Радийочытальня #3 - Зима
Еп. 03

Радийочытальня #3 - Зима

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono zimie jako porze roku i jej różnym obliczom: od nastrojowych opisów, przez czytanki dla dzieci, po wiersze i śpiewanki związane z chłodem. Pojawiają się też uwagi o zmianach klimatu, zimowym krajobrazie Karpat i codziennym ogrzewaniu się w mroźny dzień.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Тиша пез книжок єст як тілопез душы Думам то чытам чытам то
єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доверат Вытам вас горячо
другы радийо слухачы В нижнім третім уж одтинку радийочутальні будеме бесідувати о
зимі Зима то пора рока котра взбуджат ріжны часто крайны емоциі Єдны
ждудна ню цілый рік інчы зас лем смотрят жебы была лагідна і
скоро ся скінчыла Календарьова зима зачынат ся <unk> грудня а кінчыт <unk>
марця Жебы до чытаня літературы і слуханя нашой авдициі захотити тіж наймолодшы
діти постараме ся вводити чытанкы доступны в букварю а я знам а
з буку авторства Петра Мурянкы уж минуло дуже часу од выданя того
букваря бо печатаний был в <unk> році Тепер книжка тота то правдивый
унікат зато од часу до часу прочытаме даякій доступный в ній текст
Іде зима наст одрана курит і клурит ді допозерам до вікна і
повідам Заран піду до ліса зимон тіто восит стернам сіно а назад
на салні кладе дырла А мене возьмете діду просит Дамко возму лем
попрос маму Мамо позволите да ід лем не впад з воза Мамо
мамо де в такузы моналогі додахно заперли він возовни а привлекли самі
чытал Марко Ябо Як єст зима то і мороз А як мороз
то треба ся огріти Послухайте співанкы Мороз Мороз аранжациі оркєстры святого Миколая
оглеборозо злоґа Логы борозмору злоґови ге воєдів чы до Топыну гыль Допину
деноль до тыну гыль Допиру дратоноль лем та рымців ой повіда лем
та рымці гей гей же пану тай гей же пану дає лавців
гей за пару кай запару дарес паруців Воє сме ого не підеме
ей пей мобиє гай бей ваєй моґаме З рока на рік климат
ся змінят і зимы стают ся штораз теплійшы На щестя в нас
в горах зима покля што іщы нас не завела і рік по
рік приходит хоц бы лем на місяц Іван Русенько Зима в Карпатах
На кычері тує вітер студений Шумят встохнут вершкы ялец зеленый Мете сніхом
по полянах вітриско А ядвівці ся кланяют прениско Шумит буря хорне вітер
замети Хмара сніху як шеранця все летит Ани горбків ани кряків незнати
Вшытко накрыл сніг біленькый крыватий Грає вітер гулят буря шалена Загостила до
нас зима студена Стоят смутны букы дубы і храбы тихо сідят на
конарах астрябы а дорогы уж не видно нисела Сніхом будя вшыткы стежкы
замела Жывой душы літ на дворі і птахы поховали ся пред вітром
під дахы Чытал як утутко По такым описі зимового краєвиду перенесеме ся
на хвилю до старой лемківской хыжы в котрій в морозистий зимовый ден
конечні треба палити в пецу Запрашаме до выслуханя співанкы де ся курит
котра єст результатом прац в рамах проєкту Міцне Зіля моды рыпы од
мадьорского геці голкы о од мадьорского геціголкы Зима то тяжкій час Тепер
коли всяди єст дост ідла а попри каждій хыжы стоіт хоц лем
єдно авто Не одчуваме єй аж так барз але давно коли люде
жывили ся лем тым што зобрали в літі зима была з ненавидженым
часом Іван Русенко зима Стиснул землю мороз сивий під ногами дзвонит Ледом
ріку замурувал най Бог оборонит Зимне сонце попрез гору До села зазерат
Всє ся крыє де лем може зимі нихто не рад Кус полудня
сонце зашло А смерк скорым кроком Потихенкы іде в село І сіл
над потоком Пхат ся силом Студінь дохыж Зо сін і зо двору
А з каленец сивий димок вытіхат ся в гору Вшыткы пхают ся
купесу і стары і діти Докладают дров до огня жебы ся огріти
Тихо бократ лем ліс тріскат а звізды ся ярят І през вікна
оген блискат де вечерю варят А дітиска коло песа Чекают вечеры Фала
Богу хварит мама уж кыпят компери Хоц темом днешньой радиі очытальні єст
зима то уж кус думаме о яри Зато в музичній перерві зазвучыт
співанка женьского лемківско польского дуету Весна з Вроцлавя Ансамбль творят Аґнєшка Коробчак
і Дорота Лаґутка Співают з акомпаніяментом гітар сучасну лемківску поезию найчастійше авторства
Петра Мурянкы і Володислава Ґрамана Перше іх платня посеред зеленых доріг стрітила
ся з великым заінтересуваньом Послухайме співанкы Зымащыпавиця до слів верша Петра Мурянкы
під тым самым наголовком І зазератка Дузимом Воювати Мусузым При душую за
ночками Найн знущат ся над нами Зима зима Щепавлиця Щеплевноси Щеплевиця ігат
ґанців Дрезда узка і зазерат до Кызузка Піду з зимом воювати Мушу
зиму подоптати Продусую саночками Най не знущат ся над нами і з
Езера ад до козы Підымом вою вати Мусу дыму придусую за ночками
Найн днущат ся над нами Най не знущат ся над нами Найне
знужат ся днами знужджат ся дна мырозиста і сніжна зима то тяжкій
період для дикых звірят якы мают ограничений доступ до пожывы і воды
При тяжкых зимах чловеча поміч єст ім необхідна а даючы звірятам пожыву
уможливляме ім перетырваня Тяжкій слі Сипле небо сніжком білым нибы пухом землю
вкрыло Чом же товды вшыткы пташкы Шерчут тихо Ох як тяжко чытала
Холина Тямба В кормліню звірят барз важна єст систематичніст Як уж зачнеме
давати звірятам пожыву мусиме робити тото аж до часу коли зайде сніг
і уступлят морозы Перерываня такого кормліня може быти для звірят небезпечне Звірятята
призвычают ся до того же ідло появлят ся все в тым самым
місци і не будут знаты глядати годе інде Теодор Докля нашы приятелі
в зимі Зима зима снігом дує мороз рікы ледом кує Заміт велич
крыє хыжы В лісі реве єлень рый Горы вкрыты як перином пречудовом
білом вкрылом Сосны букы і ялиці Аж ся хвіют як пяниці Пташків
мало да чути Жыти тяжко голос утих Прилетіли ближе ґунам і цвіркают
Гынем гынем В хыжах діти босы голы Колопеца доокола Гріют ногы гріют
рукы і слухают тоты звукы Погріли ся порадили взяли хліба надробили І
вынесли гын до садку та і всыпали в пташу будку Так штоденно
добры діти Не забыли іх кормити І так пташкы пережыли А на
весну ні здавили Пыли в саді і під стріхом Скоро звинно і
з утіхом Потім малых выводили З того барз щестливы были Не лем
пташкы а і діти Мило было іх видіти І рішыли так робити
Пташкіл в зимі все кормити чытала Варвара Дуць Кормліня звіря то чуніня
добра але вяже ся тіж з почутьом одповідальности за жытя тых котрыми
рішыли сме помагати Іван Головцак Вітиш Зима може давати тіж вельо приємности
Люде котры занимают ся зимовыма спортами або любят поозерати зимовы змаганя ждут
на тото же зима буде зимом зо снігом і морозом Ансамбль Lemko
зимі посвятил цілу платню під наголовком Зимова етюда Послухайме співанкы Платек співат
Ігор Гербут ансамбль Lemko чы Хлут якома з м чує за віле
з платкє суспiжде мушом быть ты самы цалы сон в пєсні і
наґей <unk>e мном <unk> найтруднійший єст тута і брак цепла наґле вял
Сняжна сам моты франківєн сыр мамоґєн врыт єст одых нопа Озу як
же мє сімоны стан жывно іды скжыта полу де мном гіпш як
заклинче одромонтува же ту єстеш на єшом фронтів оддах новых дуя же
єзомы стомне єст дех на <unk> Діти люблят вшыткы поры рока В
зимі тіж найдут штоси милого для себе ци то ліпліня снігуляка діжджаня
на санках на ртах а помішках ци хоцби слизґаня ся на замерзненій
лаці або метаня сніжками Петрьо Мудянка то заране сніговицьом цуп цуп позамецнены
землі ідезима Сипле білыма крыпами вкриват горы студеном перином то зараны заклит
цілу простір гет поза край горизонту засипле яркы і вегоны серед подвірців
нагорны заметы Будеме ся заєдно тулити купецу фальдганця Та де зорвал ся
до стійця Сергій Загорнеме ся в теплы бурнусы сягнеме з Подасанкы і
нарты підеме ся позити до заране Стіговицьо до заране А місяц не
за літом чтала Наталия Пелагач Тепер коли зима приходит лем декотры кутикы
нашой плянеты штораз веце люди зачынат єй доцінят зимі рослины можут одпочати
зреґенерувати своі силы а сніг насычат землю водом зимане рогата старшы ся
лем плачу любым тынкаю зма зла бодняча Таґю частувают а мы діды
малы сні і ледлю любиме Зима злата не ґю было цитувале Сафка
Імальты людкаскы То уж конец зимового одтинка радийочытальні Запрошаме на наступны части
нашого проґраму поздоравляме Вас тепло Проґрам зрыхтували Олена Дуць і Варвара Дуць
Наконец послухайте іщы співанкы ансамблю Lemko<unk>c зимова етюда сні сніть же спа
Вестхні Свиль а ньокунi з пшечных ма І лем в місци дзякы
тю І лем в місци дже слід же спа мо <unk> і
ля манґє в місце паншы в місце дядів <unk> Ені