Про Русин #16 - Лемківска загорода (бесідує Ваньо Дзюбина)
Еп. 16

Про Русин #16 - Лемківска загорода (бесідує Ваньо Дзюбина)

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono lemkowskiej zagrodzie w Gładyszowie, która pełni rolę żywego muzeum i pokazuje dawne zabudowania, narzędzia oraz materialną kulturę regionu. W rozmowie przypominane są także wspomnienia o życiu na Lemkowszczyźnie, podziale pól i granicach między gospodarstwami, czyli o codziennej organizacji dawnej wsi.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду Церe<unk> вечер Находиме
ся в лемківскій Едукацийні Загороді в Ґладышові Споткаме ся внеска з паном
Ваньом Дзюбином котре оповіст нам кузотым як то давно жыло ся на
Лемковині Запрашаме до выслуханя авдициі Нагодиме ся в Ґладишові так мень більш
посередині Лемковины Тоте забудуваня єст загорода лемківска она полнит ролю музеум такого
котрій можна вшыткого дотыкати навет треба жебы знати як то ся колиси
робило тыма нарядями Старшым людям припоминаме як то колиси было тай самы
ся здогадуют Молодшым переказуєме кус певных річы звязаных з культуром том материяльном
але тіж і показуєме повідаме певні річы звязане з історийом нашом традицийом
Вертаме ся памятьом як лем можеме найдале до початків До часів коли
были тоты терены засідляны і До тых теорий одкале сме ся ту
взяли одкал ту знакы пришли я бы м долучыл лищы може єдну
теорию все можна долучыти Же по простым змету все были Но бо
неє по правді жадного інчого даякого писаного материялу ци інчых доводів на
тото же перед нами дахто пух Бескідах мешкал Не ходит о уж
барже знаных історичні часы То локациі тых місцевости ту наоково то были
часы такы но <unk> років куз меньше кузвеце залежні од села Докладна
дата в вельо припадках не єст знана для того же як неє
акту локациі то можна ся лем дознати як ходит о дату локациі
давного села по даякых документах то церковных Ци то по цудовых ружных
актах Але як селі не было даякой розправы судовой нихто ниж никому
не вкрал і ся не судили но то сліду в суді неє
Можна бы приняти же декотры села В звязку з тым як неє
акту люкациі поставали дуже скорше як єст деякій там першый переказ писаны
о них Може тоты давны барз часы уж лижме а перейдме до
тых котры ліпше знаме передовшым з оповіданя дідів прадідів і якы ходит
до село лемківскє то хыжы сут так зарядом як огнивка в Ланцку
єдно за другым і тіж так были ділены поля але поля были
ділены на аскы Ґеодизині там были повписуваны кількото гектарів та дальше люде
медже собом як бесідували то бесідували зінакше значыт найшыршый пасок то был
попольскы Лан а по нашому роля Потім як треба было звінувати сину
сенацидівку то ділили тото поле вздолж і робило ся піл ролі пілроліто
было <unk> метрів бо цілый ван ціла роля по нашому мала <unk>
метр шырокости Але но такых великых платів то не было в селі
Я знам то з оповіданя бабы же Педишові єден ґазда мал піл
рільок о то уж был такій грубий ґазда як поле мало кілометер
должыны То <unk> метрів шырокости піврільок выходит з того дванадцет хектари но
то уж достуже поля на єди на теперішні часы А іщы залежало
ци тото поле было до єдной страны лем села ци на обій
страни То уж ся робило два раз тівко Ідме дале як то
ся тото ділило То мали сме пілролі так пілролі ділило ся было
<unk> ролі <unk> метрі шырокости і потім на піл то пілчер <unk>
метрі і найменьшом частом то было пят метрі звало ся тото пруд
Але <unk> метрів о так практычні не выступлювало але было в жытю
і выступлювало як ходит до поле три пруты <unk> метрі і тото
три пруты то єст половина пілчертка значыт <unk> метрів Але як ся
робило уж під гору быстро іж был двері великій то ділили поле
не вздолж лем в піперек і товды ділили поле на платы Переважно
як было уж і уж як чверт то ділили на платы тото
поле І медже каждым платом єдным а другым была меджа тота меджа
творила такій тарас як бы сме повіли по теперішньому То як бы
сме ся посмотрили в стороны вірхні то там сут такы меджы на
такым беріжку вздолж поля бо там іщы было не аж такикро А
высше До горы в там уж гет в віхни видно тіж там
місця де ділили поле наплаты в піперек і тіж сут меджы Тоты
меджы мали шырочыну свою то так было як на дві скыбы Менч
більш не орали того лишали бо не на меджах не было так
ґеодизийных камени так же меджа была недорушыня Декотры там ґаздове ся сварили
медже собом бы му там загорал піл скыбы або як была меджа
така высока то підорювал тоту меджу жебы ся скачала глина долину і
жебы ся його поле но о якє там центометрів пошырило Тота меджа
тіж творила на тых убочах і при тых платах такы тарасы Давный
єм тоже же колиси не знали понятя ерозия Але досвідчыня знали же
як зроблят ряды з горы долину на горі посадку вода ім тото
вшытко забере так же і ряды робили впіперек Тоты меджы были там
де платы так піперек поля но і як орали то тіж орали
піперек поля бо раз же было і легше як тото пухтяли даякы
коровы цинавет коні а дваже то было натуральне забезпечыня перед тым жебы
вода не заберала глину Як ходит тоту меджу но то на меджы
росло вшелякє зіля трава так же меджы пасли переважні Як тоси мал
дві три коровы то на мотузі Тримал іх і пасли по меджы
таку медже тіж то могли выкосити і траву в плахті приносили достайні
Яходи до поле то дуже было потічків млак но бы давно не
было так як тепер мельо рациі І там де было мокре то
там была ука найчастійше то была така квасна трава кіньска трава то
ся называла по польскы тужыца єй косили тото і сушыли на сіно
а там де было сукше і на беріжках то там орали Як
ся оре поле то як товарят родят ся камені бо натуральні земля
што рока замерзат розмердат зимі і тоты камені підпихат до горы так
же ниґда на поли камени як они сут в земли то єй
ниґда не вызбераме І тоты камені нашы дідове прадідове зберали по каждім
сіяню найчастійше як посіяли зерно то зберали камені жебы потім было добрі
кусити жебы низко скусили зерно но жебы зас было я найвеце тіж
і соломат Ейде то Яна ничонде ваша дітина Гей же се мі
наклали то перенесіна Гей вам перенесіна до варика ліґам цю яну цюде
ваша дітина Екєд я ся своі мами выберала Ей предвашыма версала заплакала
Ей оставай там на мени порожкы Ей што бы вас одповідили выложкы
Гей оставайте для меі сусідове гей на собудяту вас моє для гей
остане тетра Мито Оришкы Гей одзванте і джерена Оришкы Камені складали на
меджы Сусідове найчастійше двох робили си такы купы з каменями тепер тых
меч ани тых куп з каменями уж за барз не видно для
того же ґаздове Розрівнали тоты меджы купы половы возили мают одповідню техніку
до того ажды на великій трактрий даякій там спихач копарку і єст
ім выгіднійше новоґенеральні тепер ся поле Косит одного єс не дуже Але
як бы сме зашли до ліса то там іщы видно тоты меджы
і тоты купы з каменями Но бо колиси тото поле было выш
дальше тепер ліс як товаре пришол до села Насіял ся денеґде был
засадженый так же в тім лісі там видно іщы як то колиси
тото поле му могло выглядати Не ходит о ліс но тот не
каждый мал ліс більшісты так Ліс был такым як бы богатством ґазды
як уж го барз приперло то товды стял даяку лаяличку і продал
найчастійше Жыдови Тоты што знали як робити ґонты то робили ґонты без
зиму Наробили си ґонтів і як продали то мали дуже веце як
за тото дерево Так переовсім было в Ґладишові же дуже госі робили
ґонты Ліс был як бы сме посмотріли на теперішні і тамтот ліс
был чыстый Не было ложыны не было кряча дерева были попідчыщаны так
же попід дерева могли ходити свобідно коровы не было голузы Росла тіж
кус барже в лісі трава на тото же по лісі пасли од
яры аж гет до часу як ся появили отавы До праві же
до серпня товды пасли в лісі лісі тіж были такы Полянкы де
часто навет і косили траву і сушыли на сіно Як пасли в
лісі і коровы то не Зганяли іх што денно домів до стайні
лем як ся зробило уж тепло давни маю Пограли посіяли уж і
товды выганяли коровы Пасти до ліса як уж в лісі все пізнійше
трава росне бо і высше там єст тіж як ходит од поле
І там мали стаєнкы часом звали стаянкы Тоты стаєнкы были часом такы
чысто як хыжкы де была стайня для коров і даякє мале поміщыня
для Пастуха так же як выгнали коровы маю на стаянкы до ліса
то пасли іх аж до літа Добрі было як недалеко стаянкы была
даяка більша лака найліпше потічок жебы коровы ся мали де напити І
штоденно хтоси з дому мусіл піти там на стаянку жебы пастухови занести
дашто істи і зо стаянкы принести домів молоко Як было так же
мали напрєдну корову котра ся доліла то не выганяли на стаянку жебы
не літати два три раз денно До горы Помолоко лем тоту корову
пасли при хыжы І мали уж Молоко як товарят близко Пастухы як
пасли коровы то тіж дерли мох Такта ся звало тот мох Сушыли
і все ся ім придавал до побиваня хыжы Товды не было то
як тепер такых специфіків ружных вінок і інчых стеропянів так же хыжа
была отеплена вшелякы шпары были выпханы мохом Як пастухы пасли і коровы
вусени товды уж так неє шкоды бо уж позбераны сут зера капуста
і так дальше то часом зганяли навет добу і спільні пасли по
двох трьох ґаздів Дуже пастухы клали оген І гріли ся при нім
а і пекли комперірво такых смачных як зогниска і товды коли єст
ся кусцьок голодному то певні ниґда неє Але тіж і носили зо
собом оген Клало ся оген до даякого такого черепа або до бляжанкы
даякой рады звойны і на дроті тото было привязане пастухси такє назвине
то малый оген носил зо собом штоси подібне кус як кадило На
загороді была хыжа наш ін терені ту Хыжы были Такы долгы же
з єдной страны была части для люди а дале сіни і Стайня
боіско тото што для звірядина для ґаздівскых справ тоты хыже ріжнили ся
Бо як ту позерам на образыючого пана Теодора Кузяка то в Бортнім
они выглядали куз інакше де інде было войско де інде стайня як
ту в нас То залежало од того як якій майстер в данім
селі будувал Хыжы были поставлены так жебы было тепло в хыжы так
же ставляли хыжу щытом дорогы так як в Ґладишові а то для
того же в Ґладишові впіперек села дує вітер Такых місцевости де были
хыжы щытами до дорогы єст недуже так было в Устю в тім
кінци якы на Высову і хаты там сут тіж хыжы щытом до
дорогы так было в педній части ріпок же были хыжы щытом до
дорогы більшости Вітер дує вздовж села по лемківскых тых долинах так же
Янчова Смериковец Панкна і так дальше в тых селах де вітер дує
вздовж села там хыжы сут тіж вздовж дорогы тота мала хыжка шо
там стоіт то єст сипанец Як ґазда был групши кусюж мал веце
поля мал тіж веце зерна то стати го было і потрібным му
был сипанец в сипанци было зерно Сипали або до сусіків або зробили
такы перегороды як мали дуже зерна І сипанец мусіл быти щільны там
уж не было моху медже деревами лем дерево было єдно до другого
допасуване жебы не входили мышы Звыклі так робили же підсыпанцьом была пивниця
Выберали такє місце де был беріжок і в тім беріжку робили пивницю
стіны і полаву в пивници робили з камени Так на глині складане
а на верха был сыпанец І такы темліці были найліпшы як ходит
о варункы до того жебы перетримувати в них комперіі Зимі было холодно
але не входил мороз а в літі зас было студеняло і вільгітно
так же кумпері ся тримали до другых як то горили до кінця
липця праві кумпері были чысто добры не порастали так Тихы Ци панци
не остало ся дуже уж переважно были розбераны буде си там заваджали
ту ін єст Де це мож іщы споткати по лемківскых селах тевниц
уж такых порозваляных Навет в тых селах котрых уж неє люди хоцбы
даде в Радуциній ци в Чарнім ци де долгім там іщы сут
місця де были стары хыжыска бо сут місця по віцях майна ярвена
амя Ей виду предлеродка кату за <unk> ани ліба ані пеґонів муди
про і обназунка єдже а пізабоя або три парыста пары лістаро Декотры
ґаздове тоты котры мали дуже пашы і не могли єй помістити на
подіі Бо стодовы такой чысто як в теперішнім понятю то нас не
было Будували оборогы оборіг то такі найпросты мал штырі стопы З єдной
страны з котрой найбарже заливало могли быти прибиты дошкы і над тым
вшыткым был дахі на штырі страны спадисты і в оборозі мали сіно
Ци солому тото што ім зоставало а не змістило ся на поді
жебы была паша для звірини на зиму Як ту видиме на загороді
была тіж студня Колиси тых тоты студні были ґенеральні журалом Потім уж
робили студі на корбу але дуже ґаздів тіж брало воду з Потічка
або з рікы На ріці тіж ґаздині прали Ту видиме тіж же
міг быти такого Ґазды котры ішол уж з поступом барз і быти
кєрат то уж так по першій війні світовій звыклі были кєрати ужывали
іх найчастійше до молочыня до машыны як уж мали машыну Но і
тота маленька хыжка што то єст на боці выходок колиси она была
найчастійше пикупізнойом Но так як ходит огороджыня то были погороджены ґаздівкы загороды
Бо каждый ґазда мал куры то як кура вышла другому на поле
то уж мали бы підставу до даякой там сваркы так же городили
тоты поля коло хыжы Жебы тіж зліса даяка звірина не приходила мам
то нанесли хоцбы лишкы І плоты могли быти ріжны Там де был
потрібний такій штільний пліт жебы не перелізла кура ци навыді куря то
робили пліт плетены Плели го з Лузины часом з Ліщыны І так
тіж часто коли хыжы выділяли си загорідку тота загорідка была горджена такым
щільным плотом жебы там не глізла жадна кура а в загорідці ґаздня
мала дашто посаджене посіяне Честно зрізуванец яку мяту но ци навет даякы
квіткы Твіты тіж стільны але уж такій барз богаты был здранок дранкы
то мож навет по теперішньому повісти штахеты лем же тоты дранкы Не
різали так як тепер але дерли для того ся называют дранкы То
была така техніка робліня з дерева такых дущечок Жебы таку дранку зробити
треба было вызати клоцок Стерела такой должыны як дранкы і наоколо обдерти
сокыром обтинати то было такє дост вымагаюче терпливости і знайомости діла робота
Але такы дранкы не мали поперети нане тоту дерево впіперек я того
не насякали так і были дуже долшы бывше як теперішні дранкы котры
сут різаны Но і такій квіт якій был Дадех поли ци З
другой страны за хыжом то был квіт зроблены з дручків з Остирля
Тотого стирля не было прибиване боцякы не были аж такы туні так
же тотого сирля было кладене медже два стопкы котры то перевязували науково
лызином Было така проста робота як на тамтійшы часы Тепер думам же
но люде бы мали з тым клопіт як то як то зробити
пліт з Остырля без цвяків Як ходит о хыжу то уж там
сме кус бесідували припомну іщы же тоты хыжы ріжнили ся в ріжных
селах то залежало як там майстрове будували ци як вымагал од них
ґазда Але были тіж такы хыжы же част хыжы была з дерева
а наприклад стайня котра найчастійше і найпрустше гнила бо там была вільгід
якто худоба стоіт была будувана з каменя і такы хыжы де стайня
была з каменя сут в Банкни в Моастовій в Ганчовій в Бігнарці
там де тоты камені были назву в Выдишові Не было забарзсы так
можливіст нарубати деси камени так же были тоты хыжы з дерева Долганяня
в Ґладышові было лем пару хыжы муруваных в більшости были деревяны і
были тіж такы малы хыжкы Де была лем част хыжа для люди
за ньом така стаєнка і сіни тут тіж така Коцментер єст така
хыжа в Ладишові єдна для такого меньшого ґазды котрий мал за ужме
<unk> ци три пруты пограле Тота хыжа што ту єст єст друга
як ходит о будову такых хыж в лемківскым стилю повіні Бо єдну
хыжу будували моі дідо Гмецкій як ся вернули в <unk> році хыжа
была іх спалена злисилы будувати Но і потім уж нихто такой хыжы
не будувал а штота єст выбудувана она єст в онесена змериківця то
єст хыжа родинна Новаків перша по правій страні як ідеме горі Смериківцьом
од Кятоні была выбудувана в <unk> році што видно ту на траґари
І як то то то то то то то то то то
тота хыжа лемківска выглядат Як же м повіл долга бо під єдным
дахом было вшытко што для люди і для звірины Шырочыну мала звычайно
медже а <unk> метрі а должына то было найчастійше коло <unk> метрі
але были тіж і долшы Потім ближе другой війны Світовой уж были
такы тіж хыжы де была доставлена другє поміщыня для люди Так же
тота части де была призначена для люди была поділена уж на як
бы кухню і покій сме тепер поіли Колиси хыжа то была цілий
дім але хыжа то тіж было тото місце де был пец і
де мешкали люде Хыжы были такы ставляны жебы глузця было од той
страны де барже світило сонце бо там были тіж выгляды до той
хыжы назвене по теперішньому кухні і жебы там было веце сонця Входило
ся до хыж без сіни І могло быти так як єст ту
в тій хыжы же маме глостя такы шырокы двері або ворота в
тых воротах Были часто меньшы ворота меньшы двері зроблены жебы не отварати
цілы як входили люде то або отварало ся єдно ворото або тоты
двері котры в тым вороті были зроблены а выгідне тіж было для
того же могли тоты ворота отворити і могли до сін віхати лозом
жебы без діру повалі выдавати над хыжу сіноты ци солому жебы наносити
по цілим подій вздолж а до аж од боіска І першы двері
як ся вошло до сіни то было войстя до хыжы той спецо
за хыжом Патом кухньом єст як видно комора Комора то было такє
поміщыня в котрім могло быти тіж тепло бо як пец был поставленый
так же был в стіні то гріл тіж Тото другє поміщыня комору
І там было тіж тепло з імі як ся палило в пецу
так же в такій коморі можна было поставити постіль і можна было
там спати Давнійше як хтоси не мал де мешкати то мешкал в
дакого Тепер бы смі повіли же не шкат на станциі Товды ся
говарило же мешкат на комірстві ново мешкал в коморі того когоси І
тота комора як была огрівана ното могла быти до замешканя Навпрос сіни
як то видиме было місце на пацята куча Лем же не каждый
мал таку кучу бо на каждого тіж было і стати на то
жебы пацяховати бо но паця зожре полову зожре коприлу але тіж хце
кус даякой мукы ци даякых компери Як ґазду было стати хвати аця
то товды мал кучу Вшытко было так як ту видно барз близко
ту комора ту хыжа ту куча і ту обік кучы тіж друга
комора тзв комора поза стайньом в котрій найчастійше тримали Як не мали
сипанце то там мали зерно там мали сусікы е назерно шафарні то
такы шафарні то такы більшы сусікы Также ґаздыня мала близко е з
хыжы Жды выйти взяти і пашу і покормити свиню Ой кроцьком коні
Кружком ойкроцьком коні Крузком горі ідемо до Гуцькой черкають Паріка каю гуй
парібци бід насим бладку ой черкают паріб ци черкаю гуд парібци бід
насимоблачку ой хоц без сте черкали ой хоц без сте черкали звечераного
раня Ой як вам не вийодва не вейду мо язрукова ой вам
не выйду Явымагам не выйду бо я зрукувана Ей бо і яздрувана
Тей бо яздру глупована за білопана Ой уждиледі лемкі южди не лемкі
як ярчку Моє уж дві неділенькі не еленків дала єму млів Моєсий
мудам прав і дам праву великого жаль Оє будам правє ся мудам
праву З великого жалю гайда да нада нада гейда да ра наступа
дешові были такы забудовы жже Была причына Причына то єст такє перейстя
з усіны в другу страну як хыжа тота мешкальна кухня же можна
было перейти до стайні ци до боіска і не треба ходити надвір
То было барз выгідне товды якало не мусіло ся отварати двері выходити
наоколо ци в зимі Як дуло двері надвір были позамыканы а до
стайні вечер як ішли ци рано дойти коровы переходили том причыном Но
і з причыны входило ся до стайні Стайня была низша секус як
хыжа ци як сінеци ци боіско бла была низша Бо і коровы
не были аж такы великы як тепер а ходило тіж о тото
жебы ім было тепло і жебы там над стайньом было веце місця
на пашу на сіно жебы ся веце на поді змістило Коровы стояли
або в єднім ряді або в двох рядах як тілько хто мал
як мал потребы при стіні были жолобы На кубицях поставлены дридиты до
стіны жолобли жоловлены роблены з кльоча і над нима традина на заданя
сінациі соломы А робили тіж такє штоси чого теперіща не робит то
значыт з тряску як то синого мало сіна то кус жукувал коровы
жебы мужерли солому то мішал сіно соломом Раз было веце сіна раз
было веце солома а тряска ся называло для того же потрясал потряску
з сіна потім на верхы кус солому потряску з сіна кус солома
і так тоту вымішал і так давали корова Стайны были загороджены в
куті найчастійше такы царкы царок был по тото жебы там было в
середині теля ци уця жебы не літала по цілим цілі стайни Донійше
тіж дуже люде мали кроли і тоты кролі літали так по стайны
котили ся попід жолобы там мали місця таке зроблене Дуже было припадків
же дак бы там ногу притисло кроляту также тоты кустакы пілкулялы были
тоты кролі На середині стайні єст буртниця бо ту вздолж мамен джены
під длинами маме місце на то жебы там ся громадила нивка і
раз ци два раз до рока треба было такы дилины піднести зо
дві зо три і тоту нивку выбрати А побортници згартали ні і
выносили надвір найчастійше на ношах В літі то бы ся іщы дало
дачками так дальше Але был клопіт бо так як до хыжы так
самой до стайні были высокы порогы Додатково наоколо было як поляло мягко
так же найчастійше выносили гній зо стайні на ножах Як знедале перешли
причыном то зо сіни перейдеме до бойска І выйско было такє дост
шырокє на три шты метры мало ворота або по єдній страні лем
або так як видно на оба кінці так же можна было отворити
з двох стран переіхати возом з єдной страны на другу В воротах
были такы округлы діры ту они сут Тота діра была по то
жебы як ся діхало лозом жебы пхнути тот віз дале і дешель
выставити бездіру надвір а товды в блиску робило ся місце на другій
віз Выйску в полалі была тіж діля і везту діру выдавали напід
сіноцисло Ідаряло ся же бойско мало підлогу з дощок Товды такє боіско
мало было часто выкорыстуване на неружны забавы на танці бо выгіднійше ся
танцювало в такым боіску а як парібкы зачали тупкати то уж было
чысто весело За стайньом Выдаєм же єст комора і так тіж было
як глостя до того поміщыня было од сіни двери Товды В куморі
было вікінцятко такє кузменьше і то была така куз Бридша як бы
комора там де тримали тото зеро Але могло быти тіж так хыжовыдувана
же до того поміщыня позостайню входило ся од боіска Одсіны товды двери
не было была там полна стіна і товды называло ся на тото
пелевен Там де давали полову вівсяну она была важна для того же
тота полова вісяна заляна кропом была зроблена єй паренина І таку паренину
давали тым ліпшым коровам як іщы до той паренины досыпали куз даякой
мукы то уж было барз корыстне для звірины За бойском дале вздолж
хыжы як бы сме ішли могло быти в грубшого ґазды іщы за
поля Тото вшытко было під єдным долгым дахом Заполя было барз выгідне
для того же якы Скусили зерно высушыли то давали До того заполяте
і потім як Пришол уж мороз поробили вшыткы роботы коло хыжы заберали
ся за молочыня то молотили на бойску тіпами і брали собі товды
з за поля по пару парунадцет снопів молотили і робили сте вшыткым
порядок гет на кінци хыжы была іщы найчастійше колесня Она была уж
під такым скосистым дахом пониже щыта ся зачынал уж і в тій
м колешни Там як ґазда а каждий штоси кус знал зробити то
там мал даякы нарядя до того жебы дашто выстругати даякі кіся ци
зробити граблі ци може дашто поважнійше як мал до того дар наймал
тото нарядя Жебы в хыжы не было студено то хыжу треба было
отеплити тепер тота назваме отеплити але колиси называло ся огатити на зиму
Длятого тіж од щыта была зроблена з дощок або часом з друча
Ци навет часом была побивана тота стінка загатова ґунтами така під стріхом
на шырочыну якє <unk> центометрів і там як ся зберало остатні сіно
то напыхали до загаты Товды мали сме стіну нормальну дерева чак на
<unk> центометрі такы были швалі і до того <unk> центометрів отепленя сіном
так же мали сме уж в хыжах тепло Така загата была тіж
найчастійше од стороны коморы там по як бы задній страні хыжы Мала
лем діру на то жебы было видно быгляде Зас од передухы же
там де ся входило при тій части мешкальні найчастійше підыградны была засыпа
така кус з глины і з камени зроблена і на тій засыпі
тіж ставляли таку загату до высокости догляды жебы там Дати на зиму
або сіна або натину давали як не мали сіна ци наприклад награбали
листя а заси по меджевыгляде ставляли такы грубы снопы з соломом Жытньом
тоты снопы ся называли околоты Така солома была вытресана одповідньо приготовлена до
того жебы потім з ней зробити кычкы Нова з ній а ходит
о стріху то на надасі могли быти Кычкы така Ех зийме то
<unk> процент стріха Часом навет Тота стріха была тіж і на щытах
іщы старшых часах м Уж в тых часах пізнійшых кусы котры мы
ту барже памятаме ци тоты хыжы котры ся пооставали ту в нас
то мают щыты зроблены або з дощок або з ґонтів і потім
уж тіж хыжы прикрывали ґонтами Ґонты были шкіпаны так же іструганы потім
же тоты ґонты вытримували навет без якысой імпреґнациі долго Комин но власні
комин не выставал з каждого даху на того же было дуже хыж
курных І товды тот ден розходил ся по сіньох по плоді комина
не было но было тос небезпечне ходи до справы Пожарниче Як уж
маме дах зроблены то іщы два слова о підлозі Я ходит о
підлогу то до Першой вны Світовой дуже было такых хыж лем ту
в нашым терені же підлога была лем в стайни вокоровы мусіли стояти
на чымси твердім Ас ту єст наоколо глина так же як выкорова
ту жерла там робила тамто його ванто то бы ся в тім
болоті загребала также пла підлога а хыжы Ті де был пец ци
в коморі часто пілогы не было потім уж люде зачали тоты пілогы
робити Але і так переважно де си там воколо пеца або під
постельом была кысадіра в підлозі і під том підлогом тіж часто были
доматриманы кролі они там си робили місце до лежаня і там ся
тіж під підлогом множыли Твищы видиме вітракы ту акурат сут два вітракы
такы хлопскы невеликы вітракы Тых вітраків но не было Як были два
три в селі то вшытко то сут такы малы вітракы в котры
были выкорыстуваны до молотя зерна його треба было го одповідні обернути до
вітру жебы ся обертал а як ся кінчыла робота кінчыло молотя треба
было го скрутити в другу страну і крыла приязати Як выйдеме до
хыжы то на прост двери на тій стіні все вісіли образы Може
з оповіданя неє легко выобразити сой як тото вшытко выглядат тоты завидуваня
хыжы і так дальше Так же зостає лем єдно приіхати до нас
і фактичні пообзерати На што щыро вшыткых запрашаме Од карпачка онд ґальпадичка
ле діла злоты перечка злоты переча та тила ле тила она ле
діла она през гору до свойой любы до свойой банечко двоє бесіда
дамє бесія десят гульдантів шіст пан гульданків Райда кудакы райда дукакы весело
Сандля мі звони безпени на явля ся выном тисен де Лем дат
Проґрам был зреализуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Вышеградского Фонду Запрытків возвиє лост