Радийочытальня #24 - 2020 07 18, Михал Дзіндзьо
Еп. 24

Радийочытальня #24 - 2020 07 18, Михал Дзіндзьо

•

Опис епізоду

Odcinek „Radyjoczytalni“ poświęcono Michałowi Dzińdzio, łemkowskiemu pisarzowi z Krasnej koło Krosna, przypominając jego życiorys i zainteresowania folklorem oraz czytaniem. Audycja zapowiada też jego opowiadanie o przedwysiedleńczych czasach i targu w Berezowie, w którym bohater próbuje sprzedać starego konia i kupić młodszego.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпше забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Кыша пез книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат
Добрыден Сердечні витаме в проґрамі котрий назвали сме радийочытальня Головном цілю нашой
авдициі єст пропаґуваня чытаня в лемківскым языку днеска будеме споминати Михала Дзіндзю
лемківского писателя якій походил з єдного з сел лемківской енклявы з околиц
Коросна Вродил ся Михал Діндзя <unk> липця <unk> рока в селі Красна
званым тіж Коростенком Його отец был вітом того села котре выдало на
світ вельох знаменитых Лемків в тым Івана Русенку і Клавдию Алексович В
<unk> році коли Михал мал лем шыст років вмерла му мама Закінчыл
основну школу в рідным селі в якым коротко учытелювал знаменитый Іван Русенко
Хоц тягу го до наукы мусіл помагати няньови в ґаздівці і вывчыти
ся шефского фаху але в сельскых чытальнях і русинковій бібліотеці міг зазнайомити
ся з клясиком світовой літературы Товды тіж зачали ся розвивати його етноґрафічно
фольклористичны заінтересуваня Записувал і запамятувал вельо народных звычаів В записаных споминах о
великым учытелю Михал Дзіндзьо писал так Русенко был долгы рокы учытельом в
сусіднім польскым селі Людча Часто в неділю приходил домів до Красной до
своіх родичів Я все любил заходити до Русенка як был дома В
него была дост велика бібліотека і я пожычал од нього ріжны цікавы
книжкы Русенко охочо пожычал мі книжкы лем вымагал што бы я сой
запамятувал прочытане Русенко навчыл мене терезво смотріти на світ і ріжны событя
во світі Я любу смотрити ся як Русенко рысувал і малювал декорациі
для ріжных театральных представлінь в нашой чытальні або сусідніх сел По вшыткых
сусідніх селах в чытальнях і народных домах были декорациі малюваны Русенком Запрашаме
до выслуханя першого оповіданя Михала Дзіндзьо завдякы котрому перенесеме ся в передвыселенчы
часы І добрі почуєме климат великых Ярмаків Як Гарась коня памінял Писал
недавно Михало Кицей зы Ропиці Руской як на ґорлицкым Ярмарку гандляры ошусты
обдурили на конях Петра Пижа з Ропиці і Василя Дикого зы Зтружного
Томі припомнуло же ґазді з нашого села іщы не таку штуку тоты
великы махінаторы втнули Жыл в Коростенці ґазда по назвиску Сенько Но як
то всяди быват мал прозвиско гараз і мал гарайс стерого коня каштана
котрий не хтіл уж добрі тягнути Єдного разу повідат до свого сына
Михала Треба бы нашого каштана продати а молодшого коня замін купити Може
бы ти ся выбрал на Ярмарк до Березова Може пізнійше тату О
тепер як раз є добра акордова робота на нашым Тартаку я ся
нияк не вырву одповідат син Пізнійше то уж буде в поли робота
отец нато Не дивуйте ся же Харасіл сын Тартаку пильнувал так робуло
дуже люди в нашым селі бо Тартак был великій паровый і файны
пінязі там ся зарабляло Пішол гарась і до нашого сельского специялисты од
кони Івана Козака просити го жебы поіхал з ним на Ярмарк Коня
помочы выбрати Але козак мал дома якысу пильну роботу і не згодил
ся з Гарасьом поіхати А фраз бы вас вшыткых забрал Нияк не
хоче чловикови помочы А поіхам сам не така то аж штука коня
выбрати Злости крикнул Гарась Пришол ден ярмарку гараз запрял каштана до воза
і вьол до Беризова На торговици одразу оточыли го гындля рекін Коли
ся довідали же гарась хоче каштана придати а молодшого кыня купити з
місця приступили до торгу з ни А што ви за тото старе
шкапицко просите та дайте <unk> злотых А го Што ви діду Ваш
кінь ся надає на тото жебы з него скору здерти но то
даєме вам <unk> Долго ся торгували а вкінци заплатили грошовы <unk> злотых
Дняли з каштана гомут і кантар і берут го зо собом Цлайте
діду А якого вы хочете другого коня купити ци карого цивого А
може такой масти як башкаштан цюют гендляры на одходным та може быти
годякой масти А вытілько был молодший і розтом підходил до мого гомута
Мы вам такого коня приведеме завели коня каштана за торговицю Обстригли му
хвіст і грибу коротко та як то має пітора дворічний жеревет шест
му старанно вычесали і помастили чымсим там ся выблискала як на молодым
кони Зубы вычыстили пильником і они з почорнілых зробили ся білы Наконец
бляли му до горла з горілкы і спрали го по ногах так
батогами же бідний каштаницко направду стал біргати як жеребец Приводят того жеребця
до гарася і повідают Посмотрте мы бы м підобрали такого коня як
в ділю Го Тато іщы жеребец Може і жеребец Но тягне як
звір давайте запрягнеме до воза і попробуєме Накладают жеребцьовы гомут гараз видит
же акурат пасує запрягают до воза і як тылько єден з гендлярів
свиснул батом і крикнул вьовий кін зорвал ся до ґалопу А тянтий
кін но то сила занеохочете Тот кін коштує <unk> злотых То дуже
Мі такого дорогого коня не треба Уто ся хыба самы запрягнете до
воза і потягнете домів Другого молодого коня гнеска на Ярмарку не купите
І што вы думате продали гунцовати Гарасьови його власного коня і взяли
за него злотых Іде гарайс задоволений домів покін зрыват ся до ґалопу
як тілько батіл почує Видно му іщы з горілка не вывітріла Візджают
в село а кін сам поперат на дорогу до галпы Гарасьовой О
якій він мудрий нюхом чує де моя ґаздівка Дивує ся Гарас Параска
а Параска вынес свяченой воды треба нового коня покропити кричыт Гарась з
подвірця на свою жену Параска входит зо свяченом водом в місті смотрит
на нового коня і кропливо выпадат із рук Што ты старий Ци
зварювал ци сосліп та де то новий кін Та наш старий кажден
чого с так деси обскубал Гарасьови як обух по голові тоты слова
Він выпрягат коня а кін сам іде на своє місце в стайны
Холера бы взяла тых журбатів гендлярів а то мя обциґанили застогал гарась
З того часу нас в Красні повідали До чловека што зробил невыгідну
для себе выміну помінял єс ся як гарась коня чытала Ольґа Пелехач
Кєд уж повело ся погандлювати і купити хоц якого коня то треба
го запровадити на толоку Послухайме пісні ансамблю Лемковина під наголовком Поведу коника
веду геду солдатско за слозом солдатско за слозом Завжди візам посмотрте свою
долю на таколю но так єй дану болю Е платме платне нові
другу воне моды зобота ся будоны зохоташы По выселіню на Украіну в
<unk> році Михал Дзіндзьо деякій час жыл в Тарнопільскій области В <unk>
році переселил ся до Борислава на Львівщыні В <unk> р Михал закінчыл
нафтове техніку в Дрогобычу Працювал в нафтовым промыслі Оповіданя Михала Дзіндзьом міцно
вписуют ся в реальніст сельского жытя Тепер послухайме єдно з такых оповідань
Пришла коза до Воза Михал Діндзьо Пришла коза до Воза Был колиси
в ґорлицкым повіці присілок Драґошів Стояло там осем хыж Приписаны они были
до громады Ропиця Руска Хоц присілок Драґошів был барз малий Ґаздове снего
мали великій хотар землі Дуже Орного поля обшырны паствиска і лукы коло
рікы котры называли ся Завоі Присілок был відомий на Лемковині з того
же люде ту часто процесували ся з околичныма ґаздами Часто можна было
почути Драґашовяне зо суду не вылазят А вшытко прото же наоколо присілка
граничыли Поля Ропиці Руской Маластова Пантной Баниці Бортного Бодаків Стружного На меджах
тых піль были постійны непорозумліня А окрем того Драґошовяне были добрыма ґаздами
Зберали незлий уроджай Жыта вівса і бандурок ховали дуже коров і овец
Мали добры коні котрыма зимом возили дерево з Паньского ліса до Ґорлиц
Через Драґошів вела дорога до Бортного і далі до Гір Драґошів з
двох сторон оплыват ріка Тенча яка літом при великых злывах выходила зо
своіх берегів Заливала сіно косы і орны поля Чым робила немалы шкоды
ґаздам Через ріку Тенчу не было моста і як не было великой
воды фіры переізджали єй в брід Была положена лем долга лавка з
бельок для пішых Але зливы были часто велика вода заберала лавку товды
не было жадной можливости перейти ріку Товды єдному Драґашовянови притрафила ся велика
пригода Называл ся вінуваньо Коли він был іщы парібком Сподабало ся му
шварне молоде дівча зо сусіднього села Дівчатко тото было барз вродливе веселе
але барз неприступне Зачал Ланьо вечерами ходити до того села На вечірках
з тым шварным дівчатом часто він танцює але нияк не може ся
з ним добесідувати Хоче го одпроваджати з вечірок домів але де там
Дівча втіче од него гет прібує Ваньо ріжныма способами приєднати сой серце
парасі так звали тото дівча то на ярмаку в Ґорлицях до ней
підходит то в неділю коло церкви бесідує часто з ньом лем вшытко
но дармо Товды Ваню звідує ся парібків з того села в якым
жыла Параска ци она має даякого інчого хлопця Никого она не має
Она така велика парадниця же нами вшыткыма погорджує Никого з нас не
хоче А вы не будете против того як я буду до ней
ходил Та хоц сой кілько хочеш Што нам по єй красі Як
она не хоче з нами бесідувати І ты тіж єй ниґда не
поцілуєш уж мы єй знаме А я вам докажу же парася буде
моя і я єй поцілую повіл Ваньо І іщы більше зачал Ваньо
крутити ся коло Парасі Але все на дармо Не хоче го дівка
і уж Цілу зиму протанцювал Ланьо з парасьом на вечірках а серця
єй не прихылил до себе Врешті зліст почала опановувати Ланя Парібкы сміяли
ся з него же він нич не може порадити з том парадницьом
Ланьо все іщы хоче показати перед парібками же не мече слів на
вітер Єдного разу танцюючы з парасьом він несподівано поцілувал єй в лице
при вшыткых парібках і дівчатах Парася одскочыла од ланя як бы він
єй облял горячом водом а потім як вытягне руку та як вліпи
дланя в лице Як ты смієш мя цілувати Я більше ся не
хочу знати Ани не підход більше до ня близко кричала она Ого
яка королева ты іщы сама придеш до мене і будеш ня цілувала
одповіл Ланьо Николи того не буде Хіба як пісок на камені выросне
одрубала Парася і тріснувшы дверми пішла гет вецірок Приде іщы коза до
воза Крикнул і на вздогін Ланю З того часу они більше не
спотыкали ся ниґде бо Ланьо здалека омиял парасю як лем єй де
увиділ Прошла весна і літо ся зачало а пророцтво Ланя не сполнят
ся Ланьо цілыма днями косил траву коло рікы Жебы заглушыти зліст і
жаль на парасю Він часто переходил через ріку на другій беріг і
ішол до корчмы пити з горілку Жебы не ходити далеко аж до
лавкы він коло своіх сінокосів поклал впілперек рікы великы камені по якых
переходил на другу сторону Тепер Ланьо мал свій перехід через ріку Коли
вода заберала лавку І навет камені вкрывала так же іх не было
видно ланьо з дрком в руці переходил по тых каменях сміло на
другій беріг коли лем хтіл Нестрашно му было же вода сягала му
по коліна або і высше Єдного разу дуже ґаздинь пішло на ярмак
до Ґорлиц Зрана была гарда погода Але пополудни надишла велика буря Раз
по раз блискала блискалка і часто гырміл грім потім зорвала ся страшно
злива Вода в тенчы піднесла ся высоко і перша фаля зырвала лавку
На березі зобрали ся тоты ґаздині што вертали домів з Ярмаку Они
ходили коло рікы і не знали як дістати ся на другу сторону
Декотры ґаздыні плакали бо барз хотіли дістати ся домів закля надде вечер
Ваня як раз вышол посмотрити ци му вода не забрала сіно в
копа Ґаздыні почали кричати до Ваня Жебы він дал знати іх мужам
най придут кінми перевезти іх Коли Ваньо підышол ближе то увиділ же
на другым боці рікы медже ґаздынями є парася Ага Попала с мі
пташко в рукы подумал сой Іваньо але Ани вид не подає же
ся втішыл і так одповідат ґаздиням То задалеко ходити по вашых хлопів
Зрештом такой воды і кін не перейде А што робити Як дате
каждам горыч то вас вшыткы перенесут через воду на другій беріг Як
то Повідат же той воды кін не перейде А ти з нами
перейдеш то уж моя справа Ідте вшыткы горі берегом Аж до того
місця де я буду до Вас через ріку переходил Ваньо пішол тіж
горі берегом до того місця де были камені Він взял в рукы
добрі дручок і намацюючы ним камені якы были тепер глубоко під водом
осторожно поліз в воду Він вступил на першый камінь і далі уж
дотримуючы ся одповіднього кроку натрафіл на дальшы камені На середині рікы вода
сягала му праві же до пояса Але Ланьо міцно спереючый ся дручком
од дно рікы сміло перешол через глубоку воду на другій беріг Ґаздині
зо страгом смотрили на бованя і не могли си выобразити як то
він іх буде переносил Но котра з вас найодважнійша котрого оче найскорше
домів звідує ся о ню Ґазині позирают на ріку де з шумом
перекочували ся брудны од глины фалі То на тото як званя стікала
вода і не рушают ся з місця Ага жалуєте грайцар на Могоріч
А я мам ся ту коло вас перестудити і захворіти Як сы
такы скупы то вертайте ся до Ґорлиц а я піду домів Повіл
Ваню і хоче сам в воду переходити То почекай Ваню нам не
пінязи жаль для Тебе лем ся боіме же нас ту в тій
воді потопиш повідат єдна з ґаздин Не бійте ся не втоплю я
вас І дві можу одразу нести А хоц бым із дакотром впал
до воды та і так з ньом выплыну бо м ся навчыл
добрі плавати як єм служыл в войску Ґаздинів важно слухают тоту бесіду
Але одвагы ім тото не додават Аж ту найстарша бабуся повідат Не
знял Аню першу Як ня втопиш в тітенчы то невелика шкода буде
бо я уж стара і дозєм ся на світі нажыла Ваню взял
бабусю на плечы як то люде повідали на Кыркоша і осторожно поліз
в воду Тримайте ся ня добрі руками і ногами Жебы вас не
змило з мене наказує Ланя Бабусі не треба было два раз того
повтаряти І хоц она повідала же готова ся в тенчы втопити то
єднак так стисла Ваня руками за шыю же він аж ся здивувал
де ся той силы тілько набрало в старых костистых руках ідучы барз
поволи ланьо перенюс бабусю на другый беріг змочывшы бабусі ногы по коліна
і кусцьок спідниці В зогнутым вікті бабуся добрі тримала плетений кошык з
сольом патичками і всякым інчым крамом што купила на ярмаку в Ґорлицях
Вшытко тото Сухо і ціле было перенесене разом з бабусьом на другый
бік Як то увиділи другы ґаздыні уж смільше годили ся на такый
перехід на плечах Ланя Ланю поволи і осторожно приносил вшыткы ґаздыні на
другу сторону рікы Не обышло ся без крику і виску боньо што
молодшы ґаздыні і дівчата старал ся як найбільше змочыти Нарешті на тым
боці лишыла ся лем єдна парася А чого ся Ваню не верташ
по парасю звідуют ся о ґаздині а она мі заказала близко до
себе підходити То я не іду одповідал Ланю Та Йой Ваню Хыба
ти не знаш дівоцкых выбриків Преціє не лишыш саму на ніч на
тамтій стороні рікы Ідваню перенес парасю Най разом з нами домів просят
они Як пара ся сама ня о тото попросит то може єй
принесе Парась парасю попрозваня най ся перенесе Бо уж близко вечер То
де ся в таку пору подієш кричат ґаздині голосно жебы перекричати шум
воды Підна парася стояла за водом біла як полотно уж направду зачынало
ся змеркати Скороцівком сте міє а она остане ся саміт на березі
розбуханой рікы Она барз бояла ся назад вертати просити ся на ніч
Бо до найблизшого села тіж было далеко Она добрі памятала слова котры
повіла Ваньови товды як він єй прилюдно поцілувал Припомнуло ся єй і
тото як сильно оно го полици вдарила Як же тепер она буде
просила го о поміч вшыткы там на другым боці бредуваня жебы перенюс
єй а она сама нияк не може зо себе слова выдовити Вкінци
Парася голосно розплакала ся слезы цюрком потекли по лици ціла аж затрясла
ся од плачу серце єй забило ся неспокійно в грудях а горло
здавлювал якыс стиск і бракувало повітря для діганя Чого плачеш Треба Ваня
просити а не плакати Група дівко Кричат до ней з тамтого берега
ґаздыні Ваньо хоц гнів і одразу затаів на парасі Єднак коли виділ
як она гірко плаче пожаліл єй Він крикнул до нєй Но то
як Парась хочеш жебы я ця приносил през воду ци не хочеш
Парася змогла лем головом кивнути на згоду Втовди Аньо перешол до ней
взял на своі плечы і так повідал Хоц я не мам права
быти близко при тобі то тепер мусиш ся до обрідоме притулити і
обняти ня руками за шыю бо як ні то впадеш до воды
Уж темно і мож не вгадати де сут тоты моі камені Пара
ся рада не рада обхопила Ваня сильно своіма руками Ланя якысий час
присмотрювал ся до воды як бы однайдувал скрыты там камені а потім
осторожно штораз то глубше входил до воды Коли уж перешол більше як
піл рікы раптом Ци том вода дручок підірвала цито він не потрафил
ногом стати на камінь дост же полеціл разом з парасьом під воду
котра ся замкнула над іх головами Але одразу они выплы на верх
Боланьо енергічно дарял ногами і руками по воді На березі вшыткы голосно
закричали а Парася в великым страху ойкнула Йой Ваню ратуй ньо Вода
несе іх діл Ланьох гребе што з силу руками і ногами рве
ся до берега і до парасі повідат На што тя ратувати І
так ти ня не хочеш А я без Тебе жытя не мам
Ліпше буде як ся ту обоє втопиме З тыма словами ланьо занурят
ся з парасьом під воду Але зас выплыват на верх Парася єщы
сильнійше як тот кліщ вчепила ся ланя руками і ногами Она присылат
свою голову до головуваня і коли фалі вышмарили іх на верх цілує
го Ваню Як ся выратуєме з той воды то я піду за
тебе А я не хочу такой жены жебы з мусу за мене
выходило Ваню Йони з мусу Я і перше тя любила але м
того не розуміло Нарешті Ваню доплынул якоси до берега Вхопил кряк што
ріс при березі і поволи разом з парасьом вышол з воды Парася
далі ни жыва ни мертва тримат ся руками за Ланя Што м
з ньом робити Раз мі повідат жебы м близко до ней не
підходил то сама не може ся зо мном нияк розлучыти повідат Ланю
до ґаздинь А што ся вам розлучати Жень ся ланю з ньом
юж Вшыткы му чули як пара ся кричала жытя любит Повідают ґаздині
дуваня а до парасі додают Преці любиш го Парась Но хыба неправда
Пара ся нич на тото не одповідат лем тихо плаче уж сама
не знає з чого Ци зо жалю же перше была така глупа
ци може з радости же аж доперо там в воді зрозуміло же
она і перше ваня любила Лем не хтіла ся навет собі о
тым признати Не всекаламутна вода приносит шкоду чытал Кеприян Рутковскій Запрашаме на
співанку а там долом а томтовом при толені Ад тамтовом ад прилені
Чорный гарне чорный гада чорны подубы подумбе Чорний гарны чорный гачорний подубы
подумбе приятеля придятиє перкедзаме доєдніх до Евель єм чайні говіктогы бо Най
моє сердецтво най море сердецтво так найволе так неволи Дай моє сердецтво
най моє сердецтво так найволе так не воє єй виділ Я єй
видимяй більтавым Жалокаво жало трав а помослом ман помішало травало жало трав
кужало а помочно манпождом чало сало зало Іляньовы ниляменкове само мало самова
Білий милий милий милис тамтой стради милий милий милий мыс тамтой стра
отже сами гацмодже самы гай займ праве зайду трави отже сами гацмодже
самя ви гай займ правы зайду трави вести маластопови бастофови реба ой
буде сте мама ой буде сте мала стопови бастофови Не бою ся
не рую ся то выманя Не бою ся не бою ся то
леманя лем ся того вою лем вою описаня колисаня Леся того вою
ся того вою описаня колисаня Як преведу як пренут моде спати Як
прену як предут чоре спати Апреко Высачці а преколь Высочці треба писа
абрено высочці анпресочці треба стати колысати Михал Діндзьо зачал писати іщы на
Лемковині Писал вершы і записувал фольклор Свою творчіст продолжал і розвивал в
лемківскым середовиску Борислава Записал пару десятків народных лемківскых пісень На основі зобраных
материялів опрацувал збіркы в розділю на весілью лемківскы хрестины лемківскы вечіркы але
найбарже інтересуючы сут його авторскы хоц згідні мірі оперты на фактах з
жытя оповіданя анеґдотичного характеру Спомины і Сміговинкы Запрашаме до выслуханя короткого жартівливого
оповіданя Михайло Дзяндзьо Яга мас так казали Сміховинка Бідного ґазды богача цужыл
наймедваньо Робил тяжко а жыл планно бо ґазда был скупий і захланний
Раз в неділю повідат ґазда дованя Можем коровы під ліз пасти а
я піду до церкви Пополудни вертат Ваня з коровами з поля а
ґазда з церкви Но што там його мож на казаню повідали звідує
ся Ваньо ґазды А то повідали низка піст заран піст позараны піст
і цілый тыжден піст одповідат ґазда О то дуже зле Будете мня
цілый тижден пістным ідлом морити З жальом повіл Ваньо Нич не зробиш
проти є гомостя не попреш іст Ваньо пістну капусту з кампериями Як
дочекал ся на конец неділі повідат до ґазды Єден раз Вы іде
коровы пасти я піду до церкви Як вернул пополудни домів казде звідує
ся Ваня Но повідай што там наказаню йогост казали А то казали
днеска свято занань свято поза ране свято і так цілый тижден буде
свято і гомуст не казали нич робити лем по святочному ізды чтала
Наталия Полагач Тепер хочеме запросити до выслуханя іщы єдной співанкы На тот
раз заспівают і заграют кольбушівскы гудаци Чыт кін добрий Чыт кін добри
лем Всыткі мают води пами лем я не я нецыткі мают води
па литрацкы до стола при линоцкій до стола прис Леноцку бабор пром
тоту Леноцку бабор про Лемоцкій Михал Діндзьо вмер в <unk> році жытя
<unk> серпня <unk> рока в Бориславі на Украіні де остал похоронений лишыл
по собі великє чысло творів записив в векшости опубликуваных на лемківскій сторінці
украіньского тужденника Наше слово Выслухайме іщы єдного оповіданя описуючого выправу на ярмак
кумів Штефана і Івана Кумів Могрич Штефанови ґазі з нашого села Коростенкы
треба было на ярмарку купити коня А же сам він не знал
ся добрі на конях то запросил си на поміч свого кума Івана
Козака Специялісту од кони щы знал не лем добрі коні выберати але
наветлічыти Як іхали на ярмарк до Коросна то Штефан так повідают до
свого кума Куме Приснедство Боже Як мі выберети файного коня то вам
вставлю могорич пят поквіл пива і фляшку а раку Ниц ся не
трапте куме Я Вам выберу такого коня же буде вартало ставити тато
не лем фляшку а раку а навет што найліпшого коняку Воставлю вам
коняку куме Пріждают они на Тарґовицю до Коросна а там коні видимо
невидимо іх нідых і карых і пуланых і каштанів аж в очах
рябит Гандляре ошусты коням зубы попідчыщали горілком іх понапоювали жебы ся ім
молоды очы блищали і ногами ліпше вірґали Внет познали в Штефані купця
на коня каждий хто тягне в свою страну показує і захвалює свого
коня Бідний Штефан як тот паран в Біблиі нич не одріжнит доброго
коня од недоброго а старого од молодого Акуміван як тота рыпа в
воді плапат ся в темкіньскым морю Єдного коня по хрипеті руком потягне
другого за ногу ло шарпне <unk> зубы пообсерат а на четвертого лем
так зозаду і спереду зіркне уж му ціну і його вік знає
За піл годины выбрал Штефанови триічного карого коня як звіра Заплатили не
так уж дорого покупили не в гандлярів а в якысого ґазды Гандляры
іщы з рана мали того коня на оці і долго торхували го
жебы потім перепродати кому і заробити на ним Яку виділи же Іван
Козак выторгувал тоту цін ушто кін вартат то аж зубами заскрыготіли зо
злости на него Івана потягнули інчы нашы ґаздове коні выберати а барз
задоволений Штефан привязал купленого коня до свого воза попросил сусіда жебы му
го припильнувал а сам пішол до склепів дещо купити Заходит до Шынкы
і світує ся кілько коштує фляшка коняку Як му одповіли же два
раз більше як горілка зробило ся жаль Штефановы пінязы на коняк Він
обышол вшыткы шынкы і нашол три в якых не было коняку Веде
кума до тых шынків а там повідают Коняку неє Так в першым
так і в другым а як підходили до третього повідают Штефан до
кума Дуже бы я рад вас куме коняком почастуват но самы видите
же го ниґде не мож дістати Як і ту не буде то
ся хыба напєме з горілкы і пива Дайте фляшку коняку повіл Штефан
в третім Шынку Но стало ся непредвиджене Шынкер познал Штефана як не
варгне Я ти уж раз повідал Ортаку же в мене коняку неє
Щефен лем очами закліпкал і почервеніл як бурак а кум Іван повіл
з покором і жальом Ото так куме куме куме Я ся з
вас того не сподівал но то сте мі ся мі пєкні оддячыли
ты як вы хтіли мене почастувати так і мі треба было вам
коня выберати Чытали Ольга Меляня і Наталия Пелегач помалы приближаме ся до
кінця нашой авдициі Покля ся з вами попращаме запрашаме на вязанку лемківскых
співанок ансамблю Ластівочка Я сові за свій зо снимом разобы зо снимом
О собі зо снивом Брасобе зо севом собі зо снивом Особ в
проєці Особлі лю в проєці Особлі лют в проєкоб сайті <unk> Як
чым пш Тепер іщы єден фраґмент оповіданя Михала Дзіндзьо під наголовком За
што Петро коровы навертал Маме надію же тот коротіцькій фраґмент заохотит Вас
дорогы слухаче до прочытаня оповіданя в цілости Михайло Діндзьо за што Петро
Короне вертат Гумореска урывка Ідеме якоси єдного разу з кумом Петром по
дорозі бесідуєме сой о тым о сим а поперед нам ідут школяры
до школы Ішло іх моществі смеро а може і з десятеро і
нич бы в тым не было дівного як бы не тото же
ішли они вшыткы парами Каждый хлопец ішол з дівчатом і то як
він коло єй ішол гордо як даякій іспяньскій храм каждий єден якій
належыт халютному рыцарови кавалерови уж опріч свого іщы портель дівчат свойой другыні
А дівчатка як ішли коло своіх кавалерів Ота они не ішли ахра
цісно перхали як вельможны аристократичны принцесы они раз по раз зазерали своім
хлопцям в очы і штоси ім веселе щебетали і барз часто заливали
ся дзвінкым голосистым і щастливым смігом Новы посмотте ся куме на ніг
такє тотой щы смаркате а ся уж потрафит залецяти єдно од другого
Повідат до мене кум Да такы то они куме смаркати Певно будут
зо <unk> а може навет зо семой клясы уж ім буде по
<unk> років одповітом Бо вшытко єдно і так ім іщы материньскє молоко
не обсохло они ся уж певно цілуют як іх нихто не видит
Забыл він як телятом был а припомнийте сой куме ци Вы самы
як сте такы были ци сте не цілювали даякого дівчаты О ні
якым такій был том іщы ани єдной не цілювал то зле куме
Мі ся здає же якым такым самым шкетом был то уж єм
сой неєдно поцілювал Вам то добрі куме было бо сте одважны і
бесідливы то сте знали як ся з нима повести а я змелечку
был лем боязливий і дуже встидливий є не тошто цілювати а навет
не потрафіл доділчати слова выповісти Але наконец мусіли сте куме якоси сой
поцілувати перший раз оповідште мі як то вам ся вдало як сте
такы встидли выбыли Ун Петро замыслил ся і долго мінично одповідал было
видно ше плетіл мыслями в своі далекы юнацкы рокы вкінци зытнул сой
з такым превеликым жальом і так мі зачал оповідати Не я поцілювал
першый ляс лем мя дівча самом поцілювало і то так огнисто же
як сой іщы хнеска припомну то ся мі одразу кров бурит і
подумати тылько нибы не така тож велика штука жытя цмокне свойом ґамбусьом
даякы дівча як одразу ся вшытко мінят то бы ся здає же
з ораю скочыл а як ся сам впнєш до той червоной як
мылина а горячой як поломін дівочый ґамбусі тота аж диханя сперат Ого
куме не такый то выснов занадто несмілый і всыдливый як сте потрафили
тото вшытко пережыти Ано познал єм тото познал Зато ціле жытя будут
дякувал єдній красавиці як єм доднес нияк не мож уса быти А
гыбаль то не была Ваша жена Параска Та де там Параска Она
неєс спосібна выкресати з себе такій охын якым ся до ней залицял
то ся нияк не давала мі поцілювати лем аж товды як ся
впевнила жена правду з ньом пи о женю то ся позволила кілька
раз поцілювати І то так Тирано осторожно а не так огнисто як
бы мі ся хотіло А як сме ся поженили то тіж не
любила ся моя Параска цілувати тылько даколе м я так голоднувато поцілує
Як бы даякій шарваляк одробляла А тепер то уж ся николи зо
мном не цілує нам ся каждый ден зо мном сварит про тоту
сварку і мі самому давно ся одхотіло ой цілювати Ой правду повітате
куме уж не зачынают занедбувати нашы жены они нас зарахували до старых
хлопів а мы іщы не такы преці стары як бы нам дати
даякій молодшы дівча О гонисто потрафили поцілювати Най ся молодий паробок навет
до нас не рівнат але оповідайте далі бом барз цікавый як то
быкуме цілювали перший раз Чытал яко тутко Барз дякуєме вшыткым заанґажуваным в
творіня нашой радийочытальні і слухачам радия Проґрам зрыхтували Олена Дуць і Варвара
Дуць Запрашаме на наступны одтинкы на закінчыня співанка з проєкту Співы нашого
роду совіскый мі быти моя сеносерве тиж моя зеле само сіпа оставас
дари Я стріляю розлучыт на стріляня Оди то людскє одмаганя то вырости
Як свою байка сукає роцку на свою зайкрасту проі роз Юже ся
модра Зазраны да