Odcinek łączy refleksję o czytaniu z opowieścią o Bożym Narodzeniu i dawnych łemkowskich zwyczajach wigilijnych. Pojawiają się też kolędy oraz krótki literacki fragment o chłopcu przeżywającym wieczór wigilijny i rodzinne przygotowania.
Автоматычна транскрипция
Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Пиша пес книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат Христос
ся раждає Рождество Христове то для вельох з нас найкрасше свято в
році Єст барз торжественні святкуване і вяже ся з ним вельо традиций
і звычаів Ци знате традициі лемківской велиі Перед вечерьом іде ся з
запаленом свічком пополонніст сіно Кормит ся бидлятка Дає ім ся окрем найліпшого
сіна полазникы маленькы хлітчыкы з завененым в середині честном Полазникы зовут ся
тіж тоты што ідут кормити Они коли входят до хыжы варят Бо
найбіг іх на щестя на здоровля на тот новий рік Доматаре Тоты
што в хыжы Вшыткы враз іх витают витайте полазникы што несете полонніст
Потім полазникы ідут по воду Коли входят з ньом до хыжы поздравляют
до матерів так як першы і такє самозвіданя што несете полазникы одповідают
Густу вергыну сметану жолте масло Перед вечером вшыткы мыют ся в Мийниці
не в лазниці аж потім сідают до стола Ци ви так робите
Одповісте декотры Ми не маме видляток то нич Спрібуйте придбати до торбочкы
сіна Вынесте на двір воду в вітрі Найвыстуденніє і зачните велиют так
як дідове нашы Будете задоволены вірте чытал Фомаболех В періоді різдвяных свят
співаме ріжны коляды Оповідают они історию Рождества послухайме єдной з найпопулярнійшых серед
руснаків коляды сыно єднаґтаводины На штоден рідко застанавляме ся як далеко одышли
сме од давных лемківскых традиций Іх звукы фурт находиме в святочным періоді
коли в далекій формі зас ожывают Чом тото роблят Коли уж нейде
тот вечір бесідувал сам до себе Павло в велийний ден Рано пішол
з хыжы нощы а і до школы не взял сой меринді Знал
же в тот ден постят дідо і баба няньо і мама а
він што з інчой глины ліплений Так постановил і хоц му мама
мериндзю давали не взял Тяжкій был ден долгий як бы ся сім
дни докупы зышло Але минул але перешол Сідают уж до велийного стола
Пахне сіно аж ся в голові завертат ярит ся свічка проятым поломіньом
На танірчыку честнок здає ся ріжкы підносит сам хоче іти до Павла
Ґварте уж няню молитву Повідат нетерплячо просит благаточами І уж ся діждал
Йой як смакує велийний честнок Хыба ничого ліпшого неє на світі Як
пахне кіселичка Як ся гладко іст Мамой я бы бальку цілу нараз
ґывтнул Дают мамо страву зо стравом Уж ся зачынат кісно робити під
поясом А ту треба істи так як за дня пустити Треба і
уж неє рады Коли співали Рождество уж ся павльовы очы скліпкували а
коли заснул глубокым гладкым сном Зас виділ як мама несут до стола
страву за стравом як няньо з каждой одкладают до шофлика по три
лыжкы і при тым все гварят для бидляток для ягняток Нияк лем
не міг во сні зрозуміти чом тоты роблят кєд они ту в
місці Не мают ани ягняток ани бідляток записал Уйко Мурянка Чытал Кєприян
Рутковскій Вартат выглядувати стары пісні і коляды Незаступлений в тым єст Лемківскій
Ансамбль з Ґорлиц Серенча Послухайме давной коляды в новій аранжациі крачы носанко
То язнача поможы женку мамко налепця тіжы таку спіливы Шатішы вґуст На
нього Наш пан мадже та для значне для што <unk> низкым для
шанкы ЮНО розум ствого рыта сом ґнано з Лоского Сордя ґна з
Лосо Велия смакує вынятково Може цілоденный піст так влият на наш смак
Же вшытко в тот єден ден до рока єст вынятково добре Петро
Мурянка Велийны Інтерметс Сніг скрипит під ногами щыпляду жу велия Ходжу по
подвірци од краю до краю і так мі якоси легко як бы
м до інчого світа зышол як бы м ся низка выродил Де
ся діла вчерашня журба повсякденны турботы Хоц і спомну о них здає
ся мі Што то неправда же гризло мя дашто даколи же было
мі тяжко же было мі злі От зас як лоны як передлони
зыйдеме ся вшыткы Стягнеме зо шырокого світа заспіваме послухаме спомнеме Зыйдеме ся
вшыткы вшыткы Єдны за великом водом другы кус близше серед безкраіх степів
А тоты найблизшы цілком близко Лем ту завишенкы лем пару десят кроків
перейду Білый дубовий крест на молодій іщы могилі Там мою няньо цілком
близко Зыйдеме ся вшыткы неска велия Уж скоро лем сонце за гору
зайде як мама повідают За хыжом лем копец з компериями але на
ім буде Лем сонце за гору зайде Дохыж не іду нияк бо
м куз з голодніла там йой глубы ся варя дикє селиця ідте
гет од мене недобры думкы неска негарді думати о такым кєд час
іщы не пришол Мал єм цукєрок в кышени і не дуже бракувало
а зіл бы м о а лем на час спомну як то
моя мама давно іщы тому остерігали Не іщы цукєрків на велию бо
тяс трупы обсядут Не збадал єм ци то акуратно так але ризикувати
не што Зрештом може лем зато так бесідували жебы міны мусіли бы
цілый рік цукєрків купувати бо повідают же што на лелию злого зробит
та без цілый рік ся буде повторювало Не треба цукєркы вісти Такє
лем гершковы діти можут жерти Ты ся і сушеныма сливками обыйдеш о
як ся змінят тот світ Хоц уж і сонце за копец зашло
смеркат ся Великыма кроками іде до хыжы Правдива велия Іду і я
Днес мам пред собом великій обовязок все м носил перед няньом свічку
коли ішли ґубідлятам і пополонніст Тепер мушу переняти паличку Жебы м лем
полазників не забыл бо кєд ся уж выбере не треба вертати А
хто понесе свічку Сыну коли ты выроснеш кєд мамы іщы не маш
загуркотіло авто в подвірци О є приіхали мамо приіхали Тримайте брати свічку
але жебы вам не згасла в подвірци бо задияла як на велию
Красота Рождество буде А од і бидлятка Озерают ся так смішно як
оси Привыкли до цивілізациі до електрыкы дивна ся ім свічка видит Отже
наш богородице діло по твою милост Ідж ґралю Полазник бы біла уж
зіла но іджы Полазник добрий з честком Будеш здоровай в ногах і
вырогах і в цілым тілі Днес будете і сіно істи нате знайте
же великє свято а другє наруча дохыж возме Румеґайте здорово бидлята Подай
Бог на щестя на здоровля на тот новый рік Витайте полазникы што
несете полонніст Всяди треба розстелити на вшыткы столы покустьок на лавы на
кресла а на вылини окописто ледле поводу та є Тота уж од
полудня в хыжы стоіт На велию треба зимной воды просто з потока
Того з студні мал єм речы Мыйте ся вшыткы ся мыйте стары
молоды і немолятка очка і лужка і ґамцю велийна вода не пошкодит
хоц ніяка зымна А тепер молитву сотвориме Не забывайме Господа і він
вас не забуде Отче якой мы оставляєм дужником нашым Сідайте сідайте на
ту порожнє місце няньови а ту уйкови Владимірьови што нам роками патріярхом
были І іх порожні лыжкы і іщы єдна порожня голодному подорожньому што
може блукат дале по світі най приде най ся погостит Перша страва
то сіль сіль землі силь жытя Протирайте уха жебы слухати і чути
Протирайте очы жебы смытрити і видіти ціль жытя І честнок остры терпкій
як доля верховинця Лікарство на вшыткы болі І кєселиця Як парує на
великій месі як чудово пахне Выпийме пугарик за велию за кєселицю і
за бескіды Выпийме за тых што де можут з нами плакати і
радувати ся Выпийме пугарик Не всяде по світі пют на велию Лемкы
пют оставе нам долгы наша Ібо балькы Хто тіл нараз ґылтне Кєд
добріома щедат а лем шусне І губы Богатство нашого краю Я о
вас думал цілідскій ден Три лышкы до шафлика для бидляток для ягняток
і уж вас ім губы моі І фізоля з гороху і горох
з фізолом І сливкы і ябка і горушкы Уж єм не голоден
але і ужку добрі посербати І карпелі кусцьок символично але зісти треба
В жытю хоц як ся трафлят не знати а чого ся діждеш
і остатня капуста Слава тобі Боже кількоможісты Чом же то остатня капуста
Може Наню на остатку мода пришла як тепер на слезі хоцкады Жебы
так іщы пстругы та чом бы ні все своє то своє Але
де го ту зімаш Подякувати Богу за то што є Словами предків
Блаґаринтя Дай Боже зыйти ся так і на другій рік жебы никого
з нас не бракло жебы сме не забили о велиі і кєсели
ци і о вшыткым што было добре нашым вітцям і дідам Най
буде добре і нам Шануйме і бережме мийме однимовляти зимном водом велиі
Най терез віє най памятат А тепер заспівайме славме новородженого Співайме співайме
співайме Поломін свічкы зеренця в горнятку припікат уж ся допалює велия До
свічку в котру сторону Дим піде одкаль невістка приде іди до горы
нич з того не буде треба ждати другы велиі другых мясниц Де
пастух ту пастух Крут повереслою і лышкы звяж жебы ся бидлятка купы
тримали Жебы ся купы тримали жебы так звязати повереслом вшытко о чым
мрієш жебы так заосен місяц ясно світил як днес жебы так принесла
щестя звіздочка што мі все глядал іх неска нашол Уж ся мі
мриє іде хыжом сон Якій сти великій маленькій народимі Якісти богатый Дякую
Тобі за велию Різдво то вынятковий родинний час полний смаків запахів і
маґіі Найбарже ждут на тото вшытко діти Васель Хомик зимове свято днеска
зас зимове свято ради бабця тій до тато а мамечка аж сіяє
бо ся хыще зном раждає Пахне сіном і сисмам І левешом і
хрибами Зийде звізда на кычері Босідаме до вечери Будаме ся веселити Щыро
Господа просите же мам поміг ся діждати Святый вечер Зас стрічате Регалитували
Софія Рутковска і Мартин Рутковскій Послухайме Спокійной але вынятково красной коляды Колысанкы
спі спі серед Спісер спі Яличко то тепер уж необхідний елемент різдвяных
свят Ялечка ялечко ялечко зелемо лузочко коляча шперочко Де выросла лісочку што
в лісі іщы Мороз трістят але смут не букєт Заяці борсукы нагляділ
для гобах май сусідове а в нас на Рождество великє торжество Ти
маме коляды радіст сум на всяди Буде нам весело як в набі
ангелом Чытале Олів Катутком і ліме З різдвом Ісуса Христо вяжут ся
чысленны леґенды і приповідкы Послухайме прикладовой байкы взятой з чутанкы выданой в
<unk> році в Торонто з Лемківщыной през Петра Мурянку Байка о златых
перцях Коли Христос ся народил така стала ся пригода поспішала Матір Божа
пред помстом Злом і рода З Ісусом Маленькым з Йосифом Старенькым Поспішали
облазами лісовыма стежечками І в голоді і в холоді В темны ночы
в світ заочы Ішли они од свитаня Без пожывы без сніданя При
них поле сіре голе Ани хыжкы край доріжкы ни людины ни звірины
Аж на стрічу ім пташата білы чысты голубята крывцятами замахали і жалібно
загурчали Ой поспішай Божа Мати Спіш ся спіш і сусе милий Жебы
і родовы воі в степі Вас надігонили Мы таємны стежкы знаме Поведеме
выгонами В темну нічку ясным раном Аж до рікы до Йордану Цілу
нічку вандрували За Йорданом повідали Тепер здравы оставайте і боязни уж не
майте Бо погоня ся змучыла Ночом драшкы потратила Уж можете іти самы
мышу гнеме над полями бо мы барз поголодніли цілы три дни нич
не іли Товды рекла ім дітина Жаль што терпит так пташына На
схід ледте пташкы моі там убога хыжка стоіт а в тіхышці сиротята
Ніт в них мамы ніт і тата Чым нас они погодуют коли
самы голодуют Не старайте ся миленькы Мают зерна зо дві жменькы А
што буде з сиротятку як дас зерно голубятку Коли зісте позеренцы зато
дайте ім поперци і не журте ся іх бідом тото перце ся
ім придаст і голубкы полетіли внет над хыжком бідном сіли зачуркали во
тырвозі а уж діти на порозі Адде смачте вам зернятка ічте любы
голубятка Перхли пташкы дозеранця пак пустили Зося перця діти перця позберали і
враз з дива зайойкале Што за чудо невыдане Златы перця в руках
маме тішыли ся сиротята мы щестливы мы богаты буде хліб і буде
каша од новыме хыжку нашу буде рай за злоте перце што дал
Бог за щыре серце чытала Варвара Дуць Послухайме іщы єдну выняткову коляту
співану так в нас як і по полудньовій стороні Карпат Ісусові Фляйґєбі
Ясна Звіздай Селен Кораві <unk>rti А він лежыт на соломі Яґней нятко
і соспільско спаситель на жварені тятко Анґе ломку співаю астрека женают Янґой
по знам Анґе лом співаю аты мали сватіра Аме не має Аме
тіта спимає того сліданы не має або тіта спимає цвого слі Дайте
ся Лесотесы віклемскы часы пожегнал нам Бамбіг Новогоса одмежеме до віфлеєма його
привітати жебы сме му могли нашто дарувати родит ся спасите спасите є
має Мария Не бойте сяте ся дороби спасеня си мосе Хоц різдво
празднуєме лем три дни то цілый різдвяний период тырват дуже долше <unk>
січня стрічаме ся на другій велиі Щетрым вечері Пак принимаме в хыжах
Щедраків освячаме воду в поблизкых ріках святыме хыжы і обыстя Але все
шкода як тот вынятковий час ся кінчыт Петро Морянка чом то Кєд
ся яличка прибере і цова красна пані Кєд мама ждут уж з
вечерьом по сіно ідут няньо Товды радости не сховась На каждым чуєш
кроку Чом то Рождество Христове лем єден раз дорока Кєд розстелена полонніст
запахне жывым польом Кєд няньо голову склонят Свіча записне на столі Дути
тя штоси готове Рознести гет не вроком Чом то Роржество Христове Лем
єден раз до рока А кєд уж руку потягнеш Попершый зубчык честку
Кєд поквін роду сой спахнеш Великій святий небесний Уж товды неє моровых
і замклицле за око Чом то Рождество Христове лем єден раз до
рока чытала Наталия Пелегач То вшытко што сме на днеска зрыхтували Дякуєме
за увагу і віншуєме подля традициі на щестя на здоровля на тоты
божы свята Бы ся вам ховали хлопці і дівчата бы сте свою
землю легіцько орали пшеничком і жытом поля обсівали А то зайте пан
поміци
