракує на Сибіри такдобрім інтенция добыл намірі же в землі Лемкам бракує на Сибіри так
дуже землі чом бы там не выіхати Лемкам были бы вкінци дужедуже землі чом бы там не выіхати Лемкам были бы вкінци дуже
землі будут ся оме Так його понятя власні такє економічне такє доброземлі будут ся оме Так його понятя власні такє економічне такє добро
желаюче людям котрым бракує все землі жебы на териториях той землі єстжелаюче людям котрым бракує все землі жебы на териториях той землі єст
дост Жебы могли осісти і там ґаздувати не пропідувало вельох аспектів тогодост Жебы могли осісти і там ґаздувати не пропідувало вельох аспектів того
Же мати дост дуже землі то не старчат выдобрі змати свою землюЖе мати дост дуже землі то не старчат выдобрі змати свою землю
і ся на ні чути в себе Еле то сут як быі ся на ні чути в себе Еле то сут як бы
інчы справы в тых як бы статях так є зато ві сяінчы справы в тых як бы статях так є зато ві ся
барз подават його статя о Лемка коли він так просто жебы такбарз подават його статя о Лемка коли він так просто жебы так
речи так як бы як бы як бы дітям в школі тлумачытречи так як бы як бы як бы дітям в школі тлумачыт
навет мапу нарисувал тіж што мушу признати же Маґочі споминат же першанавет мапу нарисувал тіж што мушу признати же Маґочі споминат же перша
мапа Карпатской Руси єст авторства Лемківского Она ся появила на конференциі Покойовымапа Карпатской Руси єст авторства Лемківского Она ся появила на конференциі Покойовы
в Парижы а ту тіж заміщат Гунянка в нашій книжці мапу дев Парижы а ту тіж заміщат Гунянка в нашій книжці мапу де
пише Полякы Словакы Восточна Галиция Подкарпатска Русь і она єзы та власніпише Полякы Словакы Восточна Галиция Подкарпатска Русь і она єзы та власні
бесідує же час Подкарпатской Руси Іначе так Подкарпатской Руси Карпатска Русь значыбесідує же час Подкарпатской Руси Іначе так Подкарпатской Руси Карпатска Русь значы
тота част котра єстка автономію єст узнаным політычным твором бо то тактота част котра єстка автономію єст узнаным політычным твором бо то так
важнійше єст товды коли она іщы якосо там свідомости фунґує А часважнійше єст товды коли она іщы якосо там свідомости фунґує А час
не єст узнаный політичным твором і треба стремити жебы была єднако поузнанане єст узнаный політичным твором і треба стремити жебы была єднако поузнана
І тота мапа єст підписана Лемковина А пропо понятя Лемковина такє якІ тота мапа єст підписана Лемковина А пропо понятя Лемковина такє як
мы стосуєме то власні тіжы медже войну оно ся одырвали о немы стосуєме то власні тіжы медже войну оно ся одырвали о не
Лемківщына Не Лемковщына лем Лемковина так як мы тепер ужываме той зЛемківщына Не Лемковщына лем Лемковина так як мы тепер ужываме той з
із геоґрафіі Лемковины єй і власні істориі і такій выклад мож такіз геоґрафіі Лемковины єй і власні істориі і такій выклад мож так
речы выклад популярний так котрый дає Лемкам і по мойому він вречы выклад популярний так котрый дає Лемкам і по мойому він в
вельо аспектах ся не здезактуалізувал Вельостойного ся мож навчыти я тоту статювельо аспектах ся не здезактуалізувал Вельостойного ся мож навчыти я тоту статю
собі ціню хоцкє очывидно она єст на новяк має свосис своє яксобі ціню хоцкє очывидно она єст на новяк має свосис своє як
бы аспекты просвіта і проґрес Лемків но о такы очывидно кєрункы котрыбы аспекты просвіта і проґрес Лемків но о такы очывидно кєрункы котры
сут были згідны з поглядами Але він ту дає охоцкій бы переглядсут были згідны з поглядами Але він ту дає охоцкій бы перегляд
славных ріжных Лемків з мой знаных што тіж єс таком міні енциклопедийомславных ріжных Лемків з мой знаных што тіж єс таком міні енциклопедийом
мож повісти але припоминат як тоси ся Нич не знай на штомож повісти але припоминат як тоси ся Нич не знай на што
ся хце навчыти або мало знаты з той стати ся дуже навчытся хце навчыти або мало знаты з той стати ся дуже навчыт
Лемків Так же заохочаме вшыткых жебы деси найти а не єст тяжкоЛемків Так же заохочаме вшыткых жебы деси найти а не єст тяжко
нашу книжку почытати Взяти презріти і принаймні статюваня гунянкы о Лемках однашу книжку почытати Взяти презріти і принаймні статюваня гунянкы о Лемках од
стороны Але верше тішы то реста оповіданя драмы Но гей але одстороны Але верше тішы то реста оповіданя драмы Но гей але од
стороны <unk> <unk> можна тот текст прочытати або собі напечатати самому Ястороны <unk> <unk> можна тот текст прочытати або собі напечатати самому Я
єм полна захопліня над заголовком нашой книжкы і як бы могла аєм полна захопліня над заголовком нашой книжкы і як бы могла а
быти може буду могла то тіж выдам нашу книжку два так сябыти може буду могла то тіж выдам нашу книжку два так ся
мі наголов подабат А окладка буде червена а най буде червений сямі наголов подабат А окладка буде червена а най буде червений ся
мі все подаба Так так Боґ червениты значыт красны Гей красний імі все подаба Так так Боґ червениты значыт красны Гей красний і
того ся тримайме Днеска про нашу кни жку бесідували сме з паньомтого ся тримайме Днеска про нашу кни жку бесідували сме з паньом
професор Оленом Дуць Файфер запрашам на наступний проґрам під наголовком Печатня дякуюпрофесор Оленом Дуць Файфер запрашам на наступний проґрам під наголовком Печатня дякую
Я опечатны все і опечатаных річах Радо Бесідую про нашы про нашыЯ опечатны все і опечатаных річах Радо Бесідую про нашы про нашы
лаковысты Шеля якє друкуване Но не лем натоміст я барз ся тішулаковысты Шеля якє друкуване Но не лем натоміст я барз ся тішу
і сідічу же наша література не єст убога наша література богата які сідічу же наша література не єст убога наша література богата як
ся Призріт як повідаме што найменше три томы істориі лемківской літературы напишуся Призріт як повідаме што найменше три томы істориі лемківской літературы напишу
то єст порядна народова література А то вышли сме якоси барз міцното єст порядна народова література А то вышли сме якоси барз міцно
допереду і то звертам увагу лем слухачам Колиси до того вернеме якдопереду і то звертам увагу лем слухачам Колиси до того вернеме як
Бог даст Аґнеска дякуєме Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляютБог даст Аґнеска дякуєме Шторока в обшыри лемкознавства лемківской русиньской літературы зявляют
ся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы якся тисячы записаных сторінь Хтоси колиси вшыткы тоты буквы записал принимаючы як
основу два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речыньоснову два принципы Усталений традицийом столітями порядок записуваня букв слів і речынь
жебы з того початкового безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказжебы з того початкового безпорядку зявила ся смысель сенс выповіди зміст доказ
знаня а не рідко і емоциі і одчуваня самого автора А колизнаня а не рідко і емоциі і одчуваня самого автора А коли
уж тоты рядкы сут записаны в такій подобі жебы міг іх дахтоуж тоты рядкы сут записаны в такій подобі жебы міг іх дахто
зовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світузовнішні прочытати авторе переконаны про вартістніст свойой дітины вказуют єй цілому світу
жебы тот записаний папір набрал новых значынь жебы поділити ся тым наджебы тот записаний папір набрал новых значынь жебы поділити ся тым над
чым автор долго робил з дакым веце З тыма котры сут цікавычым автор долго робил з дакым веце З тыма котры сут цікавы
світа Головне знаня З тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня маєсвіта Головне знаня З тыма котры знают доцінити труд Проґрам Печатня має
приближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавництва і часописы Проґрам Печатня є перезначенийприближыти лемківску русиньску літературу книгы выдавництва і часописы Проґрам Печатня є перезначений
для грамотных Проґрам печатня то чытальня радия лем фм ндля грамотных Проґрам печатня то чытальня радия лем фм н