Про Русин #13 - Односины Русинів з Чырча з Русинами з Лелюхова і Дубного
Еп. 13

Про Русин #13 - Односины Русинів з Чырча з Русинами з Лелюхова і Дубного

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono relacjom Rusinów z Czercza z Rusinami z Lelychova i Dubnego, pokazując dawne sąsiedzkie i rodzinne kontakty po obu stronach granicy. W rozmowie Michał Kuba wspomina przedwojenne wizyty, wojenne i powojenne zmiany oraz późniejsze prześladowania Kościoła greckokatolickiego i duchowieństwa w latach 50.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>em Єден нарід
тот сам язык східній церковный обряд Хоц столітями жыли попри собі єдны
в сироковых роках ХХ столітя были в примусово добровільний спосіб вывезены до
Росиі або насильно выгнаны на західній і пілнічній землі повоєнной Польщы Пан
Михал Куба з якым днес проведеме бесіду добрі памятат тоты подля него
веселы часы Веселы бо хоц была границя він тако єй не чул
І гев і гын своі Такы самы руснакы як в його рідным
селі В днешнім проґрамі постараме ся приближыти тему приграничных односин Русинів з
Лемковины і Пряшівской Руси за том темом зашли сме до сусіднього од
лемківскых сел Лелюхів і Дубне русиньского села Чырч Чырч інакше як речены
два лемківскы села не досвідчыл періоду насильных выселінь Доднес жыют там в
більшости Руси сины маючы в рідным селі рококатолицкій храм успіня Пресвятой Богородиці
Днес правій <unk> літній пан Михал Куба памятат часы коли ходил порівчыти
до Лелюхова коли го фінансы імали на польско чехословацкій границі аж і
тот час коли пришло на Лемковину страшне выгнаня При нагоді днешнього інтервю
мій старший спілбесідник загаіт тему переслідуваня грекокатолицкой церкви і священників в пятдесятых
роках дя Добрі ден Находиме ся в русиньскым селі Чырч прижли з
Мегнеска до хыжы Пана Куба Ну нихо так справ Хотіл бы м
ся Вас звідати ци памятате як выглядали тоты односины з Русинами ту
з другого боку Ци вы ту шірча села котре є близко границі
з Польском ци сте ходили просто ту на Лемковину до Лелюхова до
Дубного ході не до Лелюхова то было гей так я мал тых
<unk>надст рокы в тым тым часі гей а такы хлопці так не
ходили до Лелюховатом Ей Они так не собі розуміли бо то были
Руснациі гей так а і ся женили сільця брали з Руской Волі
бо то сусіднє село Руска Воля Брали в собі зо Лелюхова дівчата
гей на такто ся то стердало на мы ходили до Люхова як
хлопці гей видівчаты Але Поляці нас нас грозні принаслідували вояці то была
страж гей но але буду повідати як уж од ху на ґмаліти
ці можу повысти так своє гей но Та вышы до Лев Хова
до дівцятом онима такы стары хыжы деревяны дак коды были гей тоты
хыжкы но не велькы а не былі в хыжы нараз пришол пишыт
воне польскы вояциі є хтіли нас зобрати гей Та тамты двом были
старшы камаратя моі так вотворили оба пошли до поля до заду гей
пошли но а я остал нука но хыжы гей а пришол Поляк
на тах воя гейно а повіда же Пан поєхал зо мном до
на тото на командатуру Не а поєхал пан до Варшавы будовати Варшаву
то было по войні Варшава была розбіта но а кого ту Хітіли
Словака та ішол на три місяци до Польска будувати Варшаву Но та
ня б зобрал аня провадил зос польвіцю села Зелюхова а тудово як
є тераз ту тота Моз там была соніца то дакоди Німці поставили
Кашарень была велика будова на Кашари то Німці поставили А тераз як
ме ішли Подорогы не зо сы Ішли жме по дорогы зо сы
з того дому до на тоту сольніцю на ґуно А я тераз
розмышлял же як я бы м то ушол тому воякови не Так
єм ся зогнул тай мішол же мам то панку же треба мі
пошнурувати же а як я ся зогнул о ма таку кратку мал
таку корабінку пушку Та он не смотрил пушку але пришол ґу мі
аня ту злапал а доня копнул гек доня копну я был готовий
Так я як він доня копнул я ся был зогнутий нє а
пушку мал поприми а хопи му за гробинь а кєдем ся отоців
а кєд му ту єдну шусну Полякови Поляк спаднул Падну а є
єдну достамові му семна рокы е уж єм так му дал же
поляк спаднул і ся єдну єм му дал а є му зобрал
тоту карабінку а дол Ай мішол ту як капліцька Як ся іде
на рускы воля на нашій страні ей Ну капічкій пезярок нє а
терас он криці за мном подал же пан не дарабінку а я
то я ся боял нє так єм тоту корабінку зобрал заглавень а
так єм шусну до тых возінок то струме гей коло воды росне
А сам давай Але і уж мішот ся з поля дому бым
ішол о нашой касарні та они бы заволяли бы нашы воясіня сякали
а тераз ся звергєм ішол уж пошол єм дому но а тераз
так То долго не тырва было пішлом року а они Поляці выгласили
же Русине в Польску не можут быти гей мусите опустити та пакто
хто рімал Русин жену Польку остал Але бо она мала мужа полька
Русина могла уж стати гей тым то А інак кажды мусіліти пріз
но а тераз оты дівчата не плакали же мусят одыйти так онишы
на два страны єнишы там на даньско а другы си на Украіну
но А тераш вшытко мусили нехати влозы тото добі то вшытко досталцет
кіла а одышол пріч Мусил водити самади ту од нашой страны ходилі
люде а Брали собі возы тоты Млінкы што дакоди зирно так треділи
гей Млінькы а свічкарны то вшытко люде розбрали но а теа там
настягували Поляці до Лелюхова там бы были пару родины гей в тым
Лелюхови но А Веси мы там уж потом не ходили тай мы
ходили до Польска але на то бы звали до лампы петролей То
так нафта гей же ся палювали то небо а нафтале то мы
звали ґайс Петролей гей то был но так вампы не давали а
мы ім носили за то цукер Дукавы но криштальовий цукер не ім
там носилі за тото але з Поляками жніс то было присні А
повіджте мі ци чым інщы сце гандлювали з нима ци кропку наприклад
носили Гей Я на дружстві пашкы коровы нопы повна кров Гей гей
кровы кров гейони кровы в поляси звали так вони вояси хтіли Я
там ходіл коло поправду коло польшкы границі або єм принют рум Ебо
они хтєли руму гей А мы мы мали о них раді кровкы
так подамояк такый был поточок од коляі гей ґу до поправду што
ішло з од дубного вода Гей в най страні стоя на Ярку
там была граница по тоць гей на другій страні ябы Я му
повес я му принс руму але он жебы мі принюс кровкы але
оны кровкы мал такто грукы а я мал зас рум Та я
не хідати му ружо мі кровкы не дал он ся буял Но
же му не дам зас рум же мі даст кровкы Но але
я ся розгодну шмарил єму тоту палюнку тот рум а надрушаным не
пошол ґу ньому бо бы мя зобрал Нє пода был жывен гей
А памятате як Русинів з Лелюхова выганяли як в <unk> році пришла
тота акция Вісла То вы памятате тото вы сте виділи як они
ся ладували як іх выганяли Ноправда поведен Вам же лем три <unk>
кіро можы брати А мус ся выдити на єден віз на єдну
фурманку Но гей нале пришол вам в ваґон а іх налядували а
зобрали до Мушыны там не знам тоты на даньско ішли тоты ішли
на Украіну Але на Украіну то перше хыба в <unk> році Нє
Ішли дахторы але последні ішли <unk> Што раз єдным року то уж
на захід ту на Польщу на захід на чужыну а даньскы там
но тоты ішли гей так ходилі уж ту мыту мали на думным
родину такы моя баба Баба моя гей моя голоса мама Они мали
на думным брата жена того Та мы ходили на думным Але што
ся стало Но тому нашому уйови ногы на думным Были Німці а
прішли Німці а ім забрали два коровы з маштальні на месо а
мусіли дати А тераз Поляк тераз то наш ую не мал што
запрягнути пошол під цірсь скоці в полах а голак там забіл остали
Бешыцкого дыс того Але я памятам мало симна з рокы ні такы
седена з рокы так єму мати гей розказ мусіли ся бы баліти
а мусилі іти А такы Старый ся як так але молоды не
хтіли іти але мусіли іти Гей гей бы то было під примусом
А тепер мі ся хотіл звідати Ци Вы даяк чырчане ту як
сте были потістраниц вы сте ся бояли же Вас тіж будут выганяти
Но так ціж гы <unk> року марцу пришло зо сміністерства то было
поволено зо з Руска же можут іти руснациі на Украіну Оптанты такы
гей Дже там на Украіні были Німці родины были там жыли родины
але по войні они Нємці ся стягували до Німецка гей А тоты
домы а Поземкы остали Украінцом гей тах тераз на тоты поземкы Пришли
ту но а ту з тых рускы село науковы ту тото наш
окрис Любовеньскій гей жебы іти на Украіну та ту серця одышли дас
штерна з родины Но але могли зо собом вшытко зобрати што мал
і коровы і вшытко а такі на Украіну на тоты поземкы до
тых домов де были Німці но Але Руси як ся ту выбаліли
пришол ваґон Вшытконало жыли нє з дому вжытко коровы а як пишы
на Украіну та де были тоты коровы в ваґоні одкапцяли послали Руси
собі на другу страну а людьох послали на Украіну там до тых
домов так нате они собі думали тоты люде же то буде добрі
Але то ся стало война Пишы на Украіну тераз Украінці жеы Они
то нашы люди звали не знам як то гей но а горожній
Украінців то ціли на нашы люди Пришли вечюр а таку родину пришли
зобрали отца од родины вывели ломка аго застрілили але бо досудніх години
го шмарили але бы го завісіли а такы з людми робіли а
люди мусіли робити там а не мали права Но так ся баліріжейду
на словеньску назад алюж назад не могли прити Але пришла потім така
доба такы оні собі до я мал бы там брата так бы
м написал Зядос же пи му на доволенку гей А так як
пришли ту так бы ішли на Конзулят до Братиславы на рускій конзулят
а подалі сові Задос там дашто далеко на консуляті Нє но добрі
останеш Але мусіл бы так быти же якє был ту ай мал
там брата та єм ся мусіл подписати же дам же буду головкы
не буде мал робо а мусим му дати бід мал дес спати
же ся буду о нього старал Але кєд не мал никого то
не пустіть го з Руска такту Але помалю помалю так ся подоставали
вшыткы але молоды остали там А в стары сіктори жылта сі ся
потом вернул зо з того Руска Но але мы ты што такто
Лелюхові што были Рус нациі мы ся добрі такто заобходили з німа
Барз добрі но словы себе не Зебыря трапря земеря лібы му на
коселю Єцобі бымы слю вытворі Рысвысю болетят лісы зыря трава на косу
бо трава на госу ледідна рыма ду а морі зазыскы леця гурна
ду співайте дівчота най буде весебы На зарозвеселі на заросвелі товісевы кругле
селесвы ґеба не каміня ґеба не каміня ма містецкы та собі за
співа Де найвеце люди Та собі за двацю там собі за дбацю
Де никто не підітя піду до Вас я не піду до Вас
де ся подайомі Лемце потає ні буде велюва Як бым не спираба
Таґа модень кам не стріва Таґа мого день ґалі не плаче Осталі
не плаче діти на маленька А ци они так само говорили бесідували
такым самым языком як вы а як мы Та як вам тераз
розправлям айони так розправляли гей Но а на такы забавы сте до
них ходили Они ходили ту налена Руска Воля Ту є село таке
при границі при Люхові Ходили і мы там подам не ходили долі
Люхова то было поволено А такы співанкы памятате Но на Но такы
у співанкы но та бым памятал даякы но але то ся уж
тыразнене не тото незува гей Дакоди то співали ту співанкы як по
войні гей такы рускы піснічкы тото Але туж ся запомло но е
мал єм том камарато но Але вшытко то уж помер А якы
назвиска памятате з Лелюхова або Здубного Таґым тоти не напозабывал але ми
приде на розум і сік так дастроми што осталі ту єден тераз
померне недавно з тых зы старых Але то він был Руснак він
ту остал його не выгнали Не выгнали гей мал жену польку та
остал ге А повіджте ци вашы народны кроі облечыня такы як напр
на свято до церкви ся дівкы зберали ци ци фраірьове Ци оно
было такє само як тото там в Лелюховій Гей єдна были убесєных
кушок тоты кроі мали даку і неяк ту в нашым селі ся
на сіл гей але приспосувывали ся дівцята ґу нашому крую гей На
хлопіну сілі так то тіж же там бідно тіж людя жыли Бідно
жыли то по ты горы верхо попід лісы то треба входити вуно
Чы ся наробили люде Але При тым были спокойны бо также были
люде спокойнійше анизка То цалком і нисканы Способ жывота є дакоды были
Дакоди так пишышме до Лехова Тахто нам ми то звали велікдень гей
они нас постірі позвали нас нам на гостину до Лехова Ні Но
то уж было і палюнкы мнесо вшыткого ся люде забавили єдно з
другым но мы заспозвали іх но но а такто жыло ся не
были люде богаты але Але были такто вдячны єден удрому нескані Каждий
єм кукат при себем жебы вельо мал жебы вельо азникы низя ма
вельо уж на худо много не позерат мато знате то не лем
о худомны люде тоі панове Ці машу функцию ти хце быти векший
богатьом а лем братя а братя Малийон тому мало то і ся
дальше ха то недобри способно А Пришол но так до фарарені в
мыху ходили дольо до того до Мушыны і тераз нашы ходят бо
тамы В Мушыні єст Руснациі Ей тераз но не знам з каді
то пришли ся зо согоы Лотого моря там гей дуже дуже кусіся
Русинів Руснаків тых што были повыселяны они повертали ту на Лемковину на
нашы села тоты Рускы повертали то до Крениці може ходити в го
в Крениці сут дві церкви православна і грекотолицка Такы они в польску
єзи православне Єст А єс і грекокатолици але єс і православне в
польску гей Но альбо я видім по телевізиі бо маме і польску
телевізи гей но тераз ньом зрушыли выже не зам бы не платили
Але в Поляком мы вапали рашын в Поляку лапали як нашы на
словеньску о них Поляці мали добрі высиля такто вшытко гей нале єм
виділ там же і в польску суты но по нашому высиляє старославяньскы
гей то нашы ге Но нашы маме тоту енгелию ся повідат гей
зо Тлацєну Мукацьові євангелия што ту ся одправлят тоты омшы гей служба
Божа номы тузене а єт наша Евангелия є Тлацьєна в тым то
мукачеві а мукаче патрит ся под Украіну гей так же но А
тоты руснаці што сут польску так вони тіж то зо з того
мукачева тото берут гей но а мытушы Маме тым сме грекокатолиці але
од <unk> р до <unk> р было зрушене Прето же Пишло в
<unk> року Дакы Москва выдала до нашого то до Братіславы приказ жебы
грекокатолицку віру зрушыти на словеньску гей а жебы была православна бо православна
патріт московского паркіярху гей Они не мают з Ватіканом Ватікан рімскій отец
гей они не патрят проти проти того римского отця так в <unk>
року Пришло з Москвы розказ до Братіславы жебы зліквідувати грекокатолицку віру гей
А пак вона Братіслава вызнано выгласіла до Прешола бо наша грекокатолицка віра
По єх пришові ту сідло но так то гей біскупа не малі
но Так вони пришли Працішлавы А пришли за нашым біскупом то не
мали біскупа Ґойдиця были роджены в <unk> р Ґойдись гей А они
были біскупом в Прешові Од <unk> р были в Прешові Не были
біскупом гей але уж уж заступували біскупа А в <unk> року В
наступілів прибрали біскупство Ґойдіч так воні пишли до Прешова тоты православны малі
з Батішлавы поволено абы Ґойдіч подравославію ей Але они годіш пові же
не Жони не подвішут Но так потым был был ту одпус Лютіна
то є ту недалеко нас о село гей Там был одпус то
так тых час як тераз тыждень было пред нами было Люціні одпус
Пришла криміналька а того біскупа Ґойдіся зобрали зо сого з одпусту од
людьох но а го одвезли до Ту до нас де до Леопольдова
то є найтяша везниця Там го одвезли до Леопольдова Но не было
дост Так далі ся на фарарох А терешли ку каждому фарарови на
фару та як ту до сірся подвіш Подпишеш устанеш на фарі але
будеш конців як православне як мыти нарядіме Но так а тераз наш
но а тераз хто рі подлям на фари а хто і не
пописал урішол до везыня то іх брали перве до Подолінца там іх
згромаждували до кляштора стамат іх потім в Возилі до Чех гей до
тяжкых жалярох гей Вози а тераз то грекокатолицку віру в Пряшові зліквідували
а насадилі там православію Так од <unk> року до <unk> р были
без нашого єпискупа Але біскуп в <unk> року померли Тот Ґойдиць гей
Померли А Не май мы не ходили был ту православний аль мы
не ходили мы ходили до Люботыні там были рімокатолиці а єм ходил
за пятнадс рокы то вам повідам правды Зо женом надпише до Люботыні
то є <unk> кілометр В неділю за пятнадцет рокы а як дакм
потре потребували фарарарара же дакій погріб гей нам хлопец помер та нешы
до Люботыні а пришол ту фарас з Люботині Але римокатолицкій но Хтіли
в одкінчыти не было неєй помоці гей но та так нам так
мы ся то симы полно помагали собі в люботыні Римокатоликов Но потым
видітся там по того фара того біскупа поховалі Але так го поховали
жебы нихто не знал де є похований На цинтурині гей але презий
з тых котры там копали тоту яму гей Так то през радів
По пороках гей бо по <unk> р пришло нас наша на свободу
гей А з тых котры там копали Так презрадів Жедел ґодіс похованый
гей на они потім того єпискупа выкопали А привезли до пришола на
біскупскій уряд гей го там го привезли А тоты фараре в <unk>
р были розпущены Бли розпущеных каждий ішол дехтів А тыа ся вам
повім то на служба з гей з вам але В <unk> <unk>
року кєды нашого фарату зобрали фарарарара а в носі Гей А нихто
не знал же пиші поліцайті або зобрали Але ту сірша єдна особа
была А я знам уже похований ту у нас А я знам
маль видіте уж теле рока я никому не призраділ в ту селі
же хто то был уж чловек помер гей но А тераз в
<unk> року я был там на роботі де они были в бобезниці
але то Чехы То была єдна република чешско словемска шезлава Але потім
но тераз одпоєны так не лем Словеньска Республика але была Чешско словеньска
Республика а там ся ліпше платило роботник так єм ішол там на
Чехы а тот барат ся імків собі поставити гей А тераз єм
там робіл на нишли до кухні на обід а там была кулей
была товарень што на з тых набідкы робіло А там была кулей
што ім возіло дерево там до той товарні А там были роботниці
на зелезниці робіли я ім поздравіл ні А Чехы то зробили вше
добріденні а я ім памбух помагай боя най є Ає єден ся
заставил а ми повідат же выщы зо словеньска но я зо словеньска
гей но А он мі повідат так слухайте етвы Я єм зо
скралікох то <unk> кілометрів од того як я был Тінішців Ей та
до Кралік А там є Кляштор великій а там є <unk> зо
словеньска фарарох а там сут везєны Але ходят і до ліса на
роботу А я му повідам же я бы ішол же ци наш
фара там не буде гей Но Там не поа так там ся
не достанете бо там є прісну огороджену о страштом ся не достанете
Нораз я о не пола так Кєдуж бы сте хтіли видіти де
тот кляштор прите в суботу А Моя дівка ноцира гей там робіт
на пошті А она ходит го того краштором бы там было село
так дале за тым кляштором гей А тоты кралік то было такє
як ліпяно такє немистецко маленькє Я камаратом ніх не повідал суботує м
ся добро пішу до тых кральох кралікох а єм ішол на пошту
а єм ході по хлодбі але она уж знала же я придук
пришла ґумі така молода сіслисінка А повідам м же почекайте до двана
<unk> а підеме ґлоґлутому коштору та меньше до коштор ґлокоштора до горы
А там была цеста драга а такы они там мали так по
правій і по лявей страні такы каплічкы то была якы Кришова цеста
Но ту были тоты каплічкы там <unk> ці дванад поставены але то
вшытко было розбіте тож не было там айниякого образа ні босєкы ту
не вірили никєй А те апишу тому коштору А она мі полано
так Ту є а я мусім іти она ся бояла же ня
б там привела Я придумю двером до того кляштору дверівотворены вылікы двері
высокы два метровы дверівотворены на четвертых никого ніт жадна страж так єм
ішу до того кляштора то было ся памятам <unk> <unk> сходы дворы
Вийду догоры двері замкнуты Нейду наза долго а там долго під тым
краштором была та белька будова што там такы убітуване має тоты посходовий
дом гей Но та єду до того дому двері отворены ходим по
ході нихто низ А придут бы дальше о двері были отворім а
там был єден фарар а мал такы як ну б там собі
могли тоты фарарекы піти де желедкы де такы гей Я му поздрави
он му одповіл О мі боже або што ту робіте дя баритав
ту пишу же си но я зо словеньска же си не є
ту наш фарер ох А якы ся тутаблідве отворены то м ся
достал Ні Ти я мусіл волати ту поліцайта Страж котре там был
Нє Довляйте стішнул Ґломбік кукам поліцайд уж іде на тераз што Отворю
двері та му повідам же што хцу Амім абы того фрара познати
Нє я го не познам яж му неправду не повидал Але ходим
дому а я был вам ту пшехух а ходим думу то мі
родиці розправляли же был ту фар а уж го ні ту гей
Но ніт годно у нас Пак дайте опчанку гай се він опчанку
зобере За ворот поліциі не одведут даякы моладого до Прагы піду я
до бані аня нихто веце не увіж жывого ту Даве му обсянку
взял обцянку Я уж рієк розмышлял нє Но он пошол пошол там
до того кыштора знате же нараз кукам Він веде нашого фарарарара ся
писал ґреш гей уж говеде Але фарар был облесєний повін му нащеву
гей Фарар был обеченый приде о творі двері купка наня Фарар Яна
Фараля по штырьох рокы єй но што ты робиш Но тем пришол
за вами гейно А тот поліцай стоял Там при нас гей Но
так я б му подам поліцайтові же Ці можеме щасты Гей можете
щасти собі А я виділ же там малі не вино та повидам
поліцайтові же ци можу зобрати фляшку віно гей можете но отвори мі
фляшку віна по налівавді тот гей А Далі знай Шандарови випіл Ей
Но але фарамі по ата мы ся розправляли по нашому та ся
гне розуміт То мы ся розправляли по нашому Шандар при нас был
Але такий был молодий Мог мати тридцет років но зато был добрі
барж хлоп Але осянку мі зобрал А пошол Але пришол даз зо
три годин А мы ся розправляли гей а фораре уж ходіли а
тото зо страну ні а што нове а што нове а што
нове ні А як уж ішло тот полісайт вшытко ся розкоціло ні
Нами полаже мусите одыти Я могла я бы ся ту побыл а
ми полаже нє мате вечер <unk> вляк Я там было од <unk>
доз до трате шесті вляк а іте дому Бо приде велітель Так
достанете і лып пєте до басы а мене вышмарят зос функциі Але
кєд сете прите на другу суботу вымов службу але никому не презрате
так єм ся позберал а єм ішол пріз він одпровадил шандар і
фарар ня одпровадили на вратницю А я повідам в шандоровже ци можу
охабіти єм пінязі то дакод не мали куруны а то столкы не
то были куруны Я там вчело заробил <unk> корун місяч гей так
єм ухлабіл стокорун і так єм пошол оня пустил Але Янико а
миг Но так на другу суботу зазим там ішол Але я уж
никому не повіл ніч а тераз тоты фараре написали допишы такы малы
лісткы знате же є мал дас Да стріце тоты Лізкы а ту
фараром те тіж было м на па ні кєд были ме на
то полі сайті прішыти завруд А я в іх пришол дому там
тоты порозосывал фараром тото Ліскы ні пришол єм том шавіл ся при
малій в станици таймішы од той родины та ня не хтіли впустити
до хыжы Е мі м шмарів лісток там през двері прецітали та
ня потім до нука пустили Та я так ходил до рока У
тому фарарови а нихто дома не знал ани жени єм не повіл
Ва бы бы м жені повіт а баба Ни тому тому тому
а тебе шево бы бы было знал Я до рока никому не
повил Жем там ґунім ходил до рока А так є носил фараром
дому пишма посылал єм єм Нє А так ся фараре дознали же
єм там ходил А як они ся называли якысы назвиска можете подати
тых священників тых єґумостів То был Андрий Ґреш Греш Он походил зослобинова
з Якубовян Греш Были добры хлопы они были родяны <unk> мая <unk>
року а <unk> померли Так долго жыли А такы Як померли та
іх ту довезут они собі ся далі жебы ту были похованы Так
они там были похованы в маю ціж <unk> мая <unk> мая <unk>
повідам <unk> в первым року ся народили а <unk> р померли Так
они так хтіли прити ту назад фараром быти доцірця Але наш біскуп
то было гопкум не был Был гопком біскупом ай так они біскуп
не хтіли єй тудати жывішы на допрешола на одцінок Так они там
устали в сєхо а там были сестрічкы в тым кляшторі та сестрічкы
ся о ніх старали Аня так быти они мусены В носі зоблекли
іх в тренках а по ходбі ходили а было <unk>ва ступні морозу
а по ходбі ходили так іх тристали а ночну годину Нота они
ту сут похованы у нас а тераз я нас берал пінязі Были
похованы Но ефек што скай памятку зробити ішлы єм на фару в
фарарові а му подам слухайте ту На фарах не маюты помник ей
Но лежат ни та бы треба по них зробит такы фарами плату
по ней бо поповец же не буде выглашувал нияку збірку в церкви
в фарарови Нє та ні А што я не зробил выходил тым
старым людям ґуженом што даку знали того священіка Яна зберал <unk> тисіч
скорун і до якубовім пишу з каде были родак і там Яна
зберал <unk> тис скорун А тумати зна може ті повісти гей А
так надалі до Польскы зробити помник так має помник зроблено Але Поляциі
Мо правда пінязі не зоврає Ні Но але і си треба го
гробу таку дважбу дати а тераз гамиро ту што є тоту так
купіл дважбу Тамту суботу до конців тот помник Але давем мал єм
з того фарарарара і фотку так єм дал зробити на помни жебы
было фотка жебы люде виділи на електыжня то стоіт корун То єде
дваж бым роз дово стерешытко Але дам єм зробити но а такто
на краю там сут теж похованы на горі Еди ні він ні
дай дам дарадим ді мі дай ей ди мі ні дай дан
даради міда Гей ди ні ні Дай лям да раді ний гей
ди ні ді ні Дай лям дараді ні Хотіл бы м ся
звідати як выглядал Чырч власні на приклад <unk> років тому ци ту
были самы деревяны хыжы Гей так гірше походит такто з <unk> року
Но а <unk> <unk> року бы ту были з засятку были ту
римокатолици Бы то были тоты кральове А ту был та Німец то
ся звал м не і ся тот Краль І як ся звал
ом так не придеме теа на розум А він поволіл фараров быти
але мусіл быти фара той віры того на муженстві як Німці Гей
так мусіло ся одправляти Але гы тіс року Ся змінило гей Но
так потім был ту рімокатолицкій фарар ходил з Люблотині з другого села
ей А по не вся былы Янович фарар <unk> року потім но
ту было за зачатку дас три нас хыжы было село на Ольшавці
то было село там Ольшавец а там там дераска Підска гей та
малі поставено церков <unk> року Но А так ся то розшыріло люди
Потім в <unk> р ту пришли Жыді А купували од ту сушены
опці был бароны А Жыди купували од того барона позему бо тот
по зему вшытко платріло то попыпаньство ей то не было такто А
так по тым людя купували од пана то вшытко тоты поземкы но
так Ет <unk> року пишу Жыді А были ту три родины В
Фридман ту пидакы при нашій хыжі І файґа там де Янко урді
при хварі ма поставену хыжу І файґа Но а так Пишол ту
потім фаєр Жыд но А так ся Жыды ту розножыли так ту
было так до <unk> Жыдох Я іх добрі познам бо ту мималі
сусіда Жыда гей але был ту ає рабін котры то бытаґда они
мали як біскупа ту на шласку были трьоме Рабінове Нітра в Братиславі
а ту в сірцю А ту Посірч патріло ы Но Ліпник аж
ту по обручне гей то по того рабінато патріло тото вшытко Но
так Жыді ту были так до <unk> родины ту по селі покупили
собі поземкы але Жыді были так честны были же каждий обходувал Ці
дирвом ци мал якій такій обход але Жыди робили мали поземкы і
ґаздували так а малі слуго а служкы што ім робили але моховали
собі добіток тото Але потім як пришла война в <unk> року так
вшытко Жыдох по тым брали а брали а брали але того рабіна
нихалі Німци А грабін малы два дівкы а єдного сына єдну дівку
мал выдато нітри за рабіном Гей мы там был в рабінцюжі в
Браціславі А жена му померла ту ту лежыт жена му гей Но
а Южыда рабіна о хабілі Нємці Не взяли го до Свенчына але
о хабілі приньому ай тоту дівку жебы ся о нього старала Але
они і так по тім Німці пришли з автом А де го
забрали Не знам але го сірця зобрали А так потім пришла як
доба ні так ся вернули два Жыдівкы до Сірся Леб они были
в німецку ляґру а было там вельо тых мароду што уж з
войны гей так два Жыдівкы зобрали до немосници робіти а шестрічкы облекли
Німкы Та Німци не знали бы Жыды мали так же скоро як
Німсці гей Но тото они ся розуміли з Німцами І так Жыдівкы
остали на повойні потом пришли ту так тото продали деє кустецкій тото
як вы там думали Жыдівка продала А так зобрали пінязя пошли до
анґліцка но веце іх ту ся не пришло тоты Жыдівка Кілько тепер
вчырчує Русинів Русино Йой та тото знате такто же то так мож
повиси же дакы Я знам половіца ся гласит Ґурусином гей а решта
то што то сут Словакы ци хто є Но мы ся маме
сльоньско на Боже но тото ыы Слоньску гей народны зна А он
і ся гласят за Русино гале Діти ходят ін до школы і
по селі ходят аж ся вшытко розпат по словеньскы А ци в
школі вчад русиньского языка Но такы терез по словеньскы є вшытко в
пословеньскы А вы школі як я ходим до школы Ні но то
што мы там мали єдну пісанку єдну цітанку а то было вшытко
Але хто был мудрий та ся доставі за дохтора і дальше А
в церкви мате проповід по русиньскы і євангелию по русиньскы є што
старославяньскій старославяньскы мы то зывеме гей по русиньскы он фара Іде за
тым бо оно ту уж Ґуґордійову там там є Русиновеци там ґу
украіньскым границом гей та маме фарарарара та я Віди між знам кєды
Нє є є є є є єм фара Але в телерока я
мам уж о <unk> рокы Та што з кем фарадох пережыл Ні
А знам яктор яконців но Але маме теасу молодого фарарарарара Але оне
ма книжкы русиньскы Як ціта та я Знам же то не оне
А я мам там грекокатолицку книжку та як ціта я виділ же
там ма русиньскы унивель вельома Уж прикладаю то но але так донеска
може собі робити в каждий што хце Хі то так Ноа А
іщы мі на єдно звіданя одповіджы так на конец Я як то
єм іздил по інчых салах на Власні ближе Бардийова Та єм виділ
же там табличка табла зо селом з назвом села она є тіж
по русиньскы Чом выч чырцю не мате по русиньскы назвы села табличкы
Нє ту ні то на Рускы воли То Руска воля дакы дораст
ту якы до лелюхів то дакы така малове стан Они мают там
по русиньскы але мы ту нє ту по словеньскы вшытко Але чом
гласні люде не хтят ци за мало Русинів вцюрчу о што ся
до топер не хот Русино не хытнова повідали кєд сте Русины таіте
на Украіны То дакто так повідат Словакы так повідают Но да Іме
на словеньску нота на словеньску боі урады доходкы нам давай ді вшытко
нота Як што ты рох часів ходили люде на Мадяри до роботы
На Мадяр Нє Ту дакоди было Мадярщіна Нашы моі та родиче ходили
до школы та было по мадярскы А як іх білі бы то
не знали діти ні а по мадярскы та а то было тяжко
при них аль было мадярщына было А і а і тукы тоты
панове кральове были з мадярска ту вельо гей были з німецка але
были і веро з мадярска Та наконец може дайте такій поздрал для
Русинів з Лемковины для нас там для Лемків жебы ся якоси почычано
так єм дам позра Як Руснак єм ге нах полаже як то
пое Я Русин был язів буду Я родил ся Русину ця сміт
забудусану Єгусину Тах то і я так знате То раз єм Руснак
і моі роді были і то та іх поздравляю жебы были здоровы
жебы пришли і до нас в покука атикєты тераз є можны з
ні Но ай неє границі та можна приходити красні Вам дякую за
бесіду Есі праз поздравлюю тых Русинок уважна то но іщы тако до
вас придеме была малом была ман лем мамка коли салам была ма
лем лем мамка комыса Были мали мала лице <unk> люде лоня хлопци
двази Были мала <unk> мале <unk> не любил ня ани єде были
мала <unk> не любил ня ани єден А ти я вже велика
А тепер я вже велика треба бы бика боя буде <unk> бо
як буде <unk> не возменя дід горбаты моя буде <unk> недменя дід
горбаты А типи рістара баба А типи Ріста рыба банецою выт хоц
бы м рада А тепер Ріста раба банецо люд хоць бым рада
А тепер Ріста рыба банецо любит хоц бы мра Проґрам был зреалізуваный
завдякой фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>ea<unk>era<unk>