Про Русин #5 - FatamorganaОптанты #5, Осиф Михальчын
Еп. 05

Про Русин #5 - FatamorganaОптанты #5, Осиф Михальчын

•

Опис епізоду

To archiwalna rozmowa z cyklu „Fata Morgana“ o przesiedleniu Rusinów z okolic Preszowa do radzieckiej Ukrainy, zwłaszcza na Wołyń i do rejonu Równego. Odcinek prowadzi także przez osobistą historię Osifa Michalczyna, jednego z nielicznych, którzy po tych wydarzeniach nie wrócili na Słowację.

Автоматычна транскрипция

Витам вас мили моі слухаче при мікрофуні Анна Кырпан Днеска звучыт уж
<unk> передача з циклю ФАТА Морґана Бесідуєме в тым циклі о подія
же одбыли ся <unk> років тому у переселіню Руснаків з Пряшівского краю
до Радяньского союза Радяньску Украіну а конкретні Новулинь на полудньову част волиньской
і рівненьской области Низко продолжыме бесіду яку зачали сме тыжден тому з
Осифом Михалиціным низка пан Усиф мешкат в селі Рушвица барз близко коло
міста Рівне Урат тепер пришол до міста в якысых справах скору іх
золатвил а пак мы ся стріли жебы сой побесідувати Стріли сме ся
кулю памятникыво линьскым Чехым і то єст символічне бо власні од них
вшытко ся зачоло Невеликій тот памятник з єдной стороны на тотім монументі
єст список ту сімнадцет чехословацкых вояків якы вродили ся ту на волиньской
земли і згынули такой ту колоніста рівне зас з другой стороны того
памятника і по чешскы і по украіньскы написано такє Памятний знак волиньскым
Чехам Од <unk> р волиньской губерніі жыла чысленна чешска громада В часі
І світовой войны в Кыйові были сформуваны чехословацкы леґіоны в складі якых
воювало коло <unk> вылиньскых Чехів В рокы ІІ Світовой войны більшы як
<unk> чешскых добровульців переважні в Рівнім вступили до Чехословацкого Арміньского Корпусу якій
створено в Радяньскій Союзі жебы ся долучыти до участи в освободжыню Украіны
і в Чехословациі од німецко фашыстскых окупантів На фронтах двох світовых воєн
згынуло понад <unk> тисячы а на окупуваных териториях майже Чехів Мешканців Волині
В <unk> р коло <unk> тисяч усіб ся вернуло на свою історичну
отчызну до Чехословациі Но і тото остатнє речыня якє гворите на тім
камени то конец істориі волиньскых Чехів і початок істориі Оптантів руснаків же
пришли на іх місце в іх хыжы на іх куля пришли під
вплывом аґітациі і посвойой воли і власні од тотых мешканцях Пряшівщыны мы
бесідуєме в циклі фата Морґана Вкінци тоты Руснакы зробили так як і
волиньскы Чехы вернули на рідну землю А ту бесідуєме з тыма людми
єст іх барз мало якы з ріжных причын не вернули до Словациі
не вернули до Словациі ани в шысдесятых роках ани в девятдесятых і
медже нима єст і мій днешній гіст Осиф Михалчын Акурат коло памятного
знака волиньскым Чехам єст пивный завод но і тым пивзаводом рядит розумлі
ся тыж Чех Спрібувати ци добре ту роблят пиво можна ту просто
такой не місци убарід ций в реставрациі і выбрали сме тоту другє
місце більше комфортне для долшой бесіды Но припоминам же пан Осиф вродил
ся в селі Комлуша нас Кахмальова в <unk> році яко найменьша сама
дітина Микулы Михалціновы і Зузаны Михалціной з дому Куртой І отец і
мати вродили ся в <unk> р в Комлосі Но мали семеро діти
Андрий пришол на світ в <unk> Петро в <unk> Іх неє Аньца
родила ся в <unk> гнаска Она Мешка в Бордийові В маря в
она мешкат во Свиднику Павло же вродил ся в <unk> не жыє
Снул вічным сном Юж на Волиньской земли Олена же вродила ся в
<unk> жыє тепер в Ружым Берґу Ноаосиф доднес мешкат в селі Грушвиця
в якє і привезли іх родину од самого початку Не буду ту
оповідати про село Комлошец до Хмельова бо певно нашы слухаче добрі його
знают можы были ту на фольклорных фестівалях а може просто іхали напр
з Бардийова до Ґорлиц то недалеко польско словацкой границі коло з Бурова
там єст і тото село Хмыльовы Не знам чом част родин выіхала
одтамаль як то повідали Дуруско Може даякы комлошаны якы поіхали за вельку
Млаку привезли з Америкы не лемпіня зі але і лівы погляды Бо
не раз так было А може Так уж повірили аґітаторам З другыма
выіхали і родины Михал Ціних і замешкало в селі Грушвийца коло міста
Рівны Мам ту перед собом книжку Штефана Кружка О танты автор тиш
з Комлошы і тиш замешкал в Грушвийці а пак вернул до Словациі
Но і пак в <unk> р в Пряшові видал тоту книжку видал
гукраіньскы і достсовітскым дусі Але книжка цікава хоцу прочытати Вам з той
книжкой оповід власні Утій родині Михалиціных бо ту і о них написано
Родина музикантів Ще будучы дитиною Петро придивлял ся до пальців спритных циґан
што грали на танцях ци весіллях звідкі взял батько першу скрипку для
нього і брата Андрия він і до сьогодні не знає але пичали
ся інтенсывне навчаня з пичатку з циганьскою капелюю а на вечорницях же
грали тількы сільскій хлопці Слухай Петре звернул ся він раз до дворідного
брата треба было бы нам свою музыку зорґанізувати Скрипкє маєму штось докупиму
людей научым головне шуб пуцяти Я не проти Моі кунтры треба поклеіти
было розсохлись але контрабасы в нас нема То правда Але я хочу
сам зробити Як бы твій батько допоміг може штоси і выйшло бы
Може єй допоможе і Петро Гудак Добрий столяр гриць саділ так уж
на цьому ділі розуміє А я почну шукати підходящє дерево Явір был
бы добрий або клен і шубсухє дерево буду Комышаны швидко взяли ся
до роботы Кожен штось выготовлял хто стругал лубы хто кобилку голову хто
сушыл бараняці черва на струны ци майструвал смика Дали докупы такій незвычайні
басы в выгляді продолженого трикутника Але за словами специялістів інструмент звучал добре
Ще одну скрипку купили від Яно Шахованця Добрий то был інструмент старовинний
і вже смали хлопці У склад першій капели входили Петро і Андрий
Михальціні Дмитро Яросяк Петро Гудак Петро Михальцин Андрий Чуцьвара всі Комлошаны і
Янцьо Галушка з Циґли На репетициі сходили до клубу де звідуюч ім
был Петро Михальчын і грали переважно домашній репертуар але пробували выконувати місцеві
украіньскій пісні Першу забаву зробили в омилянсіньскому клубі Потім грали на Маялесі
гумартинівці музыканты мали величезний успіх Танці потім влаштовували ся же неділі по
швах трістьов клуб якій было переобладнано з колишнього ческого заізджого двору Гамачыка
Слава про капелю рознесла ся по цілій околиці а і потрапила замежі
реґіону Іх же кликали грати і на весілля не любы Де то
нагледня ліс за небо та насука султати туде голот не то це
то бот то єстоло цена дікая небо то сувай то язе Персі
весілля де грала капеля були у Івана Масиці якій собі брал за
жінку Марию Душенкуву і Андрия Михальчына щы женил ся з місцевою дівчною
Анною Взієвич Музикє грали також в Ульбарові Глиньску Мартинівці Дубрівці Молодаві Новокраях
Московсині Залісі Натхненных музыкантів запримітил реґіоный Будинок культуры якій почал залучати іх
до орґанізованой художньой самодіяльности Іх запрошувати на огляды змаганя выступати на фестівалях
і святах народній пісні та пісні радяньскых композиторів з ними співала ґрупа
дівчат переселенок якій ходили выступати на сусідні села на огляды З часом
до капелы приходили молоці хлопці які творили резерв пополніня але хлопці лише
з переселенців Як бы повісти же може тоты ріжны проблемы якы мали
сте на новім місци кус осолодила вам музыка і рідной співанка можна
так повіти же Ваша родина яли ся музыкы то были першы гудакы
якы такы уж Но тым ся занимали грали повісіля грали сяди зробили
своі інструменты зробите ротам рота єсі был мали а Петер Вандрий Гуслі
Петер роблю сам гуслі і баса зроблю сам тото памятам добрі як
ім тото вшытко робил сам то было рафил самыт гей мусі зробити
то не так басетом сколікува робит ся гуслі з якого басы Ясен
гей Но і пришли ту так по весільях по нашых людах де
нашы были по селах тали я видем іх де сони ту на
єд є в давным селі де су не кумсі весіли Петрой Андрий
пасы і ушли в Услі тема написано народно капеля Махальчыных на Вісілисі
ішли сте на весіля Зліся а до кого ішли сте Не знаго
з додібла выісі буде зробле што <unk> може <unk> рік годину з
орінером Я же подієш з гороґы Баяном грал Яну свіджы то же
не гродкі Баяном Тепер до тепер він мене є той боян А
они грали по весідях нашы люди тоджыли по селах з нашых переселенців
але міг же дале на весіль грати А вони нашы вшыткы чардаш
де тут хто знал коли си чарда не На де то тцялешна
А ту хто коли то дер гартор того словацкы вшытко выло госвому
Словацкє Але як они приходили з весіля я тоту знам єдно ж
єй мусил вымити боканці або Скірні прияму де Маря не спали ісі
я тото поломувал ім черевикы вшыткы тоты вшыткы поканці і скірні а
нас было на бесіді дака мода ідут заказу єж дакітанес і ліпиш
тому першому першій скрипци на лоб Пенізе Паперовы но дакы то ся
грошы начально А як то ліпити то што они ся ліпили в
дас з воды дакоз я знам як оно было доси то жыти
наліпити на селі Але то лем так символично А то вмучыте воды
дак ге І ліпити не чакай Они тоты орпанізы тотых спадли скрипач
тот іх та Ле то до басів А басах Диркы Яга до
басів ти до басів метод в тоту діру в середину метати іх
геб то была як бы скринка на грошы Гей пас Авосия не
Та я уж тоты скір як поєстил потім перер там тоты паскы
гідротиком доты Пенізы треба было отамай вытягати Оддала ся роде законно было
а они то отім ся вадили зо лом Же тілько ти взяло
та велья то ся держа А то вытігали то іх были грошом
і робили а выкус сяяли Яворю а скір єм зайсом скірє і
гыканці А як вымили сте вшытку будя то выдумали же заробили за
тото грошы так вырохваны ґви зробили Ан Михай ся бы ті дал
сам выплати в бунтів де заідеше іде скудера выянку де заідеш де
заіде скудера виянку по молоду помолоду по сулода по молоду помолоду по
суда Гей повідою землі землі дают даду даду даду даду лізой даду
Даду даду даду даду лізой І хто на цім грал такы двох
нашых были микризіна а Петро же подім нашых там люди сі двох
хлопців Авторо дорогы сі Гудак были фамили його Яросякы Яросяк на басу
де сут а Яроссяк то тыжы з Оптанців нашых Бы по сусідскы
сме жыли меджеросяци Дорося грала мале меньшы росєк на басах Петер а
метро метро выкунтрі ся были кунтры то другу спрі кунтры ци другу
скрипы II ІІ голос як терсів так першы печерают а ти івтерців
значы кунтры ся звали на кунтрых рал гудах Димитрий Орщаківа Петр Орщаків
на басах а нашы Андрий Петро грали на Гусля Першы скрипкы Добре
і з якым репертуаром треба было выти на весіля Што треба было
грати до танців што якє Ци были іщы описы приграваня при самым
тім як молоду тачуп жаль жыя тот видят то непа там ясні
же я з нима не ходили Деці десмо были децко децкол так
Вы повіли же они знали такы мельодиі так ты якы Як женил
ся Ваш брат старший в <unk> році то якє то было весіля
і што там грало не грали Но так а што грали І
наші вшыткы репертуары сой но то хотіж на Што танцювали Як танцували
нові сі Гружанец Як то гружанец танцює ся Так погоже як фосрот
може Но жардаш то ясні фокстр Фостро было Фокстро Вальс так ся
назвало вальс не жардаш або не было І Полька так ся называла
же Полька <unk> фукстроту на земелі а назвала лем <unk> у танґо
о само болото цярдеш вшыткы ся берзе рукы єі Восды зайди і
я зайди пуйдеме до бліна обитаме семліна рацо є за новіна міля
се відала буйдем на выселеножы і Словацкє домса неоженів ужня жена біє
дал сім собі прирыхтовыт три дубовых діє З єдным будем жену біти
а з тым другым а з тым третім Кєціском Пойдем на залейті
все і так даль назолейте на голянкє так Залейті Пловаля гусічка поной
Югусо Сезаной Колимбащехів Мисливечек наню чекого же стару застрели бладу ниха поцькай
місливечек повімнатя же спредал гусіску в канцеляжы канцеля же спредал гусіску настыєжі
Хоц бяке росину мало жадному бясим не браніло єдному сим забраніло Превеликє
нещестя з сим зробила до костела і ся горко плыкал же симе
не вернул манджылку зо але люде не смейте си Я возме револьвер
застрелим ся тако біс но всякі бысень Бєдна стара бава пішла на
улицу то юрцер возме то ювцер возме з моя ловицу роз Мария
байли я на білороз квітола ношоничко Лем за Яницька радо біси відавало
Осмуял і сут осмуя слепе гоня Абі каждий виділ абі каждий виділ
звеци цира моязло якого коня Якого слепого слепогощуют тут вариянты же буде
Я тотуванку знала знала же укуня Е же яй Боже Андрий як
запришол старший брат ци было <unk> ріж <unk> Андрий перемісел Женит ся
мій брат і Боже Ганька там євдухово выходит за гусула цводил бы
в любо і женил ся мій брат Сарец Сашысив <unk> році Беше
весідлям нас было якій Днесід гусу скажем так брал місцеву Але оповімам
так же тото весіля а цілком іщы было в тых обрядах традиция
Е у староста было на бесіді Памята єден Погарек Памятня як назвы
назви На бесіди не было так Тот єден Погарик староста бесіда был
такій поважний Хлоб старший то звал ся старости якій тым бесідам вшыткым
радем гей Рядам тым бесідам він мал погарик єден і фляшку іжо
поколяйци каждому наливо він бачил кому тілько треба знал гы Яспо же
б не задужыл мінци Украінці были гы то были зачыткували стойто пудлі
ангазы переіщы были тоты традициі так же так молоду ціпили як вшытко
співали тоты співанкы якы же нас было вельо там люди м памятали
тото вшытко неросвє там а родице нич не повідали же Андрий перемісевнич
Но ся доєде ся был даку полюбил і таку взяти і так
А не было такого же Думали же будеме собом лем ся женити
же не будеме одраз не было такого было было бы такы вет
у свою зол Другій брат Но це ж року уж свою золшовый
Ще дитиною до старшых бритів придивлял ся і наймолодший Йосиф в капелі
грал на басі кунтрах А коли Петро купил до клубу Боян вже
не выпускал його з рук бо так хотіл навчыти ся на ньому
грати Після закінчіня школи в семрічкє він потийком від батьків подал документы
здал талантові і вступні еґзамны урівниньскє середнє музичне учылище на відділіня гри
народных інструментах ґрупу Гри на Баяні Два рокы він успішно відвідувал школу
Педаґогы зразу запримітили в нього великій потяг до музикы і талянт але
потрібно было мати власний інструмент баян А баян куштувал тоді стількы як
корова Батько проте і слухати не хотіл Не допомогли і старші браты
тому йому і довелось залишыти школу записал ся по орґанізованому набору робітників
на шахту але звідти скоро повернул ся і почал працювати в колгоспі
Спочатку обліковцем на фермі в рослинницкій бриґаді а з <unk> року звідуючым
омелянщыньскым сільскым клубом Але николи не выпускал з рук Баян Компонувал сільскому
хору грал на танцях пізнійше знов в духовому оркєстрі на баритоні уволидів
грую на мандоліні хроматичній гармосці домрі Але дольо хотіло шін стал выдієм
на спецмашыні у Когоспі ну а у хвилины дозвіля він завжды брал
в рукы Баян І і іх сестры Мирия і Олена Вчытелькє також
грали на мандулінах были активныма долголітніми участниками народной самодіяльности Вміл грати на
музичных інструментах і брат Павло Старший Петро в шістдесятых роках намагал ся
створити якусь родинну капелю навціл грати своіх синів всі они выступали навіт
на огляд як троісті музикы родины Михальчыных Грают також сыны найстаршого брата
Андрия і представникы дальшого поколіня також мают потяг до музикы Нопер продолжаме
бесіду з Осифом Михалчыном Хто як бы чат вашой родины вернула ся
На тыя землю Більшіст Сестер єдна додальше вышла одраз замуж Маря зо
своім была за мужем тут зо бразу зо своім вышла Олена правда
была з місцевым але вышла тіж і помер там Антут нихо з
місцевых да Олена Олена з Місем і Холяпну Маря зо своім Анца
там остала ся і Петро зо свойом женом тіж там так же
ту лем єден Павел Похонів в Сарнах тем што горили Андрий Тут
Душульце Я ні Я воно буде дале не знам А што хтіли
бы ти выіхати Гей хтіл бы там похованы быти в своій землі
але то ся не даст тото певні бо то буде і уж
м дам Інтересувато самы вакший проблем буде бальбоспенсийом То фактичні родины бівшы
там родины тепер Но гей Поій По моій здрані Нові та Ну
туль добре А коли тота думка зродила ся же вертати Як то
было Отоды як сестра вышла на одбусіш неодоволену гей был рік То
был так я <unk> з войск рік она вышла недоволену і вышла
з <unk> років путів Я <unk> А до того нихто не плянувал
бунш декы да дакотры люди уж да штобы выбавляли там гей тоты
папіры дакы дакы а нашы ні до не ся остали двоє уже
в хыжы няньой мати не плянували я так сідмыслим ніж анце не
пішла на словеньскій там пышло замуж і пішло То значыт были люде
якы од самого початку старали ся о то жебы якоси ся вернути
але офіцийні значыт писали до Улады же просиме нас повернути назад і
писали же мы не розумієме ту яка тумала не можеме ся научыти
бо то інакше хтоси одраз ял ся аґітувати за вертаня ішол до
Москвы іщы даси і за тото го пересували тым потім до Басы
пішол пішол до Васы і він был антисовітчік з тых багатчых Але
Сми Але він был антисовітчык против ской влады пишу Я пишо даріжме
словетского раю і я привертате што за чуды Я то освертати як
то так добрі є гесворы самы выс самы люде такы богачнє тоты
што ішли зо Смельовы Были грамоты были хлопці дій же были богатци
гварю Мал якысу світу Гей Они ту зрозуміли зразу де де мы
пришли і давай Дорогы слухаче припоминам же гнаска якє тыжден тому наш
гізд то осиф Михалцин Врудил ся в <unk> р в селі Комлоша
же в <unk> р мадярску назву переклали і вышло в Хмыльюва а
тым часом в <unk> р удраспу Великудню част Комлошан выіхала як то
повідали до Руска Выіхала на Вулинь на місце волиньскых Чехів А што
было далей мото просиме слухати Коли вы мали записане што лишыли думали
сме трепортументы і мали достати кільку кілько лишыли генкы звали Та і
вы де сту вказали кю мате достати вижу якє што яку Стайну
як гело описанохаба десям дотеперте з зайвольскых архівів та і вы достали
тото Ну гейже вынормальні Де не аж лепше така бо нас там
была не аж така яка се нормальні Они ся тепер там є
І задоволены были нормальні было жыти дві комнаты як скажем же ту
стайня стодоля стодолю першу розобрали корхос были были перш там куры кольхозні
Мати была курятниця приізджа як первий предсидатель Рускій Клименко ой сє момент
В Свиднику раз мат сестрия журналю Один Дивлю ся а журналістів фотоґрафія
словацкій журнал фотоґрафія з донеска ци было років <unk> ро З дунецкы
Обява Обявлінє з дунецкы шахты уважайме товариші видоложно проводит ся набор на
руководящє должностя в сельскым хазяйстві в Западну Украіну Желаю сім записатся умыску
не Лоґа Шахтюры командувай радити в сільскому Господарстві ту ту на заході
Украіны Я тот шахтюр пришол у нас кліментку председательом он не знал
што такує што і де де чото є тошо то є ярест
Так он пришол кєрувал так призят он за тій кури а нас
кури кохлозний є Дусь он прийде фаєтоном ричком но ну Жузана Катам
Зузана Дрена моя мамы до вашой мамы до нормальным пор зволи бур
дом рішыня не мабуд бо што дала велика хо Потім єздовий його
хоці ся два міхы скідає Пус он наберет буду піл петушковы Два
міхы петушков номыма Ты раз Песеда пришол нє Два міхы Петушков Петушков
наіма ліх завязал два міхы кинул на брічку о матек варит Пане
Пецедар А записусь кузя жебы то жары пусітаме гейветы папір онори зусана
Дрима Етж зачімит бума што наше горі то што нашы обще кахлозны
є мате з того Ісите пова не виділих такой чуде нас была
фаґлия тіж велика яйса никудже бы там дітате нас не было такого
А як уж він удышу Еге то сме тіж і кугутика І
яйце Ето был первый урок при поданы социялізму Аничыт вы ниґда сой
собі не взяли сме як бу то є Бо та як тато
даш грасти до вам вказала як бы Вы хычали бесідувати як ваш
отец пішол до Америкы В р Є то были чом пішол до
Америкы прото же думал же дашто більше єс заробит ци як На
згоріли пішол до Америкы по паперікы і кілького был там Вароказі Товды
был Ото як уж был Петро Андрий Андрий был <unk> і Петруш
был ту єс была фоткы якы пришол на настільци Петро і Андрий
Маленькы пришол з Америкы рік Петро по <unk> рік а Андрий по
<unk> І мал уж дво діти як пішол Як села До Марикы
Непоімно было дозна бесінє певнят зусел <unk> На фермі Но на фермі
сельско ґіздво <unk>o<unk>e зо села То не моли быти даґде там такым
сльосором Сестрисі мамена там жы жыля там вышла замуж в Америці тета
ну наль моя тета Параска Ли і отец як были там за
океаном робили бы дако фермера якій мал землю они го возіли на
коці так коцьо Кєд они пришли до так містечка гей невеличкого отам
коло іхной фермы та перед тым фермом люди так зрокали ся знимали
капелюхы ну як уважали Як пішли Тужме ня пішли до Рона до
міста Навтоди яку файка была нє файка Кірзуі Скірнє Скірні гей то
хотіли де си до автобусу уж автобусы пучали по рівным ходіти А
уж корхозы были гей по тож бы так якы писяті може пише
І рік Ад люди ся пхают бо і бы батько хоці десім
як і міх на Новлецю ЕТы ж зам не было в тым
хома А яка то Руска куда прошко хознік на нього Як батько
пришол до мим повіл Пришол домів і што повіл як Оповіл вам
як там на небо якы со куда перешколку так Відповіл як было
в Америці же перед ним капелюх дахто знимал так При тым фермро
так бо він хліб а і тут а ту він кухвезнік і
запрош якє то шануваня ет радо Не мазайде за Мазарго Не мала
за Ламазар А єс єдно пані як бы як пришли ту не
знам ци прошло може дар ріка може нас два та пишу до
бесіды Дам о такій кусі філософ бы но тоты но і різлійом
але і бібібліоньо было тото така рува Такы листочкы тоненькы фурці тот
тоту біблию Но знал што тото і писмо коли Но і тото
писаня колишнє як споминаме тепер же будут тоты желізны птахы літати Но
ясно літакы же буде світ поснований дротами мы си думали як електрыка
же то тото А окаси нє Інтернет же світ буде полутиньом побуде
не тото памятам тото было шідесят років сіден ся назад Дале приде
а я вам буду посылати дакы знакы з неба як бы од
Бога Зыкайте ся люде каятя не буде го пре такій час што
жывы будут завидувати мертвым так дале ты Были якыс писаня Такє писаня
як я уж не памятам ну было написано деси такли нам чытали
нам діто то было кусі так страшні Же притакє же людина як
найде людскій слід ісі то буде здивоне жіт дахто десь і єст
хоц же придут такый час Тому уж тепер о Рымзе світ буде
оплютаний павутинам та уж то інтернету факт же це павути зіням і
говарили же як было жолс бісяти рік може же перш посіб Ну
Йослям тізы як му за Видиш же тен з сісєм ся розвалит
Розмете мі тых страшных што тен з єсцем што ту руску ся
розвалит оспомниш моі слова Ду як пришло <unk> ріднє виш батько Шоха
про хоці слова хы В такый момент есі былно є то было
так зоймові створжыня його десім ся розварит увидиш Мене уж не буде
горит але ти ся дожыєш до того Я ся дожыл до того
А дале цього буде не знаме правды Але цікаве видити тото оголошыня
же значыт на Донвахі наберали в шахті деси люди якы бы могли
рядити на заході Украіны ш на заході Украіны Не міг рядити свіло
коли реґрали а мусіл лем отамай чловек прити і ту рядити хоц
не знал чым Однозначно А есі вся з залізниця плошта телеґраф была
нашпиґувана тількы русами по всій ага вчытеле а все тетє сма то
блатонка політика Но а власні школа учытеле выпішли до Першых часів бо
тяжче было то тым хто вчыл ся уж дес там себе в
селі а то тішол туто ту школа проґрама мала вшытку інчы так
Вашы старшы братя ту вчыли ся стрілчыли ся там а пішли до
школы уж ту і як они давали сой рады якы треба было
нове цілком опанувати вшытко В тым пляні мі было легше набагато легше
мі было Я пішол одраз до першой до першой коласы а єм
болото Адаптувати ся в тому тяжче но лем рік два браті уж
не ходили ту бо не там мож было старшы уж парічы ей
і сестра нял шту них ходила Маря Марся ходилены Масялений ныпцік Та
ім было тягше нам легше бо єм пізні одраз допершу то єм
тото плянієм А о інчы за рік два а блиспособны нашыі тіти
бы поті всі покінчали вышу способны были діти і мізі мусітелька тоже
шахофцова з Донецка перші клясы мне в ціла На украіньску нормальне говорили
покраіньскы чловіків але были присылены тоже з тамота Малей чахлопцова Даря Кріступору
пирвал Дюґа чыталам в тій книжці о танты Стефана Кружка же но
переважні так діти то якосы меньці більшы особливо меншы діти опанували даяк
украіньску мову Але як были кус старшы а іх родиче то были
і такы же і не опонували было тяжко было себе переломити ци
якы так гей што ком досмішного такій наголос то смай нас хотіли
Украіньскє як набало ся тото чом ска нас называли гуцули ге ге
абсолютні якы дурба дурба ге Выдумали пішло гуцуля то было остатнє слово
добиткы гуцули тоже было Но тот так як бы Но высмівали та
дав да Бы слажу же те явол як останє слово добиткы было
очу тото смішно гнівали ся то наш гнівали за тото Но добре
вы повідали же выны гуцули а хто дехто взабы Украінця бо Руснаці
Пен так я сідну слим так А м през ні я знам
не памятам авто а мы знали же мы не гусули То тепер
мож на якы мысули а той думам може мы гусули то такє
бо есі было з тых ціл од поправду были модам і было
такы ускы нговиці Такы были ужы і з такым кусік такым якы
словацкій чучуть был такы і млода такы в них была гунькы такы
то не на них біж гусуля а уж як они гусулите і
мы гуцули дуале ну гучули овечкы пасли значіт тоты гоновици такы білы
з бидо з козяцьой Робили етноговкы такы были в хлусі як у
нас не было думут нашых сіл А тых Од поправду пето шонятже
повтарусей такы Спишаци Спишка Спішка гей та они гуцульы сказали ва коло
них і буджури бы Як вашы родины і Ваше і інчы з
васого села як привыкали як ту зачали ґаздувати скоро ту звыкли ци
як мусили звыкнуть бо земля была добра роблена земля як од рокы
порали ся але ден ніс робили О тото было добрі добрі было
блозерно было своі хліб коровы были дві ци три не знам та
не было было Добрі О І што есті моменты браты старшы Єден
зо клюбом потім головою сільрады брат Андрий потім секретар партонізациі Представляте Потім
другій брат Петер головой знов сіль рады там де был старшый голуй
сльоды Петро то же політика была в них Місцевых розуміте місцевых Не
брати Яросяк сусід бухгалтер стар головный богатер Колгосю наш брадиры Розуміте ті
все з чо Яж тепер собі думал тепер анализую тото вшытко Азі
ґрунтови Я хочу іщы місти же не лем тото Але тоты поіме
Лемкы ци Руснаци ци уснакы якы пришли з Пряшівского краю они вписували
ся в тоты і стрібітельны батальйоны стрибкє як бы спілпрацували раду і
до міліциі вписували ся спілпрацували радо з радяньском владом жебы імати бандитів
такы як они называли не лем пішли во владу але і вшытко
тот сам кружко описує в книжці же якы тоты переселенці были свідомы
і рады Спілпрацували з владом дуже было такых і же пістрыпкы та
же пішли стрипкє і стрібільны баркіони а так в народі ся называло
стрыпкє і пішли і вірили же помагают тотій честній рядскій владі осімати
і ета зробити до тых безкудных бандитів якы заваджают тому жытю в
социялізмі нормальному такы якы пришкаджают ріку майбутнє Так так Воли в вашім
селі такы тыжів писали ся три разом є місцевы ну але вписали
ся жебы і мати якій Андріц якыл же вписал ся до стрибків
коли о є лемчын так же во забили деси ішол там Добриц
лубу і зобышто Значыт тоты переселенці Но не мали понятя де ідут
десят Я прочытала же было і такє же іхали тоты оптанты то
на ваґонах до котры учупили червены прапуры бо думали ідеме до Луска
та причепили суй на ваґонах червены прапуры деси уж од Мукычева не
знам де А місцевы люде одповіли жебы тото здойняли бо іх за
такє можут зобити Они были зацюдуваны выякы ідут до Рускых чепили Рускы
іх рапорс та чом бы м іх мали за тото зробити так
Но то якє си дивне але можеме повісти же в тім часіла
як бы дале Війна але інак ся тайна Не видиме фронте і
вшыткы хто барз любил червеный прапор могли потріпіти за тото Яси тия
си все памята до <unk> руку даст ішли і нас там были
конфлікты такы по лісах там де были до <unk> ру Такы повісти
вышло так же тоты переселенці тоты о танты підтримали барз ряньску ладу
і навет пішли в тоты стрибкы і тым дальше же повісти бы
одкрыто явно підтримували ряньску ладу і щыро повісти бы так дахто щыро
но довірили вірили же нормальні підтримували Як на тото смотріли місцевы люде
же тоты стало головку восбу тот стал іщы там такым тоты же
іх привезли Як місцевы тото принимали Не бар што принимали тото Векшына
Векшына не примали то добрі тото Але дака част Пітримували тото Дака
част Люде Не было б якых з такых конфліктів нашы більшіст людей
примали то нейтрально скажем тото Они не аналізували тот ци то так
Ци тоты лем не одєдно знам же я гноці няньо Заперали а
ім дале на скали пушку тинтулку Як жы не сідали нас мы
не знаме хто не сідали Давай іх єсти давай водку давай сало
та скілько мож давати Пришли Выцір ноці Івады гай А хто то
был Ци были они ци тото страшне было лем дали му Выходил
в кумору внуціть нас побудил дітей шобы не сме ся не пострашыли
а як выстрілил Тото діджу тихо дорана было Дарана было тихо як
не пучы ґаздома чім а то такє были же такій момент был
А хто был Хто знає вшыткы Не однозначно м не можна повісти
гей же то Хто так можна было розріжнити гек приходит якысы люди
мают зброю але до кого в ним писал А то было такы
были моменты тяжко было покєнути же вшыткы ся стихло Чытали ім материялы
про люди якы приіхали в Чехословациі то барз дуже повідали же Быяли
ся Быяли ся Были ріжны загрозы так не чули ся в безпеці
так То якы были небезпекы Чого бояли ся Добра ся перше грабунду
Порабуват се забрати гейто грабу Хто Хто його зна хто Не знам
хто Мож не знам хто Люди Пришли вы автомат має на плецях
вышы Ну про не было аж аж так масу ложы волоном де
так было Мой раз два тото Не было так Але могли пограбувати
та Я бесідувала з єдном фаньом яка тиж кус старше од вас
і оно оповідало же дивне было для людий тото же дома нихто
двері не заперал на ніч а ту ім повіли же мусят заперати
бо приде хоц хто і мусяты пильнувати Тото было барз дивне же
мусят заперати двері же не можна лишыти двері так як перше бо
мусят заперти двері мусят заперти ворота мусят вшытко заперти на ніч было
не знатя в того ночы може быти Од гласы тыж так было
як оконици были ся деревяне окно з Озовом а ся потім заставкы
деревяны з друками забльокували Бо окношо окну гнохну до єй в хаті
а так же треба бы заперати на дверях тіж такы были было
все заперте На ніч треба было заперти бло бло Хтоси міг при
люде ся спасали з голод о голод на те я сходил хто
як міг хто яку Але выповіли же тоты же ратували ся од
голоду то они приходили і попросту просили єй о ден ден ден
а ночы Но уж такы хлопці як знам што деє хто ін
То іх нашоєдны тяжкы довели часы здоров здорово Народе село была як
єм батьків вывозил уж на словеньско <unk> рок А но то зараз
тото історию тиж треба оповісти же барз дуже люди ся вернуло <unk>
процентів вернуло ся тоты же были переселены як было яр <unk> рока
як они ся згодили переселити тотых вшыткых люди <unk> Процент вернуло в
ріжний спосіб думів О шысдесятых роках найбільше вертали а пакы як бы
по тім як выбухнул Чорновий Чырнищы был єден тато масолы вшыткых кому
ся дало такы то як было в вашій родині Ну найперше може
треба вже до котрых хтіли одрести до <unk>ницю робили хлопці такы были
ся тікали через грыниз іх любили в тюрму і такы были Мы
в фурдума же підеме на словеньской як нас говарил там єден ґабор
єдна цетска гуцорила в іх там так говорят гуцорила же пойпуй ся
мен словеньску них там і наші трохі діалект в тых селах Так
мы думали вшытко же підеме одро же там нам бы баблят оты
хлопішы нас Но так не вышло так а уж пішли <unk> рік
пішл <unk> І дубівскій він Що добыл він юридичний дес в Любові
Кончал то він мал тоты законы знал дак ся добы потім <unk>
Япишу з войска <unk> а <unk> моя сестра Ганя Анца пішла до
недоволену на словеньску і уж ся не вернула вышла замуж там одраз
то был спосіб жебы ся лишы гей якыш на замож туж оженил
до примакі пішол на місцевий одца посылає вызол уже батькам родицям А
я уж окрема Вєсю Я выложы батьківного <unk> рік як раз Пражска
Высна в Празі Карпаты всі Заполони Войском я іх везу грузовою машыною
цьопєд бызял тырвале гей там все Мати мі чого не знає стары
люди лже да якы старшый сет вынеспаш року <unk> років ім мати
же Я думам же з єґо наробити ся діти народити выйш Я
дума же нас не пустят якій там майор в Карпатах шлябано Кудо
што то такоє шуку дой паперє му вказую мене вше путьовка як
заплачено все юны документы мают Я не признаю ся же я іхній
сын окі Ну коде то я уже понял што навраз я жы
матери тихо мати в кабіня батько з Шофором ся од ним буці
бо сме будку мали бы там такы веце были Ці мам даным
певне же нас вернут якы мені ногы ся трасуты а матре м
ся молит в кабіні фурт цілю дрогу ну смотріл он позванілку дото
там Так і так такє то ден грия світаю ся так документы
в них єст віз ідем Ну думаю зараз приходит Лодно уізджай ну
толькы єс будут танкі зразу ізжай в сторону не мішай той кажу
понятні Віхли баз як раз вонілже ся рыхтували на чехослованьскова так уже
це был вересей ортували туда Мы приізджаєм в Чупсюпу тіху дак і
зо словенскє дакі поізд приходит дака делеґация молодьож співає тамты і зустрічай
іх не дум славо быту тіху сам на самій родици Доситошы дам
сецем прошли Єдине коли батько мене провасне просил жебы ся присяли з
няньом няньо зо сльозами перевезь мі за же єм тя привюзту а
тепер охаблям руску Кажу няню те в даякых як уж під мож
ся буду старати ня мі такы поділи якниця пощали же так вышли
видиш же ты мусиш ся оставати ту а мы ідеме на свою
землю де і так вышы они уж там похованы депер недавно я
часто хоцю там не шкода вам же вый ся ту не шкода
Тебы шкону того Робло од парубісяців Як почекат при тым Доля Вы
знате свою бесіду Памятате іщы як то ся жыло якы были традициі
а я не знам як тоты покуліня уж буєме так вашых внуків
ци они знают Одкаль тота родина одкаль тото коріня ци они знают
якысы традициі ци якысы співанкы ци тоту муд тото вшытко Чыталам же
барз дуже тоты же вернули они уж писали ся апо словакы І
нераз удавали до себе Словаків жебы не повідали же то Русы жебы
з них ся не сміяли то они як бы вернули на рідну
землю повіны але часто уж выіхали до словацкых міст а не в
своє село І часту юж удавали зо себе спідників жебы не было
остыдно жебы не ганьбыти ся бы што я не знам як проблем
тото же ним кім пові то проблем то проблем Жебы ме были
Словаці та єдолухє аж было давно мета Так мы на жаль і
кружку жытеє мышыт розслідували є на постож на консуль своєм писал Так
мы будем наш парлямент в Братіславі будем будем мыте наєм мішо такій
одвіт мы знаме про вашу проблем але Тепер айші мы парлямент буде
уж дес рокы тому і досір парлямент не розгляда питаня Статус іноземнословака
надати на Ні Што Автоматицкій і моій родині вшыткі кісі втоди пришли
без віз там Одкєд бы я мал статус такій іноземного Словак Жебы
не потрібували сти візы жебы прити в густі Гей Новенті ано все
то все тіж бы не было бы проблем А як же там
маєш роботу таку том нон та але пенсийонеры Но з пенсийонажы і
проблемы были мом моя племенса має до тебе проблему там лем має
<unk> євросиі там приміне си єдным Але я хтіла знати як В
тотым як дуже люди ся вертало і они часто уж я не
знам як сыдали ся слово ци ци записали ся як Словакы і
бесідували по словацкы і уж як бы хтіли стретити ся медже Словаками
чом так Ну бо наприклад моі уже там племянниці тамты племянкы дуже
автоматівскій Словакы Но они як бесідуют По словацкы дома по словацкы бесідуют
Уже ты і молодцы по словацкы но а сестра Як я придамтам
долже грожу барко ся до тых стажых то по слову бесідує мнє
лому А в тоты іхні іхыль та паміжы словацкы словацкы ж нашы
нашу речы слабо не знаюте факто словацкы Но і вшыткым Словаци написаным
Словакам уж іхнє поколіня тамсе рік мы першый раз пришли на словеньску
зо женом Мыйдеме Хмельовом Іду такы бабы з мотыками слой с в
Рісну слой знат як на сланвіг до не ты хто будешя Мыгасін
ты госимгасі то гей Ну то ты руску жызні То руску а
то наша сусідка была Панціга на кацали Варитоты так бесідуєш як і
мыте Я мам бесідувати же я уж забыл І наш нашы грушовиці
віс як пароків на азат а мало уж такых люди жебы цісто
понашоло Ай же тепер єст моя родичка дака На рік молодше ме
уж ани єдно слова по нашу неповіст Она м за місцевым за
Мужим была Олен гварю те так з кым я мала бесідувати А
я з кым мал бесідувати Так само я мял но а ты
бышла зо місцевым так але я не забыл сам ниць Зо своі
реці но то да ся не так може то такє Во єдакы
што забыли цалком свою мову свою реці Ож лем тото такє якє
То то добрі <unk> Якую жы тоту уповіли то барз цінне барз
рада была Вас познати ближей Я ом шыру дякую Моі наймилейшы на
тім мусиме завершыти <unk> пердацю з циклю ФАТА Морґана щыроґєкую вшыткым респондентам
а тиж тотым хто підпуюл кадль і до кого вартат піти Тема
переселенців з Пряшівщыны на Волинь обіцюю іщы буде продолжана хоцбы і зато
же тота тема не барз знана небарз розвинута не барз досліджена Но
Гнаско лем повім же нашым густюм был Усиф Михалчын же мешкат в
селі Грушвейца не далеко міста Рівне а походит з Пряшівщыны Він вродил
ся в <unk> році в селі Комлуша гнаска Хмилюва І доднес му
ся цне зо своім селом Хуц гейбы незлі чує ся днеска Украіні
дякую йому бо і опою дуже цікавого і не поголостил дякую і
прасям ся до міста Рівне де сме ся стріли запровадила вас Анна
Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден Проґрам был зреалізуваный завдякой фінансовій
під борі Медженародового выжеградского Фонду <unk>ear<unk>or