Про Русин #1 - FatamorganaОптанты #1, Анна Гудак з Фричкы (1 част)
Еп. 01

Про Русин #1 - FatamorganaОптанты #1, Анна Гудак з Фричкы (1 част)

•

Опис епізоду

Na początku odcinka prowadząca wyjaśnia, czym jest fatamorgana i jak powstają miraże w nagrzanym powietrzu, a także wspomina metaforyczne znaczenie tego słowa jako obrazu fałszywej rzeczywistości. Potem łączy ten motyw z literaturą i propagandą obiecującą Łemkom lepsze życie w ZSRR, pokazując, że takie obietnice mogły działać jak kolejna fatamorgana.

Автоматычна транскрипция

Витам вас выслухайці при мікрофоні Анна Кырпан Днескы зас помандруєме до Лемків
таконуж єст же в проґрамі <unk> процент фурт подорожюєме Але пукай мы
з вами придеме до нашых новых респондентів хотіла бы м дашто повісти
но то ідеме ідеме ідеме а писмотте ле на дорогу на шосе
писмотте допереду Видите Думам же не раз уж виділи сте такє коли
іхали сте автом ци автобусом з рана А был полудне Видите Видите
тото Выглят же на дорозі пред нами малачкы Але коли приізджыме на
тото місце на дорузі де бы мали быти тоты Млакы то видиме
же ту асфальт сухий влоди неє Але што то такє зас пред
нами видиме гейбы млякы А скоро за пару метрів можеме ся переконати
же і они сут лем міражом Тоты млачкы ци озерця на шосе
то єден з найпростійшых типів міражів зато його легко сой выяснити В
певных умовах воздух даси рідчій а даси густійшій даси більше нагрітий сонцьом
а деси студений може вдалець не лем передавати даякій образ якы дзеркало
але діяти і яку побільшуюче шкло Так то в нагрітім повітрю над
самым асфальтом зявляют ся молацькы а так доправды то в теплім выздусі
одбыват ся небо но така то ілюзия сут і інчы типы єразів
якы доколи труднійше до кінця выяснити Певне чули сте о єднім з
них же ся зове Фата Морґана Люде якы виділи такы ілюзиі Представляли
сой колиси же на дні муря жыє якыса така фата значыт фея
Морґана то зла цирівниця яка вказує людям фальшывы образы вуздусі жебы іх
звести з доброй дорогы жебы іх збаламутити зциґанити Мєражы того типу можут
зявляти ся і в степах і в пустинях і посеред моря но
і сяди сяди в ріжных місцях цілим світі да сут такы умовы
же они можут ся зявити Доколи лафея Морґана вказує людям близкы обєкты
а даколи оддалены на соткы або і тисячы кілометрів Тоты образы же
вісят в повітрі прибывают часто в Русі Зміняют ся даколи за єден
раз даст ся видіти кількуро ріжных обєктів но і варт одповісти же
вчены іщы тот феномен до кінця не дослідили Тоты слова ілюзия міраж
фатаморґана часто ужываме не лем в прямім але і в переноснім значыню
коли бесідуєме о фальшывім понятю о чымси о фальшывых образах якы в
якыйси спосіб выкрівляют реальніст Певне каждий хто вчыл ся в украіньскій школі
памятат знаный твір клясика украіньской літературы Михайла Коцюбиньского фата Морґана В той
повісти автор прикрасні описує украіньскє село на початку ХХ столітя Селяне виділи
же в Росийскій імпериі шырят ся революцийны ідеі а місцевы революцийонеры обіцювали
ім же скоро барз скоро вшытко ся змінит паньска земля буде одобрана
од них справедливо розділены і вшыткы селяне достанут землі тілько кілько будут
потрібувати Але подіі <unk> років в Росийскій імпериі поточыли ся кус інакше
земля воля рівніст Вказало ся же то была лем мрия лем ілюзия
лем фата Морґана Кюбиньскій в тыє повісти описал село якє лежыт на
пілночы Украіны днешньой Чернігівской области Але ци подібных ілюзий не мали лемківскы
селяне Но Не знам ци тримали сте в руках туніцку книжочку цират
ся брушурку выдану в <unk> році во Львові же зулис ся Лемковина
Сибір написал єй Сергій Зынін то псевдонім Серґія Дуркота Тот дієци Лемко
Союза барз хвалит там вшытко совєтскє О Водыморі орґанізуванім Сталіном ґлуді же
выкосил Украіні мілийоны селян Пише же то лем выдумка яку мудрым людям
не вартат вірити і вшыткых запрашат рады іхати до совітского раю а
найліпше было бы Лемкам так він радит замешкати на безкрайных просторах Сибіру
То была іщы єдна фата Морґана за яком пішли до Совітского Союза
Кус нашых люди в <unk> роках мія о землі То все было
покуса І лесні утім будеме оповідати в нашім циклі ФА Морґана Внесках
підеме з вами до Рівнаньской области в єй полудньову част Барз близко
од центра той области од міста Рівне єст меньше місто з Долбунів
то підеме до села Залісся в долбунівскым реґіоні Даякы уважны нашы слухайці
може вість ся здівуют цьом ідеме на Воли Приці Лемкы замешкали найбільше
чысельно на східній Ґаличыні а тыж нашли ся по выселіню верняньску Украіну
в полтавскій харківскій луганьскій донецкій дніпропетровскій хєсуньскій Миколеєвскій Кіровоградскій Одескій по областях
але на Волині Мате правду дорогы слухаче а єднак сут і так
бы повісти волиньскы Лемкы о котрых в нашім радию доднес мало ся
бесідувало а вартатіло них кус повісти То сут руснакы з Пряшівской Руси
якы в <unk> р дали ся намовити іхати до Радяньского Союза ци
як они повідали до рускы такых было кус більше як <unk> тисяч
ци поліниякых <unk> процент од вшыткых Руснаків Пряшівщыны Іх называют обтанты а
то значыт люде якы мали можливіст выберати якій державі жыти В тім
припадку выберати Чехословацию ци Радяньскій Союз і они выбрали тото другє Може
першо в нашых передачах мы не ужывали того слова о тамты але
фактичні бесідували сме о такым самим ци аналоґічнім факті бо не раз
споминали сме же коли фашысты заняли Польщу то одбыл ся так званий
обмін населиня трансфер медже нима а Радяньскым Союзом Аґітаторы в лемківскых селах
напр в селі Тыява одкій походит мій тато аґітували іх хаты до
Радяньского Союза і так щыро запрашали до того совітского раю же якаси
част люди і то не лем лівых поглядів і то не лем
дзядів ци якысых бортаків приіхало тото Ельдорады і коли фашысты окупували Украіну
то барз дуже іх скоро вернуло домів Фактичні можеме і о них
повісти же то оптанты Але частійше тот термін ужывают коли бесідуют о
мешканцях полудньовой части Карпат уснаках якы піддали ся на аґітацию в <unk>
році підали ся так само як іх братя на пілнічной части Карпат
в <unk> Руці Дали ся заґітувати дали ся зциґанити і завезли іх
на волинь де деякы з Оптантів жыют доднес А чому власні не
вули Кєди цікавите ся глубше подіями якы одбывали ся на Лемковині в
часі ІІ Світовой войны то уж знате певне одповід на тоты звіданя
бо памятате же в буях ту брал участ і армійскій чехословацкій Корпус
Спочатку ним рядил Ян Кратогіль а пак Людвіґ Свобода Они смілюювали і
дуже іх згнуло в карпатокляньской операциі а тоты што мали щестя выжыти
прикручыли границю з Чехословацийом і голошли на рідну землю В тым корпусі
были тоты Чехы предідовы котрых поселили ся на Волині в <unk> осемдесятых
роках ХХ столітя За тото же были так одважны же так одважні
воювали в Червеной Арміі вылиньскы Чехы мали одвагу просити о нагороду Ходило
ім о то жебы Сталін позволил вернути думів жебы волиньскы Чехы колоністы
выіхали з Прекрасного Совітского раю до Чехословациі до Чехіі переважні судети веры
тоты волиньскы Чехы мали Серенцю бо достали такє позволіня лем же жебы
місця в раю не были порожны треба іх дакым заполнити Волиньскы Чехы
а і влада Чехословациі выбрали на тотых заполнителів Русинів з Пряшівщыны Повіли
же то щыры Украінці очывидні треба ім лем вкласти в головы тверде
переконаня же кынці мусят іхати до своіх братів Украіну то там а
не ту іх Батьківщыны І там педяньскій Украіні ім мусит быти ліпше
як на рідній землі Но бы де в світі ім може быти
ліпше як там на Волині Давно мала єм охоту побесідувати з тыма
людми лем якых кілька процент лишыло ся іх нолиньской земли решты шесдесятых
а найбільше в деветесятых роках выіхали до Чехословациі а пак уж Словациі
Но то нескы підеме в густі до пані Анны Вельцік з дому
Гудак є рідне село Фрічка не барз далеко од Крениці але не
по польскій а по словацкій стороні Пані Анна уж десят років жыє
на Волині Але все споминат рідну землю Ну то просиме слухати Вельцік
Анна Іванівна Вельчык вельчыкы пумужу пумужу гей а з дому Гудак Гудак
Одкуль походити з якого села Фрицька Фрицька село Фричка Де тото село
коли якого міста близку до Ковардієв і Вардійовы то я но то
крайна вы такы як район Вардієв А нам до Польщы было кілометер
сього Під самом польском границю може ликы села были по польскій струні
телить ізбы і мы геть на христины ходили ныр праздник найти напярме
ся напярме ся ойсплас телич ошли так на гору І дивиме ся
як польскы ходят куры пасут ся як люди по дворі ходят собакы
до ножалка є Але ходили люде тайно траз границю так тікай были
ну і дойдеме до того добра То зо села од Річкы да
і уродили сте ся кули році року та <unk> юлия Я знам
же Вас повідали Юлийо Юля Далей од ліпень Да ліп так А
прошу мі повісти дакус про вашу родину якы мали на мено няню
мама Гудаківан Петрович а мамак Марта Іванівна Але коли сы так по
батьку ві повідали лем яй яй так так так так так так
так так так так так так так так так так так так
так так так так так так так так так так так так
так Марта а роджена была бобакова мама мама з бобаків з бобаків
так а няньо Гудак Янко А як писал ся гудак то што
Вашій родині были гудакы чы лем так ся звали Нє гудакы Драв
багато было да да ада співали грали да да да то значыт
были доправды гудакы такы такы і зато ся так звали Може і
так може і так колиси давно было так же хыжа якуси ся
звала до того ци до тоты то обыла як до вас догопцали
Догопцали догопчали м ей о фамілия Велавидак Пали прізвиско такє вела догопчали
м такы жыпови то коли си ідентифікувало боли могло быти в селі
більшых удаків а треба было знати докут выль вельо багато ім но
і двоє троє братів было няньовых но тож поженили ся вже сімя
дарок Значыт тоту Ян Ян повідали наю нету лін Ян Янку і
мама Марта і мали кільку діти семер Але тоту двоє вже вродили
ся на Украіні А мы привезли пят роґліші то бы іх вычыслити
Марта то Жыдочка была самы старше Марта Алексий легко на якы в
нас а потім я третя і Катя Катка катка катка і Маря
Маря та Маря сестра зібыла то кадка Была рік <unk> місяців кіль
вісім якно тує прішко мале і маленько є на руках таку маленьку
дінові Да єн хлопец а потім вше двоє ту видили ся Тоты
як Мянкы тоже Іван Іванович і Любка самы меньше То кустів побісідували
сме про Вашу родину а Ваша родина то были якы ґазды такы
кус богатчы ци біднійшы ци середны і ци занимали ся лем ґаздівком
вкус сповідте утім як Жыли сте вдома і но як ґаздували Были
діды Гудак Петро а мама баба Маря Але то была матьоха вже
маня бо няньові маті померла то мат ім померла остали ся <unk>
років То была мацьоха потім То наждума лесі своіх дітей мала пятер
а той молодиі дідо Остол Найте ся оженю і взяли собі а
потім хлопці были самы хлопці люмє на дівкы на балаповы розстали і
Да часім яв Былонас великы было в єдній хаті як ни так
жыли в єдній хыжі што комора была і сіні были само ся
чудую як колиси люде жыли же тілько душ завяти даль і мирили
ся і з якы неодняню были сну самы старшы Мали два коні
<unk> худобы ґру коровы да і телиці як і том і деята
і свині і <unk> корів моту великого здівода макы шо конями робили
віз поля то ж лабше были єдны каміня такє было м жалює
ти картошку садиті перше камін Алете еци як оповідали то ґруді не
барз добре росли было выло але камін камінь повірте І як выни
так вдишли тута і они і тішыли ся же то така гарна
земля Іщы прошу Вас повісти што назагал памятате з своіх дітячых руків
Зпамятате тото село тоту хыжу Вашу істю може якысы подіі з дітячых
руків Бо як выіхали то уж такі гілце штоси уж успамятало то
прошу кус як мі оповідст як війна была Візроків Війно найгірше ся
запамятало Та я памятам як Німці были в нас в селі Я
памятате як тото вшытко ся зазнали як прийшли Німці так памятаю выголосили
село Труба така была знати як то як ну як наувецькы руди
Трубарля така была та на горі з селом вышол якій ці том
старуста ці якій і каже же сі зо села вывроти ся А
де ти ся выбеш до ліс сіді то можо три дни тіж
ірі ночували в іх і дідора і стары люде А штобы знайти
ш як буде фронта штоб народ не пропал Не попалили і палили
там коло Свидника Чудо двойны не памятати што до війны уж памятати
уж якы війны да там памятаю што зливы были синовеликы што такы
были зливы што дерево настояче несло з ліса рідка невелика рідка селі
была ну дакой свіж мятрі може до обшырена а іх не глибоко
быти кумостикы такы робили то такє на дерево такы зливы были І
бідны сме были на Польщю батько ходили ту кукурузу купляли ім зо
кукурузяно хліба што і мукы хліб я памята А повідают же купували
тоту кукурудзу як была біда а так не хтіли то выісти нипе
не было видати бы не смакувало і не равы є рашу варє
то купа куляшу тача то то ходили купувати уж як была цалком
біда Е ля да Я не вадило ци я не бы дуже
свінно зливалю зливану і В землі ото з чужого рыбыли знай Ага
і аж щыбало і то як мытили і кукурудзы і посідали полюбіли
полюбили і на млинці Та я його сама єм на руках руками
так помагали мамін му о тото мі ся добрі запамятали другє чож
запамятало слабост навс была тіфт о тотой тіф якы люди лежали слабы
і я трошкі лежала але сусідка моя така была велика Дівка вже
сімнадцет років вся косы з головы вылізли а плакало бо загороді тако
валяло ся і плакыця ле же я вже жды вмраіш так мене
голова облит отце была дуже велика В часі війны то было Да
да да ну в часі Ліваґіла Я маму то малы так і
головно то я вже цю памятаю добре што тако полмерали Тіф А
в вашым селі был фронт ци Буднє Фронта не было нас была
така дорога на Польщы знайте така дорога ну як ты на Но
така важнійша дорога да дашарні стояли триєтажни ташарні стояли а ле Німці
в нас поселили ся в селі А дідо мій был в Франциі
В цьому плену <unk> років сім років Дідо В часі окупациі німецкой
Ні ні уже доцьой до цього было ніже стары по тым были
але до тіж пє Та і знали по французскы говоріти А по
німецкы нихто не знал Але як пришол Німец тай они стали з
ним говорити выни поняли його він вытягує зо Стокышені божу матір показує
і каже Матка дома пан Карпут Война прима война ґут Матка дома
пан капут ізділує Та так мі ся запамянсону я тако якы <unk>
сім років стояла коло ґіда і так бояла ся А він ся
наскал і ділили ся што єли нам давали давали ся Такє всепорядни
і матіля як мыли ся каждий раз дуже бриют ся мыют ся
а такы всы были Но так ім тото Я всевремня дітям розказую
же Німці так гарно Але в нас нихто не зачіпілти Німця знайте
нихто не зачіпіл Оні знамі ночували мама баба де оставили картоплю на
стіли О вашій хыжы были Німці такой лаґота коталі слізнайну але коротку
зо мешколи дорога мано мано гей але Поставили єй єдти а він
каже перше выіджте а шбы м нас не потруіли дідо Кажым Мусіли
тоты боюркы прібувати Так же на самый перед дідо гек же діли
дідо то він хто ся по тім самы схіл наєд де троє
раз были дя виділи же дітей нас было мато і маленькы То
нам принесли і конзервы і прані кыі і цукєркы і каву таку
ділят Ничыме же мы такє не пєме та де ме хто такє
бач Ну выло привыкнане дашто інакше і склянеш то дзяй більшы А
якє было вашы ідіня певны іночы як тепер што і сте Як
же і маленькы памятали гей гей гей памятаєм пасолю на обід варили
таку южку з пасолі а рано мусі ловити картошка і капуста Але
картошка повідали ци якы но ґруді ґрулі гей апоста Але ґрулі якы
Были товчены толчаны ловцяне г а капуста рідка Така быно знайте рідка
і то кажде собівка тошкі катошкы тым пояли як то під лівым
даком І єли картош капуста була каждый ден мусіла быти Но по
тым як уже было мясо тым же більше мясо было як два
разы на рік закололи кабаната тиком ся не розкошували собі шо мы
мали більше баранів лвецьок мали по шіст по вісім увецьок а вже
по тым прийде осінь та вже ліжут І те мясо на пате
на дедзьку такого до перца і же баба стушыт і же цілий
ден мож не має ся потрошти істи тото добрі запамятале І гусима
не тоже То же было мяса а так то бідны были рекрути
реґрути симы Лемы В нас не была фронта была туда Слідник повітам
Діль так не было знищене так не было на гє єдного солдата
якой забіли єдного солдата вся А бішем на гні а тамто дуже
богато постераданя На польсцю іх бы налико рускы пішлі з вашого села
Люде в якійсий спосіб брали участ в війні Заберали на прикрали молодых
в раны часі а так заберали штарны хлопці позаберали то єдного яйти
привезли Красну Армію такы брали іх Та геть єдного привезли нежыво зобіли
але розказували што каже як уже війна як єй уж поподягали дали
шось понапівати ім іди в огонь і воду І плакали бене тоди
навід мого няня брат Міхаль і то пришол тоди два рокы ці
три рокы його не было а потім што щы не было ні
телефоны не были тоты акнате і не знаме што ци він жывый
ци нежывий то він з Польсті на Польщю де здобрал ся І
через Пульщы єм близко додому Двайд Босий додому пішл Єдного разу они
з роботы ідут в обід а Міхаль приходит до двора І вже
так всі плакали так же тішыли ся Маін каже о така нам
дала Красна Армія Іди Потім Німців загнали на Польщу а потім же
освободила ся війна то лже вернули ся мы білого дня на полі
ноцювали і коровы тиі в сітер на полі і трибальовы доіти Ід
худобу ту пласти і дітей корміти і не вело тім Баба тико
до петі хліба всадила і ту раз выголосили выберайте ся то вы
повіли же якоси вшыткым оголосили жебы ся ховали глад жебы втікали зо
села зо села А думали же што фронт буде ци ява же
може быти фронта і то літіш рока бы ани так Мабу та
ні то было ні ні Не зибам аж потім уже осині то
вже нінті Ты я памятаєш заворожены засказали жебы нихто світла не вплют
ся в хаті ветір Та было голосян Но як ты діти то
там під коміном пеці такы стіпуть знате домкы дровка ге палят жебы
хоц трож єдно дви діло Бо тож діти плачут роно там знає
А мы тако на вікні постояли то же так высоко были фундамент
То такы были мурова нахапа была бо нас більше тым будовы не
были знай в дерева а наше была мурована то я памятаю такономічно
штали тоді жема была а тыі Німци ці Рускы ці як я
вже не скажу было бы Ходят і по дорозі ходят по дворі
шукає дроблят зо садка приходя і кожони шукали оця так ся мі
запамятало і біле маскувальне іх зимі то они были білім жебы іх
не было так важно датат О тото добре місяцо памяталю же діти
мі раз розказувал Я долгый часы на телевізорі не могла дивити ся
о війну так я бояла ся І бачыли сме як в тамтому
Свіднику як вони бымбрадірували Самольоты як они бігали як они стріляли яка
ябы виділи тоты а нас так на гору сме вышли сіно грабали
баба нас забрала тых діти та і так на горі сінгы сме
грабали уй Божел самольотый ґілитий ґірлитий і вже потім нам дали знати
же свідник Потім Верлих єден да да Высній Нижній Верлих так пострадал
што каже гін што люде мало чого Хоц після війны і той
міны находили і вызбівали іх га вы повіли же Ваша хыжа была
мурувано А переважні то здерева дбали гажы ставляли Но а чом Вас
ся была мурувало жолка засило же і так было дес В Ариці
десь трухы своі были якы спомивали діду заробил ей мабуй так мабуй
так так А вже брат нянів То же мали собі окремо взяль
той што сєротам остал ся то мали будуван будуваны помна сказали же
як під дерева та будувана вже хата а мурова нас його тікаторы
на голуба така была гана Хат голубо голуба на голубо помалювана так
якы такы Ну хто як тіл хто жолты хто ви такы корітню
Дуже гальны такы хаты были Ваша хыжа была Такы же там де
люде мешкали то в тым самым была і стайня і буіску о
такыло вытян То было так долго є так было так так як
выкажете гек ге кве такей Хата была ту а туж такый калідор
ся трошкі А коли івы хата повідали ци хыжа ци як мешкальна
тота част то як она ся звала хыжай Хыжа а потім ся
єй што доля але зо сіней входили ся в кумору та ззаді
А і на двір там на сусіди были там двері але мало
кыє і вкырвали а то в кумору там єдны такы были там
ляхы вісіли там всякє такє уж ностарійше якій стіл якій што тому
собі зглядали А ту велика хата така єдна были Но байкы такісты
были напопере такы крас ся не было а стянкы білили і делі
были в нас бо час то і густо были в старых хатах
Земля а ва земля долима Давідали до єдыні ту посередині жолтом так
біліли так я памятаю мени тьотка была А попід такоды краяві пістіномі
там лявка стояла стіл під столом стоял і ліжко біли біля лина
побілено така была і тістота А ци была земля то жолтаю переважні
люде мали Решту землю землю таку допкану та го так а потім
білили єй потрошкє таілили і застріляли застріляли О такы покровці робили на
ласу такы як єтут о тото На варстаті при да І вымали
сте кров ге крусне сіяли ды конут лі сіяли То мы про
хыжу кусцю побісідували то і стайня была єдным дахом ге гедымы дахом
дах дахы Але хыжа была покрыта кыцьками з початку было Але як
уж потім як я вже підросло то хыта знаю же то ґонток
ґонтоль дал да Гмняно ци стругали собі так і потім складали і
такы вызенькы єдно коло дру коло другой і вже уж потім были
дах такый мы стріха А в селі люде як переважні мали дахы
зробле Но хто як хто был кревчий такыва молодых же могли собі
дати рады то давали ґонты а были мож під бляхом даякы горай
чыкали не памя стріха Лем делапайсла по каусі Лем де перейства покаси
Ци памятате як одбывали ся глас мы тепер оповідали кусцьок так про
роботу а як одбывали ся глас свята Ци вы памятате може Великден
ци памятате іздво ци памятате іщы якыси свята Як было вдобу тото
што памятате Різдво Но наприклад оповіджы на самы Оповідте про Різду ци
як рыхтували ся до Різдва От як вас було Божы народіня казали
пост то аж был піс і діти помусили Як люде пустили што
не можна было упісти тот пред різбом Я не гварю великій тот
перед різбом Штоша школія та шо лем постіли пачыте сот як Взяли
уж ку поставили вяли не мукы зложыли ці буді нарізали тай таку
перепалили ці бую і з мукою і зажаріли і так як узь
товкы гілі і чай пілі Але знате з чого З Руменкы Рымашка
Маз Руменок был Моє він полі рознал та мы тику назберали ті
кудно сушыли і яка доброта вылащы жолтий такій як Ішо уже приходит
в неріздво коют кабанас бє самы рыхтуют трошкы не так як мы
зарыхтуєме Пекли баба маковникы біли я памятаю хліба бы м напекли капусту
натушыли з мясом то же тото все так было А єлинкы кожны
єлинку сме мали Сядил єличкы алида ци о знов Не лем там
де діти могли ні ні кожны собіє Тора Йоличка є звісили до
Троґаря Да но бы тож якы вам казала же Деревяний баньок так
был попере і лім така жед над самым столом вісіль така і
в ся і бабача мубалькы пекля такы знайте плісниківщы і тако розкачала
го а по в покусочку така порізала і спеклято бобайкы такы ся
называли а потім треба його покупотіти Водом таком бы крупити трохі і
цукор і мак Маку ту было а потішо осухы напекли Такы білы
дґівы Не такы пляткы было о таклі але хліб з доротіну та
такы тоненькы То уж по тым тривалой Чыщник і наш самий перетой
ослух і так мы навечерює Для тытых хто не слухал нас од
самого початку підповім же гнеска у нас в густях пані Анны Гудок
помужу вельчы она вродила ся в <unk> році в Чехословациі на Пряшівщыні
селі Фрицька Адміністративні фричкы належыт до Бардиюла але геоґрафічні ближей до знаного
вам вшыткым міста Крениця Сі <unk> років тому родиче Паніонны приняли рішыня
переселити ся до Радяньского Союза так они нашли ся ту де сме
тепер в селі Зліся в дулбунівскым реґіоні Рівниньской области На початку зробили
єм кус більшій як то все вступ і повілям же такых Руснаків
як родина Гудаків же поіхали до Рыіньского Союза было <unk> тисяч Переважній
вшыткы уни за невеликым вынятком потрафили вернути ся на Пряшівщыну з Волині
То власні в особі пані Анны маме єден з тотых вынятків Як
факнам оповіст уна тыж мала намір вернути в рідне село ци в
рідний край тоту ся не удало Але о тім вшыткым вытім в
переселіню побесідуєме уж наступной передачы за тыжден Огнеска цікаве дня лем спомины
з дітячых руків традициі села Фрицькы жытя до выізду в Реґяньскій Союз
Той вы можете порівняти якє то было жытя якы были традициі лемківскых
в селах по пілнічній і по полудньовій стороні Но то вертаме зас
до нашой бесіды Оповіджте а мали сте на святый вецір Кыселицу Да
беля бекы Ідаюсі як баба робіла його аздваля попробувати я дуже любила
кухарити та я мусіла до бабы по єдпом Як не будь бабу
што то ви то робіти Я ся дуже цікавил о тому што
кісли кісли А вісу робите ня Яй ні знаю Был якысий на
столі такый як бы різвяний хліб святочний но так бы різвяний такий
не было як особливо з длібці зложыли і там світ ґу нього
а мы старали ся жебы до нового рока він был і на
новый рік баба розділила зіля Але такій обытяйний хліб А горідкы то
не было Пісня Вас повідали полюнка ци ци іщы як вылоґы Нє
кропка то кропка але горілка то палюнка Ну гей але єй не
было Я памятаю чы навіт діти мали і то нам выкапельку та
мушу наркоз як далі Ніє то кропка робка кропка коробка то ефір
ефір ефір Зачали сте бесідувати якывали ся до святой Вечері осповідали святе
Вечеря ци Велия Вели значыт яка велию Як рыхтували ся до велиі
якы были стравы на такым столі та найчыт повіли сте же были
бобаі байкы осух з честником так покусочку собі вдали Была мацянка така
з грібів сухых таке заквашене Але з хлібом так мыєли по масті
юлиєм а потім капусты з картошком была а потім посоля была пірохі
пісны зычым з картошком а як і слівками то слівкы сушы сушены
гей гей гей і так бы бы діти то крали а баба
каже ся Не треба красти в діти матиці рякывы она не хтіла
давати нам іздно памятні ся так запамятали же як нераз карт Тугада
Що робя малы діти были то же приходили ой бабо мамо мы
єзд і хоц чами дайте хоц єдну слинку тіж што як внетреба
баба Завше мі казали же будеш тірякы мати то нашто тоты тірякы
тобі жебы сте здоровы были а онай хіляш мы головны были жебы
му моли попустити а дес дітина Пласти два мот Але што і
діти маленькы мусіли пустити Но то в якы там по три рокы
пощыріте Жебы хоц потрошкы голодны были вечер нигі лядати то діко на
святу вечер нихтіли давати єс жебы голодны были автамы тякали як бога
просияй кєп скорійше скорійше бы може голодны Зы той кропкы они розбавили
каву Каву зваріли знайте таку чорну і з том кропком замішали Так
як то кропку тоту ефір тот давали докавы Да да да да
і они разом піли Мутрошыт пітыкувы Ште діти попіняли ты ліям тоту
давали пошківали глубы леды дітям тота єстраді І мы таке ді вам
давали мі родицю тали кожни ся мук то такє як наркож бы
сте дали Но як зіло шестрошкі зіл перекінуло ся пі схіл по
спалю по спалу стаду і вдарі Я не знаю жем кропку дала
ани кропку Давали Власіно налию так ра на фаму веліют А так
ні ні ні ні ні ні ложе ясно то на вылию было
выконаве творыка і просили здоровє кожне здоровя А што іщы было ци
горох з капустом так капуста была з картошком пасоля была і нотыі
бы балькы были то на змаком дуже то до добре з маком
такє было з цукром посыпане Но такы якісто приєдне І маконникы то
были напетяны з ґлан і ран а на саме різдво то якы
были стравы Холодниця выла ті там гусі бо мы гусі мали то
гусі нам тушыли капусту з нюсом або картошку в луж пайках варили
а потім в духовку запікали єй І славна така была каждошка добра
дружыха Ци Мали сте таку традицию ходити до потока жебы ся молити
Дора Ци вшыткы в Жыдыні ошли мы сішли хыба котри маленьків жыні
ішли а на рідку Але мі так выльо як туга Через дорогу
перейти то мы так ходили ходили о так жі наперес треба лох
до хліба зайти сіна заняти коровам і по кусочку той осухы то
гоз і честнік в середині і кожній корові дати хто пришол до
хатыма ті або дідоєк вернул ся лже о з хліва помышся а
вже пришло до хати то же муси так вінчувати Вінчувати вшыткым або
найстарший в родині він чувал вшыткым молодшым Дак да да вінчую вінчую
на щастя на здоровя на тодіня жебы Вам Господь дал родіня те
все пережыти гойношци спокойности од люди плія од пана Бога пожегнаня а
по смерти царство небесне амі Спочатку ішли вшыткы ся мыти а пак
ішли до стайні Ні ні спочатку іш ся для потім помыти ся
всі І ся рушника несеєдно повтерали ся і бігом до хаты І
той ото гідк нарікал бы мели ся як лице близ до мити
вже в о ним были а накупала нас І товды зачынала ся
уж вечера Є на коліна ставати всі і молити ся молили ся
повечеряли а хто аді же тоі ясліцькаре так ся называло Трі царі
ангели то куба такій выог яка токрасота было Іже чекали як мы
вже ти чекали бы і батовы хлопці ходили Яка то радіст были
Як вони гарно Як вони гарно розказували як італи як співали выжы
я не мож за не за долгы часы запамятал але ци уже
все А то было сам тот вечір на Вылию де они ходили
так од хаты до ха не на різдвы не а на саму
самили самомилия Може якраз то поне были Такы мали шапкы высокы Такы
ангели были в білых рупашках аж до колін Такы высокы Два ангели
і носіли є Ісуса Христа знате такый о ней был зроблены як
хапінка І там лежовій Сус Христос світічка ся світила і ангели в
такых дворугых руках ісі сві і так носили до хаты принесли поставили
і так же вас звыселили од хаты до хаты дуже гарно Бы
там заплотили тіж мож і я чы не памятаю радно же іню
давали Бо і нашы хлопці ходили Єслічкари єслічкари ся так называли тых
лю То ходили хлопці деси кілько мале років жыло лем о такы
же уж ностаршыл ся такы <unk> дванадцет <unk> років хлопці А што
іщы было на різдво но певне пришли вшыткы до церкви на першый
ден нова рано рано рано в Різлі О таку пришли з церкви
тай же собі там покы худобу пові Долго было в церкви ся
правило в церкви тоже ялинкы стояли і на другій ден ісі было
в церкви і ся в гостя ходили єдно до другому своєчы хресны
тікумы ота А і люде самы оды кульодували ци лем тоты єсличкары
зами от так хлопці хлопці хлопці парібці такы якы жаліх парібці уж
такы доросли по <unk> по <unk> років до тот ходили співали а
потім цигане ходили Після них шени был на цігани жени сели в
селі да мали тихати тіж тіжі там чати і до церкви ходили
і До школы ходили цигане зі мною да але циґане ходили то
так гарно вам співали Іщы такы носили прутив в руках знайте такы
лісычкы такы воленькы кождому хазяйнові давали котрому ся му ювіль і каже
што візьмете тоту палку і до хліва і скажыте Скакай витьку на
телітьку што были родены шоб родили ся Но так циґане так уже
ной циґаны якы співали ци грали што півали співали ани пісні Айкы
коляды колядкы да співа Коляды якы были дома такы самы як ту
Ном трушкіначы Но а я єдну хоц вам може Коли ясна звізда
з неба выходила тоді панінка Мария сына породила Як породиля так йому
співали Люля Люля і сам сын Божий воі ябы спаля Ах почекай
мамко лем єдну годину Покіяти не принесу і з раю перену Почекай
сыну што бы сто уробіл Не минула єдна годин коли ти ся
народил Отак пісня співа Но потім што Рождество співали сме тоже Рождество
Твоє Христє Боже наш бо ся мірові світ разу ма небо звіздасты
звізда і т як уся Тебі кляняти ся сончу правду і тебе
видіти з высотого штока Господ і слава тобі так ма співа Су
тепер вас ту вдома такє самы вы так само святкуєте як товды
в своім селі І дінят десо Я роблю так є такє самы
і дінят добре а не найдеме Ідеме до Йордану але тот час
был веселий од Різдвы до Йордану так то люде як бы м
інчы біль ся оддыхали такы даха дай е Ногы до гостя ходили
і дома собі тико знали покорміти пы варити і одыхали оддыхали і
до церкви ходили так а на моданю А пак уж зближыт ся
Йордан І пак был Йордан деси повідали Йордан называли деси Ардан ты
краі І пред Йорданом было тыж вылия така да пісна пізна так
то єли сме а тож Та я ден ден вечеря была пісня
Вояні то правило ся в церкви кожны пішло воды принесло жебы на
вечер выпіти а на рідку ходили воду свят Южно сам Йордон та
шли ся і робили такый крест якый сы такый як года замер
як замерзла вырубували великій такый крест і на ті річкі ся поставили
і там да у рест так ы ім Як вельо сільна вым
нас то завды з цінны морозы были найбільша м зіма была на
воєнна найміцнійшы Да да м тім люде просто мали якысы такы збанкы
просты нарали тоту воду збанкы збанкы іх і з церкви приносили жебы
Да да мы додому гей то баба гє такый збанок добрі приносили
жебы вкаже хоц потрошти было того часом до хліба давали і я
знали вый влады святяны або котры худоба зо словіє ті діти Та
вже ж том водом нас і умывала і інапувала баба Да да
Вірили же тота вода доправды домагат іщы є везя тремонажы Ной свекор
мі ожказує Не свекор а дід дід дід моняня ня батько Кажут
же коли так было в Польщы што бідна жінка была маладиз дідкы
маленькы та єй каже помила а не остало воды єй в хаті
взяла за відро тай пішла на ярок по воду там з крениці
може не брали Защерпала і гнет прибігла додому а то уж было
дванадцет годі ноці той новой Ярдані Друге рад Юрдоном Да да да
ага дага принесла ту воду і поставила дому Як вона пощавили на
те світла втонді не было Та я на ден довзяла кружку же
хтіло тікому зі напити ся тіжона дивиця оно червоне все Та вода
Ачу як оноє чы Червена вода та же она то брала по
пілночы До пільноті до пільноті Да як раз ту годинку є як
раз вхопила ту во і она попробувала то звіно Каже той звякала
ся поставила то завдже мі так дід розказували поставила тей скоро другє
відро той побігла принесла воды Но каже а она бідна баба была
діти покупала тай не мало воды той такій Господ дяковий допоміг тай
оно ціле відро по тім каже і до церкви носила До попам
і людям розказува такых Але в Польщі діти в Польсті были А
одкуль Ізбы О зосела із Ізбы І Мушынка Телить ізбы о тот
упамятаюс Але ту богато выни мі розказували бо жыня ньогой до Краку
выходили ай на базар То знали ой так любили ся до так
было ізбы то зізбів то імґы Но та бы так як не
было той границы то люде ождили ся діли тята дівча но так
дівцята но засходили я дів наснотювали бы то же нас батьковы братя
троє было такы великє но старшы ты хлопці такы гарны были движы
гарны та оні каже новсо же привели сме бабу невісткы Нотах бабі
кажут Добрі добрі на ро До клубу ходили танцювали до церкви ходили
ним дуже старали ся же як придут а мама молода была невістка
за меч так каже Дайте нам марто Дайте нам якы з облеціня
жебы бы не бли познати было і більше такы знайти вузькы спільничкы
были Ано што шырокы такы были Каже дайте скору тублюску якусь то
спільничку жебы я нихто над ним позножым з Польщы А негарны красці
А інакше як косы были ріжниц была якы были обличаны так были
ріжна А яка ріжниця бы Зато же вань узькє такє долгы носили
кабаты кабацкы А глас были шыршы шырый корочі Але може зато фатух
є Але може зато же Під тым было піды під то выберали
дуже такы хы і кысувальку ал такы такы жебы такы аж што
ялота на такє было могти під скружывым нашто ні такє го собі
каба чай сой на жалі Милы слухайсє на тім гнеска скінчыме нашу
бесіду жебы продолжыти єй за тыжден по ріднім селі Річкы на Бардиюской
земли На Пряшівской Руси оповідала вам Анна Вельчык з дому Гудок Она
родила ся в Фричці в <unk> році а коли пришла яр <unk>
рока поіхала з родицями на Воли Власні зато жебы уповісти о тотых
поселенцях так званых оптантах пришли сме гев але більше о самим переселіню
пучуєте уж в подальшых передачах з циклю ФАТА Морґана гнеска пращем ся
з вами до села Заліз ся же в дулбунівскым рейоні в Рівненьской
Области запровадила вас Анна Кырпан Дякую вшыткым хто підповіл мі гев при
той хто запровадил ня То мій поміг прирыхтувати тоту передачу Дякую за
милу бесіду пані Ані Дякую за увагу вам дорогы слухаче оставайте здорови
до стрічы за тыжден Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского
Фонду Церe<unk>