Про Русин #7 - FatamorganaОптанты #7, Анна Цомпельова (2 част)
Еп. 07

Про Русин #7 - FatamorganaОптанты #7, Анна Цомпельова (2 част)

•

Опис епізоду

Odcinek z cyklu „Fatamorgana“ opowiada o Rusinach z regionu preszowskiego, którzy wyjechali do Związku Radzieckiego i trafili na Wołyń. Wspomnienia Anny Cempelovej pokazują los jej rodziny po przeprowadzce do Hrużwicy oraz trudne życie pod sowieckimi podatkami, rekwizycjami i przymusowymi pożyczkami.

Автоматычна транскрипция

Витам вас моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Днеска звучыт уж сема
передача з циклю ФАТА Морґана В нім оповідаме о персленцях з Пряшівщыны
о тантах якы в <unk> році свойой вули выіхали до Райского Союзу
Новолинь на місце так зволиньскых Чехів одышло більше як <unk> тисяч Руснаків
На жаль гнескым по <unk> руках Можеме бесідувати лем з дітьми і
внуками тых люди якы приняли рішыня як товды повідали іхати до Рускы
Зато можеме чути тоту історию лем так як они нам оповідают а
ліпше повісти як хотят нам тото оповідати Наприклад певна єм ту же
нася гнешня респондентка Анна Сумплюва оповідат мі не вшытку а і не
до кінця так як направду было бы нелегко уж вшыткым щыро оповісти
Нова дачого може і не знати бо товды совітскы аґітатуры бесідували не
з нима дітими а з іх родицями Но і лем дорослы ґалды
радили ся помедже собом як ім діяти Нов на зобраню мешканців села
были присутны діти то хыба і тоты діти же уж были дорослы
Лес ся так вышло і в родині цумблів Коли скликували вшыткых дорослых
мешканців села Якубяны то пришли гев ідвохлітній Лусьо і <unk>літній Янку Выступы
тотых вышколеных аґітаторів справили на тотых рібків величазне вражіня і сынуле тайну
од родиців вписали ся іхати в Прекрасний казкувый край Ріяньскій Союз Очывидні
родице не были з того втішены але за якій короткый час рішыл
іхати за сынами і отец А мати нияк не годила ся іхати
деси на чужыну в незнаний край вшытко лишати но але остатнє слово
товды все было за віцьом а тото остатнє слово звучало так Ідеме
Ідеме до руско І так родины Цумків з Якубіян отец мати і
четверо дівучюк по двій друзі нашли ся в селі Грушвиця в рівниньскым
раюні і рівниньской области Мали серенцю на волині родина зас ся злучыла
зышла ся докупы Єднак было то уж цілком інакше жытя не такє
як в якубянах медже своіма Хоц можеме повісти свуіх ту не бракувало
в Грушовицю приіхало дост дуже переселенців з Пряшівской Руси О тім вшыткым
уж оповідали сме минулый раз А гнеска продолжыме бесіду з Анном Цомпльовом
найстаршом зо штырьох дівок Она стрічат першого а по ней як памятате
пришли на світ іщы казька зузка і гылька Но то просиме слухати
зас Но як мы вже ту пришли На Украіну побыли рык Давай
просят податкы великы з нас не тот єднак єдных што вшыткых жебы
зо суткых треба было оддати десят кіля сала Без шкуркы Требало шкуру
облюпяти не давали смалити Што яєс трибало выдати <unk> літер молока требало
здати І мясо докупляли дядькы дунакы такы штырьох дядькі купили корову Таку
же они ней бельсі знали куважыт і здали єй А грошы нихто
не далем дали квітантійше шы здал а зерну треба першу очереть здати
єм государцю ци помолотити бы комбай не было і машыны было А
ци поці помолотили і пріші стояли поліциянти на тобою жебы тобі не
остали за кільограм і все заберали То было <unk> <unk> разон свевы
пройшли і рік можно было без податків жыти А за рік зачали
ся податкы податкы нам так дале одразу помаят матрон помацили ся А
як же Трошкы ся обслюхали а то давай тя Боже Боже яка
была біда велика біда бель А колику гос бы зовязували <unk>А позичка
яка велика была Пожы такій хлодил Пожычка зохадил квіцянці тую кілько маж
платити а за рек кольгости природила <unk> рублів Але чекайте тотре повісти
пожычко тото была державна де мусіли вшыткы пожычати державі ходзы не хотіли
так але а дзкати брати грошы го Приходили і насильно зоставляли же
свы дали на пожычку кількы треба было дати <unk> рублів та <unk>
то <unk> то <unk> а за рек заробила я <unk> копійок на
трудын а на трыбало робити Часом піджерадня а то і два дня
О і дали на його <unk> копійок Не іде брати было грошы
ай мордували люде І такы мордували мордували жебы люде ішли до кугуспів
ся бісів колгос Може батько мій посіяли же <unk> рокы же посіяли
ся А здерати не дали Не дали збрати не дали здерже поздрали
косами косили А зробили такій склад і там сыпали лже Уже долже
домє є Засіяли си слові ой а здерати недале жез і так
коли не мам ни машыны ни ніць ой Боже А де ж
могли брати посли войны де Або якым треба від наіслати Ад акому
жы з чей стрален так воєвавшым людимордовам Што бы з пекла не
вышол за народ ітем Украіну украіньскы люде сенькы вынищыте што выз голоду
як вмірали <unk> Боже А я хтіло жебы сте мі уплывіли кустьок
што памятати іщы з дому ци памятати своє село што в селі
памятати ци ся бы не ходила дошколи ся ці бы мам бы
<unk> видила Дода не давали мені до школы іти Моя баба не
мама а баба батька Матікаль з себешо буде учынка Каже берб і
прять Лалий выкаже Напрядеш верецено то діде школу А ты балона обзітя
Нас память То усаж сошыт передо мною лучы ся нас память а
ту дивлюсь Ату пушла бы грубе томко ні то не на єдно
коли неде Яковарос а єм там подівілят ся ту писненны незакона О
те баба біля мене по пальця кажу выкынула б тульк сошыта мені
Каже ты не будеш учытельком ты з того не прожывеш О не
знатьо може бы были о не знатьо може хто знали а може
бы і были стеля може я я ся хтіла учы не давали
Як кажю жытель мало научыти ся на спамят там якы звершкы ну
за як ся бы буду цитем цитем і заглянул туди зо же
мам виділа же я заглянула і не так Нас было село великє
а діти дуже было а школ не было тіснота была то єдні
діті ходили до біду а другы біда до школы Іы Я ходила
до треды одказали Треда школы <unk> класу А по якому вчыли ся
вы словеньскы Вшытко по словенько словеньскы А по свому ніт Як по
якы дядьскы Но так нословеньскій язык был словеньскій рускій язык узіли ся
рускій язык но то яджы в пятницю приходил бы пы приходит до
цколи на годину то што думате молитвеник якысий в кажді о єдны
выпчай наш жебы в селі Якубянок выгнали дому дітей хто не мал
книжкы такой а неділю до церкви а в пятницю приходил на лученя
А друпє кажут ся чы не была з церкви высій селі знал
бы был се сельскій Ону його смут Молитовник тото вшытко мате з
дому і написано спас душу Свою модлітебна книжка прекокатолицку млаґы выдали отци
редемптурістів Міхаловца ІІ познє выданє В <unk> руці <unk> році веде на
ся Микуляш Пришовы для A<unk>ікуляш в Пришові Спас душы або <unk>ea по
словацкы пиша ся подія тіла служба тіла служба вшытку ту єст антисло
і ге і навет коляды але они записаны латинком латиньскы буквы Дівна
я новіна нині діло сина Породила в ємі мріє єдино І то
вшытко словацкы буквы на латиньскы то по церковнословяньскы але буквы словацкы то
по словацкы лем пояснено гнеть кєд рано станеш прижегне ся а говор
вымял ций сын Святого Духа Амі Санси Мариє так мо діды вечерны
То по словацкы написано выясніня ріжны такы катефізу Зауты нас по руси
молитвеник з <unk> рока він надрукуваный в часі війны імпрімі протест суперлавічкы
браці слава <unk> рік <unk> листопада <unk> єкупу печатя позволяю прешу <unk>
єпископ Павел маже на заселенскю та іде літав книжками докяру не былам
ся разом в церкви співали Ано погам А ту маме грекокатолицкы катехізмус
для шкіл значы і ту маме написаной пасменті так по церковнословяньскы а
ту з другой стороны маме написано словацкы буквы Але не по словацкы
верую в єдино благотце што де жытеля творця нема і землі выдминочы
ни Але буквы лем не ціркевна а руска азбука о ошытко єст
жебы діти ся вчыли Зліло маме Церковнословяньскє написано а справам маме написано
такє саме але буквы буквы словеньскы Ой малюнкы сут гмя і добры
малюнкы ІІ А тут пояснену в книжці тоту написано по словацкы Як
пояснено дітям тоты тоту написано по словацкы котихіязмус прес <unk> а пренісерды
Шербны Село на чу могелькы цьментер і тыся стірина том ваша сестра
жыє А ваша сестра пішла вернула назад оно задоволено же вырнуло на
бала за мужом Аван так Сільной біли дай грошы дай грошы дай
я написала вызол тьоти Дякубян Дала вызол пішла вости і не пішла
назад Оставас сам шейтик єден трафіл розвиднику за І задоволено же там
зробило Но так і іщы я хтіла тоты посмотріти бдіє і моліти
ся Молитвен котрой зданє прешол то уж <unk> рік Печатати позволяю павел
єпископ <unk> бере іня дорєнтувати ся в роді Ледве на ту Дюґа
ся сестра то же жывы намер уж якыя части помират Но вышыткы
подібны выподібны А ту написано по росийскы Діті мылітіс данів ні дати
на писё слова проізднюс сускільства своім Апостулом перед своій смертю но оні
не потілья своє вызначыня і в теперішнім модерным леків ці вызнают од
церковны буквы Но знам і ту сут по церковнословяньскы ту написано спочатку
Особно сьогодні мы вісьма одказы на молітву котра підносит нас і сій
грячной землі кнібы сам і приводит нам в память то нашы жызні
в путестві як Боґу самой быльшой ошыбкы собременых люди і забывают о
своій вічній селі Сколько раз возьмеш рукы тот мой Літвеннік вспомі од
Бога приісхожу іх Боґу і дум хм і дальше молитвы І ту
єст по церковнословяньскы написано і то уж вышло зо социялізму Єдна з
найліпшых в Украіні доріг то шосе одчупа же лежыт на самым заході
украіньской державы в Закарпатю од чопа до самого Кыова Рушвийця село о
якым то уповідаме лежыт власні на тотій автостраді Част села по єдній
стороні част села по другій Зато доіхати гев ци з ульвого ци
з Рівного то барз легко А може іхали сте уж скорше по
тотій дорозі Но то може запамятали ся вам На зупинці коло села
Грушвиця велика велика грушка малюнок за гербом села Розумій ся што іщы
можна выбрати яко знак ци символ села як не грушку Кєд село
зови ся Грушвиця Але мі тота грушка чогоси асоциює ся з тым
якы фантастичны річы оповідали про тот край совітскых аґітаторы І знали оповідати
так ся доросли люде мудры люде Повірили же в тім совітскым раю
певне і на вербах роснут грушкы но а найбільша покуса то была
земля З тым то якраз совітскы бароны Мюнгаусени же брехали як дыхали
З тым то якраз не сциґанили В тотій грушвиці земля такой цілком
ліпша як в єкубянах оксомитово чорна мазна роюця незвыкле єм і я
до такой землі Было там де жыю коло Івано Франківска земля цілком
інакся а ту лем ступила пару кроків одраз набрала на своій цірвікы
кільоґрамы болота Тото розкішне чорне волиньскє болото о то цілком інакше болото
як моє домашнє шары буры такы скромны пісны та де што там
рівняти Такє то блото незвыкле дляня было причыном же улиці в селі
Грушвиця принаймні в центральной части села вшыткы акуратні заасфальтуваны бо інакше не
годен бы ту перейти і выглядают цілком так як в місті Виділи
єм з рана як корувы выганяли на паствиску То корувы так ішли
інтеліґєнтні по тотых улицях і посередині і хидниками як тоты пані барз
культурні выглядало Тота земля то рівнина але не можу повісти же такє
вшытко такой рівны як стіл Сут місця кус бысше сут кус низшы
посеред села єст озеро ма тото село свою красу село Грушвиця ма
школу ма дітячий садочок в Польщы тото зове ся предшкоє і маы
величезний величезний такій як в місті дім культуры Але здивувало ня не
лем тото же величезний а як цікавы мистецкы оздоблений на фасаді і
пред домом такы цікавы кєремічны декоративны композициі і видно же робили то
майстры кєремісты барз высокого рівня Побудувано ту тепер і до сновых хыж
але міцно стоят іщы і тоты якы колиси поставили Чехы і в
єднім з такых просторных цеглянных думів оселила ся і родина цомплів з
Якубіян Лесні ту бесідуєме з найстаршом здівок Янка Цумбя анцом ж ся
вродила в р і мала <unk> руків коли вступила на волиньску землю
гнеска пані Анном Мешкат зо зятьом і внуком Зробила мі невелику екскурсию
по свойой дост просторной хыжы і што ня ту здилувало то вызонкы
китайскы ружы же выросли на великы дерева пані Анна дост маленькы ростом
выглядала коло них як мала дітина в лісі Правда не виділи чогоси
на тотых деревцях квіток лем саме листя Каждий хто глуйде в тоту
хыжу одраз видит фотоґрафіі родины цумблів тата мамы діти а тиж яйтів
невісток внуків з діти як єм зрозуміло жыют тепер лем дві сестры
єдна в Шомбруні на Пряшівщыні друга ту то моя гнашня респондентка Іщы
на стінах видиме репродукциі реліґійных образів переважні іщы привезеных з думу і
вышыланы народны образкы з пташками квітками і все з якысом приповідком як
то традицийны в Словациі Але выділом ту не лем репродукциі На стіні
коло свойой постели пані Анна звысила створений олийныма фарбами образ з гірскым
кривином же купила в якысого місцевого маяря Повіла же не зна што
ту за горы номалюваны може і ковказкы але чухоси тото єй ся
сподабало Може тот пейзаж кус припоминат рідны Якубяне Того Не знам може
но але час нам бы вернути до Якубян вернути до нашой бесіды
товертаме Но і за школу то выповіли же в школі вчыли сте
ся по словацкы але вчыли сте ся і по рускы набыжай смо
закон Божій пові ме там каза да за одину <unk>это было по
рускы парижкы по рускы то по такому як селі бесідувал сели м
така было сама А вшытку решто то было послува во словеньскым агєм
знаю гей Словатіскі словеньска роджє зє зіє поґляжыє Были дві баляву словеньска
і ческа я ся треба знати В ціли Аншкєжу ся а треба
в <unk> траду поступати <unk> кілометрів штырі ты а тради кольці лі
то все єк удяно а <unk> траду уже требайти <unk> кілометрів до
Сарой Любови не было І такых шкуль такых гм же мене не
пустили далеко але ходили діти Хто был такій якій як то поіси
ментє мали поля те не мали роботы а мене батько были єден
поля мали до гріха Тырбало робіті то ся они тям ся зроблят
а мене берут і коровы пасы бо не мали сме коня ац
коровами робили А Вам легко было по слуваньскій ся вчыти Як ся
сі діті такі мы были Ні сколя як удяна єдна была єден
язык І єдна школа была і єдна мова была Але ви не
Словакы наязнай ся мы Но хто вижыны слуназы у сусіднє село в
Канали з кільцями Русиників Вы Русиникі не мате розума Діти мі ся
банили коров пасли О А каля руснаківна над сякільцями руснакыми Ну товы
Руснакы ци вы хто Руси Тут мокраінці на Слованкіли Руснаками А до
правды Ня до правды Не словацка была Вы повіли же выходили до
словацкой школы вчыли ся по словацкы лем на реліґіі вывчыли ся по
свому так но ва своє язык Но то ваш язык то якій
якій мокрий Рузнаткый Рускій язык нослогы ґрули копали Яко было то школо
Така школа была така хата была стара нихто ні нелже не жыл
не жыл То зяли єй за школу дали лавкы такы просты лавкы
і на такому сме писали чытали діті до гріха было а учытелі
было мало тільку было учытели Мало єден ци два Ноюжыла м єдны
были дітіж до біду другыли побіди а учытеле єдны были Далеко было
мені ходиті Выжыли доси дальшу од Сантро село Цудо якынцю сєлак оцяла
да дар ся бо як моя баба А яком тям роди знає
ся Біл батько ті не был на світі згоріла баба По горіло
зыселил ся лем Будаменко в церкви де дід пишол Америку заробил гроші
це і купили поле одсела дальше і там ся построіли То было
далеко де было было до два кілометрі было А тепер же Все
зєдніло ся постеріли же не ма Нема футорів нема село та як
бы ціли вкупі то вже все Же розстреіло же так же не
май нема ніс ся порозняло ся розстрелили дозбудували тот серед дава розбудували
ся все Але гарны сели такє не вам не повіл А де
ліпше ту ци том якє тутя або ліпше ци товам Чем повідте
Але выіхали тадиль бо люде тадиль выізджали так з Грушлиц з інчых
сел выізджали вертали так і вы тіж могли вернути тади Деяк не
пускали Деяк є могли вернути Як по вызові написали єден не підписал
Был селі сільскій Раді головою Не підписал бо каже Ваша родина велика
то были маміны над было шестеро дітей і батько маті Уж вісім
душ і до маміной сестры мытіли же сестра маміна надяне не підписят
бо каже не полу нерозрішено Поща не підходит як і остали А
вы мі повідали же треба было якоси Вам з кымси ся записати
бо вас саму не пускали за як брали д році <unk> році
як о ній казали Явыдскы народу Но для єнає позаписавали ся Тамара
кажу і дідя Марко записі ся деровна Каже бы два хлопці і
два двоє і я єдна до нас буде пятсен квартєры велику А
оцьой зєдзять камаринця Ловік каже жебы не поіде бо не покінеш матера
каже хто буде мою матер глядил а сестра є Альті выградель матера
свою Не хтє ліхати бо каже там хоцули там зяли власти тонет
приізджал Два раз на реґію єздила як де не трыбало вызол а
вальцю ра купляли на границі за три ся <unk> грыні і пишол
пися до кошы з кошыт На стару Любовню до Плявниці і ся
броє єйхы як додому Єйсла Не побылят місяць ід але ся вно
треба іті дода можно было кусомы А де А як там зохабя
маму хто бядил Батько скорі ся вмер гу батьку а хлопкі ях
лапкі каже Кажда невісся то невіста бо розходили ся поптікали єдна невіста
осьола то же маті єй не вытягнула єй повезел єй до себе
туди на Сольонци до Подилинця і там вмер Вы оповіли як ходили
сте до школы Ну і вам з краю село было дост далеко
до той до школы да далеко бы А як бяной там де
вже постерелили же баба моя і до Кастєля закынтя село три кілометры
геть на село туди ліса до Кєцєри А до церкви вам было
до ляку Ні ни Церкви была так села села А мусела была
в недільниці до церкви Учытеля сіділи З єдной страны учытелькы мали місце
з другого боку І так само співали як і всі Не было
пєвців таєту Всі мали каже мало книжку і чытало і співали разом
о а як єс не была з церкви то для перся на
блаженство лучыті пітає цьо не была в церкви в неділю Попітає бы
де не были батючка попій нас Лис ся і казален до чони
ся хоц бы они было ся облути бало помыти чысто выпрати ляхы
як ся не было а чыстойте іті зо церкви Хай але не
хтяж іті до церкви на ци тобі гріх Но а ту дві
церкви мати православну кіівского патріархату і православну московского там за Озаром так
єм молитвы Три три церкви Три три Єдны тіі Штуды минуту ту
єм атже на Лавлі так Но як была Украіна Росия Лювискє Радя
то были радьом ани ся поділили Бы робили церков ся одділили Поділили
і дам был такій класер были пческа церква была ся хыбали ото
розобрали то змістіли за совітскы вады не треба было церкви ничого ся
порозбівали пороз Покрали перебивали а тото церков зо лзаром тото стояла жебы
насера деревянали гмі єй підкірми єй кранят лядя дем а в Якубяных
яка было церкви Дме яка была тям не были дві єдна была
церква но а ту мате грекокатолицкій молитвеник то што был грекокатолицкій священник
том Дзякатолиці найме казали Полякы Но так але то Католиці Римокатолиці а
мареко Катьови а церква вас была грекокатолицком Катяні Но ту такой не
мате Ту салі такой чесю веде ся попі наробили Отей ты Єден
блог єден А то попіл ся понарабляли Мій батько каже Хто виновати
попі виновате Понарабляли пана робили гніву Добре памятате того священника же приходил
до ласків реліґію вын мал пядівок вен зо старий был його вывезли
в <unk> році Ітувы заберали попол І його забрали Вын были якубяны
та новы діді його ротли І там бы мал свою фару Забрали
його де його забрали Але Цівен присят мы пришли сюди мы ся
не знают Цівен ся вернул на затій жывый тіта на деп додеє
єм нищыли тых попол выжывали Ничого но так подумат не шон вам
робили яка влада бала на ся тых людей мурдовал Іщы я хтіла
знати наприклад вышли до церкви люде в якубянах Як были позбераны Были
позбераны так тоты круі і так як неділюшли ся дотеквы А ци
все было своя роботя полотна Вся полотне было Хялион Збірали моціли толкли
його пряли на варстаті робили о і потім давали мазін такы были
квіткы якы така была фабрыка там была невелика і там была кніжка
така і малюнкы якій хочеш віто же такій выберат сяди не вы
ся бій выбрали о той она записала собі і ся єй сказала
там за дві за три неділи придете пополотно по теі выдавали своє
полотну а язі своє треба выдаватиньоны ледне не лен То вынокобаты суй
на кобаты і носопаскы І надлюдскы і сєскы і все а білили
на рідку хутносіли і коли ходили по леваці выдоів біле панавали маґєль
казармаґєн штог не візьме они было ни было не просували А так
накручали такы на лавці ци де і так они там робили што
они де полотно блистяло Но но така была така кругла як тота
кацярка така як жывы кацярка така была ся в лісі кляли на
лавку А якы были тоты ковалты же глас носили Бы такы як
складанка движыти гале до того была іщы западка така сама Толже старшы
катерлегкых ходили та нас лем старшы жінкы якы оходили так само такий
кабат гаці чорний ті розовий ті зелений тіяй а потім істі фартув
такый га і така ціпка Будеґє як тодаю рушникы Я знай кружыл
округє і жородку мелебы не ка было гарна але дуже гарно там
выніч за Вязона така івска южні тота як бы сурудзка то як
звала ся ліцьо обліця така ці мо В кужывым пшыте а ту
такє стояче тербы і дуже гарно так на Закарпаті сінося то опліце
Лаблюска і была няльска А носили можы кужушанкы гупє можы як ужыла
сиє дазы жышанка да але лай ой Боже між зробили за нього
же то Но а я язык ім обертаным та на ся обернийщы
назысай денкє Мили моі слухаче припоминам же гнескы сме в селі Грушвица
рівниньского ріона рівниньской области і пришли сме гев до Анци Зумпльовой же
походит зо славного села Якубяны коло Старой Любуні Певне чули сте о
тім селі а оно направду дост цікаве напр тым же стоіт ту
барз ориґінальна церков але найчастійше споминают о є кубянах кули выходит на
сцену прекрасный фольклорный ансамбль з того села же зові ся Тєчера Кєчера
уж выступала всядиль навет за вельком лаком Артисты з того фольклорного ансамблю
не лем выконуют співанкы но і представляют давны народны уряды якы заховали
доднес Зато в днесній передачі вшыткы музичны перервы выполнила кєчера Любит тот
ансамбль і пані Анна а іщы єй барз ся подабат в якых
прекрасных струях выступают артисты з Якубіян Вказала мі на фото того ансамблю
і звернула увагу на тото якы то красны были колиси струі і
же она памятат часы коли то люде так ся зберали не на
сцену жебы выступати А ходили так в реальным жытю но а найліпше
брали най ся як зберали ся до церкви Коли пані Анна зачала
оповідати о тотых давных часах то цілком ся перемінила жыла очы ся
засвітили голос за злуців якыси цілком інакше А вартало бы повісти же
спочатку она радикальні повіла мі же не зна юж радити по свому
же она того не годна же нияк не потрафит Але як то
часто єст з моіма респондентами покус покус деси ся зявляли вынимали ся
з памяти рідны слова І коли Анца томплюва оповідала про своі дітячы
рокы про якубянскы струі то тоты рідны слова уж як бы самы
выскакували Така то зашла переміна Но то просиме слухати зас може хлопы
уж більше та як міхі были позбераны а бабы іщы тримали ся
може давных тотых струів Як то і хлопі і бабы одинаквы воні
такы были ногавіті мали біли такы кус пту повышыва не я памятаю
Я то як на Закарпатю Такы такы холусі як звали ся Ногавкы
нагавкы о білиєчы то на варштаті робіли но тато і тоты говіці
такы з цього робили і гунькы такы што ся загортали на зіму
Тото білы білы такєтонкы голы ногавіці такы на варштаті робіли то робіли
ногавіці но тото гарне такє тугон обшыні бышыто кус было і так
ту собі гарно гарно ішли до цер А хлопы были позбераны ту
мали гунівні А ци мали дахто може зо старшых хлопів такы долгы
тоты цюгані як были бабы як были позбераны баліо кабаты такы го
были Штремфі такы но то ваньчохы штаньохы инчохы та гей штремфы да
якы они были не білы ні такы жолты і хто чорны мали
як уже але го ногым не ходили гей а в літі А
в літі Гологы не може На што то дю скворікы мали ци
што ци мон кяряркын кяркыны ніє на будный ден носили кярпців носили
да а неділю якысы ужы мали якыс тапірвікы гей та панкы то
пан дол панкы то панкы да На Бускірі А уже ва да
уг то гарно жей такє короткє одуна Бягне ти собі тых ляхыв
шлем тако перегнат ця тоє заднице і але дзяла Было в вас
же барз дуже тот кабат аж так стоял за шыроно затежыв на
блотами на крыли В долині было неєден кабат так гей а може
тай ся і на крохмали не ама лем ся так вгляно так
така было молода до но така молода угы каже стардавна потім уж
є молода Дьожча ущарнисіли асіпатя ріґена агм а обліця ся вышыла лода
як полядно Ну так а де але а де цілювали ся тут
то на крос нахробили на варштаті Ага ага і пришівали присівали руками
занисіли ся до бабы єдженишкы Самы домашні сісили і кабаты сєли фартухы
все сами самы А як робило ся оно было так посклодоны Ха
а кличу і дея три бабла або чам штри якє принесла дба
з фабрыкет же L<unk>o<unk>ie дере А да тото фабрыко было А царі
Любовні выходило до старой Любовні до царі Любовні тамтаха Боляшові та Мали
Маґєль Жы маґвалоскалы шыно кацяло і кількоро з ходило ся бы зышли
ся я зяли там штрі і робят скло до так і т
жебы было Жебы сходило жарывно вы тото полотно полотно выдрукували а тепіра
поскладали і моцят крапкы як іх ногандя глокера на тоді з пеці
хліб выймали же был рацій І накладали на верх І як притискали
хлібом хлибо по на вер полазяли хліб гай хліб з пекі А
тота материя было уж поскладано і звязано ци якы же м вказу
же все так трыбало складали складали ся поскладали о і І взяли
мокру гону ручникати тамто і наложыли тат на верх і горячий хліб
по верху ся і не николи ся не розыє Ой так тирмали
ся кабати І хлібом якыйсиос поколь выс горячий даль так це ар
хліб покій не выз і потем ся дішили Обсялквы давали Салібас якыс
моє о Йо сой да обшылка але іщы обшували якыси босонункы ци
што о тым по краю они вже знали Они як же они
складали то оно вже было готове Добжена і все То был кабат
а під тым были іщы кобаты так дендлядкы дендлядкє бели дабы бали
ся рокы бабы Є а тілько треба было там зосподу і они
крохмолили іщы так Єпологня не было ня але крохмалю не кна ся
такє крохмалене онот Самотверде кільку то тых недаль повіл бнячук кілько гым
друзіна то был єден кабат пот поскладаний же так галюят ся як
полотно купуване Пер сіте дє тонкє то брали на себе і два
і три то якы кажете може і крохмали А як воно полотняне
То його не треба было бы на так тя стояло як парасоля
Той кілько брали но єдно было єден кабан такый был тот гаждый
так а під тым ків был бы были дві Дві два ся
брали на і часі деяка баба ці закотіла ту бокы шыла шырока
до то было мода така была ле так чепили Цєпили такы гарны
такы май гарны ни были гарны крыі Доправды же товды під кобатом
нич ду не было не было білизны А де оно в такій
было Же ани не носили а як носили часіли ся біспотна плявкы
такы короткы но то наприклад вашы мама ци баба то мали такы
ци не мали Ну а вино прикодили до школы то зберали ся
в якысутя же як я хотіла до школы то же было назіні
купуване Вели на нас діна дітей о А як мама бы іх
были то ся не было в мазинах Як мамо было дівку дівко
были дос дестян были Не носили зо споду нич Носподы не мал
ним гу Лем мали кобат Лем кабаты мат был якый за долгый
Не долгы як Золіно был з Якулинами Отак о декы А в
зимі были долшы кабаты Нобрали кыси пінчохы Но ту долшу долшый кабат
ци як Брали панцьохы білы Купували же і туфлі купляли жеревікы бульцопанкы
кульдзопанкы а в скірні Скірлі то скірлізі осі зі мойой гнезони а
то яво в Дузині были зі мойой зі мой ноли Скєрні был
але в зимі ту може мали якыси тепліші коботы такы самы были
ті самы же ліцям ся зімоів Є не было зим Татьома любиці
зимне Адно мали де якыси ґаці видно Я знаю но о тоту
робіт собі сєли самыдна Но я сой думам знати был такий мороз
ішли на ріку деси но якы ішли бабы то студя на лады
на річкы ішли праті голот бы ся было кцядрику полетяне А де
ж іх дворі видиш праті на річку ну а І дід на
річку і мерзне ся мерзне Аполокают аполо бы то треба было бы
полока годил хыч до полотно выто м але і гірзало в руках
Но то зато я гварю як они зберали ся на ріку привязывали
якусь ваху як може ся змали і полокали кєлице брік деревяний і
дома вєшали на жертвку пыд тригу на дворі такы были дрюдзькы пецтригом
казали і на той друцьокригом гадали і там може і дві неділі
вымерзло кіль не вымерзло само Де о помалю ся як узял капає
кто єйо выкрутит мороз Інче так старали ся зимою не крепко тілько
разів Болотно там на рідку дома брали робили лух попелу з цядрі
пляливали выдою радя і але то было такы специяльной такый же тамто
робили дак і ця дрібы а як і ся людям Белядірка зо
споду та господ з Варка ци явсларках выварка ну то в варках
А тамак выпали попелю на трапку а ляли горачу воду а тут
выходила зима А покы не вышла гораця то вже наче горача вода
постояло суткы за акцогодня на ноч Та завтра повезли м на рінку
і на Ридку І было гаряче ніздєк выло складене было кали Калідорі
было о же наробили бабы зосен полотно Вы селі уйдут картоплю копати
копают руками Нео алю але не оповідали картоплю Я повідали ґрулі ґрунді
копали цілый ден руками а вечюр берут каже гай до мене ганьок
Анганацко ганецько баба ганацко гыди баба дере то кадло і льон і
толці при лямпашы Што ы токло Леон лен лен толкли товли рано
знові копає на вариці дрыбальоді накормити і знов і ці ці ці
ці цілий дей копати Але дзюй дідовці дотжыє было тяжко О мали
сте такий млинец же молили Мене мали нє Але бы моли мали
млинок до мыли мене молили не Йом На жеж вам кажу шо
наж бы і батько мали з землі до холеры та ціял том
до млина лорил Ахсо мало та Взяли два єдра тів єдры змов
тай бы і посыпувал там потры бо щє было ся є вам
хочеш сказати што собі запамятала діда свого маміного батька што чорну хустку
Туга як шалік знаєте візьмут в собі косы долгы были а мен
єм Лемкы м лемкы вы але трошкы памятаю а та чорна хустка
така долга а уж як ся зберали до церкви То шы взяли
таку облудку і так знайте духу позбарали ту хустку чыкого а ту
вобрудку вытягнули такого і така угя розходило до обруджка тримало тото гі
до ґанґанна дало хустка была так росты як завязовя Е так на
тріулі знайте так Шы там один за до заґібел хлу хлоп а
два тлу ну так як нові завязуєм ну то він так мал
Але цвітало же хлопы мали так так так так так так так
так так так так так тото ся мі запамятало І і інчы
хлопы мали так може і треба нишали пе да да дале і
чорний Чорно мало быти не єфейні ні чорна вельо а косы Такы
гей косы были долгы і за чеса не собі гарной капелюж верху
Но але косы выповідати косы але не заплетены просто давы було й
Або знати же колиси давно то такой хлопы і заплітали А то
нины зо Сплітав литикото долгы долгы улузя якє за долгы поплечы та
плоті затянним же плеті так затятны вороды не мали ні чысти были
побыты ани голова Але іщы мал товтоту стару модужы долгы улуся І
ту хутку аж аж та Жничыю гей аж та влюдска м такы
Такы любіли такы любіли вони себе шанували ідут як до церкви то
гін так а так мусіли быти А хлопы мали такы сорочкы як
бабы ци інакше скуроєны такы такы як зарага Так выже вязан але
поверщанох мали я воє до поясе так повлащ ня не выкустятя А
были вышыты Нін не были выстин бабы вышывали Вышывали вышывали жы обліцята
то были мы звытак росы дабыло жыкува накругмалены такы вымож як іде
як да успішны Но і лайбікы такы были вышыты Іщы про хусткы
хоцю знати хусткы высывали ся вашыня та вышывали суй штоси на білых
хустках як высывали лем тот ріг же так зозаду был такого о
такого было о то было тай тотька яка Але вышыване да білы
хусткы А котре найкрастя мали то такывали люджы хустка тиж ся кругмали
як доцер акше завсе мусіли такого быти розтягнуты ім О такого мусіла
быти тачуровы так дату укладали ся молочыло ся так жебы были складкы
та да да да да Да а та была ци то была
така хустка велика бо были веці більшы єленкы такы маленькы є дуже
коровыли а потім аж і зовсім коровткы кыробіл як же мала таку
хустку а як є моє імени то ся ящы го загнула лем
бекла штоб єй як раз тіхоти было і кус хусткы Як же
не закладали на чепец хустку ци лем самы хусткы уж носили в
тім часі коли выпом старе Мали чепец такы гей туга А ту
така жы торочкы якій трошкі вісіный і потім хустка цяпця не ходили
Тікого хустко а накрыта была на тяпцеві Але косы были закрыты так
не гарна Або весілля як было тото же у такый такій чепец
высокы його были як вже молодавы цірпили молодому абду да да да
да да да Лой цікавой спомнути бы вы памятати тот світ яку
ніжній рак Яке то радіст не было якє мі были з ягєнны
раз адай Якє то радістно мыстану і сама собі ті де небудь
піду Подумуй подумуй і хтіли лепше єй дітам розказати розтолькувати як оно
буду іж І в радости было і плачу было якій жытя А
як вышли в тотых круях то ту люде на вас смотріли ємда
як на волкы Пришли сюди в такых кабатах своім крою О а
як же така дівчатко было хтіла выйти дес тым же стит гайбіля
і своім крою бо оказали гоцули гоцули О шырокых сплітя ногальний крой
про мене о Як пришло не ма ничого де купити щапель сіні
сіні белявый такій ці щапель вы О ци незєдном там стояли на
низне сли вочер сияли гровным то рдали нам попідраметра коли білого штапель
білого набівску І на спидницю те зо слійками яля но цілу ниць
шаб купити ся Другы слухачы покус підходит до кінця наша передача ріжны
звучали ту темы Вкінци бесідували сме о давных традицийных струях і ту
пані Анна пішла до шофы і нашла там Ґурсет гардий яскравий ґорсет
але недокінчений кус недокінчений і мало бракувало жебы його докінчыти Мало товды
<unk> літ і так хтіли взяти на ся штоси такє што бы
підкрислило тоту молоду красу Але вказало ся же на Глині тото што
вдома здавало ся прекрасным ту будут высмівати І так тот Ґорсет лишыл
ся недушытым но все Я іду і сідю ся мабу та іду
кажды не дерила маля два маля два то пришла єдна з музея
Дьоткы да взяла маслицю сьома руками на злоденку выденку Выденку да гей
тай да Веденку новей Ото то ваше І в тім ходили Де
мы мымісли за то не ходили уж нона ся не конця не
нам ся ґузима Ту днеконце не маш ся отуд Отуд отуді ся
мало такым быти повырадляно ту Она ся на конце на нове но
на конце но О чом не скінчыли сте А на ся не
принимала ся Ей ґузикым не має гыркы ґіркы сут Є є а
ґузікыв нема в діти не малків не ходили ся жыли але не
худили не ходили на нашю Малы моі слухайче на тім треба завершыти
саму передачу циклю Фатаморґана циклю о Оптантах переселенцях з Пряшівщыны на Гулинь
днеска нашым густьом была Анца Цомплюва з Якубян коло Старой Любовні і
певне на дву Запамятат ся мі оно власні тоты же тримат тот
недокінчений ґурсит Смотрю на тот нескінчений ґурсит і думам же ту як
єй дульо Не знам як бы было кєд бы цумблі не іхали
деси лишыли ся бы в своім селі на своій земли сядиль на
чловека може чекати і дашто добре і дашто недобре але выпало ім
ту тяжкє дус Тяжкє жытя певне тяжче як было бы вдома Анна
Цомпльова ціле жытя робила дос тяжко в колгоспі спочатку на поли пак
на фермі коло худобы а і в особистім жытю не вшытко так
ся уклало як бы ся хтіло Але знам же през долшый час
она попросту лежала не вставала нихто уж не вірил же може стати
а тепер такой може ходити буде недалеко але выходити на двір чого
ж нихто ся не сподівал Коли пращала ся зо мном вышла до
брамы і стояла барз долго покыла ня здалека видіти на дорозі Но
што лишыло ся мі лем подякувати Подякувати пані Пані за цікаву бесіду
но а тыж памятате же скорше звучало інтервю же дало нам ус
в Михалчынскому Лошы ци Тохмальовій же неска жыє в селі Грушвиця рівниньской
области То власні він запровадил ня до пані Анны но і за
тото тиж пасує подякувати дякую і Вам Милислухаче за увагу прасям ся
і зас виду жебы до кови цікавого зімати для вас своім диктофоном
зімати до інтернета запхати до Вас выслати А вы будете сой слухати
Но туж мушу тепер вити новы оставайте здоровы до стрічы за тыжден
Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Выжеградского Фонду Теперткє позвияла танстві
Фа