Пропаґанда #42 - проф. А. Зємба - Етнічна достоменніст як обєкт політичных маніпуляций примір лемківскых Русинів од XVIII до XX ст. (1 част)
Автоматычна транскрипция
Добреден слухаче пред мікрофоном Богдан Ґамбаль в рамах програмів пропаґанда запрашам внеска до выслуханя бесіды з паном професором Андрийом Зємбом професором гуманістичных наук в обшыри істориі котрий єст кєровником Закладу Етнічных Односин в Европі в Інституті Етнолоґіі і Культуровой Антрополоґіі Ягаляньского університету Пан професор Андрий Зємба єст постійным дописувачом до єдиного лемківского часопису о науковым характері котрий вказує ся од <unk> рока під наголовком Річник Руской Бурсы Днешню тему а властиві перший програм з циклю назвали сме етнічна достоменніст як обєкт політичных маніпуляций приклад Лемківскых Русинів од <unk> до ХХ столітя Днес як єм спомянул перша част той реляциі А на сторонах першого лемківского радия Лем фм єст поміщений недолгий допис пана професора Андрия Зємбы під наголовком Достоменніст Лемків в історичным аспекті Тот допис і днешня авдиция буде проходила в польскым языку Венц я мислю же то не было такіж поніва ж на тых землях дімкаві Русіндзі жундзівокульскє паньство одбывала ся якакольвик маніпуляция етнічна Допукій т проблем кім сон люде цо чуйо цом ся особін стал ся політичным То значыт в моменті кєд то сполеченство зачало ся демократизувать ци творили ся новочасны проєкты політичны народовы так голосуванє лічыло ся му при выборах розмаіты деклярациє масове лічыли ся при Вальцо якій целе політичне котре можна было осягнути тілько през мобілізацию сполечном девнасти вік то єст допро почонток проблему тожсамости етнічной проблему політичной тожсамости етнічной Чі зґруша же бьорунц друга полад вностек віку одвисне Хто перше маніпулювал Австрияци Мусі маніпуват персі о так залежало на тым жебы та іх нова влаза політична пришли вжеко розвіодцы яко інтрузі яко м паньство сосідніт входіло на териториюм Цудзе і в якій спосіб треба было то пануваня австриятскєм утварці Жебы маніпулювать то треба маніпулятора І обєкт котрый подля маніпуляция Іманіпулятор ся знас очывісті не постарчыт кохень сміц так приявить генжы бет треба сме колюваті Чому хцеме осягнут якій сцен Якій сце анойм то маніпуляция мусі чему і служыть мусі міс якось придатност політичну Але мусі быти ж обєкт котрий бетатный на бік єст за штомб сут люде по прост но дольшество но але цо наґле ся в тій люде появили Нє оні досталі якось підмітовост оні зостали названі же будом ся ідеальне надават на примір маніпуляций чы подмір маніпуляций чылі цо досталі права выборче і нє то єщы не было так в тым першым окресі Австрия хтіло ся почуть певній на тым новым териториюм хтяла знач союзник на котрых могла бы ся обшеть Челіме о якым окресі Мувіме о пшеломі віку <unk> і Цалы час травают польскы конспірациі котры маю Австрия Жуці з того обшару он очывістє ма поліция мадміністрациє мам певне правополітичне м попера єм уклад ґеополітичне але то вшытко єст за мало треба міц в сполченстві в котрым ся жонді своіх люді І першым обєктом маніпуляциі в Ґаліциі Австриятскій і была каж єдна конкретна ґрупа етнічна Онавстрияцкє барз віділі з якых то ґрупы етнічной єст компонуване то сполеченство котрі м зачали жонціть Першым обєктом маніпуляциі были люде авансуючы сполечніє Жы значыт Турці зарабят коже хтіли авансувать в звязку з тым могли быти по просту ужыточными нажынцями влады австрияцкій І то не была ввязку з тым шляхта бо она мала стабільну позицию сполечном політичном економічно то бы то бы вшыткєты елементы плебейскє польскє рускє ормяньскє жыдовскє Жыдовскє Нє але мы з уваги на то же та ґрупа была барз консервативна ім не надавала ся му з увагі на своє вызнанє до працы в тым окресі на жеч монархіі была консовна обычайово ні асмілювала ся ні інтеґрувала ся м жыла в своістим ґетці культуровым А поза тым мы і то сун іщы часы кєди не паньство австриятскє патри на Жыдів як на елементы рачей подійжаны ніж мы сприяючы дестабілізациі влады австриятскій владыпаньствой Жыді таком рольом евентуальных союшників в монархіі зачали одґрывать допро в другі А то I повіку нквили розмаіте сєдовиска плебейскє сют ніг теж Русінів Бо то не была ґрупа котра стала высоко в хєрархіі культуровой політично і економічной на тых обшарах він авансуюч нікых репрезентантів той ґрупы даюц ім добре пенсиє маєнткі можливости карєры ни монархія зысківала союшнику І то ся переложыло на аванс цалой ґрупы етнічной чий Русінів ото было віле такых індивідуальных карєры Добже закреслиме т обшар о котрым ны то бендом зємє тзв І Забору австрияцкого то бенцімує огульне цала Ґаліция тост Ґаліция з по першым розбіжы з Краковым З Краковым найвы Краков єщы двого належал до Ґаліциі Він з Краков може є але вшытко то сой на неполудньовым сход од Кракова правда Він тын обшар котры монархія Назвала Ґаліцийом обшыри культуры і ма ні спільного з жадныма там традициями Лускіні ксянствы халіцкій і влодзімірскій был по просту штучным творем адміністрацийным до котрого до фастиґувано леґендем історичном мітгісторичны Ґаліциі і Лодомеріі І Русіні на цалым тым обшари были єднаково трактувані не быловы о жадных поділах вевнентшных теты єщы тожсамостьовых той ґрупы то была ґрупа Н барзо моцно вружняюча ся попрез язык і обжындек што не было подялу ідеолоґічных народовостьовых коле чы были реліґійны Сюдосіду так Сюдосів практичні ніє бо ґди Австрия пришла дон обшар єщы выґасало тутай православє єщы скід маняскій Міял своє м значыні єщы были м іщы бла память о православю але практичні уж одстулят Не было тутаі жадной орґанізациі костельной православной то може не остулят од <unk> радків докладній він жадні структуры жадній парафіі жадных жадных жадны о пар жадній орґанізациі костєльной ци желі навет си паміть о православію жыла только яко елемент свідомости людскій І невонтпливє она та память о православію Трвала зарво всюд хлоп як і всюд міщан як і всюд єщы в тіж те істнуючой шляхты грекокатолицкій та памят выґасала і тутей я бы мізу якій ружніц реґіональных она была зарво во Львовє як і подшемыслем чы под новым Сончым Мні віне в тым самым стопню Питам о то длятого же быти може средовиска церквивны буде заінтересуване теж в якій спосіб Осягнянцьом певных целів так ідеовых реліґій да Але тутей вытнічност вым знанья значыня новым Памятаме то сон часы кєд высше духовінство грекокатолицкє єст ци польскє з духа з языка з обычаю кєды родіны ксєнжы м парафіяльник сон тыж польскє то сун часом одна польскос никты кто ся хцял лічыть яко м чловек еліт Нє маніфестувал якій учуть сердечных до культуры рускій до языка руского рущызна дістям трвала но то бути язык домови Але не буто язык солоновий ні бул то язык товарискій Доводем амбіций культуровых было власне ужыват языка польского надават дітьом польскє імьона оддават ся потем до м шкул такых самых до котры ходіли польскы ді сут часы ґерманізациі завше тутой той школы польскій нема Ни зо штом языком школьным по конк была ціна в Ґаліциі Не язык польскій але хоціло о то самы школы то само выкшталцены то самы лектуры то самы тым самы о том самом культуры Настроє уподобаня культуре всер духовінства грекокатолицкого смінял ся барзо поволі діс допером в околицях Iсять році ві Але мане єщы вік осемнасти і з хвильом кєди пришла ту тзв австрияцка влада появляют ся прубы реформуваня краю зєм ружных інституций переяву жытя економіі вшелькых реформ в тым Проведені реформы грали Чи осторожні але овшем бо то єщы не был якій революцийны розвязаня Новыстеци барз шытко выцофаны навет они не были мы мам на мыслі реформы узыфіньскє в они были специяльні одважны бо монархія опірала ся на шляхцє Він не підважала єй інтересув економічных тыкто пожонткувала тын нови край уважаючы тутай сомы з балаґангаос же ту не мала пожку не мало дунґу а уважала так длятого же систем монархіі гавсбурґій был то абсолютизму свіцоны Ґє владца децидувал о тым ч єст добре цо зле мал обовязок мыщать в інтересі поданых але он децидувал натомя систем польскій чый чынучым розбірови то уст ст републиканьско саможондове Жонділа цала ґрупа сполечна еліта владца ся так мнічюл як в монархіі хоцбурскій а поза тым пощеґульны сполечності міяли свій саможод они в вілью справах самы децидували тен саможод з часу польскій Саможонд для Жыдів саможод для Орнян саможод для мєщан саможод для шляхты саможом для грекокатоликів то были те власні ознакі анархіі польскій ведук опінію ужыднику бюрократу австрияцкій о то натыхня зліквідовали Заперант вшыткє ты польскє права тым пощеґульным ґрупом реґіоном станом і на то місце входіл юзефіньскій пожондек чий бюрокрация право шло звєдня нестым можно было дискутуват с ужендници тужо вшыткым децидували лончне з жытя малженьскым отіж появил ся уж на приписы кому вольно а кому не вольно завжет Звязку Малженьскы в якых варуках досі може робивати То правдале ты реформы Одбывали ся єднаково ци паралельні і в честі котра была прилунчена безпосередньо до Австриі як і по строні венґєрскій в крулецтві венґєрскій зупелні подобно але і в інны честях монархіі австро венґєрскій Чи Ґаліция выружняла ся яком специфіком в тым самым пожадкуваню справ очы я уважам же єднакы реформу зефіньскє ґалі ціняли свою специфікы Барзо выразньо і не ту нікто розпоряджыня были проваджены в інным часі в інных вымірах а за певне т інным целю бо ту ситуация долаґнує щеґуль на тобу новы краі Цо єст найважнійше ґли хоці о ты зміны юзифіньскє Дві же сут важны найважнійшы Новіт ся нови пожундек ґы хоці о ім систем податковил тарас податкі вшыстым єй плаці очывистє в ружных змінах мы в тым также на жеч паньства податків і потіць хлопі Аль то было так спытні помышляне же обовязок побору тых податків на жеч паньства од хлопу вспала на шляхты котра в очах тых хлопів стала ся з тым додатковым єщы грознійшым і попшедньо опресовом бо надаль была обірана панщызна о щыбыщы обовязаня на жеч паньства в тым страшні любяна служба войскова То єсе перепрашам же входы в слово але панщызна была з колеі ограничена чылі было цимальным стопню то было то вырахуваня того ци хло мусі Свядчыть пану і в тен спосіб за бльокуваня евентуальных надужыць індивідуальных котре могло ся появить певні ся появили але не мусяло дозало чловека од властітеля Панує такє переконаня ніколиском доносє Бєжа Зупел блендне моім зданєм же на Лемковщызні не было панщызны В часах польскій В часах польскій в звязку з тым было єй так же в часах австриядскій Но то лют єст міт так то єст понеконд сон за якій міт істороґрафічны осозьос стже іначей не Реляциі мласти черем зімі а мешканцями той землі выглядали в оклицах ґурскых і подґурскых Попросту тутай не было фольваркув тудай не было дужых фольваркув тудай не было варунків до оправы такых росін котры могли м Прибылы подставом налічыня панщызны бы поводували же та панщызна была потребна Властильом маютку ґурскых і подґурскіх праца фізычна хлопув не была аж так барз потребна арґамзінах Згустимо ніблі често взываній до працы на пань на паньскым полю на фольварку они будує мнійше замян зато робіліцийного даваліцийного чно сліданіны розмаіте мілійны послугі так же істяле ся нап так же істняют ни обовязкы нажебшы пама натомяст не завше то была мы паньщы значынь праца на паньскым полю і ниґы не было то праца в такых вымях і лощовых як на Нізінах Добже Але чы новы влады австриятскы як кольвік розружняли тем вид сме они бы утримали тырко го упожядкували мож до розміц Поніваж вшытко мілотє в якым приписі правным уже Нік мусял децувати Дзяк выґодают реляциі міджелюдскє в тым стосункы власносовы економічне в звязку з тым тудей Паньство видало такяміны директиві і треба было тераз прострегать вес Яко арбітер арбітер в моменті ді ты приписы те уставы то розпожня не были стосуваны і то власніта зміна кора розпочне маніпуляция австриятском Хлоп єст далей власностьом пана але м опікуне м хлопа оглаша ся цисаж хлопы віжы же ма опікуна патрона в постаці цисажа стом зо што такій Вілкій Кульюзефа всют Русинів австоятскій ґалицийскій Шляхтіц єст щы барді зненавідзоный бот раз он орґанізує побор податків і рекрута те нове тянжары котре Австрия ся жуціла на Русіню на хлопу польскій теж дащо мафіскій хлопу в Ґаліциі То выновы цянжары дых не было за польскій часу Але оне были кояжене в свідомості хлопскій шлях зо шляхтом бо онам орґанізувала побутых новых тянжарів же добже а ґди был якій конфлікт кєди ся появила м скарґа хлопув на злых панів то приходжіл уженник Австорядскій якос праведіды сендя в іміню цисарства Опікувал ся розстригал розсонзал він тута юж видзіме маніпуляциі в стосунках економічны в Ґаліциі Сходній чым може шыже в Ґаліциі в той части Ґаліциі ґєду блі Русинами а панові былі Поляками зачына в звязку з тым Спінці товда тудес появил ся хтось хто мут Я бенде ся Вами опікувал Вами тотачы Русінами протівко Нашым паном чы протів Полякам Але я зрозумім же то вызначыня народовос хыба тыктуючы біже в опікы Бо вшысти питал тако тешы коже іначей скуткі той маніпуляциі выхозо на всях польскій а іначей на всях рускій бо то залеж од того як ся одбірато маніпуляцийом завше локальні одбірана зо чом памятайме што ся діє на всях польскій в тым часі то сум те самы процесы ци на всях рускій ці шляхта стає ся ті Поляками ктры мешкают в дворах а хлопу важа ся за цесарского лоп польскых та ґаклопрускых так єст боже консеквенциі длугофальове на всях польскій буду інны ніж на всях рускій в моменті кєди ся он та пасне тож самой зачне будзіть і тож самост польска беднак солідаризувала хлопкув зо шляхтом на обшарах польскых а конфліктувала хлопку зо шляхтом на обшарах Рускій Почотек єст не звязаны з тожсамостьом етнічном Тей маніпуляциі то маніпуляция стосунками сполечными ніяком і є етнічными натомас консеквенциє дугофальовы мают як найбарді етнічны тожсамостьовы выгря Є прошу але єст єщы ден другій важный елемент рефомюзефіньскых котрыж не был помышляны м так жебы маніпулювать етнічностьом але мал консеквенциі в постаті пшенян етнічных янавиці Яшколіцтво людови Юзеф узнал же належым хлопу вчыт не дужо але учыть і учыт іх в языку іх чы і крайовым А він си в Ґаліциі то могли быти языківжываны през війскій чынійскій мешканців а він польскій а він рускій а він єдиш Бо дзьорняньскій давно такє німецкє єщы бы такє такє ту были татациту былі мешканци в такых языках мулі Гідиш был не заакцептуваный якоязык школьный поніва властятска узнала го за збіжны з языкєм німецкім і ждала альбо гебрайского альбо німіцкого в школах жыдовскых Язык ормяньскій но была прубам впровадзяня ґо до обєку школьного але уж в тым часі ормяне польскы в Ґаліциі не знали того языка він о то не забігали ні было потребы реальний жебы т язык до школьства впровадат В кутах тілько тым язык был ужываный через якій час наведів ім докладні кєди престанут ужываны А він ци позостален мож повіс на тым полю бітвы едукацийны три языкі німецкій польскій і рускій і вшыткы ты три языкы яко языкі крайове зостали впрвадзаны до Школьніцтва будового і влаза задбала о то жебы были подручникі до научаня барзо примітивного научаня щеблю дімчы бы уважано за научанє В каждым разі то был якій примітивне чытанкій якій цвічыня до наукы і языка По тем і так в школьництві нецо высшым в провадзано языкі барже розвієнте котре было уважана за языкі надаюце ся до едукациі высшой а на тым щеблю зупелня підставовым в тых в тых школах людовых війскіх язык рускій заістнял як язык школь і то была революцийна зміна Ни бо за чем тотон язык кодифікуват Он смі не надавал наукы Он ні был з кодифікуваный Мувіоно нім так як мовоно як і был каждый вітял натомяст терасы доцерів школьных треба ґо якой зебра си выбрат слова выбрат засады творит якій словнічкій тым барже по тым міял служыт ся яко постава до наукы языка німецкого языка пануюнцого він высілек тых едукаторів Справил же мрущызна практичні мі ужывана в такых целягідных ніж тілько розмова комунікация мізлю мінзлюдска стала ся языкєм культуры нізкєй єщы вправді людовой але уж поволі м могла зачат свойом дроґем до авансу Зачыли сме од того же Інтеліґенция так повід сме руска были і інтеліґентами на вшах то были найчысті пробощові ксєнжа З родінами так погля бы там были єщы іх жоны оні си польонізували Але то же вірчы можна уж же до слова быжей хтось был силем і внукій люді мовцых по польску чого ся польонізувал то была по просту м культура польска котра панувала в на плебанях ґрекокатолицкій напевно не вшемде Але я розумієм же всі представиці леназвійны до інтеліґенциі рускій ужыляли єднак в церквях языка руского нашка забыли по руску Шыружня з тым было то был велькій проблем бо ахтось дом по польску не або іначе іщы і хто ся уважал же мыщызна служди до розмовы такій зупелні барз якійсі інтимний дн В зауфаным Крему домовим уж на дні з сосядами чы з людьми той самой васти сполечной евентуалі зо службом но то он тенґо той Рущызны такій выґладзоний надайцей ся до казань до Представляня реліґіі не знал Йому то было барз трудно мовить по руску в церкви о чымсті найтрудній было чытать азбукы чытать тексты писане Альфабетом котрий был теж жом трудный до до научаня никто так специяльні систематичні не учыл Він цале то кілька поколей ксянжы грекокатолицкых з Пшолом в віку <unk> Мало так барзо підставовы фундаментальны проблемы з ужываньом церквевнословяньского языка і рущызны же в випадку літурґіі здажало ся здажал сякє записы фонетычны альфабетом лаціньскым в ксєнгах літурґічных жебы модлітва м жебы елементы мшы было одчытане поправні а выпадку казань но альбо ся мувіло то казаня примітывным языком рускым дваром альбо сяднє бунє мовіло ограничано ся тыко до Літургіі і пєсні альбо ґды ходя о мяста казаня были по польску Навет в катеджы святого Юра вельовє мов ноканя по польску Наказаня по польску В катеджы св Юра мил єщы митрополіта Юлиян Куіловскій на пшолові <unk> ібо йому тож было трудно буть по руску то єщы был такій недобіток тых часу кєди праве цалы цалы квердокатолицкій тын освіцоне тын барже амбітне знал ґловні язык польскій і евентуальні так як Поляци знал рущызну Для контакту з гідном ґрупом сполча в якым языку были проваджены ксенґі парафіяльны тещат часто по польску з тым же не Понімаж кощу польскій ужывал лаціны бардо часто теж Палацінє в костєве грекокатолицкій Палацінє Тутай не было єдной засады бо чымстє здажали ся таци ксончаґрокатолици кры по руску мовіли барзо ладні кжы потрафіли ужыват языка котрий мікту жых цілі континууват своє традициє Ним і такій патріотизм культуровы рускійні ґнині выґінул в тій вальстві быдко же домінувала втеды культура польска Домінувала культура польска в звязку з тым можеме хыба мовить о В якых маніпуляциях котрым жыме оже не том культур польском фля домінувала хтось хця змініть то єст маніпуляция Розумім але цо трактуєме єднак культуры польском яком том первотном кора влашні подлягала маніпуляциі яко ефект процесув культурых котры не были зманіпулюваны то былы самоістне Так то ся укладало в часах польскых же еліты примували культуры польском долсповечны примували культуры руском якы трвали в культуре руспавы примували бо осадници м польскоязычні крындовалі в якых там околичностях Всюд сосядув рускоязычных примувал іх язык топравда А іже хтось належал до еліты обрацал ся всюд еліты то уж до языка польского Обжондек котрий розружнял Русін то был хто хто мал обжондек грекокатолицкій чычасні названо Ніцкім А Поляк то бы хто што мало обжондек жымскокатолицкі лаціньскій і тепоінця не мали тей силы етнічной яком дісяй маю яко дісям приписує выкоінців Поляк Русі Поляк Украінец Повіділи сме о провадженю школьництва на теренах Лемковщызны м ін ци цалей Ґаліциі В языку рускым хто Учыл того языка Но власне треба было знали на учытелі треба єм было теж приготуват о чыма была школа діякоска бо чымсто дяк прицеркєвны учыл муг учыть сам ксьондз Муґ учыть ся научытель заводови причыну ґди ході о то остатньо катеґорию она выстемпувала вшыткых містах жадка на всях Доперо з часом кєд тем зачал ся розвіять То трвало кілька десятьолеці ты школы м істняли уж практичне в каждій ґміні Появили ся інституциє школьны паньствовы котры надзорували тын систем они проваджіли політикы школьну можна было задбать о выкшталценє кадр чый цал тын систем котрый розпочал цесаж Юзеф юж окшеп і дойжевал втеди ім так же і на всякы появила ся та нова катеґория інтеліґентуф чі научылів Научыт ся ле в школах рускій і тосты мож повіді першы кроткы року секуляризациі культуры рускій до той порода была репрезентувана вылучні през духовных вылочні о і не была репрезентувана А тераз зыскує теж професийоналістув світскій Очывісті культура руска была теж культуром мєща аль то ужытковництві культуром єй нетвожылі научытель учонц твожу то культуру то была ґо перша як бы така субґрупа інтеліґентска котра зачынала м дзялать всюд Русінів запевняюч дідічыніє культуры высокій ани тілько той культуры людовой популярной фольклору хє сам діч было переказуване так спокой на поколеніє в рамах социялізациі родінний чільскій Но Він то єст тому скомпликуваный систем цесажны внімал заміру змінянь стосунків етнічных в Ґаліциі в дикочасах уважано же Рущысна то хыба єст сос такого покревного з Росьом Він не хяно тутай побудзать якіс евентуальных станов культуровых котры бы свідчыли же Ґаліция єст барже русийска ніж алостоядска Не было такє такій інтенциі маніпулюваня етнічного іх бюрократув австриятскых оні вылучні маніпулювали політычны ужывают стосунку сполечных але консеквенциі тых маніпуляций сполчно політичных бо як найбарже етнічна культура руска зачынала быти попірана през панство І так направды маніпуляция етнічностьом зачала ся допров теди кєди Австрия ся перестрашыла м же страчі том провінцию на жеч амбіций народово вызволенчых Поляків Кєдито было Чыну часы мєндзы Повстаньом Лістопадовым в Квесткы Польскій а Вьосном Людуф в Ґаліциі Причым апоґеом того тій маніпуляциі етнічносом то была маніпуляция етнічностьом так то власні рок <unk> А єщы мам єдно питане Чы часы воєннопольоньскій іх якось одбіли ся на Лемківщыні чы в самій Ґаліциі На донжынях котры мали бы сповдоват ся має бым приналежност того терену альбо до єдного Не сонзы не сондз жебы такє такє зявиско выступіло воґли і варто повіді же в тым часі Поставали в пулоцных лошах леґіоны польскє Очывісти кавры станов і офіцерові польсци єщы часто ведукувані пшы приготувані до службы войсковой в польскій часах але жолнєжы Рекрутувано всюд гінцув з арміі Австриятскій чый всюд найчастій рекрутув хлопского походжыня бардо часто то блірусі Бардо часто Война помідзы княжством варшавскым А Австрийом одприскы конфлікту Франциі напольоньскій з монархом гавсбурском Втеды з Ґалициі Всходній вельо польскых панів Пошло до арміі польскій провад з собом так як завше то бывало вчесній од поколень своіх подбаных Русинів хлопу в рускій Венц в окресі напольоньскым можна повідіт же вельо хлопув рускій вальчыло за польском справом ішло зімівлоскій до Польскій одзысківаці для польскій неподвелости То само дотычы інтеліґенциі Она єщы не была так барз австриячона єщы не были певне те льосы тій велькій баталі тоту бенджондів єн чест інтеліґенциі грекокатолицкій моцно ся заанґажувала В діяня неподлякостьове польскє ніктужы звязані барзі з гавсбурґами оповіді ся посту не гасбурскій подобні як нектужы Поляци оповін гавсбурґій той мал часто інтерес особісты Поводем такій анінний децизиі ні етнічны не тож само спетнічны Не ты іде на польоньскє іде революциі французскій так буд очий повіт в часах напольоньскій они ся розходжіли в обшытом засады революцийне бы до певного стопня втіж актуальным може Франция было імперийом монархічным Чы они дотарли всюд Русінів новым Спекуляциє такє сот вчыньоны але не маме твердых доводів єже і навет то жясна дотарли ґловні до варствы інтеліґенцкій Не до ненавєзі бона не была надаль активна інтелектуальні культурово Нц ні доматрывал бым ся лей жадных істотных пшенян на зімях замешкалых през Русинів в Ґаліциі пшемян диволаных през ідеі революциі французскій і през часы запольоньскє А Муд о маніпуляциях котры одбывали ся в Ґаліциі То завше такым школьным прикладом єст Рабация ґаліцийска і рок <unk> ряд Чыта рабация одвивала ся также на Лемковщы Але Япрашам же так мусім мусіме єднак выясніт што то была рабация для того же слухач слухачыма ме теж споза польскы але не ходіли до польской школы Вываже того типу щеґулы ункном то была Револьта хлопска Заінспірувана през ужендників австрияцкій скєрувана протівко польскым двором Для тых уженників тепольскы дворы были осродками конспірациі антиавстрияцкій а для хлопів То были місця дім сіділи пановалі іх февдальні вызысківач вызысківаче так єст Але власных документах появил ся втеды Етнонім де факто жні Мазужы Он завше мы был завше но німа такі по словах істория но уж одвечне можна повіді дотого же Мазовше мы од середньовітжа было реґіоном барзо динамічным демоґрафічніє провокувало мнуство Люді котрых ґли хоц о хлопув але также і шляхтел дробну ужывано око елементу осадничого хлоп мазулек То было поєнцє тому синонім світного осадника в часах старопольскых Він разом з тыма осадниками ктры далеко до Тарні по Кыів Под камінец по дольскій очывісти подрув розхозіло ся то поінцє мазур синонім поляка хлова Чый розумім же рабациє выволали єднак І тутай Тій части Ґаліциі то по інчы не было аж так знане было Ґарабаця <unk> рока то грудні Ґаліция заходня так то по інці было в ужы члешскым Ґалициі Сходній ді розружняло бо там было потребне о там розружняло два ґатункы хлопу хлопув польскій і хлопу рускій А тудай вшысти хлопілі польсы за вынкєм осінок туж мешкали в ґурах контактый людносю рускій з людно зінном не была аж так базо інтенсывна там в Ґаліци Всходній то поємці не было збыт розповшеньоне Тутай кажды хлопы попросту хлоп Джаровяк Жышовяк і т реґіональні звято Здажаю ся здажає ся на поґраничу на пограничу жом ми маме часто вєдзы о тым о тых поєдінь о тых назвах котры перетрвали до нашых часу бо уповшеніли ся часто про другє повецівні степаєку Але мам питаня дотичо власне цалей ний Рабациі ґаліцийскій спомнелі сме же на Лемковщызні было мало фольварків але были Чыта рабация Мала якєкольвик обліче народовощы Нє Чыже єдде хоц о стосункы ґаліцийскє очывісто нала обліч обшынародовостьове де хоці о реляциі огульноавстрияцкє бо рабация была маніпуляцийом выволаном в пото жебы стлуміть польскы амбіциє вызволенчы Уж до леґо хлопув не зманіпулювано іх не онішли так направды в інтересі цисажа забіять і рабовать своіх культуровых родаків тыкоже приналежных до высшого стану сполечного Поніваж то вшытко залежало од новастьох маніпуляциі вшынді ся то зявиско уповшехніло бо не вшынді бли маніпуляторы Бардо често децидувал о заістніню рабатці попросту ден староста австрияцкій котрий м реалізувал макіявелічны цель чыли противставляє єдных другім і званял яко хлопу на тын круткій окрес од простреганя права бо чеж морд не был згодны з правом Австриядскій Уженднік котрый міял Лег обовязкєм было стать на стражы права запобігат збродньом выволивал то збродны намагял той збродні а навет плаціл за то збродны бо за ґлове польского шляхтіца або за пойманого жывого польского шляхтіца ужынніця острятци хлопом в польскым плаці Новны Рамация мыла там моцна дітаци власні ужындніци нектуры уважаютже з єдным способ жебы розбить конспірацию польском Конспірация польска в Ґаліци всходній тіж істняла Мо не была аж так сильна емови ся теж історици ся домысляю же там монархія ся могла обавлять стимулюваня арабациі ем зо взгляду на росів бо ні видомо чым процесы не вырвали сподконтролю Але нашток видзіно знакі такых маніпуляций науковині деж в тым часі Оне там зостали повстриманы Емы може не были потребны аж так барзо Маніпуляция ма цель і єст там перепроваджена діст потребна она была найбарді потребна Прецівком змобілізуваным конспірацийно політычні двором польскым в Ґаліциі Заходній і там зостала припроваджена А ефект Як може ся ефект парабация Но она вшносла ефект можна повіді о здоровінчым ґы хоц о реляциі вевнетны в культуры польскій бо ся появила рефлексия над потребом змяны стосунку хлопів до пангуф по рабатці подимувало розмаіте діяня зо страны польскій еліт жебы тых хлопув усвядоміть чый то значы впоізм переконанє же не має воспільного інтересу з цесажем з Австрийом тілько З рещовом сполеченства польского з мястенпольскым з дворенпольскій Тарабация освідоміла теж потребы зміны стосунку власностьовых ліквідациі панщызны бо то было дрюдло уможливляюце маніпулюваня хлопом хлопами польскым прецівкопольскій паном І польска шляхта в цалой Ґаліциі зачала дискутувать дебатувать над ліквідацийом панщызны переміном той панщызны на інны системы Властівє ґдибы є колейна маніпуляция в найвысшым щеблю огульноґаліцийскым доконана през ґубернатора Ґаліциі Хєґошта Бьода польска шляхта бы оголосила ліквідацию панщызны то в остатній хвілі уж дові Восны Людув южшы по выбуху тых ружных маніфестаций зайст революцийных вы Львовє звлаща ґубернатор надужывают своіх компетенций ніл маюц єщы згоды цисаша оголосил ліквідацию панщызны в іміню Циса жебы не допустіть до ситуациі і што з рок шляхты люд отримує якось постать вольности економічны Мамесне люду Взвуженє Властіє в цалой Европі нове ідеі новы помыслы на цьом дальшы але маме теж повстанє на Венґжах Повстане венґєрскєк коресь єст зостало в памяті літератуже навед Русинів а през Лемковщызны на Венґры рушаю войска Ружне войска од ча За чым же были то не тылько войска росийскых было дост дужо і котры мали за заданя тлумєня тамтого повстаня Але ты охотници ктри ся рекрутавали з польской шляхты крузы ішли до повстаня жебы вспомуц братанку браті Лемґрув братачонци тото само чы о вольной свойого історичного паньства Е так нале врук был Єден так згулю вєдніло чыіще то абсурду і названий то был там сам і гостівє но правдоподовні были тешляны такє же єжелі поконане вороґа на венжах то уж на своій землі бетвій Але жебы броніть тых застаных пожондків сме были окрислены в трактатця версальскій но то руша так рушат з Одсєчом Армія Росийска В трактаті єденьскій трактатця перепрашан єденскій Так повідзям чы є верса аня то для сяпше языкме ты руша армія росийска тура зоставя свідомости Русинів Свідомости хлопів невіле зостало перет ні пше з каждом віс што росийска росийска армія шла Свідомості хлопів єжели армія прихозіт то зоставля по собі хыба тылько знищыня Рабункі ґвалты цурґєнцийной жыє з война то єщы то выкорыстаня уж обчымеват тых жолні жевій кажда візьмє обовязок достарчыня провяну Так але пше такій арміі єст так доньослым єст незвыклым Незвыклым пшежым же она зоставлят сляд сляд пізній ідеови гыл ружных будів бісажы інтелектуалісту кжы навязуют як бы до того епізоду пізній полятах І полятах То тамтен епізод набєра зупелні інний ваг і неґозначыня Інного значыня Чы на Лемковщызні Йосна Людув як Бы сме діс могли оценіч записала ся я якось щеґульнє в щеґульны спосіб чы Лемковщызна Подонжала шлядем інных Зємсє то п Ясналю мала вякше любнійше значыня скусти на Лемковщыні теж тото ся діяло в сомст в сосідніх Зємя в сосідніх краях то теж яло своє одбі чы теж Та зимя была якось щеґульні досвядчона або зуперні недосвятчона одержаня Віосны Людів Зложе на разє собі зоставме на боку квестиє австрияцкых маніпуляций тожсамостьом етнічном до Бєвіосни Людив Бо то буде же важна а о тым може за фільшкє і прознавейме о о Росиі Факт Пшейстя арміі росийскій през Ґаліциє в целю уджляня помоци Говсбурґом в ліквідуваню бунту іх венґєрскых подбаных Тен факт єст важный Маме розмаіты переказы котре свядчат же был барзо скрупулятні обсервувана або зобсервували там шемашы же вывовал розмаіте емоциі Але не сонджы жебы он был шеломоний Може он ожывіл певне вспомніня може он ожыділ певне переконаня але он уж чесні істнял І мусіме порозмиляти о тым кімбілі Русині пшед розбірами в Польсце в той чести польскій звлаща То міль людзє уж віры католицкій але з увагі на тяжніє на дзідічыня спомнінь вельовікових то міль людє культуры рускій дефініюваний барзо шыроко і ні з замкнітий в границах політичных клества польского Русі чы то православны чы то уніта Чул якій родай вінзі з тым м дідіцями культуры старорускій ктри мешкали в паньстві росийскій І маме віле шлях же та симпатія то вспомніня та память о вспільноті культуровей з часу седньовічных Она ніраз проваділа до певных здецидуваных постав політичных в віку <unk> чы <unk> Войска росийскє вельокротні перебывали в паньстві не польск в віку <unk> То паньсво точыло вельокротні войны з Москвом в віку <unk> ч і мал на же такы записы з камінця подольского о сукцесы польского круля в Москві то сум часы вазу Цєшом локальных мешканців але тілько два родає тых мешканців тішом Поляку в Йорня а Русині ся вартвил Пропольскій круль поконал цара Москєвского бо симпатизуйом з тым царем Москєвскій камінец по польскій Лен сам краніц Полудньовы Крулества Польского барз одлеглый од Ни Москвы дісяй то єст Украіна заходня рода ді єст бастіон украіньского нацийонализму а то было само там в віку сєдонастим біло серце для Москвы тых русинів місцевых Русін чул в свойой культуже тром дічыв чул вспільноты з ті москалями як мовоно в нашій честі Словянщызны І твал он муґу нецо пригаснуть е і може потребувал перебудзеня быт може пшемаш звытяньскій войскара Росийского был такым припомніньом перебудзеньом але то было уж тілько одволаня ся до певных На піньс до певных емоций певных станов психічных котре всюду сіню ґаліцийскій істняли властівє Єжелі оній ці мыслят позитивно своі культужы то ні єй дуже го выбору Та культура руска місцева была убожухна шкукі елементарне людови котре учыл примітывного языка руского Таксєм літурґічне тре высписане языкєм мертвым далекым то ніц то ніц не было тотай была моцна культура польска в Ґаліциі моцна культура німецка Жебы ся чуть сим партнерем тых дву культур треба было знались моцне оперці в так само сильной культуры престіжовий а нема культуры престіжовий без панства без політикі Паньство москєвскє было престіжовом культуром руском Датого де го ся появіло было зыт далеко продавіло де ся обявіло тым Русином ґаліцийскым но то же часто мусім ся захвитіть принаймні ці кты симпатизували з власном тожсамостом етнічном нічли ся звязані з монархом авсбурском яком чымсь своім цалковиця а нічу альнішуй ся з жозеньскутром польском яко свойом культуром Наведа треба єщы вспільноты реліґіі То ся опіра на вспільноті Реліґі очыстє бо то єст мта нічові Русь ХХєчно з Русьом середньовєчном то єст Руска реліґія то по єнцік ле повстало в часах Русі Кіоскій і то было рамом спаяюцом вшыткых вызнавцув той реліґіі вєдну цало культу
