Радийочытальня #12 - 2020 04 11, Рослины
Еп. 12

Радийочытальня #12 - 2020 04 11, Рослины

•

Опис епізоду

Odcinek „Radioczytalni“ poświęcono roślinom: ich różnorodności, znaczeniu w przyrodzie oraz temu, że są ważnym źródłem pożywienia i ozdobą otoczenia. W audycji pojawiają się też czytane teksty i wiersze o kwiatach, drzewach i krzewach, m.in. o czeremsze, które podkreślają więź człowieka z naturą.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечым То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чутальны Пиша пез книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доверат
Добрыден Витаме в авдициі радийочытальня Днеска будеме чытати тексты о рослинах орґанізмах
якы товаришат чловекови през ціле земскє жытя Рослины сут жывыма істотами котры
выступуют в розмаітых розмірах і формах Од барз маленькых єдноклітинковых рослинок по
превеликы дерева Іх найважнійшом приметом єст тото же самы знают вытворити для
себе пожыву при схоснуваню сонечного світла Люде ци звірята не можут так
зробити жебы жыты мусят істи рослины або інчы звірята Завдякы рослинам маме
смачну і здорову пожыву проз цілый рік Послухайме о терках в очах
тернины котры вартат зберати на сокы або гарбату Вартат іх спожывати бо
мают барз дуже хосенных вітамін і мінералів Пісню зродили ся теркы співат
ансамбль Оркєстра Святого Миколая Славе забезо без На Земли жыє коло <unk>
тис ріжных ґатунків рослин Роснут они праві всяди В лісах на полях
але тіж на пустинях і в высокых горах окрем повітря то жытя
потрібуют воды і сонця Зато не роснут лем в цілковиті сухых або
цілком темных місцях Єсийома Мінезысколо мамі мая гей не Моя сой до
зе маль ане маль бе сен маляне маляне дре бесеспаты є Лем
деванями потляваня <unk>ene цкотня Лем Ліцифралі для ліция на ліцифра Е засвідку
єся тай най собі подвіря не де разом Ето танток ґей фартор
гей просаґа дийовы дентове Етобы дебі соприся де я то <unk> длямятя
паню лем баню де якы се без вулькы де през нас поляну
де ясе брез нас поляну Окрем пожыбы рослины полнят декорацийны функциі тішат
нашы очы і поправляют настрій свойом красом Послухайме верша Євы млинарик кыры
о тым як природа спілжыє і спілчує разом з людми Єва млинарик
кыра квітя Запропали квіты науках і поля Слід по ней загынул як
по Лемках в горах Лемків схір выгнали а квіты пропали Як на
тото смотрити хто о тым мысліл Чом они не роснут як давно
росули Чом они не квітнут як давно квітнули Чом вшытко пропало хто
по нас остало Давно было ту весело а смутно ся стало Чом
не плыне быстра річка як давно плынула чом наша річка травум ся
покрыла чом не роснут вербы як презвікы росны Такы были грубы Чого
они зосхли Посмотр Лемку на горы Каде діти ходили Росне трава зелена
Але квіты пропали Певну зо смутку за тобом Престали квітнути Горы крачом
заросли А ты весны по світі Бануют гори за тобом А ты
бануєш за нима Природа Ты спілчує Смутна ся зробила Чытала Мах дабо
легохайме іщы співанку о квітах ансамбль Ластівочка в співанці Коло мойой заградочкы
Там за нашым зашолсонце осяла моя два посяла моя Нова свята і
Беру зацисла Сале свій мойомей мойом і пришло Сале сві моя Миласове
мойом а самі пришло Коєц пішла доказані Пешаци на Пусти жебы дамараты
знали же дармара те знали жебы камарате знали же дармара те знали
же моє робиме подівы знав поручний заєзнатой поручників пожезаны поручний заєзнаторучны міф
другы потясло є моя милоте і другу поглядати Оле для земкови буде
голе для зикови буде для для сийком буде голе для зикови буде
для Ад зараз дала се Не лем квіты але тіж дерева і
крякы можут быти прикрасом загороды або подвірця черемха ма красне біле квітя
а на яр пахне нима ціла Лемковина Богдан Ігор Антонич Черемхы Як
цвічка ся курит черемха Вечера по божній руці Звечерні вертают ся Лемкы
До хыж задумано ідучы Забитым мі краю не годен Цвіт черем в
мистах болячых Кєд місяц над нима выходит Гей біві вілсяний колачык Чытал
як отутко Вшытка пожыва на світі ма свій початок в рослинах Можеме
істи яйця мясо ци сыр але без рослин не было бы ани
коров ани пацят ани кур завдякы котрым маме тото ідло Лера Багєрова
Квасниця Біложовы Ясниця Квасниця Заяц хорумкал заяц хрыска і повідал Мояка позита
зацитувала Софія Родковска О тым хто што єст припомне нам верш з
лемківского букваря а я знам Азбуку Авторства Петра Мурянкы Петро Мурянка Хто
што єст Медведик єст медик Вирка Аришкы заяци капусту побегат до блиска
коник зявакат конеч вісек смакуй псик обертат кіску лем ся облизує ягнятка
кієлятка Скубит команич кулоцкы на ціпціп Латят до псаницкы Кроликы Марковы рымкаєт
аж трі молоко лебат мів мів дайте іщы А ви што ви
діти найбарже любите Знам знам вы лем ґуму жуєте завзято а мериндзю
в торбі заєдно лишате Рослины сут тіж добрым схороніньом для звірят і
материялом на будуваня хыж Становлят они середовиско жытя для вельох жывых орґанізмів
даючы ім ідло і хоронячы од небезпекы Єба лобада Плевысокє лабадзі Пеляпілка
на гнізі Леся вельс пыгеляла перед достом діты говала Лецитувал Найтен Летковскы
Карпатскій краєвид єст такій красний завдякы богатству рослин Лемківскы горы сут зелены
лукы і поляны мінят ся ріжноракыма кольорами квітя і трав Кажда з
тых рослин сполнят якысу ролю в екосистемі Послухайме байку о ядлівци і
команичці Петро Мурянка Ядловец і Команичка Росла в поли Команичка Така трава
невеличка Хто єй не зна ту в Карпатах Хто не косит што
не пасе преці вшытко аж ся трясе На тий смаком пребогатым Вітер
віял і засіял Серед поля кущ ядвівця гультнул кущык понад траву бо
натура ци фактура Конец кінцьом Ріст му дала над травичком Гел сом
в поли команичком Ял ядловец промавляти Кєд уж выріс вспял ся хору
Ял травичку провчувати Як ты роснеш Свий маш корін видиш траво марна
траво Не так долго потрывало А я шумлю і як шумлю Я
уж війт над тым валалом А травичка команичка Так я вівцю з
душом хварит З мене гоцкій дакій госен Бо мій листок все одросне
Хоц мяс кубут цапы стары середучы і підросткы Но з Тебе яка
корыст же лем шумиш же лем колеш а поза тым Видиш брате
я там смотрю на ялиці на карпатскы красавиці Якы они тухы міцны
здає ся безсмертны вічны а кєд нима буря торхне не раз шумный
вершок зорли Чытал яков тутко Єст гідні співанок в котрых появляют ся
назвы корчів кряків послухайме такой о лелийовым крячку буде добрі кєти буде
добрі прі моі музо Та і я запну та і я зату
тас най го село таліови Та і я западу тас на А
може те не помочіт кє буде пляно кєди моне пляно клімо і
музові буду молі валі буду молі валі мяци ой крячы клялі ой
влазе мой Буду малівати буду молівати крячы Найвекшыма орґанізмами котры жыют на
земли сут дерева До них так як до хыжы можна ся міцно
привязати Анна Гальчак дега верба Над річком лаборат дега верба стоіт Конаря
ся клонят смочыти ся боіт Ауж іх смочыла а уж ся купают
Котры листкы жолты на воді плавают Ґуріці лаборец загоджу плакати А зо
свербом тихом мало пошептати Та в єй голодочку тіло сой звложыти во
лісній тишыні покою набити Велика преміна в природі настала Моріка лаборец на
берег выляла Не годен познати де верба стояла выєй быстра вода і
з коріньом взяла Хтоси бы так повіл Вет ся нич не стало
одраз буря пришла конаря ламало А катрий стром старий выверхло коріня Брудна
вода ішла брала і каміня І так як зажывым хоче ся плакати
Несуджено было в вербонці стояти Несуджено было мене ту тішыти Мусіла голову
в ріці потопити Хто себы так повіл што ся такє стало Ци
там коло рікы іншых стромів мало Але тот промало може зрозуміти же
чловек сой може і стром облюбити Не мусит то быти яблона з
плодами Не мусит то быти чересня з квітами Але проста дика тиха
верба в поли Як ся тис оч стратит серце тя заболит чытала
Наталия Полегач Лемкы котры прожывают на чужыні барз тужат за полном красной
природы рідном земльом Вайс Што з Высов роз Дерева то рослины долго
вічны належат до найдолшы жыючых на землі орґанізмів Дожывают пару сот а
навет пару тисячы років Часто сут памятком по людях котры іх садили
В зміненым по выселіню краєвиді то овочовы дерева вызначают місця де были
села де стояли хыжы Василь Хомик Максимова яблін Як одіжджал Максим Барна
з краю в Хамерику то посадил на памятку яблін в Захороді Зышли
рокы Яблін росла і плодоносила під ньом часто в літі з пекы
зберали ся гості Смакували паперівкы фалили Максима Біда хрануля в Бескіди Пішы
люде світом неє хыжы Сад уж заріз терньом і буряном А Максимова
Ябін квитне доднес в загороді чытала Павлина Смеречняк Явы Крайте піде Яблінкы
а вшыткы ся чытували І то што тоты деревця На обачы треба
долго ждати а ты не збереж них ани єдного ябка Дідо одповіл
Інчы будут іж зберати і они ім подякуют чытала Павлиня Дзямба Овочове
дерево єст тіж описане в байці Івана Русенкы Послухайме твору з першой
части книжечкы выданой през Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях під наголовком Байкы
Русинів і інчых народів чытат Богдан Ґамбаль Іван Русенко деревце засадил Лемко
деревце зачал підливати жебы скорше му выросло жебы овоч мати А сусіды
завыстливы Завыстливы люде Повідали же овочу з деревця не буде Бо то
земля до ничого пістна камениста і деревце не даст плодів ани за
літ <unk> а деревце собі росло і квітя пустило пришло літо пришло
спаса овоч зародило а злых люди тото грыза Бо злы люде такы
як видите під деревцьом шкідникы хробакы Дерева можут роснути самы в скуписках
або густо занимати дану обшыр творячы ліс Де піду яса Де підмуля
тос Лемкы оддавна доціняли ролю рослин в іх жытю Зато вельо ґеоґрафічных
назв походит власні од них Села Бодакы Дубне Берест Смерековец Шквіртне Явіркы
і дуже інчых взяли назву одрослин якых барз дуже в Карпатах Не
забывайме давных назв Бо то наше дідицтво Спадковина попрыткы Петро Мурянка з
Фербоузка На ріжку Корч з фербоузкы давно уж минуло літо Коли ружовіла
ся квітьом давно уж листочкы з ней опали лем овочы червены присталы
аж покорчены тримают ся голузок Покля не надійде чловек не збере доєден
і не вырече Добре вино з дикой ружы Посмутніє сфербоузка Та ци
зато же і люде возмут овоч красу або зато же ю назбут
дико Ні не зато Буде і смутно пересмутно же забили єй правдиве
мено сфербоузка Чытала Кравдия Дичва І то уж вшытко што зрыхтували сме
на огнеска Дякуєме вшыткым котры чытали тексты і Вам дорогы слухачы Памятайме
же вшыткы рослины сут потрібны до того жебы на земли істнувало жытя
Од найдавнійшых часів становлят пожыву служат як будовляний материял облечыня і лік
Творят наше натуральне середовиско і добрі влияют на наше здоровля і самопочутя
Зато шануйме рослины і цілу природу Сердечні запрашаме на наступны одтинкы нашого
проґраму і желаме дуже здоровля Проґрам зрыхтувала Олена Дуць і Варвара Дуць
На закінчыня співанка Ей гайк гаік Співат і грат ансамбль Серенча пальти
пальты Ей ворін болі боли центрый линку дамой бы Ей волін боли
болипа центрьовий линку дамой был Ей нетай ся я Ей не піде
таміля Ей лем питай ся так зо Крадал на октомів