Про Русин #4 - FatamorganaОптанты #4, Ігор Паньков
Еп. 04

Про Русин #4 - FatamorganaОптанты #4, Ігор Паньков

•

Опис епізоду

Odcinek 4 cyklu „Fatamorgana“ dotyczy optantów i reoptantów z Preszowszczyzny, którzy wyjechali na Wołyń, a część z nich później wróciła do rodzinnych stron. To rzeczowa rozmowa o słabo zbadanym temacie powojennych przesiedleń, ich motywacjach i późniejszych ocenach tych decyzji.

Автоматычна транскрипция

Ви там вас дорогы слухайче при мікрофоні Анна Кырпан днеска призвучыт уж
<unk> передаця з циклю ФАТА Морґана Тот цикль у Переселенцях з Пряшівщыны
якы в <unk> р по свойой воли поіхали на Волинь а пак
вернули до рідного краю Не вернули з ріжных причын лем окремой особы
поєдинці родины і власні з нима хуцю побесідувати Тема оптантів і реоптантів
на жаль не барз досліджена Описана розвинута книжкы же вышли на тоту
тему в Словациі можна порахувати на пальцях єдной рукы статіі в ґазетах
часописах єст кус більшы як книжок але тиж не барз дуже Маме
ріжны причыны такого молчаня науковців і журналістів а найперше самы реоптанты не
хтіли писати о субі і не лем писати але і признавати ся
людям же они просто зобрали ся і пішли як доповідали до рускы
Они самы воліли о тім не споминати тот ся скрывало того гили
ся Но але посмотте на календар Маме <unk> рік <unk> років проминуло
уж од часу коли тотых дванадцет тисяч переселенців з Пряхівщыны поіхали в
Радяньскій Союз на місци волиньскых Чехів же выберали ся до Чехословациі <unk>
років минуло Як долго будеме ся ганьбити Тото то уж істория і
мы бы мали смотріти внеска на одхід і прихід тотых люди яко
на історичний факт Повідаме часто же істория єст нашом навчытельком і же
істория мала нас бы дечого вчіти Но і найперше цього хціт тота
навцітелька не повтаряти зас тоты самы омылкы Але коли мы не знаме
своіх омилок не чули не чытали о них но то можеме зас
і зас ставати на тоты самы граблі Но то я не буду
бесідувати у тім ци то была ганьба ци не была то ганьба
Бесідуєме так же такє было і мусиме у тім знати Но і
штораз більше приходжю до переконаня же тот одхід з рідной земли Не
был до кінця свідомым гріхом переважні оптанты не знали што роблят і
як самы моі респонденты нераз потвердили не знали до якого належат народа
І при тім тоты люде переважні селяне переважні біднійшы селяне хоц не
лем Не мали зеленого понятя о жытю в Радяньскым Союзі в радяньскій
Украіні конкретні на Волині кадль привезли оптантів Вірили же ідут до рускых
своіх братів приятелів і медже нима і тыма рускыма Неє якысой великой
ріжниці Уцівидні представляли сой місце каде підут як штоси подібне до пряшівского
краю до свого села на Пряшівщыні лем на рівнині з Чорноземом і
пришли до обіцяной землі І доправды як обіцяли ім аґітатуре была рівнина
но і на земли што не посієш што не посадиш добрі родило
А уж вшытко решта то было цілком інакше З приходу переселенців з
Пряшівской Руси місцевы Украінці волиняны не барз ся тішыли і то лоґічне
бо до Оптантів переходили хыжы а і пуля на якы они самы
претендували Тепер хоцю повісти уж по повоєнных роках В Голиціні єст такій
невеселий жарт же тоты І сувіты были ліпшы бо пришли в <unk>
руйці а пак ся забрали А тоты другы о тоты гіршы бы
они ся лишыли Ното на західню Волинь тыж в <unk> році в
вересню пришла радяньска влада а другій раз совітску ладу становили Юж <unk>
Но і як знате власні товды З Польщы на Волинь зачали переселяти
Украінців з Голомщыны Любецівщыны а навет з Підляся Місцевы мешканці то тых
переселенців з Польщы назвали так медже собом Полякы Но і влада тотым
так званым Полякам приділяла хыжы і пуля І розуміє ся місцевы селяне
принимают тоты якысы без ентузиязму Ту розносит ся вістка же Чехы якы
ту жыют ж по <unk> років хто як выізджают до Чехословациі Але
як вказало ся місцевы селяне не можут претендувати на іх домы і
землю як то они суй думали вдеси од тами з Чехословациі приходят
зас якысы нулы переселенці Но і тотым оддают вшытко што іщы ся
лишыло по чахах Но то де тота справедливіст То же приці іх
земля Но і іщы такє діалекты тотых переселенців з Польщы были місцевым
мешканцям більше зрозумілы а тоты з Пряшівской Руси но они бесідували якоси
так Но же то но просто не годен нормальні ся порозуміти Но
для місцевых мешканців прихід тотых обтантів был як бы то повісти неприємном
несподіванком Але неприємны несподіванкы мали і переселенці з Пряшівской Руси Они были
заскочены же ту на Волині нихто іх не чекат же ту ім
нерады же як вказало ся пришли они і в прямім і в
переноснім значыню на чуджю землю Зато в першы рокы трудно было Руснакам
з Пряшівщыны привыкнути до нового місця новых обставин кус трудно было потоваришувати
з місцевыма людми ясне же были не лем тоты ментальны але і
языковы барєры Але минулый час обтанты покус привыкали на новім місци покус
зачынали товаришувати з пересильныма з Польщы і місцевыма Украінцями зачали женити ся
медже собом і там де жыли вшыткы вкупі асиміляция ішла з курсє
а о тотых селах де оселили ся лем самы оптанты руснакы з
Пряшівщыны долше утримували свою муву і своі традициі Лесній Утім оповідат наш
гіст Ігор Паньку Він походит з родины місцевых мешканців утовласні Ігор Панкол
оповідат же асиміляция одбывала ся не всядиль єднако же в Селігільця Iв
де пак робил в шкулі яко учытель анґлицкого языка Мешкали і місцевы
Украінці і выселены з Голюмщыны і Любецівщыны а тиж і переселенці з
Пряшівщыны зато ту вшытко скорше ся вымішало а єднак в селі залі
<unk> кілометрів од вільци II де переважні мешкали обтанты долше затримали ся
ріжны особливости мовы культуры а і ментальности Власні пан Ігор порадил мі
піти в Зліся і побесідувати з єдном з свідків переселіня на Волинь
Анном Вельцік Барз му дякую было певне як вы слухали то і
вам было цікаво што оповіла нам пані Анна в попередных передачах Но
і в минулій передачі мы зачали бесіду тиж із паном Ігурьом а
гнеска маме єй продолжыня Но але забыла єм повісти чом бесідуєме власні
з ним бо пан Ігор цікавит ся історийом рідного краю видал книжучку
де оповідат о своім ріднім селі і сусідных селах в здулбунівскым реґіоні
рівнаньской области же входят до єдной сельской рады Гільця Перше Гільця ІІдало
Загребля і Заліся Родици нашу Густя переіхали зо села Урвенно Гільцю ІІ
коли він мал сім руків І на початку сімдесятых років коли Ігор
Панкул пішол гільци до першой клясы в школі уж не было великой
ріжниці медже гітьми місцевых і дітьми переселенців такой ріжниці як В кінци
сороковых ци на початку <unk> років уцім нам оповіла пані Анна Не
было уж і такой взаємной неприязні медже переселенцями і місцевыма мешканцями як
на самим початку Вшыткы знаме же час робит своє але час летит
треба уж зачынати нашу бесіду но то дальше оповідат пан Ігор Панькол
Я хотіл іщы розказати одну історию яка трапила смені з з хлопцем
такім може ну він теж мол років на два старшый од мене
А він жыл в залісі і мы потрапили з ним разом в
лікарню і были в одній палаті палаты в лікарні А і щы
потрібно было бы ранійше сказати про те што діти які ходили в
школу з Заліся це было <unk> кілометрів в ни навіт діти были
трошкы іншы ніж ці які швидко асимілювали ся в гірсі другій Тобто
в ним дуже так по свойому до сього відносили сут напр ім
треба было іти в школу через Ліс Але вони в цілі заходили
там собі відпочывали і часом взагалі нешли но урокы Цижок кілометрів Пішконци
шы далеко ци треба зрозуміти Мы звычайно ани вчытелі ани тамы інчы
учні цього не розуміли Тепер як я про це думаю то почынаю
трошкы це розуміти Тобто выни навіт о такой поведінко і в своім
шви выходили з дому а не приходили в школу на урокі то
вони вже показували свою окремішніст І мні це наприклад тепер як я
про це думаю і аналізую то мені це дуже цікаво Было щы
кілька такых рыс характеру які відрізняли іх од всіх інчых От і
тепер повертаю ся од ций лікарні От мы з ним лежымо причом
в нього яка была складнійша навіт хворобы ніж мене і він мні
потім в таємниці як мы такой розговрили ся і поружыли ся розказал
таку річ Каже Я тобі хочу шось показати І він долго шукал
собі тут біля шыі Виймає хрестика То такій звычайний звычайно хрестик на
шнурочку І він каже Двис каже Я тобі скажу так дуже великій
тиници бы я никому цього не говорю Ций хрестік мені дуже помагає
коли мені важко Я выймаю годилю на нього Молюсь і мені він
допомагає О я тоді подумал Во тот сут што сме не те
а я тоді был такым скажымо печатківцем атистом то мені подобало ся
атистичні різнівчыня і тышол Але тоді як раз є был це Але
мене так вразла його ация істория тому шу вона была Тому ші
він єй так розповіл і подал так щыро і так глибоко мі
показало ся він вірит і в Бога і в цилу силу спасіня
што мене це дуже вразило і залишыло великій слід даж до цього
часу а це свідчыт про наступну рису власне приселенців з Словачыны або
Лемків дуже велика і реліґійніст велика реліґійніст яка одрізняє іх од місцевых
жытелів Переселенці якы мешкали в Залісі вони мали в принципі найгірше бо
найблизша церков была <unk> кілометрів вид них Інша была теж з іншого
боку отце было кілометрів мабуть з <unk> тис вісем і іщы третьо
была тис мабуть біле <unk> кілометрів то вони мали в околици три
церкви Але треба было до кождой з цих вісемдевят кілометрів іти пішком
як што хтось хотіл напопасти на службу Божу Вот і це ім
утрудняло можливо це теж так стало ся што воно підкрислю власне те
што через ці трудності через ці терны вони мусили прити і може
це теж вплывало на те што ця іх реліґійніст весь час не
зникала ті поглиблю ся ріжній Не буде не придям людям не роби
Ще хочу розповісти про інчого учня якого я особисто не знал про
яку мні розказала од нас од нас вчытелів гільчаньской школы Была така
ситуация цому бысі рокіли пісяті Вчытелька яка вчыла украіньску мову помітила што
один учень власне з Залісся уникає єй уроків Як тількі она заходит
в кляс він піднімає руку і питає чы може выти Як він
выходит з класной кімнаты то до кінця уроку же його не має
І колис одного разу зостіл директор циого хлопце в коридорі і запитал
што такє А цей хлопец йому говорит што што такє каже Я
говорю нормальною мовою вдома мене всі розуміют я часом теж відзываю ся
в школі мене вчырика теж розуміє Але вона кажеш я мушу ш
якусь іншу украіньску мову вчыти Та скількы я можу тых мовчыти чеш
мушу і анґлийску вчыти іщы мушу росийску учыти То цеж каже моя
мова вынашо неукраіньска я не розумію цього так ци хлопец пояснил директові
свою ситуацию Кінця цій істориі я не знаю а ще было така
тенденция што в принципі більшіст залізкых дітей в не кінчыли <unk> клясів
ани десят Оцты тыж така была чумніст тенденция Але богато з них
теж покінчали десят клясів тобто здобули середню світу і стали дуже хорошыма
фахівцями але леж шем може до ціх До тых такых рыс якій
было видно цих переселенців Залізкых што от вони были теж вперті більш
уперті як будь хто От як шыштось задумают от тото не такій
такій робит ся Може я помиляю ся але мені здає ся што
оты в рівниньскій області науковці ци краєзнавці дослідникы більше цікавлят ся історию
булиньскых Чехів і підтримуют звязкє з родинами тых хто власне выіхал у
<unk> році І меньше цікава істория ци присутніст меньше цікаві є тій
переселенці з Пряшівщыны Словачыны дослідників для краєзнавців чы є неправа Выправі ци
так ци правда Про Чехы говорит си багато же бато краєзнавців про
це теж багато знают а ци через те што Чехы як выіхали
звідси они там прошло років <unk> і вони почали думати шобы зібрати
ці материялы і іх якось опубликувати І такі реці теж відбывают ся
на Словачыні тіж што воны в оту Украіну трапляют трошкы в меньшій
кількости В Чехіі пресивали аж так што в них майже про кожде
село є яка брошурка або або книжочка А цих сіл было справді
багато Говорит ся про те што це было дес біля ста сіл
які заснували тількі Чехі а вынижыли майже в кождому селі де можно
было купити землю тобто вынижыли в заснованых селах тых што вони самі
заснували а також там де мож было купити землю І через тему
бы через стежы ця інформация може навит не інформациі памят про іхнє
жытя зберігла ся в друковній формі а потім появили ся теж такій
в принципі выдатній історикы як Вацулік з Чехіі якій написали моноґрафію в
трьох томах трьох томах як влиньскі Чехі жыли на Волині Вс Ций
процес ідея теж і теж ідея з інчой стороны тото не з
стороны рівниньскых краізнавців не зо стры украіньскых краізнавців а зо стороны словацкых
краізнавців тому што до мене навет потраплы три книжкы про оптанців як
цик людей якій переселили называют і в принципі Такым чым я не
знаю шу хтой займал ся в Нарівнич То мабуть в нашій розмові
потрібно відмітити діяльніст людины яка дуже богато на цю тему зробила тото
Стефана Кружка Стефан Кружко є писменником і людиною яка зберає богато років
материялы сам походит з села Грушвиця Це теж на Рівничыні і треба
сказати што можливо він одна людина з тых небагатьох якій процыбают про
збрешыня памяті Дякую в мене такє запитаня Куди самы поіхали у <unk>
році Чехы якій одержали можливіст повернути ся у Чехословацию я так розумію
што ім было же не так важливо куди саме іхати можливо было
шам фактшу Чехословацину і на той моменты была така як бы акция
свого роду переселиня У судети ту частину судетів якоі якраз депортували Німців
до Німечыни так Так ци правда однет тількі уточніня што єм было
все одно куди єхати аби в Чехію ні в ним ім денде
было все одно коли єхати аби в Чехів В ни навіт поставили
таку умову мы хочемо жыти в Чехіі В такым самым складі як
мы жыли тут тото як бы нам дали такє самы силу більше
меншыш але шоб мы могли якось там печати хоц бы жыти а
потім собі розбудуємос то выни таку умову навіт поставили Але ця умова
звычайно не была выконана Імыли выстанову Выдали постановы в звязку з цим
іхньою і іхнім проханьом боци такі можно проханьом назвати ани умовою І
на це проханя была постанова специяльна што не можна більше процентів Чехів
выселити в одным селі тобто <unk> процентів можна <unk> до <unk> процентів
Но яка Одна третыма села могла быти вже занята цими Чехами з
Волині і ци правда што вони займали будинкы після Німців Ну і
там відбывала ся теж депортация Бо просто ім наказали выізджать Хто мал
якусь родину за кордоном то Выізджал до своіх до своі рідні а
інчы мусили чекати аж яка орґанізация напр чырвоных резийме ся ним Але
втежни не мали дозволю там більше прожывати то це теж правда А
іх там жыло моти дес біля <unk> процентів в даякых выпадках Так
што ну і звычайно там жыли теж Чехы Отже вы были вчытелем
у тых селах у дулбунівскому реґіоні вы спількували ся з дітьми спількували
ся з батьками дітей взагалі там ну вчытелі в Сілівсі знают Так
і наскількы Вас цікавила тема власне оцых переселенців з Словачыны і ци
выє там ну брали кістикі інтервю ци зописували кіст плога де чывы
робили што єс у цьому напрямку Ну власне щы я тоді такім
дослідником ани не вважал себе ані не думал навіт про те што
такі темы як мы сьогодні говоримо якій піднімаємо взглі клиси будут потрібні
штоб іх го уговорювати я взагалі ціло собі не уявлял Тому шы
жыти серед людей про якых мы зараз говоримо ци было нормально то
потрібно было подивити ся на це все з Віцні і тоді выходит
картина зовсім інча Може через те Чехы як выіхали то почали думати
а може мы напишемо про те як мы там жыли Взмітек людина
звістні дивит ся на певні ресі на бачыт більше деталей більше змісту
в цьому бачыт дія про це не думал бо ци пізнійше стало
о такым хобі і так далі Є жаліюшу а богато речей тоді
навет як говорил начы цікавит ся я цікавил ся любил говорити з
людьми і так дале Але все кінчало ся на розмовах а навет
мені здає ся што я навіт не записувал нічого після такой розмовы
а такій запис тепер бы мені теж приходил ся як я тепер
на це дивлю сму Я так зрозуміла што коли Вы стали дрослою
людиною і свідомою самы тоді більшіст як раз цых переселенців зі Словачыны
выізджали назад у Словачыну Так так так так так так так так
так так так так так І залишали ся ті хто з якоіс
причыны особливой ниг ци не хотіл выіхати Я чула цифру не знаю
на скількы ци правильно чу выіхало <unk> відсутків з оптанків Толи в
них реоптанты так отже мы є говорили так само на прикаты з
пані Анною ну были певні обставины што вона не повернули си на
свою рідну землю але вона цього прагнула і язнающу богато людей Так
думали І Я так розумію же коли бы вже як были свідомі
того што це цікава тема яку варто досліджувати то богато людей попросту
выіхало Цыправда выіхало і наприклад старші люди якій бы щы памятали ці
часы якы не приселяли ся то жедна теж іх не має через
тешо не выдішли в вічніст такы дуже шкодале Я пробую спількувати ся
з тыми товаришами і приятелями якыми я учыл ся в школі і
од деякых заходжу Словачні на мережах Социяльных і мы часом теж навіт
спількуєм ся але шкода што наприклад іхні батьків же нежыві Ці вы
може дуколи з них єздили ци вы були там де вон є
зараз Ну на жаль щы ні плянувал вы цого літа але ций
знайомий не міг мне приняти бо был дес на выізді і я
покыщы туди не єздил але дуже хочу і маю вже пляны на
леспискі до кого піти А вы вы взагалі были в тых крыях
Там на териториі Словачны там нашых Бардіів там Смольникы і так тот
там не было то а де вы були З польской стороны Вы
були так бы сказати на Лемківщыні на польскому быті Устрыкє наприклад Дольне
і Ґурне Уст Устрыкє Устрыкє так узрыкє Вітам це Озеро Соліньскє но
На тій териториі з якой были выселені і які потім потрапили на
захід Польщы там в Вроцлаві і так дале оце вісла выселиня там
взагалі не мают взагалі сіл бо цілі села всі были выселинь Біщады
ци Біщадскі села То значыт ци Бликівщына і початок Лемківщыны Східній Мене
вразило оці порожні селят же не манавет будинків але наприклад є назва
Села од єм кладовищы Од мене це дуже вразли є деякі церкви
там щы залишыли ся мы в дейкій заходили Но мне дуже враз
лишыло была територия заселена а тераз она майже майже порожня За кого
ті люди себе мали вниякой казали хто вны чы внизали ци то
не обговорювали ся ніколи Ні ні ні Це так Я не знаю
ся особисто теж до нихы Це трапляло так што от місцеві медже
собой як говорили то це говорили переселенці а на тихшы в залісі
горили гуцуль і я теж такє часом чул што На то што
называли Гуцулеме то переселенці Словачын трошкы ображали ся А так то не
было більше такого образлюва ничого зо стороны місцевых жытелів і з стороны
переселенців теж не было нічыобразлювал в сторону місцевых жытелів так само Лыце
тіж ся назва яка была неправильна навіть На Словаків казали Гуцувы а
мы над переселенців з Польжы казали Полякы або попросту переселенці Потім Полякы
зникло і переселенці были такы щаст переселенці одкуд ідеш но туди де
переселенці жывут о такє казали Навіт от якы в Заліссі жыли в
принципі з одного культурного середовища то вони якось не пробували орґанізувати ся
мі так здає ся Оджыли тай тай жыли Бо орґанізувал тоді той
голос нещастний От коло спорганізовал то вони не дуже хотіли самі творити
таку якусь своєвідну громаду зінтеґрувану Ну так мені такій здайну Проведу яскє
аребор Сама вернет малада або Робы двоя до поро Само вернут мола
дом Роби двоямкє Само верне смокє а ротвойо нам до нас є
котре Хоцю іщы повісти же тоты співанкы якы вы чуєте неска в
нашій передачі выконує Фольклорный ансамбль Волиня Щодна істория про ногого переселенця Зо
Словачыны якій приіхал в Залісся дуже молодым хлопцем дес мал років <unk>
може <unk> і приіхавшы в Залісся він Вже мал специяльніст він вивчыл
ся в Словачыні там навіт не в Словачыня в Чехіі він вивчы
ся на торговце тобто працувал же продавцем в маґазині Але його ці
не дуже задовиляло а він дуже любил ходити в церкву і цікавил
ся ціли справами церковны І священник якій тоді был в гільсі сказал
йому што він поступал на священника до семінариі він довыдумал вагал ся
і вырішыл поступати Семінария така найблизше была в людску называла ся Волиньска
Духовна Семинаря Він неє выіхал поступати і поступил Але перед цим штоб
туди поіхати то його якы квалифікованого продавця не хотіли відпустити з магазину
Він мусил придумати штось Щоб його відпустили Він придумал він придумал такє
штоб приіхала перевірка сконтролювала як він працує Ну звычайно районно влада погодила
ся і прислали таку перевірку Івірка выявла што все все нормально все
згоджы ся з усім Не ма ниякых похыбок Але він же як
вшол по перевірці мал арґумент што бы сказати што він же не
хоче працувати і хоче розрахувати ся І послухали розрахували Поступил він в
ту духовну семінарию кінчыл є дуже непогано кінчыл бо після єй закінчыня
його наче послали рекомендували тобто рекомендували што фільм чыр ся далі А
далі то была вже московска семінария при по мойму троіцко сергійскій лаврі
в загорску не в самій Москві звычайно а в загорску І він
поіхал там кінчыв теж і перед цым в людску нього вже была
дівчына студентка і внишли одружыти ся І після цього Загорска після Москвы
він приізджає в Людзк але не має звычайной для нього посады священника
божы часы комуністичні І він выштвал ся на Завод Завод будівельных материялів
шыстакє Пробил він там дес рік ци піл року і Рішыли вони
переберати далі під границю Словачну топто на Закарпатя што было близче ім
коли спритнути границю як появит ся така можливіст Він зо свойою молодою
жінкою покідают си людскы і поіхали туди Нозвычайно там тіж він перецувал
на якій з фабриці ци на заводі і добил ся того што
дес там після <unk> року Зміг выіхати в Словачыну спочатку звычайно сам
бо тоді можно было выіжати тілько так што одын член сіміі наприк
дают дозвіл але дружына там ци діти залишают ся а што та
людина повернула ся Ну але він не повернул ся там його жыла
двоюльна сестра в най му допомогла знайти якусь роботу по мойму на
якым машынобудівельным заводі і го приняли туди на той заводці кіз стежы
він знал росийску мову а там складали ці такій машыны мазы і
він міг чытати інструкциі о вслуі Такым чыном він попал назад до
дід годів топто на свою батьківщыну і потім змінили сисы він мусил
якій там працувати в якым приватных фірмах і трудовый шлях його це
інча істория але мнідеце не про те і він працює так аж
до выходу на пенсию Ходит на пенсию і вся памятає што він
священник і пробує вернути ся в цю діяльніст цо сферу діяльности іму
вдає ся його высиляют в парафію в селі Смольник і він там
служыт парафіянам як священник Як він почал служыти це товды было церкви
і він вырішыл єй побудувати Лось Ім вдало ся Ци побудуваня церкви
православний в Словачні ци дуже великій великы зусиля Іму ци вдалося тото
без копійкі а цеж ішло ся провидяниство якє коштує кілька мілийонів мовуть
крон іму ци вдалося Церква справді о всю околиц така пишна і
гарна што мож надивувати си нею От ця істория про тещо один
з тых якій жыли в Залісі зробил дуже выняткову річ яка може
быти інспірацию для кождой людины на світі Ход священка звати Василь Бобак
І він є родичем пані Анны Ведчык народженой Гудак і походит з
села Флічка Я так зрозуміло што вы підтримуєте звязкы з даякым з
тых переселенців оптанты і кістали реоптанты так Но я це почал робити
недавно і підтримую ці звязкі дум што перше што я зробил тот
се а говорил з людми які были присленци з Польщы діля мойой
мамы там вільци жывут більше переселенців з Польщы А ці аперсиленці зо
Словачны які там жыли то дуже богато з них выіхали по просту
не мам же з кым говорити Трохі мині шкода што як бы
цым питаньом не займали ся не займали ся покы мож ся было
зіняти ся тай зараз мож ни Трохи мині шкода што якысы дванадцет
тис переселенців приіхало Новулинь більшіст в рівниньскій облискій частково дес Біґа Людска
мылиньскій области і привезли свою мову свою культуру свою особливости мали певну
свою ментальніст і в ней однозначно вырізняли ся серед Булинян Цо было
теж своі рідны і якыс трохи шкоды з чого Може не было
дослідників якій бы зацікавили си іхнюю культурою яка однозначно была своєрідна і
однозначно відмінна Были особливо стійкі напевно бы дослідників зацікавили етнолоґів етноґрафів і
шкода єхласі Зараз вєдкій світ што дуж богато людей десь переізджає з
свойой рідной землі десь ідут десь шукают красю жытя кращых заробітків кращого
місця де буде зручно жыти Наприк зу Украіны на сьогоднішній дань ускыжім
так за рукы незалежности Украіны Выіхали не тисячі а мілийоны людей і
богато з них на постійне прожываня в інчых краінах Але ось ми
маємо приклад цих оптантів і реоптанків людей якій раптом так з Нічевє
так раптом дался аґітациі выіхали в якій зовсім інчій реґіон в інчу
державу і де был інчый устрій в державу социялістычну атиістичну в державу
з інчым лядом укладом в інчі зовсім умови І ци люди <unk>
процлантів за даяку статистику і якых повернули ся назад ци також свій
рідний феномен Так так Провыізд з молодых людей за корту он то
я думаю можливо они повтрюют Шлях якій зробили перші Чехы а потім
пересленці з Словачыны поіхали подивили ся сподобили ся залишыли си несподобли ся
вернули ся потрібно до них односити відкрыто вільно без пересудів і так
далі Дякую за розмову і дуже дякую што самы вы порадили мні
прийти до пані Онны Гудок по чловікові на моє прізвисє Вельчык Дуже
дякую подне Ігоре Надію ся што будут нові зустрічі Я дуже радий
Вам допомогти дякую свойой стороны за цікаву розмову до побачыня до новых
зустрічынь На тім дякую бо пан Ігор Паньку додал до нашого циклю
фатаморґана Тыж дашто цікаве а зараз пучуєте голос нового нашого гуйстя а
я іщы повім же о ту перед собом мам книжку одтанти написал
єй Штефан Кружко же і сам єст оптатом і реоптатом Выдано тота
книжка в Пряшові в <unk> році значыт <unk> років по переселіню Руснаків
на Волин Родина Штефана Кружка замешкала в рівненьскым рейоні в селі Грушвіца
но і недивне же у книжці написано найбільше о обтантах же замешкали
власні в той селі У Грушвиці жыє доднес і мій гізд з
якым зараз будеме бесідувати Осиф Михальцін То не мусілем є рыхтувати ся
до бесіды з ним бо іщы давно прочыталом книжку о тамты де
медже інчым написано коротко і про нашого густя Тота книжка была деляня
достікала доцены ту ріжны документы о оптантах і оптациі але написана но
чысто в совітскым дусі Єднак раджю вшыткым хто цікавит ся том темом
но і хто може по украіньскы чытати бо може не вшыткы то
раджю єй прочытати Хоцбы і зато же не маме зо дужой літературы
на тему оптациі а книжку оптанты Стефана Кружка можете найти сой в
інтернеті Но а тепер пропоную послухати нашу бесіду з паном Осифом Та
моє імено Йозеф Михальцін так по слованьскы не Михальцін а Михальцін бо
тут Михальцін на Украіні а там Михальцін борото Йозеф або Осиф Павне
Йозеф до єйскє а Словен Поз і Вы вродили ся вы якій
селі До той ся было село Комлоша кєдкє сем родило ся в
Комлошы уж мельова была послі того кєд сме ішли уж до Дуруска
то є смеряк з Бердьова сіде на Быхеру а уж польска граница
Выхеру уж і під самом границом вгерів А іщы якы села там
сут докола сусіднє села Реґєтовска но зо Збардьова то Дылгалюка а Зборов
уштакє векше такє містечко Зборов Історичне есторичне знаме з істориів Там Жыды
Жыдів было вельо бо памятам войну то там об бомбардували тото місдецко
прось просто же Жыды там тали а ту на мапі єст мио
там мадехє рум далкы регету м оту єст дорога а лоту збору
м ту одраз было збуроне О одраз Колосбуровы тує Но і глас
была влика ордина то выли меньшы а были старшы Я бы самы
меньшый нас было семеро осма была дівчына сестра вмерла Родиця моє ну
Микула Михайзін мати з Уска а дівоця Курта Курта з Уска материна
з <unk> року они з <unk> р До того ся додам же
няньо были в <unk> році тіж в Америці в <unk> році Семеро
діти В <unk> року Андрий брат вмертут в Грушовицях похованый дальше <unk>
рік Петер Повідате Петер ци Петро Петер і Петро гей Похованый В
Садиновій Сабіновій Дале Сестра Ганя або Ансаль Є такы села што было
в єдній фамили было і Ганя і Ансаль Вабурі Миколашова тепер В
єдній фамилиі Ганя і Анця А днас не было тот сестра Ганя
Анце му Анцем насказали <unk> ручник Она жыє в Бардійові О были
недавно у них там кєд чєтня Витаме Витам вас Ні Прошу Дале
сестра Маря Марча она з Маря і Марча <unk> рочник Жыє в
Свиднику Брат был <unk> рочник Павел вмер ту в сарнах похований дале
сестра <unk> росник жыє Ружумберґо словацкій край так ну і я самий
меньший Я <unk> Осиф пайсі ось оказали як маленькє то особы боє
як єм ся женили в грушых таі дотепер не можут повісти тісту
особцевый а нас нормально то было огежко тяжко тото выгварити ге ге
гетя вели нас велика <unk>eД померла є не знам там дочка сестра
была ніх ні Мало ю померла но то нас семеро было <unk>aли
часто єм не весли Я єден з братів а сестры есі шеткы
жыю тато гми памятате тоту своє село си якы тоты дітячі спомины
іщы з дненом што памятати бы вы были малом дітином Памята буйну
памятам Німців памятам нас На дворі Німців памятам як заховали ся в
потоках на Снизли зайде матє на плесях На гарпеті нанесли до ковальового
потока там такій платік нас угы такы По то ноці треба втікат
якыс ґыбы Но але глад был фронт Німци бомбы з Бору дул
Воро там жыли Жыдия памятам сме на нашій целі ся літакы спускали
а там кєдали бомбы на зборото <unk> кілометры од збороводна Допамятам і
Німцім на дворі памятам Дашынам даку і з цукерника даконам Но то
як през воду там же Німци там Руси были там пленму Німці
іх охраняли разом пили горілку разом гнали самунку там Руси іх навціли
Пляны тоты рускы на цілі гнаты там самонкы як уже фронт приходил
то ся прощали як брати Тоты пішли туда Не было якых між
ним Де не хотіли ся мирно ся розні Мали влик выскы Гей
якы робили там як выкама гей разом пилком як бы і так
они там были на деякых роботах Пы воєнник може оклопит дакы тіж
тоты Руси Е ге ге ге то такє Бы там ні памя
Уйко мі там жы хыжыта як звыли там тепер зо жедом недоле
недавно же <unk> высло тот апарат што Руси зробили холодільник шнали хы
полюмку Тоты рускы власні од того были специялисты Дияк з трубок танка
Загадник з бідных Ага Донка Но то рускы того думали єй Памятам
Німец як уже Німси тікали та вкрал куру Мати каже Німец праву
а через три дни тота кура пришла до себе дохы до нас
до двох Еєслу такы оповідати ся пат вертат кіт вертат ци вас
одповідали матька а ту курка вернула кура Пришла мати гварит є з
ужмариці ним ци она в техым муціним ци забыли Жыву куру взял
Хе тото памятим як мати посправляла пойте цікавы Е видите а якє
было до това ся стало чым оно было ті яконо выглядало липах
іс гале там смытріли выли Я недавно был два місяцы заді Равно
ків найну ківрім блоту А якє тото село якє оно было якє
оно тепер Ну гардите про село такы компактне не так як уна
села тоте порозмаруване некомпактне село гарде б добрі там вшытко є дакы
хотар єст землі дак суспокусє І добрі бы зеро тепер тото село
Добрі І штоси унікальне цім тото село наше же там друзво ся
остало Розуміте то як ту надивают кулькогословацкый одповідник то друж ге і
дякувати Богу же там єден дакій ґазда взял ферму то як бы
мло ся сітже дружю але він взяли тепер целом Мало ся вшытко
там нихто кравывы не тримал уж ани пальця мало мало пальця а
коровы да нигдо Бо має в своім селі молоко сешок можу купити
своселі буден ґазда мам штопидеше дасі коров і зойдує іщы симайше того
што маю хасен Добре І выіщы памятате кус іщы тоту жытєвдому і
сім памятате свою хыжу я уж тепер не видмю што єст А
як оно было Деревяна велика хыжа была деревяне суло сыпанец долга сыпанец
был зловірны было сыпанец деревяна хыжа під гунтом накрыта бунтом выка жебы
с не казали комнатах хыжы Но так і в середині тыжыны а
ся то велика хыжа ци тота ория было В тій самій было
Ідийня під єдным дало друга і стайні з выізку і з єст
долти Я там не мотель а то і мотель руску Ну на
Украіні Вызнате же не было топо слова Украіны же мі демно криду
Руска дуруска ЕС уж в Руску молотульци памя там кєд єм пят
років было сів А тепер до той темы переселіня і так дальше
памятате як сте Іхали як сте як то же вшытко од чого
ся зачало хтоси приходил і певне аґітувал жебы іхати як то были
звы памятати тот момент вшытко памятам добрі Но то бы як професийонале
были аґітаторы не знали сме справ знали хы хы то як были
вышколяны такы гы Основном то были Руси конешно Руси памятам пором на
руску Они по росийскы говорили а ю не ірозуміли но то чом
ні ліпшы люди по рускы тож назяквали руснаци пришли зоветского Союзу аґітату
і они выповіли же они были вышколяны і знали як абітувати здали
а чым найдільше притягнули людинь Найперше они по богатшых родинах они знали
хто бач першы з ними розробили роботу з богатшыми Ріте ци бы
хытрій Хытрій проз богатчы іде Та чом біднійшым не ід Нє це
бы кєд коньо Ге ци про чыталь роздумали же быти дума обовязково
Кен матя грела он і іде чучвара тами Душенкы нумачы А чом
мам іти Чом не як они ідут так што мне боже мити
Брат Петер уж в празі <unk> рік уж празі на роботі перспектива
молоды хлопці Він пише ж Яним до Руска мати Шле телеґрам за
телеґрам Петре мы без лем мений деме мусіт прити на колінах Тяпросю
Петре лем прит сльозами Тямолю Петро з Одяним Петро Уж Празір но
добрі роботі же все тым І такє Петро послухал Мадяр бо і
знати як бы колиси было маложы сльозами просит не тошто там і
пришол мусілити знали ціл Русирали спокій в першу чергу землею Земля Ну
нас земльоно хлеб мозе То мноскіс сильні біргым лучны рык єдным носном
Юєк єднос богаству Люди нашы не знали што такє брехня На такому
рівні світовому рівні скажут так глобальну неґетуваню так мож о Про землю
яку мали сте ґаздівку кілько землі ци было так же вы думали
же вам но як бы не выстарчало та Ні на тілько діти
При перший козир іх был труф А тілько сте вымали на ґаздівників
мали смер ани ани гектара не было асі А фаляток был аж
на горі козинец был нас там кузинец Кора і обидне на цьому
маютку навід де наше село тамним єст так козинес штука ту аж
на горі а на горі был фалятик ос вісем злотых же нас
батько як жыв там як мы признали з женом та нас водили
в деняньом вказували де сме мали Там на верняня як сте ішли
то што тревозом Но так корот коровами лем ярмо коровы бо коні
мало хто малем ґаздовым але клоні там А назадякы то шкоровы но
гамували колеса вшыткы а обруці были грубы такы на колесах бо то
каміня там І як говорит це тепер то юзом ішл оту з
горы слопы тотам А так бы мало землі было царко Але што
то там за земля было на горі то хыбы і каміня выували
Каміня они выбрали як там будина што прото а туту обіцают землі
То перша укуса то была земля Якє си місце де буде кілько
землі же буде каждыковы старчати зробити Якій такий край райскый так де
буде кілько землі же выстарчыт кілько бы не было діти і кілько
бы не было каждому старчыт є І так і было кєд сме
пришли ту штырі гектарі Дали одраз гый штыректор І трудіт ся люде
як зреаґували были здечідували з того ци так одраз дали штырице сейме
рік напрещен вярі одраз уже пішли до поля то мы везли вшытко
зо солом є і кра коровы іхто мальконі і молопаркы языка ради
были вшыткы люде чловешу тажниц то Штиректоры роблене чорно Ораль і земля
Гей родини каминца ниденних што з <unk> уже почынали ся дакол Оспис
<unk> Так мусили іти вшыткы ішли том ним не мож было так
же не ідеш там Але перша была покуса то была земля Были
іщы якысы спокусы же люде вписали ся єй хантем Но віра то
же они Православна віра Оце наш назв Бесідувалите якєси на небесах то
як в руску значыт пожы оните і <unk> як ту як ту
А то ваш ся черку як она она ся злови як лоси
Коли вас кєрмеш На Матку Біжу На яку першу другу трету Вас
ожму значе на першу Матку Біжы Яка была церков ци была православна
ци вышла католицка Рушта Грекокатолицку тепер Тепер Епер Православна была як давно
прошла была як мы были там і ся так на войні была
так аж не зам тако як давно Дак дагде не знам в
сієсятых роках перещы на грекокатолицку Дві ба не перешыто выходили до Быхырова
якы золшыв том недолева під польску Рониску але цікаве коли зробили ся
православны Вы не знате коли было Решні не знам вы знате же
як выбыли маленькы то была православна шарна было то ясне а пак
зробили грекокатолицку Значыт єдна річ найважнійше то была земля же каждий достане
землі кільку хуці друга річ то было же буде можно так само
ходити до церкви робити ся проводити тото реліґійне жытя як было вдома
Іщы якы річы вподабали ся людям жедже они ся описали што іщы
было Цы же такы важны панове цьой одіти Добрі вшытко побыло повірили
Люди де ішли тоты є тоты єдно того чок а ішли і
<unk> момен Велик родины Як біднійше Но тяжко было представляти посля войны
як <unk> туб голод од нас не было голоду але сме не
мали о так є повіме Вы скруты сей скрутым так ідимен Што
мы ту ничого такого аж не тратиме ей Олем тратиме рідну землю
рідну землю Е свою батьківщыну Ей довідали людям же идут до Руско
то думали же што там жыют такы самы люде як вы до
Руска то як бы досво а мы Русины Высины а то дуры
де дуруско бо ту вы десе медже чужыма тує кысы Словакы ге
Словакы на нас як глупий Руснак казали А види хай бы до
своіх Як усі в тото вызерало Ера Якы час я знам яка
част дас може яка дненьше <unk> часі села одышло може дас <unk>
родин родин гейк родин а вшыткых нас тісло <unk> мильові то дали
ся так звести і тоты богатшы ґазды тоты біні Ге і тоты
і тоты Лем єден момент Есі был нашы хлопы повіли же мы
підеме перше так як делеґация Посмотріме Так як принято Не посмотриме ге
добре гем дале рішыме Да ні бо то лишні розходы от а
зараз послі войны транспорт одцінь плохо Отцінь плохо з транспортом Они мали
правду конечно Ге од части От і все ето лишні розходы за
чеме то вам і так стає ся они замняли Жебы хтіли мудро
піти посмутрити ци доправда што оповідают але повіли або вписуйти ся або
ні а промовити нє раня Ятого слова раня Янтого сло Воєшлы І
памятате тот ден як уж выізджали Нові на станици Часто так ішли
люде же ішла родина і єдна і друга товды і третя А
ви то як бы самы рішыли няню і мамы і хаты ци
ци іщы даш хто з родины рідні браты батьків і жолтіж так
самых оцін Петер З родины А весу з родины так не блоґя
не ішли братя Іж лю більше родин з Вышого села то вы
чули ся медже своіми як вам прижыту То нас было весут в
гуртів Но дале брати вшытку ґазіждво покували вшытку вшытко што было покували
збывали баксы пак тото тоты вшыткы коровы же тото вгонів давали тілько
треба было но товарнякы язы І мышли спу розом з том худобом
і дає там солма тото вшытко і сол сіно хто Но ґазіщы
везли Зерно зерно везли Бокє сме пришли ту то мы пришли зо
зерном а ту голуд па я штерез цем рік Но смышлі долго
змышне Долго да з два тыжні смышлі тых нещастых <unk> ци км
да з два тыжні бы то было вшытко розбито Але кєсме прикроціли
границю в цьопі Міні там я дідвак але уж нашы люде увиділи
де сме пришли ужы слошне каліцтво смошне гродош давай хлябушка зразу в
чопі Без ніг без рух коліцтво ци все страшно розказати вылідиві то
ясні Брязкє кыса і з жебрациі тяжкы тяжко тота была карпіна нашы
люде выділи де сме пришли Но і городы были заперты назад Кєд
ми прише ту дакой назад нашы хлопы котры то ци богатсє до
Москвы Печора был тамтор подім сіл в тюрмі за тото А єс
єден момент прошу в ваґоні сме но сідиме на другій кулиі такє
ваґоны стоят словацкы а на словацкых ваґонах написано це ЕС де Сме
чо то є то є чешско словеньска доправа як бы чешкословеньскій залізниця
а братний Павел та сум небесным Смотрил з моім старшів кусідных з
трісенго Юм уж десят років был смо смори а потім децю повіл
Чловече сед дома Там уже споминали дотепер споминаме од половы тоты но
нич то зато пришымету Мане такій фарсій Пророзі для слова Павле пародол
але чловезя сей дума Но ничто за тойойойой тяжкы в а присвяту
Ярі Які місяц пришло Квітинь квіти місяц раз тото Кє сме тама
на тій гребені дві неділі пожыли по кєхы там выбрали ся мучыхы
мыжне іх хыжісти вышений хыжы а траса бешенаша хыжа Кыів тота Кыів
чоп трасите зараз рівнодумну і тот само <unk> метрів наше хыжа перше
Як стали іти тоты нас казали бряньскы на них хыжы чопцьопскы рус
ну то украінці м на них казали бряньскы але то были жебраци
шклікы Просили хлібушка хлебушка хлебушка но мати скількі може дать хлебушкам одному
другу третьому <unk> родина они і Дуді Дуть Раз розуміте ци страшна
карти наси вже памятам добре і кєд тоты дачы мали дахто мінати
дачу для дыкевеци но дакы там персі може быти такы кольсы дакы
што спиняли нас же спасали ся од голоду но то єсморе Але
знате чого бесінство гварили так слухайте як уже достало тот палато хліба
Спасибо Сталіну штораз рішыл по Западной за хлябушком пройти Я тото памятам
Добрі памята мій волото Значыт же ішли на захід Украіны бо там
хоц штос списаты же нерутот волу ге І пришли сте і виділи
тоту Украіну якы было може в найгіршый свій час было пред тым
потерпіло од володу вытерпіло од війны Бытерпіжы ріжных дар І вы може
пришно може повісти в найгіршій час ге Застали но на тот може
богатий край лем тото земля хыба звіли сте руіну Дивували ся нашы
люде же на такых землях на такых землях такы до такого дошло
же люде мрут з голоду асі о тото было то страшні было
Але треба повісти же в часі війны Украіном было страшні знищено так
нищено як може над ном яко Державы Европы вы Украіні фронт пішыл
єдну і в другу сторону і знищыл но вшытко што дало си
знищыли правда гей ге а потім між собою тоты нашы В якорси
Украінці Но антипішной война і власні Ло тім тиж хочу повісти але
тепер Як пришли сте і дали вам якысу хыжу Тах чешкови Ґавлічык
Жы одбыло выізді того чловека виділиже не взяла є вперу Так не
мы вже від шыкулю пусто уж ужіг не волочеі том Вшыткы ся
уж одышли Бедакы польскых переселенці уж там незаконно заняли даць о таре
повісти же з Польщы в тым часі пришли з Холомщыны Холомщыны люде
якых чогоси называли Лемкы назнав чом они не мали до Лемків нич
але довколи Іх най не повіли Лемкы а они з Холомского краю
з Холомщыны они бесідували такы нормальні по украіньскы Єдже моім діалетом але
ціл майже украіньскы Пришли з Холомщыны тыж на тоту саму землю І
доколи вы не могли поділити хыжы ци поділити што приділяне было ім
якєсе мешканя Нє в нас были якы обернули ся з південных Новы
чекали звіти хто втікал Польскы приселенці цілійше іх перш дістам Ну я
знах хресоньску ци Миколаівску облест Ага іх переселили на полудне Украіны Так
а потім они Выни попали шо там тяжко Довай тянуй ся самій
вже Мене сусіды очыт Яворскы Русказів наш Ґортай Тянуй ся сюда Ну
і в рівны му там де хто як уже пристосувал ся были
текышы Да ім давали але такы м такых біднійшых хати біднійшы хати
біднійшых Чехів так я нас на скількы там памятам То такы спорбы
де там малем не было а што дашы такы крупне якы ся
мирили бо то послі войны каждий пережыл дідунє люди были іначі не
такых кусікы то друго рішено і розуміли ся то ім тіж тяжко
де як же мирили жыли тісно Моі наймалейшы на тім ґнаска скінчыме
нашу бесіду У нас в листях были Гнаска Ігор Панькух і Йосиф
Михалчын Ігор Панку робил в селах з дульбунівского рейона рівненьской области о
якых мы ту споминали учытельом анґлицкой мовы но і ма такє глобі
краєзнавство зато зацікавил ся оптантами но а другій наш гіст Осиф Михалчын
то він уласні сам належыт до Оптанків вродил ся недалеко Бардийова в
селі Комлоша неска Хмыльова в <unk> р Одтамай з родином выіхал до
села Грушвиця Коломіста Рівне де жыє доднес Но і бесіда з ним
на другій раз буде мати продолжыня і цикл наш о оптантах фата
Морґана іщы нескінчений то четверта передача а будут істи і дост дуже
цікового іщы не повіджено но а гнеска прасцями ся На волинь до
Оптантів запроводила вас Ан Кырпан Оставайте рун до тричы за тыжден Проґрам
был зреализуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового выжеградского Фонду <unk>em