Радийочытальня #65 - 2021 05 08, Чаруваня
Еп. 65

Радийочытальня #65 - 2021 05 08, Чаруваня

•

Опис епізоду

Odcinek „Radyjoczytelnia #65“ poświęcono opowieściom o czarach i wierzeniach związanych z tajemniczą, ukrytą wiedzą. W audycji pojawia się ludowa historia o hmarniku z okolic Osturni oraz bajka o żywej wodzie, a całość łączy motyw magii, lęku przed nieznanym i pomocy drugiemu człowiekowi.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Пиша пес книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат Добриден
Витаме вас з дорогы слухачы радия ЛЕМ фм і просиме на <unk>
уж одтинок проґраму Радийочытальня Наднеска зрыхтували сме тексты о чарах Люде от
все хтіли познати тото што незнане і знали же істнуют вкрыты знаня
доступны лем для втаємниченых Было то потігаюче але і небезпечне вшыткы бояли
ся незнаного Послухайме оповіданя з Остурні села котре лежыт як зачаруване гніздо
в Прекрасній долині медже пєнінами і высокыма татрами В селі тым як
і інчых русиньскых осадах родили ся чарівны приповідкы Послухайме єдной з них
записаной през Еріку Матонокову Еріка Матонокова Хмарник В стародавным селі під Татрами
в глубокых горах де до гнеска де некотры люде вірят в босоркы
або в тото же іх одвиджают люде з хмар котры называют ся
хмарниками я пережыла таку пригоду Тоты хмарникы страшні выглядают але мают таку
силу же можут влияти на будуче хоц котрого чловека Часто придут до
хыжы і просят ся істи альбо ся просят на ніч але люде
ся іх боят то часто іх выганяют Але пак приходит помста оген
біда даякє нещестя Я кєд єм была іщы малым дівчатком раз єм
была сама дома На полудне пришол до нашого двора барз брудний жебрак
шматя подерте брудний од болота долга кудлата сива борода Підперал ся великом
сукатом покрученом палицьом і цілий был в ранах і пирщах Но страх
Я ся вера барз перестрашыла Молодшы діти зачали плакати кричати але жебрак
лем до кухні ся пхал Просил мя о дашто до ідла Я
повіла єм же маме неє дома а мы самы не маме што
істи Але тот страшний чловек не пішол гет Вышол на піт і
люг собі на сіно одпочывати Полетіла єм до села по люди жебы
пришли нам помочы выгнати жебрака з хыжы Але він никого не послухал
Сусідкы го просили жебы пішол собі дале же діти перестрашены про него
плачут Боят ся го і буде ся ім вночы снил Нич не
помагало На полуденок пришли з поля нашы мама подоіти коровы Были то
мудра і ласкава жена Вынесли на піджебракови хліба і квасного молока Пак
наварили бандурок помастили іх і придали му горня свіжого молока Як ся
наіл просили го жебы пішол дальше бо перестрашыл вшыткы діти Мужа дома
неє повідали пішол далеко за роботом А діти ся вас боят Уйку
Жебрак наіл ся помалы повтерал ґамбу до брудного рукава і повіл Прото
же з того чого маш невельо Ты мі дала ся наісти ґаздыньо
одтепер ниґда на твоім столі не буде бракувало ідуа ани для тебе
ани для твоіх діти І зышол помалы споду долину А пак пішол
собі горі селом Выстрашены діти позерали з облачка де іде Нараз при
капличці жебрак ся стратил як бы ся під землю запал Мама повіли
Діти моі То не был обычайний жебрак лем хмарник і добрі сме
зробили же сме го напорожньо з хыжы не выгнали Напевно бы ся
на нас зомстил Так ся і стало як марник повідал Все сме
мали дост ідла на столі Отец од того часу што нас одвидил
тот хмарник нашол добру роботу вєдного ґазды і ідла нам уж ниґда
не бракло Каждий чловек повідали мама єст зобовязаний розділити ся тым што
ма як ся стрітит з біднійшым од себе Чытала Варвара Дуць В
давных часах коли люде лічыли ся самы вірили же істнує вода жытя
Таємний еліксир котрий лічыт вшыткы хвороты Послухайме байкы награной през редакторів радия
Лем фм Жыва вода Давно Давно тому В маленькым селі мешкала бідна
вдова з трьома сынами Найстарший з них был барз сильний знал ся
добрі быти і ничого ся не боял Середній сын чытал дуже книжок
был барз мудрий і розважний Наймолодший сын Ованьо ничым ся не выріжнял
ґаздувал так як колиси його няньо Не мал часу ани на науку
ани на биткы Селяне а і братя помітали ланьом і звали го
бортачком Єдного дня вдова тяжко захворіла і жадны лікарства єй не помагали
Миняли дни але не приходила до себе Синове пішли до найстаршого жытеля
села котрий мешкал на краю ліса Поклонили ся музко і попросили Помочте
нам діду Буйд ще де градати жылой воды нашы мама вмирают крикнул
наймолодший сен Чародійне джыло Жывой Воды бє на суботній горі під бесідуючым
деревом на котрым сідит зачаруваний сокіл Тот хто там піде мусит вернути
в протягу семох дні по дорозі не вільно ся ани раз обізріти
бо хто ся посмотрит дозаду одраз замінит ся в камін Не вільно
тіж ниґде в бік зыйти Братя горячо подякували за раду вернули до
хыжы і зачали думати хто піде глядати жывой воды Я єм барз
сильний зато пораджу си найліпше повіл найстарший брат Взял зо собом топір
попращал ся з родином і рушыл на суботню гору Якым він єст
геройом Захоплял ся середній брат О што буде як собі не даз
роды Підбордачку дурбачку Чом бы собі мал не дати рады Штоден братя
смотрили на пут Ждали брата з жывом водом Але перешло сім дни
а він не вертал Пропал деси без вісти чор бы звідал ся
Ваню Як люде бесідуют же жыва вода вертат здоровля то так мусит
быти повіл середній брат і рішыл же тепер він піде на суботню
гору Нашому брату мусіло ся штоси притрафити Але я собі дам раду
А може я піду а ту ся лишу з вашом мамком несміло
звідал ся Ваньо але середній брат лем ся засміял До того треба
розуму А ты го не маш Середній брат взял зо собом вчаны
книгы і кропило жебы чорта з дорогы зогнати Так попращал ся з
рідныма і рушыл в дорогу Миняли дни і ночы прошол тыжден а
брата не было видно Ваньоштоден выходил на пут Смотрил ци не одходят
старшы братя але никого не было Вкінци сам выбрал ся в дорогу
взял зо собом кавалец хліба і заострену косу і рушыл в дорогу
Мушу уратувати братів Юзруйти мамому Ішол през цілый ден густым лісом аж
дотер під суботню гору Станул задер голову але гора была така строма
і высока же не было видно єй вершка Ваньос збыхнул тихіцько і
зачал выходити на гору Нараз під ногами чул сычаня змыі котра фурт
за ним ползла Але хлопчыско не звертал на ню увагы Затиснул зубы
і ішол далі Нараз зимоя зникнула медже каменями Ланьо подякувал Богу за
ратунок і молячи ся пішол далі жуп чул за собом голос Уж
мал ся одвернути але здогадал ся же на вільно му того робити
і не звертаючы на нич увагы ішол далі Зас чул голос але
і тепер ся не одвернул товды чловек з рогами на голові догнал
го і выпередил Пожыл воду мамы Матіжы ду суту Як выгідно друго
Гудже морозу Наймолодший брат пізріл вправо де нараз появила ся выхідна стежка
без каменів і тернів Мал уж тама де іти але припомнул собі
слова діда же не вільно му сходити з дорогы Ід собі сам
Я буду ішол так як дотепер По тых словах дальше пнял ся
в гору Вчул і подорожний з рогами нараз зникнул Ланьо понял же
то чорт котрий хтіл го звезти з дорогы до злого нагварити і
од той поры не звертал уж увагы ани на крикы ани на
терні ани на камені Лем спинал ся выгору як лем найскорше міг
Під вершком суботньой горы з печаль выскочыла несподівані велика і страшна веритурниця
Станула на задніх лабах і скочыла до хлопця Ланьо не встрашыл ся
звіра і оборонил ся свойом косом так підышол до бесідуючого дерева а
оно казало му одломити голузку і намочыти єй в лжывій воді З
дерева злетіл сокіл з дзбанком в дзюбі черкнул воды з джерельця і
подал єй хлопчыскови Наймолодший брат сходил з Суботньой Горы з дзбанком полным
жывой воды і голузком урваном з бесідуючого дерева Все коли замочыл голузку
в воді і покропил ньом камені котры лежали при пути скалы заміняли
ся в люди котры прібували дотерти до зачаруваного джерела Два Великы камені
замінили ся в старшых братів Ваня Оба підышли до наймолодшого брата і
дякували му за спасіня Триє братя вернули до хыжы де лежала іх
хвора мати Наймолодший покропил єй жывом водом і одраз стала з постелі
міцна і здорова Заганьбили ся старшы братя же сміяли ся зланя Перепросили
го і міцно выстискали Пак долго жыли вшыткы разом в згоді і
по шані Знаным маґічным байковым атрибутом єст тіж шапка невидимка Неєден Лемко
мриял о такій шапкі жебы по выгнаню мочу хоц на хыльку вернут
на Лемковину Літом <unk> р на мушыньскым рынку спалено Анну Дудову называно
в літературі Дудыхом посуджена остало о босорство Была она єдном з мудрійшых
людин свого часу Єй процес был єдным з остатніх в котрым засуджено
спаліня Послухайме леґенды о чарівниці Стелича котра так як Анна Дуда скінчыла
жывот на стосі Леґенду тоту записал Анджей Потоцкій історик реґіоналіста і аніматор
культуры з Рыманова телицка чарівниця Раз на парунадцет років родит ся такє
крас дівча якым была Орина молода телицка міщанка Шварна як лозына чорноволоса
о очах в котрых одбият ся синява неба лагідну мала натуру як
легкій вітерок в роботі скора была як гірскій потічок Хлопцям подабала ся
барз Але дуже дівчат завидувало єй красы а де некотры стары бабы
аж єй ненавиділи бо іх дівкы не были такы красны і робітны
Зачали прото розповідати же Орина напевно чарівниця бо претіж єй краса єст
не чловеча Скоро появили ся чуткы же Орина шмарила врокы на якійси
цецко котре як на него пізріла ціле зосиніло хтоси інчий мал єй
видіти як зберала ранішню росу тото вшытко мало посвідчыти о єй нечыстых
інтенциях і звязках з нечустыма силами Справа трафила до суду Вызвано вшыткых
котры были готовы свідчыти про теорині і єй саму жебы могла выслухати
о што єст посуджана Пару старых баб зложыло фальшывы зознаня обвиняючы Орину
очыни посвідчаючы тото же єст она чарівницьом Тота заперечала вшыткому зато же
вшытко што вчула на свою тему было циґаньством Суді не знали як
розвязати тоту справу рішыли піддати єй пробі правды през плаваня Выбране остало
місце злучыня двох рік Мушынкы і попраду Бо там был глубокій банюр
Орині повязали рукы і ногы і так вшмарили до воды Як бы
зачала ся топити означало бы то же єст невинна в противным разі
чорт мал єй утримувати на верхы Як єй вшмарили до воды орина
не втопила ся бо повітря під грубым долгым кабатом тримало єй на
воді Люде якы стояли на березі зачали кричати То чарівниця на оген
з ньом І так спалили теличане невинны дівча і навет єдна сузо
спілчутя не выплыла спід іх повік в тій самі хвили іх дівкы
здали ся ім гаршы і робітнійшы В денекотрых селах на Лемковині іщы
жывым єст віруваня в босоркы то нешкодливы чарівниці котры потрафлят шмарити врокы
або одобрати коровам молоко послухайме жартівливого оповіданя Івана Жолема Іванжелем Чарівниця Урядок
Мене в селі вшыткы знают А Вы кумо і Вислахо можете тіж
тото потвердити же м ґазда порядний на никого злого слова не повім
і не занимам ся бабскыма пльотками Але про Микітову євку мушу Вам
повісти же то вірутна чарівниця Не чудуйте ся бо она як захоче
то опілночы на коцюбі і до вас прилетит І хвіт напевно тіж
ма Лем го холат під форбанком Охо А вы што сой думали
Чарівниця Я тіж вам не остатній уж бортак і кус виджу што
ся доокола робит О но най уж буде і по вашому же
хвоста іщы не має Хоц вы іх ін тіж не зазерали Але
молоко чужой коровы забрати знає Забере молоко од сусідскых коров до своіх
і уж І того сусідка нич не надоіт Авка має полны горці
Засне вірите То ся звідайте кумагнатка Што она на яр поробила його
коровы же цілый місяц не давали му молока ани по кварті лем
аж Як сыж зо три тыжні попазли на траві і ку з
них вышли єй чары то зас появили молока А Євка І товды
доіла цілый дійник Бо вшытко кумово молоко пішло до ней Аж вас
цікавит як она тото робит О Она знає як тото зробити Чарівниця
Приходит якоси на яр до кума ґнатка і на пан біг просит
пожычыти єй плахту коничу І ґраз ім ся скінчыл свій повідат Ани
мам уж ани макуха ани отрубів Помастите коровам січку як мі не
положычыте хоц кус то коровы мі барз тратят молоко бо през цілу
зиму мали покус то конич то макух то трубы так же уж
привыкли добрі істи і зато покус ся доіли Пожычыте мі хоц плахту
коничу то уж сий якоси пораджу бо уж внет худоба піде ся
пасти а на трафи коровы зас будут мати молоко А кумг надко
Мал коничу іщы тост бо він го так назгайнувал в зимі коровами
як євка А тримал лем покус для коня А же они сой
сусіде то ся над ньом змилувал Дал єй одразу обермок коничу до
рук і казал прити іщы раз з плахтом Євка носила тоту конич
домів не доокола по стежці яком она завсе ходила до кумагнатка а
просто через загороду Хоц штоправда трава ся іщы на ній не зеленила
А чого она так носила га А видите Не знате то я
Вам повім того же она чарівниця А так чары ліпше діют Чекайте
чекайте іщы ся нич не звідуйте бо як Вам вшытко оповім то
ся аж зчудуєте Як євка приносила тоту конеч до свого бойска то
ся зараз вернула том самом дорогом до боріку Магнатка і по дорозі
штоси чарувала Іде пару кроків а потім ся зогне і нибы підносит
зо землі тот конец што єй перше нибы дипал А потім заскус
іде і зас робит тото само Але ви не вірте же то
она стратила товды тот конич то она го товды нароком шмарила на
землю бо і треба было зачарувати ним тоту дорогу жебы поній молоко
од коровку магнатка перешло до Яйкоров І для того она ішла з
ним напросто а не по стежці бо напросто чарами легше одобрати молоко
як по стежці А го Тепер уж видите же она не лем
по той пожычала коничу же лем ним можна зачарувати молоко А вы
іщы не певни же она чарівниця Ходит А коли ходит Ви кумо
і выслаго Так як моя стара В неділю самы пасете коровы жебы
ти тиска хоц раз на тыжден ся добрі выспали І лем выженете
коровы на рін і они лем там прудко дакуслизнут А уж сте
дума бо треба іти до церкви І як лем єґомос возмут бальсом
Благословен Бог наш Аби уж побожно одповідати Амін Або старати ся іщы
в притворі поцілувати іх в руку Як они лем заходят до церкви
А Євка На благословен Бог она іщы пальсе коровы на файній траві
Даде на Меджы або коло потока А потім попазат іхіщы на отаві
або на конечы А чого Бо мусит так бо така умова з
чортом же може іти до церкви але аж на іже героовины цитали
Ольга Меляня і Наталия Пелегач Выходи два гори лаґає того з того
люби Выходи два гори лаґдає того з том люби водны Хоц цьово
стара ляґо Сьоно стара лаґантель хоче бына Рослуче освыла мене з веді
розме тводе сва лопцу з буде сва тво сме с Дівчата доднес
мают ріжны способы жебы чарувати хлопців Послухайме жартібливой румуванкы в котрій можеме
познати пару способів на очаруваня другой особы Анна Реджанець чарваня сіджу я
при столі нога на колышу І до Тебе милий без напишу Бесіды
люде Сама тіж так думам же мали заходит штораз рідше ґнам За
то бомбануй Не знам што ся водит Може днес за тобом Інча
дівка ходит Не думай си не вей же я так одпущу Як
єм раз зімала Не такы скоро пущу Мушу Тебе милый днес зачарувати
жебы то одмана не хтіл уж втікати Мачу тепер врокы мій Міленькы
Матя не любити інчой Люби завсе лем ня Ой мечу я мечу
і метала буду Жебы с не полюбил ты николи другу А тепер
запалю червену калену Не нагод николи те другу дівчыну На погрібач возм
старе ґачы з плота Найты не приходит на другы охота Над беляхом
розлійом горнятко молока Най ся не озерат зато бам вывлока Старий кабат
подру на шырокы стрянды Жебы ти надавал другы дівці ґамбы Як ся
днес способиш до інчой уж Паркы най ся те покажут на ґамбусі
пархы пойме чыя вырокы полудне і в ночы зараймилы другій дівці вочы
Там на купі сіна Кваракот даче Назношти миленькы Як мі серце плаче
бо я вшытко выб през дзеркальце своє Де вечером ходиш сонечку тумую
А ти ци загодиш уж щербаті мальці І тым придаєш ой же
пребараз великый Тепер я зас спалю в огнензурил Скінчыш милы скінчыш тоту
комендию Не думай си милий же ти горожу Радше милый думай што
щестя воружу Заран я прикрашу твій калап перечком жебы м дале была
твойом фреєрочком Тепер я докупы позберам барвінок жебы м скоро вела свій
весільний вінок Як ся ты од вроків Не попсує краса зробиме весіля
на самого Спаса Бо він тобі не ви чого ся чарую бо
я барз за Тобы одтиж не банную кінчу милий кінчу Тото басорчыня
бо ся уж приближат Нам пора до іня на ся ти по
ноче не знат караз дівеця Бо зато бом тужыт Твоє чарівниця рецитувала
Софія Рутковска Запрашама до выслуханя пісні чарівниця сплатні танці душу Монікы Малґожаты
Ліс і Михала Кайді свісі Золочарую тебе жебы зграти до мехів не
операй ся мій милий то гуля тебе леціным веде Аншытко там што
Приєд до мене маєр будешніти цю ти отворів інчый преміі поза сіт
най на тебе о компізю а ты будеш ціли творяча рівниця То
є твоя чарівниця без той боляш пет є твоя чарівниця стары тела
лет для мешат цінцы Оддавна люде вірили же завдякы воді жытя таємным
еліксирам заклятям чарам Можна перекрочыти барєру знаня познати тото што таємне і
неможливе Днеска не є уж маґіі такой як давно але дуже люди
вірят іщы в ріжны амулеты предметы елік сіры і чары Дякуєме за
увагу і запрашаме на наступны одтинкы нашой радийочытальні ыфру быбраны од бозаків
на мусислю Од без подій про то мо мило висловня Устя люблю
не рік медло ци змі того ци о ся роби Не мож
мило як быстяти ций го давно полюма же мі ослил пафорну це
выділ за носо о прові моі молоды