Радийочытальня #73 - 2021 07 03, Богдан Ґамбаль
Еп. 73

Радийочытальня #73 - 2021 07 03, Богдан Ґамбаль

Опис епізоду

Odcinek poświęcono pamięci Bogdana Gambala, działacza łemkowskiego i założyciela pierwszego łemkowskiego radia Lem FM. W audycji przypomniano jego życiorys oraz przywołano kontekst historyczny związany z łemkowskimi wiecami i postulatami politycznymi na Łemkowszczyźnie.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мельшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
радийо чытаня Пиша пез книжок єст як тіло пез душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам доберат
Дай Боже добри дан Витаме Вас з дорогы слухача і просиме на
<unk> одтинок проґраму Радийочытальня Днес будеме споминати нашого приятеля выдатного русиньского діяча
основателя першого лемківского радия Лем фм Богдана Ґамбаля Хоц час скоро мият
фурт тяжко о ним бесідувати в минулым часі Смерт забрала го несподівані
і за скоро Помалу єднак вчыме ся жаль і безрадніст переміняти во
вдячніст за тото же мали сме чест познати Богдана Ґамбаля і гордіст
з того же был і діял серед нас Богдан Ґамбаль вродил ся
<unk> лютого <unk> рока в Польковицях на Нижнім Шлеску Мама походила з
Одурного Аня з Щарной на Лемковині Хоц выховал ся на чужыні і
Югн скінчыл школы то от все тягло го в горы В <unk>
році зачал студиювати етноґрафію на Ягайлоньскым Університеті Як споминают його знаємы з
тамтых часів Крас бесідувал по лемківскы і знал будувати товарискє жытя в
якым были медже інчыма прогулькы на Лемковину Фурт пропаґувал серед Лемків вчыня
лемківского языка і істориі Богдан Ґамбаль Народне віче в Ґлядышові <unk> листопада
<unk> рока в лемківскым селі Ґлядышів одбыло ся великє народне віче котре
піднесло лемківскы державотворчы постуляты Першыма лемківскыма віче котры прошли <unk> і <unk>
листопада в Святковій Великій проукраіньскы діячы прібували заохотити зобраных там Лемків до
прилучыня ся до орґанізуючых ся державотворчых украіньскых рухів Запротестувал против тым стремліням
правник др Димитрий Собин котрий єднозначно задеклярувал же населіня Лемковины причыслят ся
до Русинів а ниякой украіньской державы ниґде неє зато він кличе тримати
проросийску державну опцию То зазначений єднозначний політичний поділ на Лемковині проявлял ся
На єдным з найважнійшых вічек котре скликане было на середу <unk> листопада
<unk> р до Ґлядышова В знищеным в великій войні селі зявило ся
праві <unk> тис Лемків Присутны были тіж проукраіньскы діячы але не мали
ниякого значыня ани влияючой чысленности Віче приняло деклярацию приналежности до великого руского
народа котрий розуміли як ґрупуючый вшыткы східньославяньскы етносы Домагано ся участи представників
Лемків з Лемковины на мирні конференциі і покликано руску раду руская рада
Принято рішыня о покликаню в каждым селі пят особовых громадскых рад котры
мали адмініструвати селом і мати одношыня з Руском Радом Окрем того мали
быти покликаны штырі особовы громадскы суды котры мали рішати в невеликой вагы
спорах медже жытелями села Рішено одослати гед украіньскых священників з обшыри Лемковины
і привернути в грекокатолицкій літургіі споминаня православных В школах на Лемковині мало
ся вести вчыня руского языка Деклярувано покликаня русиньской граничной стражы котра мала
станути на пілнічных границях Лемковины жебы не допустити до занятя єй Поляками
але єдночасно деклярувано добросусідскы одношыня з польскыма сусідами Лемківска адміністрация основала ся
барз скоро і гнет Рада з Ґладышова была переіменувана на Уізну Руску
Раду для повітів ґорлицкого ясельского і корусняньского Пак перенесена была до села
Чорне а єй предсідательом остал грекокатолицкій священник Михал Юрчакєвич єден з основателів
Общества Руска Бурса в Ґорлицях чытал Севериян Косовскій В <unk> році разом
з ґрупом студентів взял участ в орґанізацийным комітеті і зобраню в Білянці
рыхтуючым Сему Лемківску Ватру в Бортным Уж товды были сильны пробы перенятя
ватры през украіньскых діячів Але тота стріча позволила втримати ватру в лемківскых
руках іщы пару років Подіі звязаны з наступныма ватрами і перенятьом той
подіі през Украінців одтиснули в поглядах і діянях Богдана сильну задру сильно
влияючы на його діяня і політыку пізнійшых періодів В <unk> році в
голосі Ватры явила ся його перша публикация в формі двох вершів Богдан
Ґамбаль Дім Дім Без гір без єрочкы Дім без дров без соломы
без сін Дім без причыны Дім безпеца бестелятка Дім Без співу з
духом чы без духа Был я в тебе виділ веселіст кімнаты червены
іконы Смотрила ікона Порожні зыґары Не почули сердет своіх враз зачали быти
і враз скінчыли глухы остали для ся А так хотіли быти чытала
Монька Тылявска Богдан Ґамбаль был великым конесером і знавцьом культуры і штукы
Любил слухати доброй музыкы барз залежало му на підношыню рівня лемківскых ансамблів
Послухайме Сусаны єдной з його улюбленых співачок За тот сохы все інче
Цоя тот хоц вічерча брега ро чарчы ге знов Наказано но народом
Найжа до самой воды в етым мож лем яде <unk>o<unk>ta ле черчы
Богдан Ґамбаль одданий русиньскій діяч маючий ясны погляды і спостережыня котрых не
боял ся голосити коли лем была така потреба в <unk> році Взял
участ в основательным зобраню Стоваришыня Лемків През долгы рокы чул ся частю
той орґанізациі Послухайме одозвы до делеґатів Конґресу Стоваришыня Лемків на писану з
нагоды <unk>літя основаня той орґанізациі Дорогы Лемкы тридцет років тому зачынали сме
з некотрыма з вас од ґрупы невызначной котрой єствуваня было неґуване Лемкы
мали што найвысше нададе быти мало значучы і підпорядкуваны силовакам Мали мати
головно гулянкы співанкы старе облечыня і сохранены лем поєдны допущены стары звыкы
А днес посмотрте вышло з того дашто надсподівані успішне вышла на верх
правда про нарід што го врагы прирекли до смерти як писал Нестор
Жылич і обявил свою присутніст Люде ся зґрупували зєднали завдякы історичным і
языковым досвідчыням Лемкы одкрыли в собі союз ідеовых і культуральных спілзалежности котры
творили лемківску достоменніст а в Лігници приголосили потребу переносити рідну самоідентифікацию на
будуче на дальшы поколіня Потім Лемкы зо стоваришыня скодифікували свій язык Язык
так і был і не діме ся же буде надале звучал Зачали
го вчыти не по кутах а в експонуваных місцях в школах на
університетах на науковых конференциях Выдавали кус книжок але і материньскій русиньскій язык
стал ся літурґічным языком церкви Піднеска треба признати што систематична і системова
робота з языком котре започаткувало Стоваришыня Лемків єст найважнійшым успіхом той орґанізациі
І коли бы не было інчых то тот успіх остане на поколіня
Дорогы делеґаты і гости споминал єм на задекляруваных ворогів розвитку русиньского руха
серед Лемків та інчых Русинів але сут інчы люде орґанізациі середовиска якы
приняли си за проґрам розмонтувати ґруповы границі Приняли проґрам спілпрацы понад поділами
не ділити лем бесідувати тот погляд як зараза шырит ся найчастійше серед
тых якы не зазнаємили ся з лекцийом лемківской істориі якых не было
тіж товды в Ліґници Дорогы делеґаты Лемкы од <unk> р од принятя
закону про нацийональны і етнічны меншыны і реґіональний язык сут вызнаном етнічном
ґрупом Сут бездержавным народом сут незалежны од никого Іх достоменніст ідентифікация єст
на тым самым рівни як вшыткых інчых ґруп котры приняли давно або
чысто недавно свій народовий проґрам Лемкы не сут никому підпорядкуваны не сут
ниякым выдуманым субетносом ани голузю Але неконечні мусит так дале быти можут
барз скоро ся тым вростком стати Товды коли згідні понад поділами украіньскы
середовиска орґанізациі інституциі і люде нашмарят Вам думаня же боронити свого не
треба же неє сенсу надале стояти на еманципацийных позициях же наш язык
може быти такій або інакший же не треба підкрисляти фурт же сме
Русины такы як і тоты з полудньовой стороны Карпат Коли неє границ
в тым припадку ексклюзивных етнічных границ то означат лем єдно не буде
ниякых Лемків Лемкы то нарід якій знат о собі дуже знат язык
або хоц лем прібує ся го вчыти мат образ самых себе котрий
єст прецизийний скристалізуваний і нистит в собі богатство деталів та зінтеґрувану свідоміст
Лемкы сут етнічном ґрупом завдякы тому же сут зорґанізуваны Зато новий напрям
котрий годен быти внеска при нагоді того зізду даний під дискусию то
не лем конечны зміны але штоси веце потрібне незмінно Єст тым образ
чужой ґрупы конкуренцийной зовнішньой тых чужых котры не сут нам найбільше загорожыня
Бо нам лемківскій образ самых себе все буде лем контрастом на основі
котрого надале могли будеме дефініювати розділ од той чужой ґрупы без розділ
дистансу до інчых нас не буде Жы вам успішной дискусиі Єдном з
найбарже важных для него справ была справа Руской Бурсы Вельо раз стрічал
ся в Кракові з бурсаком Петром Феціцом Отримал од него дуже цінных
інформаций однашол передвоєнний статут і спомины остатнього настоятеля бурсы Романа Максимовича памят
гейбы вода памят гейбы вітер памят гейбы пісок же тече медже пальцями
Як єй утримати Зімати затримати Я імам лемківску памят диктафоном Але мій
інструмент недосконалий Він стоіт на столі але цілком не помагат Боже дай
памяти просит тихо Андрий Бігуняк бо не може спомнути вшытку тоту так
рідну так близку і тепер далеку баницю жебы она ся переляла в
мій диктафон Од баниці лишыли ся в голові Лем окремы кадры роздерты
розторганы розшмарены Вера іщы цілком недавно Андрий Бігуняк міг намалювати словом цілу
баницю цілий лемківскій світ А днеска уж не малює пришла єм за
пізно А то само полудне і так ласкаво так тепло світит днеска
сонце в бучачы бучачскы домы і хыжочкы Розсыпали ся по хорбах даякы
выросли низшы даякы высшы даякы в долині на самым берегу річкы Стрипы
Улиці якы ідут до горы всядиль підтримуваны мурами же зложены схрубого червенявого
каміня Тот камін сядил під ногами пред очами докола Без того каміня
не было бы бучаче прекрасного давного місточка Є Сут ту прекрасны бароковы
церкви і костел Але <unk> років тому оно было переважні жыдівскым Дім
в якым жыє пан Андрий стоіт в долині Але зато же він
мешкат на четвертым поверсі то його мешканя єст на самым рівны з
улицьом же іде гором При тій улици і просто перед нами Великій
старий жыдівскій цмонтір Тепер коли листя уж злетіло з дерев нам добрі
видно нагробкы переважні похылены понищены Є даколи приходят іщы гев правнукы тых
котры лежат на тым цмонтери але нечасто Лемкы рідко тесали з каменя
нагробны монументы як то Жыды Частійше лупаючы скалу вырабляли дашто потрібне не
до смерти а до жытя великы млицкы камені думлина ци малы домлинця
меншы і тіж округлы точыла долгалы дурбакы жебы острити косы На каміню
ставили і своі деревяны хыжы Не хоснували каменя жебы лишыти по собі
твердшу памят на цмонтери О тым ся не думало Ставляли переважні деревяны
кресты а они уж давно схынили І за мало маме аж і
той цмонтірной камяной памяти Може по нас в музеях лишат ся лем
німы турбакы Даколи думам же то мы самы дурбакы Дурбак то наш
символ то наш герб Так мало можеме оповісти о собі о родині
о селі о Лемковині А што сме знали то уж сме забыли
Бо не было потребы памятати і передавати памят А іщы были сме
такы гоноровы же не ся хнули поолулок жебы дашто записати наівні вірили
сме все до кінця світа будеме памятати тото што оповідали дідо і
баба няньо і мама пятцет років тому Боже дай памяти кєд бы
м мала до того диктафона іщы якысу чарівну паличку жебы ся діткнути
до чловека і в його памяти ожыло вшытко што він забыл што
лежыт на самым дні Ога товды ся дало бы якос зімати тоту
лемківску памят а самым диктафоном рядити дост трудно Попри вельоталоґічно нікателя в
звізийонерскых думках В червци <unk> рока Богдан Ґамбаль заініциювал стрічу на котрій
зас покликано дожытя Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях Был думкодавцьом ідеі реактивуваня
стоваришыня з ориґінальным статутом сперед войны в роках <unk> <unk> і <unk>
был на функциі ведучого общества Координувал процес одзыскуваня маєтку давной Руской Бурсы
Цілый процес одзыскуваня бурсы тырвал аж <unk> років <unk> вересня <unk> р
в Ґорлицях Богдан Ґамбаль як товдышній ведучий стоваришыня підписал нотарияльный акт власности
Руской Бурсы Єдночасно од початку текучого столітя координувал вшелякы діяня стоваришыня Од
початку ґрантового систему редаґувал чысленны внескы на задачы якых цілю был розвиток
і охорона лемківской культуры і достоменности Богдан Ґамбаль Ден Материньского Языка <unk>
лютого святкуєме Медженародный Ден Материньского Языка Деклярация підтримуваня языкового і культурного зріжницюваня
і проязыкове богатство было оголошене на <unk> засіданю Ґенеральной Конференциі ЮНЕСКО жолтня
<unk> рока в Парижы На більше як <unk> тис языків хоснуваных на
світі праві половині горозит вмертя в тым і лемківскому языкови Фінеско прагне
підтримувати языкы як ознаку культурной і нацийональной приналежности люди Шторічны святкуваня того
дня направлят увагу на меншыновы языкы котрыма активні послухує ся на штоден
меньше як <unk> тис люди Часто тоты языкы не передає ся наступным
ґенерациям і сут прізабыты Є барз дуже языків котрыма бесідує меньше як
<unk> осіб а ани не сут удокументуваны Днес мож мати рефлексию кілько
з Лемків наштоден радит в родинах ци в публичных шкільных церковных медияльных
і інчых сферах в материньскым языку Ци треба розвивати наш язык вчыти
ся і хоснувати в бесіді і в писмі Можеме задумати ся над
формами протидіяня і голосу лемківского потупліня і осуджыня мотивуваных іґноранцийом ідеолоґічным антилемківскым
шовінізмом на паділ на лемківскій язык шкільництво і лемківску філоґію і над
браком заінтересуваня самых Лемків чытальництвом лемківского слова В <unk> році Богдан Ґамбаль
вышол з думком покликати до жытя перше лемківскє інтернетове радийо якє днес
знаме під назвом Лем фм одкрыл товды новий розділ і якіст для
лемківской публицистикы і журналістыкы Од <unk> рока Формує ся ґрупа котра штоден
продукує записує хоронит і творит лемківскій зміст І попри радию інтенсивні розвинул
ся тіж інтернетовый порталь де перезимове выдавництво і вельо інчых поєдных репомний
Припомнийме собі вылуше в репором радия в роках <unk> і наново од
<unk> рока аж до смерти Паралельно з орґанізацийныма занятями Богдан Ґамбаль вюл
публицистичну діяльніст Од початку основаня наукового часопису Річник Руской Бурсы реґулярні писал
науковы тексты і редаґувал розділ під назвом Документы Публикувал тіж в бесіді
а пак в Двотижденнику Народны Новинкы Інфорусин і Голосі Русина В радию
Лем фм редаґувал аванґардовы проґрамы медже інчыма гравце тыжден дозаду раз два
три пропаґанда Провю чысленны бесіды інтервю і реляциі Был тіж ґаздом штоденного
проґраму нажыво Фрыштук Тексты Богдана Ґамбаля полны сут змісту Часто в позорні
легкым тексті порушал барз важну тему Послухайме фраґменту впису о ничым Три
Зачал ся нормальний ясний теплий ден А я задумал ся над розвіжденным
нічным небом Мам го в памяти Тото обзеране розписане на повали храму
намалюване сфотоґрафуване Спосеред мраку ночы дашто ту і там ся блискат припоминат
дозвалят ся надіяти Розповідат запамятану з дітинства історию з першой мойой церкви
і облича давных Лемків котрых єм видів і чул як ся разом
молили Та они давно тому вшыткы поклякали і смірено сотворили товды абстракцийний
бы ідеалізуваний быт По роках єм зрозуміл же товды в третім року
свого жытя то єм зріл нарід І священник котрий там служыл был
як і они Старорусин За скоро од мене до них вшыткы одышли
За скоро Озывают ся найдавнійшы спомины Деси судво мі на все грают
мі душы За облачком яр ся маіт треба ся зобрати дає к
собі і написати на раз два три дашто Коси внес не буду
Фурт ся тішу на тото же пак сой саду і почытам Мам
тре новы книжкы Може дахто до ня напише І будут ту моі
Облюблены товаришы поярувал єм сидиця чом то мате ге ге ге ге
ге з чом нарідно га можети віше того ліного Семеного Што єст
лівого голос не бра Попри вельох стратеґічных і візийонерскых думках Ідейом фіґс
Богдана было покликати до жытя професийну лемківску інституцию культуры Зрыхтувал медже інчыма
готовий добрі передуманий проєкт такого же інституту з домінуючыма дослідничыма выдавничыма едукуючыма
і так дальшы аспектами До шырокых консультаций в тій справі запросил вшыткы
лемківскы орґанізациі В <unk> році завнескувал до одповіднього міністерства Покликати такє тіло
На жаль доднес внесок не был розсмотрений ґлучому гідні причынили ся конкуренцийны
лемківскы і украіньскы діячы брак єдноты в середовиску і несприятлива політычна атмосфера
Был ініциятором лемківского Форум стрічу лемківской інтеліґенциі цілю сформувати стратеґічны і долгодобовы
діяня вымінити досвідчыня опініі і погляды Успішні зорґанізувал і перевюл таку стрічу
в <unk> році в Ґорлицях Припомнийме собі фраґменты перемовы до участників лемківского
Форум Лемківскє Форум Вступ Текст з <unk> вересня септембра <unk> р Шановны
гости лемківского Форум котре того рока буде радити в прастарых символичных порогах
по рогах котры нашы предкы де си на початку ХХ столітя з
думком о нас побудували Уж товды лемківскы діяче котры кєрували ся добром
лемківской соспільности покликали до жытя інституцию котра мала будувати ідеове будуче нашого
народу Дали нам тым самым своім пра правнукам материяльны міцны фундаменты Дарували
видно Знате вы тото добрі присутны дорогы бурсакы котры од початку або
дакус пізнійше пришли сте до бурсы А і вы Лемкы зо світа
котрых хочу тепер переконати до того што сте в своій власній хыжы
Бо може не все с на то о нашых лемківскых скарбах котры
деси по світі а особливі на нашій рідній земли мож фурт находити
Хочу тепер власні о тій Нашій Рускій Бурсі дакус веце оповісти Завдякы
вельо патріотичні наставленым нашым людям Будинок сме найперше отримали в ужычыня Было
то в <unk> році і міцно ся вельо заанґажувало в тото жебы
бурса одраз служыла до цілів ґу котрым была поставлена Зато пришли до
ней ансамбль Лемковина пан Стефановскій і його громадяньскій Круг Лемків Господар і
інчы Дорогы ґаздове принесли меблі кресла столы обрусы выгляды діжды але ся
фіранока стіны малюнків ґрафік Ціле тото ґратя зачало служыти лемківскым цілям Парцеля
тіж почала быти задбаном кошеном одсніжаном прятаном Але по якысым часі здали
сме си справу з того же по перше сме в тій бурсі
дале не на своім і тото фурт мусіли сме світу повідати і
ся старати і писати писма діганяти ся по судах і урядах і
глядати розвязаня для нашых маітельскых прав Презентували сме товды принципіяльне безкомпромісове становиско
і ставляли сме на товды основны звіданя А чыя бурса была перша
Хто єй побудувал і в якій цілі І все гідні было такых
котры мали заперти уха на так задаваны звіданя і накликували до фальшывого
псевдокомпромісу Але гнеска Коли сме на своім тота справа є найменьше важна
Сут інчы парже важны справы Я коли о них думам то они
мі ся лучат в єдну велич справу Але на потребы того вступу
повіджме што сут то три ріжны квестиі по перше Чым має быти
Руска Бурса А коли бесідую Руска Бурса писана з великых букв то
мам на думці тото найшырше значыня тых слів Тото ідеове тото творяче
лемківску ідентичніст Ци має быти лем бурсом по латині дорміторийом спальньом місцом
де Лемкы будут сой смачні спати а в сенсі выполняня тестаменту предків
Ци мают быти заперты в тых морах і боронити свого до остатнього
свого чловека Найнівша істория колиси могучой орґанізациі Лемко Союза вказує што термінальна
веґетация і аґоня може принести доцяп марны ефекты і аж жаль на
ню смотріти і страх про ню згадувати По другє квестия здавати ся
може найвеце приземна і практична а котра на мі осуд є основна
Як задбати а стислі забезпечыти будинок перед декапіталізацийом А може веце повісти
як забезпечыти перед декапіталізацийом ци декомпозицийом повинни сме тіж саму лемківску спільноту
і лемківскій культурний спадок Лишам на разі тоты звіданя будеме до них
пак вельо разы вертати в часі дискусиі І по третє І по
што мы тото вшытко робиме Нелегше сой сісти і ся не старати
о нич або може легше сой приняти віпчы і ідеоло і коли
ходит о подобу взірці котры за нас дахто по світі выдумал і
хоче нам іх аплікувати як нашы власны розвязаня То значыт здати ся
увести тому вшыткому што нам ідеолоґічным террором намітує теперішній світ масовіст тандетніст
фальшыву отвертіст блискоткы не они мультікультуровіст і як некотры фурт нас переконуют
культурову выміну Выміну чого на што ци приповідковой сокыркы на кыік ци
принципіяльных вартости на кольорову світячу січку Што хочеме мати а чого уж
не хцеме якы сут нашы стремліня яка єст наша ціль І може
тото з кым нам по дорозі Хто нам приятель а хто не
узнаючы нашой лемківской достоменности хоче над нами ся знущати а наконец знищыти
Для кого мы ся стараме Ци лем уж може для тых котры
в мирі спочывают ци для пришлых ґенераций Не думам А може найвеце
для нас самых тых з котрыма пришло нам жыти і быти тепер
і гевы чытала Наталия Малецка Новак Богдан Ґамбаль был чловеком великого формату
мал велику вражливіст емпатию і вычутя Был дочыста залюблений в Лемковині в
єй языку культурі істориі і традициях Посвятил єй вшыткы своі талянты енерґію
і серце Был тіж уважным слухачом чловеком котрому мож было повісти вшытко
так о радостях як і страплінях Был аніматором сильной спілпрацы медже Русинами
вшыткых держав Почестным членом Общества імени Александра Духновича в Пряшові доціненым Русинами
Словациі ордером Адольфа Добряньского вельолітній Ведучый Руской Бурсы і шефредактор Лем фм
Богдан Ґамбаль вмер пізным вечером <unk> липця <unk> рока Выховал поколіня молодых
русиньскых діячів заанґажуваных в діяльніст Руской Бурсы і Радия Лем фм котры
фурт продолжают його діло <unk>eani сут асы м а світа амы фля
сон Кон ты краш Лы коню кращы