Про Русин #20 - Хто мал ліс, не боял ся зимы (бесідує Ваньо Дзюбина)
Еп. 20

Про Русин #20 - Хто мал ліс, не боял ся зимы (бесідує Ваньо Дзюбина)

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o dawnym życiu na Łemkowszczyźnie, ze szczególnym uwzględnieniem lasu, gospodarowania drewnem i jego wykorzystania przy budowie domów, stodół oraz różnych sprzętów. W rozmowie z Waniem Dzjubyną pojawiają się też wspomnienia o dawnym podziale gruntów, wypasie bydła w lesie i znaczeniu poszczególnych gatunków drzew.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреализуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>ent<unk> ror<unk> вечер
Находиме ся в лемківскій Едукацийній Загороді в Ґладышові Споткаме ся гнеска з
паном Ваньом Дзюбином котре оповіст нам кузотым як то давно жыло ся
на Лемковині запрашаме до выслуханя авдициі Сказайме ся дерево Як ту смотриме
на хыжу коло хыжы і стодолі воіску і так вся де єст
купа дерева Бо як лем ся дало на што зробити не вымагало
тото желіза то робило ся з дерева оно Єст такє як треба
было ся брало в нас ту неє інчых можливости неє так як
ту в Ґадишові задуже каменя жебы можна наприклад было будувати з каменя
скаменя то єдині робили пивницю но і на каменьох ставляли хыжу ниякых
великых Там де в камени было весе такы гардик до обтисаня то
часто оснів видували стайню з каменя жебы не згнила Же як дерево
но то і ліс Переважно каждий хто малы поле то мал тіж
якій там пасок ліса Тепер ту видиме до тота границя де єст
конец поля зачынат ся ліс была дуже дале тота польно лісна границях
часоми <unk> метрі тілько ліс од выганя Пришол до села приріс насіял
ся а дадеє тіж был засіяний Як бы сме пішли до лісом
дале а гостиві горы лісом то на кінци нашого ліса была ленія
товло місце де ся кінчыл ліс Хлопскій а зачынал ся паньскій ліс
Ту в нас в Ладышовій найвеце в лісі было ялиці ой кусмерека
Но відомо была тіж ереза такы меньше вартістны дерева Кєк сме пішли
сторону Бортного ци в другу страну ту На Ганчову то там зас
єст дуже веце бука Властиві то переважні бук О ліс люде дбали
і навет не стнали дерева як іх аж так барз приперо товды
дашто зтяли все тримали тот ліс так на чорну годину В лісі
было чысто не было ложене та як тепер попідчыщаны были дерева жебы
тіж кузитрава росла то коровы ся мали депасти І так як ту
баба мі оповідали наш недалекій сусід Підляскович мал такій ліс вычыщений же
называли тот його ліс не лізлем садок Підлясковича В лісі ця пасло
коровы зяры як ся выгнало там такымаю і не зганяло ся іх
домів так же на початку ліса де си найліпше там де даякій
был потічок будували стаєнкы Такы на літо часто они были лем такы
провізоричны назвы мето але были тіж такы но поставлены праві же як
хыжкы налет до того стопня же як Австриякы робили мапы З давных
часів то тоты стаєнкы на мапах австрийскых войсковых сут позазначаны же они
там сут В сцелях войсковых то был якій там важный пункт Але
были і тіж такы люде же ліс і частом тіж поле лишали
в корчві Жыдови В тых часах пияньство было дос міцно розшырене корчма
была в каждій селі більшым а часом і дві А докля хлоп
мал даякій поле ци ліс то Жыд давал му пити і навет
ся не звідувал лем нотувал жебы потім си одобрати Дороже дакус повіджме
о тым што з даякого дерева робили Як уж єм повіл нас
ту навеце было ялиці і ялицю выкорыстували до будовы хышы сыпанци різало
ся дошкы робило ся з ялиці ґонты шафликы бочкы Як был смерек
то подібно тіж зо смерека смерек єст такій кус білійшы і но
міцнійшы певні наведыщы од ялиці Але смерека было меньше ту в нас
денеґле трафлял ся тіж і шквір І так само госували як і
тоты ялицю ци смерек же шкіра было барз мало з тоньчого друча
ялицьового ци смерекового робили остырля на плоты А з тых тоньшых такых
вершків робило ся роґарі жебы можна было слушыти іконіч Бо сосновы были
такы дуже дуже слабшы Сосна єст слабша кус од ялиці з сисмерека
але таку смолисту сосну червену стосували на делины они дуже долше в
стайни вытримали як ялиця цисмерек З листя з того дерева барз цінили
ясеня і граба Пнаси не было за дуже дуба рідко ся трафлял
так же з ясеня з граба робили лозы сані Нарядя столярскы было
тото деревы стверде тіж топориска до сокор і так дальше Як дашто
оточыли то стосували частійше бука Він легше ся кус одправлят єст твердий
але єст такій барже крехкій як ясінь ци граб рыже як зграба
зробило так зробило ся тышель но то был а был З бука
тіжы робили жыці передовсім якы робили точены ручкы то робили з бука
Але струганы жыці струганы ручкы дожыц І цілу жыцю робили частійше з
ялора єст такій кус мякшы білійшы но кус такы гарщкы жыці выходили
Але выкорыстувало ся тіж ліщыну хоцбы жебы была на тоты ліскы на
Кыі як пошывали дахы кычками Можна было з такой грубой ліщыны зробити
кіся но было легісє і чысто вытримувало міц не было Навет тернину
хоцкі куляча єй ся стосувало на держакы долив тідоопад она така погынат
ся але вытримує барз дуже Но што жы овоцовы дерева сысаду передовсім
грушка на така тверда барз То стосували на даякы нарядя тверды на
гоблі і зубці до грабель робили айшыратково такарда бо така бронзоваво червенява
Навет но і лозину хоцкє она в лісі не росне лем даґде
над річком над потічком но жебы зробити кошыкы ци пілкішкы на віс
Як уж треа было стяти дерево в лісі то барз переслігали жебы
стинати товды коли дерево нема соків Значыт в зимі так од початку
зимы даґде до піл марця Як бы ся сяло о інчій часі
легде в літі то автогорли дерево плаче спіняка рала ся вода сокы
Но а дерево єст товды дуже слабше яко материял так же як
часто ся даде розберат стару хыжу так уж то має <unk> веце
років то тото дерево старе єст Ліпше міцнійше як хоц котре нове
Оно было стяте о липнім часі грубе дерево такє хоцкі столітнє Так
же то было істотне для дерева ладне с я ся ланы але
сє уроды а в лапця ды Буже ты муй Боже цой поже
кєди же сподно убожы Ід дам лапкы дато ся ґранці да ідна
даве жедного лему у нас ых памінат сут кількы то будло як
ся розмірают маючы выновы Явір ся вылакы в тым цановат дзєн дамятіт
вранчкы поцаловат Червоне япушко прикройоны накшчему ти дівчы лок шыво нам не
пачыш криво нам не пашы люты дівчы кройоны наш червонея пушко ґенсі
за водом ґачскій завод ґенсі за водом ґачскій завод ґенсі за водом
за водочкы міляля святыя ломту таю на <unk> Зото зовдячыв Як яла
над князка а ристами такы Явє мак ся гумалюю то сом кєды
дают налпы за криніч А ястаю нам як за слістантне мом артия
ся не выіскал Кынці за воду кожкі за воду чекайцевчыно боце поводо
ґежі заводо качі за водо лучывчы музідаш язі музіда Ты мі не
вида я не видам Ты мі бусідаш Я ці бузідам Ты мі
не вида В світі ся варша баіка корак мож нам лопця достат
закличны окым світі ся і полиш мож нам пан не купи за
картоф ся Варва ся наж напсутна за картофлі там і рокі баранє
пачте ся людє якы пам не тає забыл фунта радя Радис кохайте
дептины Якій хлопєц до мі бузі даш яці бузі дам Тым ні
не видаш я ці не видам Яці не видам тым є видашым
і бузіташ яці бузі дам Тери мілерасы самы заят о даю на
достойвыма члены біля зусаю на достойвого гупа кенсі за водом дальшый завод
ґенсі за водом дальшый заном кенсі за водом дальшый заводсі за во
Як стинали зимовом пором то тіж легше ім было дерево з ліса
привезти бо вылозили на санях сані і веце вытримают то не колесо
ци дерева на осі же ся голомит легше было на саній наложыти
наматувати дерево бо самі суднискы а по другє по слізі деле дерево
смыкало легко ішло Жебы стяти дерево так є і тепер Треба Было
пиву Тепер сут моторовы колиси была Така на дво хлопів Твоя моя
вытяти треба было клина в одповіднім місци жебы пустити дерево там де
неє даякого молодого лісика жебы не выломало за дуже но і сокыром
обтяты вшыткы сукы а же стинало ся колиси грубы дерева такы што
мали і <unk> центметрів на пняку то з обтятьом такых суків сходило
веце як з підрізаньом дерева Были такы місця ту в назменця леколо
ганчови коло ріпок тамады на козімребри же дерево з ліса де было
барзы быстро Великій беріг древо спущали підпихали го на беріг і Потім
попыхали го ты ручні ци кіне і дерево летіло долину Оно силы
робило перше таку яругу там посмотріли жебы мало місце жебы была така
проголинка кус і таком яругом пущали долину дерево Не было інчой можливости
навет для того же стігати не было сенсу бо дерево бы погнало
коні Але бывало і так же были часом такы невеликы гіркы короткы
то Но тепер може дахто бы ся щудувал але як везли дерево
на санях то гамували з горы Привязували на дереві там де оно
шурує по земли ланс окручали жебы дерево пригамувати бо коні бы не
втримали з горы І як ходит о нарядя то так само як
і тепер треба было забити клины жебы дерево перевернути в одповідню страну
Но і сокыра Сокыра то такє нарядя котре Од тисячів років не
змінило ся за барз Як лем чловек выдумал перше нарядя може другє
бы перше то был такій як іси грубы кый так але потім
уж такє штоси што было кус молотком кус з сокыром можна было
дашто втяти ци дакого втяти І без рокы змінят ся лем материял
і кус стилістика тых сокыр Але значыня іх выкорыстаня єст все такє
само дерево на хыжу Такє до будовы треба было отисати Як было
такє тоньше такда з <unk> центометрів мало то обтісували з двох стран
ци зо штых стран І выходила та кашваля на <unk> пару центометрів
Але як было грубше такє понад піл метра уж то го різали
Але може найперше о тисаню Часо было так же ци тисаня ци
різаня робили в лісі жебы дерево одтисати І уж леґшы части не
цілого такого трома кльоча але меньшы заладувати на віз і привести І
оддільно по тім тоты тріскы што остали тіж заберали не лем жебы
был в лісі порядок але же выкорыстували іх до паліня убя привозили
тіж на паліня Займе ся може тепер тым тесаньом Так же береме
дерево приготовлюєме такы два грубы підклады такы кльоцы до згрубалы треба дерево
выкотити на тоты підклады так на край підкладів Уставити одповідньо бы як
часом дакєку скривавы або жебы было выгідне до зробліня потім його шлалі
прибыламе по тийнім уставліню клябрами і одбыламе шнуром просту ленійку Бесідувало ся
шнуром не мотузком хоц головном частом того был такій мотузок навиненый на
таку шпульку і треба го было замачати до чернила Черниво робило ся
з угля деревяного треба было потовчы потолчы тото угля Або в даякым
черепі або на єдным кінци тых підкладів робили таку выдобували таку ямку
такє корытце і там потолкли угель такі спеца доляли воды і зробило
ся така чорна фарба такє черниво замачали то шнур І хлопів єдны
на єдным кінци на другым і одбывали просту ленійку Тесаня зачынали найперше
або сокыром або топором такім часто такы уж заводовы фахівці ужывали такій
тяжкій топір як ся называл блянкач такій топіш што важыл зо три
кіля або і веце і тисало ся од тоньшого кінця до грубшого
Як згрубша обтесали том сокыром си тым топором то потім такым шыроком
топором до тисаня выгладжали І топір такій ту чудні выглядат єс такій
крыл має ручку Але то зато же як тешеме обік ідеме обік
дерева жебы сме си челенками не обтолкували по тім дереві І топір
ту єст для такого майстра котрый теше на праву руку Він єст
тіж заострений так лем з єдной страны жебы гарді праві же гоблювал
тото дерево Як хтоси не знал робити на праву руку то мал
єдине выйстя зробити си топір такій жебы был погнены ручка погнена другу
страну Або навчыти ся робити правом руком І як ся обтеше уж
єдну страну то треба дерево одбити клямры перекотити на другу страну і
так вшыткы зо штырьох стран часо робили также з двохы мізнійше обтісували
а з наступных двох кус меньше жебы сваля была така высша жебы
не тратити материі Грубе дерево такє понад пілметра різали на шлалі або
на піл або як было такє барз грубе то зо середины вырізували
іщы таку дошку де на <unk> до <unk> центометрі Такы ся старали
жебы вшыткы тоты дошкы были єднакы бо з тых дощок потім робили
то наприклад підлогу ци полаву часом з такых грубшых як вырізали такы
швалі на <unk> центометрів то часто робило ся стінку тоту в середині
даґде медже хыжом а комором напр Но але як то зробити жебы
такє дерево грубе перерізати Требыло зробити найпер такы кобылиці такы высокы на
нетер центометрів там на хлопа І на тоты кобылиці треба было дерево
выкотити тіж там ся го уставляло одповідньо жебы кривина не перешкаджала врізаню
одбити на середину на середині шнуром ци якы вырізували дошку но то
так як плянували тоту дошку врізати і до горы на тім дереві
стоял єден Чловек він мал заданя підтігати пилу до горы і тримати
кєрунок по тій ленійці Пила єст така же ріже лем на єзубкы
в єдну страну і він лем підтігал напорожньо Так то назыйме зрізаня
а долины была шырока ручка і там было двох здалых хлопів такых
допасуваных до себе і они різали тягли Они тіж могли мати одбиту
ленійку шнуром жебы різаня было докладнійше І тепер силообразме же треба нарізати
на хыжу ци на церков напр Як порізали дерево на шлалі то
жебы было гарше в хыжы бы том гардом різаном страном давали до
середины до хыжы то таку шлалю ся гоблювало Медже деревами як уж
будували хыжу побивали мохом ци сіном ци сіном з мохом та часом
такым лісовым мякшым сіном клали тіж мох на углах жебы не перетігало
не передувало вітром Часто тішы так было же там де была хыжа
для люди то Мастили шпары мастили глином з половом ци зосічком і
Або цілу стіну білили лапном або лем тоты самы шпары забіляли лапном
Але в лісі не є зем само грубе дерево бо згузерея згрубе
потім тоньше так же як ся тримірювали до будовы хыжы то Тото
найгарше дерево ішло на хыжу комору на сіни потім кус быдше уж
на стайню а з найтоньшого дерева тых вершків робили боіско пелевен там
уж товды обтісували го зо вшыткых стран Як ся дерево возме до
будовы такє же має в собі осередок то оно все попенкат Длятого
хыжу будували з тых шладів котры были перелізаны безсередину так же не
мали осередка і товды тоты шлалі не пенкали бо як шваля попенкат
то нормальна річ на мати буде перетігало студелова співа два ріку музыка
Безельова співа атваріту музы паньо Петроіванію роле зліма матір армоніта паньо Петроіванію
роле зліма матір армонійта Заспіваме собі і шумліфараме заспіваме собі і шуплізаме
а <unk> аді ай ців а <unk>eмет ай раці да пресе змеркувані
стры да пресе змеркувані стріони деле бе оле бету приселю Ґєраселін бету
прислі бему приселю Єреселін Весело Васківаріз <unk>a<unk>enti паньо Петро іванію роле сліма
марті армоніта паньо Петроіванію ролезима мартілярмоній та Дерево маме готове так же
майстра треба найти і можеме будувати хыжу Ту як видиме на хыжы
неє жадных цвяків Дерево было на углах кладене угла одповідньо затісуване так
дусклеса на три страны же як ся положыло наступне дерево то оно
дотискало тото під ним і дерево не мало права ся высунути на
двір хыжа як была поскладана на угла тона можна так повісти як
бы цілый час стискала ся до середины тримала ся вкупі тра божаных
цвяків Як дерево было долгє даґде такє од щыта хоцбы же было
пят шіст метрів то медже деревами давали такы кількы такы диблі жебы
тото дерево даґде ся там не вірило не высувало жебы рівно ся
тримали тоты дерева Перше дерево од камени од сподуч значыт спідкы затісували
на углах такій назыме то специяльны замок то ся называло Жебы тото
перше дерево тіж ся не высувало боно там не было на даякых
свірнях і так лем положены на каменях Ко двери ци ковы гляды
были стопы такы і тоты стопы вшытко стояло медже деревами на деревах
вдобане То было купа роботы бо не было так тепер можливости вытяти
діру пиломоторовом лем вшытко треба было выдобати золотом допасувати гарді жебы стопы
тоты чопы од стопів до дір набити міцно дерево мусіло быти єднако
сухє Вшытко вычаслане жебы ся не ссыхало єдно ци другє жебы хотім
не чапало На верх жебы стіны ся тримали од горы в купі
і платви жебы ся тримали закладали вязарі Тіж вшытко на такы одповідні
затинаны клины жебы як ставили тото дерево то не мало права пустити
Навет ту видиме засталы жебы докута нам ся стіна тримала Были часом
лем даякым ківком прибити а головну силу триманя робило ся же тот
заща выл вдобаны втесаны добаны і гбити в тоты вытятя Так же
часом давали цвяка але бывало так же наведе цвяк не был потрібний
Ідеме дале стіном до горы і ся оказує же в старых нашых
хыжах кріклы не были до платвы прибываны тепер крікли до платви Привилат
ся такыма великыма цвяками блатнарями перше плато была по перше барз груба
така на <unk> центометрі І в тій платви были выдобаны вырізаны такы
глубокы гнізда да на <unk> центометрів І до тых гнізд барз докладні
допасувана была з такым зубком жебы не злетіла долину Кроков Запасувана набита
часом як ся ім кусцьок не за добрі зміряло то мусіли там
набыти такых шкіпот дощечок жебы тото было барз міцно набите І першы
цвякы догластилы были по тото жебы збити крікви на гребени до горы
Ей жебы прибити уж латы болаты треба было уж прибити Латы не
были такы рівнійсі як тепер боваты были з друків роблены Але якы
давали на дахы солому пошывали дах кычками то докладніст два три центометры
выстарчала Тепер як кладеме на дах бляху ци дахівку то треба вати
уставити барз докладні Кус докладнійше треба было з тыма латами як на
дах давали ґонты бо они уж не мают такой можливости жебы ся
погнути як солома Перейдеме тепер зо сін причыном до боіска а з
боіска зайдме до Колесні Колешня як бы так посмотрил што ту в
ни єст то бы можна поісти же то такій варштат столярскій столярня
Столярня така де уж працувал столяр такій фаховет она была кус шырша
Тото же як обраблял даякы хоцбы двері великы то жебы мал ся
деякту обертати з тым столярни Але Ті колешны котра была переважні при
каждій хыжы ґазда тіж сам міг дашто систолярити як знал і мал
даякы нарядя І тепер што міг мати в тій праві каждый ґазда
поза сокыром Переважны мал даякы зо два три долота ужы і шыршы
Е пивкы і обручні ніж І жебы дашто обстругати доробити ци дежак
до грабель ци доробити топориско ци навет зубці То праві каждый мал
дома столец Ту видиме такій старе певні понад <unk> років має по
польскы тото сы ся называт Дзяд На такій столец сідат ся так
як на коня о краком і він ту спереду має таку підставку
На тій підставці кладеме тото што хоцеме притримати кавалецтвого дровна і притискат
ся том головком Але не притискат ся руком лем під стільцьом єст
така дощечка і там притискаме ногом жебы притримати тото дерівце котре обрабляме
Мож жа поісти же то такє як бы імадло до желіза єст
а то єст такє як бы і мадло до дерева Тухті столярни
Видиме варштат столарскій зо срібами же уж можна прикрутити докладні тото што
згоблюєме ци вертиме дашто в нім Маме купаружных гобли такы найпросты до
гоблюваня дощок зас ту такы долгы сут то ся называют спусты до
гоблюваня дощок з канту жебы як ся робіт підлогу ци полаву но
ци дашто інче жебы дошкы пасували до себе жебы не было шпары
В нам і за великой медже дошками І сут ту тіж такы
гоблі навет і пілокруглы жебы зробити ногу хоцбы багра до колеса до
лоза І столяр такій уж фаховец мал тіж все такы гоблі котры
мали тоты желізка тоты ножы такы же были в стані зробити даяків
рамку даяку оздобу даякій там рамик на дошці Робили таку роботу як
тепер до того ужыват ся фрезарку Сут навет ту такы же можна
іх наставляти мают срібы можна оставити же хцеме так ци ся тото
зробити ци напр заєдным перетягніньом не нараз але без зміны гобля можна
было зробити рамко на образ на выгляды так дальше то вшытко залежало
якій ножык там был вставленый Тоты так назыйме стары гоблі котры сполняли
ролю фризаркы Они были отілько ліпшы од теперішніх фрезарок же теперішня як
шарпне запалец то уж рачей з ним марні буде а те давнійше
найвысше прорізало протяло і ся загоіло З такого прецизийного нарядя маме ту
хоцбы трияды до зробліня срібы деревяной То єст такє як ґвінтовниця Залений
єст там такій ножык І до пары єст ґвінтовник тіж деревяна част
Але тото што буде на тынало ґвінт єст желізне Тоты два нарядя
все были в парі но бо як маме слібу то іщы муслиме
мати діру до тойнім ґвінтом жебы туту слібу вкрутити На стіні ту
видно такє дрібне ружны нарядя до примірюваня до одмірюваня до переношыня вымірів
а єзы циркєль ново жебы зробити денце до бочкы то циркєль не
мусіл быти столярны Столяр то был барз такій добрий фах колиси так
як і коваль хоцбы То для того же більшіст річы было роблене
з дерева Нашім ту селі не было так якы в Новици ци
в Пріслопі же вшыткы праві робили жыці Але маме то такє місце
до зробліня жыц Треба было одскіпити кавали з дровна напр з Явора
обтесати кус сокырком Часом жебы были єднакы жыці як ся робило уж
так на більшу скалю то мали таку форму прикладали одрисували тоту жыцю
яка має выйти і або ручку точыли на такій токарні де руком
ся потігало за шнурок і Та ручка од жыці ся обертала другом
руком прикладало ся ніж і выходила округла ручка або можна было ручку
выстругати і до того потрібный был тот столец тот дзят Як ж
маме Жыцю оброблену то найважнійше нарядя котрого найчастійше ґаздове намали так же
Жыці переважно купували тото нарядя то єст різец Тым різцьом треба выбрати
Жыцю нобо жебы ся наісти даякой похлибкы різец то было такє єдно
певні з найбарже острых прирядів праві же такє як до різбліня Нас
ту не робили так жыд як дахто мал бы такій різысток си
зробил але Новичане переважні двоє троє дома робило жыці а єден ходил
з кошыком по селах і продавал якы іздилило сяне дотішы часто брали
навіси Жыці і гандлювали тіж о вшыткым што ся дало з гору
зез гору фопрацатамо скалю о сталю <unk>omiва і червенечка остала Сдуша є
анічта танцийона Еліцка паніцкай ся мі за повозка ЕСКлем пойшым ЕС Еніц
чафанітского ніца ціле стане кецаіном Н зо вашыньом стане єдно меґналены кєд
тіж барта панінка тома <unk>ne або <unk>enta Елідка паніткам я уж за
пляцила Ні велім не велім дамо антяют Одсины коли В нашым ту
терені переважно каждый робил ґонтр І так само выкорыстувало ся столец жебы
зробити ґонты Як то ся робило Одрізати треба кльоцок з смерека ци
з ялиці такій гарди без суків різало ся кльоцкы на <unk> центометры
Бо <unk> центометрі ґонты заходили єдны за другій так же было <unk>
центометрів того крытя І кльоцок треба перешкіпляти напіл і потім одшкіпляти сокыром
побивати і киянком так як бы сме торт лізали Такі приклады теперішніх
часів І выходит нам така дощечка з єдной страны узша з другой
рупша Обтісуєме кусцьок сокыром і потім докладні треба обстругати ножом обіручным На
тім стільци притримати си треба мати єдного ґонта такого наміру жебы припасувати
тот тоньшый конеци нам пасує уж до шпугы жебы тоты ґонты были
бы єдны меньше більше єднаковы І як ся зробило парунадцет такых ґонтів
То потім треба было вырізати шпугу і до вырізаня шпугы стосує ся
власні такє нарадя котре называт ся просто шпугар оно має ручку і
такы два На два кінці ножы єден то право страну загнели другу
в ліву страну так подібні кус як тоты ножы Ковальскы дочыщыня копыткіньскых
тіж єст нам правый і лівый ніж Набыламе пару ґонтів медже такы
количкы жебы ся тримали і помаленькы пробуєме зачати робити на середині шпугу
Жебы было рівно і так ся поглубляло поглубляло аж зробило ся тоту
шпугу тагда на около два два і <unk> центометра губоку То была
найтяжша робота і найвеце часу займувала важні з ґонтами зробліня тых шпуг
Так же як ґазда мал гарде дерево добрі ся скіпало не такій
завидак даякій бо завиляк ся жалі не не давал на ґонты там
де были сукы тото одмітували ішло на паліня І як ґазда зробил
безден даскопу <unk> абовец ґонтів то была така норма А ту то
жыя знах на хыжу треба медже <unk> а тисячы ґонтів Так же
кус тото часу заняло але як хтіли іщы зробити щыты з ґонтів
выдавно найчастійше робили щыты з ґонтів або загату тіж робили ґонтами побивали
но то треба было іщы зо <unk> тисячы додатково Так же пару
зем мусіл ґазда посвятити на то жебы наробити ґонтів на пришлу хыжу
Часто тіж так робили тоты хлопы што так по ґаздівскы підходили до
ліса і до роботы же як стяли дерево то не продавали Дерева
де си там на Тартаку ци до Жыда хоц більшости Тартакы были
жыдівскы Лем да што з них зробили І в нас ту дуже
важні робили ґонтів так же треба было пілменьше дерева стяти Без зиму
сых ґазда робил в хыжы найчастійшы тоты ґонты тріскы одразу ішли до
пеца і за піл того дерева як продал ґонты то мал тілько
само Аможе і веце а дерево в лісі оставало і дорастало відиме
такє цікаве нарядя прияд в Ластиві то ся зле волчок і сполнят
кус подібну ролю як тот столец Служыло так типово до робліня ґонтів
Оно має ту таку кріулю під ньом має Набити такы цвякы остры
з другой страны одсподу тіж такы цвякы як ся гложыло там тоту
дощечку з котрой хцеме зробити ґонты І притиснуло то она ся так
заклинувала бо як будеме стругати ножом обіручным то треба притискати і тримало
і треба было такого ґонта перше так само як і на стільци
обернути на штырі разы жебы вшыткы кінці зробити вшыткы страны вшыткы кінці
І тото нарядя было тілько выгіднійше же не займувало дуже місця бо
столец єст долгавы має близко два метры должыны а тот волчок то
єст такє піл метра або і менше Ту наприклад на тім єднім
сыпанци сут ґонты котры робили моі дідо іщы деси може в <unk>
році зараз певні по выганяню і так ся обстали были під стріхом
Дочекали ся того моменту аж ся іх выкорыстало на дах Ґонты жебы
долше вытримали сут помалюваны ропом таком просто сороком зо землі плустом і
вода по них дуже легше стікат Для столяря важны нарядя то были
тіж свербликы І ту видиме такы свербликы як то называли гамерицкы такы
типовы до дерева закладало ся як великій был сверблик такій грубы на
<unk> міліметры то ся го крутило за такій грубикы а такы тоньшы
ся закладат до корбы Але сут то тіж такы свербликы котры міг
зробити навед і коваль такы до розверчаня бо якы не треба было
зробити колесо І жебы зробити такє колесо то треба в тій головці
вертіти діру на Ось Як была ось желізна то діра мала так
зуж три центометры але деревя на Ось была дуже грубша і была
з єдной страны грубша з другой тоньша в звязку з тым тыма
свербликами выверчали тоту діру в головці Барз великой докладности вымагало ся од
такых фахівців як колодій то што зроби зробил колеса Ду в нас
такій кус дальшый сусід Дідо Не бесідували же они як зробили колесо
як одповідно набили спиці на головку потім набили багра тото вшытко заміряли
докладні то колесо мало обіхати до Ґорлиц єст праві двадцет кілометрів в
єдну страну і не мало ся розлетіти Но але такы не іздили
такым колесом жебы го не окути як уж ся в коваля заложыло
ряф на верха стягло ся ряфом на горячо то такє колесо уж
ся не нищыло по камінях Як си нашы предкы радили зложыньом дерева
Грубы тромы клопіт был был як мали віс на деревяны оси бо
такі віси но задужене не втримал Але уж потім мали на желізных
осях лем же дерево треба на віс завадувати без колесо переточыти то
єст до звысокало можна то зробити на фольґах Підкачати ружні але думаме
такє нарядя котре служыло до підношыня медже інчыма дерева піднести підсунути товды
віз ідело опустити І тото ся называт ляда Як ту видиме сут
такы дві грубы міцны дошкы таз <unk> центометрів шырокы з <unk> центометрів
грубы медже нима даз <unk> центометрі вільного місця Тоты дошкы сут здолы
і з горы стягнены обручками так стиснене тото што є закуте в
дошках Діркы на Свірні Так што <unk> <unk> центометрі штораз высше штораз
высше два ряды такых дірок і до того вшыткого такє рамено до
підношыня З того якы ся тото ужыла можна бы повісти же то
єст такій підносник Дзвіґньови устак по нашому кус по польскы Тото ранено
має закуте з єдного страны желізо до нього гака і рамено має
нетер пітора должыны а ту з другого кінця медже свірнями єст два
три центометры лем Так же як поділиме то выходит нам же маме
околот разы долше тото рамено де тримаме руком В звязку з тым
будеме о <unk> разы міцнійше так як бы сме двигали долгым друком
дашто І завязуєме ланцом дерево до того гака тоту ляду жебы ся
не перевернула підперат ся іщы ту такым друком доложыти му як бы
другу ногу і покус підносиме в єдну страну в другу долину до
горы і перекладаме тоты свірні двігаме дерево Підпыхаме віз і опущаме Не
было так же кажды мал таку ляду дома в звязку з тым
якы то так як і тепер люде си помагают якоси пожычают хто
якы має потребы жебы спільні якоси тоты тяжкы роботы зробити Там дале
в куті по лівій страні в колешни стоят шараґы шараґы были по
то жебы різати дровна такы напаліня передовсі Але як хтіли зробити Но
хоц бы стопкы на квіт і та дальше то тіж різало ся
на такых шараґах Клало ся куст єдном руком треба было притримати хоцкій
єден з тых двох котры різали пилом высокы были такы жебы пасувало
до высочыны тых што ріжут выгідні Великой докладности вымагала робота бочкы буденкы
ци шафлика Ну треба тоты дощачкы дугы выстругати приміряти вшытко розміряти наоколо
жебы не бракло понумерувати доорізати Денко і потім вшытко збити стягнути обручками
Колиси такыма робленыма з дерева часто робили тоты обручкы і з кореня
был він такій мякший Якы дерево было сухє на тоты бочкы ци
шафликы і потім як ся вливало воду до шафлика то навет як
там была даяка кус шпарка іщы то дерево напучніло і шафлик ся
дощільнил Часто было так же якы долго долго не робили напр масла
в Боденці то она ся кус розосла Набивали одповідно обручкы але і
тото не помагало і треба до такой буденкы налати воды або вставити
таку буденку до відра з водом жебы намокла і жебы тримала юж
потім верхнину Іщым ся здогадал єдну річ бо робили сме стрівварили сме
же тра зробити латы на дах І латы робило ся таком назыме
то специяльном техніком можна бы назвати колотя Брало ся друка такого на
<unk> цинтометрів в грубшым кінци десят в тоньшым кінци гарды такій жебы
не был такій завиляк І того друка ся розшкіпляло на пілу треба
мати хоцкі дві сокыры єдну ся забивало потолкло кияньом другу куз дале
за ньом і так помалу помалу помалы грошкіпило ся друка такого і
потім кустоты задеристи місце такы тамдаякы тріскы треба было підтисати часом як
была вата з єдной страны загруба то треба было і з другой
страны кузищы обтесати так як нормальні дерево якы сме тісували Іщы нам
зыстало лем бы што рока зима нас єст і то міцна стало
нам нарізати дров на паліня такє тоньше то ся рубало сокыром і
поскладати на стюс Ко колесні часом ту на стіні ко стайні а
і часом попід выгляде жебы высло і жебы ся в зимі добрі
палило а не курило Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового вышеградского
Фонду <unk>or<unk>ec<unk>anure<unk>