Odcinek poświęcono św. Mikołajowi Cudotwórcy, którego prowadzący przedstawiają jako postać szczególnie ważną i czczoną przez Łemków. W audycji czytana jest też opowieść Olgi Ozerny o chłopcu Mikołaju, który pomagał biednym i z czasem został świętym.
Автоматычна транскрипция
Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытальня Тиша пес книжок єст як тілопец душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котры собі чловек сам довера Дай
Боже добры ден Запрошаме на одтинок присвячений святому Миколайови Чудотворці Єст то
святий особливі важний і шануваний през нас Лемків Святий Миколай Чудотворец вродил
ся кінцьом <unk> столітя нашой еры В надморскым місті Патара В менші
Азиі Днес тото місто належыт до Турциі але втовды входило в склад
римской імпериі Был єдином дітином богатых але богобійных родичів Теофана і ноны
Од наймолодшых років дуже ся молил і роздумувал обогу Його уйко призераючы
ся глубокій вірі молодого Миколая зачал рыхтувати го до священничевского стану Пак
остал высвячений на презбетера Вчас епідеміі в <unk> році Миколай стратил обоіх
родичів В спадковині отримал гідний маєток якій скоро роздал бідным Спілчул і
помагал вшыткым Своі дары підмітувал в таємници Не залежало му на розголосі
і не хтіл жебы гонорувано го як добродіятеля Запрашаме до выслуханя першого
твору присвяченого особі святого Миколая Чудотворці Ольга Озерна хлопчык што остал святым
Миколай был богатым хлопцьом Одівал ся до гардых шат іл смачны стравы
і прожывал в розкішным домі посеред чудового саду вшыткого дост мал Миколай
Не мал лем никого близкого то огорнул бы його теплотом щырого серця
Родиче його повмарали остал сиротом на білым світі Миколай любил ходити над
ріку што проплывала в тихій долині Єдного разу сідал він на березі
рікы заслуханий в єй плескід Чым ты ся журиш кєд маш вшытко
чого лем душа запрагна почул Миколай чийсий голос одвернул ся і взріл
хлопця в подертій одежы В руках тримал сід до іманя рыб його
босы ногы были подрапаны в рана Хлопці розмовили ся Миколай довідал ся
о тяжкым жытю того бідного хлопчыны Даміяна Дамян мусіл годинами бродити в
ріці жебы зімати даяку рыбину мамі на юшку бо вітю тяжко было
прокормити чысленну родину На пращаня Миколай звідал Дамяна де він мешкат Оту
недалечко вказал Дамян на стару похылену крыту терстином хыжу Миколай пішол домів
Але думка о Дамяні не лишала го ани в ден ани в
ночы Было уж поза пілніч коли Миколай стал одягнул ся і вышол
до коморы Там він набрал до торбы ріжной пожывы і тихідсько жебы
не почула служба вышол з дому Поскочыл з горбка в долину і
о неодолга нашол ся при дамяновій хыжы Торбу з пожывом положыл при
порозі а сам щестливый і радістний вернул ся домів Другого дня рано
хлопці застрітили ся над ріком Дамян оповіл Миколайови о несподіваній нахідці і
запросил го до себе на сніданя Миколай радо зашол В бідній хыжы
было приємно і чысто Дамянова мама запросила Миколая до стола Миколай сіл
враз з Дамяном і його сестрами і братями Він чул ся барз
щестливым Од того часу хлопці стоваришыли ся на добре разом проводили час
і мали рыбы і забавляли ся Дамян не додумал ся одкаль были
вшыткы тоты дарункы што часто появляли ся на порозі його хыжы Потым
бідны люде того самого містечка зачали находити подібны дарункы Вшыткы чудували ся
тішыли і дякували Богу тішыл ся тіж і Миколай Ласкава усмішка не
сходила з його лиця Сирота Миколай жертвуючы свій достаток бідным приносил ім
радіст А сам был щестливый і задоволений Коли Миколай выріс не мал
уж маєтку вшытко роздал бідным Сам він остал священником а потім єпископом
По смерти приголосили його святым І так малий хлопчык Миколай остал святым
отцьом Миколайом чытала Варвара Дуць Коли святый Миколай Чудотворец выбрал ся до
святой землі запрагнул лишыти ся гын в єдным з монастырів Але Бог
казал му вернути в рідны стороны Не зрезиґнувал єднак з заміру бытя
монахом Вступил до монашеской спільноты і зложыл присягу молчаня Але Божа воля
была така жебы Миколай служыл серед вірных Послухайме популярной співаной і на
Лемковині пісні Ох то хто Миколая любит Никыла цасту Азиям Підпорядковуючы ся
воли найвысшого Миколай поіхал до миры його подорож зышло ся в часі
зо смертю архієпископа Йоана В мирах не было згідности хто мал остати
новым владыком Рішено же функцию тоту буде полнил чловек котрий наступного дня
Перший приде до храму Миколай о ничым не знал бо аж в
ночы приіхал до міста Рано так як все пішол ся помолити до
церкви Вказало ся же был першым котрий того дня вошол до святыні
згодил ся приняти єпископскє свячыня хоц принял становиско высокой ранґы то далі
был скромным і робітным чловеком Його честніст зєднала му повсядну пошану Доднес
честны люде старают ся наслідувати святого Миколая Петро Мурянка Добрий як мама
святый Миколай Одколи зачало замітувати снігом Петрусь ждал на св Миколая Знал
ся уж на календари был праці од вересня Школярьом водил пальчыком по
хрудньовых днях і рахувал Мамцю мамусь А днешній ден рахувати Ні Петрусь
ні аж заран Од днеска буде єден ден а позаране два дни
Знам уж мамусь знам єден два О як дуже Дуже то лем
два тыжні А но так Ідут дни помаленькы але ідут Лем ночы
ся влечут долго не може Петрусь заснути на своій постели під зиґарьом
Думат жебы му святий Миколай принюс бльок і кредкы Найуж більше нич
не несе лем жебы бльокорисунковий і креткы Святий Миколай Та де Петрусь
од рока уж знає же то мама Кладут му під заголовок Дарункы
хлоны в Миколайову ніч Не годен был заснути і з постерюх місячок
товды ясно світил якій то Миколай Двихдуму заголок А може він значыт
святий Миколай не хтіл го будити і передал мамом пакунок Та з
рештом най буде як хце жебы лем бльокі креткы А може бы
так Мамі шепнути слівце Так даяк жебы ся не спостерегли якій то
він мудрий Мам цьо Мамусь Кєд бы так святий Миколає знал же
я уж школяр та певно бы мі принюс бльокі креткні Святый Миколай
вшытко знає вшытко видит запевнят Петруся мама але такой додає та волю
сполнят лем гречным дітям Як бы посмутніл Петрусь думат Оцінят свою хречніст
Лем вчера просили го мама жебы вынюс смітя вынюс Але на три
раз навертал Зараз зараз мамусь Долгє было тото зараз а мама мают
тілько роботы так дуже старунків Не хотне три раз повторювати м мам
цю а вам може вынести смітя Іщы не єш донести синку паскудна
справа Як ту прибільшыти вартіст свойой хречности Працюж заран святого Миколая мамусь
а подворец заметений Заметений уж сынку Но так мучат Петру ся думкы
Мал єм дужы дни та єм ся не звідувал што треба помочы
Ктіл єм жебы лем скоро летіли тоты дни і злетіли І бракло
іх жебы на правдиву гречніст заслужыти Хризе петруся в хрудьох аж пече
ходит з кута в кут не годен сой місця найти А ту
і сонечко заліз сідат приходит смерк вкрыват земличку Миколайова ніч І хоц
місячок зышол як срібний таляр поблизкуючий і хоц звіздочкы як хлоны перелітували
єдна ґу другій Петрусь страплений свойом великом сгоризотом скоро заснул а нічка
Зимова долга предолга Іщы ґу дню не втекла іщы сонечка не збудила
іщы ани кохут Зеленюх не співал кєд ся Петрусь обудил протягнул руку
під заголовок єст Велика як деколи така кострубата то певно бльок Хрюб
ся до свитаня шпортал мацял а пакунок як бы ся заєдно меншал
Стали мама чыкли світло зорвал ся Петрусь шарпнул пуканком аж ся цукєркы
по долинах розсыпали Смотрит нопертат перезерат вшыткого купа єст бльок зимовы рукавычкы
зошыты олукы книжечка андруты чыкуляткы а декреткы Неє кредок зімал бльок і
шпурнул ним під лаву Кєд мі не принюс кредкы аж заверещал то
най си берай бльок А може єс добрі не смотрил Може ся
ти під заголовком нашто розсыпало Скочыл ґу по стели одшмарил заголовок Неє
шарпнул пристиралом штоси як бы дровенце о дровенце щербечало сут якы крас
якы великы Гыбаль вісемнадцет Ітайскы пізріл на маму Але очы мамины Не
поділили його радости поважне і як бы смутне лице помаленькы помаленькы одвернуло
ся в сторону вікна З гасла його радіст З гасла так скоро
як наглі пришла Стоял Розхублений серед хыжы з крытками в руках і
не знал што зо своім стыдом зробити жебы ся Ним тым встыдом
презстыдным дало ж марити як бльоком під лаву дораз бы тото зробил
А маму ся головы не одвертают До вікна заєдно смотрят Зробил крок
другій Третій Притулил ся ґумамі обнял в поясі і тихо про Ято
такой плачучы промовил Кохам святого Миколая А вас мамусь іщы барже кохам
І почул пронимаюче тепло маминых рук на своій головці і знал же
кєд двигне очы до горы взрит кохаюче лице мамы Такє як все
чытала Моніка Тылавска Святый Миколай был барз скромний і в лем раз
денні Грошы роздавал бідным Не мал нич лем єдно одіня Лекійском єпархійом
заряджал мудрі і покірні Пережыл два страшны переслідуваня християн выгнаного з міста
і увязнено был неувятий і намавлял вшыткых дотырваня в вірі Іщы за
жытя славил ся як уздоровитель По смерти миротекучы мощы святого Миколая зложено
в катедральній святыні в мирі За народным обычайом святый приносит дітям подаркы
Послухайме чергового оповіданя о дітячых мриях і надіях звязаных зо святым Миколайом
Емілиян Балецкій Щестя По узкым тротуарі містечка повільні походжувала молода вчытелька Приіхала
автобусом і на домовленым місци ждала наприятельку жебы враз піти на стрічу
зо святым Миколайом орґанізувану через учытельство округу Сніг падал великыма ґрупами мілийоны
сніжок ліпили ся на одіня учытелькы Нераз приставала і стріпувала Зося білы
квітликы Та приятелька не приходила Учытелька сперла ся при вітриній книгарні де
пред святами выставлено і лямпочкы звіздочкы і вельо дрібничок дарункы Посередині вітрины
стоял великій святый Миколай а поприд ним маленькы Миколайкы Дівка зас стояла
при вітрині і прислухувала ся бесіді марні од літого даґде што <unk>річного
хлопчыка зо старом женом ачый жебрачком Хлопчык заєдно непокоіл мадір Мамко купте
мі того маленького Миколая Не того великого што посередині того малого мамко
жебрачка не одповідала часом лем штоси выкликнула позераючы на дарункы і мыслями
шукаючы до паньского дому де служыла в молодости Там все было вельо
дарунків Та Юрко не переставал Мамко та не купуйте днес хліба Лемку
оптемі Миколая Я так рад співам о то хто Миколая любит жебрач
діячый уж омерзло сягнула за пазуху выняла і розвязала бунзик і зачала
рахувати дрібны підняжкы Десятгалерова монета впала і покатуляла ся по тротуарі Юрко
з Матірів зачали єй глядати та не нашли Тату хлопчыку озвала ся
учытелька Іти куплю Миколая кєд ты го так любиш Хлопчык недовірливо пізріл
на панничку і повіл до мами Мам ко піду ку тій панничці
оначий руска Матір кивнула головом І заправды учытелька купила Юркови Миколая Він
принял дарунок і не знал што маречы жебы высловити свою радіст обертог
лем дарунком і приповідал Ой о якій ой ой Подякуй хлопче подякуй
і піддомів рекламатір Вучытелька смотрила на хлопчыка жебрачка подала ся тротуаром Юрко
ішол передню і голосно співал Ой то хто Миколая любит чытала Наталия
Малецка Новак В <unk> році мощы святого Миколая были перенесены до італияньского
міста Барі де сут і доднес специяльні збудуваным на чест святого Соборі
До святого Миколая молиме ся головні в часі земных і морскых подорожы
Окрем того святого мают за покровителя вчены пекаре злодіє панны на выданю
Малы хлопці і дівчата котры хочут ся вчыти Імено Миколай походит з
грецкого языка і значыт побіджаючий нарід Памят святого Миколая празднуєме <unk> грудня
за грегорияньскым календарьом або <unk> грудня за Юлияньскым і <unk> і <unk>
мая До днешнього дня в чысленных лемківскых церквах <unk> грудня орґанізуваны сут
представліня в чест св Послухайме короткых воімків такого представліня авторства Петра Мурянкы
Петро Мурянка Дзвонят дзвінкы цонят уж од давна уж од віків В
великым ходітсвіті і дітину ани єдну без дарунка він не стрітит Кєд
лем приде місяц хрудень уса при сядучы коні В своіх санках коли
санках же не свинками дзвонит Купу світа уж перешол Близкы і далекы
краі Но по преці вшыткы діти Ждут святого Миколая чытала Наталия Пелегач
Схватительо Миколаю ликейскых отче Тебе славит тіла за мю великє чуда творче
Од народу до народу ласка твоя вільного зане жульбу несе радіст і
дорогу стали травді ділом в Селянным Дзвонят дзвінкы дзвонят і під кінькым
коням уж одходит до звіздочок святий наш Миколай Миколає святий Миколаю Руской
Прыход все в Карпаты до нашых малюшкы На Лемковині святому Миколайови оддаєме
особливу чест В іконостасі праві каждой церкви находит ся велика представляюча гоікона
Выжнім реґієтові В Цілком знищеным по выселенчых акциях селі до днеска орґанізуваный
єст кєрмеш на свято перенесіня мощы святого Миколая до Італиі <unk> мая
Вшыткым Вам желаме жебы сте чули покрову святого Миколая каждого дня Тыма
словами пращаме ся з вами нашы дорогы слухаче Дякуєме за увагу Проґрам
зрыхтували Олена Дуць і Варвара Дуць На закінчыня заспіват оркєстра святого Миколая
з Любліна розшыло Хоцы розолівы Окет з розсмолюных онту бланкітном плахто небанде
мальова одного Йоскы Дофенде мі того Уподат як дупы войопсі святого тіж
посльы ковают ся дубы войокє тіше Вас А он ня хце сам
по польскы в еполонах радітко даща плыну Хай сладче малювана <unk>onta мальований
Оповякі Опомят якловляты чышепос
