Пропаґанда #26 - 20 I 2014 - проф. др. габ. Владислав Міодунка про ґлотодидактику і дидактуку
Ц01:Е26

Пропаґанда #26 - 20 I 2014 - проф. др. габ. Владислав Міодунка про ґлотодидактику і дидактуку

•

Опис епізоду

W odcinku rozmowa z prof. Władysławem Miodunką o glottodydaktyce, czyli nauczaniu języków obcych, ze szczególnym uwzględnieniem języka polskiego jako obcego. Gość wyjaśnia różnice między nauczaniem języka ojczystego, drugiego i obcego oraz mówi o wyzwaniach, z jakimi mierzą się uczący się polskiego z różnych krajów.

Автоматычна транскрипция

Добри ден вшыткым слухачам витам НСК в проґрамі Гіст радия ЛЕМ фм перед мікрофоном наш ізд і мій особистий сусід там професор Владислав Мьодунка Пан професор Владіслав Мунка єст знаным ґльотодидактиком нич поясниме тото може чуже слово котре може не вшыткы розуміют но то слово єст зложене з двох слів єдно тиз ґльото другє дидактик О кілько другє слово хыбаль не треба никому поясняти дидактыка ма штоси спільного з вчыньом зас перше слово бльоґдо походити з грецкого языка і означат тільошто язык язык то єст вчыня языка в звязку з тым же пан професор ладно знає нашу бесіду так перейдеме на язык польскій думам же вельо нашых слухачів не буде мало проблемів тіж зо зрозумліньом того вшыткого про што внеска бесідуєме Єст пан знаным ґовтодидактиком Цуж то такє єст То єст учыня языка але якє ґо єст так ці добри Паньство єст мі огромні міло споткат ся з Панством і з панем редакторем Власні слухам тих того заґаіня по Лемковску і мушу повіді же Цішы ся огромні вырозумієм вшытко плямі віжы же розумім вшытко а по другє од самого початку хтіл бы м повіді же і в Польсце але відят ся так же в тым в тій розмові домінує слово ґльото дидактика котрый єст словом новым обцим і длятого Здає мі ся імпонуючым вшыткым Я бы м попросту повідал є специялистом Я єстем специялистом в закресі научаня языку в обцых а барді щеґулово в закресі научаня языка польского яко обцого Научаню языка польского яко психокєди зачало лем ся тым інтересувать буділо всюд Поляків в досыт дуже здумєні і здівєнє по певным часі на Полятах котры міныли будімнійше заінтересуванє натомяст ісі розмавлям з так зваными нормальныма людзьми і так то завше єст то заскочені язык польскій яко обци а то учы хто з языка польского і т бо о цілісти ці люде того не візом Новін я займую ся научаньом языку обцых а щеґульні языка польского яко обцого Цо до засады Так як мом правніци чы языка польского яко обцеґо учы ся вылочні тых кры того языка не знают ци учы такых люді для котрых не єст ден язык тзв языкєм ойчыстым у нас матєжыстым языкєм Чы то такых люді належы учыть языка польского яко обцеґо То значы я бы м визнал огульніє і трошкы філософічні так треба учыть вшыткых ктри того языка не знают выстарчаючо Натоміяст очывісте предвисткым хоц о такых ктри не знаю того языка воґуле і кры ціліби ся того языка Научыть трохи научіть венце і научыть добре оні ся учом того языка польского яко обцого натомяст В срід языків святовых од <unk> лят выружня ся научанє даного языка в нашым припадку языка польского яко другє В припадку такых люді кры наприклад мешкают в Польсы мужю по украіньску лемковску німецку в языку єддіш або фінным языку мнійшости і для них язык польскій єст языкєм другім Очівісті єсі хоц до польской школы то сколяризация Учені ся вшыткєго в даным языку поводує же тязык зачына домінувать натомяст на самым почотку очывісти е діцко молодый чловек може мі клопоты бон ві як то назвать в своім власным языку а в інным языку не умє того назвать і тутей Здаже єм ся ріжного родаю одкрытя котре поводуют же діцко наприклад так мовіло в дому вшысци в оточыню так розуміли по тым появлят ся нове слово бо таксі на том і по польску дідку єст заскочене налевчі нового слова і так Хоці ту не тілько о слово хоц і о складні боґатство языка о ружнородностілістичного языка і так дале в звівку з чым я бы м повідал тераз на студиях котры оферуєме Студентом польскым оні домінуют але маме также студенту З передесткым з Роси хыба найвінце было дотонт потем з Украіны з іных краів найбарді еґзотычні сон Япончыци ци наприклад тераз появили ся кінчыци ктри учом ся як учыть з языка польского як обчого но то очівісте для них то єст справа барзо еґзотычна і трудна поніва што єст в учыні не тілько цалого языка але также воґле языка звязаного з культуром культуры ментальности повідял бы м інного відыня свята Єжелі джецко выраста в родіні мійшосовий і Як перший познає і ужыва того языка то єст язык тзв ойчыстий язык мійшости то я мыслям же в тей хвилі в той ситуациі в Польсце принаймні в шродовиску Лемкови цо мє незмірне задівя Появіло ся од кількунасту лят такє зявиско же не тылько родіце але і дзядковє мов до малых діті вылучні по польску і выясняют же мут так робіт так для добра діцка жебы то дзєцко кєд пійде до передшколя чы до школы не мало клопоту зо зрозумліньом чы з присваяньом якых стресті чы з ученєм ся чы зрозумі зо зрозумліньом Як оценіт такє зявиско і чы то єст нормальна ситуация чы то єст якій знак часу Чы належало бы тому протівдять в якій спосіб то бы бы Я одволам ся тутей до досвядчынь польскій еміґрациі ті Поляків ктры выбрали Выязд з Польскій повідал бы м осєдлені ся альбо в краях заходньой Европы альбо в Станах Зєдночыных наприклад бо мысль же тамта ситуация знале знайдувала бы своє одзвірседленє отуж каждый язык одгрыва бы напевно подвуйну ролю З єдной строны язык єст повіцял бы м символем і выразве выразом дідіцтва культурового отуж кажде поколені поколені котре в честній типухі быде поколеньом одходжонцым повинно хєць Але я уж є тутей трибуло знаймуючого хце і то єст нормальне переказать свой язык свойом культуры і свою свойом віре своім дітьом уважа ся за абсолютні ненормальном таком ситуацию же родіце самі позбавляют ся свойого языка перестают ґо ужывать тылько длятого же хом жебы дітьом як то оні мужю заощентіть клопоту Препрашам длятого же мує так поніваж в тен спосіб ці люде ктры то робіт сказуют свой язык на небит Язык жыє так дого як друго жыют розон ся млоде поколеня котре того языка ужывают єс никт не бевал такого языка язык пристане істніть стане ся обєктом студиів языкознавчых пару ци пару насту особ тре будут ся тым языком з якій поводів інтересувати натомя не бермальний язык жывы В звізку з чым врацам дой ситуациі вільокротні на такє тематы одповідалем напк буд в Австралиі в Станах Зєдночых во Франциі остатньо в Анґліі на прик Чи в родінах повинно ся мовить рачей по польску чы рачей по анґєльску жебы дітку не мало клопоту Отуж проже Паньства то єст ситуация абсолютні нормальна же діско з неякі два языкі В якій моменті може му бракувать поєдинчого слова і так і так але никт нормальний з того не робіл притіж траґедиі в школе то єст абсолютні нормальна ситуация отуж уважа ся же леплій жебы дзєцко знало два языкі ніж єден язык Втед єст боґатше языково і культурово Я напрым выховуваний не в языку обцым тілько в ґваже малопольскій і іле разі яде додому старам ся мувіть том ґваром поніваж належы до тамтого средовиска Ґли бы м зацінал до моій роді мувіт польщызном літерацком то бы означыло же я уж не належы до ніх бо я єстем професорем і так дале і так дале язык мат также вымір символічны ой ти доло моя доло до васель чом тило моя нужды привели чом ти ма не спияньства несциґаньства не з розбою лем зато вірний лемковині мой лем за тото з бил вірний лемковині моі Язык ма также вымір символічны Зверцам на то уваґы поніваж выдавало мі ся завше бым переконаный же Ян Павел Друк был знакомтом особом котра Світнє потрафіла выкорыстувать язык до в тей функті власні символічной был лем втеди в Австралиі кєди папіж одвязал Австраліі і спотыкал ся з абориґенами австралійскыми і на споткані з ними приготовал собі перемуліня в єдным з языків абориґенув І день вчесній огльонталам в телевізиі австравстралійскій розмове з паньом котра тлумачыла то пшемуліня для папєжа І она огромні взрушена мовила о тым же для ній было абсолютні незвыкле пшетя Найпер то же папєж постановіл Одчытать ттен текст чез ньом перетлумачоны в іх языку Она повідала такє зданя Єстесме Австралийчыками поза тым же єстесме Абориґенами але в тым краю жыєм єстесме його обывателями Отуж жаден чловек жаден премєр жаден міністер ниґди не пофатиґувал ся жебы ужывать нашого языка кєди до нас мувіл А тутай приізджа ойтец Святій хце ся з нам і споткать і хце до нас повіді кілька слов в нашым языку То ма для нас страшне огромне огромне значыня символичне бо то відомо та хвіля пшемінє але та хвіля бела значыня на пришлост од того моменту бы бездеме нашы языків уважали За трохы лепше бардій престіжове языкы ніж дот уважалі сме Єстесмела она огромні вдячні ойцу свєнтому же піддезию і же ютро Бендє з нам і ся спотыкал в голосі своє перемовиня в нашым языку Нашым радийом сме сме сме сме сме сме теж од самого В початку приєли такє заложыня же єднакім вылочно в языку лемковскій Тен язык стосуєме в каждій ситуациі каждій пшестрені функцийональной як то ся монтже му значы жебы т язык выкорыстыват во вшелькых переявах жытя І намавляли сме і слухачы і ділачы інных інных орґанізаций лемковскых кружы того не робіли ниґды но і оказує ся же які скуткі односиме позитывны скуткі бо ся появляют першы ксіжкы в языку лемковскій хоц вчесній оні появили ся А также выпада ся з того теж тішыт Але я бым хтіл запитать ту мілі сме до чыніня з описом той ситуациі австралийскій о языкі мнійшостьове В оґуле в Европі єст барз віле краів де мнійшості жыют некторы крає до зіждня сун вельоязыкове вельокультурове Нєт трена далеко шукат на Словациі наприклад тамта ситуация єст нормальна завше навет в білой Чехословациі уважало ся же то єст край не двох народу але вілю народу і велю языків никого то не дівіло Югославія єст такым добрым прикладом в тій хвілі в Сербіі в Републиця Автономічной в Войводі на сон четри языкі котре сон языками ужендови м ін і язык русиньскій А в Польсце єднак по войні Но традиция была така же єднак владзе старали ся вытворит такє вражыня же край єст єдноліты етнічні єдноліты вызнаньово єдноліты языково было то през властівє цале десяткы лят повтажана теза Очывістє неправдіва бо о мійшості были і о мійшостях Од часу до часу можна было услыша чы прочытать але незмірні жадко ся то переявляло а по зміні устрою по <unk> року теж барзо невєле Муві ся єднак о мійшостях а уж на приклад доценянє языка мнійшости єст барзадкє Цо мам на мыслі на прикдає ся ксьожкі в языку лемковскым білорускым украіньскым німецкім літевскым кашубскым в Польсци Єднак жадна з тых ксьожек ниґды не была номінувана на приклад до якійкольвек наґроды літератскій польскій уж не вспомне о нике Але до якій інной може мені престіжови язык мнійшости в Польсци але мам вражыня же єднак в каждым краю быть може ся миле не єст языкєм авансу сполечного илько єст такым собі языкєм ужываным діс місцово яком таком цількавостком котром можна почуть можна діз услыше але неконечні трактувать т язык поважне ци насерио Чи так повинно быти чы то єст якась правідловост же язык мійшости повинен быти завше в той позициі підпожадкуваний в стосунку до языка домінуючого Найпє врыце до того власні двого питаня до тій ситуациі на початку было тамтакє зданє В Польсце по войны отуж власні в Польсци ситуацию треба поділіть на ситуациє в Польсце ци воґли назімях повітял бы мній вецей польскых до войны і по войні Длятого же през віле лят Польска была краєм вельокультуровым вельоязычным вільореліґійным і так і было то уважане за мній віней нормальне Очывісті му уж вам тутай свідомє повізня меній віней нормальне Длятого же в каждій ґрупі сон таци кты сон бардій склонні до акцептуваня інных кры разом з нами мішкают узнаваня іх за партнерів і промова ниякой іх язык культуры і іх самых І таци ктру обавяют ся вшыткых мнійшости хенті ім приписуют ружного родаю вады навет такых та такє котры іх німают і так і так дале То мысль же єст зявиско універсальне і помінам Для хтєм тераз повіді же Мы на нашых студиях студиях маґістерскій для тых власні студентів польскых і студентів заграничных я такє заінця провадже мы оні мают специяльный выклад на темат мнійшос Ці ведук уставы <unk> р мовиме о вшыткых мійшостях Мовиме о тым іле єст такых особ ді оні актуальні мешкают де кєдись мешкалі а якы сут вышыткы іх культуры і так І то студенті приймую з огромным заінтересуваньом поніваж для війкшости з них то єст одкрытя Веці по раз перви спотыкаю ся з таком ситуацийом же в місцу офіцияльным на учені на університеті Яґєльоньскым можна о тым мувіт нектуры хцон на прик приготоват якій крюткій власны реферат на тема контакту з якым ґрупом єздім єлі на прик втеди одкрываю на прикла лем колеґе котрый был ні вім Украінцем альбо был наприклад не вім Жыдем з походжыня і тя трохы ся інтересувалам інтересувал лем в звів з чым хентні оповім завше тоґо типу Ініциятивы приймує бо уважам же єст то піднесенє до ранґі якогось выдажыня такого особістого прижытя Поза тым втеды не єст то вєдза приношена зевнот през професора але вєза крад тых люді я ніяко діле мойом вєдзе упожадкуваном з нимі кры мают ріжного родаю досвячыня і обсервациі натым яст імілі того типу вєдзы Для мні єст феноменем направды абсолютным феноменом то же Поляци так шыбко поніваж в істориі народу а <unk> <unk> то направды єст віле лят же Поляци так шыбко увіжыли же мешканец польскій єст по перше Полякєм по другє мові по польску по третє єст католікєм по просту То єст для меноменом мушы повіді нібы ся мувіло о тій істориі Польскій о тым же польска была власні вільонародовосєва вельоязычна і выґля то было як ти ся му поніконд байкове за ґурами залясами діс там і так дале І натомяст тераз Вшысти наглі ся стали Поляками в <unk> процентах або міцей в <unk> процентах в каждым разі цала решта єст невідочна Очывісти была то свядома політика Мысль же о о о о о о окресі социялізму так званго наукового треба повіді же он не розвязувал жадных проблемів народовостьовых ани етнічных Он натомяст бардо скутечні замражал ты проблемы Замражал Поніваж офіцияльні люде о тым не мовили То значы очвістє люде мом вєділи кто єст кім і так далей но напр місця давной обецности цментаж жыдовскій цментаж німецкій ци цментаж чы повісме церкви но штіж істняли на виді они были змінєны в костьолы то претіж было видат же архітектуры і ты церквєв Не вім то для мне єст досить інтриґуюце в якій спосіб люде то так латво заакцептували і узнали власні бо я выхозил од такого стверджыня на своіх заяньтя же В ґрунті речы віжыме в неправды міновіт ся то же быть обывателем польскым уж вам тутай нетиле поітся Полякям бо ной єст непрецийный і каждый на першым місци поіл бы Полякім по Шапи з ним Лемкєм Украінцем Нємцем Жыдем і так ніконечні Полякєм і каждый мат право до такого узнаня вызнаня свойой тожсамости народовой ци етнічной натомяст повіт бы м то офіцияльні істняло і претіж факт же мєдзы моментом доконаня ся премяны політичной в Польсце Політично сполечне і но повід сме в року <unk> а уставом уплынуло <unk> лят пятнасті лят То єст єднак досить дужы час властиві єдно поколені немаль мусяло ціпту ся уроділі уж на столятками як врешті ты уставы ухвалено Відат тутай же єднак Поляци Были певне ґрупы не вім певне політичны домислям ся коре обавляли ся ясного поставліня справы поніваж та устава єднак записує стан но такій якій єст обецній такій якій был Доміслям ся політичні до приятя Устава то повстава в <unk> року Натомяст уж вчесній то было свинне експозе премєра Тадеуша Мазовєцкого котрий ясно повідал же Польска то єст край не тілько Поляків але і особ обытелі польскых ктру належом до міншости Онто перше повідял власні во своім експозе То знає выбжяло пізній Приятий конституциі єст теж запис о респектуваню прав мнійшости ци пошануваню прав мішост особ належонцых до міншості народовой устава єст як бы вдурна Врацаме по обшырє Я мам пытає настемты до пана професора чы шансом на то жебы в тзв постновочесным світі языкы мійшости перетрвалы єст научыня научані іх в школах чы теж переказуваня того языка в родінах Кура метода на переказуваня якій здольности языковых єст лепша Но розумім то питаня і уж одразу хце повіді же не можна тых двох метод і тых двох подий одділіти од себе В ловніку на темат языка польского поза границями край написал лем такє здає котре мисль же єст по просту правдом яй написалем по польску в припадку збіровости польскій натомяст вшынче вшытци учені сут тутей згодні Подставовом інституцийом переказуючом язык етнічны єст родіна Так скутечні як родіна не учы никт родіны не застопі никт Єще вінцей повім родіна єст том інституцийом з котрой діцко выносі переконанє одчутя Чи тен язык для мойой родины єст важный ци теж не єст чымсь важным бо мы ся гостиме мы в нім нехентні мувіме бо як тілько можна утєс до інного то уж вами інного і так навет гіс на тмат не муві ся вдому Дзєц кото світнє чує Абсолютні світні чує в звізку з чым тото можна выніс з того выхованя в родіє треба виніс отуж психолоґія звраца уваґе же вельо же в пришлым жытю записаны єст в першых досвя ченях повіцял бы м Я чытам моім студентом выповід мойого студента бразилійского Едуарда котрый повіл одповідан на питанє для чого научыл ся польскєґонсівчы польского якопце ґом мімо же мама была Польком ойте з Влохем Е Отуж он повіл же не вім за вшым мі тын язык подобал хт ям ся ґо научы научы лем але чы яко выбра лем свядомє Не вім Може то язык мі выбрал І зврацам на то питаня котре он ставлят в своім тексті написаным специяльні для мне Студентом імє же то єст барзондне бо быть може в його подсвідомости істняли якій пшежытя Може та мама той до нього мувіла по польску мі може в дому розмавляло ся в трех языках по португальску по влоску і по польску по просту Як ся спотыкали в Бразиліі ситуация но зупелні нормальна Не віме цо єст В огле памятам повід сме выповідзінной Бразилійкы реґіны кора мувіла ж як ці учыла польского літератскєґо то для ній не был то єй язык домовый язык маткі поніж матка походіла з кресу в цілі уж забуга повіділ бы м І в єй языку были выраженя котрых нема в языку польскым был інны акцент інны заспів інны пьосанкій она співала і вогле в звівку з чым она віже матка уважала ся за Полька але то была така трохи інна Полька повітял бы м Отуж діцко чує і підкреслям врацам до того питаня не можна одділіть родіны од школы Єдна інституция взмацня другом школа то єст зорґанізуване переказуванє вартости знову языковых і культуровых до того може доходіть реліґія По то жебы то чого не вшыткы родіце могло научыть бо не мают такых компетенций вєдзі і т зостало переказане през фаховцу Дзєцко повинно учыть ся языка етнічного в дому повинно выніс шацунок до того языка переконані же тязык єст Пінкны вартостьовы же ваты в нім мувіть і так далей з дому натоміст школа повинна ты речы утваліть Я бы м повідал так з пункту видзяня научаня языка польского відомо же Родіце польсци в Бразиліі ци в Станах мовили такым языкєм якє го ужывалі по просту і сі то былі польскы хлопі то оніли но ґваром діалектом по просту і так то не была польщызна літератска навет кєди писалі записувалі тото мулі В звівку з чым памятам моіх студентів в Бразиліі претіж оніли ґваром доперо одемні ся довідували же то єст одмяна языка польского же в языку літератскым было бы по просту так Але для не для них то вшытко было языкєм польскым отуж школа Повинна вніс свідомост же так ся му языкєм поточным так ся му в нашым языку кєди ся тількому кєди пишеме треба добєрать слова треба ужывать лепшых служба діспециялізуваных Пінкных поніваж тым язык може быти пінкым по просту он може жевісти взрушат ся тых люди і до них так власні перемавлят Вшыткє ты вартости сон заварты в языку і ты дві інституциє сут комплементарне то значы по польску они повинны ся взаємні узупелнять Родіна повинна вспірат школы школа повинна вспірат родіны попросту Он не можна тутей питать ци то ци то Препрашам єси хтось іде і хте ся учыт тілько в школи бы ся в домні научыл то значы же родіна не одыграла туй властивой собі ролі родіна не приказала чогось такого В ситуациі Лемкуф в Польсце єст єщы іны проблем мяновіче барзо ченсто хотя што ґрупа невелька барзо ченсто можна услыше таком опініом же цуж я бендем ся учыл того языка котры ґом є пробую учыть в школе Кєд в моій родіні і в моій всі теґо ся так не писало того ся так не мувіло тылько трошкы іначей Трошкы іначей Зврацам увагы на то же незупелні іначе але на приклад в якім слові концувка была ні така тых інна концувка і з того єст як бы велькій проблем Чы то єст проблем для языкознавци Нє То для языкознавцы ні єст жаден проблем то єст людскій проблем а люді як відомо потрафіт творить проблемы там діх так направды нема цілі попросту якось дробном ружнице Подношун до ранґі жытвістє важного заґадніня але тот о чыма крап тераз мовіме Припоминам і розмове власні в Австралиі зо специялістком од языка Влоскєґу яко опцеку котра учыла в Австраліі языка влоскє людівлоского походня і оні підношот власні тен проблем Теди умнє в дому мувіло ся іначей бо мы в якым там языку пємонскым повіз ми чы якымсь інным Як видомо во Влошах было вельо языків реґіональных і язык тын огульны народови зостал на добром справе Но доперо в дівнадцетым віку впроваджены а потем был лянсуваный през школы радийо телевізия сродкі масового приказу доперо в звівку з чым та свідомост языка реґіонального єст барз дужа во Влошых Натомяст і памятам як пані професор А мувіла до мі Боже як я заздрощы Поляком бо увас вшытці ся учом того языка Вы так кохатем сву язык без жадных дискусий унас бідный научытель Влохтій Австраліі мусі найпер одепшеть атакі родівцу бо і не буду ся учіт влоскє літератского тыка оні ся буду учыт языка реґіонального Кажде белі ся учыл свойого языка Препрашам барзо каждій свойого языка можыл ужывать в дому і т натомяст мы яко цала ґрупа мам і єден вспільный язык язык влоскій а од того языка повізм як од пня джева одраз то ємнійше ґамонскій то сут нашы языкі але то Не може быть так же ґалонска жыє сама без пня по просту бо то єст звычайні неможливе Отуж т арґумент то не єст важный арґумент поніва не бенде ся учыл языка літератского поніва Умє в Дому мувіло ся ґваром Препрашаміло ся Ґваром я яко чловек свойой родины додіся розумієм умім барз любю ци воґле люблю нектуры выражыня котры были в Дому Моя бабця повтажала і воглю бо мыс навет моі діті є знают або по просту часами ужывами вшыткы віцом же то умє в Дому так ся мувіло по просту Але то не зміня ситуациі же языкєм в спільным тых пару мілийонів люді єст язык польскій мусімі ся на то згодіть в огле демокрация єст втеди кєди єстесме в стані ся порозуміівать кєди наприклад люде захуют шатунок для нашых мнійшых языків натомяст ужывами якіс языків котры сут ужываны чез вякше ґрупы по то жебы ся вспільні порозуміт в звязку з чым тен арґумент направды не єст жадным специяльным арґументом і єще не єдном реч Подношеном през нектры особы н Польоніі Американьскій но не ма сенсу учыти того языка наші діті поніваж тым язык ім ся до нічого не прида по просту То єст такій власні арґумент мянові че язык мусі ся до чогось конкретного придат Препрашам барзі до того зо хвілечкы вруця легям ку Дзюдко повіді язык єст вартостю самом собі язык выража чловека Єслі я походіла м з конць то я повинен нам памятать о тым ск приходзы Особа котра не ві ск іде Нєст особом цалковит ся нормальном може не видіть док іде але скі не видяла Припрашам я не могте го принять яковле нормального захованя чловіка Як можна оповідат Не вім альбо вымислят якій бздури вымыслят собі родовуд котрого не мія лем тілько по то жебы зыскат апляуз Преціж по просту на конец свойого жытя по просту окаже ся же я цале жытя гралим і удавалем і в такых моментах оповідам історию котру услушалем то была справа оповідана през паньом просо Данте Моствін котра была Социйолоґом американьскым польского походжыня она зробила перше дуже баданя на барз лічной популяциі лічній ґрупє Поляків і она оповідала таком гісторию на конференці в Католицкым Університі Любельскій в Любіні мяновіце о певным Поляку в Новым Йор культуры Зробіл карєре был менеджерем в барзы важный передсімбіорстві некєды одходіл на емериту очвісти зробліно як то єст вшынді в світі в звычаю пшєєнтій так і очві єм удзякувано за спілпрацы вшы зробил зато же власні был добрым працивник спілпрацивник і так і на концу он сам міл подякувать Но і он дзянкуюч Е повіл А на самым концу повім Паньству цось чого Паньству не візом чого Паньство навет бы не припущали Мяновіце так направды я не єстем Правджівым Американінем Я єстем Американінем польского походжыня о чым паньство не виділі і то на концу хто лем Паньству повіді По його вызнаню розвик розлег мі ся окляскій бужлівый сміх он не видял для чого А втеди хтось крикнул до него Перетіж завше як были сме злі на пана бо пан казал нам ци зробити і вогле то мы смели о пану тен Поляк вопросу ж вшысци сме то виділи по просу Як же ж пан воґле Боже припущай же мы сме того не виділи он змініл імє змініл назвиско змініл язык Вогле Польского не ужывал жебы Божеброй не было жадного акценту жадных налецялости і так дале і оказало ся же вшысці і так барзо добре виділи по просту кім он єст Отуж до того прошы Паньства проваді ситуация люді і так лепій візом кім мы направды єстесме на виді мы усілуєме ім вмовить же єст зупелні іначей Єст так і было Я може з досвядчынь свойой родіны повім же был єден з трыєк мі теж є ужывало стрінька Та прошым котрый был директорем но певного закладу працы так поєдме Ані єст таємніцом же проґрам наґриданы мін дінь вчесній бо т проґрам бенде емітуваны В понедялек <unk> стичня натомяст діс єст святой Йордану і так ся склада же оно втеди то свято выпадало в якій такій дін повшені Ін пришед до того закладу працы але но так за джвями якось станов чы з тям ґал плащ чы такого і гацовніци мідзе собоміли Цікаве чы дісяй прийде чы не прийде Цо было ясным комунікатом з якых поводів міл бы не присно длятого же єст свято якєсь лемковскє в звівку з тым но не пришел Заложыл пальто на себі і вышел і тилем А был переконаны о тым же то же он єст Лемкєм то никто не вік навет ся не домысляй власні Но єднак часом інтервенция парахченників земнентных усвядамя нам же Но не належы хыба удавать ся кого з кім не єстесме зналезлі сме ся в Америци то є мам пытаня до пана професора Та ситуация дотиче не тылько Лемків але і Поляків ктры Выбрали еміґрациюм выєхали до Америкы Станы Зєдно Канада може Австралія то єст край еміґрантов Там сон люде котры зналезлі ся з ружных причын Длячого оні так шытко ся асимілюют Длячого оні так шытко трацон язык Длячого в другім поколеню Лемкові уж не муят по лемковску Так но то же в другім поколеню оній не можут то жевістє єст повідал бы м проблем бо то показує же нітяла то вчеснійше поколеніє то вчеснійше поколеніє не одґрывати ролю тром повинно одыґрат не переказало підставовых вартости збіровости цілі языка лемковского і культуры лемковскій настепному поколеню то ні єст нормальна ситуация треба повіти з пунктів знятий трансмісиі мідзипоколеньовой такій власні вартости Я бы м повіл так же жевістє В краях о так званым роводзє еміґрацийным ци і краях котре приймували дужо осуд заґраниций такым краєм сут Станы Зєдночоны през віле лят домінувала в політице паньстовий ідеолоґія асиміляций То значы напіоно в школе жебы родіце не мовили до своіх діті в языку етнічным бо діті бену міли клопоти з языком з языкєм краю осєдленя жебы власні стали ся як найлепшыми Американами трохе часу мусяло уплынуть Властіве повім о тым бо то єст важне то в односі до Америкы але также до нас найперв усвідомлюно собі по ІІ войні святовий же нацийоналізм ци узнаваня вартости єдного народу єсі ты наруд стані ся барзо сильным мілітарні і економічні єст Страшні небезпечне понеш друга война св была розпентана в рамах політикі нацийоналістичной през такє власні крає цо было зупелні страшне в звязку з чым по перше вшытци усвідомліли собі як страшну цены людской заплаціла затаху віре в потягє єдного народу єдного языка єдной культуры то был єй первий момент длятого теж зачанто пошуківать якогось інного выйстя з тій ситуациі На тут завше потреба пару дісятку флят в лятах дісятків Станах Зєдночыных появила ся Ідеолоґія вельокультуровости Мяновіце по перше повідяно же Американінем добрым Американінем підкрислям мож набыть не на єден спосіб Ци і такій аґлосаскій спосуб можна быти барз добрым Американіном єсі ма ся походженє етнічне словяньскє ґерманьскє романьскє навет з Далекого Сходу бы самі Хінчыків як видомо Японьчыків і так і так дале А по другє усвідомльо собі же треба єднак зачань пєленґнувать ты культуры котре псівєзіно І тераз замкнето муц же втеди ся появіла помоц Паньства американьского стану в пощеґульных для ґруп етнічных котры хтли учыть своіх языку дотан они робіли то яко То был іх власный высілок орґанізацийный од тамтого часу мож назысківать окрисльоны сумы на провадженіє такых власні інституций і тераз хы повіді яка єст ріжниця медзы Уніом Европейском і Станами Зєдночными на то завше зврацам уваґе Отуж Унія Европейска єст такым орґанізмем орґанізацийом понадпаньсвом котра од початку же каждый язык і кажда культура єст вартостьом в звязку з чым Унівропейска повинна робіт вшытко жебы помуц заховать пшеховать переказать наступным поколеньом каждый язык і каждом культуры то псінцє на самым початку поза дискусиями же каждый язык і кажда культура єст вартостьом Єст вартостю не для пощеґульной ґрупы для вшыткых Европейчык понімаж вшытци Европейчыцы будут богаті тыми власні языками і культурами котрых єщы не знаю але котрых кєдись могло могли бы ся научыть То мысле єст барзо важне заложыні европейскій і стонт карта Языку Мєйшосових стонт цала політика европейска з котрой належы кожыстать по просту Я повім яко специялиста од научаня языка польского займує ся тым од пару дісянцю лят повідм міцей лят зачалам то студиювати і робіт працююч во Франці в <unk> р докладні єст лят О віле вінцей помогли мі тутай Европейчыци напр моі професорві і приятеле Французі ніж Поляци Поляци на початку пукали ся в ґлове муд же хто ся беоци хтіл учыть того языка по то на чому то і так і так мы Словяне не маме специяльні велького выображыня о нашых языках і культурах то єст наша вада Ту быть може єст єден народ словяньскій чыри ся выружня Росиянє повіцял бы м але тылько Росияні вшыткє інны народы патру на своі языкі рачей з недовяжаньом же оне могло быти языками важными мродово і так дале Длятого мую о тій ідеолоґій політице европейскій бо она єст чым зупелні новым она попросту та політика не хце повтажать блендув краю о родовозі еміґрацийным ці і такій як Станы Зєдночоны Канада Далей Австралия напевно мала ідентичном політикы в Америце Полудньовій Бразилия Очывісті же так в року <unk> президент Жетулийо Варґас забороніл ужываня публічного языку в етнічных замкнул вшыткє школы етнічне по просту бо ся обавлял нацийоналізму в европейскій цілі нацийонализму німецкого втеди але также бы бал ся барзы нацийонализму японьского поніма час Бюровос японьска єст в Бразиліізлічна і т і так Бразилія єст найвякшым краєм выходства японьского поза Японіом Тоту вшыткіх заскакували Але я то вім мови же то так речывістє єст єй є є є є єст такым жевістє барзо дужым краєм Отуж хоці о то і прошы Паньства і тераз доходзіме в тій політици огульной для чого таком політикы проводжіт паньство ци орґанізация зажадаюча мілийонами люди поніваж оказує ся же лепєй учы ся языка ктось хто не ма комплексу власного походжыня ні чує ся горше длятого же єст Полякєм Лемкєм не вім Французом Шведем тикіньстам і так далей жебы за нім зостане Американінем лепєй єст принонь же і так ся приймує новочесні же на тій скалі І припадству народу Вельоетнічных повіт м о вельоетнічным походжыню же мунктом етнічным Полякєм а тым пунктом доцельовым Американіном єст вельо пунктів посредніх можна ся чуть американіном котрий єст барзій і мній польскій очівісті єст барзій польскій єсті на язык польскій утримує контакты з культуром польском і так єст мій польскій і сі заховало ся тілько назвіско і то з Нікшталцене на приклад бы барз често оно улегат з нікшталценю ной память о польскым родоводе В родінах навет в вельоетнічных станах споткаме наприк Святованє польскій віґілі Памятам таку родины польско жыдовском Нє по то влаціве родіце были Поляками діті кажде мало яко партнера жытьового особы з гідной культуры і оні ся спотыкали на віґілі власні в Дому родіцув Я былам там запрошений яко професор іх наймудшій цуркі Цицилі і памятам мою розмове з ним і о ній подій то вспанялы помыс льскій звідіньом Бо мы тым способом можеме і ся споткат вшысты разом в польскій Дому і то никому не ваді бо іщы Американі не мают свят по просту спендаме тутай тен вечур А потем другій дінь святуєме в іных в інній часті нашой родины і т Очивісті єс люде хот то потрафіом того типу же целебрвать узнават за позитивны вартости На тым полега політика европейска і з того повиннісме корыстать Я мисль же наприклад для языка польского але то само мысльорику Лемковскій то єст знакоміта шанса Професоре скоро о нап ситуациі котра єст і в Америце і протівставяме ты ситуациі мійшости тому што ся діє в Европі жыні Европейскій Но то до Европы прийдзьме і од часу до часу мыту в тым проґрамі то беде змонтуване робіме собі шырвы музичны і Клоднуґаро і Тулюза Терес Выжнєва Марко Любі Но так там так а то пікна Пьосенка Пінкна музыка кіли лому пили фун мы Ловерты ду канал думienuru<unk> Же розпринсу верекол <unk> мокар ты буры дупла Ісі си тю коньскы тю ґаньск Ісі м гемы лякальны отулю си торронт каюру Летанто нак віоленсы буйоны жусткы докы фіолеты треты ту мапель ту секреты ліяде люраж дом лет пуртоны ЛЕґлізы Серна іміне слав <unk>э фльорд корає ты соле я <unk>eo Мальдрету сепытато бурсату тоді лоту паве масіти дасконы Тротуаре вонтре су летвійо дузёс паньом твосопы сакорны Серстом теторины джаз влады ляб сольшонты блюдын А плянят ти ав сон плю бо <unk> сеты Бурж ґові Масю Паіс од тулюзы О тулю Не вратаме Я бы м хял єщы запитат професора о такій край Знаны вшыткым тым же обєкт заздростя але і там Лемковє сон слухаю нас навет мілі сме кореспонденция з того краю о Швайцариі то єст край федеральны в корым ужыва ся черех языку З тым же найвякша ґрупа чы найвякша обшыр краю по Швайцарску котрый єст властівый місцевом одміном языка німецкого так до назвійме єст чест стосунково теж дужа французскоязычна і дві наймнійше Честі то сон полудньовы кантоны при граници з Лохами Тічіно такє молі ся по Влоску і Со такє рейоны за ґурами за лясами так якєсь байкы За ґурамі звлаща так так реторомань ретороманє Цо з тым языкєм ретороманьскій єси хоці о язык то романьскій тот барзо єст то цікава ситуация отуж Людьом певны справы мог помагат а мом перешкаджать Як ся муй за ґурами за лясами то можна додать іщы за можами То сун так званы натуральны перешкоды в переказуваню на прик языка ци в барз важным процесі уєдноліцаня языка поніва вшыткы языкі вшыткє абсолютні нема тутай выєнтку не было так же од початку міялы версиі єдном вспільном та версия вспільна вытважала ся през вікі В звівку з чым то же ретороманіє были осєдлені в кільку долінах Альпейскых і м єдном а другом доліном были ґуры о высокі <unk> метрів но то подавало же ты доліны были През вільшу част року бы ту єсма і Пщестна Вісна абсолютні недостемпне треба было єздіти доокола жебы там дотред і так дале В звівку з чым реторомане вешли в єк двод дзвяти ні маюц єдного спільного языка тілько маюч пощеґульны діалекты языкович і кажда доліна мувіла своім языкєм Очывісті усвідом усвідомляно собі бо реторомані яко члонковє сполеченства швайцарского кшталцілі ся нормальні звіло особ зыкшталценых працуючых нормальні в Швайцариі же сом тото завше подіялем у ній тото же Кажды влада свободній кількома языками Мій приятель котрый написал словник ретороманьско французскій Жен Жак Фуре попросту научыл ся языка ротороманьского по французску з дому а і його барв інтересували інны языкы длятого научыл ся языка польского і языка кашубского бы його кашубскій барзо теж Інтересувал але м ін стал ся велькым патріотом прибраным повіділ бы м языка ретороманьского і постановіл зробит сось чеґо никт в цалий втисятлетній істориі того народу не зробил написа словник ретороманьско французскій боді ваш язык ретороманьскій з языкєм романьскій в звівку з чым єст покревняны з такыми языками як французскій хіспаньскій портуґальскій влоскій повідал бы м румуньскій ту на нашым терені і так натомяст Поніва Швайцария была здомінувана през люднос німецкоязычном і акурат то найвікше іх място кур котре было таком таком первотне століцом ретороману по пожаже зостало засєдлене през знакомітых Ремєсників німецкых ктри приєхали му і по німецку новен зволе іх століця стала ся пехтьом мястом німецкоязычным отуж оні усвідомлі собі же мушун зачать опрацувать єден язык спільны Властівє Оні мєлі свідомост вте кєди была в Йосна Люду в <unk> вікучый рок <unk> повідс міля та <unk> бо то в <unk> выпало але воґле цалы лята IV окрес о ожывіня народове людзє питалі ся кім мы направды єстесме ножыєми нап в тей честі монархіі австро венґєрскы але претіж каждый нажы до ін народу і т свідомост народова зачала повставать Отуж ретороманє втеди мілі свідомост же сом невелькым вправді народным і розпрошеным але єднак сом Одрембній з тым же оні з ґуры в цілі таком барз неромантичном а праґматичном тутеі теориє постановли не вальчыть о тын язык в жаден спосіб не хтіт вылончать того терену яко особный орґанізм і так д постановили утрваліть язык для пришлых поколінь яко язык котре уж не бе тілько бе записаны в свєтных зрештом дісяй выдаваных словниках опрацуванях барз солідных твірком культуром і накладом працы зробляных і так дале І ся оказало оказало ся же язык тіж жыє по просту так але оні в тым часі кєд зачали творить то языкі міли прецизийні облічены час кєди остатні Рето Романін котрий лжыва языка умже А враз з ним тым єнцем язык власні то дасти Не памятам кєди то мало наступіт в каждым разі не наступти То як то мало наступіть в двоку в другій полові <unk> віка і ліджылі же Язик ретороманьскій потрва около єще втеди ній <unk> лят то влічено на так повізме <unk> і так Я учым ся того языка власні ф на терені ретороманьскій в версиі тзв сурсильваньскій і то был конец лят <unk> І памятам знакомітых моіх професорів то былі молоді люде студенті ктры студиювали в ученях в ружных мястах в Швайцариі але о ні світы знали свой язык писали в тым языку напр памятам поезіі співали наґрывалі Ту Прошу Паньства оказало ся же те нове технікі оне служут до нап очывісти лянсуваня певных спільных вартости і тымы в кєрунку певной універсалізациі ті домінациі єдной культуры але з другій строны Те вшыткє ужоджыня позваляют єднак заховать і розповше вартості мале Оказало ся же наприкляд ретороманє могло тераз мі своє радийо свойом телевізию в школах завше учено в тых початковых клясах языка ретороманьскє ґовінц то не было жадне нове зявиско могло по просту быть думні зо свойой культуры в звівку з чым то єст такій приклад на то же того типу облічыня найпер повиділ бым не варто заховуват ся песимістичні чі і мовить вшытко страцене вшытко вшеґране і так Длячого Длятого же выстарчы єдна особа єден Збзікуваный чловек котрий в вымысті спаняло ідеолоґіі потягне за собом тлумы воґле а поза тым людкост цо паредесятку лят пережыва окрес фасцинациі вартостями етнічными напр американє Теж то былы лята <unk> ві наґле зачалі шукат своіх кожені тенсвильний сериял американьскій котрый показувал коженіє мужыньскє гісториі невольників і так дале Наґле Мужині собі Американьці усвідоміли же претіж оні не сон сондже по ото скондіом Американами сут тераз але так направды през поколеня не білі і те поколеня ся лічом то єст пошуківані кожені Вчесній мовим о тым же можна не відіт док іде але не можна не видіть ск іде Отуж Вєле особ і то власні на фетможыні діті внукі запитают Е мамо тато а бабця то властівє она мувіла якым іщы інным языкєм Цо то был язик за язык она мі співала цось і так і так дале і втеди наґле треба тым внукам то ся одповіді і втеди бардо ся здажа Такє правідло таком правідло тлілі социйолоґофі американьці же в вартості зажутоне през поколені на прик діті то другє поколеня о котрым вилі сме котре в дітінстві мувіли в языку своім а потем запомяли і не ужывают го і так сут одкрываны през настемпне поколіня котре хентні враца пєлиґнує єзді на школы летнє учі ся і одкрываже єст то пікний язык Я властівє як мує о пінкых языках на світі то не выміням тутай языка польскы нокня уважам же язык польскій єст моім Ойчыстым языкєм в звязку з чым он єст поза конкуренцийом Але длятого поніваж польскєго в тій конкуренциі не ставлям памятам першы момент в жытю кєди услышалам Услушалам подслуху так направды бо того ні муно мє же язык польскій єст пиякный розмавляли дві моє студенткы американьскє котры ходіли на муй лекторат языка польского то было в Дітройт в Вайнстайте Університ і по просту розмавляли дві студенткі і власні оне мувіли так же но власні детен язык польскій єст бардний я страшні жалуєш є не научы вам бо родіцем увію по польску тых втеди кєд хцілі жебы сме іх не розумілі попрост Ці родіце святом не приказували того языка же зміні назвиско называли ся яблоновскій зміні на Джонсон попрост жебы бы было абсолютні американьскє І і іх внучка попросту она повіла Я жалує бо то єст такій піякний язык Втеди я по раз первшы в жытю услышалам же язык польскій то єст піякний язык о котрым ниґди так не мислялам так власні мувіла внучка котрой того языка не учоно в дому Єсли можна то в тій хвилі певне берва якась єсли знайде музыкы ретороманьском бо ді смія лем але могли мі одшумати не знайдете як могли сосвятом Бо я мам в тому мисля же му належы Але то на певно скостам на певно скорыстам Так так Єс не знайде ретори Маньскій то та ситуация нон спецяльні на Вьонзовым то бемковска Пьосенка з остатньой Плити котром выдало наше Стоваришын Стоваришыня Руска Бурса друга част Пєсні і співанек як мы Петра Мурянкі І співают ріжні выконавци можна повідет же найвякше ґязды лемковскій лемковскій пєсні А барзу ся услыт іду до Ласиі Заскій свого сыр коли дойдних погру До сылы рідного До дворы до рідных до сыли рідного до двох Варто до вас артом більше Никого не Никого нелишы неразній ні дорогы севарну е был св Професор міл такі взначаю цо року удават ся до ГУд до Вуд Але воды ні были бы ле ґдє очывісти ты воды мусяли знайдуват ся в Креници Як то там было професорві в Креници Длячого Крениця акурат Крениця так направды звыкле одповідам так же моім здаєм Крениця єст місцем дост ным і дост дужым жебы там годнє пережывать старост і можна спацероват можна ся спотыкат і так дале і лепє целебруют свойом Те своє старше для та кобіты ніж меншызні як то завше кобіты очывісті і так і так звыкле одповідам Я мисль же крениця єст попросту барзо ладна а поза тым Кріниця єст інтересуюча поніваж Креніца для особы З польскій центральный Я не єсем з польскій центральным бо я єстем з тзв Подкарпатя околіцмєльца в звівку з чым повідял бым но але міцей з польскій повідял бы м єст она барзы цікава зо взгляду власні на ты релікты бы культуры Лемковскій Властівє задає собі питанє Як то ся стало перше запитані о то моя выховавчыні бы лем на стулеті свойого ліцеум Йона Пиджа же вугле тем Біодунка то попросту найперш зостал польоністом потем професором університетскій а вогле найдівнійше для мні єст то же он ся зачал займофат з языкєм польскым світі языкєм польскым якопци о чым я бым навет хотяж єст мем польоністком не помісляла Венц завше мі то інтриґує для чого мі то інтересувало Мысль же хыба од дітка памятам і інтересувала інност то было інне од того цо мія лем нормальні І памятам з діціньства послуха м тых проґраму Радийо Жешув надавало круткій проґрам то был альбо пяметок альбо субота Домышлям ся же то был якій такій вікендовий проґрам хыба в языку украіньскій по просту был тый власне проґрам котрый выслухалам бо очві усвідавлям собі жеж і так в інчых зрозумія без то інтересуюце мі ся выдавало Сондже же такє заінтересувані інноцьом споводувало То моє заінтересуваня є языкєм польскым яко обцим І прошу Паньства барз важна реч котрого хцы повіді З приємностю працувам за границом длятого же працюю за границом учы лем не тыко свойого языка але учылем ся языку тых краю котры мі приймували Уважам же єст то огромні істотне і огромні важне то єст Есенция повід бы м найважнійша за вартіст політикі европейскій шануй язык свойого сосяда і си мож ся научыть хотяж пару слов то єст то жысте барз пинкне барзо всказане барзо ужытечне Длятого жі ужывам хотяж єдного нормального поздоровіня в тым языку я символичні выражам свій шацунок для того языка і памятам до дісяй памятам свойой прижытя з візит в такых колоніях бразилійскых в інтерьоже ді напр бразилійці ци влоского походжыня Мувіли до мі А дін добрі Дзін добрий цось там і так ци памятам як на спотні з сєстрами бразийскій Оґле они знакле зачынали співати по польску Боже сось польскє і так дале і так дале Я заскочены питалем але і скєстры знают пісні А то походіли сме до Костьола і там было дужо Поляків і Поляці як зачали співат з то вопросу не можна ся было того не научыть Вшысци Бразилійциці співают такє власні польскє пісні в тамтій околици бо оні уважают же но як уж Поляці співают тото єст так то так якыс чловека поруша же не можна ся того ней научыть Отуж чыст нормальна цеха людска по просту цехом людском єст незамыкані ся В своій культуже і в своім языку тілько отвартост на інны языкі культуры і памятам тако рефлексию єдной з моіх докторанток на єдным з такых семінарів кєди мулі сме о політице вельоязычности европейскій і кєд я мум же новесні треба сілчы з языку в сонсяду Поляци з языка чешского і словацкого Чешскєго звлаща раці ся сміюм і жартую ніж ся го учом І она по тым Яно Віз пан усвідомлілам собі дісяй же я всіж походжым мєшкам недалеко од ґраници направде і властиві я ні умієм ніц по чешску бо завше вшыткых нас то смішыло хтось тамтось уміл мувіт але завше Ужывано того яко якогось так смішного языка а я особісти уважам же чешскій то єст речывісти пиякный язык котры мацехі котрый в польскій нема і можна ся того научыть В звівку з тым учені ся ружных языку в ішных культур єст жевістє барз важном справом тым же не памятам у початку питаня Так пришло мі до ґловы рного родаю гісториі ле ся появил же не памятам якій был початник питаня А то я не перешкаджал єм пану професорови гнеска бесідували сме з паном професором Владиславом Бьодунком котрий єст Як сме вшыткы чули специялістом од вчыня языка Думам же буде мож до той бесіды вертати бо гідні было такых сюжетів котры треба бы было іщы чы потягнути але Гнеска уж неє коли Пан професор Гнеска повіл і так за вельо як єм ся сподівал Пане професоре жегнаме ся зо слухачами по лемковску По лемковску нема слова до відзеня А як ся му на довіценя Оставайте здравы Ага зостанці здорові но так то же бардо мі ся подоба Зостанці здорові зостаньс Боґємі о ся уміня в дому на пожеґна так власні урочысті То повіт м нормальна справа А поза тым проже Паньства на конец тій бєсяды барто мі ся подоба слово в языку польскій старопольскій бесідуват з кім чылі власні бить спендат час розмавлят очістє такє значыні тего слова в лемковскым від єст по польску нема Хы повіді же іщы єдна реч одгрывала барз дужну ролю в моім заінтересуваню інымі языками культурами Приятеле Отуж таком ціплом прияснул особном єст Богдан Ґамбаль з котрым власні розмавлял што не пуйде них то же прашам але я хы жебы то пошло в станов Так абсолютні бо в моім переконаню То єст жыч барзна справа мяновіте інтересуют ся якым чловекєм єсі он стає ся блізком і особом приятелем і так дале інтересує ся його культуром і выдає мі ся же то єст нормальне же я акцептуюч го акцептую также же Цілі те елементы його культуры котры сут для нього важны завше виділа лем же для Богдана Ґамбаля сон барзо важны язык і та культура чулем тото не были то деклярациі тілько то была было одчутє і мушы повіді Же з огномном приємностьом любилем нашы выправы кєди врац з Креници оглядали сме землі лемковскє по крых опровазал мі но потомек Лемку вповід было видать дзідіца того языка і той культуры і то направды єст імпонуюце Не заслужыл лем собі на тего типу похвалы але єст презент для професора за добре слово пыта єст фантастична намавлям жебы вшысты по ньом ся мнелі она єст достепна запрашам на певно варта Дзякуєме на діс ґде бы были питаня ґны бы были якісь коментажы то попросіме попросиме вшыткых котры заінтересували ся том бесідом жебы до нас писали А я найнизка дякуючым