Про Русин #18 - Олій леняний і іншы омасты (бесідує Ваньо Дзюбина)
Еп. 18

Про Русин #18 - Олій леняний і іншы омасты (бесідує Ваньо Дзюбина)

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono dawnym tłuszczom i sposobom ich używania w kuchni łemkowskiej, od masła i słoniny po smalec oraz olej lniany. Rozmówca opowiada też o postach, konserwowaniu żywności przez solenie i suszenie oraz o tym, że dawniej rzadziej smażono, a częściej pieczono i gotowano.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>eor<unk>o<unk>ratini Находиме ся
в лемківскій Едукацийній Загороді в Ґладышові Споткаме ся внеска з паном Ваньом
Дзюбином котре оповіст нам кузотым як то давно жыло ся на Лемковині
Запрашаме до выслуханя авдициі Займемемемемемемемемемеме ся тепер Лійом Але може на початок
побесідуйме кус о омастах бо ци піст ци ніто чымси Лемкы мастили
ідло І ходит о посты то така заувага До теперішніх часів тіж
же Міцно постили кажду пятницю денекотры тіж і в середу той маме
два дни тыжни І як до того дійдут штырі посты зрештом так
як і тепер Филипівка перед Різдвом Великій Піст перед Великодньом Петрівка і
Маткобіжаны Піст Як сме тото вшытко порахували то выходит нам же певні
веце як третя част рока то был піст В більшости в пості
не іли навет і молока Іщы доходили даякы свята гроці коли был
піст І товды в тым часі складали сыр складали масло масло до
даякого камінцяка было веце то діжечкы сыр ци бриндзю як робили тіж
до діжечкы на селене вшытко мусіло быти і на верха приливали тото
розтопленым маслом Назыме то так як бы замкнули го тым маслом жебы
не доходило уж там повітря і в середині тім камінчачку де был
сыр переходили даякы процесы біолоґічны так же і сыр складаны і бриндзя
зміняла і смак і кустіцка навет і кольор Як не было посту
то за омасту найчастійше мали масло Тоты што ховали пацята мали солонину
смалец могли вытопити зо солонины А цята колиси были барз тлусты то
не так Тепер же сут мясны расы колиси пацята были пусты як
паця были то оно мало часом і пітора рока Ей великє тусте
то тіж для того же было дуже солонины ци смальцу а тото
можна было латвійше переховати долшы час як само мясо Бо мясо як
не было як тепер замражарок то єдиный спосіб жебы мясо переховати тре
го было міцно насолити дале іщы до той воды котру солили коприву
она має мурянчаний квас і тото вшытко Разом зо сольом консервувало мясо
но і тримати треба было відомо дагде в студені в пивници Але
і так не мож было го так перетримати долго як єст то
можливе зо солонином Солонину Солили сушыли при комині она тіж так кусцьок
прижолтла переходила тіж такы кус процесы в середині так як жолтый сир
тепер як ся робит хоцбы і робили штоси чого тепер уж ся
не робит старшы може си іщы тото припоминают робили сало Сало робит
ся з того сала зо середины пацяте котре оболонит дві по правій
лівій страні котры сут выкралат ся такы качала на <unk> центометрів І
медже них Дає ся солонину таку авде з похрептины найчастійше таку тверду
міцну солонину вшытко ся барз міцно солит і зышыват ся нитком робит
ся такє качало грубины Дас <unk> центометрів притискат ся го даряком дошком
жебы вытусити з середины повітря і потім дає ся го медже такы
дощечкы і вішат Коло комина жебы так як тота солонина котру ся
за комином тримало жебы підосло і жебы в нім переходили тіж такы
процесы ріжнебіолоґічны Як то говарили сало давали переважні сисовину до омащыня капусты
І чым сало было старше бо часом тримали до літа гет до
другого праві сала то треба было чым старшого сала тра было до
омашыня меньше бо як то гро было такє чуйне мало свій такій
но запах І як хтоси іл капусту то юж чаґас барз не
смотрил ци там єст тото само ци ні але напевно го чул
носом Як ходит о смажыня бо тепер ґенеральні ужываме до смажыня олі
Колиси не ужывали олів до смажыня Зрештом взагалі мало смажыли як мясо
то готовили Як робили напр тертяникы та підповім пляцкі гімячане то іх
в пецу пекли на листку капустяні Же ту олій не был потрібний
Але но хотіли зробити пончкы хоцбы і уж пасувало чімси іх в
печы то ужывали до того віі Вій вытоплены з даякой худобины рогатой
часа наведи діску іду так і барз запахоли міцно Зас олій ужывали
переважно до того жебы поляти ним по ідлі ци по капусті ци
по кумперях перогах і так дальше а не так ємы тепер до
робліня фритокоз На того тіж то олію Но же якы мали табы
і веце спожыткували але мала го ґаздыня звыклі пару літор на цілый
рік по літрі на тоты кузвеце на тоты долшы посты но і
так іщы кус Як ходит о о о о о о олій
то в нашым ту терені на Лемковині был то найчастійше а може
повісти же праві <unk> процентах олі ленями Бо мож наробити олій знаме
з ізосонечника і з оріхів і з конопі і з бухви навет
але в нас то был олій леняни В такым разі займеме ся
може тым олійом як тот олій з насіня веняного выдусити І ту
можна поісти но выдусити то єст Такє деликатне підыйстя Бы выдусити то
можна бы но напр сок з яфыр а олі треба дусити барз
міцно Тепер ся го тлочыт До того же сут такы барз міцны
машыны тлочні то сут прецизийны штільны машыны де при теперішній техніці выкорыстує
ся ту електрыку гыдравліку і так дальше і дає ся до той
машыны насіня ци то лену ци даякы інчы котры мают олій і
на другій конец тече готовый уж олій Колиси ту на Лемковині оли
ся дило Тота назва звязана єст з технолоґійом яка была стосувана Бо
жебы вытворити силу і то величезну як на тамты часы то єст
певні канадцет тон натиску стуслало ся Найчастійше два клины і тоты клины
Вбивало ся там в етвиннім місци в тій оліярні вшытко было деревяне
а до вбиваня тых клинів стусували таране Тоты тараны то такы кобичкы
котры вісіли найчастійше на ланцках і в них сут правлены ставлены такы
ручкы дві най двох здалых хлопів жебы том враз толчын єдном кобичком
єдным тараном а другій другым але граз Бон смі заслужы цілу бон
<unk>or<unk>e бульспіль <unk> проджыня Зо Волоґіях За про закли в діркы Тота
оліярня в нас орярня таранова єст одтворена она то єст в сыпанци
сыпанец єст з Уждыні привезены з <unk> рока І в нім неє
підлогы бы згнила так же нею ж не одтваряли єй Але єст
то так выкорыстане на оліярню Бо оліярня тоты стопы в оліярні два
найбільшы грубы сут вкопаны в землю Так даз метер двадцет хоцкій жебы
твердо сідили Колиси така оліярня была в сіньох при стіні там де
тепер єст хоц бы млинец і она не займує сама яко тако
дуже місця так можна повісти добре пілметра так же як Не выкорыстували
оліярні то сіни Служыли як сіни попросту были лем о тото добре
піл метра або уж Нам ся удало тоту оліярню одтворити для того
же так при нагоді довідал єм ся А припомина лем собі як
то нашы баба оповідали же ходили до панкной бити олі ту без
гору колиси не было там з вірхню до панкной навет ліса поля
ся стыкали праві же зо собом тепер єс там з пітера кілометра
ліса но і ходили там деситы тот олібити І так од слова
до слова бесідую з паном Ярославом з Панкной і варат же то
до них Бо в них вродків іх родичів Товды перед выганяньом в
панкы была оліярня Таранова Як жем ся довідал то уж єн товаряд
не попустил і помаленькы сме тоту оліярню одтворили Панярослав были такым кєровником
будовы Были твараз зо два три разы жебы вказати повісти як то
дале зробити тото вшытко Она єст тілько лем же кус меньша як
тота оліярня котра была в них датого же тамта была типово на
назвиме то продукцию оліів Тотату в нас єст так барже до целів
едукацийных І ту з той скрині Оліярни там де уж мали тікати
олі єст така рурочка Колиси то дурочка была там збоку од стіны
не ту по середині Як то пан родко бесідуют як бы была
ту од середины то дахто бы міг Перевернути тот горночок до котрого
Олі стікал а так она была там при стіні зжаду Але така
хыба єдина зміна в стосунку до той Оліярні котра ориґінальні была в
панкни вродків Як ся вернули в <unk> ци <unk> році до панкной
то в сіньох застали уж лем обрізаны при земли стопы пооліяни Але
тепер зарядом як бы то тот олій зробити Маме лен Обтолкли сме
на сіня Зо соломи леняной робили сме ниткы уж Насіня тілько што
треба до сіяня на другій рік треба было лишыти Лену хоц він
єст дрібнявы але лену ся сіє дост дуже треба дас <unk> кіля
на десят арів хоцкі то же лем ся не розрастат так як
зерно З єдного насінка вырастат єдна соломка І крас квітне квіткуюче звеце
крас квітне на синьо але ідме зарядом дале Маме насіня насіня треба
было высушыти Коли сы не мали такых можливости вытворіня великой силы як
тепер так же тоты насіня треба было до зробліня лену потовчы зробити
з них муку Не дало ся той Того насіня з молоты млинци
так як жыто ци пшеницю повін єст масне і камені бы нам
ся заклеіли на того треба было потовчы І ту маме таку ступу
в котрій ся толкло ручні Ручня ступа єст така Кобичка в котрій
зроблене єст діра до зглубока да на <unk> центометры з грубым дном
же якдеме толче жебы тото дно не удусити Оно має так з
<unk> цинтометрів а решта єст выдобана в тіковици І друга част до
того приходит Ступір Ступір то калец такого кльоцка деревяного даз <unk> центометрів
грубы од долы закуты такыма цваками кус подібныма до клинців а з
горы має місце так жебы зімати двома руками Денце в тій ступі
не єст такє рівне як в дакім горци але такє пілколисте Так
же як товчеме по середині в ступі то з краів ся насіня
зсыпуют до середины і всыпуєме так не дуже дас троі пригорщы лену
но і товчене Товчеме товчене аж буде мука Олію в Лені єст
так около третя част пару процент Але в тых полуках зверхы в
тых упках єст го барз мало праві нич так же тоту муку
перемена одповідне Ситко Пересілуєме муку до такого великого корота а тоты половкы
можна было іщы раз потолчы бо там могло быти медже нима і
найчастійше было іщы якєс полне нероздушене носінько Жебы не пропало нам то
іщы кус потолкли і зас высівати безситко до корота а тоту половку
давали худобі Была така тяжка робота Але інчого способу не было в
тій ступі робило ся тіж панцакы з ярцу Можна было не руками
а ногами товчы тот лены лем треба было мати таку ступу ножану
Ту при стіні видиме єст ступаножана така поєдинча бо могло іх бити
обік себе пару на кажду ступу треба было выйти руками ся притримувати
за дручок жебы них пасти і як то гарат треба было знати
на ступі ходити Ходити то такє но мало прецийне стверджыня бо то
єст барже подібне до танцюваня і якы в такій оліярни робили ту
хлопці Парібкы там дівчата то позерали се парібкы як дівчата ходят на
ступа переважно то была робота для них як дакотра не знала ходити
на ступі но то всы думают там і неде знала танцувати як
даґде і ногу притисло то было кус болю а кус сміху як
бы даде хпала Хоц рідко ся то трафляло бы ся ту тримали
руками за тот дручок но то певні было бы іщы веце сміху
Бы як ципи споминаме то одяг за тамтых часів не был такій
як тепер того і олового дівчата не носили Але вертийме іщы дале
до той ступы треба было мати кус такє почутя ритму жебы на
тій ступі ходити бо ту єдном ногом треба зважыти В тіст ступі
тот долгій друк такій котрый ся хвіє на свірни І потім ногу
переставити і добити іщы тот кытокыян тот ступір Ту уж была легша
робота бо не руками лем ногами но і дуже міцнійше ся толкло
Як ж маме лисіяну муку вістя пішло там давде для коровы то
треба до ній дати кузлоды і так як ту ся давало до
Дитя фоліярни так около <unk> кілямукы нараз то треба та з літру
воду додати і в тім кориті зробити такій другій етап той нашой
роботы леняной мятя Де модут замоля <unk>em Дери дівцы праіро Демсоми загорды
таедо анстооми браі Ранаєдомі заредо анстооми праільо памято мі загардо тайду тамтого
віраі загарно тайду тамтого біфраі Від <unk> ерни Тавенитови Дентові тагаркы дає
до тасові даі сенсові тары Мятя значыт мішаня мукы леняной злото І
навет якы дали студену воду То і так в рукы не было
студено бо то єст такє мішаня без <unk> минут так же рукы
ся нам скоро загріли Початку тота мука на доданы воды робит ся
такє гыкісто але потім Лен барз міцно тримує воду і тота вода
як бы Но деси щезне не видно єй але она там єст
В тім Лені в тім уці леняній Але по што тоту воду
даєме Же ж олій єст на сіню леняным тых комірочках на сіню
там іж треба бы тото взяти під мікроскоп Думам же а навет
напевно нашы предкы вез мікроскоп на лем не смотріли але знали же
як ся зробит тото мятя додат воды вмішат то буде можна Легше
выдусити гасиві выбити олій і буде го веце Тот олій єст там
в тых комірочках такых повіджме може не варз по лемківскы мікрокапсулках Они
сут но мікро барз маленькы думам же треба іх кількасот а може
веце на єдну кроплю олію і тота упкай капсулкы оболонка на верхы
єст протийнова бялкова То зміцна Лем єст взалі дост трудном рослином як
ходит о ліярство латвійше єст выдусити олій з ріпаку цисоничника Але вертаме
до тых біко капсулок маленькых капсулочок як додаме воды то тота оболонка
куст ся змякчыт Вода єст тяжша тіж од олію знаме і она
так як бы помагат выдушати тот олі з тых там комірочок на
ны на етапі такій мікроскопійні Но але до дітя іщы не дає
небо бы сме тоту воду тіж разом з олійом выдусили І тепер
єст наступна част ебы уж третя робота то засмажаня Ту маме на
дворі такій пецик і в начыню такім кус подібным до теперішньой тортовниці
сипувало ся тото пару кіля леняной мукы потім мятю разом з том
водом котра там в середині была і делікатні ся палило під сподом
тім пецику і підгрівало жыбы по перше Одпарувати воду а по другє
жебы загріти олій він буде рідший і скорше нам ся выдусит Давно
тота печара тот пецик была в куті в сіньох і то были
<unk> пят камени такых гысшых поскладаных жебы зробити місце на паліня огня
і на верха была або груба бляха або старшых іщы типах такто
назыйме брила камінна Іта камінна бы брила была но можна поісти ліпша
і гірша як то вшытко на світі Ліпша бо на ній ся
не припаляло бо мала грубіст пару центометрі три штырі центометры Але гірша
для того же Трафляло ся же така была пенкла но і треба
было мати на заміну іншу жебы не затримувати роботы Цілый час при
тім засмажаню мусіл хтоси быти то уж была робота тепла не вымагала
дуже силы Бо стояли сме в тім пім пецику але не можна
было допустити жебы припалити тоту муку бо было бы так як вшытко
што си припалиме при смажыню Часом до той мукы Давали на само
дно того начыня до засмажаня давали цибулю і такій кус Підсмажыли острійше
жебы она дала запах товды тот олі так было чути як бы
омастом барже Як уж вода одпарувала мука была загріта так модоз добрі
так же то не было так як тепер тото битя ци тлучыня
на студено Товды было кус на тепло тот одлучыня то ы но
приміриме ся вкінци до того жебы тот олій отримати Може перед тым
два слова як тота ціла оліярня де ся буде уж вытискало оліє
збудуване Землю вкопаны сут два грубы стопы деревяны такы часом і до
піл метра грубины мали тоты сут кузменшкы Медже нима єст так дас
<unk> центометрів одступу Долину при Землі єст тзв скриня такій грубы кльоч
задобаны в тых стопах і в тім кльоцу выроблена єст діра Така
жебы ся змістило тото <unk> кілямукы леняной рівно так як горнец выдобана
На самім з подій на дні єст іщы така одціжалка дощечка з
дірами і тамтакы роличкы зроблены такы шпугы дірка і рурка жебы олівы
тікал І забераєме ся до роботы Береме платол платол то єст такій
кавалец плотна сукняного Такы та з <unk> на <unk> центометрів Тото полотно
не могло быти леняне бо леняне оно єст міцне але єст такє
штывне і як бы сме били олій то сут великы силы тото
тото полотно бы тримало докля бы тримало а потім бы попенкало болотно
з сукняне ця натігат кус бо оно єст зроблене на меси ловне
котра єст штучні сфільцувана так бы сме тепер повіли так же ся
кус натігат В старшых часах іщы тоту платов до котрой будеме давати
Муку жебы якоси з ней выдусити олі робило ся з волосами скоровячых
хвостів плело ся гості ткало такє штоси як мышапка і на штыйой
стране мало такы клаптикы жебы якы на Зыплеме до середины мукы жебы
тоты клаптикы з горы замкнули якы запакували тоту муку в середи нале
мы ту маме тоту платов з сукна Жебы нам вышол такій пакунок
котрий нам ся тудой скрині змістит то Береме си Взір як бы
такой скрині такій Лаганец то єст такє корытя Кус подібне як бы
до рондля тепер до ронделька до такого горця даєме плато і опадком
том котром сме мішали на печарі муку жебы ся на не припалила
Набераме до того полотна до той платви кус втопчеме і запакуєме докладні
зо штырьох стран вкладаме до скрині Но і тепер бы ся придал
тлок так як бы то тепер повісти так тлоко Колиси тот тлок
тай тепер акту видно то єст така кобичка деревяна кобичка допасувана величыном
до той скрині до той діры Заставляме тоту кобичку і затіхаме стрию
стрия то дерівце грубе высокє дана <unk> центометрів і <unk> центометрів грубе
затігаме оту в тоты шпугы котры сут в тых грубых стопах на
верха над <unk>пами єст такій дручок котрый выстає на єдну і на
другу страну даст не терпітора і на тім дручку так як бы
на такій платовці од горы вісят на ланцках два тараны Лісом лісом
при доли і зосовленка в Кадины Лисом лісом при доли і зо
сол Лемка кабина Лисом лісом при долині і зосуленка ґуна же вісомбли
доли зо совлинка комками собой свободы в дорва зав Жысом лісом Лика
Пели Лазанти Бабеля Лесобли сумнови родикан де Римспородил рамсме Лугови Ами грібів
перероди лем безмасолом побозперы лем з мисоном Убоде выглядаю лем в месом
република зо самленка побины Лисом лем бытовиты зо сомленка побины Лисом ле
сом призвитый зо соленка до Ґадины Заставляме ту над тоту нашу стрию
Клине єден з єдной страны другій з другой страны клиншут такы долгы
але так легко лем ся пошыряют жебы можна было вытворити велику силу
бы были такы міцно кленувати то бы нам тяжко было вбити кленесут
так як вшытко деревяне Заставляме тоты клины і зачнеме бити Бєме таранами
І на початко барз скоро зачынат нам ту з той руркы течы
олій Ново єс го дуже тімуці Як уж Олі тече то Перестаєме
бити Тома тіж Такє добре значыня для того же ту си роблят
хлопы хлопы ся змучыли то си одпочнут там роблят по другій страні
дівчата на тых ступах то як си хлопы одпочывают то там си
попозерают на тоты дівчата як они там на тых ступах ходят де
ся і много не плянчут Так же при роботі з леном і
при тій роботі з нитками де были было стеліня лену де было
пряджыня де были вечіркы так была така робота спільна де ся сходили
молоды передовсім люде там ся тото жытя товарискє одбывало ту при битю
олів тіж люде были разом но мало тіж што такє може часони
даякє матримоніяльне значыня Нали уж ся хлопи насмотрили на дівчата Они ся
бідны старают жебы ім рівно ходило вшытко на тій ступі І зас
другій раз трапо быти было Таранами уж міцнійше Важне жебы враз з
обох стран Бо як бы сме раз з єдной страны раз з
другой або нерівно дили з єдной з другой страны то бы нам
ся за єдным разом може ні але як бы сме так без
піл посту тотуоліяню ужывали то бы нам ся тото вшытко розхвіяло І
як другій раз Были куз дале клине за схвильку перервы жебы была
Хвиля на то жебы олій стюк до горця жебы не выходил ту
до горы потім пнячку по тій кобичці і зас хлопы си там
позерают нале той менша І на остаток третій раз треба было бити
уж так на <unk> процент силы жебы тоты клины глошли чысто до
тых шпар як уж добили То был конец роботы Часом як было
меньше кустой мукы скрини тоту на тоту кобичку на тот тлок підставляли
такых додатковых льоцок І на тото остатнє дитя ІІ переважні уж были
такы Згране зо собом двох хлопів часто то был тот Ґазда з
Оліярні і даякій там сусід котрый но так назыйме то Кус дораблял
при тім битю олію олій стікат ту уж видиме же лем покустіцька
цяпкат но то што розбераме тоту оліярню зас Треба выбити клины взяти
Дост тяжкалий молоток выбити клины одсунути тоту стрию тото дерівце з горы
і вытягнути тлок тоту кобичку но і назви так выдерти бы то
барз прасуване То полотно тоту платов сукняну з тым што там зостало
І тото што зостало і платви то єст макух Леняны макух такє
качало грубет на штырі центометры залежыт тілько было мукы леняной Спрасуване барз
міцно тверде такє як тепер плыта така мебльова даяка І што з
ним зробити в тім Макуху уж было не дуже олію Кус все
зостало бо в природі зеро практичні не выступлює а в тамтышніх часах
не было такой силы жебы вытовчы веце як но думамдесят може <unk>
процент олів Тот Макух Мал Має Бо тепер тіж єст роблены має
в собі дуже бівка І Давало ся го корові такі што ся
добрі доіла Але можна го было тіж зісти потовчы бо єм был
такій тверды треба го было потовчы Намочыти о наприклад молоці то і
можна было зісти Часто было так же тоту макух Лишали оліярьови за
роботу бо чым мали заплатити Олю ім было шкода лишыти кус за
роботу же лишали Макух напр макух Оліярьови а ден ци два заберали
собі Оліярство то не была такса барз доходова робота Тоты што мали
оліярню а оліярні были єдна на два три села часом То были
такы люде котры любили як В часі перед єдным Iм ци третім
постом люде до них приходжают товды было Голосно в хыжы не лем
од битя але і од бесіды меджелюдны ріжных смішків айкус співаня Бо
тото товарискє жытя при тім Лені при роботі з Леном было Такє
як в традициі было важне Битя олів могло быти тіж кузи небезпечне
бо ту бобєме тыма таранами Сут то направду барз великы силы Видиме
як міцно треба было выбивати тот клин Клине сут кус омащены тым
олійом і трафляло ся часом же такій клин Переважні при выбиваню го
уж выскочыл парослав а слі оповідали як то ся так притрафило такій
клиняк выскакувал мал силу но праві жея ґармата так же дерево з
угла высунуло Трафляло ся же давде ся ланцом міг грувати і тотаран
міг гпасти В звязку з тым як будували такы більшы оліярні Но
на нашым терені того там не робили але як были при дворі
даде паньскы оліярні то робили Два поміщыня в єднім поміщыню было тото
приготовліня лену значыт так отеперти кус для припомніня поіме тото толчыня на
муку потім мятя з водом в курыті і засмажаня табы пец В
тім поміщыню а другє поміщыня было такє в котрім была уж тота
оліярня што дусит де ся бє І было уж дуже безпечнійше бо
там при тім битю выстарчыло же было двох хлопів То они все
якоси там встигли втечы як дашто ся зле діяло а не было
тых котры робили тоты першы роботы при лені Беручы під увагу тото
такє значыня культурове Дитя олію Но така оляня де сут два поміщыня
была кус хыба зо шкодом Новы як мали тоты хлопы там до
другого поміщыня позерати на дівчата А дівчата зазнахлопи Нож было неможливе Пізнійше
уж так перед ганяньом робили тіж оліярні на срібу В Ґорлицях уж
были фабрыкы можна было зробити не деревяну але желізну срібу міцну І
жебы тот олій тусити товды уж можна было поісти же тлочыти Бо
в тарановій оліярні то ся бє а ту уж Но праві так
як теперішня оліярня выглядала Де Вкручало ся таку срібу котра дотискала тот
тлок Але там тіж трафляло ся же друк котрым ся обертало ся
гломил но і тіж можна было зробити собі або дакому дуже шкоды
Нас ту панкни Як то бесідуют пан Ярослав Родко котры но сміло
можу повісти же сут хыба остатнім чловеком котрый добрі памятат як тото
дитя олію ся робило добрі памятат як оліярня оглядала І но вдячны
сме ім зато же наню одтворити Здвали же в панк нико них
робили таку оліярню на срібу але як товят она меньше выдавала олію
значыт меньше выходило того олію Бо там єст інакша сила Як ся
шрібу вкручат то неє того тучыня котре має за заданя роздусити власні
тоты мікрокапсулкы Тоты силы не были товды аж так великы як тых
теперішні голіярнях Тілько олію было злену То поза тым же в оліярни
треба было го добрі выбити або шкода залежало тіж як то в
рольництві од рока Ци было сонце ци ні яка одміна олену была
Бесідували вежні пан Ротко же як приходили люде зо Ждыні або з
Конечной з Леном то в них веце выдавало олію а ту по
Ґладишові по панкни в криві меньше Може конечня не або ждня не
мали даякій лем з другой стороны Карпаты там од Словаків або од
Мадярів може даякій ліпшы Не ствердиме того ріж Мусиме так як з
тым што сме ся навчыли о оліярстві признати тото што пан Ярослав
Рудко бесідуют Іщы пару слів з того іх оповіданя што ня зчудувала
аж бы агварят Як пришли бити олі бо зближал ся піст но
лем на то в понедільок з рана тріхали лозом наприк з кривой
семеро ци осмеро молодых люди найчастійше молодых на лозі мали Лены а
часом єй на плечах несли і на ногах пришли і зачали тоту
роботу початкову з Леном часто было так же дахто приходил і мал
уж Ленне потолучаны мал уж муку леняну але тотых котры хтіли корыстати
зо ступы ножаной то носили попросту на сіня леняне І толкли єдны
робили свою роботу єдны толкли другы мяли треті засмажали і такій был
наоколо Тота робота ішла і робили так часто Ден і в ночы
Навет Так же як не было інчой можливости то варят часто навет
іх застала ХХ суботу на ніч Видно з того же тото такє
культурове теорийскє значыня роботы прелені ту но єст выступлювало Ґазда котрого была
оліярня найчастійше робил тіж так же Як дахто уж забрал свій олій
спід той рурочкы де утікат воліярні то підкладал якійси свій горночок і
все там іщы штоси нацяпкало бо знаме же оліты так цяпче петяпче
позден му та нацяпкало Часоми піл літра То часто робил так же
тот Олій давал тым што приходили до почестуваня Каждий си принюс зо
собом як тамде некотры робили пічорадня і веце Якы сумериндю но далжме
Хоц коли і сухій хліб то мал можливіст си замочати до того
олію і уж товды был Но хліб з омастом тож было штоси
Ішы ся мі така єдна справа ту Припоминат як то пан Ярослав
бесідуєт же барз пильнували оліяре жебы до той мукы леняной не досыпувал
дахто соли для того же тота сіль нищыла полотно тото сукняне тоту
платов і товды така платов нищыла ся прудше пенкава треба было на
зміну мати нову то раз а дваже як си дахто досыпал соли
то тота сіль вытягла олі на ведестого полотна і йому олівы шловеце
Але наступны хтоси хто по нім взял тоту плато до закручыня свойой
мукы леняной йому вышло меньше олів выдал меньше олів бо тото полотно
тотосутно мусіло олійом насякнути Но і товды міг быти нерад на властителя
оліярні же штоси з тым олійом ся діє ночом мам так мало
Певні як то давно бесідували певні має тот Оі оліяр де си
там якысу іщы другу дірку другу рурку і йому там де си
іщы певні вытікат Длятого жебы не было даякых Сварок медже людми уліяре
барз дбали о тото жебы нихто не досыпувал соли А остаток може
тых котры бы хтіли посмакувати такого олію як сперед років по просту
запрошу до нас придте принесте силен потолчте потім зробте мя засмажаня займе
вам тото певні з <unk> світ згодин і будете мати літру доброго
олію То долі колиси мусіл інакше і ліпше смакувати як тілько роботы
треба жебы го потримати Ей штуруш мірі скаліо на што фельшкій гостівокурска
тур ей штуруш мірі де купфіра ховля се кавіля турбове мажыны айдены
де орпатиры уходили ци ли рочы антуры годины ціли <unk>ear<unk>o<unk>Э Шечы має
шофері прешофер де і васолі Шы Ґазкас Ґазкас Муґаскас Мукаска аси Ґазкас
Li<unk>аскас Ґазка Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>ear<unk>o<unk>po