Радийочытальня #71 - Лемківскы села
Еп. 71

Радийочытальня #71 - Лемківскы села

Опис епізоду

Odcinek „Radyjoczytalni“ poświęcono tekstom, w których pojawiają się nazwy łemkowskich wsi, oraz krótkim przypomnieniom o tym, jak rozciąga się Łemkowszczyzna w Karpatach. W programie czytane są też wiersze o Fłorynce i samej Łemkowynie, łączące opis regionu z jego historią i pamięcią.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Киша пес книжок єст як тілопез душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат Добриден
Сердечні витаме і запрашаме на проґрам радийочытальня Днеска припомнеме пару текстів в
якых являт ся назвы лемківскых сел Очывидно не спосіб вымінити в протягу
єдного проґраму вшыткых сел але постараме ся вычыслити як найбільше Як вшыткы
знаме Лемковина розтігат ся по пілнічній стороні Карпат в части Сандецкого Бескіду
през Низкій Баск по західній страны Бєщадів Окрем того до територий Лемковины
зачысляме <unk> села з околиц з Щавниці і вісем на пілніч од
Коросна На початок послухайме верша о найбарже славным селі на Лемковині в
Фльоринці Фльоринка Як Австрия ся розпала Габсбурґы пропали Вільно народы зітхнули Каіданы
опали Ухры Чехы і Полякы склали свою владу А Русины До Фльоринкы
скликали на раду То народне было віче з цілой верховины і выбрало
Руску Раду Уряд Лемковины світла радіст звеселила Бескіды Карпаты уж николи ся
не вернут талергофскы каты повстал нарід што го врахы прирекли до смерти
встал за волюй свободу Хоц бідний обдертий повстал нарід што віками під
ярмом гнул шыю мы свобідны мы руснакы ідме під Росию Громом Бескід
облетіла радіст превелика Ци чуєте добры люде своя республика Ярослав Качмарчык Хыляк
Хромосяк з Крениці закликуют за чест встати родимой землиці край знищений кругом
всяди могылы і гробы Всяди смуток всяди нужда голод бруд хоробы краі
віками Знедолений розорвал кайданы Як же было не радити Свобода настане В
нашы хыжы загостила воля вымрияна Не дивуйте ся што в Лемків лиця
заплаканы і з радости вшыткы вины ворогам прощали В згоді мирі з
сусідами жыти наміряли та коротко сонце хріло Світило в Карпатах Не гостила
долго воля в лемківскых загадах Лехійоны пілсудского край поневолили гірше ярмо як
австрийскє на Лемків вложыли никому было помочы За Лемками статы і панове
Руску Раду шмарили за краты і жандармы задусили лемківску державу і вывели
патріотів на судову лаву Все ж Фльоринка не захыне в памяти народа
Ци то скорша Циль пізнійше Блисне нам свобода чытала Моніка Тилявска Лемковина
то част Карпатской Руси котра єст поділена медже ріжны державы Єднак Лемкы
все мали свідоміст же єст то єдна част Іван Русенко в вершу
Лемковина О преділят границі Карпатской Руси од Тыячова Ужгорода аж по Остурню
в Татрах Іван Русенко Лемковина Каменисты путы і Потокы Вучы мересовы дебры
і Лисидремучы Кыцяры Высокы Поляны зелены Пропастны ростокы зрубы пороснены А школы
маленькы хыжы деревяны діточкы босенькы люде застараны Темно в хыжы Смутно смотрят
іконы на стінах Колопеса бранчат мухы хусы куры в сінях Кус дерева
за стодолом на купі чатина Біда смотрит через выгляд Ото Лемковина Я
родил ся твоім сыном Доля моя бідна Та люблю Тя Лемковино Моя
мате рідна І хоц земля наша бідна Доля навидна Не забудут моі
очы Тихых гірскых ночы Ани серце не забуде Покаль жыти буде Бо
цим годен позабити Нашу гірску красу І смеречкы і поляны Де ся
уці пасут І черниці і аферы Ягоды малины Вера Боже не забуду
ни да Лемковины Шумят лісы крают пісні Гей за давны вікы А
яличкы ся кланяют смерекам столітным Хмары плынут понад хоры тихонько як гусы
Понад хоры понад лісы Ізкарпатской Руси Од Тячова Ужгорода през гуменны Пряшів
Пынут ґу нам милы хмаркы Звісточком од нашых Ідут дале ґущавниці през
татряньскы турні През шляхтову Білу воду гей гет аж ґу о стурні
Аліс шумит пісню співат І слухают хмары О волі О прошлой славі
і о часах старых Там в Розтоці видно село Далеко пред нами
малы гешкы стару школу і під бляхом корчму Солце сіло за кычеру
і вітер уж стигат Кліс спокійний пред вечером і легко дихат Роса
падат місяц зышол тишена на селі Лем здалека чути граня циганьской капелі
Я Вас люблю як і своіх Цигане Романе Вас холодных і обдертых
і споневераных Не мате свойой отчызны ниґда непризнаны Лем любите нашы горы
бідуєте з нами І бідны сте выхудакы нес землі без роду Як
я люблю ваше храня і вашу свободу Чытал як олтутко В пісні
написані на русинковы слова тіж выміненый єст Уж город іщавниця Послухайме той
пісні приниманой за гымны Лемковины паранжациі тарочкы Вітрапа Воскраз і право і
Най прис рывы найсліды з <unk> рывы найнас провы В інчым творі
Русенко вычыслят лемківскы села в котрых мож глядати жену Хто ма замір
ся женити або лекция з лемківской ґеоґрафіі Смоте на мапу Хто ма
замір ся женити Най не чекат до осены Але най ся гы
пообзерат най ся шумні поприберат і най дораз ся оженит Бо хто
сой жычыт доброй ґаздыні най сой выберат жену зо Ждыні А хто
зас любит молоды дівкы тот най перейде аж до фанівкы там сут
дівчата лоцінь горушы але не мают ґрунту нихрошы Як лем богаты хоц
стары вдівці можут сой найти жену в Ванівці Але як іщы молодий
вдовец то най ся удаст до Костаровец там сой выбере Ах оцкусий
бридку Але достане дуже майку А хто бы хотіл доброй співачкы то
най ся звідат де до мухначкы де до Тылича або до Гуты
Там сут дівчата што знают нуты а іщы тото потихы повім же
часом найде шену в Лапові лем до Ухрына ніт чого іти Бо
там дівчата не мают діти А котрий любит парс чорны очка то
най ся удаст лем до выслочка Хто собі зычыт зас парадницю то
най посмотрит лем на креницю А хто зайде аж до завадкы то
певно найде ділучат хваткы А хто уж нияк не найде пары то
най ся звідат де сут брудары Бо там на <unk> народа тисяча
женского рода Ай вороблику шклярах кролику В ізбах в Ропици в Чарні
в Рипнику лемківскых дівчат мате без ліку Темперамену лем тра до того
і кус одвагы і силы в ногах Але Річ перша то сут
дуляры най о тім знают моды і стары Женити ся можут навет
дурні ци то в репедіі ци то во стурні Най собі каждий
мапу розложыт і най поглядат декотре село найде сой жену яку сам
схоче і буде ся му до смерти вело чытала Моніка Тылявска Подібні
села вычыслят Іван Желем в вершу З Новым Роком складат желаня жытелям
цілой Лемковины Іван Желем З Новым Роком сільы сільо пахіваю З новым
роком вас витаю В новым році добле люде най Вам доля краша
буда Штобы были ви здорови І в Білянці і в Ханчові на
Бодаках в Зындрановій в Лосю Грабі Маластові во Фльоринці і Кумкові і
в Новици Ґладышові та в Тыляві і Лабовій всі з Розділя і
Бортного і з Вірхомлі з Вапенного з Прегонины і Святковы з Перегрымкы
і Шляхтовы та з Вільхівця і Высовы Полян Волі Березовы Ісп Перункы
і Мысцовы Ждыня Фолюш і Терстяна Пстружне устя і тиханя Рыхфалт Шквіртне
Радоцина і Свіржова і Мацина Тылыч мышана і Крениця солотвины і баниця
тамушына і снітниця ріпник котан і ропиця ропа рібкы і ропянка Шкляры
Дошно і Поднарка Чырна чорна вышоватка Чорне мокре і заватка Смерековец і
Смеречне щавник Щавне і конечна та Ожынна незнайова і Розтока і далійова
Лубків Квятонь Опарівка Бонарівка Іванівка І Явіркы Явірник і Команча і Барвінок
тай мохначка і Ліщыны Словом вшыткы з Лемковины Тіж і до вас
Лемкы мова што од Одры до Азова та за морьом на чужыні
Щестя Вамбы долі ныні щебы ниґда не хлайре Што был вас плечы
не были што б здоровы груди мали на кашля лем лем співале
добрі ілле мало пиле і до праці мали силы Міцно в ногах
ся тримали і головом міркували Што і як і чом і на
што В світі правда іле дашто што б вас в баті накололо
а не в кежах І николи не стлікало вас в пахляпці Добрі
спало ся як не спит гарде снило ся як не снит най
зародит ся пшенниця в Петра і Афтана в Грецы Макрияна і Максима
вонфрия в Никодима і вдовы Максим Ниге тиж і в Старой Василь
Легы Купу стохів на помільках полно земна при одвірках на перохы і
галушкы і на хліб і на ватрышкы на варене і смажене выпікане
і свячене А кєд дахто ріже пана і на торты марце паны
што б вродили ся вам в Поли капустычка бараболі крумплі бульба і
зимлякы і компериі як панякы тай бандуркы но і ґрулі В саді
єны бере дулі і ранаты антомівкы райскы ябка єст спасівкы і ринґльоты
і ванґєркы вшыткы з соготь Як тыкєркы ай Высокій і вмалена єскыскы
На карбаты і ґельсеты на лейбекы аплічата ґачы ґачкы і ґачата Што
бы жывыну файну мали зерном сіном годували Буде масло і машлянка будут
сыры і сметанка буде мясо тіж в росолі і о маста в
бараболі Будут драґлі і котлете нудучынкы і паштеты і кобасы ци Быт
хорошы скриня і добробыт в каждій хаті І будеме так богаты што
б уж піше находили лем автами вас возили І до склепу магазину
і до кумів на гостину Іщы речы добрых сватів най ся женят
не женате дівкы жамуж повыходят А женате діти родят Штоб мыняли в
вас клопоты і вы жыли бас тульботы Што без сонце вам так
гаріло штоб не намерзли на випріли Шта бели то было літом Зо
спекотом дощом квітом А і зима Симом была Хоц з морозом Але
мала Штобы славу добру мали На гостинах гостювали На весільях танцювали на
хрестинах поспівали На поминках поплакали Што бы было все як треба і
для інчых і для себе штобы всі вас поважали шанували величали і
в потребі при нагоді близкы были вам в пригоді Дітям тіж я
повіншую най вас люблят і цілуют вшыткы рідны мама тато найден каждий
буде святом што бы вы старшых шанували до наукы потяг мали Што
бы не были выледачы Моладых літ не марнували але жытя познавали з
книжок а пак з честной праці Іщы на тым твердостою Штобы жыли
в спокою Більше штобы не воювали а ґаздова ґаздували робітникы зарабрали вчене
жебы москували а і косу здобывали На щє вам весело жыє Кому
сміс ні Най ся смія А то жыти Вірте гріх Смуток мене
передай сміх так вам Лемкы вшыткым жычу сію сію щестя кличу сію
жыто і пшеницю овес гречку сочевицю Вам на щестя і пашницю собі
же на паляницю шумія приша в цикый Рыцерде мібити моя сыносерде Мібити
моя сы Сана сіпа остава судари Я стріляю два розлуцит на стріляня
Они то людскє одмаганя то вырочы Я свою майкрасну проєрут Я свою
майкрасну проєрут підрома Юже ся зазерены Назвы сел не сут припадковы але
часом сут так стары же не знатя докладні одкаль ся взяли Тото
скланят люди до выдумуваня леґенд Послухайме одкаль подля леґенды взяло ся славне
уздоровиско Высова Велислава Старе тото наше село Велислава або як то гнеска
вшыткы зовеме Высова ой старе Іщы товды го так называно як тыма
зеленыма верхами шухаювал славный збійник Ватажок Савка Іщы товды як вырастали кєд
ся похынали іщы найгрубшы нишні ялиці слухаючы чудового оленчыного співу А красна
была Оленька кєд бы як ідочка в літі весела як ярний вітер
З далекых сторін приходили ту парібці жебы лем позріти тоты оленчыны очы
Радували ся нароблены на паньскых загонах люде Коли спів тот почули а
старшы ґаздыні рукы складали до молитвы о щестливу дівочу долю Лем очы
паньскых ґаздів злы захланны Назвячы позерали шадно водили з Вінками за красом
дівчата чыхали ждали часу Нихто ся не важыл скривдити прекрасну о Лемку
бо мала оборонцю в горах Лем зо заздрости злости панны Людкове пущали
чуткы што она босорка же зіля о сході сонця сперат же шкодит
людям і жывині ползы чорны чуткы пересмикували ся як хатина і ранили
серце дівчата Раз ґу в вечеру коли зліса вертала з кошыком червеных
ягідок Сходили ся паньскы посіпакы на стежці і з криком привели до
села Гей відьма босорка До огня ю огня кричали І такой огын
кладут Судці на паньскых покоях засуджают Вістка соколом над хорами летит гын
селами іде Нарід як велика вода гірскыма долинами плыне Стігат на оне
чудовиско Стало дівча при огни Блиснуло очами аж панове стерпли од пізріня
того проятого Люди ойкнули як судці вырок прочытали Спалитию спалитию заверещали посіпакы
Привязали о Лемку до стопа головні в огни поправляют А Оленка як
заспіват Аж медже горами одозвал ся єй голосик Ци ходит сонечко за
вершок зелений За што мене кареш Боже премилений За што мене за
што так кареш Боженьку любила м шухая в святу Недільку Болет мі
голосы аж дызеленгаю Ратуй мене ратуй мі милый Шугаю Як єден тот
быстро ногій зрыват ся Савка а з ним і товаришы його одважны
збійникы Блиснул Савкій меч розпірхнули ся зо страхом паньскы посіпакы Уж буто
на руках маленькой розтяты уж ся о Лемка набранєм конику парадує Гє
ге ге лем одголос деси там в серци гірся повторил Онімилы люде
долго стояли серед села Величели ватажка славили Божу Ніче льославили і назвали
село Белислава чытала Меляня Пелегач Лемковина славит ся мінеральныма водами лемківскы уздоровиска
сут штораз барже популярны Послухайме співанкы о Василю котрий мешкат в Баници
в котрій чує ся найліпше але раз в місяци одвіджат ярмак в
Креници здрою ага Василь ціле жытя мыск в Лем в баниці Радмісяций
су на ярмарк в Ґрениці твердий то был Лем ковшыткы о ним
знали хлопы передны селі капелюхы знимали Жыл собі спокійні в своім рідным
краю і был того певний же жыє як в краю на скє
бурдакы тото памятают же на цілым світі осе поважают і жебы ся
тіли можого новчыти Але бібор такы не хочут радити Ці Европска Унія
меншы попере дале поза чужы мерця фурт роззера треба нам зачати своє
шанувати бо зараз не буде южо чым співати Раз ся притрафило нещастя
в родині басиль поіхал на погріб в Любіні Вшыткы си думали же
там ґуз посідит і цілу по черзі родину одвидит Але скоро вернул
і з той подорозы ниґда там не піду повіл вера Боже Мацкі
бурдакы тото памятают же на цілым світі насе поважают і жебы ся
ціли ношого рочыти але ґы бордакы не гочут рапити Европейска Унія меншыны
попере дале поза чужы менша фурт роззера треба нам зачати своє шанувати
бо зараз не буде уж о чым співати Василь вшыткым повіл же
він ся злі дідіє праві каждый Лемко з Заходу Дуріє Нова модра
тепер вшыткых преоначат і нашы молоды барз ся там полячат Стары тіж
ся ганьблят посуму радити Василь не міг того нияк зрозуміти Масі Буртакы
тоты памятают же наців світі насе порожают і жебы ся хтіли нашого
навчыти а лемкы буртакы не хочут радити Европейска Унія меншыны попере далем
поза чужы Манця Фурт Розера треба нам зачати своє шанувати поза разным
буде Южын Співаті Машси вартакы тото памятают же на цілым світі поважают
Мажебы ся хтіли нашого новчы але кывартакы векшыд радити Европска Унія меншыны
папера далеко за Чужы зеле Треба нам зачати свого жалювати бо зараз
не буде Южын співаті Масір такы тото памятаючы о цілым світі нас
ся порожают Ябы ся хіли вашорочыти але ґыдати лем хочу радити Европейска
Унія медже попера мали кото чужы Лемця будрозера треба нам зачати своє
жадувати бо зараз не буде уж мілаті То уж вшытко што сме
наднес зрыхтували Заохочаме до звіджаня Лемковины котра для нас єст найкрасшым місцьом
на світі Приізджайме до сел з котрых походят нашы предкы заходме на
цмонтері і памятайме о своіх коренях смутно в корпо Ниґда заворонит в
церквах цивого Не видно то норы Лемківского єначу това сій іди Затых
липисні і серед гей бідны Ламку выселяны Оторгыноси бо