Про Русин #19 - Зерно в міху, а солома на стріху (бесідує Ваньо Дзюбина)
Еп. 19

Про Русин #19 - Зерно в міху, а солома на стріху (бесідує Ваньо Дзюбина)

•

Опис епізоду

Odcinek 19, „Ziarno w worku, a słoma na strzechę“, to rozmowa z Waniem Dziubiną o dawnym życiu na Łemkowszczyźnie. Z fragmentu wynika, że temat dotyczy przede wszystkim jedzenia, magazynowania zapasów na zimę i codziennych prac rolnych, które wyznaczały rytm życia w tradycyjnej łemkowskiej wsi.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>ear<unk>o<unk>po Находиме ся
в Лемківскій Едукацийній Загороді в Ґладышові Споткаме ся внеска з паном Вланьом
Дзюбином котре оповіст нам ку зо тым як то давно жыло ся
на Лемковині Запрашаме до выслуханя авдициі Зернок зерно то ідло Може в
такым разі кузищы о тім што ся давно єло як тоты лемкысы
радили Підставом выжыліня поза зерноми того што зузерна были конфері капуста віб
горох Молоко і тото су з молока на зиму насушыли грибів грушок
яблок жыматина юху сіяло ся тіж і ріпу артелі такы доідла для
люди дуракы цикльовы Но далейше была цибуля і чеснок честно то такій
натуральны антибіотик дале зобрали кус зіля жебы было і на ліхарство на
гарбату то і куз даколи даякє яєчко і мясо якы горили ґазда
ілы курятиню товды як ґазда был хворий або як кура здыгала Оно
так чысто бідно середньо в Лемків не было бы з мясали позатом
куром куретином ховали іщы дужы кровли были тіж такы гірятка нірчакы Не
я уж того ниґы тепер забили даяку уцю теля так же од
часу од часу потішыли ся і мяс Але было тіж так же
за дуже до ідла не было найгірше было товды як ся кінчыли
юж запасы а нового іщы не было Такій передновок як звідували некотры
ды новинкы то было найгірше тіж был кус проблем з тым же
як од перетриманя на долше то знаме ясо ся тяжко перетримувало І
як ходит до перетриманя то ся стосувало сушыня квашыня выкосили капусту грибы
ріджыкы так соліня тіж як ходит о гружкы передусі То зберали на
осін такы найгіршы то высушыли А кус ліпшы давали до деякого шофлика
або і до мішків напід до сіна і они ся так залягали
Навет як не были за добры то они посолодли Но штоси такє
ся в них переходило такы переміны як назыйме тепер банана котры купуєме
зелены іщы деси там ся зберат а до нас приходжают уж такы
інчы Тоты роботы рільничы были кус так вызначаны як і ішли свята
хоц бы ружны і вся примувало же треба было честно выбрати товды
коли зерно ся косит жыто Же комперіт треба было выкопати до покровы
бо потім уж може быти застудено такій был кус і календар природничы
бо свята тіж сут рахуваны де некотры хоцбы з лядоны сонця місяця
Можна бы поісти же праві же так як тепер календар еколоґічных оц
товды такого Слова еколоґія не было Не было бы вшытко было еколоґічне
чысте без гемі але зроблене тяжком роботом Тоты роботы были як бы
частом традиций нашой бо робило ся для некотры роботы в даякым часі
хоц бы знаме пряло ся робило ся вечіркы пості Молочыня зачынало ся
як мороз уж был Спотыкали ся люде веселили ся но тепер можна
выповісти же денекотры мали бы може одмінне зданя на тот темат бо
хоц бы но єст собітка оддавна люде ся спотыкали а ту найчастійше
єст то піст перед Петром Но але сут ой вым хоцкі два
понятя єст свята традиция і другы понятя котре ся часом ужыла тіж
же традиция то річ свята Як можна бы повісти традиция Хоц я
знам свого традиция Неє ту што за варт бы тім комбінувати політикувати
хоц як знаме то <unk> років тому як ся будила яка свідоміст
серед рушнаків То уж товды были якысы подівы на дві або же
на штырі части Але в тім часі тепер коли єст ту на
горах може два три тисячы а в Польщы може три раз тілько
Іщы кусцьок поза границями забарз неє уж што ділити неє што ту
комбінувати Я уважам же ней каждый прібує робити штоси доброго для нашой
спільной справы То уж буде добрі І чым веце буде згоды тым
барже нас будут сусіде шанувати а і долше потягнеме як нарід Вертаме
до Зерна аме покійтым політычным тематам І як ходит о Зерна то
в нашым терені ту сіяло ся дуже вілса бо він може не
давал за дуже зерна але выріс на найгірші навет земли Ай зас
же то жебы было і на хлібі на кычкы пшениці куз дакому
ся вдало посіяти емол куз ліпшу землю ярец оркіш і сіяло санопшу
Санобшат то такє зерно кус подібне до жыта лем же барз тонькє
было барз не дуже было на сіня сіяло ся тіж татарку сіяло
ся ярежыто Но ярежыто было добре як хоц до солому выслом была
міцна на даякы повересла ци як зробили кычкы то варили же <unk>
років были з Яргожы та кычкы на дасі Лем же оно было
барз щербате в колоску было што другє то што третє за Лемко
лем І было такє дрібнійше єскус тым было го і пілменьше як
жыта о зимого як ся молотило Што ся робило з Зерна Звілса
Раз же солома была добра то грил так капашниста найчастійше было там
кустравы кудаякого зіля А поза тым давали худобі но і мололи на
муку Жыбы Мартина Кіселицю Тоты зерна котры не мают половкы ярец він
має то ярец траву обтовчы жебы была каша панчакы а з жыта
пшениці ци зоркішу муку як змоволи то робили з ней но вшытко
жто доідва было потрібне од хліба по замішку зерно як засіяли то
як уж вырастало часом го поволи даде так од меджы повырывали деякы
зіля великы дале там по зерні не ходили бы то был гріх
ходити по зерні Як выросло треба было скусити І жнива як робили
то косило ся зерно не аж так барз пристале передовсім ня ходит
жыто жебы як ся скусит ся не осыпувало Ой на горе два
дуби Ой нагоре два дубі Ой на горе два дуби два дуби
а я сон сесалю Самоси Ятішом сам наліцет Боска Панєм Боже сой
дрінас той при нас нашоска зачіна Панє Боже сой при расой при
нас нашо сказачі на Дупса з любом обійма Дай мі сіли пресильов
дупса з оганя язеру єзеру ані трасу пеце Сто я тубі на
горе Лишыма жыво Ой на горе два дубі два дубі нихто маста
не люби Ой на горе два дубі два дубі ніто вас Весмісима
то нема Я ніч не хцеме пресе Безлісима то нема то нема
адматурязє треба Безлісима то нема адматурязнє тремом Тепер як ся костит комбайном
то залежыт нам на тім жебы было як найбарже пристале і сухє
жебы не треба одосушати во коштів додатковых Товды косили сме кус перше
все жали або Серпом ци кіском кіска то такы чысто подібны до
Серпа але ся єй не острит так як Серп А Брусі лем
тра было поклепати і дурбаком потім як косу Або коси не і
косо Косу треба было приготовити одповідньо до кошыня так же тракус было
поклепати Ото што забераме ся заклепаня тепер клеплене косу Колиси такє зеленканя
клипаня косы можна было чути передосім сіно косы а хлопы поприходили з
ранного кусі кошыня як уж Роса Высхла дако <unk> часом пізнійше досідали
си на порозі або на засипі ковичка з бабком і клепали Тепер
як хлопы рушат з кушыньом то чути але гуркот тракторів Як уж
коса поклепана набита на кіся то треба заострити В дурбах такій не
за барз такє рапали жебы скоро не зостріл тоту косу і остримал
Деликатні жебы не по пальцом ушкода Як уж маме косу готову поклипану
пострену то іщы треба підреґулювати каперу або грабкы бо до кошыня зерна
треба было або каперу Ци на капері часом таку такє полотно іщы
давали плахту Жебы як ся косило овес а часом як погарад был
такій велич же аж жабі до очы так то жебы якоси не
втікал нам з під той капери і косы жебы з него поскладали
на лавок а потім якоси треба было зграбати Тото короткє ізвязати снопкы
Рабкы зас то така як бы высша техніка кусы до кошыня зерна
Подумаме такі патичок од нього одходят Такы грабкы такы три штырі палькы
і они сут за кривлены так подібні як закривлена єст коса тота
желізна част косы Но і треба было єй барз і каперу і
тоты грабкы достосувати до того як хтоси косу тримат Бо єден ґазда
был высшый другій низшый каждый мал свою косу переосідоня зерна допасувану жебы
капера не шарпала за зерно тоту непідтяте і жебы го не обмовачала
іщы на поли но бы то бы была страта Так же маме
косу выреґулювану кусиме Зерно низкє такє як овес ярец косило ся ци
оркіш косило ся на лавкы а тото высше жыто ци пшеницю кусило
ся і одразу підберало переважні ґаздыня підберала Діти вязали снопкы вязало ся
одразу жытом же то єст долгє і ставляло ся жебы высхло але
ставляло ся на так тепер в такым мендлі по <unk> ци <unk>
штук але ставляло ся в стіжкы на колы Вивало ся до землі
такій количок долгій да на два метры такій кустоньшы од руґаря але
без тых пальків лем рівны і на того кола закладало ся снопкы
з озерном так на штырі страны На верхы остатнього обернуло ся гузером
до горы і на такых колах зерно было так поскладане же колося
все ся погынало долину так же як долголяло то в такых ментлях
жыто передовсім бы барз скоро поросло А в стіжках навет тыжден пічора
слоты нич му не робило Но і од споду не доставало так
вільготы так же сходу же ліпше то так можна бы повісти як
сіно поскладати до кіпкы то оно так ся приляже і часо навет
запарит А як поставляме на роґарі То може стояти тижден два ник
ся м не дієш высне Як передосіб зерно ся возило з поля
іж было высушене то жебы ся не осілувало все треба было давати
барз деликатні Часто навет не виламе лем руками ся давало давно снопкы
і все треба было легко снопом взяти і колосьом на віс положыти
же як ся осыпле зерно то уж буде на лозі Приіхаме до
боіска то оно уж ся не стратит по дорозі лем там де
си на підлогу ци нам впаде на землю і уж можеме го
позгартати можеме го зобрати ци навет кури го зіра коли бы нам
ся осыпало і было бы позері Ярес ци ци овес сушыло ся
на лавках переверкало вязало сут снопы і треба докладні заграбувати што стерниско
по жыті ци по пшеници тіж ся заграбувало докладні як уж ся
заграбало то потім Діти ішли і зберали до кушыка колося бо іщы
денеґде там зостало такы короткє безсоломкы то граблі іх не взяли а
як уж діти позберали колося то пущали гуси Жебы іщы дашто там
нашли ци тото зерно ж ся поовсыпувало цикальчыкы колоска нове автогус по
чымає близко землі то все ліпше виділа Дзерно мамеж дома давало ся
або на піт або долевнят ці до запорате при боіску і Молотило
ся часом кус як треба было даде ци до ідла бо уж
были тоты до новинкы так же бракло старого зерна або треба было
на повересла так же кус часом вымолотили а потім головне молочыня то
было В зимі Уж поробили вшыткы інчы роботы на дворі мали уж
дровна пришыкуваны до паліня і заберали ся замолочыня То така дост тяжкала
робота так же можна поісти товды коли студінь то ся гріли при
роботі Тамтийшы комбайны бо тоту видимена В цілі вісити на клинку ціп
Єст такє повіджыня по польскы тепер просте як будова цепа Но але
такє чысто просто оно неє каждий нібы знає же то єст ту
єден дручок такій должкій кус держак на пітера метра Там такі другі
коротшы дилен Тот билен мусіл быти з твердого дерева зроблены бо о
ним толчене позерні то жебы сь не попенкал не потріскал но і
тото было получене капицьом Капиця была роблена найчастійше з соровой скуры для
якых там кавальци такых жебы была міцна І найважнійшом річом єст тото
ци тотаро ци бы то такє просте ци ні тото же дилем
мусіл ся взглядом держака обертати І не был там так єд на
завісі мусіл ся обертати а то же як ся молотит бє зорні
то ним обертаме бо інакше бы сме теміси поцупкали по челі Іщы
як бы сме молотили лем самы то як коси бы сме може
Там ци недале почали але молотило ся переважно Двоє было і легше
і так было кусли сільше то товды треба было робити тото без
шкоды для того нашого другого котры зами молотил Михала Жыла Бысарот Выходи
два гори Выходи два гори Лаґнає то гос том його і з
друго ядроним русиоса ятром Хоц одповідме тот прохоче пана Шоктора стара пана
музы злучыла мене з то зло было бы сме справ То што
ж зачынаме молотити Як молотили єдну особу то чути было такє толчыня
Як были двоє то уж было два раз скорше Часом як ґазда
сам молотил а не хтіл жебы сусід ся сміял же му ґаздыня
не помагат бо чути было лем такє рідкє толчыня чути же єдна
особа то си толк Раз ціпами а раз тупну ногом То так
кус жебы ся може допінґувати налетно Але все ґаздоле о ґаздині дбали
жебы добре зданя о ніх было Пізнійше уж до молочыня ужывали машыну
То была така зубатка машына Она першых роках была обертана руками Была
корба така долга по єдній по другій страні і найчестійше по єдній
особі або по дві з каждой страны крутили корбом ту єст дале
така зубатка колесо великє потім мале зубате мношына Мусит мати Ногоцкій з
<unk> обротів на минуту жебы молотила і в тот спосіб ся тото
дало зробити пізнійше уж яко же тота робота то тяжка глошли кєрати
кєрат Такій назвиме то еколоґічны мотор бо кін тягне за дишель обертат
ним том тым каптуром зверха і то єст такій склад пару три
штырі зубаткы ци пари зубаток од великых до малых і штанґльом Єст
урухомлена машына котра дагде там была в бойску а кінь як ходил
наоколо то мусіл без тоту штанґлю переступити ногами Кєраты потім тіж ужывали
до інчых робіт навет были часы же в <unk> і сімдесятых роках
іщы денеґде в передовсім польскых селах попід лісы не мали люде електрыкы
то ужывали січку різали і мололи млинци тіжєратом Як ме вымолотили то
ци то было машыном ци ціпами Цо му збераме Тоту долгу жытню
вє вязало ся высноты такы околоты арчану і лсяну выдавало ся на
піт і тра было вытрясти зерно докладні зо соломы жебы потім там
мышы не бушували А додатково тото што зостало на підлозі треба было
выграбати Не знам ци дахто з тых молодых тепер знає на чым
то полігат до выграбуваня стосувало ся такы граблі ту на стілі вісят
они мали дост долгалы зубці такы <unk> і <unk> центометры і тоты
зубці сут рідко од себе так з <unk> центометрі зубец од зубця
Держак єст незадолгій бо як робиме тото выграбаня грабуваня На боіску то
жебы сме як бы был долгій держак дакому не зробили кривду даґде
незрвоко і ся граблями бере так ся кус підмітує на нозі і
граблями потім і на нозі і граблями так боком ногом ся підмітує
так жебы тото што тяжше зерну опаона підлогу а солома все остала
на верха І то уж было такє перше чыщыня Але іщы дале
маме зеро з половом і вшыткым дрібным такым світьом котре но єст
меньше як <unk> центометрів як нам перелетит помедже тоты зубці в граблях
до выграбуваня ты граль і зсувало ся до кута і потім як
ся назберало веце то чыстило ся альбо на віячці Вєчка то така
опата зроблена з єдного кавальце дерева она така дозвелика може там ся
змістити <unk> кіля зерна Але до віяня брало ся лем кус ставало
ся не в такым місци де міцно дує вітер даґде на перетязі
або в поіску отворяло ся єдны і другы ворота І підмітувало ся
тото што хоцеме вычыстити так понад головус выше себе і вітер заберал
полову а тото тяжше зерно і інчы тяжы річы іщы котры треба
іщы тіж одчыстити падали на підложену плахту І потім треба было тото
вшытко дочыстити найчастійше предаком Предак то такє ситко пуз як бы великале
си то інакше ся ним робит плято же тепер ґазденя якы сіє
муситком решітком ці співанці То потрасат тым ресітком право гліво укаперлітує а
як даякій світок єс то остане Вретаку жебы одчыстити зерно од інчых
річы нам непотрібных треба было такым пілколистым рухом так як бы кус
окружати тым Пре таком жебы выкорыстати но не знам якто навет по
нашому повісти діланя силоодсродковой І товды зерно бы тяжкє єст на боках
а по середині остає нам полова тото смітя леґше і зберало ся
го на бік до даякого шафлика жебы было корові ци курам бо
они там вседашто перебрали із чыстого А жебы докладні вычыстити гет церно
Такє по чыщыню претаком ци такє як ту маме млинок такій до
очыщыня зерна де уж маме вітрак зроблены з дощечок і сита тото
вшытко ся рушат як ся обертат вітраком тым корбом Але і так
нам млинку вшыткого наприклад для ника ци даякых даякого зіля такого величыном
подібного до зерна не вычыстит тотовдо оставало лем єдно приносили дітям дві
три літры такого зерна высыпували на стіл діти обступили наоколо і Мали
так як тепер смартфона ци дашто мали пальчыками направо на ліво зерно
незеренко зерно незеренко поділили вычыстили і то было такє барзчысте зерно котре
Конечні было зробити жебы мати чысте досіяня але і тіж на гарду
муку тіж власні так чыстивы бо як єст зіля даякє зерні то
мука може быти гіркала бо зіля може мы мати такій смак А
тепер вернеме ся до очыщыня і ту два такы барз подібны слова
Єдно то млинок то што служыт до чыщыня зерна жебы ліпше запамятати
то я може Рушу ним ту жебы было чути як то гурчыт
не лем бы гурчало як бы сме мали Фактычні зерну до чыщыня
але ту на другій конец дуло бы половом смітьом так же тота
была дост вруднала робота можна ся было закурити так подібні кус як
тепер при молочыню машыном таком великом Але то не водомочыня лем до
мынкуваня значыт дочыщыня треба было лем добрі уставити до вітру жебы там
де полова літує было з вітром жебы вітер заберал тоту полову Но
і тепер другє слово котре каждий старий руснак познал бы по голосі
Може зачну в такым разі од голосу То млинец там был млинок
а ту млинец денеґде подібно бесідували на тот млинец жорна Нас бесідували
по просту млинец і жебы Мука была дрібнійша треба было камін то
верхній камін опустити а то тепер зроблю і як обертаме будеме чути
же тепер голос єст такій острійший То як сме хтіли мати ліпшу
муку ся мі повіло ліпшу муку Повім же може інакше білійшу бо
тота гласні чорняла де єст вшытко што в зерні было тота єст
ліпша задом пожывы для чловека І давно з такой мукы як товарили
млинцовой Тепер сме повіли разовий товды Не бесідувало ся разови лем Линцови
Як ленцова то така што в ній єст вшытко дали сме десят
кіль жыта ци пшениці вышло нам десят кіля мукы і з того
мож было робити вшытко А інша мука тота білійша то была называна
або мука землина або біла мука або питлювана то уж така барз
дрібна мука землина та кабіліся Для припомніня як ходи до млинец то
думаме што маме такій Кльоц в тім кльоцу выдавана єст діра і
заклинуваный єст єден камін тот зо споду він єст такій кус пукати
такій беріжок на середині І на нім другій верхній камін вінця обертат
як ним думлинчарком рушаме і можеме го кусцьок піднести абы сме хтіли
мати груп шумуку Такы камені два то была все пара они были
до себе допасуваны то уж бы треба было бесідувати з бортнянами але
тых котры робили камені уж в Бортнім неє ани єдного Был такій
пан Ланьо Хвалик але уж ся му померло І они были допасуваны
так як пара можна было вымінити верхній камінь але мусіл быти Но
того самого типу так само одповідньо там выдобаны в середині укшталтуваны жебы
пасувал Они могли быти часом грубшы Тодвышні камінь высшы як был высшы
то было тякше тіж тягше тякше был натиска о барже і з
такого млинця выходила білійша мука бо жебы зробити дуже мукы тотра было
камінь великій по середині якы вы сного зміряли Але жебы была біла
мука тра было грубе вечырній рокы руснокы варду земличку Ендарів марлю Бого
гору лемчыку ардету земличкы і ендрів барзы боко свого снижешко но де
посли в надривідным дво ковале розпостишого норой в надривідным д Пры двадзерні
фарго новаргоны двадзерні фаргор Погосі ся Бозі вечерні розі русну ак тварди
то земличко лемедрів барзы богостиваричыку тверды земличкы енгедрів барз люкосхого но і
Жебы такым великым і грубым каменьом обертати Но ту веде на обік
на ленци таку ямку там ся всыпувало зо три кіль зерна і
штоден тра было для такой родины котра часо мала <unk>ро і дваднадцетеро
люди треба было зо дві три такы ямкы Зерна змолоти жебы было
наідло Групшы каменів вымагали більшой силы і уж робили лемкы вітракы Они
были в цілости праві поза каменьом деревяна конструкция навет зубаткы были з
дерева Но по польскы они ся называют Козлякы лем же то сут
такы великы вітракы тепер тоты што пооставали тіж іщы стары великы вітракы
в нас они были малы якы зо три шти метры высокости і
середині Тіж такій млин лем же не всыпує ся руком муку медже
камені а догоры єст ту такій кош і з того коша як
ся камін обертат то дырґат такым кыйом такым патыком і рушат таком
шуфлятком і зерно помаленкы всыпує ся до млина Тоты камені уж сут
шырокы да на світ <unk> центометры высокы так з двад <unk> навет
так же такій камінь лажыт да кільа Вітрак жебы молол треба было
ту на такы уха желізне заставити друка такого як но наприк Дышель
до воза і тым друком цілу тоту будку ціли тот вітрак разом
з тым мленом в середині обернулти обернути го так жебы наставити го
просто до вітру Товды він Як ме му одязали крыла бо они
были привязаны або заложена была така велика скоба котру коваль робил то
товды вітра ґрушал як был слабшый вітер то треба было на початок
кус руком рушыти жебы тото вшытко взяло замах Як уж взяло замах
і камені і крыла од вітрака то уж ся крутило Як ся
зерно скінчыло в млині то цичомлином такым вітровым ци млинцьом на руку
не можна было обертати жебы ся камені не стерали і товды треба
было вітак затримати жебы го затримати треба было зас тым друком одвернути
го боком до вітру уставити го боком до вітру іж товды не
мал силы той од вітру крыва ся затримували і привязувало ся іх
жебы Даґде як задул бы вітер од другой страны жебы го не
урухомило І так власні боком уставлений вітрак си стоял Они стояли переважно
даґде на беріжках там де добрі вітер дує і В такым терені
де неє так же раз вітер з правой раз злівой даґде за
кряками і так дале так же ґенеральні нас тоты вітры дули або
з єдной страны або з другой Але не якоси так не колотили
за барз жебы тот вітрак не достало вітру і жебы го часом
навет е был приязаний крила того не рушыло але могло го як
был міцний вітер перевернути же каждый дбал жебы тот його вітрак не
знищыл вітер Но што ж маме муку готову таку линцьову і Жебы
была білійша то наведе млинцьову часом высівували без ресідко але найчастійше пекли
з такой мукы яка вышла з млинця Пекли значыт пекли хліб Але
могли печы тіж дашто інче з хліба наприклад книж Як ся пекло
хліб то жебы зробити книж ґазденя брала куст того кіста приготовленого на
хліб робила такє паля такє грубе на <unk> центометра і дат центометрів
шырокє давала на верха або сыр або сыльском перями часом і бранцю
і та такє паля давала до пеца І оно ся пекло тот
сыр навек на верга што был так ся кус запюк Но такє
што си інче як хліб діти тото барз любили Ножывне тіж было
бо любыл сыр там На штоден як ходит о ідло то штоденным
ідлом поза панцаками поза комперами капустом молоком і сыром з мукы тото
што робили то была замішка Значыт горнец до горця воды як вода
кыпит Давали муку таку млинцьову но і выходила по польскы бесідуют на
топацярка Выходила за мішка єй можна было зісти і на тепло і
на студено з молоком найчастійше як была біла мука І зварена на
молоці то ся варило товды мастило такє кус подібне тепер і кольором
і консистенцом до густого будиню І тото мастиво тіж можна было омастити
шпарками можна го было поселити поцукрити Як то хтіл То была така
як бы можна поісти форма де складникы сут такы як і до
хліба бо мука і вода головні Але готовлене така плынна форма того
ідла Як зробили кісты густе І наробили такых округлых паляток понад три
штырі центометры і з пілцентометра грубы котры ся называют опляцкы і тоты
опляцкы ся зварило на осованій воді а потім можна было істи з
даяком похлибком або з молоком або з сиром зо шкварками і так
далі то тіж Было праві тото што і хліб в сенсі вартости
лем же готовлене Но хліб то уж печений маме Часто ґаздині текли
хліб што другій ден навет як была велика родина Хоц коли і
так было же хліб замыкали Єдиным місцьом де можна было тото зробити
замкнути то была лада Ґаздыня замыкала хліб жебы діти якій єй не
буде дома не зіли нараз вшытко жебы старчыло до наступного печыня ключ
сховала даде там близко коло тіла но і так того хліба і
старчало Вернул бы м на хвилю іщы до Косы бо так як
тепер хлопы бесідуют си як ся там даґде зыйдут перед церквом ци
даґде то си бесідуют о тракторах о комбайнах о трасах і інчых
машынах котры купуют то хлопы бесідували о тых машынах котры товды мали
Ди і хоцбы бесідували о косі Же си купил же добра же
ся добрі косит так дальше і жебы таку косу купити трася было
кус на тім знати Бо як выберали косу то жебы знати ци
она буде добрі косила ци ні то зеленкали таком косом по камени
і як был тот голос такій устряли то значыт же коса єст
з твердого желіза і буде і добрі косила і долго буде од
єдного до другого поклипаня вытримат хоцкі єдну цілу росу як чы гварили
А як был такій голос кустакі тупали гухали то коса была з
мякшого желіза і найчастійше скорше ся терла при клепаню і о стріню
і треба было єй частійше острити Навет так было же як но
дахто ся выберал купити косу то так як вытепер купити трактор на
прикладні то брал си сусіда котрий ся ліпше на тім знал Но
і дзеленка выберал як там уж выбрал яка тота коса была практичні
уж при кошыню то уж інча справа ноле старал ся выбрати як
найліпшу Не ходи до печыня хліба вы як єм повіл часом пекли
і штоден а найчастійше два і три разы в тыжни то залежало
І можливости величыны родины То был праві же ритувал цілый Дли такы
призвычаіня же не можна было товды як ты як ся палит в
пецу і хлібы ту ся гріє коло пеца бо кысне не можна
было підскакувати жебы не дуркати жебы хліб не опал бо розчыняло ся
найчастійше линцьовом муком жытьом переважні і він си в такім корыті або
великій такій діжці Кыс давало ся тамту скласку а навет як ся
не дало але все ся брало тото само корыто а коры ся
По выбраню хліба до кіста не мыло то там все оставало наоколо
кустого приліпленого до стінок кіста як ся додало воды і мукы зробило
ся розчын розчынило ся то зараз тото вшытко ся уактивняло і тоты
натуральны дріжджы котры там были Юж робили свою роботу Переважно розчыняли на
ніч а потім на рано загущали або тіж таком самомуком або юждаком
з млина більшом но і як хліб выріс Поділили на ріпавкы і
давали на опату і до горячого пеца В пецу кажда ґаздыня мусіла
знати напалити бо то ґасти найважнійша справа як ходит о печыня хліба
Кажа ґаздиня мала міру як взяла на руча дров тілько а тілько
і як ся тоты дрона в пецлу спалили то значыт же хліб
єст неготовий до всаджаня вец єст теплы латральком тута дощечка єст треба
было попіл по ватрі позгартати Тота латралька тіж мала другє значыня оно
так добрі пристає і до рукы і до задуяк треба дітам приложыти
як не были ґречны за барс А так за часто тото діти
не били Як сне хліб вложыли до пеца то приставляло ся та
дошку замыкало ся пец і товды уж тіж мусіло быти хыжы тихо
бо хліб росне і за хвилю буде го і мало буде ся
пюк Ґазденя мала даякы такы трудны часы як то ся варит то
товды хліба не пекла Не было то дозволене Трафляло ся же як
пекли хліб а передовсім паску на великден І зробило ся ім кусцьок
Зарідкале кісто дали до пеца а думаме челюсты они сут такы то
глойця до пеца кус ужы а там пец ся пошырят Як дали
до пеца істо было рідкале розышло ся по пецу зробила ся барз
велич паска Но і клопіт бо не выйде з пеца То як
то мала бесідували треба вырубати ту кавалет челюсти Не было з тым
проблему бо тайц єст зроблены з глины ак же вырубали кавалец челюсты
жебы паску выняти або паска чым більша тым было гонірнійше для ґазды
давно ґазда носил паскы до свячыня в плахті люжны анеґдоты на тот
темат судом А потім як уж сне выняли тоту великій хліб ци
тоту паску то застра было надліпіти глином тоты челюсты што сне іх
там кус выжобали І по каждім печыню хліба Як ся оняло уж
хліб пец ту челюсти ся обмывало То была кус так жебы было
чыстійше білійше але была то тіж то консервация назвиме так тых челюсты
і до обмываня уж вало ся такой білой глинкы Все ґаздыня мала
під припецком Даякій череп в тім черепі мала кустой глинкы з водом
вымішаной даяку шмату і так перемыла тым такым рідкавым болотом так як
бы фарбом тепер Тоты челюсты і были і білійшы і власні такы
законсервуваны а там дашто даде кус бы мало пемкати то уж там
глина глізла і тото заліпила Давно ідло люде барз шанували Навет тоты
котрым не бракувало так уж было в звычаю християньскій же ниц ся
не вимітувало залі ся неітувало на землю то не было смітя бо
вшытко ішло або з незіли або ішло для худобы або навет Як
уж оставало то до постеліня дашто даякы там сіно солома і так
Але вертаючы до ідла раз же не нищыло ся бо не было
го за дуже два же готовили І іли і наступно і так
дале не тримали та як мы тепер в льодувсках ци Замражарках аж
ся нам зопсує вшытко наготово Зготовили зіли і наступне наставляли і так
дале Як хліб кроіли то все поставили на нім крестик і так
кроіли як Да дех пал хліб на землю я уж небесідую же
ціли але даяка скыпка ци крышына більша то здерали го цілювали і
іли Но і што шно обы такы часы коли неє ідла неє
хліба уж ся не вернули Але барз бы ся придало жебы в
тых часах коли ідла хліба вшыткого не бракує жебы о так честно
трактувати як тото робили нашы дідове предітоле згып згызы Проґрам был зреалізуваный
завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>ear<unk>o<unk>po