Про Русин #28 - Русины в Празі
Еп. 28

Про Русин #28 - Русины в Празі

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o Rusinach mieszkających w Pradze i o ich obecności w życiu miasta. W rozmowie z działaczami pojawiają się początki miejscowego stowarzyszenia, jego inicjatywy kulturalne oraz działania na rzecz języka i tożsamości, także wśród dzieci.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду Цере <unk>em Целі
спілпрациі адокаций праций Находиме ся в єдным з найкрасшых міст середньой Европы
чешской Празі Єст гев вельо історичных памяток і цікавых примірів архітектуры штукы
Я єднак всідам до шумні называной гел електричкы і удаю ся на
нетипову для будякого туристы стрічу Переізджаме коло Карльового Мосту пак Народного Театру
і аж над Волтаву оддамаль єст уж лем пару кроків до улиці
Павлова де находит ся дім народных меншын З табличкы дознаю ся же
посеред інчых меншын єст там і русиньска одраз виджу же в покоі
котрий приналежыт нашой меншыні вісит велика русиньска фана Днес приняло мя гелмило
штырьох молодых діячів В бесіді з нима дознала єм ся як Русинам
жыє ся в Празі што про них значыт быти Русином та взяла
єм участ в пробі співочой ґрупы Li<unk>eratatя Першым моім звіданьом было як
і чом возникло русиньскє здружыня в Празі Нож везме офіцияльні вникли в
руку <unk> то был такый перший як бы офіцияльний імпульск тому жебы
сме са указали як руснациі здвуд зєсме в Чіхух зєме в Чіхух
Але ціска блада у нас даяк не знат ани люде ани та
майоріта у нас не знат З тым ся офіцияльна статистика говорит о
тым же в Чехух самоіт ся <unk> Русинів што неє правда неє
правда бо є там такый комплекс з добы комунізму коли ся Руснанци
бали пригошувати ку своім коріньом І як было з чітаня обіятельства в
року <unk> думам так вельо з них з того доводу написало народност
буть чешску буть словенцку або украіньску але знают серціс же суть Руснанці
так же офіцияльне ці слухарит же насулька <unk> дцят аж <unk> тисяч
в Чешскій Республиці З тым же прага як Центру Чешску Републикы так
і монополю на ту як на то руснацкє комунітне зівод і культурны
зівод З тым же Мы наша орґанізация по субіт Гоні в Празіі
Маме офіцияльні офіцияльні <unk> членів неофіцияльні і такых симпатизантів а тых активістів
котры ся погідуют около з дружіня є цкер ту знамена же є
ту на начыскы помер такє сюне сюнецісло А Думам што нашы активіты
зачали вже тым роком <unk> коли сме зачали робити руснацкы забавы в
Празі З тым же то был такый як бы знак того же
треба покрочувати і даяк розшырити нашы активіты на руснацкій плес на руснацкы
пусніня і дале нашы активіты совіяли тым стілом жі сме хотіли до
нашого комунітного жывота заповітий і найменшых Руснаків знаменат діти в віку од
<unk> до <unk> років і заложыли сме русиньскє Дітяче Центрум в Празі
котре фунґує на реґулярной базі діти си стріталают кажде місяц і вцят
ся або мают контакт зо рідным языком ідею вє што бы не
забыли бесідувати полову по руснацкы тако бесідувати співати руснацкы пісні і быти
в контакту з тым свою культуру і яксафариту менталиту так же родиче
ходят раді і думам што ту має великє потенциялу до будучна перше
імпульс котрому же будеме роздумувати над здружіньом вникнул аси в року <unk>
Коли як самосправных Руснаків в Перпатріц Припівій припівдеці сме собі повіли чом
тут нашы ідеі тут нашы думкы не застрішыти таку офіцияльну плятформу котру
бы была як бы офіцияльна орґанізация Бы сме в постаті стіруме котры
мали зато такий дакій плів першого бы м спомянул Петя Дерца котрий
был як бы ту аф умыґу в знику з дружіня был єтуганий
адміністратор Стурінкы голосы С Петро зєф Празій і была то його ідея
його думка заложіти з дружіня Мо сме повіли чом є ідеме до
того А власні в тым <unk> року та представа стала реаліту так
сме з дружіня заложыли При здружіню стал і Мішку Фець родакцю свидника
котрий в тым часі зіл в Празіі і котрий так істо нам
помагал розбігавати нашы плятформы і дальшым елементом барз выложным елементом котрий є
при цінности здружіня і став при зролі здружіня был Петюна з Тісін
такістородах зо Свидника котрый є музикант фолькриста і такістонам помагал закладати і
розбігати нашы активіты Так же тото є такый тут зрод здружіня Здало
мі ся інтересуюче одкаль Тильорусинів в Празі попросила єм тіж своіх спілбесідників
жебы каждий з них повіл одкаль походит і як нашол ся в
Чешской Республиці Каждій з нас мат каждый Русин в Чеху і в
Празі ма зо собу даку свою історию і туту Тут двот цюм
пришол до права а будучіску Републикы зо тых своіх рідных сел рідных
міст на словенску на Підкарпатской Руси або іх польску вельо з нас
ту пришло головні з дводу заробку але і за студиюн Прото же
ксетскій школьскій систем або та Карльова університа є высокоузнавана університету на світі
котра вельо із нас молодых Русинів тіга тігала як бы як такый
едукачний елемент А думам што вельо з Русинів В Чехух з кунціло
і Карло Університу і дальшы Університеты з тым же працуют ту мают
родины І велю з них став же не буде вертати на задумі
єдну духа а єдну духа на тує як бы пунта Кєд здумана
є робота так ставари де хліб таме зівот так з того влоду
велю з нас ту зостават і мату свою родину мату своіх камаратів
і дак фунґ Волам ся Яром і Галичы походжам з Гуменого і
моя цеста до Прагы была т як ту колеґа Матьо гварил же
каждий іде за заробком то знаменат і я по высокій школі єм
насаднул до влаку а іщы єм за заробками Каждопаді мало то вызерати
уполні інакше Мало то быти на два рокы заробити на авто вернути
ся домів но і покрацувати в тім што єм зачал щудувати з
кінців єм А мало то быти уполни інакше Але взглядом кому Зже
сі ся тому так не стало а емту єднастым роком так вызерат
то так же се то трошку продолжыло Но і нихто не знаты
яку добу з той свойой домовины буде же каждий з нас не
знатє коли ся верне а ци ся вобец верне Каждопадні наше серце
біє про тоту нашу домовину так же каждий з нас урчіті кєд
прийде домів такы ся уполні інакше чує якы якы лонка кітє сме
одышли так же може прийде час же і ся назад вернеме Дахто
з нас Матьо ту колеґа предцеда з дружіня ословил высловил мойого батька
оца він є фольклоріста а в міс думам же аси на другій
рочник плесу Русинів мал прийти як гост Отец самозреме был рад же
был ословений так пришол ту а так сме ся з Матьом спознали
через мойого овідця а покрачуєме дале а сме в контакті дас повісти
каждий день каждий другій день так же єм радже єм го спознал
а не же спознал Єм рад же сме ся стрітили по долгій
добі зато же пак сме пришли на то взглядом тому же сме
фольклористе од малинка а зістили сме же сме до конця з полю
співали аси як рочны Сме были на єдным выступліню во Львові во
Львові В Львові сме до конця сполю были єдным автобусом также по
По <unk> рокох по <unk> років сме ся так назад стрітли і
фунґуєме дале а стрітаме ся змераді жес ся стрітамаме Пак звідала єм
о співочу ґрупу Кантер котра діє попри зружыню ото кым сут члены
ансамблю де тріо выступує одкаль берут ся інспірациі музычний материял співанкы котрый
выконує Тажы наша співацка ґрупа Кантар а возникла перед нецілыма трома роками
А З того доводу же мы троме фольклористі котры были в Празі
Руснациі Сни мали велику потрібу як бы утримувати наш русиньскій фольклор на
автентичній базі то знаменать хотіли сме презентувати тоту цяру тоту красу надгеру
нашой культуры і вчешску Републикы а знали сме о тым же сме
талентуваны кажді з нас мал даяке фольклурне як бы фольклорну оскусеностым же
Пасували сме собі і Гласову і Людскы што барзду улежіте і тым
падом сме собі повіли ж заложіме ґрупу котра ся буде называти ґантар
І часу власні соснажіме В Празі але і в шіршій околиці а
думам ся єй за границю презентувати нашу культуру з той Чешской Республикы
а доказати і то же добрий фолькур саможе робіти або фолькур такый
котрий може быти репрезентативной саможеробіти з Ческой Републикы А може быти зроблений
з радостю зо серцом а вірую же і з частю професийонализму котрых
хочеме до того внести а думам же нам то поступні дарить Каждій
з нас походит з даякого етноґрафічного реґіону лемківского або руснацкого на словеньску
та же велю з нас мат свою свою інвенцию свій напад але
можеме богу дякувати ж маме коло себе знамому фолькурісту пана Івана Мігалича
котрий по собі на словенцку і долгы долгы рокы был такий як
загварит фольклорный ґуру гуменьского реґіону а власні і за його помочі соснажіме
імплементувати до нашого того поданя тойгласний елемент То значіт снажіме ся Закомпонувати
до того фольклорного світа сучасного в Ческой Републик Абсолютні не знаме трохласний
елемент а на словенцку а заснажіме ласні як бы презентувати і як
зарганічна ґрупа з трогласным як бы трогласным ефектом тым падом тым падом
і то як бы наша наша ідея і з нашым репертуаром котрий
си сможеме розшырувати правильній снажіме заповівати до його обсагу і етноґрафіцкы реґіону
Сяріж Спіс Земплін А в тым нам помагат наш акордеоніста Петьо Голотняк
котрий походит з реґіону Спіся і є барз барз волозітым елементом нашой
ґрупы Прото же як гармонікар мать на ту свій надзор докаже песнічку
управитий докаже усмирнитий і є то про нас барз вложіта як бы
така А як бы ету сутя з нашого орґанізму як загваріт Ну
такы мы сме зачали співати в Празі на такых меншых акциях типу
вернісажі посіджіня а были сме співати самозремі і міму прагы в містах
Хому Ту на словеньску велюкрад Але нараз ся ходиме на тоту наше
выходне словеньского тоту нашу домовину і тоту нашы рідны села Наприклад може
споминути Малий Липнік Акция доходиме базралі і сам стрітилами з людями подобного
думаня і подобных візиі з котрыма ся каждий рік хотіме стрітавати і
думам што сме з того зробили єдну симну традицию в Майникі кузе
циі за Я будува Ґрупу Кантарвуря Веселы фолькорісте з віконово словеньска Труми
сме Русине І єден з нас є Спішак є то прості реґіон
котрий є близко нашого русиньского реґіону і власні тым паном творіме такий
красний зогратий колектив котрий си допомює і стале як бы сосна ті
етра етноґрафіцкій культурній странкій але і людскій странкій рік від руку Русти
Як бы єм повіл хто творит наші тлису такы самозриві єм то
як Моєнує Матю Величку Єм родаком з міста Снина але з серцом
єм веце во селах Гостувіці а Усадне близку Снины на выходнім Словенску
звідкы походят моі родиче няньку і мамка так што моє куріня ся
находит в тых двох селах як бы Дальшым членом є Мішку Сакмар
Рудак з руснацкого села Ульсявіца є уж студент ядровой хіміі в Празіі
є то барз тяжко бур є на нього барз барз пішний ся
так хлопец Во тото Є то наш наш співак наш другій голос
Тым же мішко вас і поскєтує талісту репертуар зо свого реґіону тым
нам помагать розшырювати наш наш культурний обюр Дальшым членом є Яру Мігаліць
Руляк з Гуменого але походжыньом з Лабірце та заповісти Пунянь Ярує такым
нашым як бы голорцом є зарови нашым як быкым етноґрафіцкым принусом з
реґіону Лабірец а гумене Помагай нам і за помочі його нянька Івана
Мігалича скларати репертуар докупы тым паном сме скупны пуставіти веці кутры бо
сме може і самі не доказали на даякі такій квалітативні урумі Дальшым
членом нашой ґрупы є Петю Голутняк Рудак зо Спіша Є то наш
акордеоніста котрий нас власні посилил минулого року з тым же ласні сме
як бы такы мультиетноґрафічні Мультіетноґрафіцкє цілисо котре заснажіт ся Спрацувати ай неруснацкій
фолькур а пекюном в тумбарску могаджы Я ся зове Міхал Сакмар Кущок
єм оправил нашо ведуцего матя Велічка не походим зо села Вісєвіця з
тамади походит отец Я походим зо спільского порадя Але рад там на
деніну ходима там єм ся і научів по руснацкы догоряти і ты
руснацкы співанкы співати Ду Прагы єм ся достал як споминал колеґа Яру
Пляком тіж єм кєд єм розміщал де піду по ґімназию нашол єм
же в Прагы є така школа яко ахємя так єм ся роздумал
же то бы ся мі любіло ту бы єм хотіл іти А
уж кєдим ту был перший і другій рік уж єм ся тут
трошкы удумацнил хібало мі то штем дома робил хіба мі спіл хіба
мі тым фольклор так єдного дня мі систерниця повіла же в Празі
буде выступувати великорусиньска співачка Марка Матєшкова Так же ту дакы з дружінь
орґанізуют так сам собі положы добрий чом єм не солым было то
в суботу малем вольно Но єм пришол а спознал єм ся з
хлопцями А по акциі сме си зачали співати а повіл мі ся
сумі співаш хотіли бы сме зробити таке тріо русиньскє де бме співали
де сме тоты нашы співанкы дале презентували і в Чехох Так ся
маж видали ці бем не хотіл куніміти першым так роздумал ци то
буду зо школом скігати ци яко ци мам іти але на коєм
з ним ся роздумал же піду А не люты єм того сме
з полю два рокы я призяли сме собі і добырадосны хвилькы і
горше то декєди было Але Можу повісти же єм радже з нима
співами а дуфом же будеме дале долго співати а в празі будеме
презентувати ту русиньску культуру жебы ай в празі знали же Русины еґзистуют
Здраємсідскій Пуслухацюх Я бы замеречывац поспішій так же так як сум ся
народили як ме на учлі Дума не кєд же не сум края
русиньского аку моє колеґове але сум з успіша Зацу сум тіє ся
ку выльмі гердівре ту же то є разный край а мату вельо
вецух по неперфектных специфіцкы ґазовий маліх Так а повім дацо о себе
<unk>entны Ословил ме Мартін Величко а си так фарокі дозаду с таку
красну місленку пріцку нам градна гармонікы мізме партия перфектных хлопох котре бідатсо
в цели указат а дацу знаю потребиме праве такого як сіти але
в рамі Я тото хцем робіт спрето же дала мі то смісил
а Може то фунґува а баві ме то об Зыдбові цвостєс Матю
сме ся спознали в Суворе Шарванці торід в Праге фунґує а робітісту
словеньскій фольклор жытєж а Тє што треба теткус пропаґуват же еґзистує ту
субор котрий робіт ці словацкы лециі то зроми окрем собору Шерванци ту
другій собор Лімбура Мімохудом Сме в Праге де сут два словеньскы соборі
але ані єден наприклад Муровскій то же то такій займовій парадукс свята
Не далем як ме з Матьом стретли в тым соборе так оме
ословил пришол сум ту посунены з кушкы в ром перфектны хлопіспівам то
Вам ту добре а евам будеме гра тых же ягра на гармонікы
допривам папцух помагайм ім в тім розшыруваню репертуару зыкрашлюваню тай удбі робеню
подмасу армоніі а дясі вице в директиму патре при тыжпес до проводу
Нє і то уп неправе rar Дацо о мі можно Похазал м
з Дзедзіні Ольшавка котра є малючка а <unk> бівательов ал <unk> бівательови
то при местєчку з Піскы Зказі наприклад можно познати музику а спевакух
котры полудне походжают з Бістра на улявсє Ґреґовці Днет близку су кромпахідс
ходил до собору Кромбашан а там не на стреничку Лесідкє головні євцята
Привідлий до субору а до фольклору а одтерів смы ся того не
пущыло тых же цис фольклор ци з суборі Явна в Кусіцох в
рамциі аж ци з Братіславым Якіґєвін ци з Шарванци до Праі а
<unk> а верім же нам тоту бузы співац было пару років з
нас ту цесідс До Прагы приіхала єм в четвер уж на місци
дознала єм ся же єст то ден в котрий штотыжден в Дому
народных Меншын в Празі одбывают ся пробы співочой ґрупы Тріoэнтер дівчой попри
здружыню Русинів Прагы Пощастило мі ся мати нагоду выслухати співу і гры
молодых глудаків а тіж поділити ся з нима незнаным ім лемківскым репертуаром
Музикы выконували пісні і співанкы в більшости русиньскы в тым лемківскы але
тіж народны творы з інчых реґіонів Того самого дня вечер мала єм
тіж нагоду почути іх выступ в центрі Прагы Ддало мі ся тіж
достати од них дозволіня жебы награти до радия процес рыхтувань і репетиций
перед выступом ґрупы зо асуміляло же быту маліш іти або ти зо
знаходніст Моадувышнарого не могли терез напустити цільну будску Ету Віступені крайсови отецка
песі рекрайсого єдже смє у пише і верта Яблісова панни солоци балюсо
Яблисова пани солоци бо зосо осмішы Назаверсты сові слухали співанку зо спільского
села Такізме походжыньом з выходного словеньска і вельо з нас матa i
правіденну реґулярну реґулярну стяг з тым нашым реґіоном Уціті утримуєме контакты з
словеньску частю русиньского світа але істу лемківску частю русиньского світа маме вельо
камаратів Тому што вельо з нас былай близко словенцко польску границі так
што неє проблем ходити до Польска і не было проблем долго рокы
сострітавати і мати сполучны акциі А кєдні сме єден єднутний народ так
фуц заполазюєме за тоту за єднутну скупіну обівателів і Барзрат особні на
стви і польску і лемківщыну і Підкарпатску рус так што думаю зє
нас ту з каждого реґіону о дасапусті дост найвеце бы ем повіл
ту Русинів з Словенцка але і з Підкарпатя Але мушу смутні констатувати
же Русины з Підкарпатя мают як інакший правный режім кєд же ся
на них стягує як бы украіньскє обчатство з того воду бесіну ходят
За працу твердо працюют з тым же не мают ту статус упчана
Ез того доводу є то трошкы компликуваній ся ту заусадити або быти
як бы упцяном Але одумаючю праве такы ідеале социйос етноґрафіцке центрум того
нашого русиньского світа пруз середню Европу дасо поісти звіту Вібурный досаг і
до Западной Европы до Западной культуры і до той нашой словацкой культуры
так што думам же в Празі Маме на то ту можност і
думаю што то фунґує А нашы безбы нашы контакты взайомно ся розшырюют
рігут руку А підгадом тепер бы єм повіл же Мат великій потенциял
Ростівеци авеци Оль Звідала єм тіж о пляны звязаны з дальшом діяльністю
здружыня Так головну ідею было або за допомогу того здружіня ся на
правідельній базі утримувала даяка така плятформа котра буде нутрити Русинів котры тужіют
улазювати в тым смыслі же Муся быти присвячены само о тым же
треба утримувати свій рідный язык свою рідну культуру а суть то лем
лем а лем в ней а мы Руснанці котры тужєме котры З
апостарами о ту ціна ся надгерна культура мусіл два раз пут почергнути
надгерна культура перезвіє і дашу ґенерацию або состану надаку гісторицку або історицкым
фактум в публикациях і літературі Є великым проблемом про Русинів факт же
не маме свою власну державу власний Штат котрий в учітом такым психолоґіцком
змістлі помагат утримувати таке народне себеуведомліня Мы прості самусиме одражати од реалиты
і працувати з тым ше Добрі не маме свій штат не маме
свою автономію так єдну а ту найефективнійшу формулу як утримувати народну гордуст
на свій язык культуру але інакшы елементы психолоґіцкы того самотного русиньства Є
в постаті Быти активным а уважвати о собі як о тому нусительові
або тому як бы ґенерациі на котрій Салами хліба на кутры котра
як бы Найпустатнійша в тым смирі або русинскій народ русиньскій народ перезів
як такый так прості стасме мутивувати уважывати люди самутных о тым же
не треба сгонь біти Нихто нас біти за то не буде ту
вціхух Про вельо Чехів є русиньска культура надгерна єдашу нескуточне простіків нісюют
нашу русиньску пісню вельо раз мі гварят упрімні єту ніцу надгернігу ніцу
прустє мінимаме мате бід на цу пісні А думам же гомні перебудити
тым айтым смером тоту таку нашу як бы народну гордостю гордіст зяну
Хоціл чехух може быти ческым учаном але моє серце буде фурт русиньскє
тото вложіте інтересне про зарочы зано А то буде выплака насере насу
тай цикы Зігнявим повістяк і молодший член того здружіня Матьо повіл дашто
шуміо такій стеополіцичного глядіска о тых Русинів але я сой думам же
добудутна бы было добрі кєд єй то здружіня доказало молодых прилакати лобо
Я як тераз думам собі так же вельо Русинів з війходного Словенска
ту придеш тувати вельо Такы річникы як єм я а воб ся
не інтересую от русиньску культуру і кєд дома Ходят до собору ходят
співати доваряют ся дома і з родицями по руснацкій а придут до
Прагій а уж страцяют русиньску натуру Я бы ем полил жебы добудутна
треба жебы сме похитили тых студентів тых молодых котры Може ся верну
може ся не верну на словенско але жебы ай тот час тых
пят шіст років што будут в Празі жебы ся активні ся запаяли
до того русиньского жывота а тім бы якого есті веце презентували в
Празі ту русиньску культуру Треба на молодых апелювати жебы веце ся займали
оту свою рідну реч свою рідну культуру і край соводи запец найровікер
пише і верта Яблизова пани солоци Яблизова пани солоци бозолю зосо Наконец
шеф здружыня Матьо Велічко оповіл што значыт подля нього быти Русином в
Празі Так про мене Осинству прирозений елемент мойой осумности О кісли нахто
просит хто єм так япуєм ся Русин Зослов з єходного сломеньска але
фурт єм русин Кєд же працую во сфері цистуного руху і денлю
деню комунікую по анґлицкы по рускы з тым же кєд вельо з
тых туристів як єст умно в контакті особнусеня Руси я бусте звідкли
сте як шусте хту сте Так не поєм зємцях а єм Ручынін
а єм Русин фром Словакя промістим Словакія то фурт моя як быдь
але і моя рада про остатніх Русинів же не треба ся ганьбіти
повісти хтосте Велю з нас Знане ліпше каждый каждый з нас як
в такых вецух уважює як в такых вецух реаґує ж не осі
ся муж повісти є неупрямуст вуцісубі Повісти на Мунук дакому інчому зєм
дахту інче як єм се вельо раз стават І кєд ся подарить
то же дака майорита тых Русинів буде горда на то і буде
сміло говорити же ано єм єм Русин хоц мам ческє обцянство так
то буде найбільше од мене про Про нас як орґанізацию але і
про такы бісі як бы елемент упразітя нашого народа ну Як мішку
гварил Альфа Омеґа є молода ґенерация прото же гваріл вельо з нас
собі думатів Русиньска культура сарунат фолькур Велю з нас А то не
є правда Ту не є правда Треба Трошка уважливо як бы роздумувати
назву нашу культуру і заснажіти більше адаптувати на модерны поминкы того вівуя
сполочности не ту фольку єдна над границ А каждй з нас як
ту сідиме сме як сыгат мілітантны фолькурісты А зє ідеме проти субішу
гвариме Але Кє бы сме уважали так тістє профолькурній так боєм повіж
сме субицкы А ту не хоцю Треба уважати над русиньску культуру і
в тым смісли же Мусіте адаптувати на того світового глобального та гумонстра
як Саваріть бо кєд ся не приспособіме так скунчіме лем на тым
фолькурі а за дальшу ґенерацию або за максимальні дві думам же наша
культура скунчыт і з фолькуру Так же треба уважювати вшыршых дименсиюх У
нашій культурі треба покусити робити хоц руснацкій реп або робити реці котры
сут як бы про нас можну нетипіцкы але і тото є преяв
народа а його культуры або його даякого прості социяльного статусу в рамці
світа оту не будеме покушати сполуст в фольклору в самодримі Так лем
повіл же не ту добра драгату на Nan<unk>ine длядникы докладны тандеміі шатково
ло і опертантох то впіля не пасує полом мамкамбуй до узяк качуві
меч мамбатів і з дем памятнике вічна Яслава Антена однес до кінця
світа найстых а ціпре што он не памятат з кого ся тусял
кальєст Выслухали сте стрітя Модых Русинів упразі Це єства віртуны рабасий паций
<unk> Серні смут не бы Серватвой добре різерний а лопатривати Про радийо
Лем фм Яромігалич а скупіна Кантар з Прагы Вшыткы слухайте лем фм
Наконец прозвучыт пісня фольклорной ґрупы Ялінка в котрій співат і член Тріо
Кантар Заницха мою свободу Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского
Фонду <unk>ear<unk>o<unk>po