Радийочытальня #46 - 2020 12 26, Вечіркы
Еп. 46

Радийочытальня #46 - 2020 12 26, Вечіркы

Опис епізоду

Odcinek 46 „Радийочытальня“ poświęcono wiejskim „вечіркам“ w łemkowskiej tradycji, zwłaszcza zimowym spotkaniom organizowanym po pracy i związanym z życiem dawnych wsi. W audycji czytane są teksty literatury łemkowskiej o tych zwyczajach, pracy kobiet i młodzieży oraz nastroju tych spotkań, a całość uzupełnia poezja i śpiew zespołu „Весна“.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпше забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Пиша пес книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котры собі чловек сам доберат Добриден
Сердечні витаме вшыткых слухачів і запрашаме на проґрам радийочытальня в якым стараме
ся приближати тексты лемківской літературы В днешнім <unk> уж одтинку будеме чытати
творы односячы ся до вечірок Сучасні не орґанізує ся уж вечірок Люде
не сходят ся зо собом так як колиси і праві каждий на
річы на брак часу Не зашкодит єднак памятати о звычаю орґанізуваня вечірок
Під конец осену і в зимі коли дни стают ся короткы зато
вечеры сут барз долгы Найчастійше уж в часі різдвяного посту тзваной филипівкы
в лемківскых селах орґанізуваны были власні вечіркы і хоц звязали ся з
роботом то в памяти люди вечіркы лишыли ся як приємний веселий час
Павел Стефановскій Ци помнеш Лемку Ци помнеш Лемку Як дзвонит церковний дзвін
Як вода в ріці булькоче шумом водоспаду Як де ся дерева кланяли
розказаньом вітру А ти єс слухал шепту природы І співу і плачу
Лісів шлезту далекого шуму пташыных крыл Рыку оленя серед темной ночы Што
ледво ледво тя доходил Голосу сокыр лісорубил Ди острых ритму пиленых зубів
Памяташ Лемку напевно памяташ бо не забили очы твоі кшталту красы рідной
землі Бо не забили твоі очы Діда як орал на убочы Пастуха
з мериндьом при боці Як нау худобу на гору пасти Альбо як
пас єй в потоці Івчыну што в сонечний ден Брала на горбку
дрібний лен Як боса ріку проходила І жебы кават не змочыти Руком
го в хору підносила Як твоя дівка твоя жена З кудером ешли
до сусіда Як ім фурчали веретена При світі лямп до пізной ночы
Парібкы вырабрали збиткы Дівчатам заглядали в очы Може сам прял з дівчыном
Котра звіржала свойом слином Ниточку туж туж прикудели Може з обірвал там
зы збиткы Од дівчат што на дрітах прели Я доднес чую спілдівчат
і хлопців Про жытя Лемків про іх долю І прошу брате Мою
не одмітуй волю Скінчме тым співом розмову Не забывайме Лемкы Лемковины на
єй шануют нашы сины В Білянці <unk> чытала Наталия Пулегач В долгы
вечеры Жены дівчата і бабы по вшыткых селах проводили час на ріжных
роботах Найчастійше были то праці звязаны з обробком лену пряджыня і тканя
полотна Але вечіркы были тіж важном сельскокультуральном розрывком Зато треба ся было
на них одповідню зрыхтувати Послухайме тексту з календаря рускых Братств на <unk>
рік босо на вечіркы Сельскы красавиці в нашых Карпатах мают тіж свій
бонтон і свій стайл зимом напримір на вечіркы де зберат ся сельска
молодіж така красавиця не піде за нич в кєрбцях Іти на вечіркы
Босо рахує ся найбарже елеґантскым і в добрым тоні В черевіках од
біды тіж мож піти але тото кладе на красавицю тін тяжкости ліництва
і якисой запецковой непорядности А што іщы гірше може легко стягнути на
дівку підозріня даякой скрытой і злой хвороты Сельска дівка цілый ден проведе
дома в своіх кєрбцях ци черевіках але вечер збераючы ся на вечіркы
знимат іх і босо жене по морозовым снігу до завідньой Ізбы Нераз
мороз може доходити до <unk> градусів Але така перешкода не годна дівку
затримати дома Чытала Олена Дуць А як выглядали вечіркы подля молодого дівчата
послухайме співат ансамбль Весна Варатально моє зармучыня кушалькы і смыгычок моє боти
синя плаче рничкы нашы Співайте весело Най ся высталит ціле наше село
Гай пряду я пряду Тоту ґудальочку жебы м сой вит уж ся
выспівала тілько співа ночом уж дрімлю да Сондом мой очы До дому
до дому милы вечерничкы уж бо выходили За горы зирнычкы В осінны
і зимовы вечеры в выбраных хыжах орґанізуване было ґрупове спільне пряджыня лену
на вечірках В хыжы сходило ся по <unk> осем родин де жены
пряли од понеділька до пятниці По три штыри годы вечерами прядка Ой
на прядкы на прядкы дівчатко годило Сіл напрепецок тай нутку точыл Ой
прядка я прядка загнала ня матка Ес чі мі ту прида Моя
камаратка Ой пряду я пряду Не найду сой ряду уж бы м
сой поспала і веце не пряла Рацетувала Софіярыткафка Вечірковых груп было в
селі пару і вшыткы они мали єднакову ціль прясти лен а при
тым мати розрывку на долгы зимовы вечеры Коли не было ани електрыкы
ани радия ани телевізора ани компутера Анна Ридзанич вечіркы На добре уж
зачала ся осінь Был листопадовый вечер на дворі студін най го фраз
поразит дойч лял як з відра псы поховали ся до своіх канур
лем де неде по лісі было чути погукуваня совы Разом зосіню пришли
вечіркы і мож сміло повісти же селяне ждали іх як асафат мяснец
По правді того каждому покус ся гнювало дома бо вечеры зробили ся
нестерпні долж А приємні было бы си дакус розвести час Так єдного
вечера в нижным кінци села в дненій хыжы Фецкадринды зобрала ся ґрупа
селянок старшых жен і молодых дівчат жебы прясти ци то куділь ци
то лен Запалили сірником камфінову лямпу посідали до колечка кажда зо свойом
роботом та і зачали бесідувати што в кого чути Єдна кума наріче
же каждий ден наробит ся як сома друга же єй в крижах
ломит третя іщы на штоси інче кривдує Сідиле бы вшыткы як тоты
істуканы але нараз Параска Гаврилова скочыла на лавку задерла кават до горы
і дре ся як скажена Мыш мыш Вшыткы бабы в світлици наробили
гону і ґвалту Потратили свою роботу і втекли на обшырний пец што
стоял в куті Легко ся мож было додумати же то парібска робота
тота мыш в світлици Мусіли єй бетяре нароком пустити через возницю по
даякій кочерзі бо прецін сама бы не могла вылізти щылюсты Проводырями тых
веселых збытків в селі была все ґрупа шестьох хлопців котры паріпчыли разом
Певно і тым разом за іх приводом мыш настрашыла бабы і дівчата
Конец кінцьом треба бы было пустити збытників до хыж знатя было же
то уж конец роботы а початок веселой забавы Хто бы подумал Хлопці
привели зо собом циґанів і вера Боже зачали ся шумны співы Помедже
молодыма неодолга зачала кружыти чверт капалюнкы і вшыткы ся здоровкали єден до
другого Пак зачали гуляти Штаєра Чардаша і Потрясаного аж щервачены длины ся
погынали Кольоровы фарбанкы дівчат холошні і гункы хлопців лем мыґали в танци
Старшы участникы вечірок здає ся зажмурили на тото вшытко очы Радували ся
в душы што молодеж знає і любит танцювати Бо треба повісти же
хоц станец не робота А як не зна то сромота По годині
цигане не хотіли уж грати барато Товды хлопці шмарили ім што дашто
до бас і музыка гукла наново В такый час лихо не спит
Видно на рендовым поді мусіл сідити як сей чорт рогатий всякіст зашпеклювал
і замішал медже молодыма В єдній хвили зачала ся сфара помедже Гаврилком
што рад мал Марисю Семанову а Ваньом найбарже шыковным фраірьом в селі
Справа была в тым же оба нараз попросили до вальса Марисю а
каждий з них думал же был перший Не помогло ничыє прошыня хлопці
зачали ся прозывати Найперше Гаврилко повіл Ваньови же на голові мапомаду а
в голові мармуляду Ланьо не оставал должен і одгрыз ся так терем
терем те а тобі бракує криковец Прото маш планно в голови і
аж чут што свята земличка іщы тя носит Аврилко был в горячій
воді скупаний і не стерпіл Закрутил ланьовы гудры під ґарлом стрязнем і
рюк же як на одбреше вшыткого то з него найперше зробит паздіря
а пак вытрясе з него душу Дівчата скапали по кутах Дало ся
лем чути тихе божынканя і догварюваня старшых Тато хумцфути Тато Мудрагелі Хто
тото выдал таку публику зробити но ле най дахто іх розділит такє
не може быти Хто си когоси успокоювал Цитте кумо цитте хлопці взагалі
на тото увагы не звертали Пілперечыли ся і прозывали далі Не туман
як тот злий дух мою дівку кричал Гаврилко до Ланя Перше чую
што то твоя дівка типо плето рюк встекло Ланьо Як тя шусну
поза уха та одраз будеш смотріл на тамтот світ одгоражал ся Гаврилко
Почекай як выбрушу сокыру таты вшыткы косты порахую або тя псами погуцкам
так ты на оначу таку ты тя пакіст зроблю черепил ся дале
Ваню до Гаврилка Гаврилко не вытримал і дрилил долованя Того было уж
за вельо Схопна рука Дремдихы небоязливой бабы схватила арянду до втераня пеца
і вылостожыла ньом обох кавалерів де попало Коли чупурны фраіры спрятали ся
з хыжы наодолга пішли ґаздыні і дівчата Дриндиха засунула двері з внука
сіла на лавку закрутила цигарку бо ся окрутніст трапила і знервувала і
штоси єй з того вшыткого голова поболювала Та што фрасы єдны Всебреиі
нароблят подумала але уж без злости Дим з цигаркы цілком єй успокоіл
Не знатя коли здримла ся на лавці Коли Дринда вернул зо стайні
бо штоси статок ся толк і пішол зазріти ци даякій непек ся
там не водит Його баба кывала ся з недокуреном цигарком в ґамбі
і видно было по лици же штоси веселе ся істнує Сіл си
подля ней на лавці підкрутил баюса і думками софнул ся о двадцет
років коли так як днешні збытникы бадил ся на вечірках про свою
параску з Семановом Онуфрийом Йой фецку згадний што ся мі снило рекла
нараз Параска протираючы очы Згадну згадну засміял ся Дринда Певно як єм
оно Фрийови раз на все вказал комусти призначено Дриндирга навет ся не
чудувала одкале єй хлоп знає што ся існило лем обоє засміяли ся
згідно Што бы за хосен был з осенны як бы не вечіркы
чытала Варвара Дуць До розрывковых справ на вечірках належало спільне співаня Хлопці
і дівчата выдумували розмаіты жартівливы співанкы і переґадували ся іх словами Послухайме
єдной з такых співанок одтвореной в рамах проєкту міцне зіля Св єс
того ява з о згоривком Свис того Зо згоривком записа за мна
небас на осдым небас назды На вечіркы приходили і молоды хлопчыска орґанізували
ріжны горы оповідали жарты Послухайме што оповідали Михал Геряк што на вечірках
приповідали Была єдна дівка а барз лінила была Не хтіло ся єй
робити а барз парадна была та нихто єй не хтіл взяти Але
раз ся єден такій нашол зачал за ньом ходити та вшыткы людям
му повідали желінила не хци ся єй робити Але як він тото
зістил желінила Кєд пришол там рано а она все сіла докудели та
все повідала Пхы пхы Господі слава тобі друга днес Каждий ден была
друга Але кєд уж пришло што до чого так йому якостка чут
не было же люде заєдно повідают так а то не є так
Та што зробил Взял ключы а закрутил іх до прядила Як она
пішла на двір та він тоты ключы закрутил Кєд пришол на другій
ден та она зас Пхы пхы Господі слава тобі друга днес Та
він товды ся звідує Не нашли сету ключы Я даси ключы стратил
Йой мы не нашли ани сме ниґде не видили ани ту іх
не было Но та одышол доміл Прийде на другій ден нич нихто
нич о ключы не повідат прийде на третій ден нихто нич на
четвертый нихто нич а она фурт Пхы пхы господі слава тобі друга
днес Нале як о тыжден прийде та она му повідат Йой тато
вера ключы нашли ся нашли повідат Впрядили были закручены в кудели Но
та так же він уж знал же она так лінила уж єй
взяти не взял а приповідка остала такє ддашо та ся сміяли на
вечерках та уж лем все приповідали Пхы пхы господі слава тобі друга
днес чытал яко тутко Вчас вечірок уж в часі Филипівкы рыхтуваны были
вертепы Вечіркы кінчыли ся пред святами Рождества Христового орґанізуваным закінчыньом званым ламанчыком
де символичні ламали куделі Лем же так направду были топатикы якы символізували
куділь Бо самых кудели было бы шкода На тым закінчыню орґанізувана была
піст на гостина з подякуванями для ґаздів за удоступніня хыжы Товаришыли ім
обіцянкы і запрошыня на другій рік Бо вечіркы то была сельска традиция
а навет гонір для тых ґаздів в котрых хыжах іх орґанізувано Послухайме
посліднього тексту в якым автор Нестор жулич прикликує атмосферу вечірковых стріч Нестор
жылич вечіркы вечер тихий місяц світит сніг кругом біліє Кади смотриш така
краса аж серце радіє В слух радуют ся дівчата і зиму вытают
з куделями на вечіркы бігом поспішают Посходили ся до хыжы і прядут
куделі все на выгляд позерают рады і веселы Позерают выглядают ци не
ідут і ношы Розгуканы розгуляны парібци хорошы Нараз чуты під вікнами уж
дзвоночкы дзвонят двері навстеж Входят хлопці шапкы дол клонят Витают ся з
дівчатами сміют ся жартуют Як ся спало што ся снило гуртом выпитуют
і за дзвонок В хыжу лізе страшенний туроньо То на страга перебраний
мигаляків воньо Піднимают крик дівчата І за пец втікают хлопці ловлят іх
як рибкы і з рук не пущают Крикы зойкы сміх і радіст
і рух небивалий Туроня горазд набили і надвір выпхали Хлопці жар когута
пекли ухыжы маланкы Потім разом з дівчатами співали співанкы Так весело час
проходил вшыткы были рады бо то нашы честны діти Всі руской громады
Такы славны то вечіркы в нас давно бывали Як мы сой в
Карпатах жыли Нич нас не выгнали Як сой спомну давны часы Мимохід
даколи Такій мене жаль обгорне Аж в серденьку коле Лихы паны нас
выгнали І з рідного краю Поневерат ся тот Русин за што не
знає Зажурена похылено высока смерека Де поділа ся молодіст далека далека Сум
і горе на Бескідах тугы боры криют Вшытко лісом зароснене і волкы
лем выют Не плачте славны Русины повернут ся часы і як давно
новечіркы придут хлопці ношы чытал Кыприон Рутковскій Треба підкрислити же на вечірках
не стрічано негречного і пяного товариства Был то барз важний аспект культурального
жытя на Лемковині до днеска одтваряний през ансамблі Красні дякуєме вшыткым слухачам
за увагу При творіню днешньой авдициі підперали сме ся головні книжком пана
Адама Барны Хмары і Сонце над Лемковином як і автор описує історию
і культуру Лемковины Уж тепер запрашаме на наступны одтинкы радийочытальні шыла єй
миленка коше ля тоненька шыла єй миленька під бучком Яґей Вышево Дирко
заплакалы Яґій Вышева Дирко заплакалы Брунай та не знамы Мысле моя слешто
сами зышлешы сысле моя за што сешы сушля спасиба спасибо нивий кохане
О што з того Ни ви кохане ожо