Про Русин #21 - FatamorganaОптанты #11, проф. Михал Капраль
Еп. 21

Про Русин #21 - FatamorganaОптанты #11, проф. Михал Капраль

•

Опис епізоду

Odcinek dotyczy optantów z regionu preszowskiego, czyli Rusinów przesiedlanych po wojnie do Związku Radzieckiego, przede wszystkim na Ukrainę, w ramach powojennej wymiany ludności. Rozmowa pokazuje też, że wielu z nich liczyło na ziemię i lepsze warunki życia, lecz po przyjeździe trafiali do kołchozów i realia okazywały się zupełnie inne.

Автоматычна транскрипция

Витам вас мили моі слухаці при мікрофоні Анна Кырпан днеска юж раз
будеме бесідувати о оптантах переселенцях з Пряшівщыны До Ґредяньского Союзу бо зас
злучыт наш цикль Фата Морґана Юж знате же переселіня Руснаків на Волинь
стали ся можливым лем зато же од Тамай выізджали так званы волиньскы
Чехы але іщы вартат повісти жебы тото вшытко ліпше зрозуміти тоту ситуацию
Варт повісти же Украіна по війні была страшні знищена але найгірше не
тото же знищена але же згнули мілийоны люди Не было тепер кому
робити в тотых колгоспах бо лишыли ся лем стары і малы а
тоты же пришли з війны часто то были калікы так же підрастали
молоды дівцята і они не барз мали закус ся выдавати Но і
до того же основа Украіны украіньскы села были такы безлюдны спричынили ся
не лем людскы утраты в часі ІІ світовой війны утраты на фронтах
але іщы тоты подіі до війны Знате же в <unk> році Польщю
розділили Радяньскій Союз і фашыстска Німеччына ну і на заході Украіны кадль
тзв освободителі зо сходу пришли в вересню <unk> р през два рокы
тырвали страшны масовы репресиі масштабы котрых тяжко сой внеско представити Выглядало так
як бы за тотых два рокы радяньска улада постановила сой выконати і
перевыконати тот диявольскій плян нищіня люди На решті териториі Украіны нищіня народу
комуністами зачали ся іщы од <unk> років Найстрашнійшым был гулот сплянуваний зорґанізуваный
в <unk> роках а тыж масовы репресиі в <unk> Семім руці По
війні ряньска Украіны по якій два раз перешол фронт потрібувала найперше людскых
ресурсів а конкретні роабів якы бы єй нонулу одбудували засіяли пуля заґаздували
вшытку землю збудували зос фабрыкы і заводы вшытку знищену інфраструктуру і для
того жебы достарчыти в Радяньскій Союз свіжу робочу силу придали ся добрі
ріжны так званы обміны населіня были то ріжны чрянкы выгідны для совітів
політичні ци економічні мали одводли до долону Ци ся істы вернул та
коли додому <unk> вересня <unk> р як знате было підписано документы о
обміні Поляків і Жыдів на Руснаків Русин Украінців і Білорусів Представникы тотых
штырьох народів мали іхати в радяньску Украіну Но і в результаті того
договору в <unk> роках приіхало до радяньской Украіны <unk> тисяч громадян Польщы
а медже нима і дос дуже Лемків На сході Украіны на полудню
в центральных областях головы колгуспів з великом радістю приняли тілько здоровых міцных
люди а іщы барз ся тішыли же они пришли з худобом і
з реманентом Тото вшытко скоро од них было забрано до колгоспів но
і задля такой самой цілі в <unk> році зциґанили Руснаків на Пряшівщыні
тотых Оптантів Они пришли гев зо вшыткым майном якє лем могли взяти
зо собом взяли бо думали же будут ту ґаздувати а мусіли го
оддати до колгоспів і самым выти в колгоспне рабство Свою даліме парву
борде з <unk> значно хто тар одбачно Очывидні были ріжны причыны же
обтамты вписали ся іх хати в назнаний ім цілком радяньскій Союз наприклад
на Руснаків зробило великє вражіня же Червена Армія як ся повідало нашы
рускы братя освободили край од фашыстів Даґде дали ся чути давны мускофільскы
вплывы Даґде вплывы комуністичны Даякы мали просто лівы погляды а даякы то
такы были доправды комуністы Было іх не дуже але такы были Велика
част люди подібны як отец Анны Цумбль з Якубян з яком бесідували
сме минулый раз злокомили ся власні на материяльне добро на чорно земли
на шыроку пуля же достанут землі кілько кілько будут хотіти і якой
землі не будут уж выурювати фурт тото каміня Цікаве же спокусили ся
так не лем біднійшы ґазды але і тоты богатси Не будут ту
робити такій шырокій і глубокій аналіз але хочу вычыслити іщы єдну причыну
може не найпершу але тиж важну причыну яка позволила так легко одорвати
ся од свого коріня і од рідной землі Дуже обтантів не мали
іщы так сформувану нацийональну свідоміст Дост было такых же не могли повісти
твердо яка мола ім рідна До якого властиві належат народа а дакотры
не знают того і внескы Колиси давно чыталом о тімы в літературі
а пак спостерегли єм тот сам феномен на практиці при стрічах з
людми Хто слухал минулу передачу то памятат як пані Анна вказувала мі
стары молитовникы і категізм Там часто сторінкы были поділены на дві части
на праву і ліву стороны по єдній стороні молитвы были написаны нормальні
по церковнословяньскы а по другій тото саме текст тот сам церковнословяньскій лем
літеры словацкы і пані Анна Цумпий очывидні не выдріжняла того горила же
то молитвы написаны по словеньскы Як іщы давно ХХІ столітю люде найперше
ідентифікували себе не нацийональній а реліґійній і конфесийній уціні так тото ся
законсервувало да в горах і так з тым о тамты пришли пак
на волі Не раз можно чути такы цікавы річы наприк даколи кєди
гварят про тоту ріжницю медже собом і Словаками то оптанты повідают мы
і Католиці а не мы і Словакы Певне чули сте як пані
Анна повіла штоси подібне мы і католикы в розуміню мы і Полякы
од докотрых оптантів можна было почути і такє повідали бесідувати по нашому
і бесідувати по католицкы мали на увазі словацкій язык Трудно было з
том ідентифікацийом єдны з Обтантів мали себе за Ґоралів тоты же там
більше на заході інчы нераз за Словаків зас інчы за рускых Но
і зато ішли до Руска бо Радяньскій Союз розуміли яко якєси східнє
продолжыня Пряшівщыны А не дашто інакше Така то была свідоміст того руского
Медже оптантами не звучало навет тото слово Украіны Бесідувало ся Ідеме до
рускы Власні до той темы хоцю жебы ту прозвучал фраґмент Бесіды яка
буде звучати на другій раз Бесіда же одбыла ся в селі Боратен
Кололюдскам вшыткы люде з якыма ту бесідувала звязаны зо селом Лютина ци
Люцина ну і власні прібую дознати ся за кого себе мают Повідают
же за Словаків то прошу власні тот фраґмент послухати Я кажу як
высловакє ту влізловацкы Батюшка Русик каже Яну Яйму карпасла Бірци революциі то
говорит по оценаш по словацкы Как мы стали горити словацкій оценаш то
тестрых ся породати одкликал ґазеты Чом оцету Ніє Аж умію же оцінови
же наш по словацкє новац Ану прошу Но як по словацкє оціны
же типіо Я вже кручу перекідаю і на украіньскы в церкви як
же співаєш же не мож же рукі А вид до якой церкви
входити то православный ну о православній єдном лайо Ага ясно ну одну
ститют цілеж по словацкє отце наш і же єси на небеси дати
ца імя твоє да придерствіє твоє да буде воля твоя Як на
небі та землі Хліб наш насушний Дай нам днес і оставе нас
долг нашы Оставленовы нак уже і мы оставляєм должником на сім то
і не веде нас вескуше є но і збаве нас од лукава
го як одлує єст царство і сила і слава од сам і
сына Духа Ббатью нас завды нас вцір тако Як іде спати Добру
ноц Ангела Гранителя Дусічків мойой на помоі всі дати приміні з той
як і в ден так і в ноці будь мі завше на
помоці То вы повіли же то отця наш по словацкє Я хочу
жебы выну по словацкы як бы Словак Як были Словакы Слухайце ну
то прошу якы я Вас тераз буде муціц по словацка Як я
медівами то Украінка Ну а чы а з кым А з кым
я смым довалят Ну але як вы Словакы то прошу я хочу
чути бесіду греч Словацку Но то я вам і варим Добре Добре
Аж тут палекат жы Украінців жываш корі в украіньскій школі Віжніх тотам
ні того так медже Словакі выли нез ніхто нікуде розіжали Словаків лем
бракума так аре Але вы вшыткы себе мали зо Словаків і всядим
ту пришло бы повідали же вы Словакы Но але як бы як
Словакы то чом в Чехословациі не жыти А чом бы Словакы мали
як бы тиге Во Але повідате батюшка то тамтак на словеньску повідали
батюшкоскофа сладкы батюшом назвикы православна і грекокатолицка Римокатоликів не было пане Но
правы так Римокатоликів не было Бо не кажу то Римокатоликів Ной там
не было Новы ямрас былам Люциє ґреяцва там грецка так і православна
тел грекокатолици так як вы Словакы то вы бы мали быти римокатоликы
Зато мі дивне же вас в селі была грекокатолицка церков уніяцка і
православна то кєд бы были Словакы выбы мали костєл там до штоси
ся не зводит так было тераз послі тоно на словець з котах
А то тераз палком і каздо же тете цє уж Пуцкудзілі сіцкє
ци були ту на Украіні є уж вельо там є так поставіли
себе церков Де Субінови А Сибинови Йогы Добри посол звам там наша
Марина Хоцита Тото аты же привыкли в Украіні ходити до православной церкви
они уж тужыли а ту другій в совітскій части не было церкви
была лем православна а другой не было Оды привыкли так і там
уж сой поставили православну так робили я то знам Але тепер не
можу зрозуміти Вы вшыткы ту Словакы Словакы переважні вшыткы Римокатоликы і вас
было словацкє село і якы то вы Словакы як вас не было
костела Бо я ся не входит по якови ся было пано штоси
ся не сходит Вы ник до кім не думали А чом мам
думати меншын Тота ве добре добрі Я розумію выробити в селі на
городі на поло вын не мусити думати ничом треба як посіяти як
зобрати яру дісме праві як высіяти як зобрати якы тамой скусити як
тото нивде в переважні де як были Словакы всяди были костелы римокатолицкы
і так і повідали нихто не рускы то не треба оповідати але
але вы будівлюцінє вы ходили до церкви Дуяцкій мы докури ходили до
правосла абы ходили до православна но то не было Словаків православных Япы
Сатя было ся до <unk> <unk> і <unk> ін Но а тепер
хоцю представити Вам нового нашого густя властиві і не нового бо уж
мали сме з ним колиси <unk> процент долгу і цікаву бесіду то
пан Михал Капрай но і в тім інтервю з ним то были
аж дві годины там звучали ріжны темы а для днешньой передачы вытяли
єм одтамаль власні тото што безпосередні ма стосунок до оптантів Бо і
сам Михал Капраль власні походит з родины оптанків Отец пана Михала уродил
ся в селі Устурня На мапі оно позначене яко найбільше західнє русиньскє
село Село доукула скорся піддали ся асиміляциі і вышло так же Устурня
лишыло ся Русиньскым Островом Мама нашого густя вродили ся в невеликім селі
Йокусівці то кілька кілометрів на полудньовый схід од Тропкува Стріли ся уж
на Волині де і поберали ся в <unk> році Но і гнеска
зас в нашым радию звучыт голос пана Михала Капраля Може памятати недавно
на порталі Лем фм была заміщена статя Петра Медвідя про пана Михала
бо <unk> жолтня йому ся сполнило <unk> руків Ювілей то все добра
нагода спомнути о праці цілого жытя зато і в тотій статі было
шырше написано о опрацуваных уложеных написаных книгах книгах альманахах часописі Русиньскій Світ
Але не буду того повтаряти бо очывидні нашым постійным слухачам не треба
уж представляти лінґвіста історика педагоґа журналіста кандидата філолоґічных наук Михала Капрая бо
нашы вірны слухаче вшыткы о нім знают Знают і тоты же він
тепер рядит Русиньскым Науковым Інститутом в Будапешті недавно в нашім радию тиж
слухали сте выступ пана Михала Капраля а тепер хочу підыйти ближей до
темы нашой бесіды Цікаве же пан Михал Капрай вчений філолог ани не
думал же колиси піде студиювати Власні філолоґію В тім інтервю з якого
вытынала мгнаска фраґменты пан Михал уповіл же стало ся тото цілком припадково
Його отец прекрасний майстер знал выдумати і зробити праві вшытко любил майструвати
і сын зато пішыл ся вчыти на столяря но а зато же
был мудрий і любил чытати Того посмотріли на негу і повіли же
може робити штоси більше як простий стуляр і зато він робил представником
механічного завода в Ужгороді же робил ріжны меблі А робота то была
така же Михал єздил і пропонувал продукцию того завода по цілім Радяньскым
Союзі А пак каждий в Совітскым Союзі мусіл выти до війска Коли
вернул од тамиту хотіл далі ся учыти тым більше же товды хлопців
якы уж одслужыли дост радо принимали до высшых шкіль они мали даякы
перевагы Але кадиль іти сельскій парубок не знал Зробити выбір помогла припадковы
стрічы скус млуцім ґівцям зже памятало Михала зо шкулы Звідала го мішо
а што найбільше любиш робити одповіл єй Ношто Чытати книжкы А Но
то вид на філолоґію Ет може на росийску Но і так ся
стало наш гнешній гіст три рукы штудиювал росийскій язык в Ужгородскій університеті
і йому тото ся подабало а пак пиш припадково трафил до Університета
в Ленінграді в днешнім Санкт Петербурзі Думал же там продолжыт студиювати на
тотым самым факультеті але вказало ся же в Ленінграді для такых хлопців
з провінциі Єст місце лем на Факультеті журналістикы Но нич най буде
і <unk> по трьох роках Михал Капрай з дипльомом журналіста поіхал до
Кыйова Де было юж добесідуваны Мал бы добру і цікаву роботу робил
бы в украіньскым радию Але вшыткы певне памятате яр <unk> Власні товды
выбухнул Чорнобиль Плог авариі вшыткы хто лем міг втікали з Кыйова бо
втікали од радияциі яка была там барз высока Так капраль нашол ся
в Ужгоруді Ужгородскым університеті і то там де сам недавно ся вчюл
на факультеті росийского Языка Пришол тепер юж не вчыти ся а вчыти
інчых Ту молодий науковец написал а пак в <unk> році в Кыйові
оборонил свою дисертацию словотвірна валентніст та словотвірна парадиґма назв усіб у русийскій
мові През то тых пору років же пан Михал робил Ужгородскім Університеті
барз дуже ся змінило довкола найважнійше розлетіл ся розпил ся на кавалкы
Радяньскій Союз Початок девятдесятых років мы в Украіні памятаме яку велику ефорию
демократичны переміны незнану дотля свободу і яку економічну кризу нестабільніст В новопосталій
украіньскій державі росийскій язык якій доднес на цілім обшыри Совітского Союза был
вшыткым не лем потрібным але модным і престыжным одраз тратит своє значыня
Власні тугды пан Копраль вертат ту слугу русиньского коріня вертат яку науковец
уж більше як <unk> років занимат ся власні русиньском темом тяжко днеска
зуй представити же тот вчений долго не знал же єст Русином Такы
то сут в світі парадоксы Но але о тым вшыткым найтепер оповіст
сам пан Михал просиме слухати З університеті вже дес на зацятку діяльности
є стал чустувати же же я шось долго сиджю на єдным місці
п <unk> рокы то было перше раз такє бо я ниґде не
сиділ долше як два три рокы а він два місяци три так
коли м ходил по союзу два місяци у Ніколяєві два місци у
Кыєві два місци у Москві ци бастрахані і так інтересна така романтична
боля А ісі змінило ся же тот Совітскій Союз недоброй памяти ся
розвалил і ту зачало ся што сформувати такє аморфне непохопительне Но та
я два раз памятам ходил над на выборы тзв демократичні а фурт
муй кандидат наберал лем такде два з половку максимум проценты Як чловік
котрый привик вшытко аналізувати я порозуміл же ту не маю ниякых перспектыв
і Тот же час подзвонил професор Удварі а такій наш знаменитий русиніст
основатель катедры русиньской і украіньской філолоґіі в Нірдгасі называла ся катедра украіньской
і русиньской філолоґіі студиювали русиньскій язык На научному уровні бо гото готовали
абсольвентів з украіньского языка промадярів специялистів з украіньской мовы а научна орієнтация
і научна діяльніст роботників катедры боля напряму так як я занимати ся
русиністыком често русиністиком там не подкупило єден і так в фебруарі <unk>
рока Пошол до Нєредгазы бо тут недалеко од уж горда сів на
автобус то де <unk> кмше <unk> коло <unk> кмя пришол Нєредгазу а
ун мі так з порога каже я Хоцю бы с у мене
робил на катедрі но я так дотепер то же не знам же
як тото же комуна Раів повіл же же я такій молодий може
Думам в тот час я был редактором словацкой редакциі в Ужгорыді Заціням
Вы ты як вы іщы якым буком до Словаків іщы Но так
мі ся любила словацкій язык мі ся любил а кєд мім ся
вціл в Ленінграді маєм цім борку з під Братиславы Так же я
як філолоґ як славіст но інтуітивно я розуміл же мам знати не
лем по порускє ци по росийскє ци по украіньскы але не захибиткєд
чловік знає сєдаку но другє моі отец мати сутіст із Словакі родом
же самособом же я і про тото памятал так же Словакія фурмиболоґія
близка як і вашы родиче зо Словациі Да о <unk> тис оптантів
так назвами Да мій отец із же я історична особа был може
же єден з послідніх Русинів Остурні Оже на самій Остурнє не вшыткі
знают же они сут не Словакє більші здумат же они сут <unk>
Словакє більше як за тых і Біднітри Но так же урня то
захід то посліднє сам захід найвільше західна част На самым заході маме
по тотім польскым буйці маме Шляхтівску Русь Шльохтова Біла вода Чорно вода
Євіркы а по тамтім Буці там маме тиж пару сел такых такий
може навіт повісти острів Пытам юж остуря то є остров правда одорваний
колориториі словацка Ґоральска словацка територия і інтересно же люде были такы збальмуцены
же не все не знали хто сут власне бо Я лем із
свойой родины памятам диц уж же просим ся од од отця же
хто я за нацийональну за нацийональностю то мі повіл же він є
ґораль Но такы они там Ждяр отурнят то близко єдно коло другой
дуже много мали сполочного самособовы бо єдно про Пространство і культуры дуже
близкє бо сама сама робота на тых копцах на тых горах оне
детермінувала ізвыкы і культуру ґоральску власны Дей і про простых люди то
не мало ниякого значыня то є сама слово нацийональніст нацийональне то паньска
проблема і нестара бо <unk> років <unk> максимум як то зачало фунґувати
А доты люди не інтересували ся же хто они сут власны і
наші Руснакы ішли до світа і смішно мі бы было бы в
Ленінґраді кєд єм ся вчевта там першым ректором Ленінґрадского ци Санк Петербурского
Університету был наш хлопец Но также смішно мі было даколи м чытал
мемоары Доцькы першого ректора Санк Петербурского Університета Михайля Васильовича Балюдяньского і она
пише же маєме вшыткі арґументы на то жебы думати же наш отец
был славяньского походжыня Представте собі бо він прийшол та на вопрос же
хто він є він повіл же є мадярскій шляхтиць А він был
і з нашого збіднілого грекокатолицкого попівства сын грекокатолицкого попа Але не хотіл
казати же то але повім же мі єже Мадярскій шляхтиць шляхтиц то
може быти мадярскій в мадярскій державі нормальній але може быти хоц до
якому народу належати тонто нормально домінувало то же мадярскій у тому знатценю
же Мадярского королівства до мадярской держа мадярской державы так тото домінувало тоды
чом він не хотіл своім дітьом поговорити розказати бо ясне є же
він добрі знал же хто він власний є але потому в бо
в Рускій Росийскій імпериі то был дуже дуже серйозна позиция боля у
нього він Він занимал ся серйозныма реформами він был другым у специяльній
комісиі котра пробувала европеізувати Росию Комісия Сперантского і власне зато достал дворянскій
цин дворянскій титул достал водяньскє Но видите мали сме од боціли одышли
од тых проблем але но же діти не знали же він є
руско русиньского руского поводру звал дома город буде то ізіровий зіро Куды
готы куды болюты одраель Для тых хто не слухал нас од самого
початку я хочу підповісти же гнеска наш гіст Вчений же рядит Русиньскым
Науковым Інститутом Будапешті Михал Капраль походит з родины Оптантів вродил ся в
<unk> році в селі Новины млинівского реґіона Рівненьской области а пак переіхал
з родином до села Великій Лазы Коло Ужгорода но і пан Михал
так полюбил тото село же по долгых роках ял ся укладати словник
села Великы Лазы Але гнеска не буду оповідати ани о тім ани
о шырокуй діяльности пана Михала яку провадит в ріжных напрямах а хочу
сконцентрувати ся лем на темі Оптанків переселенців з Пряшівщыны на Волинь Ноты
вертаме зас до нашой бесіды Вашы родичы пришли зо самого Зоходу є
мама нє мама з Поцні ту близга зо сту а тато з
Устурні а мама з якого села Гушовиц Якушовици а я ся Стріли
ся на Волині там де влас не жыли тій чешскому селі новины
чешскы новины село колгос тато трафил до Ґуляґа Такой на <unk> році
як прийшли оці ім ся нараз одкрыли так же втікате назад Но
влапили го вже на словенску та тых хлопців што были з блицных
сіл та ся повытігали прийшол там староста ци серсєник та іх забрали
а зо стурні тот тото <unk> кілометр на границю Так же одправили
го Ужгород судили а послали гулякы в Щелябінскым Так же він вернул
ся о <unk> році Значы два рокы сі два рокы тотє чудо
такє бо не знаєме як застали надавали десят не думає ся так
же він ся дослідсявый але судили го як і змінні Кародіны він
бідний ся не розуміл ани полівскій ани по украіньскій го судили бо
знал добрі по чешскій по словеньскій бо робил у Высокых татрах санаторі
а рускій і украіньскій про нього был абсур же Я собі представлял
як він там сиділ а як він у тому лаґєрі но Але
там Ліся нач Як то Але не научыв ся не научыш вся
бы ни так же вернул ся Но фактор же же в єдному
селі жыли з мойом мамом в тых новинах так же они си
там зішли а попрали ся <unk> роцім же через рік Як він
ся вернул Значыт ваш отец хотіл кікати вертати назад до Сянеповело Зімалиго
і товды зараз был два рокы в тотых Яґрах і вернул а
вернул там де были переселены тоты оптанты да Я добрі злотам вам
утікал да І зас вернул до того села з якого втікал Та
а там была іщы родина льота брадо отец мати м братя Вернул
зас стадиль і власні там познал вашу маму Так то ся остало
даколи Но там ся я родил в чельскых новинах Якый той район
тым млиновскій район ровеньской ци тепер рівненьской области А отец мож повісти
же вшыток свій жывот писатил на то жебы ся вернути дум Но
але так стало ся же в <unk> році добра ся до до
граници до Ужгороду Но также в <unk> році мы під Ужгородом Тато
купил хыжу Великых Лазах Мо то там я продолжал учыти ся бо
в тых сільскых новинах я пішол у школу ходил єм піл року
першы піл року ходил єм там а потом уже влязок продолжыл Акше
так ся стало же мож повісти же ям до четвернадцет років жыл
у великых лазых так же мож чувствувал себе ласкым лескым обывательом лем
чловіком А там в тотім часі Чехы юж не жыли они ся
уж вернули і Чехы были мудрійші за тых Русмаків так же само
собом а шоца стало Чехы волиньскій Чехы воєвали і з ґенералом Свободом
у його корпусі словацкым так же они кід перешли вже границю або
та зачали просите свободу і своє командуваня же допомочте нам даяк Бо
вони знали же там будучности не мают ниякой так же же мы
воювали з вами довєдна та будте добрі там пустте нас ми си
бернеме назад на Чехы На што Сталін повіл же я не мам
ниц проти бойові сотовариші але міні треба заселити тоті з села людми
міні треба робочу силу Так же можете іти але зробити дашто жебы
то так ся стало то же они зачали аґітувати медже тыма Руснаками
котры мілчыли ся добрі а была така ейфория по тому же наші
рускі та же шос такє было же они ідут до браків братіно
Але тото братство ся кончыло на границі боділи зараз єк то было
страшне правдо та мож повісти же в тому кєд ішол отец та
у тому ешелоні стало ся так же умерла мала дітина но хвороба
то не было цудо товды але чудо ся стало же вкрали тоту
мертву дітину а хотіли єй зісти А в послідній момент люде но
отец мати тоту дітину найшли коло огня де тоті голодні Украінці хотіли
єй зісти рубокажуче но тото такє де то был Ґулиньскій Я думам
же то было тоди там уже де они стояли ціл дубно цілу
ці Думам же в Дубнів они стояли там якыс час докы за
ними прийшли на возах повезли і т но так то ся стало
так же то была єдна спе они то нараз виділи як перегра
границю переіхали што тото вало інче тозьрувало так же Отец уже через
многы містрико найменший брат брата він тоже втік але він ішол мал
меньше рокы мал шістнадцет рокы а был хытрійший ци може мал віцю
серенців бо кєд го вляпили та казал же іде з Німец німецкого
лаґєра Лапили го на териториі Польщы він з польского боку ішол з
горы в свою остурню та там через через через тоты земли через
Креницю через Та він ся лише він єден тоди в <unk> році
він ся єден вернул старший брат них был ім был же матий
а был мало розумнійший офіцер был в чешскословацкой арміі так же він
не послухал отця Бо тото патріархат мій отец мал двадцет рокы мал
добру службу татрох Служыл у санаторі дуже дуже серйозні мал перспектывы але
отец повіл же ідеме до Рускат та не міг повісти же він
проти іде і він Як символ так єден штрых представте собі ся
долго може ся дес тепер бым найшол на плоді у нас Такій
батьові одбаті топанкє належуваня і з товстой такой шкуры зроблені то він
з тыми топанками прийшол в <unk> році на волиня де была де
было людоідство де де было рабство де не было ниц же всі
тоті европейскій екіс Дзінности знесєнні боли так але такы фактикы но і
то ті топанкы там зостали у тото болото бо волени знаєте то
з тыми топанками привезли іх потом лазы від поді там кажы дес
мают быти Як символ того нашого вшыткого то є судбы мо под
поколіня мого выцятой матері так же сім років я жыл на тому
болоті інтересно же потом зас тепер жыют нам на болоті А кєд
прийду утатры та там ся чувствую же то є моє То є
трохи такє чудне бо я фізиці навродян не мам до того ниц
але та лем там мам то чуство же тото же я ту
дома Но же то інтересно як же то нешой закодова не Я
думам же то є в свідомості же там Я думам же многі
Ваші Лемкы так походили же кіт вернули си і западає з тых
німецкых териториі же кєд прийдут у горы свою креницю то же ім
слезати ця не розуміт же чом а такє то є Бог постави
пецятьвы має туту жыти а чом не знаєме дотепер Народил мі ся
старший син А в Совітскому Союзі не было нице про дітину Матину
не было до цього облеці елементарків розсіня цуцлик дакышатя ляхє то нич
не было Совітскому Союзу так ям пришу так на ден два то
был <unk> і децетый рік децембер ци ци може януар <unk> треба
было іти штос робити но то я пішол першы раз за границю
а пішо єм до стрикаву та транскулюмніцу А його квартиль пішым выцяр
переночываєм а я у передній хыжі спал а на цілу хыжу передню
обляк на балкон А тот обляк выходил на ломницкій штіт Ну то
є така краса Я рано кєд стал перше шуму видів тото та
памятам же так сієм на постіль А рот мі ся одкрыл а
не знам же кєльо часу пройшло же я позерал на тот ломницкій
стід з отвореным ротом ґамба з Весля Які чуства болеже же я
ся вернул в дому Но думам же я с ту собі придумал
бо то лем то же я у оцьовых словах штос лем цюл
хапал а з молоком материя тото якы до себе набрал же Ту
є ту є моя оцюзнена Татранска Ломніца тот такы горі під самым
угорах так же там на улицах тіж стромы ялиці Красне місто самопо
собі То были сте устурні Остурню не трафил єм дотепер єм не
трафил дост Я то одклядую на потом бо знам же кєд м
ся не был на остурні так ній анімерти не мож єня рапле
мыколо висоті Не найди тобі так не найде тобі так епо ці
зато і одє тоть Не може же може співануть Муцісты і вам
пати Не підме не люби Дошли сме до того же родина переіхала
і уж замешкали в селі Недалеку Ужгорода і все мали надію вернути
ту дому Правда не знам ди ци тото село од каньмамама ци
тото село од камі тато хтіли вернути але деси лем деси на
словеньско на словеньско то ся так казало у нас на словеньской не
было бесіды зато же конкретно цілоню цілу Якушовцевну ішли на словеньско там
близко уже на остурню не было сенсу іти бо то тяжко жыти
в горах самособу Моя баба дідо мы пришли <unk> а <unk> достали
люде частійше достали дозво іти на словеньску так же баба з дідом
а мі стрийком пішли нараз на словеньско а жыли на Любіці то
кежмаро То недалеко але тот то тот реґіон і тамтам они старост
дожывали а мы мы пришли скорі до границі бо думали же другым
етапом ближе буде легше буде але стали ся наопак но а <unk>
рік так же отец дал документы же не еміґруєме на словенску а
достали сме Одповід же не мож так же в <unk> році отец
Еґраз тоті знаєте революциі так то ся стало же отец достал жы
Недоволили му так же зачал будувати нову хыжу великы глязох побудувал тоту
хыжу і Богу жаль якось стратил Стратил тот тоту пасийонарносты охоты до
жытя Так так же же не смажыл ся то был удар про
нього бо фактично <unk> років він жыл а потому уже лем борол
ся за то жебы ся вернути дому і тот удар коли чехословацка
власт му одказала Він тот принял дуже дуже серйозно і як дум
же того зламало но хыжу інсі построіл бо мал трьох дітей так
же построіл хыжу Великы Лазых але скоро скоро умер <unk> рокы <unk>
рік і є погребений там у Великых Лазых На Цінторині Ці на
Тымытьові як кажут Великых Лазых Но а влас русиністика зачала ся може
і в тому новинарстві бо на росийскій кафедрі як вы розумієте про
русиньство там было мало але я у своіх новинарскых чекайте о роботах
Вы говорите же русиністыка зачала ся в новинарстві Але коли коли вы
уж были уж городі ци коли вы іщы ж роді правда Я
Слово русиньскій я іцюл кєден анеґдот перш раз я учул в <unk>
році літо і є в уж роді такій знаменитый професор Цюцька Павло
Цюцька старший Меньшого знают як Корць маря децо у мотря а то
його отец дуже файный філолоґ специяліст і він принимал у нас еґзамен
словацкого языка Не знам чом він был в завідуючый катедру а на
вірно ци захворіла тота выглядачка ци штось такє же він зав катедру
принимало еґзамен зо словацкого языка І передомнов был такій хлопец як і
я з той судбы і з тых оптантів і самособов же мы
практично говорили по словеньскы на много ліпше як хтось другій з Украінців
ци з рускых но і само собов же він ся розговорил му
было приятно же сут такі студенты які так добрі знают І они
говорили шой за нацийональны вопросы ту Цюцька каже Та Я то же
не Украінец Я Русин І тоди я перше раз учу так анеґдотичне
бо вшыткі знают проф Тюцьку як украінофіля як чловіка котрий дуже много
сил потратил на то жебы повісти руснакам же же они сут власны
не Руснакє а Украінці але він про мене одкрыл власне тоту другій
світ русиністику і русиньство як такє Я тоде першыраз одсю слово Русин
Весиді і з Ігорьом професор Цюцькы повіл тото слово я перше раз
вас зафіксувал бо у нас в домі тото нихто не знал отец
казал же він є Ґораль не Словак а ко Мама ниц не
казала але усікі думали же они сут Словакы бо там де ме
жыли та і Словака ме называли бо со словенскы прийшли та говорили
не так як другє та Словакы зостали Но та і я думал
же же я Словак зато Потом мі то было леґше психолоґічной і
учыти словацкій язык а кєд в цім новинарство то там іс была
послідня студентка што ся учыла із Словакі новинарка і вето мы з
ньовсим боровали я был рад і дипльомну роботу я писал язык новинкы
правда В Братіславі тоже выходила правда своя Но та я языковый аналіст
той новинкы робил у своій дипломній роботі так же я ся лише
фактично філолоґом специялизувал ся по катедрі стилістикы і редаґуваня так же писаєм
роботу честоязыкову Там можно было робити роботу не лем о часописах котры
выходили в Уняньскым Союзі а мож бы было сой брати і якысы
социялістычных краів ци іщы даякы ты аналізу Мушу повісти же в тот
час Москва і Ленінґрад Могли собі дозволити веце як може даде у
другых баршыков Арошах як в Ужгороді або дес у другому місті ци
даже в Кыйові і то уж был часы коли можна было дашто
більше робити там была еліта там были люде якы были высше того
ідеолоґічного і Знами факт може ви чули же і ласюка у Москві
могли захыстити ліпше як даґде у Кыйові І нераз было также нашых
ци украіньскых талянтів закыссяла Москва а не Кыєв А Кыєвна наопак но
і так тото то законы своє были Так же у Ленінграді была
професура котрых мож было ся учыти Я щастливе же я попал і
може не мож повісти же в Ужгороді были гурсі якій условія на
науку але в Ленінграді я першы раз виділ же є еліта же
сут люде якій роблят на науку а у Совітскому Союзі они сут
людьми Але вернеме в тоты часы же вы написали оптилістиці ґазеты Правда
котра выходила в Вратіславі то была Ваша дипломна робота Што было предметом
того аналізу Лексика а самой передлексика в тым чыслі росийска лексика Бож
боля братит як входит раз ґазатовы Вы якій там Пуднік а якій
Мож повісти же то был так языковий вплыв росийского языка на язык
словацкой комуністичной азет бо другой не было то де я така была
но а также робота была інтересна Я памятам і то про мене
была велика радост мал сястя контактувати з дуже порядныма і правдивыма учеными
на Філолоґічным Факультеті на Славісти в Ленінграді То было моя перша така
самостійна научна робота Но тому можна было ся вчыти як то ся
робит правда познавати што має познавати філолоґ системні языкові зміны ци як
фунґує тот язык власне то мене все інтересувало і тым я влас
не занимам ся послідні майже <unk> років Але інчы языкы Ну так
правда же як учены я є на росийскому ґрунті ся становил я
ся занимал словотворбом модерного росийского языка а лже сама робота над докторском
ци як то казали кандидатско дисертацию дозволила розобрати ся в такых фундаментальных
вопросах і само собов же тота робота научна робота русистиці зробила з
мене власне ученого Яка то была тема то цясна модерна словотворба брал
ся єден фраґмент языка од назв осіб вшыткы похідні од тых Назв
людей наприклад Но бере ся слово чоловік наприклад і слово учытель і
слово пастыр А потом начынайме ізглядовувати і зучати жытьом од єдного ся
образувало <unk> дериватів а од другого <unk> а много є такых же
не образували ся І начінайме глядати по перше языкові причыны же цьом
не мож образувати од новы слова од якого слова з якєснове слово
з якым конкретным значыньом Там є языкові і екстралінґуальні екстралинґвістичні причыны і
т Но тото такє то такє найде ныстика она єдна на тильо
розвинута же вже ся занимат такымарґінальными такым далекым од центра дрібными Но
але чым чым дале у систему языка тым більше складности і власне
на маленькому Чоловік котрий має багату яву годен на єдній клапці воды
увидіти океан Алепер кєд мы з того великого моря росийского языка перейдеме
до Озера Русиньского то видиме же то іщы там Ріжны такы рыбы
же іщы треба дослідити же там власні мате такы простуры до досліджыня
же треба перше грубых рыб імати а пак уж такы маленькы якы
як сте повіли правда За такы научы єм ся імати ты маленькы
рыбы а кєд єм зацял В <unk> році в фебруарі З русиністикы
тарит газі унірит газівже Зачено я в Ужгороді але так подпольно А
як Діло того же я жыл у Домі про робутник університета І
тоды на єдному штокові на єдному поверсі зомнув жыл професор Іван Поп
історик його познают многы Він был ґлавным редактором журнала Советска Яславяна Ведіня
журналом дуже высокого уроня і специялістом дуже высокого уроня Він был історик
Московскій історик І так ся стало ш він приішол Ужгород Пообіцяли му
же требуют кого свого специялиста такого уровня приходьте ту будин Будете мати
всі условія на то жебы занимати ся історийом свого рідного края і
робити на свій народ на свій маленькій народ на свою маленьку цюзнену
Він на той ся купил прийшоли з цілох сімьов і не жели
вєдно я мож повісти молодиі преподаватель і він професор доктор наукы высокого
уровня Наші жоны были знакомы Конціло ся тым же мы з ним
зачали контактувати мы з ним зачали говорити а він же тоди начал
свій проєкт якій по том то ся назвало Енциклопедия Подкарпатской Руси так
книжочка Но а він не мал філолоґів самособота каже сусідо мішо то
міг бы си даяк мі помочы та єдно другой третьо і я
зачал писати статіі до той енциклопедиі будусой За того же балюдяньского напримір
ну і бодаяк языкові памяткы но такы такы як там няґоньска постіла
знаменита наша Страшноцінний памятник языковий з середины <unk> сторо і так дале
Так же зачала ся моя русиністика в Ужгороді а вже <unk> році
як я пришол до іщы на удворі то я зачал уже робити
вшытко і само собовже я не міг робити лем даків словотворбу ціцю
за цо говорити з великых рыб бо так ся оказало же та
русиністика і доднес тоє тера інкоґніта то є білий але шпляхы чысті
шпляхы бо дуже мало ся зробило бо знаєте то кід народ не
мат свойой державы та то тремле ся лем на ентузиязмі дуже мало
люди тым ся занимало серйозно то є в основному такій наші народний
такій аматорскій пут хот а в науці не было не было много
ІІно я благодарен судбі бо де в Русистиці я міг бы найти
такє поле де я бы міг штось підняти А тут што не
зробиш што то добрі і вшытко но ура маєме зробили сме то
Но я зачал просто рятувати тошом што сме мали нашу минулост а
дотепер так ся стало шо і на тому се Я консервую то
што вже зробили до нас Не дал мі Бог якій талант я
не можу красно заспівати ци написати якуй якій верш ци може роман
Але у мене хватає компетентности даколе і тербіня зобрати шыс найти зобрати
довести то до лоґічного якогось зовершыня і выдати якусь книжочку з нашыма
безцінныма досягненями в культурі за минулі минулі часы Моі дорогы слухаче так
покус покус і пришло до свого завершыня <unk>Ú CarЗ передача у Оптантах
з Пряшівщыны з циклю ФАТА Морґана Нашым Густьом был вчений же рядит
Русиньскым Науковым Інститутом Будапесті Михал Копраль Він походит тиж з родины Оптанків
вродил ся в селі Новины млинівского рейона Рівниньской Области Наш цикл Фата
Морґана Цикль о оптантах буде мати зас продолжыня Анеска Прасям ся з
вами Оставайте здоровы до стрічы за тыжден Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій
підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>eot Ґ <unk>em