Про Русин #37 - 1947 - Долге і його істория
Еп. 37

Про Русин #37 - 1947 - Долге і його істория

•

Опис епізоду

Odcinek 37 to rozmowa z panem Sabatowyczem z Długiego na Łemkowszczyźnie o losach jego rodzinnej wsi, która dwa razy została dotknięta przez wojnę. Opowieść obejmuje przejście frontu, palenie domów, życie w piwnicach, codzienność między wojnami oraz późniejsze wysiedlenia i wyjazdy części mieszkańców do ZSRR.

Автоматычна транскрипция

Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду <unk>ear<unk>o<unk>po Шановны радию
слухачы при мікрофоні Наталия Малецка Новак запрашам Вас до выслуханя прицикавой бесіды
з паном Дмитром Сабатовичом родом з Дулгого на Лемковині Дознате ся про
траґедию яка стрітила його рідне село не лем раз а два раз
Як выглядал фронт што ся стало з селянами пан Сабатович оповідат про
штоденне жытя медже єдном а другом войном де ходили до школы што
робили в ней в зимі як в школі пеца не было Дознате
ся яка част села дала ся намовити активістам на выізд до Совітского
Союзу а тіж падут одповід на свіданя ци місцевы помагали партизантам і
ци дахто в селі знал скорше же будут выселяти долге як докладні
выглядало выганяня і як жыло ся на ліпчій землі Запрашам до слуханя
Я называм ся Нитоль Саботович урядил лем ся в долгым <unk> р
повіт рлицияти жыти Но в долгів як Але ходит перед вином Но
до долгы спыткала така траґедия Два разы два разы был фронт Перша
війна світова як была то акурат затримал ся фронт На од традицийний
одростань а наше село было посередині Так же і ся наше село
не спалили бы не зложыли бастрякы вшыткы села палили жебы рускы на
зиму не мали ся де затримати так спалили товды жытівскій тиханів Розстайны
Незнаю святку вшыткы дома попалили на зиму Так же люде тілько мешкали
по пивницях пережый мал пивницвю як то нас кажы дуже всадили вантурок
то кажы мал велику пивницю в то тых пивницях перезимували ся през
зиму А наше село уж Плянували палити але уж іх заскочыли рускы
так же зостали люди в селі тілько не могли ниді ся в
ден показувати бо але стрякы мали окопы з єдной стороны рускы з
другой І зараз стріляли так же тілько што хтіли зробити чыщо то
тілько вечером ночы І так было аж до місяця квітня деш од
грудня до квітня Так перебывали і Рускыне бракувало барз жывности боб великы
снігы впали і не доставали провіянту так же заберали воєнні коровы тыко
зоставляли в селі а навет де малых діти не было то і
то но по каждому посвідчыня давали же як під фронт дале то
вшыткы му вынагородят нале так офіцивы зробили дес місяці в лютым Ноє
Альстрякы было окопаны добрі на горі а они мусіли під гору підходити
а то по снізі то было барз винно так же барз дуже
войска пропало і не дішли до окопів А потім на весну Альстряків
окружыли ту од Тарнова і самы ся высофали Але як ся высофали
то пізнійше знову ся довідали же Росиякы програвают бо враси выбухла революция
ослабили фронт і рускы втікали Люскы встікали і нашых люди тишы казали
ім жебы з нима встікали во Австрияка як ся гільна розпочала то
молодых забрали до войска а такых старшых то тілько знал чытати і
писати То драли до Талергофу до телягрів такых як то было Свєнцім
а наведе щыгіж чытам было Дой пи як ся людскы выцофували нашы
село ціливе бы шлотка граб разом з рускыма втікали так же нашли
ся аж за кіовом Но Ід там были аж екатер екатерну славію
Но ід а мітко Уж мал товды <unk>надцет років то пішол там
до фабрыкы в Кыйові робил в фабрыці І як Австриякы дішли аж
до Кіова доказали ся зараз вшыткым вертати котры Давали ім там ваґоны
за дармо о то жебы ся вертали з поворотом Але ціла родина
бы было до мі топа мал осмох братів семох братів а він
осмой Так же його батко зревчас з родином зостал Екатернирославів бо там
тама шарстрякы не дішли І мі тато вернул в <unk> році сам
ту до долгого так же в долгім тілько были дві родины што
не втекли перед Австрияками Єдна родина тота была для мі пізнійше няню
ся ложенів бо там было дітів сестрі І так госпосял тоту господарку
в долгым одновотом а родина решт боруціла аж в році і в
його няньо і братя кілько двох братів перед першым діном до Америкы
выіхали І мамы дві сестры тиш в Америці жбыли як была перша
світова віно Но і так повертали ся пізнійше нуж мали ся родиче
были барз задоволены зєняю щым тохы пограли посяли а там де мама
одтамель была То Австриякы лишыли коня єдного был ранний дес мали того
коня і могли заорати сохы поля того того но і так штораз
ліпше ж Вся зачали ґаздувати а было мали сме дуже лісо тис
і але то уж было пізнійше Вроці был добрий попит на деревло
Так же неньо зав ся два разы в тыжни до ґорли звозили
дереву той зробили трохы грошы тых братів повинували решта а братя вшыткы
ся тиж розышли двох ся оженило радицині Аж трьох в Америці в
тым так трох в Америці тиш і єден в Роси вмер як
была та революция і і мамам гоняня тишнем похована Тілько та мій
дідо вернул сам з симарешто наймолодшыма сынами до долгого Но і так
А жто тридцет можна повісити <unk> рока але <unk> рока уж сме
знали же заносит ся на війну на другуйну світову Уж приходили войсковы
по горах тамы назвы ся выпитували якы сут і маневры польскы были
уж під границом Але то было барз мізерне то войско таке умондуруваня
вшытко брони з першой війны світов шторякы полежали То мо акурат были
в школі бы сме хотябы Хотил до школы до то сме постікали
вшыткы з клясы жебы видіти войско то вшытко штырі тотыка як называли
канона артилерів то іщы был такы коло назывняных тых кола губричы І
єден самоліт сме товды виділи в літо так по мало летів Школа
в Чаднім была я мал до школы правий січкій ґеометрий єден учытель
вщыл зло сів діти Так же была а школа уж мала пові
хыба зо <unk> <unk> років Добыла іщы така цегла што там самы
выпаляли е з дерева поставлена Пет стоял з каміня вымуруваний То так
за ним ся пет з налагрів зимі тыся было дзо школы домит
так же сы ся в зимі не розберали в лавці нияк бубы
За студеном бутіво ся были діти загартуваны Черевікы ніт но з тым
же міняню штошкы зазнал школы бо перед дві ном в Кромера два
рокы был Юшы Так же уж господары трохы ліпше знали якы налозет
сіяти якы што но і чытал варс дуже Нас книжок дотепер остали
понад <unk> книжок розмаітых І так же я уж хотіл убути в
Щеревікы а так то керб сішыли Выправляли самы скоро як завил в
то корову на весіля ци што то скору выправили з той скоры
пізнійше керб сішыли А тіж о тиска ходили цалком голы ногы тілько
керпці ци было <unk> мороз ци <unk> Не было інчого того а
хлопакы но то переважні робили полотно дуже робили в каждым люди было
варса што робили полотно То робили таке леняне называли то на Прістерала
на кушулі а таке еы што одходило гы гірше те правдиво як
называли злену ното з того робили грубше а іщы третє то робили
такы уж наворкы то чакы остатнє Але так полотна так редукували до
<unk> до <unk> метрів І тото была робота для господинь а мужчыны
знову трали волню вытовну прили на веретеля гнино Атаг на машынка выдоты
лену той жмале машынкы з выроджіня но то была для менщыс робота
передінятой вевны і робили сукно што шыли называли капоты альбо гуня І
кравец такий был ждений што шыл тоты тото убраня но тото было
на зиму убране до школы А так поза тым но переважні Дохід
такый хто не мал ліса нуды знову Більше быдва Бо перед першом
вином світовом не было границі то жыло ся ліпше бо вшытко худоба
на продань вшытко провадили аж на Венґры І ходили на зарібкы тиж
на венґль там были першы жнива то там за <unk> снопок того
сподара кусили зерно косали омолотили і был такы єден в долгін што
малы во щырі коні віз прикрытий Е приложал тото зерно од тамль
пізнійше Но той же м вернул з поворото на щыль того Но
пізнійше в <unk> році як віна выбухла то о два тыжні перед
тым было польскє войско зачали окопы копати того Але німісиі уж были
під границом бо сме чыли бы од нас было три кілометры до
варадкы то было недалеко же цілый час слыхач было як чолкы там
одсевляли самоходы цілый час такых губыл І словацкых циґаниі понаймували і платили
ім зато і выходили на границю і стріляли з Карабиів На пізнійше
войско так онос втекло неділю а в шетвер Німці пришли Вы уж
заходили Німці з інчой стороны ту більше натарнів на Краків окружали так
же польскє войско вылґ не паву і жалу Ани на Маґурі бо
на Маґуру ся брали през три місяці там окопы копали такы то
але але нич не скорыстали з того Єдине єдного Німільця в Ждыни
застрілил научытель деси одышол достунні воде ся напити той Німец і научытель
го спілстолято застрілил тотількы Німці в полвы А над грабом бы єс
дорога то называли сисарка што была лучыла в так бы польску з
Чехами Но то тамы де польскє войской замінувало то єден самохід коло
Урду А такто уставили там артилерів на граві і стріляли на Наясло
том на Кросно і першыраз виділи сме т в четвер было осіст
самолитів німецкы в так низко перелетіли такы приятовы мал <unk> років тезнетым
дыжым Не переймували а стар ся тішыли же так легко фронт перешол
же не будут бідувати як перху вину Тото тым ся тішыли бы
і знали што то єст Бо як выповідали і мама і нинь
ом заль я завсебыл ся калетом ся выпитувал товды што робили той
наступ то нарано як подсмотрилили то аж было чорно по снізі так
на бито войска Пізнійше такы стосы пул кладали в томоро збыл замерзали
і аж ховали якы уж Австриякы знову заяли Но і так віну
так Нас не было такого такы жвы бо не было жадных такых
ани комунікаций ани нижвы жебы деш партизанка ся што ці якышы было
втичніст такы з Німцями Были постарункы німецкы но то были такы стары
воякы щы з першой війны світовой то так чы з людми Переважні
знали по польскы То там завсе трудновше было купити як они ішли
часто на урлоп то ім давали там гуци куры то лувя принесли
то там якы такы інчу лодіж приношали мешкало Долгі мешкало о <unk>
<unk> родин Так перед вином А зостало нас в повіні <unk> родин
Тоты выіхали на Украіну Бо свідирите активісты цілый счас в каші в
селі намавляли люди на выізд на Украіну як там добрі буде хто
вырыхтіл господарку то господарку хто врыхтіл так но то Аф з тых
сів тиж задоволены были де попалены были попалены хыжы в другій війні
Така тиханя жыдівскы там не зыстало нич там з ліса тотілько такы
стояли без ани єдной гузкы на деревах не было То фронт цілу
цілу зиму трал не лем зиму але фронт донос дотары вересні такий
Першы разы мы мыслили же то уж рускы цут нас Рускы ся
перервали на сановку то было таке ужы Так де было б а
до двох тисячів може пільш там нихто іх не полічыл І хтіли
з помочы повстаня словацкы як Словакы здрадили Німіця на фронті так шыкували
ся на граници же як німецкій фронт буде ся зближал то же
вдарат на Німіця сил а Німці ся спєґтиш мали всяден І переконали
ся же так Словакы шыкуют а Рускы престо ся перебили през фронт
без помочы тоту повстаня словацкы І так же перешли на Словакы Але
перший ден то мали легко артилерів такы тотне Не было уж партизанка
попросты войско фронтове был Но і ме мышли як пришли што о
неповідніі не тіжте ся мові той ся никонец війны Вас могли бы
мыт тілько окружены мают по другій стороні фронту А і І за
мусіли сме іх дис перепроваджати през границю бо мы том добрі знали
всєди границю де раз пришли в ночы жебы іх перепровадити ви бо
як напровадите нас на Німці то і вызгенете разом з нами А
мы снале добрі де были были окопы німецкы медже Радоцином а о
Жынном така пшещын была лісом Е не было там Німіциіщы Бо Німциіщы
ся так не сподівали шыбко же так шыбко ты Тере при дурскы
ны але пам на Словациі тіж на зиму то было так же
праві вшытка то партизанка та те войско Німіці там позанимали д до
плену Післіды попили <unk> році так до до місяце де щерса выізджали
Не вертали До села до Радоцины <unk> родин вернуло І то пили
аж там на Томбасі а з Домбасу фурманками іхали під границю І
Трошкы мали так была така єдна родина дві родины навет же по
Америці мали Добру родину з єй вспомагали же мали при собі дорых
грошый і перекупили рускы же вертали яко репатриянты польскы за Поляків На
то тілько што градоцийній ся осердлили <unk> налосяни уж вернули <unk> новій
В што сот Анча партизатка ту Фы ака не было Ака не
было За німіций то был навет з нашого села тиж єден наверно
сусід доньскій той што він ходити до церкви навет мали там бункер
такий але тілько тама коло Ясла тамдент де были потяга іздили того
о вяслі вязню в Лодбиры тото брали власні удзів А той што
когоно з нас сусід был то вільно в <unk> році Німці знали
же нападут Товриці же нападут на Святе Ґладжецкій то підписали умову жебы
можут з Польщы хто хце іхати до Росиі а они заберут своіх
з Росий Німций Най так дуже же ся люди пописало то з
нашого села три родины товды выіхали до Росиі <unk> році Дей той
Васель тиж был в Росиі а пізнійше як Німці напали на Росів
то повертали знову ся вшыткы з поворотом бо б там біда біда
была велика не так было як ото хотец же тоты дуже люде
тоты активісты што приходили то перше ся взяли за тых повіли такы
як не будете людям оповідати як там єст ґєд повідате же добрі
то пойдете з повротом і підете на добрым становиску а як ґніт
то вы першы поідете як то называли на білы медведі І так
само з кшенцами тіж было Так само кєндзам наказували жебы людям наказаню
намавляли люди жебы выізджали до Росиі а як не будут люде выізджати
то і так выідете ІІ дає такым способом і кєнджа іхали з
людми і казали ім вшыткы ты церковны річы заберати з церкви і
особно попакувати а якы там до єдного ваґону то поскладали же они
ся тым заопікуют як ся заопікували так догнескы нихто не зна де
єст Так переважні з каршого села пізній ся так пустили пару родин
але шаписєм як Німци стягли затримали лешы не пустили Німці Але тым
м нич шам зато же ся писали же то вым добыло на
руку же ся ім то удало Німцям як тых <unk> році выіхало
все зостало <unk> як сте жыли Зали сте даште ся потім де
діяло На сім селі сіса чарне в было долгый чарны нагромада Там
девят родин зыстало Але як в долгім то три родины зостали с
на шы родины мене як взяли до войска то я зараз з
войска написал бо так не вільно было писати тілько прильову почту можна
было з войска писати не давало ся до коперты листу тілько такы
нарожникы ся складало є адресы А я в рапциіщы ся нас не
выслали на фронт м попросил старшого жебы піду до фразєра влосы обтяты
бы і так обтинали вшыткым влоси написал м лист І попросил м
того фризєра жебы выслал і так зробил фризєр же то коли для
звойска не вернуш бы ниґде ся не рушали З дому і так
послухали ня Начальник той што записувал то мама тисі упішла раз бо
сестры вшыткы ся записали ти ся записала Але пришла до му і
в повіданя нього же записала м ся бы сестры люто аньов прошыт
то ід ся выпишы Я не выберам ся і выписал юно то
Але повил так товды начальник іщы повіл Не выйдете там і так
ту не быдете так же ониж в <unk> році знали о тім
же же буде таке пересіліня Чорно але не слашали на тоты увагу
уж послухували і мене Пізнійше мама намовила знову свою сестру потім його
стрекає так три родины з нашых зостало а три такы по сусідстві
а так не можна было кому тиш розповідати бло быти жкажы ся
выо себе Но то я як верну вцили або іщы аси щы
шыкували на японьскій фронт як ся ті війна скінчыло і были маж
в Залещыках коло колониі Але пізнійше як Американе пустили бомбу там в
Японіі так же уж виділи же то уж буде коне звіны і
уж на Японію нас не высылали Я вернул глибцу з войскам ґаздий
бесідували Же же будут нас выседляти то в <unk> році о так
два тижні першы Зна лем бо была там войскова пляцуфка о перевазі
войсковы были вшыткы фронтовы такы старшы хлопы і звіринщы знебыли так же
ім тиж барз не на руку то были же не будут могли
ся вернути Та они такы Іщы мі повіли на остатку так же
Пуліме вам докладні коли будут выседляти але той был два дне перед
выселіньом Перез другій была лінія телефонічна до Ґорлиц на пляцувку го переднийте
єден дрід і нас вышлют там направляти де де єст пшерва і
вам докладні повіме Але як домів домовте дньо не верели в уґлі
што неможливе жебы то так было А пізнійше так в четвер пришол
капраль на кони під вечер зробил зебраня з тых вшыткых што нас
зостали жебы нарано сме были готовы Найшы призній можна было зробити акту
ани світла ани ничого І рано уж <unk> година уж войско пришло
выгыняти І нас сы взяли з повітлі Ясельскым Долгы вышолатка грабожынна там
тото вшытко доясло а село Чарме ваша громада то была пізнійше вывезена
десятых женців ци пізнійше Нойы там заладували бортне там святківку святкова де
то техрешт збеленина было І в тым транспорті што нас везли то
пізнійше одчепляли ваґоны найперше хлосвінцімію затримали контролювали вшыткых тре было ся розберати
посыпували там азотоксом якыси же то дизінфекция надале ци нема хто якы
на руці тых бо переважні тоты шыбели в <unk> Ґаліця то мали
татуажы ім робили на руках так же то не вымазал то а
пізні ся одчепили ваґоных посланів в даньскым а наша Жольщыньского завез Так
же навет так было же бо то было дві родины доєдного ваґону
давали же як хтось не сідил в своім ваґоні тан ночы не
знал навет што ся не робит І так везли нас вісем дневі
В ден одставили на почницю а в ночы везли дале знову Малоде
вден везли переважні вночом Певной рыпы тот для публичности жбы Но мали
своі то Най найгільше было з худобом будоба была разом з людми
жебы принаймні єден ваґон дале для діти для старшых діб а то
вшытко в єдным ваґоні Там на скренках ся світіло спалой Цілу ніч
паня Ластівко было так повідам на тых склинях не было тишеного ани
того А дес бы машыністы ся зміяли бы зміняли паровозы де был
коли такый машыніста як зауважыл же бы в науках там і сінокосы
были то затримал ся то мы вшыткы вылітували з ваґонів Зань господар
вышоты в кіпокы сіном не было бо худоба страшні річала голодна выла
аж гольштыні по пару вязонок дали сіна для Но єй на поіти
треба было тис тиш як сой потяг ноты з відрами сме ішли
под помпы тото як то давно были до паровызів такы Но тут
скринях што там зерней сме мали трохы возме уж <unk> році в
<unk> сме зберали сой на <unk> уж сме мали іщы зельна З
собом на скринях тота бубраня такє а так не взяло ся нич
поза дым на худобу то давали місце худобу ґу ціноты разом ваґоні
з нами коні втомол коня Но там як нас привезли до того
мы наш повіт выл бранєло то там приходили в уйтове і заперали
каждий б до себе де хто якє місце мал але але ты
Для того не выселяли нашых а знічне закінчыла ся репатрияция Поляків бо
они позанимали вшытко што было найліпше Як ся тамта репатрияция скінчыла тоты
зробили власні акцию Вісла на тоты ґрузы на руіни лешта людмю всадили
І іщы іщы обсадили нас там <unk> а на розмінуваня войско приходило
аж в <unk> році Тілько выпадків было корову побиву выхвитоопатомит Такы травы
были ся сме выпустили ты сме выходили на стодужы повідів де де
корова ся пасе з фєтроговаричом так же і там мали сме дост
добры дві коровы так же уж мали сме сыра масла молока А
од паньства то давали кукуризу тридцеткіля сме доставали на тыжден кукризі на
шіст люда де сме такый шытовник там мали корґу приправили сме робили
муку най мама пекли такы з кукуризы часо сме нафывали же торт
бы такий жолтий вы нале з маслом з молоком дашто вылосмачне А
так пішол до кого робити но тот фатели барз мармі Німці што
там іщы были бо іщы Німци котры не писали обывательство та іщы
там такы што не повтікали то іщы были но то тамтого як
до єдно што приходили робити то на ден три райка мой дозору
быту Як робил То там Люде были переважні там звіленщызны том звіленщызны
то самы там ішли по тото як тогнескы щыт на Венщыз ничом
дорого неє о том Но тото они з Німіця выгнали з хыжы
і займували вшытко мали вшытко одразу Старты пополи выли німецкы нотомолотили бімбержовили
і жыла ся ім добрі Нє е так была така зберанина людніст
але каждий так і бывшы зовшы того так же од люди не
было то ном жодной кривды жебы того о войско было на всянок
осах там то і мы на садці повіли тотовойскове же ту сме
вам найгоршых бандиту в привєзі Но то пізнійше нам повідали тоты воякы
же през ніс подвойны стражы ставляли А пізнійше виділи же ме даяка
бронь з якы што збераме сме ім оддавали тотого было всядит бы
том фронты то будинкы были так знищены як і тот што бы
заяли вчыдно наздєнцю ани єдной дахівкы на дому не было ани двери
ани вікна нич Тілько сме в такы плавды мали сме зленяного полота
то сме вішали бо од комарів ся трудно было дігнати А што
іщы была страшна пляґа мышы мышы так были выпопросу як ся так
ішло та ани не втікали А солма постерла до так ся рушова
цілый час Страшна пляґа был Заняли ном мето дім заєдняли такы шлака
же звом сестром бы вже нати то з нас дві людины былы
в тім дом А так тотам села не были такы бо там
ниміці были колоністы той мало <unk> гарів І <unk> гари то пеґеры
не робили тілько оддавали тым осєдленцам а повыше <unk> гектарі переймували пеґеры
Нобы мы взяли ся одразу за роботу найперше зве дахы покрыли пізнійше
в мешканю в мешканів іщы на кухни стоял такый коцьол штовню як
фронт был готовили зубу мясо а така сверхы скорупа ся зробила Ци
сме не знали што там такого язале як сме го вынимали як
ся зрушыло то сме два дни в думу не были пізнійше така
така сбрид было з того гли тата ґлишыл а по стайнях дуже
ся трафляло же Німці як втікали то постріляли коровы же тілько была
ланцуф є скоро на ланцуху А люде вшыткых хы Німці выганяли жебы
втікали перед рускыма бо они знали што робили з рускыма як ся
высыфували Бы то там на першы на німецкы землі там жыскы хвали
но тон тис ся мстили пізнійше як виділи што Німці зробили нотили
они ся тиш так жеы То там де была офенсива де в
лютім то през залив Вісляний на Креницю Морску робили таку дорогу на
На На На На На На На На На На Наледі влазили
солому і поливали водом жебы Бы ту іх Руси заходили на Мальбурґ
оту одлочытати з цій стороны так же выйст ся мали єдине до
іщы в Марбурґу пшето зареквісляний Но Але як дуже цивільний на тот
люд вешло Товды рускы самоты Надзіри збомбардували так же там ся потопили
тисячы люди Такы же як мы там были тещы закы кухню войскову
вытігали з стан залевистой воды там помник стоіт навет там пише в
Ефрембурґу тількы там ся потопили Німци А такы бідніх Німівці ся ховали
не втікали зоставали бо ни были робітниками в того богатого Німця а
тоты богаче зовтікали тілько зостама вернула ся єдна тиш в тім селі
Мы были єдна родина німецка што ли то є однос господар втіл
вечер той вшы здолжыл а они рано той іх рускы захватили але
уже і забрали коні і вшытко а они з такым лузком дзєнном
матка своіма цурками вернула тотам были в тім селі де де мытовили
барзти задоволены жы Жы сме там пришли а моіх мій брат єст
чотечний з тобывыслями Він вернул з Німец а родина выгороси тобывислями Но
і той зяттиш был Німец ся і знали по німецкы но тодіж
пізнійше они ся навщыли жывлі по польскы Там сме сімнадцет років были
ЕС тум купил в сярах Я так выіхал штоб ту одвідіти там
наше села того і для тоєм шебы дещо купити Ні акурат В
ґорлицях выховил яшка Фризєра же ту сярах такый такий продає Дай ту
ся мій барство допало бы ту был великій сад ту было <unk>
яблинок а товды дос так хоц не были такы добры волошы але
заспати ж можна было Так же за <unk> років што мло за
тоту ту господарку дал єм товды <unk> тис грошы товди То за
<unk> років праві ся за голоц вернул як себе там до пілночы
Цловал ся ту загорами Та цілый час м цілком років там пониколи
ся мі там не снило вночы завдя был долщы што тис час
ся мі трафляло як уж ту перешол Піду додол Сдає ся мі
іду з подаю ся як я можу полетіти підним лем ся так
як є будил аж в долгій Такє ручыця добре было так дерево
было під ноча лем ся высше ниже Но є так Купил ем
туи ту пішол єм до роботы пезетґефім працувал пескупій злуму макулятуры А
принос ся так само вернула наша родина Рыжділью тоты байсы фс так
по от там другій тиш сусід барна тишту вернул ся А тотера
чуды щырі родины уж там сустали не вертали ся то Мі ся
удало то ту вернути і же м грошы здобыл Купил єм тома
машыну домулочія і мотор тако еса і хотіл ем по людом молотити
новы селі Так же Зєна Ден заробил тілько што урядник през місяц
товды А податку жодного не брали жбы хлопя як найпрютче молотили жебы
вделали континґентах та щы намавляли жебы нотом тамтак прави пят сів Гомолотил
єм завсыновы сени Щє привіз ем пізнійше ту і машыну і мотор
Куп за тоты грошы Но з тым было а найбальше родиче Те
скли на тым жебы жебы ся вернути Ци як сте были там
выселены ци то бесідували дома родиче як было ту гора добрі жыти
Жебы хтіли вернути ци то было такє лем же каждый знаташы Хоц
сам ся ліпше жыл бы легше было там быта рівнины были ліпшы
землі были Але як то кашли штоде ся родил той му То
што жебы не лем што мудавал але ле ся чул же неф
дома єст не на своім А ту як приіхали і чули ся
дуже ліпше тато выіхал одты лищы там до Лющыньского двідіти дві моі
сестры зостали там до до Дотепер там сут в Фомбурку Но то
там одразы ся почул хворий знов тілько приіхал выдо до Тарнова юж
ся ліпше чул а пришол доми то взял косы пішол рыкы ге
ге тамы кыр вам право вхысити того А єш бо мама мама
недолго ту жыла Вісем років як сме вернули Ужы хлобыла іщы як
нас выложали бо а была по операциі не мала такого здоровля А
тато девятдесят років як помер ту похова несит вся підлой Церков была
найближо од нас <unk> кілометрів але так было а і не было
або был священник з любельского носиско Пастушын было і врішало на выхованя
таку сироту хлопческа такого де смо товды на двадцет років більше не
міг мати І той хлопчыско был в нього ыс і вночы втюк
же піде глядати до році свойой родины І як была граница сережена
вшытко він потрафил перейти на тамту сторону Бо там было недалеко было
так мешкале од границі якых <unk> кілометрів од Руской тото баранів праві
границю но і зашол до єдного там господара дале просил істи як
попросил істи іл і перекслил ся перед тебы тых был выхованых в
кшенда І тоты зараз повідомили УБ Там І вывезли го аж до
Москвы того хлопчыска а ту зараз мусіл ся вшытко здати од кого
де а ту зараз зараз чували того священника же то він го
выслал на Шпєґы до Рослі А той ся тлумачыл так же чытал
рускых книж таке писмо аґоньовы выходило і там барв вшытко ладні вшытко
шы хтіл бы мешкати в Росиі та так добрі то але тото
не было того так рік часу вытримали але пізнійше пустили говернул а
священника три місяци потримали і взяли однос жебы уж не был під
границом а в Жышові был пізнійший і ту ді похованы быти жы
был старші так А давакого інчого такченника жебы сте могли до церкви
ходити ци А такы то тевль до тілько костів двох костів докы
села мали сме том два кілометры Як сте вернули гев довернули сте
не до свойого його села не мали сте сусідів своіх тых скорше
Лемків як сте ту Я ти ся одразу перникым не крыл як
то денекотры тых ся прави пят родин такых што шусуты з Лемків
віщы Я од разу ся не кы зрозум кажому пові якы фы
чого істым было баржы в добрі бы такы што ся укрыло та
ся мышли ся шыщом Прешкрово та ся крыє фы бы Полякы там
якось не трактували Так сусідів сме сию робили так пшы Такта не
было ани єдного ту з Лемків я першой ту Фля Тоту до
церкви то сме такы долвівце до Допортного до Ґладышого але то такє
было нер як ся систематичні не ходит тутых священників не было Раз
сме поіхали е аж до того до елвівце днескы в тоту неділю
не є ту бо єст в Ворті Пыіхали сме другйости до Бєлянкы
знав Білянці не євло єст там дале А та ага але так
од люди то не мали сме жодной кривды ани в школі ани
діти А як вы думате бо акци Лісла зробили то жебы лем
не было і полего ся тото сильна подіт до чым щовы Вчывшого
ся ім повелу будуче дуже так вже Не почувают ся навет молоды
деникотры о такі сліпо пурята потім ся што ся выдало ім то
Проґрам был зреалізуваний завдякы фінансовій підпорі Медженародового Вышеградского Фонду реаліз фінаншыл супот
ІНВ