Про Русин #34 - Вампіры, упіры, злы духы
Еп. 34

Про Русин #34 - Вампіры, упіры, злы духы

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono ludowym wyobrażeniom o wampirach, upirach, strzygach i innych złych duchach, pokazując ich obecność w różnych tradycjach od antyku po folklor słowiański i bałkański. Omówiono też sposoby obrony przed nimi, takie jak palik w serce, odcięcie głowy, spalenie ciała czy rozsypanie maku, oraz przekonania o cechach i okolicznościach sprzyjających „wampirowaniu“.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>em Про злы
духы привиды страхы вам піры стригы вшелеякє такє жебы ся вам за
добрі не спало просит Наталия Малецка Новак Праві по цілым світі но
не лем в Каропатах мож стрітити ся з бісами упірами стаючыма з
гробу трупами што то морят тых што іщы жыют оджывляют ся іх
тілом кырвю або інчыма плынами А даколи просто вбияют своі жертвы Є
то єден з барже універсальных мотивів всесвіта што посвідчыти можут старогрецкы емпузы
римскы лямі турецкы вардуляхы арабскы ґулі і вшелеякы того рода з найрозмаітшых
кутиків світа Найстаршы антивампіричны хованя вмерлых знаны сут з передісторичных часів Полігали
они на обтятю головы вмерлому або переведіню дакых інчых ритуальных процедур на
його цілі бо бояно ся жебы не вернул за світів Давнійше вампіром
называно каждого рода встаючого з гробу упіра теперішній асоциює ся уж з
конкретным типом тым котрий вицицує з чловека кров Тот новий вампір має
выводити ся од маючого античну ґенезу упіра называного стрыгом Званя выводит ся
од латиньского стрік што значыт сова Сови Зато же тоты страшливы створы
потрафили принимати выгляд тых нічных птахів жебы легше было ім пити кров
смертельників В античній традициі стригы были родом чарівниц але одколи зачато іх
ідентифікувати з ожылаючыма вмерлыма обох плоты то в засаді мож іх зрівнати
з вампірами Знаны на балканах і обшыри замешкуваній через славян стрігы котры
часом принимали вид птаха часом чогоси інчого потрафили вставати з гробу і
переслідувати жывых та часом трафляло ся же просто дозерали своі бывшы ґаздівкы
своіх близкых Здібніст стрых до прибераня формы солы причынила ся до того
же вампіром приписує ся здібніст заміняня ся в нічны звірята обік солы
Гловкы тьмы і особливі мышпергачы В процесі формуваня ся образу вампіран малу
ролю одыграли тіж зявы мары Были то тоты творы котры дусили смертельників
часто невидимы і они потрафили приберати форму медже інчыма тми Зявы могли
ставати з гробу по смерти але могли быти тіж жывыма особами котры
вчас спаня выходили з тіла і несвідомі мучыли спілжытелів Без огляду на
нюансы бо в народній демонолоґіі ріжниці медже стригами вампірами зявами упірами дос
часто ся затерали і очывидна клясифікация таком легком не єст то от
все способом на іх выкінчыня было выбитя деревяного палика в серце Ґатунок
дерева з котрого мал быти зроблений Был зріжницюваний але найчастійше мусіл то
быти дубовий палик або зроблений стрепоты ци глогу Інчым способом было одділіня
головы од решты тіла Часом старчало лем одвернуты вмерлого тварьом до землі
звязаня ніг або розшмаріня маку Упіры марнували товды цілу ніч на рахуваня
зеренец но а коли зачынало свитати мусіли уж вертати до гробу Часом
нич з выміненого не помагало і треба было тіло спалити Схоснуваня свяченых
предметів ци обрисуваня місця посвяченом кредом не забияло штоправда упіра але могло
го стримати В вельох реґіонах уважано же вампіра єст в силі затримати
честноґ ствір спозагробового світа звязаний был все з ночом і місяцьом а
честноґ розвият ся як бы на перекір фазом місяця завдякы чому параліжує
діяня упіра Хоц упіром змором стрыгом ци вампіром міг остати в засаді
каждий то были даякы факторы котры справляли же дана особа мала особливы
предиспозициі до станя ся такым же Упірний жывот міг стрітити того што
вродил ся на різдло уважано же то не почествуваня Ісуса Христа або
того што вродил ся в чепци або як семе Дзецко в родині
Фізичныма ознаками непокоючой будучности было м ін тото як хтоси мал два
ряды зубів або серце по правій страні або был видимом каліком Мож
тіж было самому причынити ся до такого ани інчого фату через неодповіднє
проваджыня ся допущаня ся такого бестіяльства параня ся чарами або зміну віроісповіданя
в будяку страну Вампірами по смерти могли стати ся особы котры остали
кушены через негмерлого або спрібували його кырви Уж по смерти за видимы
ознакы ставаня з гробу брано добре захованя ся тіла зарумінену скору ци
зачервенены воргы котры видимі свідчыли о коштуваню через гмерлого кырвы Окрем того
вампіры стеригы упіры не одбияли ся в дзеркалі но бы прецін не
жыли Вампіры мож стрітити гейбы в сядиль тіж в Карпатах медже ін
дослівні і метафорычні несмертельного дракулю Але Карпаты то тіж князь Костакі Бранцован
Азовон Клітка князь Борис Лятукін то тіж замкы Кырвалой графыні Ельжбєты баторы
знаной радше з садизму як з вампіризму але Карпатскє пасмо было тіж
домом найважнійшого стрікты фільмового вампіра графа Орльока На початок дакус про Ельжбєту
баторы Послухайте Елжбіна Баторы была дівком сестры Короля Штефана Анны Зленыі Самльо
і Ґйорґіо Баторого Злениі Ещет пришла на світ <unk> серпня <unk> рока
Нірбатор Достала порядну освіту была выґадана прониклива інтеліґентна але мала імпульсывний характер
В моментах гніву выбухала аж і шаліла Емоцийональна а може і психічна
нестабільніст могла выникати з дост близкого породиніня родичів тым більше же в
дітинстві дівча терпіло на епілепсию Ґенеральні уважано Ельжбєту за красну і барз
інтеліґентну жену В <unk> році коли єй Уйко перенимал власт В Трансильваніі
Л повінчала ся Фере нацайом называным Чорным Байом котрый оставал в службі
гавсбурскых королів Мадяр Славил ся борбами з турками Чорний бей знаний был
з битности мужства бестіяльства а по выграных битвах мал жонґлювати головами полеглых
Фасцинация брутальністю гыбы міцно получыла мужа з женом Беренс навчыл льжбєту медже
інчыма втиканя медже пальці стопы службы папіря і підпаляня горафыня Батори закоштувала
мучыня службы бычувала іх окладала акеями Раз посунула ся до того же
єдиного слугу казала лишыти голово высмаруваного медом на знущаня ся для ладів
Особливі любила паствити ся над дівчатами о великых грудях В сеансах товаришыві
маршалок двору Карил Янош Уйвари называний фічком та опікунка для діти Ільона
Йо Ельжбєта занимала ся тіж і чарами особливі часто потерпілыма мали быти
чорны куры Хоц ференц рідко бывал на дворі льжбєта вродила му четверо
діти В тым самым часі Романсувала зо слугом Іштываном і інчыма ци
то хлопами ци женами Брала тіж участ во видни взнаных барз неприсвоітых
стрічах орґанізуваных тетом Кляромбаторы По смерти надазді його в <unk> році шаленота
Ежбєт населила ся чому сприяла тіж єй обсесия на пункті миняючого часу
і надходячой старости Подля популярного переданя єдного дня служка котра чесала і
волося нехотяче потягнула ю баторе впала в шал і вдарила дівчаты так
міцно же тій пустила ся кров з носа пару кропель впало на
твар Ельжбєды котра коли іх обтерла Ствердила же скора в тым місци
стала ся гладша і барже мягка як бы вернула єй молодіст По
тому попала в обсесию же кров невинных дівчат одмоват єй скору Разом
з тым одкрытьом зачал ся найстрашливший етап садизму в діяльности штораз то
барже помиленой аристократкы Ели Жбєта казала сой спроваджати штораз то мійшы дівчата
спущала з них кров до великой мийниці в котрій штоденньо о четверті
рано купала ся Одданы спільникы шаленой королевы особливі Дорка вынаходили бідны дівчата
котры з радістю охочо принимали запрошыня жебы служыти на замку Лем же
николи з него уж не вертали Ненатуральні великє чысло вмерлых серед службы
Леты выкликало занепокоіня пастора понікынуша якій ховал тіла Написал в тій справі
до принципа але лист переняли шпіоны Леты А коли пастор одважыл ся
вчас проповіди выголосити слова проти баторы мало стати заатакуване через нечысты злы
силы Чысло жертв фелижбєти росло Гынули наступны дівчата каждой ночы одбывали ся
упірны туалеты ґрафіі а єй інвенция не знала границ Єдном з думок
помиленой аристократкы мала быти тзвана желізна панна нашпікувана од середины кольцями фиґура
в котру поміщано дівчыны Замкы графыні полны были кырви розкладаючых ся тіл
Она сама дрібницьово описувала своі поступкы Конец діяльности льжбєти пришол коли вышмарено
тіла штырьох дівчат з замковых мурів в Чахтицях жебы пожерли іх волкы
Тіла нашли сусіды і віст про морды дішла аж до короля Матея
ІІ до котрого уж скорше доходили непокоючы інформациі <unk> грудня <unk> рока
з розказу короля наіхано на замок Паляден Фуруцо трафил на момент в
котрым графиня тортурувала наступну офіру Пивницю замку выполняли окрутні покадічены тіла Зорґанізувано
конфіденцийональний процес переслухано оскарженых і свідків і выдано засуджыня фічком Карел меньше
винуватий остал стятий Іона Йо ідорка Згоріли на стирти по скоршым повырываню
ім пальців розгрітыма щыпцями зас самографыню Тоту жывцьом замурувану в єй ізбі
Вмерла по тырьох роках <unk> серпня <unk> рока маючы <unk> рокы і
<unk> жертв на своім сумліню Слава Ель Жбєте дотерла до Відня де
называно ю кырвалом графыньом але з увагы на значыня родины Баторых ціла
справа остала утайнена Світ мал ся николи не дознати о выбийствах представничкы
єдного з найзнаменитшых угорскых родів В двадцетых роках ХХ столітя <unk> років
по смерти Лети єзуіта Лазльо Турочы нашол на поді замку котрий давнійше
был власністю баторых Міцно знищены документы про окропности про процес і смерт
кырвавой графыні В <unk> році опубликувал іх част Сенсацийне одкрытя выкликало шок
і знеохотило наступных дослідників Хоц і ту роч йому замітувано пізнійше неретельніст
і розбуханя вельо переступств графыні Полну документациі справы Ельжбєти печатал в <unk>
році Міхаль Вагнер Од того часу графиня стала ся символом окрутности котрий
заєдно непокоіл і захоплювал наступны поколіня Населіня з околиц Замку в Чахтицях
твердило же прагніня кырви графыні выникало з факту бытя правдивым вампіром Подля
передань Лежбєта называна была через них бестийом і могла проникати через замковы
муры Робила то принимаючы вид мпергача а пак глядала свіжой кырлы Перенесеме
ся тепер до села на схід од Лемковины до Быстрого Вшытко зачало
ся од смерти молодой дівчаты котра зачала ставати з гробу і дусити
жытелів села На люди пал страх упірниця піддусила уж три хыжы запоряд
а наступной ночы могла одвидіти чергову ґаздівку А Лин як дорадила Стара
Ґаздыня Наця домовникы варували при запертых выглядах тримаючы в руках топоры і
міцно ся молячы Фурт тримали міцний оген в пецу опілночы хтоси Задуркал
до двері Вид переляженых але зрыхтуваных до обороны домовників ясніст пеца і
молитвы знеохотили на гамерлу котра заспівала лем Тырли тырли мадзеле сивыма ты
морку морку ти зіли і вернула до свого гробу На наступный ден
родина Наці пішла до священника оповіла му о нічні стрічы з вампіром
Священник послал повіта місцевого дідича і вєдно пішли до гробу Упірниці Єй
тіло вытягнено з гробу і спалено коли огын травил тіло Серце хмеру
і выскочыло в повітря але дідич стрілом з дубельтівкы розстрілил то серце
Вампіра побіджено А жытеле быстрого зас смогли спокійні спати Вампіры то тіж
дост вдячна хоц можливе же то не єст добре слово але най
буде вдячна тема для літератів В <unk> році вышла друком анонимова анґлоязычна
новеля під наголовком Таємничий не сивій В оповіданю выкрыувано карпатского вампіра выводячого
ся з аристокрациі Автор оповіданя історию хмістил на початок ХХ столітя выдумал
героя вампіра Рыцара в ґотицкым фасоні А Карпаты в таємничым несвоім представил
як барз дику і страшну краіну Може в тым часі такы Карпаты
ва снібыли а може то лем уява автора Єдине місце якє называт
в оповіданю то фикцийный замок Клітка На головковым таємничым несвоім єст аз
зо вон клітка котрий за жытя допустил ся вельо злого звюл вельо
жен аж остал забитий недалеко свого замку через розгніваных люди Тепер жыє
як вампір в опустошеным замку обияным шыроко через місцеве населіня За дня
лежыт в труні а коли лем приде ніч зачынат ся його жытя
Як праз стара істота носит азо знищену зброю його ґамба єст смертельні
біла Червенит ся лем товды коли наситит ся кырвю жыючых Спритне язы
Вон Квітка потрафит свобідні фунґувати серед смертельників бере участ в гостинах а
його выключні нічна активніст подібні як одмавляня вшелеякой стравы і напитків одбераны
сут як екстраваґанция самітника Хоц справлят вражыня добрі выхованого то до своіх
бесідників звертат ся дакус саркастичні што єст його розпознавчым знаком Панна Клітці
має якісу таку здібніст же зєднує сой своі офіры і тоты люде
не сут в силі ся му протиставити ани не сут свідомы того
што ся з нима діє Вампір характеризує ся превеликом силом потрафит і
підпорядкувати сой волкы Але При цілій своій силі заводит го упірний інстинкт
котрий не дозвалят му одріжнити чловека од інчого вампіра А Дзонвон Клітка
може быти побіджений коли перебє ся його тіло але лем товды коли
зробит то хтоси кого він сам заатакувал Єдного разу в Карпаты трафлятя
<unk> особова ґрупа під комендатором рыцера вон Вагненберґа Серед них выріжнят ся
молодий рыцар Франц і добротлива Франциска наречена сильного одважного рыцаря Войслава котрий
має неодолга долучыти до ґрупы Приходит ніч в сусідстві Замку Клі тка
вантрівників атакує розшаліла гурма выхолоднілых волків Нараз вказує ся незнаный рыцар котрий
єдным жестом наказує звірятам одыти Переражений провідник ґрупы на його видок кстит
ся решта ґрупы конечні хоче дознати ся хто Іх выбавил Мают деси
остережыня же замок єст проклятий В руінах стрічают рыцаря і запрашают до
свойой резиденциі Незнаєми представлят ся як азовон клітка але хоц Старат ся
заховувати як треба не єст в силі постримати ся перед вказуваньом же
гордит людми Франс узнає го за ароґанта Францишка за займуючого товариша Лем
же наступного дня Будет ся якіса ослаблена перемучена І припоминат ся єй
же хыбаль снил ся ясо Нихто не одкрыл же азы єй просто
заатакувал як то вампір Ситуация змінят ся коли до компаніі долучат єй
наречений Войслав котрий уж скорше мал контакты з невмерлыма але нежывыма В
таємничым рыцарі познає вам Піра і зачынат розуміти чом його люба така
слаба Єдного разу вывязує ся севарка медже поіритуваным ароґанцийом адза Францом а
самым вампіром Тот прібує го усмердити але товды появлят ся Войслав котрий
суґерує же сам єст вампіром і высмотрил силуж Франца Зачудуваный Язо лишат
молодого рыцаря і вертат до ся За дня Войслав радом з франтішком
вертают до замку кліткы Войслав просит на речену жебы му завірила і
зробила вшытко як єй каже інакше не поведе му ся єй сохранити
Находят гырібы вампіра Войслав каже перестрашений дівці вбити в труну три цвякы
а сам зачынат ся молити В молитви розходят ся по каплиці і
по крипти По першым в даріню молотком в труні штоси зачынат ся
метати Але повчена через налеченого франтіжка хоц тырвжливі то продолжат діло по
вбитю остатнього цвяка вампір остає страчений а Франтішком ліє Буде ся уж
о вельо ліпшым стані Войслав пояснят вшыткым кым так по правді был
а софон кліткы Вхід до замковых крипт остає замыруваний Подля народных вірувань
люде котры добровільні оддают ся чорту то чарівникы і чарівниці Іх сам
диявол вчыт подає ім знаня як шкодити як ся даяк богатити неконечні
без вылияня на інчых Куз інакше выглядат справа з босорами і босорками
котры волят рад ся помагати як шкодливі діяти По селах тоту ролю
справували бачове і бабы котры знали зільом лікувати Часом як то ся
трафлят жытю переможе заздріст або дака зомста попхне іх до злых выступків
як отрутя ци згнобліня нещастника Частійше єднак босоры прібуют помочы лікуючы або
прібуючы вылікувати похвореных селян Чарівниці жебы додати сой таємной силы розголашали дакы
нестворены Хоц хто там іх знат Істориі про коншахты з чортом Через
ціле жытя чарівниці чарівникы своє знаня ховают перед людми Допіро при гмераню
выберают єдну особу з котром ділят ся таємным знаньом Прото все вшытко
тото што робили чарівниці хоц часом вказувало ся быти простым до поясніня
Люде мали забарз мудре скомплікуваны незрозуміле Зато поясняли тото як знали І
так примірово хто хотіл остати чарівником мусіл войти в коншах тис чортом
а лихо Як то ся бесідує лихо не спит і тому хто
бы лем привидні ся камаратювал з ним для здрады одраз голову заверал
Зато жартів неє або треба щырі взбыти ся Божой благодати і быти
му значыт чорту послухнячому або ні Лем товды мож чарувати і заховати
стислу таємницю той наукы Чарівник чарівниця все знали одчынити шкодливы діяня чарами
заданы Коли єден чарувал зачарувал то другій сильнійший знал добрі іх тото
зачарувал чым задано чар А добрі заплачений Мусіл поставити шклянку воды на
столі за ньом засвітити свічку Доводи в шклянці шмарити таємны зеренци з
того што з розпущеного зеренця выходит дає осуд хто чым і як
задал чар Коли єден чарівник згадат другого чары і грокы одчынит стеречы
ся треба жебы тот перший коли видіти буде свою роботу знищеном не
захотіл вернути зомстити ся поветувати свою шкоду Коли бы пришол то знати
треба же буде ся старал одходячы штоси з хыжы взяти А як
тото зробит то зараз силу першого чару приверне І тото одчынити уж
так легко не буде Єдна баба в єдным селі морена была а
і ціла єй родина через розмаіты болі То єден бача шмарил рокы
пішла хоц вымучена з постелі стала і пішла до сусіднього села Там
упросила чарівника жебы тото зле одчынил Попрошений повіл же зправды зачарувана єст
але він вшыткому порадит Лем же бы ся пак стерегла бо здрадник
напевно в одвидины приде краз буде бесідувала наконец што си вкрасти захоче
повіл же не можут му на тото дозволити бо буде іщы гірше
Баба вернула оздоровлена домів Пару дни пізнійше видит а то бача іде
дохыж входит бесідує о тым і о томтым заґадує і рыхтує ся
выходити Але кєя хоче взяти жебы ся гейбы перед псами боронити Баба
не дає Глядат по сі ничого інчого баба вшыткого одмавлят То лапле
за палик сплотай в ногы баба за ним палик одбила і так
долго вартувала Перед хыжом аж бача чысто зникнул Потому вшыткы до здоровля
вернули Чым задавано чар а то выбраным зільом травами мохом порохом кістми
з цмонтеря До того доходили одповідні знакы правила колту з лося нігті
од вмерлого часом придавали ся повтинаны части тіла пальці з шубеничників віск
з посвяченой свічкы ріжне такє Положыня людскых кости колту на нігті на
вікни в хыжы мало принести хвороты нещестя катастрофы Розшмарены на стежці Хто
бы на них станул перешол по них хто ставали ся причыном хворіт
тяжкых особливі міцного колотя ломліня в кістях Часом зависливый сусід закопал під
порогом хыжы в сусіда такы остаткы жебы ся не вело А як
бы єден сусід мал красну худобу а другому зараза взяла то зараз
то до другій тому першому підмітувал рогы зубы ци інче такє од
здохлых видлят Люде давно про ріжне вірили Выображано собі же в місци
де мал вдарити перун схована была зла сила значыт злий дух раз
ся трафило што ішол хлоп старий і силий нараз ся захмарило велич
буря ішла Хлоп ся зострашыл што робити де сховати Нараз приуважыл велич
мыш котра вылетіла з ямы Він уж знал што то злый дух
хбил Стягнул капелюх шмару на мыш так же ю вкрыл Сам зімал
быка за ланцок і зачал тікати І на тот момент Перун в
капелюх стрілил мыш забыл Йому самому нич ся не стало Люде вірили
же коли бы священник захотіл тернину близко клебаниі выкарчувати То хлопы нияк
того зробити не могли бо бы коровы по станях хвостами до жылобів
остали попривязуваны Пропастникы злы духы то не чорты але зо злом силом
таком жебы перемінити ся в злого чловека котрий по смерти ходит або
як волк цикіт Так просто ходити по світи си пропастник не може
Нихто николи го тіж не виділ Зо злом хмаром приходит або з
вітром летит Коли вітер велич колеса закручат або воду з рікы выпият
пропастник сіти на люди замітує Не добрі з тым хто вступит в
тото місце нечысте Бо пропал навікы Уратувати може ся лем товды коли
одраз сперекстит ся або выповіст одганяючы вшытко што зле слова цупреку щезний
нечыстий духу Пропасник з гір приносит бурі на посіяны поля на зелены
села градом зерно нищыт перунами бият люди худобу палит хыжы Але добрых
люди пропасник ся не імат імо пошкодити не може Зато медже злыма
людми часто перебыват і выберат серед них тых найгіршых на свою службу
Люде в Мому не вірили же сідят по ріках і по заході
сонця мож почути як під мостом тріскают ткянками в воду перут свою
білизну Хто ся одважыт піти по свою Бо прецін мамуны заміняют дітины
Были і упіры упір за жытя мал два серця червений карг і
коли вмерал лем єдно серце ним гынуло другє жывло дале і было
причыном посмертных вандрівок жебы ім протидіяти треба было облинути карг довкола молодым
прутом голузком гологу дикой ружы або в серце вбити цьвака з бороны
некотры твердили же аж і три цьякы треба было одтяти голову і
медже стопы покласти Хто лем за жытя червений на ґамбі был за
міцно того уж люде вірили о тот буде упіром Жебы ся выстеречы
спаня з упіром треба было шлюбным запаском ся пристерти Люде вірили в
упіры барз міцно Єдного часу то аж так што в Явірнику над
Ославицьом на східній Лемковині єдного чловека на цмонтери не поховали жебы в
голову ціла не вбили або голову одтяле і в ногы положыли Міцнові
рилижах в пролуках упірамали што потрафил ся в надземны стрефы переносити грац
зробити Но просто мово медже каменями бривы льоду на хмарах і покршены
на люди пущал Од упірів никотре зо сел свобідным не было Выстерігати
ся треба было тых што на зілях ся за то признали Вельо
злого могли зробити по смерти приходити і мстити ся на тых котры
ім докучали за жытя Коли заклятя ниякы не помагали ани молитвы упір
дале морил мучыл товды зберали ся єдной ночы найстаршы ґаздове зо села
одкопували гріб упіра клали серп на грудьох мотуз до ґамбы і так
одберали му силу А коли тото не помагало Втинали голову Квали в
ногы а кров котра бы пішла Зберали і мазали ньом ворота при
вході до села до хыж а часом аж і пили кров з
палюнком жебы одогнати од ся злисилы Штомісяц ся приполны упіры зберали на
непоросненій горі або на розпутю доріг Там нараджали ся гуляли бо чорты
любили ся бавити і все на забавы упіры просили Так ся і
трафило же збуканий вандрівник почул голосы музыку сміх крикы О кілько не
стратил притомности думаня міг ся вратувати Перевстил ся і міг іти дале
Інакше злы духы взяли бы го на страчыня По каждій прогульці на
гулянкы з чортами упіры хворіли терпіли страшны мукы бо душа вырывала ся
з діявольской силы а з ньом терпіло і тіло Вертаючы до чарівниц
то і тоты червены на ґамбі были зріня мали дикє літаючы очы
Коли очы чарівницю боліли товды слезы ішли Зімати чарівницю мож было лем
новелию свят Богоущыня Святого Юрия і Вознесіня господнього Як то зробити треба
было поставити брону там де стояли коровы перед стайню місідити А коли
пришла мыш або пес кіт аж і жаба Зімати треба было і
товчы де ся лем трафило по лапах по ногах і пустити Така
побита чарівниця піде домів од корів буде ся тримала далеко Коли наступного
дня ранену жену бы стрітил то знатя было котра чарівницьом єст Упір
міг ся женити з чарівницьом лем єдно другому за молодых років не
повіст кым єст Аж коли дійдут <unk> років то товды здрадят Чарівниця
звыклі таком ся родит коли доходит своіх років знат одраз вшытко робити
Але дівка Дівка уж не мусіла быти чарівницьом Могла ся од того
выстеречы Коли люде выганяли свою худобу рано на паствиско товды босоркані в
звыку мали облетити докола ціле стадо жебы меньше охоты до ідла мали
Коли бы чарівниця до хыж пришла в дакє богородичне свято ци на
вознесіня господні і хотіла патичкы пожычыти або огня взяти о то не
вільно было дати Інакше молоко было зачаруване В єдным селі чарівниці знали
з воды молоко зробити новилию боговіщыня босоркы і мали гада Пекли в
Новым горци пак розтирали на порог і тот порох зо сольом што
субота Давали коровам жебы мали барз вельо туздого і густого молока На
выдіня в ночы кажда босорка мала ходити гола по ґаздівках і одберати
молоко інчым коровам а переносити на своі Босоркы могли попсути не лем
коровы але і куры гусы качкы в інчых ся не несли а
зато в ній Як то псула А так же купувала лем од
ґазды єдну кору або вус і через то цілый пліт был попсутий
Одчынити птацтво мож было свяченым зільом А коровы то так знали попсути
же заміст молока кров давали Был іщы єден спосіб на переконаня ся
котра є чарівницьом треба было кабат піднести і провірити ци дана жена
має волося під пупком Коли не мала у тота певністю чарівницьом была
Была раз єдна чарівниця мала дівку котра не чарувала Мати дівку оддала
замуж лем же в матери ломаста молоко комас лос сир вшыткого дост
тілько што не дає раду сама зісти вшыткого А в дівкы неє
нич Завиділи дівка з мужом того вшыткого добра што в мати было
А з той зависти аж і муж был жену Же в ней
нич нея в матери тілько того Пришла раз заводячы домів Дівка жаліє
же она не мат нич а в матери під достатком Іщы через
тото муж любє Казала мати зробити дівці зо свого молока плесканку сыра
Она зробила зо свого Пак пішли обі на ріку і сыр на
воду шмарили До материного сира ціле хробацтво ся злізло якє было паскудны
жабы веретурниці гады піско зоблі а до сыра молодой дівкы лем єден
пструх пришол найліпша рыба бо то лю і панове і священникы іли
і лем раз си годзюбла і цілий сир остал Мати додівкы рекла
же подібні як є сыр так на тамтым світі єй душу в
пеклі розшарплят роздзьоблят а она же чыста збавленом буде Нашто дівка єй
одповіла же хоц бы николи істи не мала то не хоче такого
маминого сыра В ріжне люде в Карпатах вірили ой в ріжне Раз
єдна же навтя же была уж ся кус змучыла пораджено єй жебы
до бусорника пішла жебы легко вродила Він казал кучу розвалити же там
зле сідит Так зроблено Але помочы не помогло Баба вмерла Більше ся
не морила Єдній бабі раз хтоси вкрал полотно жебы ся дознати пішла
до Босорника ворожа котрий повіл же так же він знат хто вкрал
але не здрадит го бо бо бо бо бо бо бо бо
бо боіт ся його помсты Лем тілько може повісти же вкраджены і
злоді сут в хыжы де фурт ся сварят або довкола котрого вітры
міцны ходят Люде вірили што по смерти босорникы заміняют ся в упіры
же сила іх ліквідуваня од злого духа іде і же єдині босор
за жытя чарівницю може видіти Верниме єднак до того од чого сме
зачали до вампірів Был а може дале єст єден вампір котрого слава
сігат по цілым світі Дракуля Од парусот років має мешкати в своім
упірным замку на карпатскій перехыбі называній з румуньска Тігу а з мадярского
Борґо яка одділят буковину од Трансильваніі люде николи не запущали ся в
тамту обшыр глубоко затервожены З дракульом мали мешкати гын підпорядкуваны му вампіриці
называны сестрицями з котрыма лучыли го не до кінця ясны реляциі Граф
бо Дракуля мал графівскы званя был вампіром превеликой силы не лем фізычной
Подібно тота одповідала силі <unk> здоровых хлопів Дракуля потрафил зміняти свій вік
Раз был старцьом раз з молодым хлопчыском міг зміняти ся праві во
вшытко величезного мышперегача волка гмлу ци аж і світлистий пил Завдякы тому
граф міг появити ся всядель там де хотіл переміщати ся в шаленым
темпі літати нараз зникати Навет коли приберал постать чловека то міг спинати
ся по мурах гейбы вельотурниця Нияк не імали ся го кулі Хыба
же тоты посвячены без проблему переміщал ся за дня Владал бурьом і
гмлом Міг розказувати волком лісом солом мышпергачом тмом Потрафил тіж влияти на
людскы умы Особливі тоты слабы або злегка шалены Частувал дракуля Кырьом денекотры
своі жертвы жебы по смерти перемінити іх вампірів а часом просто спиял
цілу іх кров без перспектывы вічного жытя на землі Был Дракуля барз
інтеліґентний і спритний Потрафил ся момент достосувати до новых обставин Свобідні перебывал
зо смертельниками а його звыкы одбераны были через особы котры го слабо
знали лем в катеґориях чудуваня східньоевропейского аристократы Справні радил сой дракуля з
реалиями сучасного світа Коли чогоси потрібувал кореспонденцийні нанимал ріжны компаніі хоснувал при
тым ріжны назвиска раз был графом Дракульом інчым разом зас графом Девільом
Писал ся так специяльні бо Девіль то з анґлицка диявол Не были
для него проблемом грошы котрый з легкістю і в великій кількости выгрібувал
з трансільваньской землі в місцях вказаных му через будны огник Здраджала дракулю
єдна дрібниця брак одбытя в люстрі а зблизка трупі запах і полну
волося на руках Хоц мал превелику силу то не был Дракуля всесильний
Як жывый труп мусіл штодня спочывати в родинній трансильваньскій землі інакше робил
ся слабий За дня активніст тіж мал ограничену Примірово не міг перекрачувати
воды Жебы головити до якійсой хыжы мусіл быти до ней запрошены Хоц
з часом тото обыстріня обходил і пнозом Силу одберали му чеснок і
крест Дракуля мало мешкати на замку якій находил ся на перехыббі борґо
на высокости <unk> метрів над рівньом моря тота перехыба єст єдном з
важнійшых комунікацийных перехыб в східніх Карпатах Проблем єст такій же николи не
находило ся гын ниякє замчыско был натоміст будинок в Вязниці ци дракуля
перед вампірицкым жытьом был вылядом Пальовником знаным зо свого великого бестіяльства волошскым
володарьом то уж тема на окремий проґрам Світ карпатской народной домонолоґіі дост
далекій од офіцийного вчыня східньой ци західньой церкви был все полний духів
страшыла з видів упірів зяв планетників бо <unk> бо чарівниц стрыг Стаючы
з гробу піры якы калічыли худобу дусили люди выцицували з них кров
были найбарже суґестивны і інтриґуючы Постеріганя цмонтерів і гробів як маґічных місц
звязкы стрых з непокоючым часом полны місяця та непересічніст денекотрых посмертных процесів
справляли же вампір особливі міцно влиял на імаґінацию люди Не помных на
напоминаня духовных Страх перед нечыстыма силами былселянами загальний обычайний Переходил і на
жытелів міст і місточок о кілько духы страшыли в выбраных місцях звязаныма
з якысыма переступствами бісы топили люди по багнах В топийці в ріках
з мори і упіры вандрували там де лем хотіли находили ґаздівкы мордували
люди в іх хыжах Вампір шырил заразу замінял своі жертвы в йому
подібных Упір позбавлений был звыклі хоц не все свідомости кым был за
жытя Його воля часто ограничала ся лем до мордуваня Был затраченом в
тым рявій постатю без воли сказаном на марний быт як нарядя нечыстых
сил Оставал заєдно горозний і переражаючий та на свій спосіб нещастливий Певністю
за жытя николи не хотіл непокоіти свойой родины камаратів ани быти емісариюшом
пекальных сил Зато знищыня вампіра было часто його выбавліньом бо хоц жывый
труп кєруючий ся інстинктом пережытя боронил ся перед спопеліньом свого тіла то
фактичні приносило му то спокій о якым миріял іщы перед смертю Проґрам
зрыхтувала Наталия Малецка Новак Дякую за увагу