Радийочытальня #53 - 2021 02 13, Циґане
Еп. 53

Радийочытальня #53 - 2021 02 13, Циґане

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Romom (Cyganom) i utworom, w których pojawia się ten temat, przede wszystkim pieśniom i tekstom czytanym w audycji. Program przypomina też o obecności cygańskich rodzin w dawnych łemkowskich wsiach przed II wojną światową oraz o ich kojarzeniu z muzyką i kowalstwem.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Пиша пес книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат Добриден
Днеска в проґрамі радийочутальня будеме припоминати ріжны творы в котрых єст бесіда
о циґанах Як добрі знаме праві в каждым лемківскым селі до ІІ
Світовой Войны мешкала хоц єдна циґаньска родина Занимали ся они головні музыкуваньом
а часом і ковальством На добрий початок запрашаме на співанку під наголовком
Циґан грат і співат ансамбль кропка Ману заглядоч мамуда як імена Низмагой
мамуню маму ню незна Мам своя буда фля як імена Далі Смарой
маму маму мам своя буде імена Давіс маляв Моя <unk> мамуню буде
злям ой мамуню ой мамуню буде зле мам своя буде злек і
мене невізмай маму мам смо для Лізна ой мамуваль дез Лемкы найчастійше
односили ся до своіх сусідів циґанів з симпатийом Охочо запрашали іх на
забавы і весіля жебы свойом музиком прикрашали тоты імпрезы Послухайме славной русинковой
Лемковины котрой гідна част односит ся до циґанів Романів Іван Русенко Лемковины
Каменисты путы і потокы Рвучы вересовы дебры і Лисидрамучы Кычары высокы поляны
зелены Пропастны розтокы зрубы пороснены А школы маленькы хыжы деревяны діточкы босенькы
люде застараны Темно в хыжы Смутно смотрят іконы на стінах Колопеса бранчат
мухы гусы кури в сінях Кус дерева за стодолом на купі чатина
Біда смотрит через выгляд Ото Лемковина Я родил ся твоім сыном Доля
моя бідна Та люблю Тя Лемковино Моя мате рідна І хоц земля
наша бідна Доля навидна Не забудут моі очы Тихых гірскых ночы амі
серце не забуде покаль жыти буде Бо цим годен позабити Нашу гірску
красу І смеречкы і поляны Де ся уці пасут І черниці і
аферы ягоды малины Вера Боже не забуду ни да Лемковины Шумят лісы
крают пісні Гей за давны вікы А яличкы ся кланяют смерекам столітным
Хмары плынут понад хоры Тихонько як лусы Понад хоры понад лісы Із
Карпатской Руси Од Тячова Ужгорода през гуменне Пряшів Плынут ґу нам в
милы хмаркы Звісточком од нашых Ідут дале ґущавниці през татряньскы турні През
шляхтову Білу воду гей гет аж ґу остурні Аліс шумит пісню співат
І слухают хмары О волі О прошлой славі і о часах старых
Там в ростоці видно село Далеко пред нами малы гышкы стару школу
і під блягом корчму Сонце сіло за кычеру І вітер уж стихат
Ліс спокійний пред вечером І легко оддыхат Роса падат місяц зышол тишыня
на селі Лем здалека чути граня циганьской капелі Я Вас люблю як
і своіх зихане Романе Вас холодных і обдертых і споневераных Не мате
свойотчызны ниґда непризнаны Лем любите нашы горы бідуєте з нами І бідны
сте выхудакы несемлі мес роду Як я люблю Ваше храня і вашу
свободу Чытал яковтутко В проґрамі присвяченым циґанам мусит быти дуже музыкы Зато
запрашаме на чергову барз популярну в нас в горах співанку Раду малядыа
раду мама дзяночка мадун дзіаночка маляды раду мала Ой то много ріциґан
стоя али ой то много ріциґанциля з ґамона Стовына думам ґамоска мода
анґрупово зр зорала думас ґранд зойрала штан <unk>onta на цорници Гадя та
ульци га на цорници Гандя та зол ро цимо думаля оци разомо
ци ра вызамы Сорога дума ци розамо Циґане одзначают ся вынятковом красом
Мают смаглы лиця чорне волося і темны очы Миколай Буряк Циґанка на
ярмарку Раз циґанка на ярмарку жалістно плакала постратила циґанятко і там го
глядала А як оно выглядало злідуют ся люде то найкрасше на ярмарку
моє дітя буде Має оно чорны очы і личка чорнявы чорны бровы
і волосы чорны кучарявы Добры люде уж нич вец не звідуйте ся
ня добрі знате найкраше то моє циканя чытала Юлия Копилец Для циґана
або циґанкы не тяжко стратити голову Але на такы звязкы нихто не
смотрил прохыльні Запрашаме на співанку кольбушовскых гудаків Несацийоны Брато село нiэнесацийом пересемок
не цер непи Бєле собе кучер я ве Манко моятко Я будума
з тинці <unk> Манко моя нон єджетком Я буду мат тинці ка
нондецко Теремоя то стебе Розля раз за цигана церемойом онсомтягова лемтя терас
за циґано дале церемом онсомтяго ґмікана Циґане знаны были не лем з
музикальности але і з того же любили дашто вкрасти Послухайме жартівливой байкы
авторства байкописателя Миколая Буряка Миколай Буряк сповід цигана Пришол циган раз до
церкви Хрігы сповідати Што злого зробил зачал його мост питати Може жда
що вкрал такому і занюс додому Піст не постил і находил до
Божого дому Повід вшытко щіру правду не важт ся таіти Бо зато
можеш навікы в пеклі ся смажыти Як ся добрі высповідаш повиш ся
як треба Зыткых гріхів тя розрішу і підеш до неба А циган
зачал збыхати і смотрит підрісами попа бо в його камізельті годинка з
золота Перше вкраду думат Циган годинку потихы потім повім то най будут
одпущены гріхы іщы м не вкрал але думам шепче циган попу і
по тихы мутихат годинку золоту Така думка то єст єдно думати ци
взяти уж не буду так рішыти бо уж ниц што взяти Тых
рішнику почал отец цихано навчати Така думка то єст єдно думати ци
взяти Бій ся в груді покай ся більше нахрішыти Розрішаєт ся рабожый
часповід кінчыти Як уж приходила пора службу одправляти Котра година Пип мусіл
дяка запитати Удало ся циганови справу злагодити заєдным разом вкрасти і гриха
ся збыти Чытал яку тутко Треба признати же циґане не крали зато
жебы ся збогати Подля іх філософіі заберали лем тото што інчы мали
в надмірі чорна яси чорна чорлява я циґанка Лыци полюбила Лы полюбило
чоря вого Іванка Озы полюбила Ван сы полюбило чоря мого Іванка Іванка
та Іванка Сороцка высиванка форкій Татстрункылі Высокій Татрункы чыля ороді Янка Высокій
та стрункы Высокій та стрункі Ци нормо роді Янґра Іванкы панка Іванкы
пайне дуря Як безбудила лемкым голе збудила послав мильом полудня Якби го
не збудило ляйвым голе збудила позлав мильом полудня Ой люблю Тя Марусю
люблю я мою вроду люблю девыся люблю лем десями як неє до
свободу люблю люди лем деся люблю лем десяты як криє до свободу
Як де і свободу Як де іх до сповіл Люблю <unk>ыся мармою
Люблю девятдеся люблело за тобою Улісі Лабодскій Оми два село вельовани такы
панувани обоє чорновекій Маруваны тарованы обома чорва Одійду я до ліса дай
гум за колысу Язвідци лем поіду язвідци ле поіду коханя Лезолису Язвідци
лем поіду язвідци ле поіду коханя Лезолису То ґаня тай коканя Звецього
ратай оранля Як з огоночком зіда Як з огоночко зіда то каня
ся розійда Як зо огоночком зіда Ек з огоночко зіда то каня
ся розійде Циґаны сут героями вельох оповідань і леґенд Послухайме о тым
як циґан поміг выйти хлопу з немалых тарапатів Як циґан хлопа выборонил
Давно давно тому на Лемковині жыл собі ґазда Фецьо Не вело ся
му злі але не был якысым великым богачом Стругал з букового дерева
лжыці котре пак продавал на ярмаку все коли вертал з міста вступувал
до корчмы Жыдаіцка яку минял по дорозі Фецьо барз сыхваліл щыріст і
гостинніст старого Жыда Коли до него зашол все доставал дармо два зварены
яйця Але по місяци Іцко повіл Фецьови же мусит му заплатити за
вшыткы яйця котры зіл Фецьона вет ся втішыл бо не хотіл ничого
дармо брати Обрахувал си же як през місяц два раз в тыжни
іздил на Ярмак і в сел іл по два яйця то буде
мусіл заплатити вісем ґрайцарів яйце в тот час коштувало піл ґрайцаря На
другій ден пішол до корчмаря з грошами але хытрий жыдиско высміял його
рахункы Повіл же хоц бы му взял цілу ґаздівку то і так
долго не буде сплачений Ґазда варз ся стратил знал же ся не
выборонит Бо тот хытрак іцко так вшытко попереоначат же напевно справу выграт
Не хтіл вертати домів Выдумал же дірґне ся на росохаті сосні і
буде по страпліню Зачал глядати по кышынях даякого мотузка але як на
зліст Нич в них не было Навет порткы взял си такы акурат
же не мусіл іх ременьом перепасувати Думал і думал аж вкінци выдумал
Піти до коваля циґана Ігоря Фетьос знал же то добрий чловек і
рахувал на тото же може він пожычыт му мотуз Як выдумал так
і зробил Ігор одраз взріл же фетьор чымси ся гриза І так
долго го вывідувал і го мучыл же ґазда оповіл му вшытко од
початку Коли скінчыл циґан звідал А тоты яйця были варены Гей А
де Ж бы ні Рюк хлоп зачудуваний Циґан зачал ся страшні сміяти
Фецко подумал же коваль так ся перенял його дольом же здуріл Але
вкінци Ігор повіл же поможе му в біді лем го мусит подати
в суді як свойого свідка Перед справом в суді Ігор дал приятельови
єден наказ хоц бы ся што діяло не мож му ся было
одозвати лем терпеливі ждати В суді Іцко зачал рахувати же през місяц
фецьозів <unk> яєц а з тых яєц было бы <unk> кур котры
знесли бы поєдным яєци денно то бы было <unk> яєц през місяц
А з них было бы <unk> кур котры несли бы по <unk>
яєц в місяц кажда і так дале вымінял задоволений през годину Афецком
не одзывал ся нияк Судя звідувал ся го Ци дашто хоче повісти
А тот нич Не дот же Жыд зробил з него дзяда то
іщы приятель Ігор зробил си з него сміх і навет не пришол
до суду Вшытко ішло так як си то задумал Жыд Судя был
по його стороні і коли мал уж выдати суд з великым гуком
влетіл до сали Ігор і зачал перепрашати вшыткы спізніня і оповідати чом
то ся тілько спізнил Посадил єм пару дни тому варену в Фізолу
в Загороді Баба мі бесідували же Фізола уж по трьох днях з
землі выходит сіджу і жду аж зыйде А ту минул уж праві
тыжден і ани сыху ани диху Більше єм уж не міг ждати
бо мам феця боронити А фізола як не зышла так не зышла
Та ты дурний цигане виділ єс даколи жебы варена фізола зышла засміял
ся Жыд А ты бортаку виділ єс жебы з вареных яєц курята
были Одруг Ігор І так судя Фетя уневинныл Але од того часу
вюл він уж лем в хыжы а вареных яєц до ґамбы веце
не взял чытала Варвара Дуць Запрашаме на чергову музичну перерву вызвучыт в
ній ромска циґаньска пісня напевля Іван Русенко односит ся до циґанів з
великом симпатийом Часто находили ся они на його рысунках і споминал о
них в своіх творах Не єст то чудна прото же натуральні вписували
ся они в культуровий краєвид давной Лемковины Іван Русинко Циґон не оре
не сіє а іст пє і жыє Нич не робит як голоден
А як ситий тиж не годен зимна негоряча циґане не чуют лем
собі поідят грают і танцюют А люде циґаном рады і нерады Хоц
шумні заграє та дашто і вкраде Ей Романе Целе ты циґаньскій сыну
Што волиш Циґанку або солонину А циґан повідат та добра дівчыно Але
ліпше сало або солонино Люблю чорны очы гварит циґанянко Але пацятину волю
як циґанку За селом в Колибі сізят циґанята Змерзлы посиніли доля іх
горбата А циґанка пішла в село ґрульок выпросити Старий циґан грає гудат
танцюйте же діти Скачут малы циґанята Грає циґанчыско Гей весело моі діти
Бо мама уж близко чытал Кыприян Рутковскій Красні дякуєме за увагу Маме
надію же днешній одтинок радийочытальні кус приближыл нам реляциі і атмосферу предвыселенчой
Лемковины і припомнул о єй жытелях з якыма барз гірко обышла ся
істория