Про Русин #17 - Лен сіяли вшыткы ґаздове (бесідує Ваньо Дзюбина)
Еп. 17

Про Русин #17 - Лен сіяли вшыткы ґаздове (бесідує Ваньо Дзюбина)

•

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z Waniem Dziubiną o dawnym życiu na Łemkowszczyźnie, nagrana w Łemkowskim Ogrodzie Edukacyjnym w Gładyszowie. Najwięcej miejsca poświęcono uprawie lnu, jego zbiorowi i temu, jak wykorzystywano go do tkanin, oleju i innych domowych potrzeb.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду Церe<unk> Находиме ся
в лемківскій Едукацийній Загороді в Ґладышові Споткаме ся внеска з паном Ваньом
Дзюбином котре оповід нам ку зо тым як то давно жыло ся
на Лемковині запрашаме до выслуханя авдициі На чловека потрібный єст одяг і
як ся мешкат такім терені як не де єст і Тепло літо
але потім настає осін зима морозя подібный єст одяг теплы Нашы предкы
мали до выкорыстаня на одяг властиві Три продукты Скоро волну і лен
Скоры но знаме ци кожух ци скоро така жебы была хоцбы на
червікы з волны пряли ниткы і або плели хоцбы шкарпеткы ци рукавиці
Але передовсін з волны робили сукняне полотно волняне гостиві полотно а потім
в фолюшу з того полотна робили сукно Але на кошелі ци одяг
такій на літо або і на даяку плахту на постіль потрібне было
полотно леняне Лем был важном руслином для вшыткых што мешкали на селі
Бо зо соломы треба было знати зробити ниткы з насіня били олій
Як оставал по битю олію макух то можна было покормити худобу а
можна тіж было і самому зісти А і при роботі з тым
леном было дуже такых занять же спільні робили мож выповісти же три
лені Квитложытя товарискє Навет і паздія тото што оставало з лену по
терцю дакористало ци то до стеліня стайны Хоцбы тепер наприклад з того
паздіря робит ся медже інчыма плыме лем сіє ся на яр Земля
добрі бы вложыл вла кус вігітнійша но і чыста так же часто
было также і сіяли в новині значыт Заорювали кавальчык укы і так
місци де было кудвілітнійше але не мокро А істотне было тото же
в такій новині не было гільска в Лені Як уж посіяли лем
не росне то як заходила потреба треба было кус го ополоти так
як тепер ярины повырывати хоцкі тоты більше зільска жебы но лем гарше
выріс То была переважно така робота для діти Лем як росне то
крас поле ціле єс синє квитне і то так зо два тыжні
одквитат можна си выобразити як колиси выглядали тоты села де што кавалец
на поли был платок синього лену то є так як тепер як
квитнут тернина ци чересні дикы токраз видно тіж тоты квіты Кілько того
лену сіяли Ано кілько жебы ім выстарчыло А друга справа ну залежыт
тіж тілько мали поля Як была більша родина і мала веце поля
то мусіла засіяти веце Але не Десідували медже собом же засіяли тамты
жы двадце дари ци десят дари Лем зас на селі были такы
кавальці поля і підставовом таком як бы частом то были стаі Стаі
то так як на теперішні часы деси медже <unk> а<unk> ари тоты
стаі могли быти меньшы або більшы Меньше то были стайці то так
коло десят ары менше більше Но і потім такы стайці то были
переважно зо два загоны а часом як было ускале поле то были
іщы загінчыкы Так же переважні ґазда то сіял такыстайці коло <unk> ари
а дакі такі меньшы ґазда загін з пят ари Найштось лем росне
уж і треба ся забрати жебы го якоси зобрати з поля Ені
вшыткы знают же лену ся не косит лем ся го вырыват і
має такы дост невеликы корінчыкы для того тіж важне жебы поле на
котрім росне вылоку звільітнійше Вырываме го товды коли солома єст жолцяла іщы
насіня не сут тіж чысто приставы але нам барже залежыт на соломі
І тото вырываня же лем ся дере Часто при тім лені уж
при браню лену си помагали і як мал хтоси в себе брати
лен без тыжден ци пітора то пішол до сусіда або до даякого
тамстрыка свата і так дальше Йому помогли в нього вырвали за два
дни другого за наступны два дни і вышло на то же тіж
брали тот лем тыжденципітора но але не лем себе а інчых і
было весільше бо было веце люди Як ся лен выбере то або
ся го лишат на поли так на лавках як зерно напряц жебы
підосох або одразу ся го вяже в горсткы Горсткы то такы мало
снопочкы так же можна го обняти двома руками І вяже ся тот
лен самым леном Тоты снопочкы ставлят ся на поли жебы высхли І
так весы пару дни ся сушат насіня тіж доходит і высихат Як
уж Лем Высох то ся го привозит домів І дома треба одділити
насіня можна выповісти же треба го вымолоти Але не молотило ся го
даяком там машыном ци ціпами так як товды найчастійше до молочыня ужывали
за дозерна лем треба го было обтолчы Брало ся так даспів такой
горсткы дужмені І на кубици найчастійше обтолкувало ся леком крянком або часто
трайником насіня облітувало разом з головками а солома остала В жмени В
некотрых селах тіж робили такій як бы гребін з дущечкы або на
выды желізни до того жебы обсукувати тоты головкы з леном але в
нас найчастійше ся го обтолхувало І потім насіня треба было вычыстити На
решеті видути тра было часу навет але найчастійше то было на решеті
ци на притаку лем має насіня дост тяжкал а полка єст легка
также тота полову тот полову Не аж так барз тяжку одділити од
насіня То поіли іде родом малюваных копыв медгордова недяка окрем <unk>eo а
ды было прибаркуде лам окерлину народину паде на долину І долинныма приклимили
твою лаву Ажы не голово ановицтво Нома лаґовицтво І домныма равы приклемили
твою лаву А голови томо лаковицко Ей што ж маме юж солому
по вымолочыню і треба штоси зробити жебы вышли з того ниткы В
Соломіі сут тоты ниточкы але не такы іщы о якых мы думаме
же будеме іх одразу надівати на іго і гу то сут такы
тоніцькы ниточкы котре як скрутиме іх то выйде нам нитка Але як
іх там якоси з той соломы вытягнути І певні Без рокы якоси
так досвідчали як то зробити і выдумали же лем треба русити То
уж маме осін так половина вересня і роса єст на траві як
то іде осін по росі поезіі чуєме і треба тоты лем розстрілити
на траві на росі І товды уж тіж спільні найчастійше то дівчата
робили Хлопці іны вспомагали а кус перешкаджали Но але то так уж
было в звычаю Як розстелили лен треба было оганяти тото місце жебы
не походили коровы телята ци навет гусы жебы не поляпали люб не
понищыли І так лен ци лежыт переважно около три тыжні Важна было
яка Погода товды была бы як барз зляло то злі як было
сухо то тіж злі для того же там розвивают ся ружны дрібны
орґанізмы і помагают нам одзысканю тых ниточок А для них найліпша єст
о сні така погода як єст куз вільготы і тепло І ґаздыня
ішла там на тото поле де лем был розстеленый переважно то было
даґде за хыжом на травці і сукала в руках Справжала ци уж
паздіря одходит і можна тоты ниточкы одділити Як орекла же уж єст
дост же было тіж важне жебы лем не лежал на траві за
долго бо він тіж бы почорніл так же Тот момент коли лем
был розстелений был певні найважнійший як ходит о то ци дало ся
зробити міцны ниткы і ци они не были почорніты Так же так
як гварат же з каждого пеца інчый хліб то в каждий рік
Лем был кус інший Лем ся уж выросил і треба го засобрати
повязати в горсткы і як была можливіст же было тепло то можна
было а навет треба было підсушыти на поли выняти го з той
росы з той травкы повін так уж кус перерістом травом і підсушыти
Але геты міцно ся підсушыти на поли не даст бы то уж
конец вересня або початок жолтня так же лен як кус під осок
привозили домів і ставляли попід стріхы наоколо хыжы переважні од той страны
де ліпше сонце світит І зас як бы сме такы госены нашли
ся ци <unk> років тому на Лемковині то видно бы было вшыткы
хыжы наоколо пообставляны Леном котрый ся слушыт Но і остає іщы наступна
робота терця Лему То была така найгірша найбруднійша робота яка была при
Лемі Як уж маме тот лем під хыжом під стріхом деситам то
жебы го добрі вытерти тра было го міцно высушыти для того лем
приносили пару вязанок до хыжы ставляли даякого комина або на запецку і
лем досихал аже то близко пеца то трафляло ся же хоц коли
ся заяло і спалил ся не лем лем але часом і ціла
хыжа І тота робота котра нас тепер чекат значыт тертя лену то
была найгірша робота яка была при Лені І звычайно робила тото ґаздыня
На початок брали лен котра была нагладженици тує зотаниця На тій гладженици
треба было лем найперше поламати як ся возме до жменій кустой соломы
леняной то она єст така міцна до зламаня так як з мітлом
І тоту роботу часто было так же бы то тяжка робота же
ґазда помагал ґаздыні Як был добрий ґазда або добра ґаздыня же ґазда
іх вітіл помочы І треба было толчы том гладженицьом тота Гладжениця до
поламаня мала з горы лем єдну дощечку жебы было легше тот лен
гломити Під спід летіло Паздіря ту тра было толчы і то не
так як легісьо я тепер м мало лену але як ся взяло
веце лену то направду треба міцно толчы жебы тот лен поламати На
землю летіло Паздіря курило ся ту барз з того вшыткого І для
того тоту роботу робили даґде або в стайни або в Питчыні там
де тепло ім было та сом на боіску але то на боіску
уж в певні товды уж зачынали єй молотити то так місця не
было Як уж лем поламали то одкладали на бік І здоймує ся
гладженицю з тых підставок тоту з єдном дощечком з горы а закладат
ся таку гладженцю котра з горы має дві дощечкы По польскы тота
перша то ся называла Мєндліца а друга Цєрліца нас то было єдно
вшытко і то і то гладжениця Іжы том был другом гладженицьом было
легше бо солама поламана але іщы барже ся курило радай є рада
дімом айза лаґляра цилібом рай ера радай ламаґа лям це ґымом циклів
дібо І так терли терли терли Аж як зауважыли же уж паздіря
не летит ту попід тоту гладженицю но то переставали І можна поісти
же тота нагірша робота праві же скінчена Іщы треба было лем кустьок
по тім лені як ся взяло до жмені бо найперше треба было
<unk> конец соломы вытерти потім другій конец соломы а цілый час тримало
ся в жмени жебы тото ся не порозвітувало то треба бы іщы
потолчы даякым такым киянком або такым грубшым кускыйом жебы тото пазіря одлетіло
Іж праві же бы сме могли робити ниткы но але они бы
вышли такы Ружны грубшы тоньшы нерівны поза тым слабшы міцнійшы так же
треба взяти стіт ту вамена стіні за вішена на тячку на клинку
тоту стідся прикладало даґде найліпше на таку шыроку лавку Прибивало ся двома
цьваками і треба было Лен чесати Чесало ся так як і при
тертю пригладжениці найперше єден конец лену так понад половину обертало ся з
другу страну зас ся чесало і ту уж зачынало ся Лен кусцьок
ділити жабы повісти та як тепер ся сортувати Бо тото што нам
остає в жмени то такі гарды лен Долгі долгы тоты ниточкы сут
такы праві долгы як і солома мают і <unk> і <unk> центометрів
тотот то был Лен так ся звало Лен А тото што было
гірше то часом ділили тото на два сорты або часом на три
І тото найгірше то было клача з того клача то можна было
зробити лем такы грубы ниткы найчастійше тоты ниткы потім выкорыстували жебы зробити
з них мотуз Тото кус ліпше то были паціскы паціскы то было
такій но дос гарди лен але не забарз такі вычесаны так же
як ся тіж потім пряло нитку то тота нитка была кус тонься
куз рубша така ріжна І з того ся зробило лем тзв пацісне
полотно Оно было такє грубше твердше но не надавало ся забарз на
кушелю бо драпало по плечах было невгідне Лем як уж вычесали то
гарді го так скручали жебы ся не погужвал жебы потім выгідні было
привязати до куделі як уж треба было прясти Кілько того лену сіяли
як то было здідувам же стаі стайці но треба было тілько жебы
старчыло і на полотно і на тот олій То вшытко залежало яка
была родина велика як тя тіж тот лен городил бо єдин мал
ліпшу землю і ліпшый был тотлен Пряджыня то уж была чыста робота
і така дост весела як ся довідаме так же ходме до хыжы
войдме ту до середины Шапку зняти як то в хыжы было і
можеме прясти Но але же Як єдно дівча бы пряло талжыв ся
бы час кус бы было смутно то пряли спільно зберали ся на
веціркы І ту єст тота ціле оповіданя о вечірках то бы заняло
певні піл вечера Поймнем коротко же добесідували ся дівчата та і молоды
жены і зберали ся в єдні хыжы выберали таку хыжу де дома
не было за дуже ґаздів де ґаздове хтіли жебы до них приходили
на вечіркы молоды люде бы было ім весело без пару тыжни же
там де была велика хыжа де была лямпа нафтова велика складали ся
на камфіну купували якы сут там баньочку канфіны і в того ґазды
зберали ся без праві ціли рідцяни піст Як лем ся змеркло то
дівчата брали під пазуху кудівку веретено і гайда до той хыжы Такых
місц де были веціркы селі было пару залежало в Ґладышові то великє
село бы было темі зо <unk> хыж То тых вечірків было зо
штырі пят безсело Моіх вірх не было і ту Вышнім Ґладышові і
на Бенівці І як уж пришли до той хыжы то кажда пряла
своє Жебы ту пане оверетено такє куділь приязане прядило єс і Жебы
прясти то дівчата сідали си да высоко або да на припецку найліпше
было бы і тепло і высоко чом высоко Высоко для того же
як пряла а ту треба на веретеній засукати тоту нитку Обертати веретеном
жебы як то пан Штефановскій се деклямувал вершы так мі ся мі
тото барс подабат як веретена фурчале Як заовертала тым веретеном то могла
за єдным разом выпрясти налед пітора метра ниткы аж до підлогы то
веретено полетіло по підлозі і треба потім підтягнути одшукати тоту нитку ту
о з кінчыка того веретена і тоту нитку што нам ся напряло
то ветер пітора треба на веретені скрутити ота І зас жебы мож
было веретеном обертати то треба нитку до веретена присукати і треба было
ту засукати єй на кінци веретена і тото вшытко ся робило єдном
руком найчастійше правом хыба же хтоси любил ліворуч робити А друга рука
цілый час тримала тото прядиво жебы нам не скрутило за грубу нитку
Часом ся притрафляло же як дівчатиско даґде ся уж было змучене і
приснуло то ся і припряли волосы до той ниткы тра было Розкручати
ново годі было одтяти волосы нитка не была уж уж така баз
дорога Но але выобразте собі маме ту тото веретено маме тоту куділь
тілько то треба было ся напрясти жебы тоты як тот ґазда ся
звідувал ґачы зробити Но але люде думают думают думают і выдумали тото
вертено одкладаме уж выдумали куділь І звали ріжні Называли на тото або
куділь машынова або куділь ножана бо іш ся ногом турушат то уж
была машына поважна Поважна з возглядів рад же то єст дост такє
скомплікуване Маєш ту реґуляциі ружны і на добру справу тото што ту
видиме тото веретено в куделі машыновій оно ся не змінило без <unk>
років Хоц тепер сут машыны скоры прудко прядут то веретено так само
выглядат так само ту мусит то вшытко функцийонувати Кудідно жана была тіж
но дорога но коштувала ріжніт залежыт яка она была Бо як была
така як ту видиме крас точена То така куділь могла коштувати но
гнет тілько як і піл коровы Важном річом было не тото чычыня
бо то лем было зато жебы была гарша або брыдше Важном річом
было як было зроблене тото веретено ту бо оно такє з двох
части ся складатує з тока шпулька ту такій гребін котры наливат тото
вшытко мусіло барз справні Ця обертати барз легідско мусіло быти наоливлене жебы
вшытко працувало як треба Як си припоминам то такы куделі робили медже
інчыма липняне так як Новици робили Жыці То липняне робили куделі І
тепер што тіж маме тоту куділь так і тоту кый Куділку прикладаме
си треба заложыти кудівку за пасок жебы нам ся тримала дівчата не
мали пасків то ся опасували хустко І веретено фурчыт але оно єст
машынове так же фурчыт леґше Ту уж выдайніст так бы сме повіли
того веретена і той куделі ножаной была так думам Хоткі десят пятнадцет
рази більша як на веретеній Ручні Тутіж можна было прясти волну волну
треба іщы барже скручати для того же волна єст коротка Як іж
ся нам ту напряло на веретені в єднім місци котра было на
хурочку ся затримати і переложыти нитку на тім гребены кузы в єдну
страну або в другу жебы на цілім должыні веретена ся гарді накрутило
ниткы І як ся такє веретено заполнило уж як было ту того
гребеня веце ся не змістило треба вшытко порозберати веретено розобрати і тоту
нитку треба зас перекрутити на штоси інче тра было взяти мотовило то
такы як ту видиме Кый і по двох странах такы піперечкы тото
мотовило найчастійше мало <unk> центометрів долгости І тоты ниткы ся мотало Мотало
ся такы же рахувало ся ниткы бо то было спосіб на то
жебы знати тілько техниток єст жебы потім як будеме робити полотно жебы
было відомо же тото Полотно єст з тых ниток же єст незамало
того полотна жебы нихто не мал до никого кривды Но і рахувало
ся <unk> ниточкы на мотовилі звязувало ся таком нитком додатковом і то
было єдно пасмо Як ся наґвинуло на мотовило <unk> разы такы пасма
по <unk> ниточкы то уж был конец того мотаня бо звязувало ся
тото і то ся называло Повісмо Тепер з такыма нитками треба бы
ся забрати за робліня полотна Лем же тото уж была барз поважна
машына і не каждий мал таку машыну в себе Як ходи до
веціркы то робили тоты веціркы в лістянім пості І товды як ся
позберали тоты дівчата в єдній хыжы выбрало ся іх там пятнадцет часом
веце навет То співали передовсім співали такы пісні котры бесідували о тім
як то матір Божа по світі ходит як то там буде што
то ся буде діяло за якійси час Не поім же цілый час
лем співали бо тіж як то дівчата оговаряли Ци оббесідували даякы справы
ци даякых парібків і так дальше Ноты выціркы як то дале Одже
ж як уж на добре ся змеркло даґде коло <unk> ци пізнійше
як уж парібкы поробили стайны поробили домовы роботы то приходили до такого
місця де тамтоты веціркы были і кусцьок помагали ті дівчатам але передовсім
збыткували Чоты збыткы были ріжны такы навет часом назыйме то дост грубалы
так же новечіркы но не пущали такы дівчата котры не мали хоцкітых
вістнадцет років Бо там ся такы тоты забавы были як то я
на такых выцірках єм не был Но але як знам з оповіданя
баб котры были на тых выцірках то там такы збыткы были дозгрубалы
О самых вецірках о тых забавах і так дальше то можна бы
певні даяку і докторску працу написати так же даме тому спокій Тоты
вечіркы зачынали ся з постом але тіж і ся колиси кінчыли кінчыли
ся переважні Ден два перед святым Вечером і товды был тзв ламанец
або ламаник Зберали ся тоты вшыткы што приходили до тоєдной хыжы на
вечіркы приходили тіж уж одраз хлопчыска і мыстиві тотам пряджыня не было
за дуже приносили зо собом тіж куделі але як ламанец то значыт
же треба штоси зламати так же приносили зо собом не тоту таку
гарду куділь як ту сме віділи такыма зубками жебы ся нам ту
прядило нестігало і так дальше лем звычайно такій даякій кый Грубшы но
бо треба было тоту куділь гломити Нато же уж выціркы ся скінчыли
же іж конец той роботы Я думам же денекотры бы хтіли правіцавійціу
зиму на тоты выціркы ходити нале такій был звычай тра было достосувати
тіж было і зато же на тых вечірках як дівча гломило таку
куділь то хлопец котрий деси там был ближе ней міг і таку
куділь потім зробити но і то уж значыло барз дуже Ріжні то
было в ріжных селах тоты звычаі обычаі і так дальше ріжні тепер
тіж де некотры тлумачат На тот ламанец то ся приготували од такой
кулінарной страны кустіж дашто там вых пекли дакого колача посідили поспівали часто
то было і так же і до пілночы і по пілночы Жебы
зробити полотно треба было мати Кросна І Кросна то мало хто мал
в селі так ту в Ґладишові а такто носили до роботы часто
навет до ропы хоцбы І там были такы кнапы коты што мали
Кросна так ся называт ткали робили полотно же робили тото полотно над
округло цілый рік Не мали поля лем займували ся робліньом того полотна
Тіжы так ся мі тутяме дято баба бесідували же треба было завязати
на низці Кнапскій бундзиґ Бо як ся нитка гулювала або як довязували
наступну нитку то жебы того бундзика не было видно то было такє
специяльне завязуваня такій специяльне бундзик называли го кнапскій бундзик Но але до
полотна іщы далеко для того же ту маме ниткы на повісмі кросна
не як тото зробити тра або найперше натягнути основу на кросна жебы
тоту основу натягнути треба было мати такы шпулярі ту сут діти часто
робили же тоты ниткы перешпулювали ту ся обертало тото ту ся накручат
на такы шпурі великы і потім з тых шпуль натігали ниткы на
кросна наздовж основы а впіперек на такы малы шпурочкы і на такє
тумале чоленко котрым ся перемітувало з єдной стороны на другу Ниткы як
ся натігало на кросна то треба было двоє люди выстиві Бо они
были ту навинены на тот першый лавок а там мусіли быти ниткы
передіти без бердо бо по другій страні тамы де мед і в
тім бляті єст ставлене бердо Така співанка ся мі тудеси ти годы
намысли як то сито вердо корыто штоси там пожычала сусіда сусідці так
вердо то єст така рамка узка долга І медже ньом сут дротикы
так як бы ниткы в полотні І помедже каждый дротик треба перетягнути
нитку Але іщы перше тота нитка мусит перейти без начельниці Новотканя полігат
на тым же тота нитка там єст так переплетена так як вшытку
і начельниці тоты дві туж то вісят мают за заданя Розділити тоту
штодругу нитку долину што другу догоры і пересуват ся членком в піперек
ставлят ся тоту піперечню нитку і ногами там притискат ся жебы начальниці
змінили ся тота што была до горы і до долину і на
зміну І тота нитка єст там заплетена Зо дві три разы і
тра было тым блятом котры з такі ту вішачы рухомы тра было
блятом і бердом добити Жебы полотно было кісне такє тверде Як ся
робило пацісне полотно з тых грубшых ниток то оно выходило такє барже
як Старий Міх Такє было рідше бо не дало ся так докладні
добити тоты ниткы были нерівны не дальше І як уж ся зробило
кавальчык полотна то на тамтот лавок долину треба го было накрутити тото
полотно навинути Цілый час тоты ниткы долгы Фроснах мусіли быти натягнены так
же ту єст такій шпанер такій так ся натігало закладало таку підставку
на одповідні зубок жебы тото было цілый час натягнене бо іначе но
полотно бы было такє но назыйме то ниякє Полотно звычайні мало околот
центометрів шырокости такы ту в нас переважні были кросна Но і пасок
долгій такій як там тілько тых ниток ґазда принюс то уж тот
што робил полотно кнап оцінял як натягнути на якій долгій долгу основу
натягнути жебы вышло тілько а тілько полотна А як зас потім тото
полотно продавали або часом даде пожычали дакому заміняли ся то рахували тото
полотно на ряфы ряв то была така должына полотна яка обыйде нашу
головне около Баба брала полотно наоколо головы то был ряд То было
такє <unk> пару центометрів так як тепер воякы мают нумер шапкы так
але з того выходит же тота міра не была аж така барз
докладна бо но не кажда голова єст єднака полотно леняне Такє гарде
но оно было такє кус сіре не такє біле бо такій был
елен Тото пацісне было все такє темнійше і жебы было білійше того
білили Як тото вліня выглядало треба было полотно розложыти над річком на
чыстых каменях і поливало ся голодом скроплювало і сонце робило своє выбіляло
І так трабило пару разы на ден і так без пару дни
тото полотно стелили там На вечер зберали і на другій ден зас
і зас аж ся выбілило на тілько то можливе но але чысто
біле не было Думаме о такій кавалец полотна тот Він туєс як
комішок тепер але то єст полотно котре было зроблене Ручні пряжены ниткы
зроблене полотно на такых кроснах як ту видиме і розроблене было <unk>
році бо потім уж полотна на Лемковині нихто не робил бо <unk>
році Знаме што ся стало Як тоты ниткы накрутили ту на тоты
шпулькы то потім давали іх на такы снувальниці і натігали на крос
на тых снувальницю акурат Не маме іщы але може даст ся даде
іх іщы здобыти ту на Словаках єст іщы дост дуже такых ружных
річы но бы там Руснакы мали кус спокійнійше як мы Жебы вышол
нам мотуз но то треба поскручати докупы <unk> ци веце якых другых
хце назробити тот мотузка десят ниток Переважно робили з тых гіршых ниток
пачісных такых і можна было тото скручати іх руках треба скрутити або
<unk> такы мотузкы грубшкы і потім тоты мотузы скучати докупы Але думаме
машыну повіджме Называло ся тото лозок она ту єст так як більші
з тых нарядя котры видиме деревяма і лозок ма дві части То
єст єдна част котра была деси там приключена так як ту в
нас заложена за таку штабу і друга част то єст лозок Думаме
рі такы корбкы і на тот до тых корбок натігаме ниткы Жебы
зробити мотуз лем нато на <unk> метры то треба было натягнути ниткы
на хоцкі пят метрів бо як ся скручат тот мотуз то ся
вшытко скоротит Называт ся тото як видно лозок для того же тота
част рухома єст на колічечках з єдной страны обтяжена каменьом жебы мотус
был одповідньо накрученый так і міцний І як ся тото скручат тотот
влозок помаленкы помаленкы притігат ся до тых корбок до тых крутильців Як
уж маме натягнене Дайме на то по <unk> ци <unk> ниток до
каждых з тых корбок то треба ту крутити том частьом вертаме Єдну
страну на около на около наоколо і видиме же нам ся скручают
штырі мотузкы Як уж видиме же тоты мотузкы сут одповідньо скручены то
вшытко вымагало по просту практикы то треба уж тепер двох люди жебы
зробити мотуз Бо єден обертат дале тыма Ту жебы ся нам тоты
штырі мотузкы не розкрутили о Так а другій з другой страны за
корбу крутит навіску І і іщы бы ся по правді придал третій
жебы посередині медже тыма штырьома мотузками котры ся скручают Дати таку розділяну
дощечку жебы тоты скручаня мотуза то ся называло же ся збиват мотуз
жебы тото збиваня мотуза было такє гарде якно ґвінт на срібі Як
уж сме скрутили цілий мотуз збили уж нам вышол треба бы узяти
даку таку міцну ранду даякого міха намочыти тоту ранду в лоді і
потім мотузі перешурувати так пару рази жебы нам ся тото паздіря там
позагынало а при оказиі тот мотуз кусцьок навільготил ся намік і товды
ся ліпше тримал Треба было тепер мотуз зняти ту з того війска
З єдной страны ся стігало вытігало ся тоты количкы ту такы малы
патичкы і з другой страны і або ся скручало на кінци жебы
ся тото вшытко не розвинуло або ся робило на єднім кінци засилку
І бо туды были ріжны Такы тоньскы кус жебы провадити даяку там
корову на пасвиско а робили тіж такы грубы бо давнійше до тягніня
лоза были або пасы як уж были коні ци як корова мала
гомонту а не ярмо як корова Тягла віз в ярмі то пасы
єй не были потрібны потягла за ярмо а як мала хомонто но
то трабило штоси дотягніня то або были то пасы або такы грубы
мотузы Такы найдолшы мотузы то робили до того жебы палзити сіно на
лозі Так наклали Сіна на віс То жебы ся тото сіно не
розлетіло Теперішнє бы ся певні не розлетіло воно такє долж але давна
як была така легка кустриця возок был краз накладены але тото вшытко
підскакувало могло ся розлетіти то мусіли приползати приползити барз міцно і тоты
долгы Мотузы были до палужыня з єдной страны з другой страны затягли
і віз мал доіхати Так же як ходит о тоту роботу при
лені то было єй дуже Гостиві то цілу осін і піл зимы
робили зленом Може не вшыткы хыжы але зо дві ци штырі особы
ся тым займували Старали ся жебы тоту роботу таку котра єст дост
тяжка часом неприємна бы ся курит жебы получыти з чымси весільшым До
того ся сходили побесідували си Часом і о ружных страплінях котры мали
могли реакциі помочы Но так при тім Лені Не лем При Лені
на ниткы але і при Лені де ся робило потім олій цілый
час крутило ся такє жытя товарискє Тепер каждый призерат ся телевізор компутер
і так дальше і здає ся му же штораз меньше потрібує другого
чловека І прото товарискє значыня роботы зленом Аж бы ся хтіло жебы
тамтот час ся вернул жебес пред і святу ліси Онфаси Муси котра
Никофе тота Никофти замі з Русиі котра Никофе тота Никофара витизан Муси
Сінчыного Ранґо Што массажу званку Дайм ся напити дай мі ся напити
уру тя любити Дайм ся напити дай мі ся напити буду тя
любити тепер єт мояксивценко ціли мамруц ціли мамруску аме ціли мамруци малску
амы ам што потепер казала Што буде цикала Япізодовійска є пізодовіста но
она ся видала Я предовска Я пішла до війст но она ся
выдала Же тепер же потепер сліла Но сыры люде добрім ліздати дореалізати
коли мои буде добрім ліздати дореалізати коли мои буде выгляне з многы
Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>eot Ґ <unk>em