Радийочытальня #34 - 2020 09 26, Осін
Еп. 34

Радийочытальня #34 - 2020 09 26, Осін

•

Опис епізоду

To odcinek „Radyjochytalni“ poświęcony jesieni na Łemkowszczyźnie, w którym przypominane są teksty łemkowskich pisarzy. Audycja opisuje dawne jesienne prace i zwyczaje na wsi, w tym wykopki ziemniaków, przygotowanie lnu, przechowywanie plonów oraz zmiany zachodzące w przyrodzie przed zimą.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпше забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытаня Тиша без книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котры собі чловек сам довера
Сердечні витаме вшыткых слухачів радия лем фм і запрашаме на <unk> одтинок
проґраму Радийочытальня в котрым припоминаме тексты лемківскых писателів Темом нашой днешньой авдициі
єст осін Давно бесідувало ся же осін то найважнійша пора рока Тот
час вымагал од ґаздів здвоєной роботы і недоспаных ночы жебы добрі зрыхтувати
ся до зимы яка в Карпатах все была долга і срога На
початок послухайме фраґменту етноґрафічного выданя авторства Адама Барни під наголовком Хмары і
сонце над Лемковином Тота книжка як пише в водным слові сам автор
єст хроніком споминовым описом штоденного жытя і обычаів на Лемковині Послухайме як
перед выселінями выглядала осін в селі Адам Барна Хмары і сонце над
Лемковином Поры рока і іх декотры обычаі Осін до Карпат приходила барз
несподівані і скоро Бо як лем зникли з поля стіжкы і кавальці
зерна а дни были коротшы і зимнійшы ночы то была уж ознака
осен На полях остали лем компери капуста Карпелі і інча ярина В
другій половині вересня люде розпочынали копаня комперы якє з традициі доброго переховуваня
копано ручні з єдночасным сортуваньом на три сорты доіджыня досаджыня і на
пашу для пацят і інчых звірят Декотры ґаздова выкопаны компері сортували аж
в зимі в склепах в пивницях Вспомнути треба іщы же на Лемковині
в тамтых часах незнана была механічна обробка комперіі і інчых ярын До
того люде не хотіли переховувати комперы на поли бо долгы і морозисты
зимы на тото не позваляли Для того кажда родина мала свій склеп
пивницю або комору де было вшытко під руком і не замерзало Час
копаня комперы был дост долгый з поданых уж причын Але в видоках
гірскых был особливый бо видно было далеко і густо што люде роблят
На полях коло каждой родины горіло огниско в якым люде пекли комперы
В тым часі жены не готовили іджыня лем дома пекли комперіяникы якы
іла ціла родина з маслом і сиром на сніданя обід і вечерів
Зараз по выкопаню комперы декотры ґаздове на комперисках сіяли жыто о зиме
або пшеницю В Ґаздыні приступували до дальшой роботы з леняном соломом з
тыма гірстями якы сховали по рошыню на подах сипанцях або загатах Жебы
взяти ся за гладжыня лену на гладжыницях треба было горст лену добрі
підсушыти найліпше в пецах жебы суха солома леняна давала ся ламати крушыти
і одділяти паздіря од леняного волокна Міцны і вытырвалы мусіли быти рукы
жен коли треба было на гладженицях выгладити парудесят або і <unk> горсти
лену залежности од чысленности родин жебы забезпечыти кажду родину в полотно Выгладжены
пасма лену чекали на іх вычесаня на більшых щетях жебы в пасмах
одділити волокно слабше і очыстити лем од паздіря Такы звиткы пасем леняных
мусіли чекати на час зимовий коли треба было іх прясти В тым
часі дерева листясты в загородах на полях і лісах перед зимом зміняют
кольор листя на осінний якій треват до першых приморозків по якых одпадают
з дерев Тот осінний час коли листя на деревах змінят ся на
ріжны кольоры товды ціла Лемковина стає ся найкращом краіном на світі Карпатскы
лісы сут на половину листясти о найріжнійшых кольорах і на половину іх
лясти тіж з ріжныма кольорами мало стрічаныма де інде дерев Рівночасно з
роботами з соломом леняном перед зимом і постом різдвяным мешканці лемківскых земель
по вшыткых селах од Лубкова до Пилничной насіня лену власным способом приготовляли
олій леняний Каждий хто мал насіня лену тот сушыл лен і ішол
до оліяря жебы там вступі вытолчы го на пахнячу мязґу підгріти ю
на кілька градусів і вложыти ю до чыстых леняных мішків а потім
вложыти іх до стола з докручаном шрібами стольницьом Тоты міцны шрібы дотискали
мішкы і вытискали з них пахнячий олій Тот олій по переваріню старчал
на цілый час зимовий бо был він барз продуктивний жытя олію на
горнец капусты Такым простым способом кажда родина лемківска мала на зимовы пістны
дни найліпший олій леняний на світі Выдушеной мязґы леняной оставал іщы леняний
макух якій надавал ся на пашу для телят і пацят Літом і
осіню кажда родина в вільны хвили як мала чым іхати до ліса
жебы привести а часом і принести на плечах кус дерева потрібного до
паліня в пецах през цілый час до варіня стравы а в землі
іщы до огріваня ізб Дерева такого потрібно было дост дуже і то
през цілый рік а до того мусіло быти сухе зато же давны
пеци не были досконалы і потрібували дерева сухого Дерево різано ручні бо
електрыкы не было Різано на ріжны кльоцкы короткы і долгы котры щыпано
на дерева до шпаргетів і до пеців до печыня хліба При дирлах
треба вспомнути о тым же люде в горах барз мало палили дерево
соснове бо коптило можна было ся ним зачадити Люде найвеце палили деревом
буковим котре было дуже твердше і не коптило Під конец осены на
полях оставали лем карпелі ріпа диня і капуста Карпелі і ріпа были
знаны яко паша для пацят худобы овец і кіс але знаны были
і з того же росли на землях слабых і без гноіня Так
просто де попало Карпелі і диня в смаку были барз добры і
для люди з тым же были то ярины мало кальоричны Але ци
то мало даякє значыня як в родинах часто од біды трудно было
ся одогнати то і карпелі барз ся придавали Найбарже знаном ярином была
капуста якой не могло бракувати в родинах лемківскых Кажда родина садила капусты
тілько кілько потрібно было для родины на цілый рік Капусту чыщено шаткувано
і квашено в єдні або двох бочках А потім жебы ся не
переквасила і долго переховувала то очыщано ю што кілька дни і през
тото была она придатна долго найдолше зо вшыткых ярин Пізном осіню а
навет зимом для ґаздів і ґаздинь остала найтяжша і найгірша робота на
ґаздівці А было то молочыня жыта інчого зерна і гороху До І
світовой войны на Лемковині незнане было молочыня зерна машынами лем ціпами При
молочыню жыта мусіло быти двох хлопів або може з женом зато же
потрібна была солома на кычкы повересла насічку і до отыпляня хыж Там
де в родині было веце дорослых осіб там молочыня было легше і
скорше Але там де при молочыню мусіли брати уділ жены і дівчата
там молочыня тягло ся долше бо до молочыня ціпами потрібна была сила
а до того в тым самым часі выпадало пряджыня лену тертя піря
і дуже інчых женьскых робіт Ципами найтяжше было молотити жыто овес і
горох хоц і з інчыма зернами не было легко В давнійшых часах
нелегко было тіж з чыщыньом зерна котре одбывало ся на клеписку при
помочы віячкы деревяной лопаты плахты і претака решета На клеписку єдна особа
віячком метала зерно так жебы друга особа плахтом могла здувати полову і
легкє смітя На конец женьска рука мусіла решетом очыстити зерно з інчых
нечыстости По І світовій войні на Лемковині показали ся машыны до чыщыня
зерна званы роштами Рошта то вітракы кручены корбом єдного чловека котры з
зерна выдували полову а решета сіяли і сортували зерно на добре і
планнійше Пізнійше по І світовій войні показали ся по селах лемківскых молоцарні
кручены силом штырьох осіб бубан з желізныма зубами кручений двома замаховыма колесами
свойом скорістю выкрушал зерно з колосів котре падало під молоцарню а солома
летіла дальше жебы по єй вытрясіню трафила на піт стрых На такых
машынах люде молотили вшыткы зерна окрем жыта Такы молоцарні купувало кількох ґаздів
до спілкы жебы по черзі спільні молотити в себе а потым і
в інчых часом на одробок При такым молочыню робота в селі тырвала
лем пару тыжни і было то молочыня дуже легше як ципами Іщы
легше молочыня было як выдумали кєраты котрыма кєрували запряжены бикы коровы або
коні а не люде Пізнійше перед І світовом войном молоцарні кручены силом
люди або худобы заступены были моторами наробу і были они з вытрясачами
соломы До обслугы тых молоцар потрібне было меньше чысло люди без мучыня
худобы і кони Тота механізация давала велику полеготу людям в Карпатах Осінь
єст богата в ріжны тары овочы ярыны і грыбы Пізно по приморозках
мож назберати теркы з якых робит ся богатый в вітаміну цесок Запрашано
на співанку зродили ся теркы співают Миколаі з Любліна звоно Славес за
без річы бо сулярі с Надходячу осін чуте уж кінцьом серпня Дни
стают ся видочні коротшы птахы одлітуют до теплых краін а горы отулят
густа гмла Іван Холовчак синтон осен уж повітря в небі як выдитя
студы жым для ціли птахы на полтны штоси дни коротит І продолжат
ноч Уж през світ ліґ в книжку зазерає очы уж пустіє поле
і знимніт рікы Тафарбує осін садковы домівкы Уж мізенны мушкы сой находят
шпари і лем осін вперто Возы людєм дале рецитувала Софія Рутковска Не
каждий любит осін хоц єст то пора богата в земны плоды рыхтує
природу до зимового одпочынку Для вельох єст оно лем смутном заповідаючом на
дестя зимы пором Анна Гальчак скупе сонце Забыло сонечко з рана выходити
Уж нам так не хоче як в літі світити А коло полудня
кєд дакус загріє скупо поза струны на люди ся сміє То де
тота сила То де тота жара што в літі нас хріла Де
же ся сховала Посмутніли люде пташкы не співают Пред северным вітром скришу
ся ховают Аж віяри як сонце зазнам зачне гріти Зачнеме ся вєдно
на землі тісити чытала Наталия Полегач Одріжні од днешніх часів Давно жыло
ся спокійнійше і весільше Люде не мали выгід але часто ся сходили
помагали собі при ріжных роботах разом пряли дерли піря ци кысили капусту
Єва млинарик Хыра осім Ден короткій вечер долгий Неє што робити Неє
близкого сусіда неє з кым сий порадити А на дворі дойджыт кропит
і по шыбах дзвонит Чловек сідит в тепы хыжы тай нич не
робит Давно сой на Лемковині люде леник прали Сходили ся в інній
хыжы радили співали Ту молоды ідут спати треба рано встати Стары люде
нич не роблят ден і вечер векран смотрят Вказали бы дашто гале
можна бы то посмотрити А стріляня забияня ліпше тоту не видити Так
про мине наше жытя в далекій чужыні Нибы добрі але смутно Краще
было на Лемковині В хорах бідны люде жыли але все веселы были
жартували і співали бо вшыткы ся разом знали чытал Павло Михаляк Послухайме
як на вечірках при прядці співали колиси дівчата Варатально моє зармучыня кушалькы
і смыгычок моє боти синя плаче арничкы нашы Співайте весело Най ся
высталит ціле наше село пряду Тоту ґудальочку жебы м сой вит уж
ся выспівала тивком співа ночом уж ужы да Сондом мой очы До
дому до дому милы вечерничкы уж бо выходили За горы зирнычкы ОТруго
Вчас на осінь єст богата в прекрасны теплы кольоры Пак дощ іх
вымыват і робит ся штораз смутнійше сіро і буро Такій час не
єст найприємнійший і фурт припоминат о перемияню вшыткого Євам ленарик гыра Кольоры
осены Кольоры кольоры кольоры осены жолты і бронзовы і темно зелены Уж
в них красы неє бо краса пропала Віты в ясным сонці зовяла
як трава Кольоры осены Як жытя в старости Прудко проминуло неє высолости
Кольоры осены як любов здраджена Хоц была горяча але затрачена Кольоры осены
до зимы зближают Вітер листя здуват на землю падают Кольоры кольоры кольоры
осены Дощык в шыбы дзвонит як гіст непрошений Не зміниш осены ани
пори року листя з дерев злетит і неє уроку чытала Ганця Міхаловска
Осін то так направду вынятковый час якій мобілізує до рефлексий задуманя і
вытошыня Осіню вітры приберают на селі В горах дуют без перервы Сильны
вітры здерают з деревкольорове листя жебы понести го в світ Анна Хальчак
осім дісі Катулят ся листок дале штораз дале мішат ся з тамтыма
што уж воне впали вслухує ся в тишу штоси як бы пискло
то уж на остаток серце дирло в листку шум і шурхіт листя
з деревом пращаня Ой гыне і в лісі не до зрахуваня Чытала
Магда Волег Запрошеме на чергову музычну перерву В співанці ансамблю Серенча дівчатко
несе в запасі власні дари осены ябка грушкы і сливкы там налуч
дій зеленій зеленій зеленій паслодіюча єлені Єлені Єлені єлені ой пасла іх
моіла Мой мила мой мила мой мила што мя в серци носила
Носила носила носила дівця дівця з того там маш што там масто
там масто там машы вартушком закрываш крыва сакры васа крыва прошат пошат
бом мояй новы кошаты кошат поросат горосатку родушко Фелюшком фардушком гарношко дам
мордушко бартушком фартушком фардушком ля і залялі заляві Пасло дівца єлей Єлені
єні є гені ой пасвоі моімо моіми в серци босила там там
асай Жытя Лемків столітями підпорядкуване было ритмови природы Вшытко проходило в згоді
з порами рока і погодом Конец літа і початок осени был часом
інтенсивной роботы Жебы зобрати земны плоды і добрі забезпечыти ся перед зимовым
холодом треба было посвятити дуже часу До днешніх часів остало так же
як лем зближают ся осінны холоды Лемкы заберают ся за святкуваня Бере
то початок з давных часів де векшіст люди занимало ся ґаздівками Дуже
ідла котре достарчат осін і закінчыня ґаздівскых робіт позваляло на зорґанізуваня праздника
Зато в осени більшіст сел орґанізувало кєрмешы то значыт свята звязаны з
покровительом церкви і даного села Лемкы цільово выберали покровителів котрых свята припадают
в спокійнійшым осінным періоді Послухайме фраґменту повісти Шыбаничний верх в котрым Володимір
Хыляк дрібницьово описал кєрмеш в Солотвинах коло Крениці Владимир Хыляк Шыбеничный верх
Фраґмент такой погідной і теплой осены як была в <unk> році Не
так зас скоро діждут ся люде На темно блакытным небі ани єдной
хмаркы Ани найлегший вітерец не остуджал промены ясного сонця Оно правда Не
пригрівало уж так як в Петрівці але простомирным і лагідным теплом обнимало
земличку як бы друга в році весна настала Горділи ся зеленым замаєны
верхы густыма листочками вкрывали ся дерева птахам неспішні іщы было летіти за
далекє море Веселым цвірканьом чырликаньом Перекликували ся взаімні аж і спізнены овадя
і мушкы шумным летом і в безконечным жуграню любували ся жытьом І
гурма люди што серед натолпу выходили зо солотвиньской церкви здавала ся ріком
пчів яка по долгым зимовым сні вылетіла на вільний простір і тепле
сонечко Днес праздник покровы До того кєрмеш в Солотвинах зато і служба
Божа так ся продолжыла За зле не возме нихто ожывлений гук народа
попри церкви Ту стары ґаздове вытают посторонны гости і просят іх до
своіх хыж на хліб і сіль Видно нерідко і такого посторонного што
го двох місцевых ґаздів тягне за рукавы од чугы <unk> в свою
сторону другій в свою Мусит гіст торжественно обіцяти єдному кумови же го
одвідит предвечырньом і другому што по вечырни Ані товды не штука і
без рукавів остати Там стрійны парібци в вызываючы натягнены на уха капелюхах
опоясаны шырокыма ременями з блищачым в спряшкы і кільчата з добліньом В
самозахопліню позерают по собі і коли не предост уж Налюбуют ся тым
легкым занятьом товды зачынают вести медже собом ожывлену бесіду Прислухаш ся ім
зміркуєш іх розмилуване лице пізріня звернене в єдну сторону Ех Там в
кісным колічку дівчата Чудовий солотвиньскій квіт позберане до білых рантухів гафтуваных запасок
червеных ґорсетів квітчастых кабатів в жолтых черевіках на высокых запятках просто волоса
жебы переплетена ріжнокольоровыма басамунками полова коса одбывала ся од округліцького личка Они
перешептували ся зо своіх думок замыслів якы в часі долгого богослужыня шугали
в іх молодечых головках Але ци правдивы тоты звіруваня хто то може
знати речы молоды дівчата не хят штоправда самы выявити таємниці свого сердечка
але барз задоволены коли одгаднете тоту тайну Де ся затрясли нашы мамы
же так долго мусиме на них ждати повіла высока Чорнобрівка озераючы ся
доокола Тобі не о маму ходит Афіо втрутила невеличка красотка на перший
позір найкрасша медже дівчатами Ты знаш што они не дітина Не стратят
ся А о тото жебы позераючы за мамом зіркнути на свого Матвія
Вшыткы дівчата бухнули душеным пілголосным сміхом Афія запонурила ся Яка з тебе
свиня Фесьо рекла напіл з гнівом напіл з насмішком Ледво ты высхло
молоко підстріляш очами там де не все ся годит Коли бы м
могла зазріти до твойого серця кєд бы м одгадла хто ся там
загніздил де ся заруменіла але старала ся рівнодушні втримати своі думкы Коли
пересвідчыш што окрем няня є іщы дахто інчий то беру на ся
як олебо кару аж і хоц бы танцувати днес ся не судило
А кєд мі не доведеш та ти за кару Матвія одобіл А
Думам нетяжко мі буде таку пакіст зробити при тым прудко одвернула ся
на пальцях вдарила запятками і перехылила кокєтливу голову Як бы хтіла вказати
своій товаришці же стати юбити неходяком суперницьом Пристаю на тото одповіла весело
Гафійка Я ся о Матвія не бою бо він бідачыско пропадат за
мном як уця за пахнячым сіном Вартало бы сприбувати а пак буде
видно перебыла фенця прибераючы вызываючу поставу Не перебивай гнівно шмарила Афія Ту
о Тебе ходит а вас дівчата беру на свідків нашого спору слухаме
в доєден голос пристали дівчата Ци выділи в церкви того шумного парібка
з червеным ременьом в чузі перевязаній на єдну страну што стоял недалеко
од Крилоса Виділи виділи хто одкале він певно не зо сусіднього села
довідували ся дівчата А ти фенцьо виділа єс го продолжуючы рекла Афія
в єй сторону Ні я го не виділа несміло одповіла фенця яка
не знала іщы одгризати а ту аж ся просит затаіти Не виділа
с Як же єс не виділа кєд ти раз по раз одвертала
ся до Крилоса Та коли єм ся уж і одвертала та лем
по то жебы дякову ноту піднімати і підтягнути Така дітиняча одповід розсмішыла
вшыткы дівчата Чом же маш таіти фенцьо повіла Феврося і найблизша товаришка
Таж то нияка уйма кєд ся нам подабат гардий хлопец Але ж
я го не виділа та він ся мі і не подабат гнівно
одповіла фенця Як же знаш же ся ти не подабат кєдис го
не виділа Але ся здрадила засміяли ся дівчата Фенця жалувала в душы
свойой неувагы Розгубліня надавало єй урокливому личку іщы більшой красы Єдно уж
знаме але о другым може іщы не вшыткы знате Преці тот паробок
так ся засмотрил в церкви на фенцю што навірую хтіл іти до
святого Причастя Шмарила наперекір Афія Таци я дакому бороню смотрити на ня
одтяла ся Феся Кєд ся призерал тот паробок то видно ліпший розум
має і очы в голові як твій матві або твій семан твій
февронцю гнадко такє несподіваны выявліня дівочых уподобань До решты уж перевершыло терпеливіст
дівчат і они не звертаючы увагы на хлопців голосно зачали докіряти фесі
Але фесю уж штоси інче порушыло она поблідла Коли попри бесіді одвертала
ся до каждой з стоваришок взріла недалеко того незнаного парібка як спершы
ся на камінне церковне огороджыня зо зложеныма на грудьох руками безустанні взерал
ся в ню Она одчула як єй сердечко мило затрепотало як єй
розлюблят зір його ласкавий Чытала Олена Дуць І то уж вшытко што
зрыхтували сме на гнеска Маме надію же вы нашы дорогы радийо слухачы
знате доцінити осінь яка хыбаль ниґде на світі не єст така красна
як в нашых горах Карпатах Старайме ся найти час в долгы осінны
вечеры жебы чытати книжкы Не забывайме о лемківскых писателях і нашій літературі
котра оддає лемківского духа і климат давной Лемковины Запрашаме на наступны одтинкы
нашой авдициі На закінчыня барз осінна пісня опрацувана на слова верша Петра
Мурянкы Співат Сусана ідо осін по госі ідо осін по траві позеле
е ні о таві бука до осін досін Тад зіны чого осін
чого злухала повидженом повід Ждете ма хвильочкы найбру сойочка бо мя гоша
бо пишы ничым до вас пришла Іду до вас полями іду до
вас лісами іду дром нолином нашым Лемку вином