Радийочытальня #70 - 2021 06 12, Колиси в селі
Еп. 70

Радийочытальня #70 - 2021 06 12, Колиси в селі

•

Опис епізоду

Odcinek 70 programu „Radyoczytalnia“ to czytanie opowiadania Semana Madzeliana „Kolisi w sieli“, poświęconego dawnemu życiu w łemkowskiej wsi. Narracja przywołuje sezonowe wizyty wędrownych handlarzy i rzemieślników oraz codzienność mieszkańców sprzed wysiedleń.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытаня Кыша пез книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам добера
Добрыден дорогы радийослухача Сердечні просиме на <unk> одтинок проґраму Радийочытальня Поколіня котре
памятат Лемковину сперед выселінь споминают єй з сентиментом але і дуже такых
люди якы знают єй уж сучасну змінену з охотом слухат оповідань як
то было колиси Днеска в нашым проґрамі постараме ся кусцьок приближыти климат
давного села котруй старал ся передати семан Мадзелян в оповіданю під наголовком
Колиси в селі послухайте Семан Мадзелян Колиси в селі Давно до села
приходили залежно од поры року ріжны люде то за мізерным даякым заробітком
або просто пожебраню Місцевы люде одріжняли іх од себе тым же тых
што дашто продавали называли преґнарами то єст лыщарів дехтярів каменярів оліярів дрітярів
гончарів і інчых Крім них до села приходили люде ріжного віку часто
парами і просили о поміч Такых звали на лем ковині волоцанґами На
такых люди варили Нич не робит лем ся волочут всякых інчых якы
не могли працювати старых інвалідів звали загально дзядами На яр коли почал
таяти сніг приізджал до села Мазяр переважно з села Лоси повіт Ґорлиці
мал він великій віз запряжений в добры коні а на возі дві
три бочечкы мазы Іщы перед селом голосно кричал мазы коломазы Каждому ґазді
мазь была потрібна до смаруваня деревяных оси головно в возах Так выходил
ґазда з дому з мазярком і купувал тот товар за грошы або
часто мінял на овез што было на руку для обох сторін Лосянів
люде уважали за спрытных і мудрых як на тамты часы уберали ся
одмінно од інчых Лемків більше по містецкы Мазяр Я сой Мазяр з
села Лоси продам мази Вам на Оси Лем купуйте туньо дам Покля
полну бочку мам Мірку вілса за маздницю Жебы м мал на кєсе
лицю Будаш іздил як по маслі По грибовій ци по яслі Вера
Боже добрий товар Все купите од ня бровар Іти ґаздо куп цак
мам За пілдармо тых не здам мазе коломазы до плужніх колічок долозів
добричок жебы не пищали жебы ся не стерали мазе коломазы чытал Михал
Родко Вчас великого посту приходили зо своіма выробами выщары якы реґулярно осіню
і весном явили ся в селі Ішли од хыжы до хыжы і
голосно реклямували свій товар лыжкы веретена боденкы Выщар Ясей Выщар з села
Ліщын з Ліщыновых роблю дров лужыців Лыжкы і варишкы і продаю ґаздынь
Мам зядлівця веретена <unk>ra вырізблены на маселко козубкы ялицьови одсіжачы і дубовы
праімкы а вербовы обпавачкы і вільговы лыжничкы Вшытко внеска сой купиме бо
лем внеска тунь дам вы ґаздыні не жартуйте Покля добрий кураш мам
Лужкы веретена робила правды кортята дівникы на верешникы і для діти малюваны
комикы Кому іщы за грош За два Лем раз два чытала Віктория
Тылявска Од часу до часу фуром приізджал Гончар На його возі полным
соломы были старанно опакуваны глиняны горці мискы двійнята дзбаны і горнятка Гончар
мінял свій товар тіж на зерно і такє ґратя треба было наполнити
пару раз што бы го набыти Дехтяр носил свій товар на плечах
в мішку а привязаны до нього мотузкы опасували му плечы В двадцетлітровій
банці мал де геть мірял го маленьком кватерком З огляду на його
ремесло одяг насякнутым продуктом аж блищал Зато пішла така приповідка брудний як
дехтяр монолоґ дехтяря А я дехтяр зо ного ногы з чертіж ного
бале реку може знате В нас моц овец ходуют А чом си
нас зовут же з того села што в нім козы куют Але
мы ся тым не фрасуєме при ґаздівці сойку згандлюєме греку то дехтом
то о ним і о ним незле выходиме До фричкы бале рем
през псарів І во ним достане ся даякых товарів то реку коробкы
нал не на лікарство або і так выпити лем треба остати Добрі
обпачыти но реку гандлювати А де геть Моі Стеве на вшытко помагат
і корові реку як не домагат на ратиці і оту Здутя і
вам реку на обутя і о до ного жаден ґазда ся не
може обыти без нього лем клупте оне де геть чытала Наталия Малецка
Новак Праві каждий місяц приходил до села Мышкар чловек якій мышкувал каструвал
быцькы еприкы свинкы і бараны В нас мышкарьом был вшыткым відомий моравяк
Антек якій настале замешкал в Ґрибові Важыл далеко понад <unk> кільо Не
потрібувал в своій роботі специяльной помочы бо был міцний задні ногы привязувал
высоко на голову звірята ставал ногом і зграбні робил операцию Жебы быти
сильным потрібувал дуже зісти З тлустой куры оставали лем огрызаны кісточкы Коли
переходил през село голосно кричал з чешскым акцентом Міш Кольц Міш Кольц
ним то матери страшыли неслухнячых діти І коли Антек ставал на порозі
хыжы то дітиска тримали ся за мамин кабат а іх очы просили
єй о пробачыня провин Він зас з дітьми жартувал наказувал слухати родичів
а так направду любил іх більше як дахто інчий Од часу од
часу приходил до села Млинчар тот што острів Млинці Його зарядом был
лем Оскард котрым острил затуплены камені Памятам як такому майстрови трафил ся
неприємний выпадок неосторожно куючы камін розбил го надвоє Закля ґазда ся спостеріг
тот казал собі подати мокрий мішок якым прикрыл дві половины Наказал домовникам
жебы скорше не знимали го як на другій ден бо як радил
камін має ся выгрівати і буде втовды моло добрі і долго Взял
заплату і вышол спокійно з хыжы Ґазда потім долго лаял млинчаря і
свою наівніст Реґулярні приходили до села жебракы котры мали своі рейомы і
остерігали інчых жебраків на своіх селах Дакотры з них німо і долго
стояли перед дверми обложены торбами і лем іх очы благали ґаздів о
ласкавіст Інчы вывченыма просьбами монолоґами старали ся змякчыти серця жертводавців Уж за
порогом клякали на коліна долго молили ся били поклоны і за пару
грошів призначали тоты молитвы усобшым з той хыжы Де заставала іх ніч
там ночували Дзяде вшыткы Дзяде за рваниці Мают торбы і палиці І
ходят сесяди тады Без пашпорту бо сут дзяды Од бо ґущы до
кунковы Ідут сліпы і немовы Поминают грішны душы А в іх хурдах
гризут ушы О як бідний ти наш край Хоц ту гарді як
выфераю Возьме Боже одтар пана бо ту доля апокала чытала Аня Дзямба
цілком оддільну ґрупу люди становили лемківскы циґаны Не мали власной землі бо
і не старали ся мати Іх добытком была бідна хыщуна найчастійше побудувана
на камінях коло річкы Дакотры з них были добрыма ковалями або музикантами
І такы як не заходила потреба не ходили по жебраню нанимали ся
по ґаздах копати студні будували пивниці корчували ґаздівскы поля добывали камін з
каменьоломів толкли го на дорогах і радше на таку роботу мали патент
бо нихто інчий не хотіл той роботы робити Зато іх жены ходили
по селах запрошеным а при нагоді дахто дал поворожыти і так зарабляли
При тым пропала ту і там неєдна курка хоц на горячым учынку
тяжко было трафити на злодія Музиканты за Іваном Русенком Мы циґана нич
не маме Лем гушелькы смерикови тай си граме Ой гушелькы вы можете
вытягнути з Лемка душу як заграте Лемко співат Лемко грає за богатство
за пінязі він не дбає Буду ходил все на танці Най фраз
бере най фраз бере моі кєрпці буду цупкал буду гукал Хоц бы
м потім просто стукал Музиканте ріжте смиком най сой гулям так як
вітер В горах дико Музиканте ріжте в басы най все будут не
проминут млады часы музиканте так заграйте най потрачу і гунянкы нич не
дбайте зохты пасил сой ви танцы своі млады часы танци свой глади
часы сли раю і басую ся казурил мой хоч Волоцанґы ци ваґабунды
все старали ся когоси ошукати або окрасти Єдного разу пришол такий довдовы
аннушкы яка мала дорастаючы діти і попросил о ніч ліг Приняли го
дали повечеряти за што тот ім до пізной ночы оповідал веселы історийкы
вшыткы насміяли ся доволі а волоцан перед самым сном повіл ім такє
но Тепер я оповідал самы веселы байкы Але рано оповім Вам таку
смутну же вшыткы будете плакати і направду Рано як поставали плакали вшыткы
бо не было в скрині грошы лахів черевіків і веселого Волоцанґы Такы
Лемкы втовды были честны Довіряли каждому і на правду легко было іх
обдурити Навет не мали одповідніх замків в дверях лем примітивны засувкы і
гачкы Не было тіж звычаю дурканя до двери лем входило ся без
ниякого упереджыня А коли од часу до часу дахто застукал в двері
то ґазда не сподівал ся доброго гостя А такыма были шандаре цеквестаторы
ци інчы урядникы Обовязком каждого Лемка было погостити гостя без огляду на
тото хто він не был Николи не звідували ся такого чловека што
він хоче лем ставляли на стіл ідла якє мали найліпше або хоц
лем молоко хліб сыр ци бриндзю Бо такє повинно быти в каждій
ґаздыні Веселыма і добрыма людми были лемківскы дротаре якы найчастійше приходили ту
спід Татрів Мали зо собом кружок припаленого тонького дроту і щыпці якыма
зграбні дротували черепы горців цибанків і інчого линяного ґратя При роботі были
веселы жартували часто співали жартібливы і смутны пісні Хоц декотры были з
явірок білой ци чорной воды вшыткы повідали же сут од шляхтовой як
бы то была якійса відома столиця світа а не мале селечко о
стрівец шляхтівскых Русинів уберали ся типово по лемківскы вгунькы таперкы голошні кєрбці
і нискы чорны капелюхы а ціле облечыня было з білой волны прикрашеной
червеныма кытайками Дивне аж же они ся там выгора остали до <unk>
рока Через вікы не змінили мовы ци обычаів Тротар Ясий Дротар од
Шляхтовы як мій отец як мой брат Вшыткы роботы знам і дратоват
а на році ношу драт гарті дротоват де мола дає з ґаздыня
там дратуй і барз рад бо заплаты за мачыня за роботы і
за драд Хартє дратоват Як лем дашто кузьок даля то здратуй што
лем тра Горці дзбанка ци двіната або спляту серця два Горці дратоват
А як цика по ворожу Што Вас чекат добре зас ци весіля
циґстинята а фрасунок возны фраз Горці дратоват рецитувала Софія Рытковска Ходил дротар
од хызы до хызы горці дроту Великы мали дроту вал курил файку
і сплювал за роботу піняз і казал сой дава Холил дротар од
села до села Горці дроту Малицьом ся підперал за дівчатми позерал кричал
горці дроту вец за сом собі співал Де сут горці і велькы
і малы Горці дроту Не смутте ся дівця та зем вам та
сут горня та дідо Дротар здротує та позартугує ходил дротар по горах
стежка Горці дроту Змуку носил торбинку звиток дроту мериндів на нога гону
ци ґєрці дуган в тамакєрц Ходил дротар з біло чорной воды Горці
дроту Великы малы дро бал дурил файку і сповал за роботупін нягальзі
казал собі давати Монолоґ каменяря Я м каменя з бортного Мам добры
млинці і до того дурбакы такы Што як потягнете ним косу Хоц
і не в росу лем в само полудне буде тяла кустрицю як
жало Купте сміло бо лем в бортным сут такы камені Же як
возмете го до жмені не пожалуєте лем в самі подякуєте Но ам
Линці сам ся Вам буде обертал Лем кус будете жолнірком попихати І
все будете бортняна добрым словом споминати же Вам дал такій інструмент в
рукы Што бы смукы напідориндів Намелете сой мукы на перогы ци там
книжы кєселицю ци на чыр Лем там буде секендувал дир дир дир
Купте млинец чытала Ольга Пелегач Дално то нагнескы же сут ветеринары і
докторы а коли неприкладаючы корову в брісі поры То лем зателефонуєте приде
ветеринар но і хворібско пропало загваряч Давно тому лікувати знал лем загваряч
Але загваряти то тіж ся треба было вчыти од няня або діда
І коли приходила біда то люди скалетіли до такого сусіда і просили
о ратунок Такій дуже не коштувал лем за почестунок Він шептал сплювал
на врокы на поробліня і знате не раз помагало на терпіня Ци
то корові на курділя ци на вытруд хлопчыску загваряч лем кус зіля
або головку чест скумал І лем все давал хворому надію же буде
здрал Чым ліпше загваряч загварил то люде гварили Же ся з нечыстом
силом змагат же то силач і з такым нема што зачынати лем
треба здалека шапку перед ним зняти і по найбі муречы Ґазда мал
ціле обыйстя обгороджене козярками з ялиці хыжа стесаного дерева крыта ґонтом західня
Лемковина і не было ту нич з глины лем з кльоців зошфалів
делин округляків Навет підпорыш што підперали од берега причолок Были з грубых
ялицьовых пняків Стайня з чутовом стороном была кус до берега вкопана як
бы од вітру ци людского ока схована Боіско де ся молотило ціпами
так само было выложене долинами дулями Так што як выпало то і
танцювати было там мож Лем же од того была світлиця при хыжы
бо в хыжы ся не раз припалила кєселиця а ту як єс
вошол то пахла смерекова і соснова жывиця як кадило Сыпанец стоял кус
на боці од інчой забудовы лем студня была по середині обойстя жебы
выгідно было ґаздови по воду ходити лем зачало свитати рипнули заскрипіли двері
і ґазда ставал на порозі Видно было же шепче сой молитву позерат
на хмары і позолочены сонцьом горы Выберал роботу на блудний ден На
весіля ци Кстины ґазда сам не просил люди Од того был терентий
Комірник просатарьом го звали Він вшытко полагодил зато му хліба дали Просатар
мал перо червене за капелюхом і просил зо щырой душы низко ся
кланял пак одходил і цілу компанію зганял до весільной господы Мал він
своє місце в громаді І як треба было засідал з писарьом і
війтом на раді люде тримали ся невченой але мудрой рады де нас
не просят там най нас ногы не носят Часы ся змінили з
нима Часы ся змінили е і люде з нима Часы ся змінили
няньове постарили анами кєрує Ей як Війтер задує анами кєрує ей як
Війтер задує Заграйте мі гушли Не заграйте рібасе Най сой вы танцю
Гей своі мады часы Най сой вы танцю Гей своі мады часи
Моі молоды тосы гей не ужыли красы Моілады літа Ей не ужыли
світа Моі млады літа гей не ужыли світа Заспівати не мож Гей
пригуша грибасы Тільді потрясаний Ей як дідорих часы Тількі потрясаний Ей як
дідорих часы Такых люди якых описал Семан Мадзелян не мож уж стрітити
на лемківскым селі Векшіст з выміненых професий загынула або остала заступлена інчыма
Але треба памятати о прошлым бо і тото што минуле ма великє
влияня на нашу достоменніст на тото кым сме іду до Лосиі здале
коєдного тридний рідного до дворо здає до двійдных рідного Варто до Вас
<unk> най мі никого не ели Знатній ніс яжник нада