Радийочытальня #42 - 2020 11 21, Т. Докля
Еп. 42

Радийочытальня #42 - 2020 11 21, Т. Докля

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Teodorowi Dokli, łemkowskiemu twórcy, nauczycielowi i autorowi wierszy, którego biografię i działalność przypomniano w programie. Pojawia się też lektura jednego z jego utworów dla dzieci oraz opis zmian na Łemkowszczyźnie widzianych po latach odwiedzin rodzinnych stron.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытальня пиша пес книжок єст як і лопез душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат
добрыден Битаме вшыткых слухачів нашого радия і сердечні запрошаме на проґрам радийочытальня
днеска будеме споминати кус недоціненого лемківского творцю Теодора Доклю Вродил ся Теодор
Докля <unk> листопада <unk> рока в селі Ясюмка ґорлицкого повіту Основну школу
скінчыл в рідным селі В віку шестнадцетьох років враз з рідныма остал
выселений до Радошуц в воловскым повіті уж на выгнаню скінчыл педаґоґічний ліцей
і оддал ся учытельскій пасиі До шестетых років вчыл в школі в
місци прожываня Сучасні найбарже знаны сут його вершы скєруваны до діти послухайме
першого з них Лемківскє дівчаткы Я маламали ся бо мам лем сім
рочків барз люблю ся вчыти і когам мамочку люблю тіж братичка і
цілу родину чорного котика і ляльку дитину Ниґда ся не встидам по
свому радити вшыткым ту присігам дале так робити Бо мене так мама
на выгнаню вчыли Тепер знам уж сама же добрі робили чытала Віктория
Тылявска В <unk> році Теодор Докля выеміґрувал до Америкы гын працювал в
редакциі Карпатской Руси і польской ґазеты Новы Свят Етноґрафічны материялы о Лемках
друкувал тіж в інчых польскых выданях В <unk> році остал секретарьом Лемко
Союза В <unk> р разом з <unk> американьскыма Лемками поіхал на прогуль
куторідного краю вражыня з того выізду докладні описал Теодор Докля по осмох
роках на одвідинах в Старым Краю Коли іхате з Ґорлиц в горы
то зараз вас ударит ріжниця такой на дорозі І познате зараз де
єст лемківскє а де польскє село Дорога асфальтова єст лем до Санковой
а в Рыпици Руской Як жебы одтял Асфальт кончыт ся а зачынат
ся камениста дорога богата в выбоі Хоцбы сте не хотіли то само
ся Вам насуне на мысель же то єст <unk>процентова колония польска з
котрой выкорыстує ся вшытко што ся лем даст а взамін зато не
дає ся нич і наклады фінансовы на розбудову того терену ровнают ся
зеру Чысто капіталистична метода хоц Лемковина єст підпануваньом социялізму Села нашы выглядают
барз бідно і не виділ єм значных змін якы бы зашли за
осем років коли то я остатній раз там был Кромі тых парох
новых будинків котры вырастают дене по селах ставляных руками повернувшых Лемков з
выгнаня то нич замітного не робит ся там Тоты стары по нашых
Лемках заняты осадниками хыжы іщы барже осіли до землі і выглядают як
страшыла Дорогы на головных трасах туристичных сут асфальтовы Але по тых глухых
нашых селах то траґічная Я до свого родинного села ледво доіхал автом
Варшава де знад потічків мусіл єм вернути ся назад Село Ясюнка змінило
ся барз за тот час і уж трудно было познати бо ліс
дішол праві до центра як видите на поміщеных фотоґрафіях Зароснений єст цілий
верх аж по жбыр медже журавівскым а шопівскыма потіками цілий обшар камяник
Лаз річне горб потічкы границя і залісиком Треба добрі взерати ся жебы
познати спомянуты хотары і ґде стояли нашы хыжы З хыж зостала уж
лем єдна А то Петра Паца котра перероблена была ПРОвцями і єст
нима занята Сам ПР має <unk> будинків дакотры з цеглы а другы
з дерева розобраных нашых хыж а всі покрыты дахівком черепом або папом
Поля дакотры заораны і засіяны вілсом леном пшеницьом жытом і засаджены бандурами
переважно при вышньом конци села Але більшіст нашых хотарей і загород замінено
на пасфиско на котром пасут <unk> коней за водом під камянком і
<unk> овец Сады нашы котры так тяжко мы запроваджували выкопували дичкы по
париях а потом іх щепили ліпшыма ґатунками што бы были одпорны на
сильний в нашых горах мороз всі праві знищены Бо выкорчуваны з коріньом
а загороды заораны аж праві по дорогу Чытала Олена Дуць Маме вельо
еміґрацийных пісні послухайме єдной з них Буд здравы мло денькы дівчаткы шторны
што гом театок млило Теодор Докля публикувал в вельо выдавництвах аж заложыл
скромну але власну ґазету Лемковина якій публикувал вельо своіх творів Послухайме наступного
верша з едукацийным пересланьом Тодор Докля Остатні дни літа уж минуло тепло
літо Вшыткы втіхы уж за нами Осін члапат барз сердито лісы вкрыла
кольорами травы зіля понищыла каждий кутик мусит зайти горбкы лазы высушыла зеленого
не мож найти Вшытко з дня на ден смутніє Змінят свою чудну
красу А сонечко скупо гріє і заходит барз завчасу Смуток лем ся
з лісів просит Літо мила уж за нами Уж діточыт дніт голосів
В парках і над озерами Тоты што там учащали днеска міцно задуманы
бо уж лавкы посідали і створюют новы пляны Будут там ой здобывати
новы знаня і правила Тяжкы чысла рахувати і ци земля ся змінила
Лем най вчат ся як належыт Як на світі треба жыти Най
на серце то ім лежыт треба ся і свого вчыти свойой істориі
мовы Не забудме научати Не навчат ту чужы школы Лем о своі
треба дбати чытала Анна Ґура В вершах Теодора Доклі видно оддану для
діти душу Послухайме верша о прикладным выхованю діти Теодо Докля Вывірка В
лісі в Сталим буку вовіка сой жыла Мала там свій томик котры
барз любила Был вінгідничкий І теплинизм хоц і невеличкій дост выстарчыт проні
Носила там вшытко мох сіно і листкы Жебы мягко было пляє малы
дідкы А коли оріжкы і буков пристала то з великом втіхом она
працувала облізлила кажды Оріша в Ліскови го укладала в буку доканоли Зносила
єй додні зносила выднину жебы было на дост про цілу родин Потім
покликала своі малы діти бо так о них дбала як нихто на
світі Навчыла єй істи оришкы і буков ходы ти скыкати З як
найліпшом штуком Як діти підросли на прохулку бала Жебы як выляснут знали
своє права вшытко вказувала вчыла і робила і так своі діти в
жытя провадила Рецитували Софія Рутковска Імате Мутковскє Запрашаме на співанку Пращаня ансамблю
Клюб де Моль да час а Теодор Докля тілом і душом одданий
был для нашых справ Мал дуже задумів але бракло жытя на іх
зреалізуваня Вмер передвчасно <unk> грудня <unk> рока Послухайме верша выражаючого превелику любов
до отчызны Лемковины Теодор Токля Найкраща в світі Моя ойчызна в Карпатах
то пречудна краіна як царівна в шятах імя і Лемковина Она найкрасша
в світі нела серцу мому Мушу о ні снети думати по свому
чытала Юлия Копелец Лемковина ославлена єст в лемківскій літературі і в вельох
піснях послухайме єдной з них співат Ігор Гербут Лемко в гывного краю
Анеґдот газов я мам на співы коли серце папросы товды о ноны
од дітячых моіх лист на лідник на забу та Через вершы Теодор
Докля мотивувал додуманя по свому і памятаня о рідні земли Послухайме вершы
о двох порах рока Зимі і яры Теодор Докля Нашы приятелі в
зимі Зима зима снігом дує мороз рікы ледом кує Заміт велич крыє
хыжы В лісі реве єлень рый Горы вкрыты як перином Пречудовом білом
вкрылом Сосны букы і ялиці Аж ся хвіют як пяниці Пташків мало
да чути Жыти тяжко голос у тых Прилетіли ближе ґунам і цвіркают
Гынем гынем В хыжах діти босы голы Колопеца докола гріют ногы гріют
рукы і слухают тоты звукы Погріли ся порадили Взяли хліба надробили І
вынесли гын до садку та і всыпали в пташу будку Так штоденно
добры діти Не забыли іх кормити І так пташкы пережыли а на
весну гніз давили Были в саді і під стріхом Скоро з винно
і з утіхом Потім малых выводили З того барз щестливы были Не
лем пташкы а і діти Мило было іх видіти І рішыли так
робити Пташкіл в зимі все кормит чытала Варвара Дуць Теодор Докля Деснас
Зына щезла пропала Як тяжкый сон кошмарний Весна уж до нас завитала
і світ нас олгарди Весна люва весна Як не отя стрічате На
долинах цудесна за хорах снігу плате Сонечко хриє припікат вітер шапче сой
стиха Над річком Розвиват своі магнята рокета цитала Юли Баня Туга за
Лемковином была хыба натхніньом Теодора Доклі Послухайме о Зозулі котра кажды яры
Кукат в рідных горах Теодор Докля Зозуля На высокым буку Зозуля кукала
Куку куку так ся повтаряла Я тоту Зозулю барз любил слухати Свого
приятеля раз єм был тіж брати Мы сіле під буком на долгым
корены І пречудным звуком были утішены А він ся воколо понад горы
верхы та звучал прямило враз зо своім егом Тепер уж не чую
ниґда той зозулі Бо в чужыні жыл на другій пілкули Чытала Павлина
Фыль Запрашаме на співанку в котрій іщы раз закукают зозулі Пришла вас
на вкарпаты версолены ло На стрічу <unk>onto Пішла І тамтю ся вытой
розко ой лоли лоґі Завдякы дописам Теодора Доклі чытачы русиньскых еміґрацийных выдавництв
познавали лемківску культуру історию і ґеоґрафію Послухайме короткого фраґменту опису лемківской істориі
Теодор Докля Наша громада Минуле село Ясюнка крива і баниця на Лемковині
політычна приналежніст Як ціла наша Лемковина так і наше село Ясюнка належало
в давных часах до Кыєвской Руси а по розпаді Кыєвской Руси до
Галицко Волиньского Княжества Але о тых справах лем вспомну в кількох словах
штобы мати яснійший образ минулых часів Што до фактів історичных записаных то
трудно єст глядати на еміґрациі коли нема ся доступу до архівів котры
знаходят ся в Ґорлицях або Кракові як тіж в Перемышли або во
Львові На тото треба бы было часу Мати дозвіл грошы абы там
поіхати і вынайти все з тых архівів Знайомы котры прожывают в Польщы
обіцяли помочы мі в тых справах што можливо але на обітници ся
скінчыло Позостало мі лем дополнити тоту люльку даколи в будучности А зроблю
тото може я сам а можливо може дахто інчий з молодшого поколіня
Я лем постарам ся описати як найточнійшы часы котры знам з оповіданя
старшых і зо своіх власных пережывань і досліджынь Предкы нашы білы Хорваты
котры в давны часы прибыли в Горы Карпаты як і всі інчы
славяне і неславяне Правдоподібно в часі великой вандрівкы народів в столітю по
народжыню Ісуса Христа прибыли они з Азиі Іран і ту оселили ся
Част білых Хорватів під напором сусідів лишыла Карпаты і оселила ся в
Югославіі а решта остала в нашых горах і дала початок нашому Лемкам
по обох сторонах днешньой граници чехословацко польской Жытя в давных часах было
інакше як днес бо было барз примітывне і залежне од природы єй
богатств Нашы предкы оселяючы ся в великых лісах лем місцями порозділеныма полянами
мали незмірны трудности в утриманю ся при жытю Жебы дати собі раду
то мусіли собі взаємно помагати при полюваню на звірину посічыню корчуваню лісів
будові хыж і інчых трудных занятях Але природа нашых гір была богата
і пречудна то труд оплачал ся і любов до околиці стримала нашых
предків до останя ся на все Лісы были полны звірів грибів ягід
рікы і потічкы давали дост потрібной чыстой і здоровой воды і кілька
ґатунків рыб Дикы овочевы дерева грушкы яблінкы черешні і сливкы давали овочів
а поляны і лукы над ріками давали ріжных ґатунків смачной травы для
хованой худобы і овец Выкорчуваны і спалены лісы служыли зас під управу
Зерна Ярины а в столітю Бандур Як уж єм споминал то мы
Ясюнчане є потомками тых білых Хорватів котры мешкали в Карпатах і з
котрых походят всі нашы Лемкы Належучы до Кыєвской Руси котра в столітю
была сильном і богатом державом то тото мало великій вплыв на нашых
людей котры потім все орієнтували ся на Русь В року <unk> князь
Кыєвской Руси Володимір Великій принял християньство і казал охрестити цілый край Але
нашы предкы в тых часах більше як <unk> років были християнами бо
іщы в часах пануваня Великоморавского Княжества Коли Крыло і Мефодий впроваджали віру
християньску то нашы предкы тіж єй приняли Для Руси нашы духовны особы
барз были придатны і они дали початок християньству і писменности разом з
грецкыма духовниками Чытала Олена Дуць І то вшытко што сме наднескы зрыхтували
Заохочаме до перегляданя архівальных номерів Карпатской Руси доступных в інтернеті і близшого
познаня творчости Теодора Доклі Дякуєме вшыткым якы причыняют ся до творіня авдициі
радийочытальня уж днеска запрашаме на наступны одтинкы