Пропаґанда #60 - Призабыта Русь, выклад проф. В. Осадчого (2 част)
Ц01:Е60

Пропаґанда #60 - Призабыта Русь, выклад проф. В. Осадчого (2 част)

•

Опис епізоду

To druga część wykładu prof. Włodzimierza Osadczego „Przizabytaja Rus“, wygłoszonego podczas Dnia Rusina w Gorlicach. Odcinek mówi o historii i tożsamości Rusinów oraz Łemków, ich relacjach z Rosją i innymi ośrodkami politycznymi oraz o tym, jak kształtowała się ich świadomość narodowa.

Автоматычна транскрипция

Святкуваня Дня Русина на Лемковині проходит шторока в річницю покликаня Руской Народной Республикы Лемків во Фльоринці тота подія мала місце <unk> грудня <unk> рока З той нагоды Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях і Стоваришыня Лемків з Лігниці просило на спільне торжествуваня Тогорічна едиция Дня Русина одбыла ся <unk> грудня і проходила в Рускій Бурсі в Ґорлицях Головном частю святочного проґраму была доповід професора Владиміра Осадчого з Любліна під наголовком Призабыта Русь Прелеґент єст істориком професором на Католицкым Університеті Любельскым і автором медже ін книгы свята Русь Розвиток і влияня ідеі православія в Галичыні як тіж десятків дописів інчых книжковых публикаций з обшыри істориі церкви односин медже віроісповіданями та істориі Европы <unk> і столітя Професор Осадчый єст директором Осередка Східньоевропейскых Досліджынь Центру Украініку Любельского Католицкого Університету Днес запрашам до выслуханя другой части выкладу профладиміра Осадчого під наголовком Призабыта Русь Цораз бардій інтеліґенциє руска переконує ся же не єст Тыко тым скравкым Русі правда котра єст Под бером царом Русиньскых тыко єст правдачю в іншый прещені цивілізациі Не утоштаме ся в чвісі бо тоты продоченство ся попелня блом і же утоштаме ся з Росиянами Абсолютні не бо то не собразнє были люді ґлупі прода тото єст То єст першы професор літературы рускій на університеті двокротны хыба ректор учені Львовскій Університету Лоскєві То были люді татеж тужы пропено позглядом вєдзы інтелектуальный хомуністичний но мусіме єщы дуже працувати в номі з перспектывы свойой му про то жебы дорувнать Тым людям він справвістє здавали собі справы етноґрафіі здавали собі торжы до дестопленів малорускє чейст пробы котра єст в рамах вякшыйти Рускій жешы Русув правда як моє Дрохоманов Але прошы Паньства за тым очывісти подолжат сой тым хто чві подолжают певне Осондженя очывісти проде як єст ага но то нежнєсти стесме продаци зацофалі хлопі і попі Маме правда теж штос і до вікі літературы росийскій прода маме якій стосунок а то правда в Пушкіл то ні бе продалі Ґоголь продакій родок з тых того приміня малорускє был продовіде По вісті писо Інспра зачына сяраз близше утожсамляня ся Русинів замішкуючых терены Русі подкарпатскій перед вшыткым але венґєрскій бочы Русі ґалицийскій може такым в тіхілі но маме Подкарпатя Закарпатскы Русь Подкарпатска в рамах Чехословациі так же русьґаліцийска і русь венґєрска твожы ся правда тата свідоміст тура має уж прото певным певны фермент політичным дощека ся певных певного небезпеченства політичного выникаюче єст з того же но Медзы цесашами русиньскым а австрияцкым Цораз барді іскше Цораз бардій правдафунты ты запальне ґеополітичны розгевают ся на Балканах святословяньскій шещы і замішкала продаславян стає ся правда такым обшарем барзо зборным повзглядным вплыву ґеополітичны Австрия Росия очывісти Турция коромяла правдати своіх Словян но і Німцы цалы час правдают теж своі закусы проведно вшыстко то твожы з жытя дотыхчасє Лемкового Спокойного тых Русинів тужы свой язык правда творили тужы правда до церкви ходілі ся моділи пробы никому не перешкоджали а навет вршецівнє твожы ся прото певна певне небезпеченство то небезпеченство єщы парне ся насіля по тым прошы Паньсо як <unk> року Дознає кленскій повстанятычньовы продаж Повстанци з Росиі врацают ядо до Ґаліциі Примувані сно як носітеле той ідеі польскості яко патріоці найлепшый продо Жонтыя як найбарді спіра а сораз баржей усамодіюце ся під взбль жонду в локальных Ґаліция правда теж учці тых богатырів Но і они виджум правда же утікают од Росин приізджают до Ґаліциі і пропей трафляют в сруд Невідомо кого про русофіліі протоці тых кры прубуют насвядович язык росийскій кы велькє непорозумліня з перспектывы правда Детых жесы прож паньства о повстанцю вычах патріот польскых Зачына ся вспіраня і творжыня альтернативы в стосунку до руху русківства Появи ся дискусиі кім сут Русі Не задавали собі питан Мусілі проде покрислит же не сум Поляками бо такє было очыкуваня од Жондовствя Усі окреслят же не єстесте Поляками правда бо Окрисляли ся яко неполяцы зачали ся бар близко збліжать роды до тежыло росийского з буджетоніпокой Поляку з буджетоніпокоі Вєдня Твоже ся середовиско в мнійшій міжы Чі традициі нійшы міжы зврацат увагу на тото што ся діє в костєвы Церквіі нійшый між прочытате стары манускрипты барзі правда коха ся в піснях мові правда літератуже пинкній котра в тым часі пражніє ся розвіє на Украіні корей взорци доцірают до Ґаліциі Шевченко правда туй думкы Шевченкі стают ся теж такым елементом барз моцно обуцаючым до той енерґіі правды козацкій і так дале і так дале ложе ся правда альтернатыва в стосунку до теруху руского котрый ся тложыл в способ орґанічно натуральны од року <unk>ы І тложы ся леґтій правда тутай розлам в тых і в тых ідеолоґічных подволінях Жыново одповідял на того родаю розлам в дотыхчас єднолітым руху Русків была деклярация інтеліґенциі Рускій підписана през ксєнца Івана Нововича в Ґазе Слово проймує вызваня автор жебы одповід на питаня кім єстесме Носме рускіністым прото людзі Русци кры прода твожу вспільноты з Нєстесме рутинами з <unk> р то было теж по Ґарді з Німецкєвы просі Рутенен Нє стесме Русинами тыко єстесме проше Памсо рускыми наші братця єстесме людсми рускыми належучыми продо довіркі цивілізациі до вікі традициі і тего ся не беме запєрат правда І там єст дос руждевы цитатуры в тей хвилі прода што до чытачы іны Дзініка шы воґляндзіньскы анонімува оказує ся брошура в тій час научыт симо Русино по великорускій Чы правда квестия чытаня текстів росийскых для Русінів замішкуючых ґалициі то єст квестия вымовы Кільку знаківы ґрафічных коры оддают ся сам дзвеньктуры і най вымові велькорускій ци малорускій Цале проблем чытаня ксьожек Росийскій полега на тым жебы потрафіт собі причыти чере знакы ґрафічных кореда іначей бжйом языку росийскым а ін значы вымові велькорускій і малорускій Но і тут правдо на приклад проблетешні каве Приміры єст артикул з Дневника Руского котрый ся указывал води Прозаложыня єст такє же тен сам текст проже майстописами самыні знаками ґрафічными да ся причытать на два способы провы Вымовы велькоруской і малоруской Чы і жадных народовых жадных амбіций політичных туде не повинно бы быть з той спективжу ся о ти прошу же му натомяс мало хто має мают ся барвы єднозначны деклярациі Деклярациі покрываю ся теж з Ситуация ґеополітично тура цораз бардій Рыжепаньство єст некожыстна для Австриі Австри в <unk> року по носі Кляцкым в Пітвідово од войскы німецкіх Чыє правда тен рух рускій зачына правда цораз бардій приберат на сіли натомяст тложой ся рухы украіньскій єщы не єст на тиле сильне жебы одгрыват роля якой важно істотнови жытю політичным Русі Аж до лято <unk> віку в жытю культурально народовым Ґаліциі і Русі венґєрскій без конкуренциі цийні домінували представительти опціі рускій старорускій ци москальофільскій як теж з Пшеконси і Перативні предеткым пурпольскє середовиско ся выражали пузні правдо то окрислены жєвы і украіньскы Залежыли оні в попшедній деказі чы серед <unk> чытелі участ украінофіле міріти куше Плерекальні лідерже тішыли ся поважаньом ухловством было то духовінство цале было правдаль на позициі традициі Старорус В часі пошепных выборув до парляменту Австрийскы русофіля здобыли рекордовых шестнасті мандатів до нім до тых пущелі ідей Рускій належал Народный Дом Заклад Науковы Стафропігійскій Інститут Алецко Руска Матица Опружнеку в <unk> рус р зостала заложена орґанізация політична Руска Рада навязую сло назвом Доґлубны Рады Рускій котра была прото такым орґаном зажондаючым жытьом політичным Русіну в часі вісни люду <unk> <unk> року прошы Паньство Жытелі міку так што вти мнуство за мнуство чытелів в каждий тове же всі єст чытальня мле ся уж ся <unk> фасла котры были протареалізуваны Чытам єтны люды был поданый пляном ріжного родаю роды ґмушности піяньства і так был выдований з того Причынили ся в значным жетелі Качковскєґо до того же правда зміня ся обліче зміня ся правда руска піс зміня ся обліче той всі Ліс єдначы рыбаньство Дирків Прощен і вірків Єркопшы был быть о тым же шехстронна діяльніст на жеч працы цивілізацийной вс рід люду Цюжкє писане правда в языку максимальні збіжоным до мови люду приєм до засады же розпінтост мзержныма нажычами рускыми сост єст аж так дужо так велька же трудно мовить о якымсь універсальным языку в сенсі контакту з глопами правдалеми на тонаволеню на Русі Венґєрскій чы на Подолю чы на Білорусі і так Треба ся зврацать до люду в тым языку котры зна котры умє коры єст теж то невыстарчаюце жебы правда о такє ружне пожытесне ксінжкі пісна то єст радо яко літератскє язык правдочвістє бано ся і не мувіло ся од языку росийскым Вшляко ся одцінано од росийскости муів натоміст язык офіцияльно в котрым ся писало правда ґазеты куренды мукы Костєльны церківный ту был язык рода в значный єно припоминаючы язык росийскій А діло літерацкє правда такє маюце на целю якіс війшы амбіциі писаны высокім стим но то правда то буду припоминати язык росийскій для себе виділі правдашы серцін інтеліґенциі рускій же тын язык русийскій коретос жесто ся называ языків велькорускій єст ділем торе повстало на скуток полученых бысілку прадопшевителі ружных племен рускых Білорусіну Білорусіну вельорусіну ся про дає вклазі Мелециюша Смоцецкого і о вклаз прав Басинона Полоцкого і то представителі ружных зєм рускых кры ся причыняли до того же ґраматика зрештом Поставом ґромотикі языкаросийского аж до <unk> віку были працы Милицию Шосмотыцкы правды ци особы архці коры посвятил Юзофаці обйом століци правды в Полоску былучы з традициі малорускій і так дале Тількы постепы правдоосвяты і традициі тій правдорускій де ситуация конфліктова правда ся за огня з рацийонатом Австрия траці влив траці сіла Але правда Запаля ся то червоне святелко вувчас Ач Два выдажыня котре мало місце правда в жытю Руси Русі Австрияцкій і венґєрскій одграло важну ролю в зміні культуровой ранасновіло вырускым сродовиску Амяновиче заанґажуваня ґреміяльных ксенжы грецкокатолицків в Ґаліці вынищенє уніі в Ґуберні Хамскій лимы же в <unk> року зостала зліквідувана остатня діоцезия на терені На теренах подляных Сарови Русийскєму зостала зліквідувана децезия гемска а лем за нім та така сата наступила правда была принаймні рат проводвана продо працы Жнудна на реч того продожевы Пшеробіть тых же Церковіче з Польщыных уж то подвен культуры Русінов Подляскій на родзівых правда Русінув такых дуже бы были продомілі для цара туже бы продала в Окшыєрі Православи і Лавци товда утушсовіз Паньстве в росийскій Причынили ся до того раз єщы моі продак кєнжа з Ґаліциі зо середовиска тых Будзіців зо середовиска тых ділачы народовых ачы антипольонізм был правда таком сило напендово котра мобілізувала ся Грецкокатолицкій зборы з Ґаліциі і анґажувала в діяльніст Анти Вшысти зрештом прото поза єдным ксєнзи котрый ся называл Бєсацкій вшысти сєрже доконали апостазіц і продаці ктруже приєхали жекому протоспірать уні в Махемщызні доконали апостазі і вшысти пшены православія Другім такім правда св докєди парафія ґміна Ґмірічків приході на православіє правда і усвідомляю собі в Вєдню і во Львові же в ситуациі кєди видмо войны новий пробет цораз бардій появлят ся на горизонті Твоже ся правда твожыл ся палаци котры продом могло в каждій хвилі змінит выповістушеньско стосунку до католицкого цисаря правда і молодокальных іх до пшыня Торославы Чісті як ся доказало же Затарт медже пробощом і парафійом подвожым того конфлікту всьознаумовіч был правда той тым то особом котра покєрувала децизиі на тото жебы змініст Біли же продовсні тесті впровазало ліберальне уставодавство корело змінити вызнаня выдузна своє і продоніло также Зміна вызнаня была повязана з якымсь війшы высілкы в Росиі нашій культуры пожуцаня і вызнаня в Бурсу неґоломерне катор То было продозброднє політичны од оси ефыпаты ліберальне лібералізуючы ся зорозва Одві ся на такы можливости єс задано собі здано собі справы же Та Ґаліция та запомняна краіна ченьс там на діс коло ґуркарпатскых звідня недостегана правы жен доходіли бы яківстам інформациі о велькій выєрності мой ємовило ся о гырольчыках сходу ци правды ці найбардій вірній цисажові Хводи потверджаюце свою вірніст правды хотяжбы вызвача з Поляків іх революцийно сіваці вказує же то єст добре нажє до вплыву дльокыву росийскых Доконує ся втеди проды першы погром можна повіді тых средвіска Русківы в Ґаліциі і штучне заступліня змін на тойсамости што такым спектакулярным актом было правда одвованя з в столици митрополитальный митрополиты грецкокатолицкого архєпискупа Юзефа Сембратовича осталы теж розпочати барз влосны процес карне в стосунку до інспіраторів тій зміны вызнаня всіх гнілічкі узнано же за тым стоі якій вєкше список вільше продактуваня служб росийскых взлити в процес Ольґі Ґрабар і приятів Зостали унівиннені ся наумовичы котре провдонайдуже был в арешті следшым по тым опустіл такє лідер можна повіді неформальны Того середовиска руского святомого свойой рускости опустіл еґаліциє і перенюс ся до Росиі міновице под Кыів жешы інтеліґенциі Рускій тура полніла уженны офіцияльны Лісі Сходні зостала перенесєна на то чест Чыстопольску за ґаліці заходні правда натоміст місце котры ся освободіли по так званых русофілях зачали обіймувати правда украінофіле чый быдаці зволици ідеі же тута єст одребны народ украіньскій народ туры правда Но власні незабарто єст пояжене і з традицийоцеркєвно незабарто єст барзі скозачызно барді провдо земсом думками з ідеами радикальными стораз барді збіжеными до социялізму Віме женаче єст першом єдну з першых партий тура повстала в опарцю о тевто ідеолоґію украіньску была радикальна партия украіньскы супроти радикалові з Іваном Фрамком чві в способ радикальны в спосіб рода новочесны як на тамты часы ци єст вязаны Запатрую ся в лібералізм запытую ся в нурты те новочесны социялістычны прубовы правдовпрувать зміны в сполеченстві Русі та рибалізация теж на ружных щеблях зміжат ся до того жебы ограничат вплывы русофільскє чы ружных обшарах жытя жытя церковного і спомянут про то Ми втеди зо пана децизия пана намісника Казімєжа Баденьо то был помысл же вызо як спомянт зостал заступєны ся з архєбіскоп Сиборотович Юзиф на Сильвестр Сидротовича але доцільово бранда был был приготуване місце для єдного з предцівителів шляхты Польскій походжыня Руского котры бы протоконал санаций і уздровил реляцию церкви в Ніскій місце міяло ся на місшого арцибіскупа Шартицкє аж школок бр увагу єщы інні кандидаты Пузина чы теж Сапіг Чый Зміна в тым обшари Зміны в обшари продаю ся зміня зупел Позиция зо взгляду на посядане на якысє вплывы праса украіньска єст продо домінуюсом праса руска єст продовнійшости Субвенциі субсидиі ружне правда і концесиі сут признаваны вылочні середовиском украіньскым альбо як іх тепер до называно передшысткым В млодорускій ци до стосунку до Старой Русі правдо твожыла ся Нова Русь Він справдо признавамо і то были правда так як в спілчасі маршалок Сейму Крайового тым Миковий Зеблікєвич мовил про то вшытко для Русі і цля Москвы яко Москвы были трактувані правда Старосині Аж корту же Пасо то была вірка ксудзунце правдані справедліва в ХХ теза о тым же были засіляні през Москвы правда абсолютні были по мацошему трактуваны навет на тлеятых дост далеко посунятых словянофільскых пафічных почынань Росиі проте Вєме же Булгария єме Сербія віме провде же те крає балканьскє тішыли ся спарцім навет наумович в розпачы писал правда до тых середовис росийскых Росів і не єстесме Словяня ми єстесме Русци своідлячыво так на чы прото ні Чвісти ситуация ся змінила на початку <unk> віку вкєди уж прота рубле то в постаті Намацальный до слістотній зачынали засіляч продорожного розвиту Срідовиска в предденні войны свече не то бо інны маркі Дойше маркі засідали інны обозы Рі теж о тым ся німує ноты теж пняли теж своє уварункуваня ґеополітичны прожы початок <unk> віку то єст час кєди важнє высілкы зар австрияскых центральных як і влас польскых локальных сон скєруваны на то жебы змійшыть і усунуть свідоміст руского з жытя політичного в Ґаліциі Поже Паньско уж правдо нібеде по то не єст Час і темат жебы смеріли о тых хто до пощыґульных орґанізаций в пощыґульных чырисках і так Ср шыровик рускіх правда почытаю певны певны опциі котры орієнтуют ся вреч на Росию правда яко на Свого Союжника натурального яко текто теж повстримує розвий украінізму котрый был протрактуваный през Русофія якорода мо передешыткым якой іґноранциі якось протоце штучні зостало на жуцонес певны радикальны найбарде русофільскє середовискы в лошу тезы то о тым же язык русиньскій мусі быти знаны про то же в тым язык часів языка ся вылучыт повстає продоту язы же рокы повстає подрашне рубоводство в ізучыні руского літературного языка чыто є типотан язык котре зосталы твореный корез з Лемків зробило прода на языку русийскій доноси ся безпосередньо Те срідвиска радикальна Рускє твожыли правда самы профіль руского руху в Ґаліці натмісто консервативны вчпадале єщы функцийонуюце в катеґориях правда вірности традиций вірности писовнів Бо в рамах тых змін котры мали бы взмоцніть сытниска Украінофіскє зостали проходжены хотя бы зміны в писменіцтві ді зостало заходжено писмо фонетичне правда заміст етимолоґіі котра была продосвой святости тварды знак на концу акаічны знакы оддаючы етимолоґіі каждого разу і т То вшытко ся земе радикальне зерват з традицийо з традицийом протора ся кшыртувала през віків проваджа ся но прода Крайова Рада Школьна впрова нове новы взуры Пісма Ново выпляня істориі ся появлят Прошу Паньство в постаці єст запрошены Крушевскій на Університет Львовскій то єст проєкт польскій Крушевскій был продо запрошены чез Поляку о то жебы кшталціть лодіж в духу украіньскым в духу правда інным чы был в духу правда выперючым польскост і першым забіґом хрушевского было правда Был юж тоди знаный історик заступит вшыткы примятникі в дотыхчасовых працах рускі на украіньскій Теж зміня ся тож самост зо взглядни проокрисленя Народовосове правда провада ся Альбо подвуйны руско украіньскій правда Альбо прото украіньскій вренч яко пшемютник но і Украінец Украінка правдо впрова ся зупелні нове окрисляня котры втеди правда теж єжей почытаме памятникы но были правда чым абсурдальным было правда Хотя бы прошу Паньсо просила Паньско до цікавых барз памятників Богдана Лемкого гаскє Мойого жытя ді опішы про ґімназию в Жежалях зачанто провадити ты окрислені Украініст тусє сміяли якіс Украінці проблемы бы то было про дозупелні до чекны з традицию спечных проздоз до дотыхчасовых досвяченінь то был абсурдальне шукуюнций абсолютні про довес сек на почонках было одбіране або в певны момент ся то уж Враста і прибере враз то в свідомост і твожол ся прошы Паства два мосно правда склуцены зо собом о сродкы малеючы цораз але протож заховаючы ся выбо маме теж то переконаня же на початку ХХ віку Русіні свідоміст руска уж была зупелні выпарта з ґа Єст то правда Я прошу зверцю увагы сто ся діяло в жытю церквивным повстає правда наприклад хотяжбы постає то Товариш Общество св Івана Золотоуст прото ксенжа о ориєнтациі тых правда Восточний закладаю своє середовиско Вході до того просадкі Ксєжы в Дутых вказує ся писмо Церковный востокы Тложы ся нема ні є што правда же заникат тотого софісту зупелні або навет веций ложы ся досю опрочыва Репрезентация руска В Синє крайовым правдо Ґаліциі чысле правда середовиск рускіх м ін дошло до того одлеґло морду на наміснику Потоцкім тот доконал студент украіньскій січыньскій Зато же же комправдополяци Польменці зачали вспірати срідка русофільскы яко барді консервативны яко барже такє студы міс до Ґарт Паньства як хору повіді продажыла ся Те досвідчыня радикалізуючого ся украінізму котре допровил до велькых розсуд на Університеті Жовскій правдаєме же доходило додаківку поґрому Вєме же власне правда увінчыньом того была збродня забуйства намісникы продо В певным моменті правда теж уж запаліло і червоне святло в ситуациі з чым ся мат дочыніня цо ся творит яка альтернатыва єст в стосунку до сюдовиск рускых брак однесєня ся до етнікы реліґіі Брак традициі правда тілько розчыньово же таком радикальна постава ностала ся подваліно о творня ся новой тожсамости Як ся лю туй за цетове ся зупелні кончу звищы правда ченза архєбіскупа Теодоровича а ормяньского архєпискупа Туры по забуйстві намісника Потовского пишы Такє слова Відат бовім же суґестія ненависти ідон з спіст і брошур нагромазіла уж тиле пального материялу всеред певных сфер млодежы так одвладнела учутьом же не уміє навет запитать Чы та збродня має якій цель Бодай такій якій ма кажда збродня ци теж є не умі ся теж тримать певний етыкі Єжелі так жец можна з броднічый і певній ідеі інтересу яка подобныма чынами з бруднічым кєрує за слепым ту ся іде з шалем намінного учутя Со звыклы страшливе тых вокулжуче слова біть мордоваць не питаюць о то цо кєди і кого коніц цитату <unk> рок розпознаня ситуациі продо середовиску обоз украіньского правда ніби по тых страшных выдажынях правды о котрых в тій хвілі мовіме в контексті реляций постукраіньскых нібы правда по тых страшных зброднях людобуйства Вшыстко пасує як бульоґроды Збродня для збродні Не виджу жадного целю брады шал намятности і так прото так ся розпознає і так правда ся віділ З перспектывы кєдзы арцєбіскупа Турино малою якось заслугы для і Костьола і польскій і правослово торго простори слово торго дост ченсто вказувало ся пророчы і сенсовны прожыманьсоц Ійна святова стала ся тым моментом кєди ся здежыли тифрам до два ды опциі два святы хоч мі се паньство остряскє з тым теж правда і середовиска польскє поставіли на опциі украіньску Ідея украіньска міяла ся розпшещеніть з Ґаліциі на цале правдарешты Малой Русі тутай принсме як бы сме Паньсу были заінтересувати тоты ґруп Відимости про росийску Украіну Союз бызводня Украіны Берліны Маркі Німецкє ци продепроєкт Німецкі правда і тутай вшытко ся описує як ці жолнєжы Украі украіньсци реґіоністі і тонс на Зємлі малрускє мают реализувати тын проґрам про котры повинні реализувати продажы єсто так же мувіме проблях москєвскых котре в значній мірі сут правдывы єжеліме о вшеленю св Аркы німецкы Німні і Хойнєправда были теж кєруваны на тото жебы збересіны про Тото ся в тій хвилі діє правда на Украіні як найбардій потверджат то істория котра была правда єст обезност правды Росиі в тым што ся діє продале єст дес обесност інных слів правди і о тым єй семе піс учіви повісме муд жебы правда заховати віригодност і уці Настемпує велькій погром правда Ійна стає ся ж оказийом до того жебы дефінітивні знищыть то Русь свідомост руском тожсамост руском правда Імволом прошы Паньство стає ся неславной памяті о мусконцентрацийный талергоф правда а теж обус в місцовости Терезин на Чехах Сон то выдажыня правда драматичны котры зостали быдзінкі удокументуваны і през святку і участників тых выдажынь Віціпаньст вказал ся четвер Тома Гарманах Талергофскій ді сопротов документуваны в постаті фотоґрафіі і вспомнінь і теж лічбы і т інных протоматериялув досвяченя Талергофу Штодетню аґресиі інтервенциі окупациі росийскій Ґаліциі правда австрияскы влады пред вшыткым при помоци венґєрскых войскы доконали Арешту в повшехных інтельґенциі рускій подобне як в року як в року Правда войско німецкє крачали на терены же посповітий і мали лісты а в <unk> продо дурвой кручыли мали теж лісты продо тых професорів польскых інтеліґенциі приготуваны вшыткогось ден хтось продовчесні приготовал провдов в <unk> року лісты ды інтеліґенциі Рускій котра зостала заарештувана арештуваны были цалы родіны арештуваны были правда Ґенеральні были то ксє ґенеральні были то учені ґенеральні были то студенці інтеліґенциі і тан Жебы быти арештуваным выстарчало быс посядец альбо выдавництво такє як наука правда то єст альбо выдавництву качкорскєґо або календар якій орґанізациі рускій альбо протаксожкы писаного писовно етимолоґічно Тен хорор звязаны з репресиями в Пшеденю высланя Русинів до Талергофу єст дост дотливе і барві описане Паньству хыба продознати ты описы є пережывал в своій істориі Львув Чы інны мяста ґаліцийскє такіх моментів кєди правда збіровы были пензені старци ксенжа выґучності родів мале діті правда тому товаришыла правда неспотыкана акция астрацизму полегаютса на тым продо же были обжу вызвисками нечыстотами плютодоні правда На вшелякы способы пробувано упокожыть доконвалі то зарвовітери обциі украіньскы як і правда мешканьсы в значной між жыдовскы мяст ґалицийскых Было то продос шонцаючого бо мяста цивілізуване мяста европейскє не досвідчали ні видяли протокє ґычеґыз Тутай хот бы зврусить увагы же выволо ту зпшеців і становчо поставы правданікых хірархів Костєвных Несте правданя грецко католиньскій тыклы ксьондз святый арциєскоп Більчевскій зыстосувал становчы спшеців до влад австрияцкій вобец такє понімераня проти бывателі панства апелювало о шацунок принаймні для сукні капляньскій Ксонц арцибіскуп Теодорович ріжніж выстосо ормяньскій арцибіскуп выстосовал пров Апель і ставил ся за тыми людсми продо пізні кєди приіхали Росияне памятали о тым Підчевскій цалый час был продовловы водні ся заховувал і продовжетрвал окупацию натоміст німусів заховал ся правдаяко християнін мимо же ті ктре были плендзені до тых обозу были продає ідеовыма святопоґльовыма процівниками продовол продалый час алярмувал о небезпеченстві схізмы цалы мал часовил продо о тым же чал вазач на чысто святы каторцкій тмал ся правдатых такых фільоправославных рухів Але прото в момент ся кєдича было ся выповіді становчо доконал тых выповіді вже по свій <unk> року обус Зо вшехня рада переважаючы сташны повіс о тисяцю тисях люді кты перешли штен окус до двох тисяци правдоподобні згінало трудно повіді длятого жемовиме о Талергофі як тый хвілі ужыме ся в окрисліню воды правы на Мувім о людобуйстви на кресы ужываме єдно окрисліня корест барто приємне так само далеко проб о обозє єдным натоміст памятаме і о тых репресиях котры дотнели безпосередньо Русіну на землях венґєрскых чы ґалицийскых кєди были вєшані кєди продірані кєд дознавали смерт уж без послі кєд на лятарнях вісяли протела тых хлопув і кобіт Русіну оскаржаных од Дравестану ся о лічбі навязує ся хіба до ґенерала Розводовского котрый был в тым часі члонкєм штабу ґенерального Австрияльского і котры теж уболевал правда же трудно злічыт офіры вшыткє талеры самочыва і Талергофі то до тис Талергофі Тересы Чыпайстнові тутай показує реліквія котра єст свядескым меншарні Пайсу єст в женнічык з пісами в Талергофі віцепайсо ЛАПля Русь др Володимір Антонович Антоневич Пьотр Іванович Філяк о тым што ся тяло в Талер то єст темат в темаці правда Рузновяли сме з паном Богданом жебы правда тутай перед ушыткым Талергофови по світі <unk> наше спотня єднак Но я узналем же єст то правда темат збыт щыкулове натоміст хтіл бым теж скупіт ся на тым же руска ідеалий таком травику был Талергоф бо потым Одраза ся в якій сенсі про Хыба кленскы остатечно досвядча іде Руска в часах влажы совітскій Бо были в ним тым часі правды і теж аж чловік не влюбльо не збіраны през офіцияльну влазы ани костєльно ани поньсково правда Середовиска а памяти Талергофу Комітет Талергофскы тзв правда повсталы захованы правдо Збілкє Бібліотечны в Львовы восолі неовданым можна збірами ся запознать Комітетом Талергофскы Приняйфом потежек што высіду пайсу заінтересуваня тако продооколичностьова такє означыня памяти Талергофа о такым <unk> уєві Та памі трвала память Божы панства в якій спосіб функцийонувала аж до часу продосовітскы кєд єдноліта ідеа рачевскій народовости украіньскій здомінувала зостала ужындово нажецова Мімо же правдомовило ся о русифікациі же влада собісте проводила русифіфация але ту маме до чыніня з єдным теж звір мітув Правда русифікация Але правда теж не така жебы допрови до одроджыня традициі до правда якій глебшы рефлексиі Так як плитка была украіньскос так была правда і плитка та русифікация ходіл до щыкліня блемшых якых социялістичных нас Конец толергофской новоі Памятчанчы были іштон домик нячы не О а ся ту єден з візних талергофскій продарисує бы своє думоство і туди А прийде і прийде час коли уздри З горы забудесь а кілько У тіх і радости буде будь взяли сію неже книжечку рукє воспоспоминать недолю і мукє но імене Івана Обору різчыка із Коловіі Пайство єст така реліквія в котрых в посіданю котры єст тым прото припадково ся зназло умє єст то сведесно прошы Пайству того же не рускє рубли ніякє скнованя ніякі правда інны сілы были тым што взмацняло прода і творило то руску ідею Хіпше Паньско повізі про дож з перспектывы дня <unk> же лем достутай в Рускій Бурсі з Паньстым тужы єстесті в якій спосіб в якій спосіб джіцамі провда тій традициі без комплексу правды бы ся о ты комплексы теж варто было бы порозмавляти Паньс бы знали же співали на Выфляємовины правдо Грань оком щырым обожы силю на Руску землю Руску родину Пан бы на нашу землю на Украіну правдо обезой версиі Єст лемк страх і правда комплексы несамовіты вопис проторусі вобец Рускости вобец традициі котра єст отетично традицийом Прошыпусь на цментаж Мычаковскій прошепаньспощыт на тен гробовиц Барвіньскє Дячна Русь правда і ту дописану ґріна Русь Замазана Продомазуй то єст єдины приклад єщы про мож налез про цвіщы та Русь выхоц видеш прото ж она єст там Господом подобне як на цментажу Бронцю Львова слав Замазаны інны невыгодны тексты Єст певне закомплексінє єст певне правда ограничыня то ограничыня буді аґресиі буде і правда поставы дост позбавоного обшару для дискусиі для розмові і так дале З тот маме в тій хвилі прото так драматичны реляциі зрештом прото зупелні привідуваны і очыкуваны в реляциях польскы Украін ся выдає же привываня проти ідеі Русі іде Рускости про даяко місце не му Росиі але теж єнні мовіме же Росиєты нема Роси Єст ту провда певен обшыр в турисі вхоців котрый поважні ся розмалює про Імулює ся до автентичност істориі мі ся выдає же в опарю о таку автентичност о таку правдівуст можеме продобудувати нормальны реляциі і як найбардій ся полем до спілпрацы з паньством барзерні дякую