Радийочытальня #4 - Любов
Еп. 04

Радийочытальня #4 - Любов

•

Опис епізоду

W czwartym odcinku „Radyjoczytalni“ prowadzący prezentują teksty czytane po łemkowsku, poświęcone miłości. Pojawiają się zarówno utwory o uczuciu szczęśliwym, jak i niespełnionym czy tragicznym, m.in. wiersz Anny Halczak oraz pieśni w opracowaniu Ihora Kucera.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпше забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Пиша без книжок єст як тіло без душы Думам то чытам чытам
то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доверат Добры ден
дорогы слухач радийо Лем фм Витаме вас в четвертым одтинку проґраму Радийочытальня
в котрым можна послухати ріжных часом барз добрі знаных а часом цілком
незнаных текстів чытаных по нашому по лемківскы Тема нишнього одтинка буде барз
мила і приємна Будеме чытати вершы о Любови і одраз мушу повісти
же не єст легко найти любовны вершы писаны по лемківскы Але зато
співано о любовы маме барз дуже І то ріжноракых Они щестливі любов
о сполнені любови а навет о тій траґічні Бо любов хоц єст
барз приємным станом може довести навет до траґедиі Послухайме істориі такой власні
нещестливой любовы Анна Хальчак вірна любов Мусіла голупка жаль великій мати Не
ішла з другыма зеренця ззябати Мусіла голубка барз міцно любити Кєд уж
ани воду не мала одя купити Словиці приклад мож на собі брати
Хто зна так як она вірно любувати Хто зна так як голупка
за другым жаліти Тот мусіл так як праві Як она любити Голубко
голупко тяжко Твоі жалі Кєды ани очка сухыны зостали Аж по саму
землю головку клонила долгый час єла водичку не пила Голубицьо біла жывота
ся здала з Львовы голубку легко є смерала Не будеш голубко понад
сад літати Будеме тя з честю пісня споминати Чытала Магда Болех А
што ся могло стати з тым улюбленым голубом Послухайме пісні в опрацуваню
русиньского оперового співака Ігоря Куцера Єст она результатом музичного проєкту зо співанками
Юлиі Вархолы Мамы Короля Попарту Енді Ворголя Іду піду Сиділ голубок з
голу Сиділи зо міся з білым і крыл гілубі молися діли рогазом
цілювали крылками ладішов Цилив голу вкус голу лудком дым лою плакат іды
гыдком з волу ока Сиділи в ценували З білыми крылками Сиділи ворісольками
іду бім плакати мою ґупу лакати Любов то загальні не єст проста
справа На жаль трафлят ся і така безвзаємности Така власні любов достарчат
дуже страплінь Брак од взаємніня пережывают так само міцно і стары і
барз молоды люде О такым вымученым през чутя хлопцю оповідат верш любов
не знат границ Послухайме Дюра Папхархай любол нас на границ Жаба єдна
повідала же не любит а не дала полизати капкы леду Йой така
мі то любов Добріх хварят Міркуй бо тя бабы зведут аж і
товды кєд вечерів варят Жаба єдна Хоц бы мі лем шкарупенкы кус
лишыла Бає бодай ся ньом задавила кєд є така Лишує єй найванує
най нарікат не дістане Ани тілько з мойой ґумы ани слинку з
медівника Жаба єдна Булю виддит мою морков зо заграды ани зладко з
щыкуляды Ни папірчык зожывача ни родзынкы із колача Кєд бы хоц лем
на другій раз обіцяла Але такой одрубала Ти заш паруй на футболю
Так собі Добры Леди Маварголяк Жаба єдна так камала а уж хрозит
такой бреше Повыл бы м і наю чорт до фраса несе А
не можу Серце не даст Кєтів виджу таж росну аж не міщу
ся на двері Што ту можу Зас на леди мус просити од
матері Чытал яков тутко Трафлят ся тіж так же любов кінчыт ся
по долшій розлуці Давно хлопці были браны до войска або на войну
а коли вертали вказувало ся же мила уж ся оддала за косы
інчого І хоц на щестя тепер нема войны то тіж быват же
одлегліст може быти перешкодом в плеканю чуть Спіт місяцку з вецера до
рана бо спаня нема присол листок завтрарукованя Отворніма мила Окєлецкы ісраз притулют
моє лицв боце кайня тваме цілы роцкы боя афраірицку радя зо співом
рукуют я мусу іти з родицом мы з братом і зо сестром
ся розу Про мене ся манко не старайте Бендимі нами Я мам
зпіли листок нет напису <unk> ты а по році мила мязка мала
ся мі выдала Жебы за многом іщы тот другій рік долго чекала
Дякуючы мила зализнала про мене мила ста три рокы молоцу пата моябро
залона не знало три рокы моло суто на моя пропы По такій
заведеній любови барз бы ся хтіло вымазати умувану особу з серця головы
памяти Ци то такє легкє Послухайме добрі знаного верша Адама Міцкєвіча в
перекладі Петра Мурянкы Адам Міцкєвіч до Гет з моіх очы піду в
учымліню Хет з мого серця серце тіж послухат гет мі з памяти
Того повеліня Моя і твоя памят не послухат Як ся тінь должыт
кєд подальша падат шырит ся барже чорнявы колесом так я в чым
дальшу далекіст ся задам Все хрубшом смугом памят нашу несу На каждым
місци і о каждій добі Де м з тобом плакал дем ся
з тобом тішыл Є все і всяди буду уж при тобі Бо
всяди частку душы мойой лишыл Ци задумана в самітній коморі Кєд пальцми
арфы улюбленой дітнеш одраз сой спомнеш Адже о тій порі я му
співала тоту саму пісню Краючы в шахы кєд твій король впаде до
безвихідной до смертельной пасти подумаш собі так стояли ряды коли гри нашой
час остатній на стол Або на балю кєд втихне музика пред новым
танцьом одітхнути ся ды Порожне місце дізриш при кафлику подумаш він же
сідил зо мном адде чытал Павло Михаляк кус подібні постеріля тото Семан
Мадзелям Під облачком то бодай найбарже знаний твірма Зеляна розповсядженый завдякы ансамбльови
Лемковины Тепер співат го вельох артистів Бо то співанка котра доправды імат
це серце Послухайме хылен Сідит на ній птошок премы Слухай і пташокспів
<unk> неждомбра не было возбыс не втіл томовис потін Під облачку Слухай
Може вырва скориня што Але любов часто єст тіж щестлива тырваюча долгы
рокы Така любов додає чловековы крыл і позвалят смотрити на другого чловека
през ружовы окуляры Послухайме вершы Івана Головчака о сполнені любовы дівчаты до
хлопця Іван головчак а мі милий А мій милий солоденькій Што си
має од землечкы Як притулит ся до мене ружом квітне біле личко
А мі милий мій яснінькій Што си має і од сонця Смутно
мі без него смутно як хыжы без віконця А мій милий мій
чорненькій штоси має і од ночы Як не виджу його долго аж
до рана несплят очы А мій милий мій коханий вшытко має од
природы Часом хмарний часом ясний та все серцю миліст родит Чытала Павлина
Фи Одвзаємнена любов дає нам вельо щестя І певно така власні любов
натхнула автора пісні поведу Коника до єй написаня Послухайме ансамблю Лемковина в
дуеці Ваня Дубец і Андрий Сокач веду поникона золдат поза слописокот за
сописок Висото свого святку Кажды де за двоном одмотрете в свою долі
посмотрите свою долі мадже єй давной даголю де плат мили платне нові
лю платы воде платне нові зоплаче ся будьо зо цейомы Ным товды
зо цейомы Савен то лемківскій поета молодого поколіня пише під псевдонімом Його
вершы нашли сме в весняным номері Бесіды з <unk> р Пише головні
о любови Послухайме як Савен знам знам добрий верш о Тобі Мал
бы мати східні з принципом початок середину закінчыня Товды спрібуйме Кохам кохам
кохам чытала Клявдия Дичко О Совині не мам за дужы інформаций Знаме
лем тото же скінчыл петаґоґічну Академію в Кракові єст згыненым жытьом непокореным
романтиком Його вершы гоц коротісі полны сут змісту Савин нераз любов нераз
любов розбуджена наново красша єст як на початку легко помилити залюбліня з
захопліньом кохати по свых хвилях то кохати на правду чытала Павлина Смеречняк
О такым правдивым вірным коханю співат тіж ансамбль Надія Послухайме сон тіжка
жна муйґес чыта цом <unk>eДодже образ творы твор памята мне цикали маме
цитали Вірляма любов на мене чыкає вірна любов мене памят вірна любов
намене чыкає вірна любов мене памята Летає Лем Іщы на хвильку вернийме
до таємничого Савина Мусиме спомнути же не дуже його вершів єст опубликуваных
Кєд нас слухаш Савина то може подумаш над публикацийом наступных своіх творів
З охотом прочытаме веце твоіх вершів Послухайме іщы єдного Савин Полистку Полистку
сплываючы краплі в котрых сонце на час блисне так як блищат нераз
твоі очы чытала Клявдия Дичко Коли когоси любиме то хтіло бы ся
жебы был при нас фурт Послухайме русиньской співанкы через Польшы Рокоє Співат
ансамбль Руской Бурсы Терочка свого сыро ша Помалу зближаме ся до кінця
нишнього проґраму Послухайте іщы єдного любовного верша Олегы Джанеч Буд соколом метеликом
ластівочком в скорым леті будрадістным пробуджыньом серед квітів спілуптахів Буд спомином того
літа што примият Буд надійом пришлой весны што розхіват холод сердец Затом
думкы што прекрачат окраны зимной воды Буд мельодийом того серця што збогачат
людскы душы чытала Наталия Полагач і то уж вшытко внешній рады о
чытальні Хтіло бы ся жебы любов николи ся не кінчыло Але жебы
так ся діяло треба о ню дбати плекати єй Такой сполненой любов
желаме вшыткым Вам нашы дорогы слухача Запрашаме на наступны части проґраму Проґрам
зрыхтували Олена Дуць і Варвара Дуць Вершы чытали ученикы основной школы імени
Александры Віслоцкой в Ґладышові На пращаня ансамбль Зоря зо співанком Была Любов
боз го