Odcinek „Radyjoczytelnia #57“ poświęcono zdrowiu i jego wpływowi na wszystkie sfery życia człowieka. W audycji zapowiedziano też bajkę „Żywa Woda“ o trzech braciach, którzy wyruszają po cudowne źródło, by uratować chorą matkę.
Автоматычна транскрипция
Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытаня Кыша без книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котры собі чловек сам добера
Добрыден Сердечні вытоме вшыткых слухачів і запрошаме на <unk> одтинок проґраму Радийочытальня
Днес важна тема здоровля Відомо же стан здоровля чловека влият на вшыткы
сферы його жытя Міцне здоровля єст основом щестливого жытя Кєд го маме
можеме побороти страсти і перешкоды на котры натрафляме в жытю На бытю
здоровым залежыт нам вшыткым незалежні од освіты професиі кількости грошы ци соспільной
ролі Претіж од него залежут так вельо нашы добре самопочутя можливіст реалізациі
плянів родинны реляциі товариска активніст заводова робота А што ся з тым
вяже Самовыстарчальніст самодільніст і вельо інчых справ Здоровля цінене єст од непамятных
часів Гляданя чудового ліку на тяжкы хвороты знаме з неєдного твору Запрашаме
до выслуханя байкы Жыва Вода награной през ансамбль Нашого Радия в <unk>
році Жыва вода Давно Давно тому В маленькым селі мешкала бідна вдова
з трьома сынами Найстарший з них был барз сильний знал ся добрі
быти і ничого ся не боял Середній сын чытал дуже книжок был
барз мудрий і розважний Наймолодший сын Ованьо ничым ся не выріжнял ґаздувал
так як колиси його няньок Не мал часу ани на науку ани
на биткы Селяне а і братя помітали ланьом і звали го бортачком
Єдного дня вдова тяжко захворіла і жадны лікарства єй не помагали Миняли
дни але не приходила до себе Синове пішли до найстаршого жытеля села
котрий мешкал на краю ліса Поклонили ся музко і попросили Помочте нам
діду уйд щы де градати жылой воды нашы мама вмирают крикнул наймолодший
сен Чародійне джыло Жывой Воды бє на суботній горі під бесідуючым деревом
на котрым сідит зачаруваний сокіл Тот хто там піде мусит вернути в
протягу семох дні по дорозі не вільно ся ани раз обізріти бо
хто ся посмотрит дозаду одраз замінит ся в камін не вільно тіж
ниґде в бік зыйти Братя горячо подякували за раду вернули до хыжы
і зачали думати хто піде глядати жывой воды Я єм барз сильний
зато пораджу си найліпше повіл найстарший брат Взял зо собом топір попращал
ся з родином і рушыл на суботню гору Якым він єст геройом
Захоплял ся середній брат А што буде як собі не даз рады
Під бордачку дурбачку Чом бы собі мал не дати рады Штоден братя
смотрили на пут ждали брата з жывом водом Але перешло сім дни
а він не вертал Пропал деси без вісти Што робме звідал ся
Ваньо Як люде бесідуют же жыва вода вертат здоровля то так мусит
быти повіл середній брат і рішыл же тепер він піде на суботню
гору Нашому брату мусіло ся штоси притрафити Але я собі дам раду
А може я піду а то ся лишу з вашом мамком Несміло
звідал ся Ваньо але середній брат лем ся засміял До того треба
розуму А ты го не маш Середній брат взял зо собом вчаны
книгы і кропило жебы чорта з дорогы зогнати Пак попращал ся з
рідныма і рушыл в дорогу Миняли дни і ночы прошол тыжден а
брата не было видно Ваньо штоден выходил на пут Смотрил ци не
одходят старшы братя але никого не было Вкінци сам выбрал ся в
дорогу взял зо собом кавалец хліба і заострену косу і рушыл в
дорогу Мушу уратувати братів Юздуруйти маму Ішол през цілый ден густым лісом
аж дотер під суботню гору Станул задер голову Але гора была така
строма і высока же не было видно єй вершка Маньот збыхнул тихіцько
і зачал выходити на гору Нараз під ногами чул сычаня змыі котра
фурт за ним ползла Але хлопчыско не звертал на ню увагы Затиснул
зубы і ішол далі Нараз зимоя зникнула медже каменями Ланьо подякувал Богу
за ратунок і молячи ся пішол даліш хлубчы вчул за собом голос
Уж мал ся одвернути але здогадал ся же на вільно му того
робити і не звертаючы на нич увагы ішол далі Нучы Зас чул
голос але і тепер ся не одвернул товды чловек з рогами на
голові догнал го і выпередил пожыл готу мамы Моєтіж іду поводу Посут
як выгідно друго Гудемо розум Наймолодший брат пізріл вправо де нараз появила
ся выхідна стежка без каменів і тернів Мал уж тама де іти
але припомнул собі слова діда же не вільно му сходити з дорогы
Ід собі сам Я буду ішол так як дотепер По тых словах
дальше пнял ся в гору Вчул і подорожний з рогами нараз зникнул
Ланьо понял же то чорт котрий хтіл го звезти з дорогы до
злого нагварити і од той поры не звертал уж увагы ани на
крикы ани на терні ани на камені Лем спинал ся выгору як
лем найскорше міг Під вершком суботньой горы з печаль выскочыла несподівані велика
і страшна веритурниця Станула на задніх лабах і скочыла до хлопця Ланьо
не встрашыл ся звіра і оборонил ся свойом косом так підышол до
бесідуючого дерева а оно казало му одломити голузку і намочыти єй в
лжывій воді З дерева злетіл сокіл з дбанком в дзюбі черкнул воды
з джерельця і подал єй хлопчыскови Наймолодший брат сходил з Суботньой Горы
з дзбанком полным жывой воды і голузком урваном з бесідуючого дерева Все
коли замочыл голузку в воді і покропил ньом камені котры лежали при
пути скалы заміняли ся в люди котры прібували дотерти до зачаруваного джерела
Два Великы камені замінили ся в старшых братів Ваня Оба підышли до
наймолодшого брата і дякували му за спасіня Триє братя вернули до хыжы
де лежала іх хвора мати Наймолодший покропил єй жывом водом і одраз
стала з постелі міцна і здорова Заганьбили ся старшы братя же сміяли
ся зланя Перепросили го і міцно выстискали Пак долго жыли вшыткы разом
в згоді і по шані Хворым належут помагати Николи не знаме коли
нас самых може стрітити дашто злого Послухайме верша великого русиньского Будителя Александра
Духновича в інтерпретациі дуету Весна зо Вроцлавія Спіткали ся сліпы схромин стали
розмавляти як способом собі в світі можна помагати Стрітили ся сліпы з
Ромен стали розмавляти Як способом собі світи мож напомагати Скоро враз ся
том молили взял сліпий без ногы гаромийму показула о кади єст дорога
Скоро враз ся том молили взял сліпий без нога Ахромий му показула
о кади ци єст дорога Сигочы того ногы разом ся складают так
то бідны собі в нужды і мудро помагают Сигочы того ногы разом
ся сгладают Так то бідны зомбі в нужды мудро помагают Согочы того
ногы разом ся складают Так то підсомбі в нужди мудро помагают В
жытю каждого чловека обік радістных хвиль сут і смутны до котрых належыт
хворота котра дотыкат когоси близкого Свідоміст же дорога нам особа терпит же
може недолго вмерти выкликує рефлексию на тему марности чловечого жытя А заран
великден Великден Ден радости Ден Любови Ден всепрощыня Хто не радує ся
хто не тішыт ся Здає ся же неє біды на світі неє
згрызы неє плачу Так здавало ся вшыткым в селі д велика субота
до котрой хыжы зазріти всяди радіст втіха на лицях торжество Ґаздовы ховают
плугы бороны прячут чыстят обыстя Ґаздыні докладают цюс пасками зберают кошы жебы
лем было більше і красше як в сусіды а днес мают святити
Там в куті дівча плаче але лем очами бо і казали хрінь
скрептати та плаче і сміє ся Позносили паскы до церковника бо там
мали прити єґомость освятити Посходили ся ґаздове ґаздыні нанесли кошы яєц мясива
ждут єґомостя Бабы шепчут огваряют паскы єдна другій і ждут барже Параскы
за потока як його мостя А чом Бо Параска все найкрасшы паскы
приносила хоц не вельо і невелич але красні выпечены непопуканы гладітькы округлітькы
же і імост і завидували А того рока єй неє Ґаздыні шепчут
дивлют ся Бо преці она по інчы рокы найперше приносила Аднеска єй
неє і неє Подмале і мы до ней посмотрити чом она пасок
не несе Може затяжкы занести не може та бы сме і помогли
або што Але нич зайдеме та мусиме знати што она за єдна
бо ввойти до чужой хыжы Не знати ґазды ани ґаздыні та годны
вы поневерати і за двері выпросити Буде з осем років як Параска
оддала ся з доброго ґаздівства за Юрка Порцийку гардого парибка але не
робу і пияка Юрко не вдал ся в свого няня бо няньо
был робітний порядний ґазда і лишыл сынове гарде ґаздівство На тото ґаздівство
злакомил ся отец Параскы І оддал єй за Юрка Не знал старий
того же не тра николи оддавати за богатого лем запорядного робітного через
Богозду А Юрцьо был єдинак Юрцьо нич не робил Юрць пестили а
коли Юрцьо підріс та все носил порцийку в кышені тай од того
го назвали порцийком Коли Юрко был Юрцьом таняньове ся тішыли як дакому
каменьом ніз розбил як по палюнці ся не скривил пана учытеля подрапал
але ся гризли окрутні коли з юрця зробил ся Юрко і носил
зерно до гершка святкувал шіст дни в тыжны А в неділю пил
Поставил ся ци до няня ци до мамы Ба і до быткы
ся до них вхопил аж іх до гробу вогнал За такого то
Юрка оддала ся наша Параска І хоц другой такой ґаздыні зо свічком
в селі не нашол та што ж з того кєд што она
приґаздувала та ґазда проґаздувал занюс до Джуда пропил Але жебы лем іщы
тото та бы нич кєд наробил долугу більше як ціле ґаздівство вартало
і пішол до Америкы а Параску з дрібныма дітьми в Дзюравій хыжы
під опіком должників лишыл в Старым Краю Три великодні параска капала без
хлопа Але на каждий принесла іщы до церковника паскы А того рока
єй неє Мусиме до ней зазерити Перейдеме потік видиме будинкы будинкы велич
але занедбаны спідкы в земли Познате же колиси было ґаздівство Жыли в
тых будинках ґаздове Але уж давно давно Зайдеме до двора а двір
травом заруснений нітту ни воза ни кобиці не найдете ни дровенка ба
і трісочкы Так вызберано же і файку не было бы од чого
закурити А посмотте на дах Дзюра на дзюрі Так як решето а
в середині той хыжы жыє Параска з діточками дрібныма Ввойдме до середины
в сіньох чуєте плач То діти плачут мама хвори а ім хоче
ся істи Велика субота Другы ґаздні на пекли пасок не сут до
свячыня а Параска Юркова не несе Бо ани не было з чого
ани не могла лежыт в постели захворіла Цікавы сте з чого То
лем панів ся звідуют з чого хворіют Бідний хворіє з голоду зо
зымна або з роботы Так і Параска лежыт Параска а діти плачут
Бо заран великден а в хыжы не то же паскы кобаскы а
окыршункы хліба ніт Та іщы коли в велику суботу неє што істи
та ся не хоче так істи Але в великден Послала бы хоц
покупчий хліб Та нема цента Думате же Юрко прислал але де як
пішол за море та і віст о ним загынула ниякого писамця ниякой
вісточкы од него Писал сусід до свойой жены же як ту пил
так і там што заробил та пропил А коли ся му однехтіло
роботы та крал сідил в лакоті а потім деси цілком пропал Заран
великден Радіст і втіха тішат ся стары же іщы дочекали тішат ся
молоды же уж дочекали тішат ся маленькы діточкы хоц іщы не розуміют
чом ся мают тішути Араска лежыт тяжко хвора а єй діточкы плачут
Мати іх потішат цитте Не плачте я стану Може назаран ся обачу
А ту во голові невытриманой лупкат в крижах стрікат в грудях грає
кырлю плює І може не Бога не дочекат великодня Може тоты дзвоны
што задзвонят на Воскресіня Христове што будут боговістити праздник над праздниками заграют
заран смутну пісню сироткам Параскы а заран великден чытала Олена Дуць Лемковину
не раз навиджали тяжкы епідеміі страшны хвороты ти фусцихолера принесли вельо офір
Послухайме короткого жарту з часів епідеміі Тифусу Лікарство на Тифус Шаліла колиси
на нашым краю страшна хворота Тифус єй звали Половину люди положыла Не
оминула і кул ми єфроскы Маметрічного Орестуся Прислухал ся деси Орестик як
старшы бесідували што того на Тифус помагат коли бы настрашыти хворого Когал
барз Орестик свою маму тихідко голошол дохыж взял дровно з під припецка
і як кіт взмолкнул ся під мамину постіль як не зачне грімати
кілько лем з силы в ручках А бідна мама в постелі Та
гористу ся так Ледве єм жыла а тым іщы дуркаш поза уха
епідеміі тяжкых хворіт часто спричынены были през тяжкы условія жытя Огниска тых
хворіт фурт появляли ся в Талергофскым лаґрі в якым пострадало вельох нашых
краян Послухайме короткого фраґменту Дневника Лемка з Талергофу авторства отця Теофіля Курилы
Вязня Талергофу якій ден по дни Од <unk> вересня <unk> р до
<unk> серпня <unk> р записувал лаґрову реальніст Теофіль Курило дневник Лемка з
Талергофу <unk> грудня Днеска вчас рано єден з хворых в стані Морочыня
взял менашку і пішол ґудротам за водом Брама была отворена Вартовый вояк
хыбаль крикнул до него Але він як во сні не чул команды
і ішол дале Товды вояк выстрілил і ранил го Ранил другым выстрілом
і інчого котрий полетіл за тым жебы іх го вернути Раненых дораз
одвезли до Лазарету Розышол ся слух же в лаґрі воскрес мертвий Был
то ачий хворий котрый нагодил ся в легкым летарю Медик констатувал смерт
і казого похогоды Мнимого покійника зложыли до труны властивы до скрині в
якій обычні доставляют в галичыні яйця Забыли вкрыця і понесли під сосны
бічній брамі огороджыня єден з несучых покійника пошпортил ся І скриньом з
тряслу І такой несучы почули зо скрині Дурканя В страху зложыли ю
на землю і зачали одбывати на крил Лежачий порушыл ся Аж і
отворил очы Товды выняли го зо скрині і повели назад до Лазарету
вартовый донюс властям же мертвий воскрес Цілком можливе же стверджуваня смерти выдаване
было через медиків неуважні на око Такій медик тыкал предкладного огмерця паличком
в ріжны місця тіла і кєд тот ся не рушал узнавал го
за мертвого Хоц міг він нагодити ся в летачным сні Што же
тычыт ся трьохденного терміну на похорон Його не дотримували ся підчас епідеміі
Тифусу Товды могло быти і веце такых припадків коли мы з розказу
власти ховали своіх товаришів в летарчным сні не знаючы о тым Аж
припадок з мимо воскресшым отворил нам очы на тоту поражуючу можливіст чытал
Кыприян Рутковскій Талергоф лишыл по собі велику рану в нашым народі Єднак
повело нам ся перетурвати і жыти доднес ро Возкыз В календари на
<unk> рік Александер Духнович опубликувал цінний текст з лічничым застосуваньом зіля якє
мож найти в нашых горах Тота народна медицина може ся придати і
днес Коли штораз більше люди глядат на туральных рецептур на лікы Послухайме
короткого фраґменту домашнього лікаря Ціліст мож найти в лемківскых календарях на <unk>
і <unk> рік Домашній лікар в місяцьо слова Александра Духновича чабрык мята
шолвія Боже Деревко рута румянок полен і медо мята з користю сут
ужываны в час холеры Тоты зіля змішаны варят ся в чыстій воді
мож і в вині А як уж добрі скыпіли невыдушены дают ся
медже дві шматкы і тото прикладат ся на бріг або на тоту
част тіла котру холера корчыт Чынніст більше раз повтаряти треба варже сам
дає ся хлорому пити Чабрик Сам ужыват ся на гнилец то єст
коли уста або ясна гниют чабрик ся варит і тым варом промыват
ся ясна Крута мята Великоє скорысти Пах запах мяты покріпит розум з
корыстю нюхат ся при завороті Свіжа або суха мята потолчена з оцтом
і квасом змішана вымітуючым прикладат ся на бріх напупок вымітуваня перестане Коли
чловек істи не може або жолудок не тровит товды в білым вині
варену мяту треба пити І то частійше выздоровіє Подібні і прикорчы жолутка
Терплячы тот вар з поводжыньом выкорыстуют Очемиривший ся солодкым молоці варену мяту
кєд выпє выздоровіє Шалвія В солодкым молоці варена проти кашлю помагат гниючы
ясна тым варом промыват ся Шалвію з молоком подає ся дітям Божедеревко
Хто тяжко дыхат або кого спазм стігат або кого бріх болит крутит
най варит в воді або в вині Божодеревко І до того вару
дакус меду придавшы най пят раз дня Боже деревко вынємочене вітры оджена
знадутого чловека і легкє очыщыня кырвы в жінок приведе лаванда Подібні діє
як і мята Особливі же при завороті ся выкорыстує против болізни головы
хоснує Заспаліст отвертат Спасм і трясіня выздоровіє Єсли в вині Мочана частійше
ся ужыват Хто тяжко урину пущат йому ужываня лавандового вару ся раіт
Благословенний осет Направду благословенным ся называт бо в ним на всяку потребу
домашнє находит ся лікарство Так його сок або листя з корыстю ужыват
ся вчас мору Земницю оджена кольку утишыт болізм печінкы і слезинкы загоіт
Корч жолтковий лічыт внутренности кріпит і проти жолтачкы лікарство подає Пот з
ній выкликує і діти внутренню боліст загоіт Варити ся може в воді
найліпше в вині і ужыват ся рано на Надщый голоден жолудок Медомята
Єст трояка єдна в загорідках а дві сільскы дикы Вшыткы єдного сут
роду і корысты Медомеата в вині варена кріпит серце чыстит груди шальку
мелянхолию оджена Хто ідовиты грибы труякы іл або кого ідовитий змий вкусил
Варме домяти або сок поможе му Тот вар корыстный єст вчас мору
особливі же хоснує женам в очыщыню кырви подібні і положницям родившым женам
здоровий єст Молоды дівчата кєд приближат ся час очыщыня листя ме домяти
в підошві в черевіках носити з корыстю звыклю Маєран єст найсильнійше лікарство
проти болізни Головы Єсли зо соку або олію пару капель ужывал Вині
варляного маєрану бар добрі питы од натхы і завороту А і нюхати
як приємні так і корыстні єст Мож тым варом і голову змывати
Або потертий порошок заміст табакы ужывати або до табакы намішати проти головоболести
Маєран на порох потертий загнітат ся тістом і оне тісто привязане на
болячий бріх утишыт боліз Коли в ухах гучыт то мож до уха
Маєранового соку пустити глухым тіж і німым Маєран часто ужывати користно єст
а найвдячнійший буде до печеной гузкы або качкы Давно люте мусіли лічыти
ся самы Барз рідко кликали дохторя Часто радили ся наймудрійшых люди в
селі Бачы або бабы котра знала ся на зілях Послухайме жартібливой співанкы
о лічыню ріжноракых хворіт Коло мойой заградочкы Гарні сонце світит поозіяла моя
мила поозіяла моя мила розмай тых квітів поозіяла моя мила поозіяла моя
мила роз май тых квітів Поціяла ва заграбала гарда ружа зышлы Са
моня моя мила са мадоня моя мила до касарні пришлы Са Мадоня
моя мила са Мадоня моя мила до касарні пришлы І як єс
пришла то сой сідай на мою постільку Же бекама ратя знали же
бекама ратя знали же Я мам фраірку Жебы тама ратя знали же
бетама ратя знали же Я мам фраірку Ганця сіла і заснула до
рана білого рано встала заплакала рано встала заплакала же єй болит голова
рано встала заплакала рано стала заплакала же єй болит голова як єснала
жытя болит было мі повісти зараз мем ты пришыковал за размем ты
пришыковал до хторя на місци заразмем ты пришыковал за размем ты пришыковал
до хторя на місци Дохтор пришол ганцю з бадал Хвора ганцю хвора
поочыкай лем до вечора буде хлопец або цура хло пац або цугуры
поочыкай лем до вечора был де хлопец або цура хло пац або
цуґуры А як мі даст Бог дівчат коплю муфары рукавечкы на ручкы
и рукавечкы на ручкы и злоты ланцушок і рукавечкы на ручкы и
рукавечкы на ручкы і злоты ланцушок А як мі дат бог хлопчыка
зіднагам йому няньку ньонь куняньку віку харку ньогоньку віку харку гіш чы
покоівку Ньоньку няньку віку харку ньо анікуняньку віку харкуіщы покоівку Здає ся
же вшыткы знаме чом здоровля єст такє важне і знаме го доцінити
не лем втовды коли го стратиме Єднак не вшыткы старают ся го
захоронити а сут і такы котры свідомі шкодят собі Дбайме о себе
бо страченого здоровля не даст ся уж вернути Послухайме як наймолодшы діточкы
вчат ся дбати о своє здоровля А кєм олеяр водичка Водичко водичко
Виже моє личко і ужка і ночка носик і усточка Ілой і
ручкы і ножкы малючкы жебы м была чыста і красна і здрава
Бо то я школярка школярочка мала чытала Юлия Ваня І то уж
вшытко на днеска Проґрам зрыхтували Олена Дуць і Варвара Дуць Дякуєме вшыткым
чытачам і слухачам заохочаме до слуханя нашого радия і чытаня лемківскых русиньскых
книжок куроци Мимо не слухай Ниґо Лем затримай розуму свойого Дослаба моя
не зоздо Люба моячна выдачцы та
