Радийочытальня #44 - 2020 12 12, Лемківска Республика
Еп. 44

Радийочытальня #44 - 2020 12 12, Лемківска Республика

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono przypomnieniu najważniejszych faktów o Ruskiej Narodowej Republice Łemków i wiecach na zachodniej Łemkowszczyźnie z listopada 1918 roku. W audycji omówiono powstanie Ruskich Rad w kilku powiatach oraz przeczytano fragmenty tekstu Severiana Kosowskiego o wydarzeniach we Florynce i ówczesnych postulatach politycznych.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытаня Кыша пез книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доверат добрыден
Сердечні бытаме вшыткых слухачів радия Лем фм і запрашаме на <unk> одтинок
проґраму Радийочытальня Днеска постараме ся припомнути найважнійшы факты звязаны з Руском Народном
Республиком Лемків В листопаді <unk> р на обшыри західньой Лемковины переведено ряд
віче на котрых граджено о будучност Лемків листопада <unk> р в Ґладышові
покликана остала Руска Рада пак переіменувана на Повітову Руску Раду для ґорлицкого
коросняньского і ясельского повіту Кєрувал ньом парох чорного отец Михал Юрчакєвич другу
раду для ґрыбівского повіту створено в Снітници Кєрувал ньом правник доктор Ярослав
Качмарчык В Креници зас основану Руску Раду для новосондецкого і новоторского повіту
На початок послухайме фраґментів тексту Обычне пізріня авторства Северияна Косовского чытат сам
автор Севериян Косовскій Обычне пізріня Выімкы Лем зышло сонце до фльориньской плебаніі
сходили ся дальшы делеґаты Вшыткы дораз станули бачно вызерали хто перший явит
ся перед входом на плебанію Люде знали што такой цілу ніч тузы
дебатували над темом порядку віче рыхтували його постановы і резолюциі О хвилю
очам пілтісячной громады явил ся отец Василий Курило парох фльориньской церкви Слава
і сузохристу дорогы делеґаты дорогы руснакы привитал святочно священник Слава навікы Перекрикували
ся зобраны на долинці фльориньского приходства Виділи што жарты ся скінчыли внескы
реально настала історична хвиля Курило забрал гос як ведучый віче привитол згромадженых
делеґатів якы приіхали зо вшыткых пятьох повітів Витам лідерів з сел з
адміністрацийных округів Новый Солнч Новый Торг Грибів Ґорлиці Ясло Росно і Санок
витам радників з поєдных сел вшыткых тых якым близка серцю наша спільна
справа Приступуєме до выголошыня нашых постулятів Люде ошаліли зо щестя найвеце тішыли
ся тоты што уж другій ден сідили на фльориньскым пляци серед них
были ізмяне Андрий Яцкой Миколай В повітри было чути здає ся туха
надіі А в гурві видно было піднесены гордоголовы Курило запросил каждого до
спільных обрад вчынил притиск што днешні віче має першоурядне значыня в істориі
Лемків О хвилю на веранді плебаніі явил ся так само добрі знаний
головно делеґатам Одібеличной отец Димитрий Хыляк непересічний ерудита знавця медженародной політикы продолжал
вільны за словами фльориньского Єґомостя Дорогы Рускы селяне минарід той землі од
непамяти чловечой Михал Автохтони Не дозволиме жебы інчы нам диктували під кого
маме іти Знайте єдно промавлял з ріпущеном ґу громаді руком Світовы обставины
тепер для нас лагідны Америцкій президент Вільсон написал значучы для нас слова
Вытягнул картку паперя і почал чытати Никотрий нарід не повинен быти змушаний
до начальства під котрым не хоче жыти Громада зрозуміла выімок президентской деклярациі
люде зачали лапкати і гопкати з радости Дякую Дайте покій іщы выступліня
слідуючых а пак приде час на маніфестацию Даю голос молодому адвокатови докторови
Ярославови Качморчыкови перервал выявлене захопліня невеликой постуры Ємось Хыляк Качмарчык станул гордо
на веранді поздоровил зобраных і надале дал короткій выклад о теперішніх обставинах
народів бывшой австрийской імпериі Выімок два Яцку А наша роля в тым
вшыткым яка звідувал захоплений Миколай якій стоял довєдно з інчыма шандарами республиканьской
стражы Наша видит ся мі основна сме обычныма людми сієме косиме ореме
нашу землю але без нас інтеліґенция не мала бы для кого робити
Так діємо вєдно з нима на блягу нашого народа Думам си што
буде што оповідати внукам ой буде Шандарів огорнуло іщы векше порушыня доходило
до них што свободу досягнути годны лем самы анихто інчий рус на
камі не схоче дати По правді то такой уж мале зробили тото
што поколіня іх предків николи не здолали Нашли ся там де іх
вюл патріотичний обовязок Мріі ся сполняют зверанды проголошены резолюцию чути было што
Русины сут державотворным народом і так як інчы мают право до самостановліня
Віче так само повитало делеґатів з Пряшівской Руси Підкарпатя каждый з них
голосно з притиском выразил што сут со зєднаньом всіх Трьох Земель до
єдной республикы Віче помали ся кінчыло Єґомосхыля казал іти двомізбяньскым делеґатам домів
Рішыл што повезе іх фурманком Яцко а Андрий з Миколайом мали ся
остати іщы єдну ніч при фльориньскых корифеях Курило Качмарчык Громосяк Хыляк Трохановскій
іщы долго розправляли о будучым Делеґаты розышли ся до своіх сил Кус
пізнійше <unk> марця <unk> р покликано во Фльоринці выконавцю власт в котрій
отец Димитрий Хыляк занял місце Міністра Внутрішніх Справ Пак пришол на негосандецкій
процес якій лем вказал што заміры Руснаків были справедливо обґрунтуваны Выімок три
Пост фактум Старенькій Дідо сідил перед муруваном понімецком хыжом Был то Андрий
Шептак якій мал при собі свого малого внука Данька Знаш Даньку были
часы што і Лемкы мали свою державу так як Полякы ци Німці
Видиш дітя выгнали нас цмокы єдны на тоты понімецкы землі Дале тоты
розшабруваны буды Уж николи не пробудиме ся до такой ступени На дідовым
лици явили ся слезы Сімлітній Данько слухал з зачудуваньом дідового оповіданя Хоц
был іщы дітином інтересувала го дідова істория была то істория з першого
боку пізріня чловека обычного сельского ґазды спід Лацкови Дідо Андрей пережыл дві
войны і выгнаня Найбільше тішыло го заєдно споминаня на Руску Народну Республику
Чом так было Того уж николи не высловил може зато што подіі
з років <unk> то найвыднійшый час в новожытній лемківскій істориі Діду ци
хоц за штоси сте щестливы звідал синьокій хлопец Гм Ци м щестливий
Гей думам же гей Хоц забрали нам нашу землю хоц знищыли нашу
культуру то єм щестливий же сме дали о собі знати Єм щестливий
што дане мі было стрітити такых люди як Єґомось Хыляк як громосяк
з Крениці ци наш премєр Качмарчык Гей кєд звідуєш та єм гордий
зато што нашол єм почестне місце в ряді Шандарів стражників стерегли сме
вєдну з сусідами нашой республикы діду ци то вшытко на днес звідал
наполнений цікавістю Данько Поправді то ніт Іщы єдно Ім гордий што мам
Тебе мам кому о тым оповісти Коли мене не стане а ты
дакус підроснеш та возмашыну і напиш о нашых мріях стремлінях успіхах Най
інчы народы знают што были такы руснакы бо так нас дома звали
якы гордо станули в обороні свого права права до самостійного бытуваня в
Карпатах Дідо Андрий знал што на днес старчыт хоц в очах малого
внука вызерал на щестливого то в середині душы гризго превеликій жаль Потягнул
іщы раз свою файку та стал о двох палицях і вышол до
свойой новой так страшечно нелюбляной муруваной хыжы Шак вітчызна остала там в
горах Карпатах на Лемковині того не змінило ани прокляте выгнаня Дідо Андрий
померли в <unk> річницю фльориньского віче <unk> грудня <unk> рока Часы Лемківской
Республикы то барз важный період для нашой істориі Лемкы піднесли гордо головы
і старали ся так діяти жебы мочы о собі рішати Важном квестийом
была тіж справа єдности цілой Карпатской Руси По утисках знищыню інтеліґенциі застрашыню
і вывожыню до табору в Талергофі наш нарід піднюс ся в Оскрес
Послухайме пісні на Лемковині приниманой за наш локальний лемківскій гымн Слова Іван
Русенко Музика Ярослав Трохановскій Співат ансамбль пісні і танця Лемковина Восенск <unk>
грудня <unk> р Мало місце найславнійше і найважнійше з початковых віча Стрічу
розпочал отец Василь Курило Привитал він зобраных з веранды свойой клебаніі Пак
отец Димитрий Гыляк бесідувал о істориі Лемковины наголосняючу же Лемкы жыли гел
од століть і сут автохтонами тых земель Доктор Ярослав Качмарчык аналізувал што
ся діє в Росиі на Украіні і приближал ситуацию в якій нашли
ся народы бывшых Австр Угор і омавлял вільсоновскы принципы самоокрисліня ся народів
Пак віче ухвалило резолюцию Послухайме як фльориньскє віче описал Нестор Жулич Фльоринка
Як Австрия ся розпала Габсбурґы пропали Вільно народы зітхнули Каіданы опали Ухры
Чехы і Полякы склали свою владу А Русины До Фльоринкы скликали нараду
То народне было віче з цілой верховины і выбрало Руску Раду Уряд
Лемковины Світла радіст звеселила Бескіды Карпаты уж николи ся не вернут талергофскы
каты повстал нарід што го врахы прирекли до смерти Встал за волюй
свободу хоц бідний обдертий повстал нарід што віками під ярмом гнул шыю
мы свобідны мыруснакы ідме під Росию Громом Бескід облетіла радіст превелика Ци
чуєте добры люде своя республика Ярослав Качмарчык Хыляк Хромосяк з Крениці закликуют
за чест встати родимой землиці Край знищений кругом всяди могылы і гробы
Всяди смуток всяди нужда голод бруд хоробы край віками Знедолений розорвал кайданы
Як же было не радіти Свобода настане В нашы хыжы загостила воля
вымрияна Не дивуйте ся што в Лемків лиця заплаканы і з радости
вшыткы вины ворогам прощали В згоді мирі з сусідами жыти наміряли та
коротко сонце хріло Світило в Карпатах Не гостила долго воля в лемківскых
загадах Лехійоны пілсудского край поневолили гірше ярмо як австрийскє на Лемків вложыли
никому было помочы за Лемками стати і панове Руску Раду шмарили за
краты і жандармы задусили лемківску державу І вывели патріотів на судову лаву
Все ж Фльоринка не захыне в памяти народа Ци то скорша Циль
пізнійше Блисне нам свобода чытала Моніка Тилявска На віче во Фльоринці зобрало
ся коло <unk> осіб зо <unk> лемківскых сел Згромаджену Лемкы покликали начальну
Раду Лемковины яка зберала ся штотыжден усталено новий адміністрацийний поділ Лемковины В
начальній раді проводил парох Чорного отец Михал Юрчакєвич а секретарьом остал др
Димитрий Собин Начальна рада Лемковины оголосила ся єдином властю Лемковины І підпорядкуваны
были повітовы рады котры складали ся з ведучого і <unk> членів совітскы
сві з Крастерско Лемкы во вшыткых селах зберали грошы на утриманя адміністрациі
зато стримали ся од плачыня податків польскій державі Проголошено тіж же нихто
спосеред Руснаків неє обовязаний до службы в польскым войску Противні Обовязком каждого
Лемка є остати в хыжы і пильнувати порядку Начальным комендантом стражы поліциі
остал поручник Роман Сембратович Начальна рада Лемковины осягнула послу серед Лемків котры
выполняли єй розпоряджыня Послухайме выімка з трилоґіі Украденій грошы украіньского автора Димитра
Бедзика на лемківскій язык перевюл Петро Мурянка Дмитро Бедзиґ віче Бесіду з
щербы котра так не подабала ся Хылякови перебыл вшыткым знаний адвокат качмарчык
якій сідил за столом президиі по присвященнику Він раптовно схопил ся на
ногы одшмарил на плечо пухкій ковнір теплого пальта зопгал на потылицю рудувату
футряну шапку Выбачте пане промовил голосно двигнувшы понад головом руку Вы ачий
знате же Росия од нас барз далеко Нашы землі не мают спільной
границі Тай не до нас тепер Росиі коли єй саму зо вшыткых
сторін шарпают ворогы Товды надійме ся ґаздове на самых себе одповіл щерба
звертаючы ся до народа На своі власны силы надійме ся Берме до
рук зброю Спомнийме товаришы нашых прославленых в піснях і леґендах лемківскых збойників
Спомнийме як они брали высокы муры саноцкого замку як в Братнім союзі
з польскым геройом на Пірскым загорожували в вельможній шляхті під самым Краковом
Зброя лем зброя надаст Вам силы на великій подвиг Його остатні слова
вкрыли бы о плескы Бодай вчерашні австрийскы жолніре враз зо захопліньом плескали
в долоны та закричали Чудово Шмарена ним патріотична іскра могла бы розгорити
ся поломеньом і в серцях люди цілого віче Коли бы з за
стола президиі не выскочыл єден з його активных орґанізаторів Учытель Петро Юркович
Розстігаючы мимоходом ґудзикы теплого пальта він крочыл ґутрибуні зошмарил з головы шапку
і замахал ньом звертаючы ся до народа А коли люде втихли обернул
ся до щербы забесідувал натхнено з глубокым переконаньом о справедливости своіх слів
Выбач Михале выбач і іщы раз выбач Наша республика не потрібує зброі
мы не пожадаме чужых земель мы добрі памятаме євангельску причту Двиґнувшы меч
од меча і згынеш Тото буде нашом девізом Тоты слова выкарбуєме на
нашым державным гербі на нашым пропарі Може Михален не найде ся більше
такой державы котра бы обходила ся без войска і шандарів А наша
Лемківска Республика буде акуратні таком Ци добрі гварів ґаздова Так так одозвал
ся стоголосом Нарід Мы люде мирне мы чужых земель не запрагнеме Зброя
нам до ничого чытала Барвара Дуць Покликаний <unk> марця <unk> рока выконавчий
комітет Придбал послуг серед Лемків якы уж втовды называли го радом і
під такым званьом захоронили го збірні памяти Його членами были Доктор Ярослав
Качмарчык премєр Миколай Громосяк міністер рільництва отец Димитрий Хыляк міністер внутрішніх справ
отец Василь Курило міністер заграничных справ За аґітацийом выконавчого комітету Лемкы зачали
не лем масово уникати побору до польского войска але тіж уж змобілізуваны
втікали з транспорту ци навет з самого войска Значуча част хоронила ся
по полудньовій стороні границі В наслідстві переслідувань одмавляючых войсковой службы Лемків зачало
доходити до штораз кырвавшых інцидентів На саму велию <unk> січня <unk> р
польскы власти доконали арештуваня трьох лемківскых діячів доктора Ярослава Карчмарчыка отця Димитрия
Хыляка і Миколая Громосяка По арештуваню продолжувано інтенсывне слідство котре потырвало до
початку <unk> рока Через пят місяци вязнено арештуваных а польскы власти придбали
жебы інчы лемківскы лідеры не заняли іх місця В такій ситуациі зорґанізувана
політычна діяльніст на Лемковині устала в пятницю <unk> червця <unk> рока Мал
місце процес лемківскых політиків Од рана будинок суду в Новым Санчы был
обставлений през поліцию Зявило ся там шумні Лемків якы домагали ся справедливой
обороны своіх лідерів Близко <unk> годины вечером оголошено уневинняючий вырок в однесіню
до вшыткых трьох арештуваных Послухайме фраґменту тексту молодой Лемкыні Меланіі Пелехач котра
прібувала поставити ся в ситуациі Лемків жыючых в часі творіня ся Лемківской
Республикы чытат сама авторка Меляня Пелехач што думают Лемкы Давно бы аж
<unk> років тому в <unk> р на Лемковині діяли ся великы чуда
Пропал унезалежніня ся од Польщы О тым як то было і хто
брал в тым найвекшу участ можеме дознати ся з книжок статій і
фільмів Але може вартот застановити ся што могли о тым думати просты
Лемкы Селяна і Ґаздова О тым власні смоє оповіданя Ґладышів початок листопада
<unk> р На самым краю села далеко од Крижівкы і церкви великы
деревяні хыжы котра стояла зараз при річы собі лемківска родина Як то
давнійше было утримували ся головні з ґаздівкы Так ся складат же голова
родины Яньо Василь был безробітний та і поводило ся ім добрі Хоц
тома была ж четверо діти то родичы дали раду оплатити найстаршій дітині
а заразом єдиній дівці бысшу школу Якож рідко котра баба мала тот
престіж освіты Ганця тішыла ся в цілій околиці великым пошануваньом а щы
за тым іде ціла родина мала в селі барз великій авторитет Часто
одвічали іх близкы знаємы а і навет незнаємы люде жебы засягнути даяку
пораду Дост долго ужварило ся о тым же в Ґладышові одбуде ся
важне зобраня Зато єдного листопадового вечера Жодина запросила сусідів значыт праві цілу
вірню і кєд уж кус поспівали зачали радити о політиці Ой як
бы то добрі было коли створили бы сме свою республику або принаймні
прилучыли ся до Словациі повіл наймолодший сын Петро та перенимал бы м
ся ци буде як ходити до мойой любові до Бехарова На тоты
слова Няня Василь перше засмутил і з жальом повіл Ано так якє
бы то было страшне як бы нас Русинів поділила границя А штоси
мі ся выдає же можут так зробити несмотрячы на наш маленькій нарід
І аж се нашли му до очів Але подумал хвилю і уж
зо щырым усміхом зачал оповідати свій плян Жено моя люба навет ты
не згаднеш што я выдумал Што Рад мі ту скоро бо ся
зачынам трапити як так гвариш трапила ся Фасильова жена Параска Наші інтеліґенты
хочут творити республику треба іх поперти Може бы ся повело з нашой
дівочкы Ганці зробити дакого міністра По тых словах ґазда аж підскочыл з
задоволіня Няню што вы повідате є ім просто дівчына з села Мам
штоправда школу але то не вшытко Але порядна єст як мало хто
втрутил сусід Роман О тото тішыл ся Василь Ай скромна єст а
то добра і потрібна примета Як не маш хоц куспоры та нич
доброго не здієш Нараз стала сусідка Ружа Спід Берега і повідат такє
дваше дівка може быти міністром дачом моя бы не могла Но хоц
бы на приклад од рільництва міо ґазда якых мало все зо вшыткым
перші ся обравлят Самы знате ци то сінокосы ци даякє збераня Все
повідам все першы Іщы такій інтеліґентний знат ся добрі заховати Але він
уж за стары зато наш гнатко Чом бы ні Та повідам вам
же то не такє просте одозвала ся Ханця Некаждий ся до політикы
надає Треба мати тото штоси покликаня і попертя народа Не каждий хто
лем си захоче може быти політиком Тепер смудрі дідно думаш одраз видно
же ся надаєш одповіла з великом радістю в голосі Параска Мамо повідам
вам же ніт На тото Василь застановил ся Добрі добрі Дайме уж
спокій Може фактичні штоси в тым быти Хыба люде не будут хтіли
бабы на высокым становиску То што не пристоіт Світ ся з нас
може сміяти подумаючы сме слабы Бо як бабы на міністрів пхаме То
певно мудрых хлопів не маме Як неганця то може на шлюбку О
од фінансів Тепер то єм добрі выдумал Кропком і силів гандлює тай
знат ся на грошах а математику то всебарз любил На тото з
іронійом одозвал ся сусід Гриц Тот ґазда мал таку примету же не
бесідувал за дуже але як уж ся одозвал то все было то
барз цільне і вшыткых спроваджало на землю Та може і ты одраз
міністром останеш Я Ано ты А од чого Певно од надзвычайні добрых
думок І ціла хыжа зачала ся сміяти з бідного Василя Такій старый
ажарты ся тя тримают І коли як розсуджаме будуче нашого народа прібувал
одтяти ся Василь Ой уж ся незлост як останеш знаным діячом тот
часто будут тя охваряти треба ся опорнити порадила Ружа Вы ся вшыткы
навияйте А так загальні то знате што такій міністер може Васіль не
давал за выграну Што наприклад довідувала ся Ружа О тепер то каждий
заінтересуваный Но дуже може А і на ґаздівці не мусит робити і
люде го шануют То є престіжове становиско а не были што Такій
міністер то може навет і авто має Ани штоси в тым може
быти же каждий ся пхат До бесіды влучыла ся навет сусідка Югаска
Як ся перше зголосиме то маме великы шансы дале тягнул своє Василь
Нота робиме записы Я хочу быти од судів а місин надко од
дрільництва Так як скорше была мова выкричала Ружа Добрі сусідко а наш
сын од фінансів але то уж вшыткы знате Хто дале іщы сут
вільны місця Каждий куст ся зганьбил вшыткы бы хотіли жебы іх попросити
Але голос забрала Югаска Та я бы м могла быти Але не
знам од чого Ти подумайме о Мам од шкільництва Але як то
коли я мам лем сім кляс основной школы Посмотр моя дітина ма
высшу освіту і не хоче робити карєры Видно тоты школы до ничого
І так дискусия тырвала аж до пізной ночы Єдны хотіли робити карєры
в політиці другы ім одхваряли Аж што до єдного вшыткы были згідны
Каждый хотіл мати свою участ в тій великій подіі Ґладышів <unk> листопада
<unk> рока листопада Вкінци мало місця тото долго ждане віче в Ґладышові
Зобрало ся на ним аж <unk> тис Лемків Очывидно была тамтіж знана
на мушына з Вірхні Тото зобраня Мало превеликє влияня на молодых Русинів
Котры одраз рішыли же як треба буде то будут боронити свойой рідных
землі своіх прекрасных Карпат хоцбы треба было іти з оружом в руці
Треба спомнути же вшыткы вышли од тамаля одмінены З каждом хвильом іщы
барже хотіли ся незалежнити і щырі вірили же єст то можливе Тота
віра додавала ім силы і загрівала іх до борбы Уж познали невыходы
звязаны з утворіньом границ Сяди крутили ся пограничникы котры фурт стерегли границ
і каждого хто прібувал перейти на полудня мали за переступника Очывидно родиче
были полны непокоі о своі молоды діти Не можеме допустити жебы нашы
діти гынули Трапили ся мамы Дост уж терпліня перез Талергоф і війны
Треба нам веце Знам знам жено Што чуєш але не повстримаме іх
Кєд треба буде я тіж оддам жытя Повіл туж єден неєден муж
Розумію іде си далеко в серци єм з них хорда і з
Тебе тіж Але мам уж дост проливаня кырви Ліпше бы было обыйти
ся без того І треба ся старати абы так зробити На тым
віче уж підняте было барз дуже важных усталінь покликано Руску Раду в
Ґладышові і створено сельскы суды котры мали занимати ся меньшыма леґшыма приступствами
Домагано ся шыбы інделеґат Лемків взял участ в мирных бесідах Ано і
праві бым забыла Сусіда з Вірхніх єднак не представили свого пляну на
публичным форумі Поганця была направду мудра і переконала іх же то не
сут смішкы Така республика то поважна справа зато вшыткы становиска мусят заняти
поважны мудры вчены люде котрых з цілых сил треба всперати так ся
тіж стало Зато верниме до родины з кінця Ґладышова Надія то неєдине
чым чловек жыє Наймолодшый син Петро знал о тым аж за добрі
Хоц не раз снил о вільности то штораз частійше навіджали го кошмары
в котрых мусіл на все розыйти ся зо свойом любом Ульцьом Терпіл
през тото страшливі Улька мешкала в Бехерові хоц не было то якоси
далеко праві нияк не міг єй одвічати зо взгляду на новы границі
З каждым дньом было штораз тякше о тото жебы безпечні без жадных
проблемів передостати ся на полудне Нич лем комбінувал Як тото зробити коли
іти кади іти Раз выдумал же закляте ся в неділю медже ночом
а дньом за ним іщы буде свитало Мама неможливі трапила ся о
сына аня Нюбаж хотіл жебы был на службі в церкви але остаточні
ся не спротивили Петро як подумал так тіж зробил Спакувал сой мериндю
і якійсий дрібный подарок для любой Хлопчыско ани не клал ся спати
лем нетерпливі ждал аж буде міг выйти В кінци надышла долгождана хвиля
Петро як шалений вылетіл з хыжы Мало не оббудил піл села Ішол
барз осторожні але так прудко же хвиля момент был в свойой возлюбленой
Дорога была долга і мучача та і змордувал ся хлопчыско страшні Але
уж о тым не думал Непоняте щестя прополнило його голову і серце
І што мы бідны тепер зробиме Як будеме без собе жыти звідувал
голосом полным терпліня Нич ся не атрап Да як собі порадиме одповіла
ульця Хоц сама не знала ци дадут раду перейти пробу яку зрыхтувала
ім судиба Мусиме поважні ся застановити што дале тягнул Петро Може справы
самы ся поскладают Не підіймуйме радикальных децизиі пождайме іщы даякій час перетіж
творят республику то з думком о нас будеш виділ вшытко буде добрі
Хоц така одповід не до кінця переконувала молодого Лемка Рюк лем коротко
Дай Боже Для молодых люди тота тема была найважнійша але улиця і
Петро веце до ней не вертали Воліли тішыти ся тым што єст
гыл і тепер Вшыткы Лемкы так як і Петро з Ульцьом мали
надію же справа як найліпше і як найскорше ся закінчыт Каждий мал
пару причын жебы на тото ждати Найменьше важным поводом было тото же
зближали ся ріствяни свята І неєден Лемко мал надію сойде кус доробити
гандлюючы Вшыткы мріяли же по тяжкых холодных роках войны будут могли заробити
на колачыкы для діти Новы границі окропечні в тым перешкаджали По другє
вшыткы мали ужост війны і спорів Хотіли жебы політичны справы закінчыли ся
не лем по іх думці але і скоро Лемкы вірили же як
они не хочут польской землі та і Полякы не будут собі ростили
прав до Лемковины Ґладышів <unk> грудня <unk> р Од самого рана вшыткы
ходили неспокійны каждий застанавлял ся што ся зараз стане Вкінци няньо Василь
забрал голос Но не знам як вы але я уж не можу
вытримати То так як і я одповіла Ганця Не знате што ся
зараз выдарит на тым віче Нич ся не переймуйте бо то недобре
на серце Підеме заран та будеме видили як ся справы мают Як
все залагодила Параска Але як ту не думати коли то ходит о
будуче лемківского народа Ходит о нас Фльоринка <unk> грудня <unk> р Єден
з найважнійшых дни в істориі Лемків Това сів товды мало місце найсвиннійше
віче на котрым зобрало ся коло <unk> делеґатів з цілой Лемковины Уставлено
над ним што до часу мирной конференциі в Карпатах остане утримана лемківска
адміністрация котром заряджала буде Начальна Рада Лемковины Тото вшытко функцийонувало під назвом
Руска Народна Республика Лемків Ґладышівска родина зараз по фльоричаньскым віче скоро спросила
сусідів і одраз завязала ся хворяча дискусия Ґаздо Василь зас зачал застанавляти
ся як бы ту заплянувати ганці карєру в великым світі і дакус
ся збогати Хотіл бы м уж знати як то буде поті Но
знате парискій конференциі зачал делікатній Василь Та наведне зачынай крикнула одраз його
жена Кєд бы неганця наробил бы знам стиду перед таком ґрупом люди
на віче в Ґладишові Жено ты лем ся мене чепляш А я
хочу лем добрі Дала бы с хоцкє докінчыти Я тіж мам штоси
до повіджыня уж я добрі знам о чым ты думаш Мам няню
дост забрал вкінци голос любко Уж ся не сварте было минуло нич
свого ся не стало Але не дал ся заґадати Василь і вшыткы
аж заламали рукы Застанавлят мене барз хто поіхат до той Франциі Ано
мушу признати же я єм ся над тым дуже застанавил одповіл сусід
Роман Барз інтересуюча справа Такій Париш Подібно краз єс розміяла ся Ханця
Дівко тепер до ты мене ани не злост Я єм хотіл жебы
с ся розвияла а ти фурт лем же не хочеш Тепер то
уж не знам чы ся даст дашто зробити Ани было бы то
зла поіхала бы сновый язык чула Сира і вина бы с нам
навезла Ганця лем перевернула очами Та ой дітино ты ниґде не іхаш
Абсолютні нараз заверещал Васи як бы го дахто кропом полял Чым єс
так нараз змінил думаня свідала зачудувана Ружа Не дай Бог там дакого
познат і на все остане або іщы гірше гевхо привезе Треба нам
ту француза За якы гріхы Уж добрі спокійні Я ся ниґде не
выберам перетіж мам гев роботу в школі І Фраіря Порядного засміяла ся
дівка Але Василь так ся перенял же мало што не сонтіл а
потім обшытко обвинял Ханцю Бо то она оповіла ім о Парижу о
мирній конференциі і о цілій тій світовій політиці Остаточні на париску конференцию
котра тырвала од <unk> січня <unk> р поіхали о Михал Юрик Кєвич
доктор Александер Тиханьскій і доктор Ярослав Качмарчык Домагали ся они приналежности Республикы
до Чехословациі на основі автономіі Як знаме плян тот ся не повіл
Петро не позвалил жебы о його будучности рішыли політикы і єщы в
грудни <unk> рока Втюк до Бехарова Оженил ся з ульцьом і барз
добрі собі жыли по полудньовій стороні Карпат Лем його родиче нияк не
могли ся походити з тым же іх сын мешкат Захором а витят
внукы лем раз до рока як приіхают на Лемковину окружном дорогом перез
Барвінок наконец хотіла бы м повісти іщы своі думкы Хыба не без
причыны хварит ся же дахто єст впертый як Русин то чыста правда
Лемкы смобілізували ся і в часі віче во Фльоринці створили свою Руску
Народну Республику Лемків По пережытю Войны Талергофу і інчых барз тяжкых хвиль
могло бы ся то здавати неможливе але спрібували і ся повело Як
знаме наша незалежніст не тырвала долго Аль был такій момент в нашій
істориі і то уж на все зостане запамятане В тяжкых моментах додає
нам то силы і справят же сме горды з того кым сме
Тоты выдаріня сперед <unk> років вказуют якым сме сут народом Напевно барз
стараме ся о своє і кєд треба потрафиме ся змобілізувати і осягнути
незвычайны і важны цілі І єст краз наша детермінация то якыма сме
сут патріотами яку велику вагу прикладаме до нашой землі рідных гір Карпат
Мали сме мрию і помали єй реалізували сме Некотры можут уважати республику
за непотрібний твір а сут нам певно і такы котры навет смілит
ся же было то глупе Але для мене єст то ясне же
тот історичний факт треба подивляти і шанувати тых котры творили нашу республику
Найліпшом нагородом для тых котры ся тому посвятили буде тото же будеме
памятати о тым кым сме плекати свій язык і культуру Быти Лемком
потомком великых і одважных люди то великє щестя Памятайме о тым в
каждій хвилі не лем раз до рока коли на ґамбокнижці зміняме знимку
на нашу фану жебы вказати світу же памятаме Хоц то тіж красна
і важна традиция остатніх років Текст тот ма розсмішати не ображати представим
в ним на свій спосіб тото што могло ся выдарити Еляня Пелегач
Наша Фльоринчаньска Республика остала в памяти Лемків до днеска <unk> грудня офіцийні
установленый єст Дньом Русина в Польщы а вшыткы котры были заанґажуваны в
творіня республикы записали ся золотыма буквами на картах лемківской істориі вечырні росірусно
клорду земличку барого горычы кута ардиту земличкы і ендрів барзы боко свосниже
Даколе розпустишко нове посли в надривідным вольсти но в надривидным ды Пры
фаргоргови доканы двадзырні фаргор Погосі ся Бозі вечерні розі русну ок чыку
тварды то земличы лем барзы богос No земличкы ємедрів барз любосхого