Odcinek programu poświęcono twórczości lemkowskiego bajkopisarza Mikołaja Burjaka. Prowadzący przypominają też jego biografię i czytają bajki, m.in. „Biedny i bogaty“ oraz „Dyskusja“, skupione na prostych morałach i ludzkich zachowaniach.
Автоматычна транскрипция
Чытаня то найліпше забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Кыша без книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат
Дай Боже добрі де витаме в проґрамі радийочытальня Днес будеме припоминати творчіст
хыбаль найбарже знаного лемківского байкописателя Миколая Буряка Подля словників байка то коротка
оповістка о звірятах рослинах людях або предметах написана в вершуваній формі Єй
цілю єст переказаня моральной наукы о загальным характері в простій доступній формі
Тота наука выповідана єст безпосередньо найчастійше на кінци твору як плента Часом
єст лем суґерувана чытачам і заохочат до задуманя Героі котры выступуют в
байках сут обдарены незмінныма ясно окрисленыма приметами характеру Послухайме першой байкы в
котрій Миколай Буряк звертат увагу на згубніст чловечой хытрости Миколай Буряк бідний
і богатий Ходил бідний пожебраню Ностю просил вшытку свою жебранину старий торбі
носил І чудув ся богацім же в них дост вшыткого Іщы більше
хочат мати Бо ім мало того І раз вступил до богача жебы
одпочати На свою долю нарікал же му тяжко жыти І так фарил
до богача нич не хочу мати лем жебы м мал за што
жыти Не мусіл жебрати Підстав торбу в парил богач Насыплю ті золота
вдеш мати зачтожыти до кінця жытя Але тиж умову таку треба выконати
Ты потримаш свою торбу я буду сыпал І вшытко што впаде до
торбы то най буде твоє а вшытко што выпаде з торбы то
най буде моє Сыпал Богач піл торбы лем тым было іти бо
на жытя уж старчыло было о чым жыти Але бідний іщы просил
Пане лем даруйте Моя торба дост велика лем мі не жалуйте іщы
богач му досыпал Нич му не жалувал такой правді полну торбу злота
му дарувал та іщы дзьмінку доложте дальше піднак просил Най уж буде
полна торба як єй буду носил Сыпал богач полно золота Торба не
вытримала денце слабе ся кірвало золото выпало Забрал богар своє золото занюс
до схованя і відному лишыл торбу і дальше зжебраня Чытала Магдаболе Тепер
послухайме співанкы о тым як дівчатку зароспити цпан достал ся пан співат
ансамбль Кычера з Ліґниці зараз бити смо єд зарози смоленького за Миколай
Буряк вродил ся <unk> мая <unk> р в селі Смеречне недалеко Дуклі
Од <unk> рока жытя выховувал ся лем з мамом і сестром понеже
няньо вмер Вчас І світовой Войны выіхал зо сестром до Росиі лишаючы
маму на Лемковині Ту в роках <unk> Миколай скінчыл пару кляс основной
школы завдякы котрым добрі познал росийскій язык Пак вернул до рідного села
де зачал ґаздувати запрашаме до выслуханя черговой байкы Миколая Буряка під наголовком
дискусия Миколай Буряк Дискусия Ланьо Петро і Гаврила ішли з ярмарку вечером
Домів мали барз далеко нич іх зашла під кычеро Пізно в вечур
зышли домів просят переспати газде радо іх принимат дає вечеряти Дали ім
миску з перогами і запрашат істи На трьох мало думат Гаврил ніт
до чого сісти Аж Хаврила перехытрил Фарит добры люде Ци вичули же
на світі Велика война буде Так Хаврила пустил буйду до Ланя і
Петра же повстала медже нима сперечка запекла Заміст істи вечеряти о войні
ґадале Як то буде тото выграт оба міркували Якы будут генералы яка
зброя нова Же то зброя певні буде бомба атомова А тым часом
лем хаврила нич не дискутувал Притяг миску під бороду перогы мынкувал Як
перогы уж смынкувал хварит добры люде Дайте спокій дискусиі бо войны не
буде Войну выграл лем Гаврила Бо як всі трьох спале Толаньове і
Петрове кышкы марша грали чытала Клявдия Дичко В тридцетых роках ХХ столітя
Миколай Буряк выеміґрувал на три рокы до Зєднаных Штатів Америкы гын В
часописі Карпатска Русь під псевдонімом Залісян опубликувал своі першы вершы байкы Послухайме
співанку о тым як то добрі ся жыло в Америці формы прива
По повороті до смеречного зас ґаздувал а окрем того полнил функцию громадского
писаря Там в самым серци гір был свідком найпершых выселінь на радяньску
украіну пак тяжкых боів на дукляньскым перевалі аж в кінци на власній
скорі досвідчыл ганебного выгнаня в <unk> році выселеного до місцевости Осіна в
новоґрадскым повіті Через двадцет років працувал в тамтышнім Прі По переході на
пенсию в <unk> році вернул до рідного краю На жаль Смеречного уж
не было Миколай Буряк замешкал в сусідній Зундрановій в дюкы Мариі і
зятя Федора Ґоча Миколай Буряк няньо і сыню Было то за Францию
Зефа В селі не знайовій Лем акурат не памятам ци може в
Хырові Жыл ґазда великій богач Мал стмарів поля А же терпіл недостаткы
така його доля Ходил в полатані чузі Іуня пірвана Але сина дал
до школы вывчыти на пана Кварит няньо вчы ся ланю Не ходжыш
з дівцями Як ся зато кус підовчыш будеш жыти з паничами Вчыл
ся ланьо в місці Львові Так же в Перемышли Платил няньо за
науку шкільны рокы зышли Выріс ланьо і был вчений так як мало
быти лем іщы му позыстало войско одслужыти В Перемышли ся дослужыл ранґы
капітана Як шаржа стуха собі великого пана Завідили йому люде а тішыл
ся няньом І выбрал ся одвідити як ся має ланьо Взял мериню
стару чуху в кєрці з дірками Помандрувал в Перемышель порами верхами А
як пришол до касарні сина одвидити Диту служыт мій синуваньо хочу го
видити А синуланьо сой попиват з панами шаржами Аж ту видит свого
няня в чузі сто роками Застидил ся ланьо няньом Втюк до лужка
свохы Днес єм хворий не пущай никого Пришол няньо перед двері стал
варту просити Позвольте мі пане варто сина одвідити Пан Капитан уж Вас
видил і Вас не хце знати Так мі повіл же Вас не
знат казал одохнати Та най же го Хром покара ісина нечыста Кєд
ся мене так одрікат як ґюда од листа Пішол старий з плачом
домів рами стежками Чом я не дал Ланькови ходити з дівцями Та
бы мене мал за няня Был бы моім ланьом Ходил бы си
з баранами не гандил ся няньом чытала Полина Смеречык Ансамбль Кычерка Молодшый
одділ кычеры награл платню зо співанками для діти Збогачат она дост скромне
чысло выдань для діти в лемківскым языкуйме як співают биде але гапутала
Я не видеречыдова Жыдова санi і селецю зошыновы комоници і селецю сусідови
комуник прова было Єдни ємо вале брат єм дем ясти цьом де
По <unk> році творы Миколая Буряка публикуваны были в украіньскій ґазеті Наше
Слово на лемківскій сторінці Байкар Миколай Буряк вмер <unk> вересня <unk> р
в лемківскым селі Зындранова Послухайме тепер байку в котрій на тот раз
героями будут звірята бо той хотіл одпочати повисок Кура битвы того плота
кітня робліба із якого заряд таків так ся наснімала Тіробка місце росила
якій світ небеса Як я виджу лем на хлосит конец дірюса Я
лем тобі слоба кура і коли лем хоту то легінько іде на
Ліско Прекрасна творчіст Миколая Буряка то в більшости байкы котры окрем основных
примет завывершают в собі моральны і жытьовы акценты Буряк часто вказувал ґанчу
лемківской інтеліґенциі своіх часів то єст священників Послухайме єдной з байок о
священнику котрого поведіня можна бы потупити Миколай Бурякіч Раз йогост не реґі
научали діти Же на землі душу людску не можна видіти Але хвалит
малий Ваньо Я уж виділ душу Як йогост мі не вірит та
повісти мушу Як ме рано на пастриско вівці беганяли то його мож
через вікно душу выпущали І потихы єй хварили Юж ід душечко ід
а памятай і не забуд вечер зас до ня прид Я душечку
добрі виділ і памятат мі ся же то она певно била з
заводы Марися чытала Наталия Полегач Такы священникы осмішаны сут і в співанках
Послухайме співанку паслуганця Павы співат ансамбль Тревутня з Любліна анцаве Аселены траве
Рышбеґуняй три осорове подже анцифами Рышбыґуняй три ове подже анциснами Нектиту я
знаме што ж лем кане одила Уже шторманковенко доносила Уже штынос фарна
Зенковин кодоносила Не піду я з вами бо світу гуляцим ґыпан векымстерьо
вечеры нема ґы панова вектерьом вечервы нема Не піду ями достола си
дати боми ся ми по америпади зеленым капати Бовди сями по америфавы
зеленым капати Павды поламали Лецко ся змарнило засмучена шляна грызенка світного засмучена
шляна грызенка світного ідек ся з костела Ганця шате перешмаре грес кошмар
реверендо данцю ся перешмаре о грес кошмар реверендо даханцюш ся пере Як
єсот священник Евысенко стрела Е захварай фарнолесинко шовесогоришыло Е захвареш марнолесинко шовес
огорешыло дотля баля ага дотым бара ватлям амля лян <unk> ага Миколай
Буряк в своіх байках в великій мірі одкликувал ся до минулого до
свого богатого жытя і жытя давных жытелів Лемковины Послухайме іщы єдной остатньой
нагнеска байкы о пригодах єдного діда Миколай Буряк прихода старого дзяда Ходил
дзяд по Лемковині старий небогатий зарослений наголений севий бородатий лахы на нім
обірваны кейом ся підперал тай так собі доцідила же бранину зберал Дайте
люде кусок хліба боя дзяд худобний І одрано нич єм неіл усєм
барз холодний Вандруючый дзяд потрафил До села камянкы тай впросил ся ночувати
До старой грабанкы А грабанка бідна вдова сама в хыжы была І
зголотом дзяда напец спати положыла А як дзядиско розсліл ся зачал ся
чухати В його лагах худобинка Не дала му спати Як почула то
храбанка то ся змилувала Вкрыла дзяда зеленином а білизму здяла І так
в собі подумала Як лагы выпрати Же найліпше в пец зложыти і
выпарувати Кыт ся впече і не буде веце докучати А дзядиско потім
буде щыро дякувати Зтисла лагы до купочкы бухла в пец сходячій І
од іскры ся спалили сорочка і ґачы А дзяд сой на пецу
лежал в адамовым струю Бо грабанці дал до праня всю одежу свою
Баба рано ся збудила попіл з лахів взділа Што я тепер дам
дзядови Што буду робила Вбрала дзяда до старого капата подівкы Пропал цят
а вмісто нього ходила ця дівка Чытал яку чутко Байка то чудовий
жанр в літературі Єст добра не лем для діти бо байка бавит
але і вчыт А наукы потрібує каждий тіж старий Миколай Буряк то
разом з Русенком і Мурянком найвыдатнійший лемківскій байкописатель Захочаме вшыткых до чытаня
байок і до слуханя наступных одтинків радийочытальні Дякуєме вшыткым котры сут з
нами чытают тексты і сперают нас при творіню авдициі а на закінчыня
співаночкы ансамблю Лемко Талер іду до лясика бідолесыка ти го долесика дамі
я вас мосіл моі зо се вас мжа Што м насладала Што
мы с насладала што мі ма сот співала ария сот зала Выбонь
своі вынці своі вонці своі амы зваля Назва Назило ой Миколо мамі
Та што м записала та што є дала як не мене мачу
мацу але мене мацу де сові тримала співаю соне маютра тыла бокателя
по зеленых фай зеленанкы хлопче молоденкы споминате буде Споминате выля де модат
чымойте цого лейтен чого не модат інчы мойде чого не модат
